Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Citizenship" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Громадянський патріотизм як нова модель патріотизму: теоретико-методологічне обгрунтування
    Citizenship Patriotism as a New Model of Patriotism: Theoretical and Methodological Basis
    Autorzy:
    Семенець-Орлова (Semenets-Orlova), Інна (Inna) Андріївна
    Михайлич (Mykhailych), Олександр (Oleksandr) Володимирович
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2187909.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    патріотизм
    громадянство
    громадянські компетенції
    громадянський патріотизм
    patriotism
    citizenship
    citizenship competences
    citizenship patriotism
    Opis:
    Based on a sociological survey conducted within the framework of the Swiss-Ukrainian project, the article analyses the state of citizenship of Ukrainians through the prism of developing their patriotic attitudes. The authors make a theoretical attempt to combine the notions of «citizenship » and «patriotism» with a view to their mutual informative reinforcement in the new model of citizenship patriotism. It is determined that the most integrative potential for the successful completion of democratic transit in Ukraine is a model of citizenship patriotism, based on a high level of citizenship competence of individuals (which implies a well-grounded positive assessment of the national realities, the attitude of conscious fulfilment of civil duties and active position of citizens in the field of protection of public interest).
    На основі соціологічного дослідження, про- веденого в рамках швейцарсько-українського проєкту, у статті аналізується стан громадянства українців через призму розвитку їх патріотичних настроїв. Зроблено теоретичну спробу поєднання понять «громадянство» та «патріотизм» з метою їх взаємного інформативного під- кріплення в новій моделі громадянського патріотизму. Визначено, що найбільш інтегративним потенціалом для успішного завершення демократичного транзиту в Україні є модель громадянського патріотизму, засно- вана на високому рівні громадянської компетентності особистості (що передбачає обґрунтовану позитивну оцінку національних реалій, свідомого виконання громадянських обов’язків та активної позиції громадян у сфері захисту суспільних інтересів).
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 1; 28-37
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Глобальне громадянство та освіта в цілях глобального громадянства як завдання сталого розвитку
    Global citizenship and global citizenship education as the goals of sustainable development
    Autorzy:
    Shvets, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1179714.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Raciborzu
    Tematy:
    global citizenship
    global citizenship education
    sustainable development
    Opis:
    The world we live in today is becoming increasingly interdependent - economically, politically, culturally and in terms of ecology. In a context of globalization and growing interconnections and interdependencies emerged a need to develop and spread an ideology which emphasizes that a person, first and foremost, is a member of the global community of people. The article gives an account of the concept of global citizenship, analyses the features that are inherent to the „citizen of the world”. Finally, the importance of global citizenship education is emphasised for the achievement of the sustainable development goals.
    Źródło:
    Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development; 2018, 1(94); 285-292
    1897-2349
    2657-5760
    Pojawia się w:
    Eunomia – Rozwój Zrównoważony – Sustainable Development
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Формування культури громадянськості українства в умовах розвитку «молодої демократії»
    Autorzy:
    Бульбенюк, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489263.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    civil society,
    the culture of citizenship, democratization,
    modernization,
    Ukraine
    Opis:
    Kształtowanie się kultury obywatelskości społeczeństwa ukraińśkiego w warunkach rozwoju „młodej demokracji”
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 201-207
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Громадянськість як умова самозбереження українського суспільства
    Obywatelskość jako warunek trwania społeczeństwa ukraińskiego
    Autorzy:
    Горбатенко, Володимир
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/489496.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
    Tematy:
    civic participation,
    citizenship,
    civic engagement,
    social setting,
    decentralization,
    self-organization
    Opis:
    The main problems associated with the need and possibilities of formation of conscious civic involvement in Ukraine. Argued proven that adequate support for this process involves reliance on the appropriate level of personal consciousness, defined the concept of «citizenship» means: the maturity of the political and legal consciousness, a sense of personal involvement in the history and present of the country, awareness of itself as a full citizen social community. Displaying objective conditions of social activity in Ukraine. It was found that for civic engagement indicate that voluntary desire of the population to defend their country, to determine a stable tendency to overcome the crisis of identity, the awareness of the bulk of the population of individual responsibility for the country. The main forms of civic participation, active involvement of members of society in the management of public and state affairs, the impact on management decisions and monitoring their implementation, the development of various forms of self-defense and self-organization, and others. The example of Donbass occupied followed social settings influence the formation of the identity of the region. Discovered stabilizing role of decentralization and establishing full main directions of civil society
    Źródło:
    Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 95-101
    2312-8933
    Pojawia się w:
    Studia Politologica Ucraino-Polona
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
    The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
    Autorzy:
    Derzhaliuk, M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
    Data publikacji:
    2020-09-29
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    trianon peace treaty
    titular nation and minority
    interethnic problems
    dual citizenship
    autonomy
    language of education of minorities
    the role of the state language
    foreign Hungarians
    тріанонський мирний договір
    титульна нація і меншина
    міжетнічні проблеми
    закордонні угорці
    подвійне громадянство
    автономія
    мова освіти меншин
    роль державної мови
    Opis:
    The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
    У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
    The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
    Autorzy:
    Держалюк, M.C.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
    Data publikacji:
    2021-03-18
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Тріанонський мирний договір
    титульна нація і меншина
    міжетнічні проблеми
    закордонні угорці
    подвійне громадянство
    автономія
    мова освіти меншин
    роль державної мови
    Trianon Peace Treaty
    titular nation and minority
    interethnic problems
    foreign Hungarians
    dual citizenship
    autonomy
    language of education of minorities
    the role of the state language
    Opis:
    У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
    The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies