Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Alliance" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Вступ Швеції і Фінляндії до НАТО як чинник зміни європейської системи безпеки
Sweden's and Finland's Accession to NATO as a Factor in Changing the European Security System
Autorzy:
Martynov, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676789.pdf
Data publikacji:
2023-11-20
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
європейська система безпеки
Північноатлантичний альянс (НАТО)
Швеція
Фінляндія
European security system
North Atlantic Alliance (NATO)
Sweden
Finland
Opis:
Стаття присвячена аналізу передумов та наслідків вступу Швеції і Фінляндії до НАТО. Зазначається, що відмова цих скандинавських держав від нейтрального зовнішньополітичного курсу пов’язана як із кризою європейської регіональної, так і глобальної систем безпеки. Безпосереднім приводом для цього стала активна фаза війни РФ проти України. Методологічне забезпечення висновків статті ґрунтується на теорії політичного реалізму та проблемно-хронологічному аналізі новітньої історії міжнародних відносин. Наукова новизна статті полягає у з’ясуванні комплексу геополітичних, військово-стратегічних, історичних передумов і наслідків вступу Швеції і Фінляндії до НАТО.
The article analyzes the prerequisites and consequences of the accession of Sweden and Finland to NATO. Neutrality is avoiding participation in wars and non-participation in military-political blocs in peacetime, as well as not providing national territory for foreign military bases, and refusing to sell weapons to opposing parties. The Russian ultimatum of November 2021 with the demands that NATO renounce the expansion of the alliance testified to the fact of a deep crisis of the European security system. The trend towards the formation of a multipolar system of international relations has changed the logic of the policy of neutrality. Defeat in the Northern War of 1700-1721 prompted Sweden to switch to a policy of active neutrality. In 1935, Finland declared its intention to pursue a neutral policy with priority given to the Scandinavian direction. After Finland's defeat in the Second World War, the so-called “Finlandization” became a feature of Finnish neutrality. “Finlandization” is considered as subordination of the political course of a weaker country to the interests of a more powerful neighboring country with formal preservation of sovereignty. The process of gradual formation of a multipolar world provoked a change in the geopolitical orientations of the states of Northern Europe. There is constant tension in the Arctic. The USA declared a course for a new Atlanticism aimed at continuing the process of expansion and structural and functional strengthening of NATO. The active phase of the Russian war against Ukraine, which began on February 24, 2022, was the decisive reason for the decision to join Sweden and Finland in NATO. The methodological support for the conclusions of the article is based on the theory of political realism and problematic and chronological analysis of the modern history of international relations. The scientific novelty of the article lies in determining the complex of geopolitical, military-strategic, historical preconditions and consequences of Sweden and Finland's accession to NATO.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 66-80
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
„Революційний союз робітників і селян” в українській марксистській історіографії 1920 – 1930-х рр. („Revoljucіjjnijj sojuz robіtnikіv і seljan” v ukraїnskіjj marksistskіjj іstorіografії 1920 – 1930-kh rr.)
„The revolutionary worker-peasant alliance” in Ukrainian marxist historiography of the 1920 – 1930-ies
„Революционный союз рабочих и крестьян” в украинской марксистской историографии 1920 – 1930-х гг.
Autorzy:
Житков (Zhitkov), Олександр (Oleksandr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178650.pdf
Data publikacji:
2016-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Marxist historiography
social paradigm
worker-peasant alliance
post-totalitarian transformation
totalitarian ideology
марксистская историография
социальная парадигма
тоталитарная идеология
посттоталитарная трансформация
союз рабочих и крестьян
Opis:
The author of this article has studied the original material, revealing the opportunity of totalitarian period historiographical sources decontruction. The formation of the Soviet discourse of the historical and chronological matrix (scheme), so called „Lenin’s concept of the working class and peasantry alliance during the Revolution and Civil War” has been enlightened. The influence of Bolshevism ideology on the historical science has been shown. The reasons of Soviet historical narrative fluctuation in Ukrainian „Marxist school” historiography of the 1920 – 1930-ies have been defined. The idea of the „Marxist historiography” going through a period of disengagement and uncertainity concerning the solution of national and social components of history under conditions of totalitarian USSR society has been grounded. It is evident that its social paradigm was close to the national concept, while the ideological pressure of the totalitarian system and political control of the government forced the Ukrainian Soviet historians to prioritize the development of the 1917 – 1920 Proletarian Revolution and Civil War class schema in Ukraine.
Автором статьи изучен оригинальный материал, расскрывающий возможности деконструкций историографических источников тоталитарного периода. Освещается формирование советского дискурса историко-хронологической матрицы (схемы), т. н. „ленинской концепции союза рабочего класса и крестьянства” в период революции и гражданской войны. Показано влияние идеологии большевизма на историческую науку. Определены причины флуктации советского исторического наратива „марксистской школы” украинской историографии 1920 – 1930-х гг. Обоснована мысль о том, что в условиях тоталитарного общества СССР „марксистская историография” переживала период размежевания и неопределенности касательно решения дилеммы национального и социального компонентов истории. Очевидно, что ее социальная парадигма была близка к национальному концепту, в то время как идеологическое давление тоталитарной системы и политический контроль органов власти, навязывали украинским советским историкам приоритетность разработки классовой схемы пролетарской революции и гражданской войны на Украине 1917 – 1920 годов.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2016, 2; 90-106
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies