Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Conditions" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-8 z 8
Tytuł:
Договірне регулювання процедури медіації в Україні та ЄС
Regulation of Mediation Procedures by Means of Agreementsin Ukraine and the EU
Autorzy:
Sheremet, Anzhelika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2117392.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Akademia Zamojska
Tematy:
mediation
agreement
mediation agreement
mediation conditions
mediacja
umowa
ugoda mediacyjna
zastrzeżenie mediacyjne
Opis:
This article demonstrates that the regulation of mediation procedures by means of agreements can be an important tool in settling disputes, both in the European Union and Ukraine. It is believed that such regulations can result in a smaller number of cases pending in courts and a more professional approach of domestic courts in terms of considering and deciding cases. As the author’s analysis shows, at present mediation is not regulated by law in Ukraine. Nevertheless, following the European integration processes taking place in Ukraine, a bill regulating mediation procedures is under consideration, with special focus on agreements made during and after the mediation procedure, as well as the role and content of the conditions of mediation.
Artykuł jest próbą uzasadnienia, że umowna regulacja procedur mediacyjnych może być, tak w Unii Europejskiej, jak i na Ukrainie, ważnym instrumentem rozwiązywania sporów. Przyjęto, że takie regulacje mogą się przyczynić do zmniejszenia liczby spraw, które czekają na rozpatrzenie przez sądy, a także wpływać na bardziej jakościowe podejście sądów krajowych do merytorycznego rozpatrywania i rozstrzygania spraw. Z zaprezentowanych analiz wynika, że miejsce mediacji na Ukrainie nie jest obecnie uregulowane na poziomie legislacyjnym. W związku jednak z zachodzącymi na Ukrainie procesami integracji europejskiej przedmiotem inicjatywy ustawodawczej stał się projekt ustawy „O mediacji”. Jej ważna część poświęcona jest umowom zawieranym w trakcie i po przeprowadzeniu mediacji. Rozbudowana jest również konstrukcja roli i treści zastrzeżeń dotyczących mediacji.
Źródło:
Facta Simonidis; 2021, 14, 1; 125-137
1899-3109
Pojawia się w:
Facta Simonidis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Підготовка педагогів закладу загальної середньої освіти до формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства
Preparation of Teachers of General Secondary Education Institution for the Formation of Readiness for Responsible Parenthood Among High School Students
Autorzy:
Гончар, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647640.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
старшокласники
педагоги
відповідальне батьківство
готовність
педагогічні умови
high school students
teachers
responsible parenthood
readiness
pedagogical conditions
Opis:
The article highlights the essence, structural components, as well as pedagogical conditions for the formation of readiness for responsible parenthood among high school students of general secondary education institutions. The readiness of high school students for responsible parenthood is considered as a psychological phenomenon that covers an integral set of certain characteristics inherent in high school students as future parents in accordance with the norms, standards, requirements generally accepted in society, which ensure in the future the ability to consciously plan future married life and the birth of children, as well as a conscious manifestation of responsibility for the child and the effective performance of marital and parental roles. Structural components of this concept are knowledge about parental roles, their functions, responsibilities, ways of interaction between young spouses and with the future child; the presence of empathic ability, a positive attitude to future family’s new responsibilities, the desire to consciously and responsibly identify marital and parental feelings; the presence of elementary everyday skills necessary for future married life, and so on. Special attention is paid to highlighting the ways of preparing teachers of general secondary education institutions for the formation of readiness for responsible parenthood among high school students as one of the pedagogical conditions that can ensure that high school students reach the necessary level of formation of the outlined phenomenon. One of the key elements of achieving a high level of education of schoolchildren, in particular the formation of readiness for responsible parenthood among high school students, is a positive image of a teacher, which determines the desire of high school students to master family values and the effectiveness of this process. The success of a teacher’s work largely depends on qualities of a «teacher of the future», who sees each child as an independent person who is constantly changing, developing, has the right to self-affirmation, and so on. In order to provide classroom teachers, school psychologists and social workers with the necessary competencies in the theory and methodology of forming the outlined phenomenon in high school students, a program of pedagogical support for teachers was developed. Main stages of working with teachers of general secondary education institutions are considered, namely: organizational and analytical, informational, practical, evaluative and effective. As a part of the implementation of the program, various forms of work with teachers and the use of innovative methods of teaching adults are provided. The most appropriate, in educational terms, means of working with teachers were reflexive and emotionally rich forms and methods. For this purpose various technologies of communication with teachers for practical solutions to the problems of forming the readiness of high school students for responsible parenthood were used, the use of such technologies in working with students and parents was recommended.
У статті висвітлюється сутність, структурні компоненти, а також педагогічні умови формування готовності до відповідального батьківства у старшокласників закладів загальної середньої освіти. Готовність старшокласників до відповідального батьківства розглядається як психологічний феномен, що охоплює інтегральну сукупність певних ознак, притаманних старшокласникам як майбутнім батькам відповідно до узвичаєних у соціумі норм, стандартів, вимог, які забезпечують у майбутньому здатність свідомо планувати майбутнє подружнє життя та народження дітей, а також свідомий прояв відповідальності за дитину та ефективне виконання подружніх і батьківських ролей. Структурними компонентами цього поняття є знання щодо батьківських ролей, їхніх функцій, відповідальності, способи взаємодії між молодим подружжям та з майбутньою дитиною; наявність емпатійної здатності, позитивного ставлення до майбутніх сімейних нових обов’язків, прагнення свідомо і відповідально виявляти подружні й батьківські почуття; наявність елементарних побутових вмінь, необхідних для майбутнього подружнього життя тощо. Особлива увага надається висвітленню шляхів підготовки педагогів закладу загальної середньої освіти до формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства як однієї з педагогічних умов, спроможної забезпечити досягнення старшокласниками необхідного рівня сформованості окресленого феномену. Одним із ключових елементів досягнення високого рівня вихованості школярів, зокрема формування у старшокласників готовності до відповідального батьківства, є позитивний імідж педагога, який зумовлює бажання старшокласників до опанування сімейними цінностями та результативність цього процесу. Успіх роботи педагога значною мірою залежить від якостей «учителя майбутнього», який бачить у кожній дитині самостійну особистість, яка постійно змінюється, розвивається, має право на самоствердження тощо. З метою надання класним керівникам, шкільним психологам, соціальним працівникам необхідних компетенцій з теорії та методики формування окресленого феномену у старшокласників було розроблено програму педагогічного супроводу для педагогів. Розглянуто основні етапи проведення роботи з педагогами закладів загальної середньої освіти, а саме: організаційно-аналітичний, інформаційний, практичний, оцінно-результативний. У межах впровадження Програми передбачено різні форми роботи з педагогами та використання інноваційних методів навчання дорослих. Найбільш доцільними у виховному плані засобами роботи з педагогами виступили рефлексивні й емоційно насичені форми й методи З цією метою застосовували різноманітні технології спілкування з педагогами для практичного вирішення проблем формування готовності старшокласників до відповідального батьківства, рекомендували застосування таких технологій у роботі з учнями та батьками.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 51-58
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості виховання культури поведінки дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти
Features of Education of Culture of Behavior of Children of Older Preschool Age in the Conditions of Preschool Education
Autorzy:
Гарбар, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16634079.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
вихованість
культура поведінки
діти дошкільного віку
моральні якості
педагогічні умови
upbringing
culture of behavior
children of preschool age
moral qualities
pedagogical conditions
Opis:
The relevance of the study is due to the importance of the period of preschool childhood in the upbringing and education of the child and the creation of conditions and prerequisites for harmonious, full-fledged development. The article actualizes the problem of education of culture of behavior of preschool children. The article is aimed at highlighting the peculiarities of fostering a culture of behavior of preschool children. Research methods: theoretical (analysis of literature on research problems), empirical (pedagogical observations). The essence and content of the concept of research are clarified, namely: «culture of behavior», which is defined as a way for a child to perform actions and actions that meet the moral and aesthetic requirements of society, is reflected in the confirmation of expected expectations on the part of adults, peers and ensures his personal growth. It was clarified that preschool age is a period of intensive socialization of the child’s personality, gaining life experience, when there is an active interest in relationships with other people, there is a need to familiarize with certain norms of communication and, as a result, to develop an individual culture of behavior. To foster a culture of behavior is to constantly worry about children growing a culture of human relationships, to become generous with affection, goodness, attention, help and care of the child’s soul and that all these qualities are manifested in pleasant forms of behavior for others. It is noted that the preschool educational institution is a leading social institution in which preschool children receive not only basic knowledge, skills and abilities, but also acquire the foundations of a culture of behavior. The article reveals components of the culture of behavior such as culture of activity, culture of communication, cultural and hygienic skills and habits. The task of educating the culture of behavior of preschool children is outlined: the formation of ideas about norms of behavior, about the moral qualities of the individual, the development of moral feelings; expansion, deepening and systematization of knowledge about the norms and rules of cultural behavior, the development of the ability to evaluate their own and other people’s actions, the formation of positive relations to norms of behavior and negative relation to anti-social manifestations, the formation of skills, skills and habits of cultural behavior. The main components of methodical actions aimed at educating the culture of behavior of preschool children are proposed. The program of education of culture of behavior in preschool children is proposed.
Актуальність дослідження зумовлюється важливістю періоду дошкільного дитинства у вихованні і навчанні дитини та створенні умов і передумов для гармонійного, повноцінного її розвитку. У статті актуалізується проблема виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Метою статті є виокремлення особливостей виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Методи дослідження: теоретичні (аналіз літератури з проблем дослідження), емпіричні (педагогічні спостереження). Уточнено сутність і зміст поняття дослідження, а саме: «культура поведінки», яке визначаємо, як спосіб здійснення дитиною дій і вчинків, що відповідає морально-естетичним вимогам суспільства, відображається у підтвердженні очікуваних сподівань з боку дорослих, однолітків і забезпечує її особистісне зростання. З’ясовано, що дошкільний вік – період інтенсивної соціалізації особистості дитини, здобуття нею життєвого досвіду, коли відбувається формування активного інтересу до взаємин з іншими людьми, виникає потреба в ознайомленні з певними нормами спілкування і, як результат – вироблення індивідуальної культури поведінки. Виховувати культуру поведінки – це означає постійно турбуватися про те, щоб у дітей зростала культура людських відносин, щоб ставала щедрою на ласку, добро, увагу, допомогу і турботу дитяча душа і щоб усі ці якості виявлялися в приємних для оточуючих формах поведінки. Зазначено, що заклад дошкільної освіти – провідна соціальна інституція, в якій діти дошкільного віку отримують не лише елементарні знання, уміння та навички, а й набувають основи культури поведінки. У статті розкрито компоненти культури поведінки такі, як культура діяльності, культура спілкування, культурно-гігієнічні навички і звички. Окреслено завдання виховання культури поведінки дітей дошкільного віку: формування уявлень про норми поведінки, про моральні якості особистості, розвиток моральних почуттів; розширення, поглиблення та систематизація знань про норми і правила культурної поведінки, розвиток умінь оцінювати власні та чужі вчинки, формування позитивних ставлень до норм поведінки та негативних ставлень до анти-суспільних проявів, формування умінь, навичок та звичок культурної поведінки. Пропонуються основні складники методичних дій спрямовані на виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Запропоновано програму виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 70-78
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Педагогічні умови формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління
Pedagogical conditions for the formation of communicative skills in management specialists
Autorzy:
Савчук (Savchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177540.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
комунікативні уміння
інтерактивні технології навчання
менеджер
педагогічні умови
мотивація
особистісно-орієнтовані технології
communicative skills
interactive learning technologies
manager
pedagogical conditions
motivation
personality-oriented technologies
Opis:
The article substantiates the pedagogical conditions for the formation of communicative skills in specialists in the field of management. It is determined that communication skills are the ability to establish and maintain important contacts with other people, the appropriate system of professional knowledge, skills and practical skills that contribute to effective communication. And in order to improve the educational process and increase its effectiveness as a way of forming communication skills in management, the following pedagogical conditions were formed: the formation of positive motivation, the use of principles of innovation, interactivity and professional orientation; providing psychological and pedagogical support to specialists in the field of management; application of interactive learning technologies (business and role-playing games, brainstorming, project method, case studies, debates, psychological trainings); providing modern content of professional training of managers in order to form communicative skills in the process of studying the humanities. It has been proved that specialists with high communicative skills meet European educational standards, it is necessary to introduce dialogic training, which will promote the formation of dialogic competence, which is the highest expression of communicative competence of managers and will implement psychological and didactic mechanisms of self-organization. , will ensure the development of critical thinking, solving important educational tasks of mastering productive knowledge, integrative skills in dialogue. It is determined that in the process of application of dialogic learning the motivation of learning increases, interest is shown, there is a formation of communicative skills, creativity, intelligence, their worldview expands. Thus, based on the analysis, it should be noted that the formation of communication skills of managers should be clearly structured. In addition, it is important to direct the learning process to personality-oriented interaction, as well as to implement interactive learning technologies, namely: role-playing and business games, trainings, case situations, project method, brainstorming. And the implementation of these technologies in the learning process should be based on the following principles: problems in learning, interdependence and interdependence of the study of individual disciplines; situationality; accessibility; professional orientation; integration; the principle of activity approach in learning and group cooperation.
У статті обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління. Визначено, що комунікативні уміння – це здатність налагоджувати і підтримувати важливі контакти з іншими людьми, відповідну систему професійних знань, умінь і практичних навичок, які сприяють досягати ефективного спілкування. А з метою удосконалення навчального процесу та підвищення рівня його результативності як способу формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління, було сформовано наступні педагогічні умови: формування позитивної мотивації, використання принципів інноваційності, інтерактивності та професійної спрямованості; забезпечення психолого-педагогічної підтримки фахівців у сфері управління; застосування інтерактивних технологій навчання (ділові та рольові ігри, мозковий штурм, метод проектів, кейс ситуації, дебати, психологічні тренінги); забезпечення сучасного змісту професійної підготовки менеджерів з метою формування комунікативних умінь у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Доведено, що фахівці, які володіють комунікативними уміннями на високому рівні відповідають освітнім європейським стандартам, необхідно впровадити діалогове навчання, яке сприятиме формуванню діалогічної компетентності, що є вищим вираженням комунікативної компетенції фахівців-управлінців та дозволятиме реалізувати психологічні і дидактичні механізми самоорганізації дослідницької та пошукової діяльності фахівців, забезпечуватиме розвиток критичного мислення, вирішуючи важливі освітні завдання оволодіння продуктивними знаннями, інтегративними уміннями в рамках діалогу. Визначено, що в процесі застосування діалогового навчання підвищується мотивація навчання, проявляється зацікавленість, відбувається формування комунікативних умінь, креативності, інтелекту, розширюється їхній світогляд. Таким чином, на основі проведеного аналізу, необхідно зазначати, що формування комунікативних умінь у фахівців-управлінців має бути чітко структурованою. Крім того, важливо, спрямувати навчальний процес на особистісно-орієнтовану взаємодію, а також впроваджувати інтерактивні технології навчання, а саме: рольові та ділові ігри, тренінги, кейс-ситуації, метод проектів, мозковий штурм. А втілення даних технологій в процес навчання має здійснюватися на основі наступних принципів: проблемності у навчанні, взаємозумовленості та взаємообумовленості вивчення окремих дисциплін; ситуативності; доступності; професійної спрямованості; інтегрованості; принцип діяльнісного підходу в навчанні та групової співпраці.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 141-147
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Аспекти мовленнєвожанрової організації „неприродних” наративів (на матеріалі української та російської мов)
Aspects of speech-genre organization of „Unnatural” narratives (in Ukrainian and Russian)
Autorzy:
Batsevych, Florij
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343937.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
мовленнєві жанри
наратив
умови успішності наративу
„неприродні” наративи
абсурдизація наративу
комунікативні смисли
speech acts
narrative
making a narrative absurd
communicative sense
conditions of an effective narrative
"unnatural" narratives
Opis:
У статті виявляються механізми впливу умисних (інтенціональних) авторських деструкцій структурно-змістової організації мовленнєвих жанрів на формування та сприйняття художніх наративів. Обґрунтовується можливість виділення низки прийомів „одивнення” комунікативного смислу художніх наративів, пов’язаних з авторським творенням „неприродної” онтології текстового світу, а також різноманітними способами семантичних деструкцій мовленнєвих жанрів, умисним порушенням прагматичних умов успішності породження і функціонування мовленнєвожанрових структур. Результат уживання цих прийомів – формування онтологічного, перцептивного, поведінкового, ментального та деяких інших типів текстового (дискурсивного, наративного) абсурду. Механізми творення інтенційних та/або неінтенційних „неприродних” мовленнєвих жанрів як складників художніх наративів – активні джерела формування неузуальних комунікативних смислів естетичного характеру.
The article reveals the mechanisms allowing the author’s intention to destruct the structural-content organization of speech genres and influence the formation and perception of an artistic narrative. The research gives ground to outline a set of devices to make the communicative sense of artistic narratives odd, which is explained by the author’s creation of „unnatural” ontology of the narrated world; to outline various ways of semantic destruction of speech acts, and intentional breaches of the pragmatic conditions of the effective speech-genre structures creation and functioning. The result of these devices use is the formation of the ontological, perceptional, behavioural, mental and some other types of textual (discursive, narrative) absurd. Mechanisms of creating intentional and/or nonintentional „unnatural” speech acts as constituents of artistic narratives are active sources of forming unusual communicative senses of aesthetic nature.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 11-26
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Педагогічні умови забезпечення Навчально-професійної мотивації майбутнього педагога
Pedagogiczne warunki zapewniania motywacji edukacyjnej i zawodowej przyszłego nauczyciela
Pedagogical conditions of providing the educational and professional motivation of the future teacher
Autorzy:
Борисівна, Поясок Тамара
Іванівна, Беспарточна Олена
Федорович, Москалик Геннадій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1833090.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
przyszli nauczyciele
grupy motywów
działania edukacyjne
uwarunkowania pedagogiczne
motywacja edukacyjna i zawodowa
навчально-професійна мотивація
майбутні педагоги
групи мотивів
педагогічні умови
навчальна діяльність
educational and professional motivation
future teachers
groups of motives
educational activity
pedagogical conditions
Opis:
Доведено важливість навчально-професійної мотивації у професійній підготовці майбутнього педагога; визначено специфічні чинники навчально-професійної мотивації та її сутність; виокремлено основні групи мотивів у навчально-професійній мотивації: пізнавальні, соціальні та професійні, та надана їх характеристика. З’ясовано основні напрями посилення мотивації студентів; охарактеризовано особливості внутрішньої і зовнішньої мотивації студентів. Виокремлено основні функції навчальної діяльності (планування, організація, самоконтроль і самооцінка) та встановлено взаємозв’язки навчально-професійної мотивації і навчальної діяльності майбутніх педагогів. Визначено принципи формування навчально-професійної мотивації майбутнього педагога: контекстності, суб’єкт-суб’єктності, рефлексивного управління та способи їх реалізації. Виявлено педагогічні умови формування навчально-професійної мотивації майбутніх педагогів у логіці компетентнісного підходу та способи їх імплементації.
Udowodniono znaczenie motywacji edukacyjnej i zawodowej w kształceniu zawodowym przyszłych nauczycieli; określono konkretne czynniki motywacji edukacyjnej i zawodowej oraz jej istoty. Wyróżnione zostały główne grupy motywów w motywacji edukacyjnej i zawodowej: poznawcza, społeczna i zawodowa oraz podano ich charakterystykę. Wyjaśniono główne kierunki wzmacniania motywacji uczniów; scharakteryzowano cechy motywacji wewnętrznej i zewnętrznej studentów. Podkreślono główne funkcje działalności edukacyjnej (planowanie, organizacja, samokontrola i samoocena) oraz ustalono wzajemne zależności między motywacją edukacyjno-zawodową a aktywnością edukacyjną przyszłych nauczycieli. Określone zostały zasady kształtowania motywacji wychowawczej i zawodowej przyszłego nauczyciela: kontekstualność, podmiotowość, refleksyjne kierowanie i sposoby ich realizacji. Ujawniono pedagogiczne uwarunkowania kształtowania motywacji edukacyjno-zawodowej przyszłych nauczycieli w logice podejścia kompetencyjnego oraz sposoby ich realizacji.
The importance of educational and professional motivation in the training of future teachers as well as its specific factors and essence were proved and determined in the paper. The main groups of motives in educational and professional motivation (cognitive, social and professional one) and their characteristics were distinguished. The paper clarifies the main directions of increasing students’ motivation. In this context the features of internal and external motivation of students were characterized. The main functions of educational activity (planning, organization, self-control and self-assessment) were highlighted and the interrelations of educational-professional motivation and educational activity of future teachers were established. The principles of formation of educational and professional motivation of the future teacher (such as contextuality, subject-subjectivity and reflexive management) as well as the ways of their realization were determined. The pedagogical conditions of formation of educational and professional motivation of future teachers in the logic of the competence approach and ways of its implementation were also revealed.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo; 2021, 5; 177-192
2450-9760
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:
Naumenko, N. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:
The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy.  Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Соціальний супровід сімей з дітьми, які постраждали в період воєнного стану на території України
Social Support for Families with Children Affected During Martial Law in Ukraine
Autorzy:
Михайлишин, Галина
Довга, Мирослава
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539082.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
соціальна робота
соціальний супровід в умовах війни
соціальний супровід вимушено переміщених українських сімей
види соціальної допомоги
пункти надання допомоги українцям
social work
social support in the conditions of war
social support of forcibly displaced Ukrainian families
types of social assistance
points of assistance to Ukrainians
Opis:
Various tragic events are taking place in the world, and Ukraine, which is now in a state of war on the part of Russia, finds itself in such a situation. This situation has become part of the daily life of most Ukrainians and Ukrainian families who are forced to move to safer places of stay. People are losing loved ones and friends, staying away from their children, leaving their homes, their favorite jobs, and witnessing violence, murder, and death. Under such conditions, they experience fear, anxiety, hooking and other reactions that depend on the individuality of the adult or child. Each person can cope with life’s problems in different ways. But as the experience of many countries shows, in such situations, it is easier for victims to cope with difficulties and socialize to new conditions, if appropriate social support is provided. Therefore, during the war on the territory of Ukraine, social work with forcibly displaced families becomes especially important. The article updates the problem of social work with Ukrainian families during the Russian occupation of Ukraine. The views of scientists on the content of the concept of social work are considered and the author’s definition of the concept of «social work with forcibly displaced families» is proposed. A survey of Ukrainian families during the first place since the beginning of the war on the territory of Ukraine was carried out to determine their psychological state about the next actions and thoughts for the future in a difficult time for all Ukrainians. The problem of social support of Ukrainian families in the western region of Ukraine and European countries has been updated. The list of organizations and initiatives that provide assistance to Ukrainians in the period of martial law in Ukraine is distinguished. Particular attention was paid to the organization of social support for Ukrainian families by scientific and pedagogical workers and students of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University – and the Polish Republic. The types of such assistance, the work of aid points in Warsaw are analyzed. Among the most common types of such assistance, the following are distinguished: information and housing; in the study of Ukrainian, and in Poland – Polish, free legal assistance, health care services; free psychological assistance; in finding a job; free assistance to refugees’ animals; provision of free travel in public transport, etc. Certainly, all types of assistance are interrelated and each stimulates the stabilization of the other. But the timely and correct provision of social support, including psychological assistance, leads to faster stabilization of a person as an individual in the family, team and society.
У світі відбувають різноманітні трагічні події, і в такій ситуації опинилася і Україна, яка зараз перебуває у стані війни з боку Росії. Така ситуація стала частиною повсякденного життя більшості українців та українських сімей, що вимушені переміщатися у більш безпечні місця перебування. Люди втрачають близьких людей та друзів, залишаються на відстані від своїх дітей, покидають домівки, улюблену роботу та є свідками насильства, вбивства і смерті. За таких умов переживають страх, тривогу, заціпеніння та інші реакції, що залежать від індивідуальності дорослої особи чи дитини. Кожна людина по різному може впоратися з життєвими проблемами. Але як показує досвід багатьох країн, в таких ситуаціях постраждалим легше впоратися з труднощами і соціалізуватися до нових умов, якщо здійснюється відповідний соціальний супровід. Тому в період війни на території України особливої актуальності набуває соціальна робота саме з вимушено переміщеними сім’ями. У статті актуалізовано проблему соціальної роботи з українськими сім’ями в період російської окупації території України. Розглянуто погляди вчених щодо змісту поняття соціальна робота та запропоновано авторське визначення поняття «соціальна робота з вимушено переміщеними сім’ями». Здійснено опитування українських сімей протягом першого місця з початку війни на території України, щоб визначити їх психологічний стан про наступні дії та думки на подальше майбутнє у важкий для усіх українців час. Актуалізовано проблему соціального супроводу українських сімей у західному регіоні України та країнах Європи. Виокремлено перелік організацій та ініціатив, що здійснюють допомогу українцям у період воєнного стану на території України. Особливу увагу приділено питанням організації соціального супроводу українських сімей науково-педагогічними працівниками та студентами Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Польською Республікою. Проаналізовано види такої допомоги, роботу пунктів надання допомоги у Варшаві. Серед найбільш поширених видів такої допомоги виокремлено такі: інформаційна та житлова; у вивченні української, а у Польщі – польської мови, безкоштовна юридична допомога, послуги з охорони здоров’я; безкоштовна психологічна допомога; у пошуку місця праці; безкоштовна допомога тваринам біженців; надання безкоштовного проїзду у громадському транспорті тощо. Безумовно, що усі види допомоги є взаємопов’язаними і кожна з них стимулює стабілізацію іншої. Але вчасне і правильне надання соціального супроводу, в тому числі психологічної допомоги призводить до швидшої стабілізації людини як індивіда в сім’ї, колективі та суспільстві.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 85-94
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-8 z 8

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies