Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Court" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Касаційні фільтри в цивільному судочинстві
Cassation Filters in Civil Judiciary
Autorzy:
Щербак (Shcherbak), Світлана (Svitlana)
Мирославський (Myroslavskyi), Сергій (Serhii)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185491.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
доступ до касаційного суду
правові
висновки Верховного Суду
переконливий судовий
прецедент
відступ від правових висновків
цивільне
судочинство
access to the court of cassation
legal conclusions of the Supreme Court
convincing court precedent
deviation from legal conclusions
civil proceedings
Opis:
The article is devoted to the study of theoretical aspects of the implementation of the latest cassation filters in civil proceedings, related to the legal opinions of the Supreme Court, as well as the prospects for their further legal regulation. Procedural filters in the court of cassation are considered in the context of conceptual theoretical approaches developed by the judges of the Supreme Court themselves, which are most relevant to the outlined issues, as well as from the point of view of the participants in the process – the subjects of the cassation appeal as it affects a fairly wide range of people, they are judges not only of the Supreme Court but also all instances, including the first and appellate ones, the parties to the case and the lawyers who file cassation appeals,after all, the level of complexity of a civil case permanently determines the increased requirements for the content of the cassation appeal, its structuring,proper substantiation and clear formulation of the grounds for cassation appeal of a court decision. A retrospective analysis of civil procedural legislation on the right of access to the court of cassation was carried out, demonstrating the narrowing of the jurisdiction of the domestic cassation, starting with the granting of the right to appeal in cassation to any court decision with the transition to the definition at the constitutional level of restrictions on obtaining judicial protection in cases specified by law, taking into account public or private interests. The notion of cassation filters is formulated, which defines the restrictions established by law in access to the court of cassation, which make it impossible to file a cassation appeal and the right to cassation review,and the classification of cassation filters in civil proceedings is divided into two groups: \ unconditional cassation filters are mandatory restrictions on access to the court of cassation, which exclude the right to file a cassation appeal(for example, if the case is heard under the rules of summary proceedings) and conditional cassation filters are the restrictions under which a cassation appeal may be admitted under certain conditions. The provision that cassation filters should be fair and justified, effective and, most importantly, should not impede access to justice and should not violate the right to a fair trial. A detailed description of each ground of cassation appeal, laid down in part two of Article 389 of the CPC of Ukraine on the fairness of the new cassation filters that operate in the domestic model of cassation over the past two years, the conditions for the application of paragraph 1 of Part 2 of Article 389 of the CPC of Ukraine, which include the presence of a legal opinion of the Supreme Court (including overcome or selfassigned) and maintaining its legal force in relation to the disputed legal relationship, establishing whether the legal relationship is similar, disregarding the legal opinion of the Supreme Court by the courts of first and second instance. The problematic and controversial issues of modern cassation filters have been specified, which include: ignoring the term “cassation filters” by the current CPC of Ukraine, which is derived at the doctrinal level; lack of clear legislative regulation of the concept and limits of legal conclusions of the Supreme Court; lack of official systematization of legal opinions of the Supreme Court,as well as a certain classifier of cases, which complicates their search by participants in the process; operation by the legislator of a number of evaluative concepts,such as “similar legal relations”, “motivation”, “validity” in determining cassation filters; failure to link cassation filters to the legal conclusions of the Supreme Court,that in judicial practice has not led to a decrease in cassation appeals; lack of a legally formed list of grounds for deviation from the legal conclusions of the Supreme Court and differences in the wording of similarity of legal relations; lack of unity in understanding the correct meaning of the term „taking into account” the legal opinion of the Supreme Court courts of first and second instance in view of the vertical and horizontal effect of legal opinions of the Supreme Court. It is proved that the most dangerous risks are embedded in the cassation filter contained in paragraph 2 of Part 2 of Art. 389 GIC of Ukraine, such as a reasoned justification for the need to deviate from the conclusion on the application of the rule of law in such legal relations. which transferred to lawyers the function of forming judicial practice that is not peculiar to them, which violates the right of participants in the process to access the court of cassation. The concept of cassation filters already covers a wide range of general procedural filters, which relate to the impossibility of cassation appeal of court decisions made in summary proceedings, in minor cases, cases of refusal to open cassation proceedings due to unfounded cassation appeal. It is proposed to revise the scope of the current cassation the prism of the expediency of the latest cassation filters in terms of the effectiveness of legislation given that the binding of cassation filters to the legal conclusions of the Supreme Court does not reflect the impact of new procedural filters on the unloading of the Supreme Court as a higher court.
Статтю присвячено дослідженню теоретичних аспектів реалізації останніх касаційних фільтрів у цивільному судочинстві, пов’язаних із правовими висновками Верховного Суду, а також перспективам їхнього подальшого правового регулювання. Процесуальні фільтри у касаційному суді розглянуто в контексті концептуальних теоретичних підходів, вироблених самими суддями Верховного Суду, які найбільш дотичні до окреслених питань, так і з погляду учасників процесу – суб’єктів складання касаційної скарги, оскільки проблема стосується доволі широкого кола осіб – не лише суддів Верховного Суду, а й суддів усіх інстанцій, в тому числі й першої та апеляційної, сторін у справі та адвокатів, які складають касаційні скарги, адже рівень складності цивільної справи перманентно зумовлює підвищені вимоги до змісту касаційної скарги, її структурування, належного обґрунтування та чіткого формулювання підстав касаційного оскарження судового рішення тощо. Здійснено ретроспективний аналіз цивільного процесуального законодавства щодо права на доступ до касаційного суду, що демонструє звуження юрисдикції вітчизняної касації, починаючи з надання права на оскарження в касаційному порядку будь-якого судового рішення з переходом до визначення на конституційному рівні обмежень щодо отримання судового захисту у визначених законом випадках, з урахуванням публічних чи приватних інтересів. Сформульовано поняття касаційних фільтрів, якими визначено встановлені законом обмеження в доступі до касаційного суду, що унеможливлюють право на подачу касаційної скарги та право на касаційний розгляд, та проведено класифікацію касаційних фільтрів у цивільному процесі на дві групи: безумовні касаційні фільтри (імперативні обмеження доступу до касаційного суду, що виключають право на подачу касаційної скарги (наприклад, якщо справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження)) та умовні касаційні фільтри (обмеження, за яких касаційна скарга може бути допущена до розгляду за певних умов). Обґрунтовано положення про те, що касаційні фільтри мають бути справедливими та виправданими, дієвими та, головне, не перешкоджати доступу до правосуддя та не порушувати права на справедливий судовий розгляд. Здійснено детальну характеристику кожної підстави касаційного оскарження, закладеної в частині другій статті 389 ЦПК України щодо справедливості нових касаційних фільтрів, що діють у вітчизняній моделі касації протягом двох останніх років. Виокремлено умови для застосування пункту 1 ч. 2 ст. 389 ЦПК України, до яких зараховуємо наявність правового висновку Верховного Суду (у тому числі подоланого чи самовідступленого) та збереження його юридичної сили щодо спірних правовідносин, встановлення, чи є правовідносини подібними, неврахування правового висновку Верховного Суду судами першої та другої інстанцій. Конкретизовано проблемні та спірні питання сучасних касаційних фільтрів, до яких зараховуємо такі: ігнорування терміна “касаційні фільтри” чинним ЦПК України, що виводиться на доктринальному рівні; відсутність чіткого законодавчого регулювання поняття та меж дії правових висновків Верховного Суду; відсутність офіційної систематизації правових висновків Верховного Суду, а також певного класифікатора розглянутих справ, що ускладнює їхній пошук учасниками процесу; оперування законодавцем низкою оцінних понять, такими, як “подібні правовідносини”, “вмотивованість”, “обґрунтованість” під час визначення касаційних фільтрів; невдалість прив’язки касаційних фільтрів до правових висновків Верховного Суду, що в судовій практиці не привело до зменшення касаційних скарг; відсутність законодавчо сформованого переліку підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду та розбіжності у формулюванні подібності правовідносин; відсутність єдності в розумінні правильного значення терміна “врахування” правового висновку Верховного Суду судами першої та другої інстанцій з огляду на вертикальну та горизонтальну дію правових висновків Верховного Суду. Доведено, що найнебезпечніші ризики закладено в касаційний фільтр, що міститься у п. 2 ч. 2 ст. 389 ЦПК України, – вмотивоване обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. яким на адвокатів перекладено не властиву їм функцію формування судової практики, що порушує право учасників процесу на доступ до касаційного суду. Концепція касаційних фільтрів і так охоплює доволі широкий спектр загальних процесуальних фільтрів, які стосуються неможливости касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у порядку спрощеного позовного провадження, за малозначними справами, випадків відмови у відкритті касаційного провадження через необґрунтованість касаційної скарги. Запропоновано переглянути обсяг чинної касації крізь призму доцільности останніх касаційних фільтрів з погляду ефективності законодавства, позаяк прив’язка касаційних фільтрів до правових висновків Верховного Суду не відображає впливу нових процесуальних фільтрів на розвантаження Верховного Суду як найвищої судової інстанції.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 82-93
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Реформа адміністративної юстиції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії
Administrative Justice Reform in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland
Autorzy:
Решота (Reshota), Володимир (Volodymyr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187800.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
трибунал
адміністративний суд
квазісудова модель
розслідування
Велика Британія
tribunal
administrative court
investigation
UK
quasi-judical model
Opis:
The article examines the essence and significance of the institution of administrative justice in the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. It is noted that the modern Anglo-Saxon model of administrative justice emerged in the early twentieth century, creating a system different from continental European countries to protect the rights of citizens from decisions, actions and inaction of public administration and control them, which plays an important role in public administration. The lack of a unified theory of administrative justice, the chaotic creation of its bodies has led to different interpretations and understandings of the system of administrative justice. It is emphasized that today there is no consensus on the concept, nature and system of administrative justice in the United Kingdom, but a study of various theoretical concepts and opinions in this regard led to the conclusion that the main administrative justice bodies are special quasi-judicial institutions - tribunals. the bulk of administrative disputes in the field of public administration. It is substantiated that the Anglo-Saxon model of administrative justice is characterized by significant differences in the nature of its bodies, historical development, procedural features and so on. The administrative justice of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland is represented by a system of tribunals empowered to deal with a range of matters concerning illegal decisions, acts or omissions of officials and public authorities. Such tribunals are quasi-judicial institutions that consider and resolve administrative disputes in a procedure that resembles the judiciary, but are not part of the judicial system of the state, thus forming separate bodies with specific functions. Today, the importance of tribunals is constantly growing, from temporary special purpose bodies they are becoming an important element of the justice system. Thus, in recent years, the United Kingdom has been reformed to improve the system of administrative justice, unify and develop common standards for their work. It is analyzed that in 2007, with the adoption of the Act on Tribunals, Courts and Enforcement Proceedings, which entered into force on November 3, 2008, a new period of administrative justice of the United Kingdom began. This law significantly reformed the organizational framework of the tribunal system, as well as created the preconditions for the convergence of the tribunal system and the courts in order to create a single mechanism for protecting the rights and freedoms of individuals. It was emphasized that the modern system of tribunals has ceased to be perceived as a temporary, additional way to protect the rights of the individual, and together with the courts has become an essential part of the system of protection of rights.
У статті досліджено сутність та значення інституту адміністративної юстиції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Відзначено, що сучасна англосаксонська модель адміністративної юстиції виникла на початку XX століття, створивши суттєво відмінну від континентально-європейських країн систему захисту прав громадян від рішень, дій та бездіяльності органів публічної адміністрації та контролю за ними, що відіграє важливу роль у державному управлінні цих країн. Відсутність єдиної теорії адміністративної юстиції, хаотичність створення її органів призвели до різного трактування та розуміння системи адміністративної юстиції. Підкреслено, що сьогодні не існує єдиного погляду на поняття, природу та систему органів адміністративної юстиції в Сполученому Королівстві, проте дослідження різних теоретичних концепцій та думок з цього приводу дало змогу дійти висновку, що основними органами адміністративної юстиції виступають спеціальні квазісудові установи – трибунали, які вирішують основну масу адміністративних спорів у сфері публічного управління та адміні- стрування. Обґрунтовано, що англосаксонська модель адміністративної юстиції характеризується значними відмінностями в природі її органів, історичному розвитку, процесуальних особливостях тощо. Адміністративна юстиція Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії представлена системою трибуналів, що уповноважені розглядати цілу низку питань щодо незаконних рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб та органів публічного управління. Такі трибунали є квазісудовими установами, що здійснюють розгляд та вирішення управлінських спорів за процедурою, що нагадує судову, проте не входять у судову систему держави, формуючи, таким чином, окремі органи зі специфічними функціями. Сьогодні значення трибуналів постійно зростає, з тимчасових органів особливого призначення вони стають важливим елементом системи правосуддя. Так, за останні роки у Сполученому Королівстві проведено реформу з удосконалення системи органів адміністративної юстиції, уніфікації та вироблення спільних стандартів їхньої роботи. Проаналізовано, що у 2007 році з ухваленням Акту про трибунали, суди та виконавче провадження, що набрав чинності 3 листопада 2008 року, розпочато новий період адміністративної юстиції Сполученого Королівства. Цей Закон суттєво реформував організаційні засади системи трибуналів, а також створив передумови для зближення системи трибуналів та судів з метою створення єдиного механізму захисту прав та свобод приватних осіб. Підкреслено, що сучасна система трибуналів перестала сприйматися як тимчасовий, додатковий спосіб захисту прав особи, а разом із судами стала неодмінною складовою системи захисту прав.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 24-32
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Судові рішення суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України
Judicial Decisions of the Court of Cassation in Administrative Proceedings of Ukraine
Autorzy:
Володимирівна Стафійчук (Volodymyrivna Stafiichuk), Катерина (Kateryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185485.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Верховний Суд
касаційне провадження
постанова
ухвала
окрема ухвала
касаційна скарга
Supreme Court
cassation proceedings
decision
ruling
separate ruling
cassation appeal
Opis:
The article analyzes the legal nature of court decisions of the Supreme Court as a court of cassation in the administrative proceedings of Ukraine. The concept and role played by court decisions of the court of cassation in administrative proceedings are defined. The types of court decisions of the Supreme Court as a court of cassation in the administrative proceedings of Ukraine are systematized. It is emphasized that the Supreme Court as a court of cassation within the limits set by the Code of Administrative Procedure of Ukraine, adopts rulings and rules. The decision on the cassation appeal is essentially made in the decision, which is final and not subject to further appeal. At the same time, the Code of Administrative Procedure of Ukraine provides for the possibility of adopting an additional resolution. It is emphasized that additional court decisions are made when all procedural issues have not been resolved by a ruling, in particular the issue of court costs. Such an additional decision is made by the court of cassation, which issued the main decision in the case. The content and structure of resolutions and rulings of the court of cassation in the administrative proceedings of Ukraine are studied. It is noted that although the procedural law distinguishes four components of court decisions: introductory, descriptive, motivational and operative parts, the Supreme Court in its rulings proposes a broader structure of court decisions. Many decisions of the Supreme Court reflect the following elements: introduction; the essence of the dispute; the factual circumstances of the case established by the courts; decisions of courts of first and appellate instances and motives for their adoption; cassation appeal; relevant sources of law and acts of their application; the position of the Supreme Court; court costs; operative part. It is emphasized that important in terms of resolving the case in fact play resolutions, which formalize the completion of the case, address the main issues and requirements of the cassation appeal, as well as the response to the cassation appeal. It is noted that the decisions are made on various procedural issues related to the progress of the case, motions and applications of the parties, the issue of adjournment of the case, adjournment, suspension of proceedings, etc. The type of judicial acts of the Supreme Court is singled out as a separate ruling by which the court can respond to violations of the law, in particular for abuse of procedural rights, violation of procedural duties, improper performance of professional duties by lawyers or prosecutors. which may bring the relevant persons to disciplinary responsibility.
У статті проаналізовано правову природу судових рішень Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України. Визначено поняття та охарактеризовано роль, яку відіграють судові рішення суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві. Систематизовано види судових рішень Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України. Наголошено, що Верховний Суд як суд касаційної інстанції в межах, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, ухвалює постанови та постановляє ухвали. Вирішення справи за касаційною скаргою по суті здійснюється в постанові, яка є остаточною та не підлягає подальшому оскарженню. Водночас Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість ухвалення додаткової постанови. Наголошено, що додаткове судове рішення ухвалюють, коли постановою не розвʼязано всіх процесуальних питань, зокрема питання про судові витрати. Таку додаткову постанову ухвалює суд касаційної інстанції, що виніс основну постанову в справі. Досліджено зміст і структуру постанов та ухвал суду касаційної інстанції в адміністративному судочинстві України. Звернуто увагу, що хоча й процесуальний закон виокремлює чотири складові частини судових рішень (вступну, описову, мотивувальну та резолютивну), проте Верховний Суд у своїх постановах пропонує більш розширену структуру судового рішення. У багатьох постановах Верховного Суду містяться такі її елементи: вступ; суть спору; встановлені судами фактичні обставини справи; рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення; касаційне оскарження; релевантні джерела права й акти їхнього застосування; позиція Верховного Суду; судові витрати; резолютивна частина. Підкреслено, що важливе значення в частині вирішення судової справи по суті відіграють постанови, якими оформлюють завершення розгляду в справі, вирішують основні питання та вимоги касаційної скарги, а також відгуку на касаційну скаргу. Зазначено, що ухвали постановляють з різноманітних процедурних питань, які пов’язані з рухом справи, клопотаннями та заявами учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі тощо. Виокремлено такий різновид судових актів Верховного Суду як окрема ухвала, за допомогою якої суд може реагувати на порушення законности, зокрема за зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежне виконання професійних обов’язків адвокатами чи прокурорами з одночасним скеруванням такої заяви до органу, який може притягнути відповідних осіб до дисциплінарної відповідальности.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 30-38
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies