Temat: „Republic” - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Ненасильницький протест в Республіці Польща на етапі демократичної трансформації
Protest pokojowy w Rzeczypospolitej Polskiej na etapie transformacji demokratycznej
Autorzy:: Байрак, Сергій
Белгасем, Мохамед
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489371.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: nonviolent protest,
self-limiting revolution’ ’Republic of Poland,
democratization,
«Solidarity»
Opis:: The actuality of the nonviolent protest research, as the practice of the political objectives’ achievement without use of power methods and steps is being defined. On the base of the experience of the Republic of Poland the specifity has been analyzed and the basic principles of peaceful confrontation of the power and opposition have been defined. It has been found, that the characteristic feature of the nonviolent protest in Poland was that it was taking place in terms of the democratic transformation of the country, the defining characteristics of which had been the consequences of the socio-political and economic changes. Among other factors that had served as the base of the future democratic changes peacefully there were the state of the social consciousness and the high level of the national consolidation, as the favorable background of the social and political processes and the rate of the development and aspirations of the Polish community for the changes; the peculiarity of the Polish communist rule with the characteristic national features; functioning of the noncommunist institutions (multiparty system, though formal, in the limits of the pluralism of thoughts universities and academic establishments continued their activism, the high level of the activity and influence of the Diaspora, the continuity of the illegal press’ functioning, etc.); the liberal and moderate policy of the ruling party PORP (Polish United Workers’ Party); the oppositions’ struggle by means of the legal methods. The main focus of the article is concentrated on the analysis of the last factor as the defining and such that set the tone to the whole characteristics of the adjustment. The activity of «Solidarity» on the basis of the « new evolutionism» or the « self-limiting revolution» provided not only peaceful character of the confrontation but the speed and efficiency of the reformation steps on the way of the democratic development of the Republic of Poland.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 86-94
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Взаємовідносини по лінії Москва – Мінськ у рамках енергетичного сектору
Stosunki wzajemne na linii Moskwa-Miński w ramach sektora energetycznego
Autorzy:: Клачиньскі, Роберт
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/489237.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:: petrol
natural gas
energy sector
pipelines
Russian Federation
Republic of Belarus
Opis:: A paper entitled Cooperation between Moskow and Minsk in the energy sector describes the most important problems of gas and petrol market at the European part of former USSR. It is an attempt to answer questions aroused by the situation at the post-soviet petrol market. Its analytical part is based on statistical data, analytical papers of the most important think-tanks in that matter, books and papers together with internet resources. All above mentioned contribute to an author`s proper arguments which are focused on abilities and limitations of petrol and gas sector of Russian Federation and Republic of Belarus. The paper provides an information about bilateral relations of these countries, describes Russian energy strategy towards pos-soviet area, especially towards the Belarus` role. It also describes Russian-Belarusian relations in broad international context and also Belarusian dilemmas while Minsk does refuse Russians to obtain strategic importance in the country`s energy sector on the one hand, but also must strictly cooperate with Moscow while Belarusian economy is unable to function without cheap petrol and gas supplies from Russia. An author focuses also on Yamal pipeline and the eventual threat from the Nord-Stream project and also describes the meaning of BTS1 and BTS2 installations which virtually are the pressure tools on Belarus. He characterizes the background of past and current energy conflicts in bilateral relations and indicates the role of petrol and gas as political tools at Russian disposal, towards Belarus. He also formulate prognosis, based on his past analyzes. According to an author Belarus must solve the problem of its own dependency on Moscow in the energy area. Without it she won`t be a clearly independent state. In the same time Russia is using all possible tools and strengths it monopoly on the Belarusian petrol market. This kind of policy is a step in Russian Federation`s policies aimed at regaining imperial role again in the post-soviet area.
Źródło:: Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 71-76
2312-8933
Pojawia się w:: Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Ліван і Сирія – «сеамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі
Lebanon and Syria – the “Siamese twins” of the Levant: a Current Situation
Autorzy:: Зелінський, А.Л.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22679034.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Левант
Велика Сирія
Сирійська Арабська Республіка
Кедрова революція
Хезболла
Башар аль-Асад
Ліванська Республіка
the Levant
Great Syria
Syrian Arabian Republic
Lebanese Republic
Hezbollah
Bashar al-Assad
Cedar revolution
Opis:: Сирійська Арабська та Ліванська Республіки це – дві сусідні держави, розташовані у межах одного з близькосхідних субрегіонів, що традиційно носить назву Левант. Тісне сусідство обох країн спричинило до збереження давніх та виникнення нових спільних знаменників у соціально-економічній, суспільно-політичній та релігійній сферах. У сучасній історіографії існують розбіжності стосовно ступеня збереженості й визначення характеру сьогоднішніх зв’язків між двома державами. Йдеться про визнання чи невизнання наявності виняткового характеру сучасних сирійсько-ліванських відносин. Водночас, серед дослідників, котрі визнають факт збереження багатьох спільних знаменників для обох країн, головним залишається питання позитивної чи негативної інтерпретації зазначеного явища. Слід усвідомлювати, що більшість тісних зв’язків між Сирією та Ліваном недетермінованих безпосереднім географічним сусідством обох країн являють собою наслідки зовнішнього втручання до справ субрегіону. Йдеться про довільний територіально-адміністративний поділ, здійснюваний Османською імперією, штучну ідею «Великої Сирії», популяризовану вихідцем з Мекки – Фейсалом бін Хусейном аль-Хашимі і французькі експерименти часів підмандатного періоду історії обох країн. У результаті вищезгаданих втручань, посилених географічним чинником виникло усталене прагнення Сирії інкорпорувати до свого складу Ліванську Республіку, підтримуване частиною населення самого Лівану. Навіть після завершення періоду сирійської окупації Лівану (1990-2005 роки) у наслідок Кедрової революції, небезпека поглинення країни кедрів сусідньою державою нікуди не зникла. На це вказує наявність у Ліванських владних колах широкого спектру просирійськи налаштованих політиків і роль, яку відіграла ліванська шиїтська воєнізована організація Хезболла для урятування режиму Б. аль-Асада під час незавершеної громадянської війни у Сирії.
The Syrian Arab and Lebanese Republics are two neighboring states located in the Middle Eastern subregions, traditionally called the Levant. The close neighborhood of both countries led to the preservation of old and the emergence of new common denominators in the socio-economic, socio-political and religious spheres. In modern historiography, there are disagreements regarding the degree of preservation and definition of the nature of today’s relations between the two states. It is about the recognition or non-recognition of the existence of the exceptional character of the modern Syrian-Lebanese relations. At the same time, among researchers who recognize the fact of preserving many common denominators for both countries, the main issue remains the positive or negative interpretation of the mentioned phenomenon. It should be realized that most of the close ties between Syria and Lebanon, which are not determined by the immediate geographical proximity of both countries, are as the result of external interference in the affairs of the subregion. It is about the arbitrary territorial-administrative division carried out by the Ottoman Empire, the artificial idea of “Greater Syria”, which was popularized by a native of Mecca - Faisal bin Hussein al-Hashimi, and French experiments during the mandated period of the history of both countries. As a result of the above-mentioned interventions, reinforced by the geographical factor, there was an established desire of Syria to incorporate the Lebanese Republic into its structure, supported by a part of the population of Lebanon itself. Even after the end of the period of Syrian occupation of Lebanon (1990-2005) as a result of the Cedar Revolution, the danger of the absorbing the country of cedarsby neighbor state has not disappeared. This is indicated by the presence of a wide range of pro-Syrian politicians in the Lebanese ruling circles and the role played by the Lebanese Shiite militia organization Hezbollah in saving the B. al-Assad regime during the ongoing civil war in Syria.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 98-113
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл І Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
The Slovak question in foreign policy vision of the Second Rzeczpospolita authorities (1938 – march 1939)
Autorzy:: Borovets, Ivan
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1976077.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Second Rzeczpospolita
Czechoslovak Republic
Glinka Slovak People’s Party
foreign policy
diplomatic sondage
autonomy
union
revindication
separatism
secession
Opis:: Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р. Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії. Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини. Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки.
The Polish authorities had a negative attitude towards the central government of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party. They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism, Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938. Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany. Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March, Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of the state became a zone of potential danger
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 284-303
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)
Public Diplomacy in the Activities of the First Lady (on the Example of Ukraine and Poland)
Autorzy:: Matiash, Iryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676888.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: суб’єкти публічної дипломатії
Перша Леді
Україна
Республіка Польща
subjects of public diplomacy
First Lady
Ukraine
Republic of Poland
Opis:: Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей діяльності дружин глав держав у сфері публічної дипломатії на прикладі України й Польщі. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема біографічний. Наукова новизна результатів дослідження полягає в постановці питання про інститут Першої Леді як суб’єкт публічної дипломатії та аналізі напрямів діяльності Перших Леді України й Польщі в цій сфері. Висновки: На прикладі діяльності Перших Леді України й Польщі можна стверджувати, що Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська змінили уявлення про роль дружин президентів у розвитку публічної дипломатії. Попри перші згадки про публічну дипломатію наприкінці XIX ст., апробацію її інструментарію в першій половині XX ст., активне залучення до наукового і професійного використання розпочалося у другій половині XX ст., а в Україні в XXI ст. Елементи публічної дипломатії можна помітити в діяльності дружин перших осіб України й Польщі в період боротьби за державність на початку ХХ ст.: Марії Грушевської, Олександри Пілсудської, Ольги Петлюри, Міхалини Мосцицької. Вони створили історичне підґрунтя застосування Першими Леді інструментарію публічної дипломатії. Сучасні Перші Леді України й Польщі поспіль із традиційними обов’язками віртуозно опанували інструментарій публічної дипломатії для формування позитивного іміджу своєї держави в уявленні суспільств інших країн. Особливого значення набуло використання цього інструментарію з початком широкомасштабної війни Росії проти України і фактично всього цивілізованого світу 24 лютого 2022 р. Своєю діяльністю Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська засвідчують належність Інституту Першої Леді до суб’єктів публічної дипломатії.
The purpose of the study is to identify the peculiarities of the First Lady's activities in the field of public diplomacy on the example of Ukraine and Poland. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity, and general scientific and specialised methods, including the biographical method. The scientific novelty of the research results lies in raising the issue of the institution of the First Lady as a subject of public diplomacy and analysing the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland in this area. Conclusions: Based on the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland, it can be argued that Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska have changed the perception of the role of presidential wives in the development of public diplomacy. Despite the first mentions of public diplomacy in the late nineteenth century, the testing of its tools in the first half of the twentieth century, active involvement in academic and professional use began in the second half of the twentieth century, and in Ukraine in the twenty-first century. Elements of public diplomacy can be seen in the activities of the wives of the first persons of Ukraine and Poland during the struggle for statehood: Maria Hrushevska, Aleksandra Piłsudska, Olha Petliura, and Michalina Mościcka. They created the historical basis for the use of public diplomacy tools by First Ladies. The modern First Ladies of Ukraine and Poland in addition to their traditional duties have mastered the tools of public diplomacy to create a positive image of their countries in the minds of other countries. The use of this toolkit gained particular importance with the outbreak of Russia's large-scale war against Ukraine and, in fact, the entire civilised world on 24 February 2022. Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska demonstrate that the First Lady's Institute belongs to the public diplomacy community.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 244-261
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Powstanie i działalność struktur wojskowych Rzeczypospolitej Polskiej w zakresie zaopatrzenia materiałowo-technicznego oddziałów Ukraińskiej Republiki Ludowej (kwiecień–październik 1920 r.)
Утворення і діяльність військових структур Польської Республіки з матеріально-технічного забезпечення дивізій УНР (квітень – жовтень 1920 р.)
Autorzy:: Liaskovych, Tetiana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343675.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: the Polish Republic
military structures
supplies
UPR Army
Rzeczpospolita Polska
struktury wojskowe
zaopatrzenie materiałowo-techniczne
Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej
Opis:: The article is devoted to the little-known aspect of cooperation of the Polish and Ukrainian People Republics. In particular, it addresses the supplies to combat divisions of UPR Army in accordance with the military convention of April 24, 1920. The provision was enabled by the formation and activity of the special military Polish institutions in the Right Bank Ukraine. It deals with the command of the stages of the Polish Troops in Ukraine, Polish military representatives in the UPR government, section “U”, Ukrainian representatives of the 6th Army of the Polish Troops. Their task was to deliver the necessary supplies to the military divisions of the UPR. Special attention was paid to their work performance, which had a general positive effect on the military activity of the Ukrainian divisions in their counteracting the Red Army till the autumn 1920.
W artykule przeanalizowano mało znany aspekt współpracy między Polską i Ukraińską Republiką Ludową, związany z zapewnieniem zdolności bojowej dywizji Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej, zgodnie z konwencją wojskową z dnia 24 kwietnia 1920 r., dzięki tworzeniu i funkcjonowaniu specjalnych polskich instytucji wojskowych na prawobrzeżnej Ukrainie. Chodzi o dowodzenie etapami Wojska Polskiego na Ukrainie, polskich przedstawicieli wojskowych przy rządzie Ukraińskiej Republiki Ludowej, dział „U”, przedstawicieli w sprawach ukraińskich 6. Armii Wojska Polskiego, których zadanie polegało na przekazaniu niezbędnego mienia jednostkom wojskowym Ukraińskiej Republiki Ludowej. Szczególną uwagę zwrócono na skuteczność ich pracy, która na ogół pozytywnie wpłynęła na działalność bojową dywizji ukraińskich w konfrontacji z Armią Czerwoną do jesieni 1920 r.
Źródło:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2022, 8, 2; 35-46
2450-4866
Pojawia się w:: Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Українські політичні емігранти в суспільному, господарському і культурному житті Ченстохови, Пйотркува-Трибунальського, Торуня, Каліша та Тухолі в 1920–1930-х роках
Ukraińscy emigranci polityczni w życiu społeczno-gospodarczym Częstochowy, Piotrkowa Trybunalskiego, Torunia, Kalisza i Tucholi w latach 1920–1930
Autorzy:: Sinkevych, Yevhen
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/33916885.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: political emigrants
Polska
Ukrainian People’s Republic
emigranci polityczni
Polska
Ukraińska Republika Ludowa
політичні емігранти Польща
Українська Народна Республіка
Opis:: Доля України значною мірою, ніж інших народів, переплетена з долею Польщі. В українсько-польській історії є багато прикладів союзів і дружби. 22 квітня 1920 р. було укладено українсько-польський союз, який зрештою під натиском більшовицького війська не виправдав очікуваних сподівань української сторони. На цьому історія українських регулярних збройних сил закінчилася, армія УНР восени 1920 р. перейшла кордон і була інтернована. Українські політичні емігранти в Польщі 1920–1930-х рр. намагалися посісти гідне місце в суспільно-економічному та культурному житті за місцем свого проживання. У статті розглядаються питання діяльності українських військових мігрантів на території Польщі в міжвоєнний період (від 1920 р. до початку Другої світової війни). Зокрема, мова йде про контекст і обставини появи української еміграції в Республіці Польща внаслідок діяльності армії УНР та співпраці Симона Петлюри з Юзефом Пілсудським, а також різні аспекти її функціонування в ряді польських міст: склад, умови життя, організація товариств, реалізація громадських та культурних ініціатив тощо. На основі комплексного аналізу архівних джерел і сучасної української та польської історіографії проблеми автор відзначає необхідність подальших історіографічних досліджень.
The fate of Ukraine is intertwined with the fate of Poland to a greater extent than that of other nations. There are many alliances and friendships in Ukrainian-Polish history. On April 22, 1920, the Ukrainian-Polish union was concluded. Thus, the story of the Ukrainian regular armed forces ended. Ukrainian political emigrants in Poland in the 1920s and 1930s tried to take a decent place in the social and economic life of their place of residence. The authors deal with the issue of a Ukrainian army emigration to be found active in the territory of Poland in the interwar period (from 1920 to the outbreak of World War II). He shows the context and circumstances of its appearance in the Republic of Poland, as a result of the Ukrainian People’s Republic army activity and Symen Peltura’s cooperation with Józef Piłsudski. The authors characterize the way the army emigration functioned within the reality of the Polish nation covering various aspects, a developed cultural and educational structure among others. Based on a comprehensive analysis of modern Ukrainian historiography of the problem, the authors note the necessity of further historiographical research.
Losy Ukrainy w większym stopniu niż innych narodów splatają się z losami Polski. W historii ukraińsko-polskiej jest wiele sojuszy i przyjaźni. 22 kwietnia 1920 r. została zawarta unia ukraińsko-polska, którą ostatecznie pokonały wojska bolszewickie. Na tym zakończyła się historia ukraińskich regularnych sił zbrojnych: armia Ukraińskiej Republiki Ludowej przekroczyła granicę jesienią 1920 r. i została internowana. Ukraińscy emigranci polityczni w Polsce w latach dwudziestych i trzydziestych XX w. starali się zająć godne miejsce w życiu społecznym i gospodarczym swojego miejsca zamieszkania. Autor podejmuje problematykę ukraińskiej emigracji wojskowej, która funkcjonowała na ziemiach polskich w okresie międzywojennym (od 1920 r. do początku II wojny światowej). Ukazuje kontekst i okoliczności jej pojawienia się w Rzeczypospolitej, w wyniku działań armii URL oraz współpracy Szymona Petlury z Józefem Piłsudskim. Charakteryzuje funkcjonowanie emigracji ukraińskiej w realiach narodu polskiego, obejmując różne aspekty, rozwiniętą strukturę kulturalno-oświatową itp. Opierając się na kompleksowej analizie współczesnej ukraińskiej i polskiej historiografii problemu, autor zauważa potrzebę dalszych badań historiograficznych.
Źródło:: Res Historica; 2023, 56; 449-478
2082-6060
Pojawia się w:: Res Historica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Нове тристороннє партнерство в галузі безпеки між Австралією, Великою Британією та США – AUKUS: причини створення, наслідки для міжнародної безпеки
A New Enhanced Trilateral Security Partnership between Australia, the United Kingdom, and the USA (AUKUS): Reasons for Creation, Consequences for International Security
Autorzy:: Пошедін, О.І.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22680679.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: AUKUS
Індо-Тихоокеанський регіон
Китайська Народна Республіка
міжнародна безпека
: AUKUS
Indo-Pacific region
People’s Republic of China
International Security
Opis:: У статті досліджуються причини створення нового тристороннього партнерства в галузі безпеки між Австралією, Великою Британією та США (AUKUS) і робиться прогноз щодо впливу створення AUKUS на міжнародну безпеку. Аналізуються стратегічні політичні й оборонні документи держав AUKUS на предмет їх політики в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також документи Китайської Народної Республіки щодо її політики в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Встановлено, що Індо-Тихоокеанський регіон має важливе значенняяк для держав AUKUS, так і для всього світу. Під час заяви про створення AUKUS лідери держав нового тристороннього партнерства не згадували Китай, наголошуючи на необхідності збереження безпеки та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні. Проте очевидно, що причиною створення AUKUS є агресивна політика Китайської Народної Республіки, яка коливається від економічного примусу до безпосередніх погроз застосування сили проти Тайваню. Основні напрями співробітництва визначені в межах AUKUS сприятимуть підвищенню оборонних спроможностей кожної з трьох держав. Ключовий проєкт AUKUS – будівництво Австралією флоту атомних підводних човнів є важливим інструментом стримування Китаю та забезпечення балансу сил в Індо-Тихоокеанському регіоні. У статті прогнозується, що створення AUKUS позитивно впливатиме не тільки на безпеку в Індо-Тихоокеанському регіоні, але й на міжнародну безпеку загалом. Зазначене партнерство не створить геополітичну напругу і не приведе до гонитви озброєнь в регіоні. Китай і до створення AUKUS здійснював мілітаризацію Індо-Тихоокеанського регіону, відкидав залучення міжнародних організацій до розв’язання спірних питань з сусідніми державами, трактуючи всі суперечки на свою користь. Не зашкодить створення AUKUS і єдності НАТО через скасування Австралією контракту з Францією на будівництво дизельних підводних човнів. Фінансові проблеми з французькою фірмою врегульовані, зміцнюється оборонна співпраця між двома державами.
The article examines the reasons for creating a new trilateral security partnership between Australia, the United Kingdom, and the United States (AUKUS) and predicts the impact of AUKUS on international security. The strategic political and defense documents of the AUKUS states regarding their policies in the Indo-Pacific region are analyzed. China’s policy in the Asia-Pacific region is also analyzed. It has been established that the Indo-Pacific region plays an important role both for the AUKUS states and for the whole world. During the remarks on the creation of AUKUS, the leaders of the states of the new trilateral partnership did not mention China, emphasizing the need to maintain security and stability in the Indo-Pacific region. However, the reason for creating AUKUS is the aggressive policy of the People’s Republic of China in the region, which ranges from economic coercion to direct threats to use force against Taiwan. The main areas of cooperation identified by AUKUS will enhance the defense capabilities of each of the three states. A key project of AUKUS – to deliver a nuclear-powered submarine fleet for Australia is an important tool for deterring China and maintaining a balance of power in the Indo-Pacific region. The article predicts that the creation of AUKUS will have a positive impact on security in the Indo-Pacific region and international security in general. This partnership will not create geopolitical tension and will not lead to an arms race in the region. China, even before the creation of AUKUS, carried out the militarization of the Indo-Pacific region and rejected the involvement of international organizations in resolving disputes with neighboring states, interpreting all disputes in its favor. Will not undermine the creation of AUKUS and the unity of NATO due to the cancellation by Australia of the contract with France for the construction of diesel submarines. The financial dispute with French submarine maker has been settled, and defense cooperation between the two states is being strengthened.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 123-142
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Чехословацька республіка та її перший президент у оцінках М. Славінського
The Czechoslovak Republic and Its First President in the Assessments of M. Slavinsky
Autorzy:: Kravchuk, Oleksandr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676873.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Україна
УНР
М. Славінський
Чехословацька республіка
Т.Ґ. Масарик
еміграція
Ukraine
UPR
M. Slavinsky
Czechoslovak Republic
T.G. Masaryk
emigration
Opis:: Стаття присвячена сприйняттю знаним українським громадсько-політичним і культурно-освітнім діячем Максимом Антоновичем Славінським (1868-1945) Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Методологія дослідження базована на вивченні та критичному аналізі офіційних звернень М. Славінського до вищого керівництва Чехословаччини, його інтерв’ю та публікацій про Т.Ґ. Масарика, нарисів про міжнародні відносини та іншої політичної публіцистики. Використання дослідницьких принципів історизму, наукової об’єктивності та системності сприяло вивченню особливостей сприймання М. Славінським Чехословацької республіки та постаті її першого президента Т.Ґ. Масарика. Автор статті відзначає, що одними з пріоритетних об’єктів вивчення для українських емігрантів у міжвоєнний період стали Чехословацька республіка та постать її першого президента Т.Ґ. Масарика. Значною мірою це пояснюється унікальною підтримкою владою цієї країни культурних потреб українських біженців. Представники викладацького складу і студенти створених у ЧСР освітніх та культурно-наукових закладів у своїх працях неодноразово приділяли увагу різним сторонам діяльності Т.Ґ. Масарика, висловлюючи в такий спосіб вдячність ЧСР та її очільнику за підтримку. Також відповідна увага зумовлювалася прагненням вивчити успішний державотворчий досвід слов’янської країни та її першого президента. Зауважено, що особливістю висвітлення цієї тематики М. Славінським було те, що він вивчав її не як науковець, а як державний діяч, бувши в 1919-1923 рр. головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Чехословацькій республіці, в 1923-1939 рр. – як емігрант. Констатовано, що на посаді голови дипломатичної місії УНР і згодом як емігрант М. Славінський оцінював постать Т.Ґ. Масарика з погляду його політичних успіхів. У оцінках президента Чехословаччини помітна певна глорифікація. Чехословацька республіка згадувалась у контексті успішного державотворчого досвіду, зокрема, відзначався її демократизм, політична консолідація країни, миролюбна зовнішня політика. Ставлення до України оцінював як нейтралітет, відзначав підтримку Прагою української військової еміграції. Високі оцінки ЧСР визначалися не лише дипломатичним тактом представника України. Вони відбивали серйозні внутрішні та зовнішньополітичні здобутки молодої держави. Як емігрант М. Славінський не змінив своєї високої оцінки Чехословацької республіки та її першого президента, наголошував підтримці ними культурного життя української еміграції. Щоправда, після руйнування ЧСР у 1938-1939 рр., М. Славінський згадував нерозв’язаність національного питання, констатував проблеми зовнішньополітичної орієнтації країни.
The article is devoted to the perception of the Czechoslovak Republic and the personality of its first president, T.G. Masaryk, by the famous Ukrainian socio-political, cultural and educational figure Maksym Slavinsky (1868-1945). The research methodology is based on the study and critical analysis of M. Slavinsky's official addresses to the top leadership of Czechoslovakia, his interviews and publications about T. G. Masaryk, essays on international relations and other political journalism. The use of the research principles of historicism, scientific objectivity and systematicity contributed to the study of the peculiarities of M. Slavinsky's perception of the Czechoslovak Republic and the figure of its first president, T. G. Masaryk. The author of the article notes that one of the priority objects of study for Ukrainian emigrants in the interwar period was the Czechoslovak Republic and the figure of its first president T. G. Masaryk. To a large extent, this is explained by the unique support of the authorities of this country for the cultural needs of Ukrainian refugees. In their writings, teaching staff and students of educational and cultural-scientific institutions established in the Czechoslovak Republic repeatedly paid attention to various aspects of T. G. Masaryk's activities, thus expressing gratitude to the Czechoslovak Republic and its leader for their support. It was noted that the peculiarity of the coverage of this topic by M. Slavinsky was that he touched it not as a scientist, but as a statesman, being in 1919-1923 the head of the Extraordinary Diplomatic Mission of the Ukrainian People's Republic in the Czechoslovak Republic, in 1923-1939 - as an emigrant. It was established that as the head of the diplomatic mission of the Ukrainian People's Republic and later as an emigrant, M. Slavinsky evaluated the figure of T.G. Masaryk from the point of view of his political successes. A certain glorification is noticeable in the assessments of the president of Czechoslovakia. The Czechoslovak Republic was mentioned in the context of a successful state-building experience, in particular, its democracy, political consolidation of the country, peaceful foreign policy were noted. He assessed the attitude towards Ukraine as neutrality, noted Prague's support for Ukrainian military emigration. The high evaluations of the Czechoslovak Republic were not determined only by the diplomatic tact of the representative of Ukraine. They reflected the serious domestic and foreign political achievements of the young state. As an emigrant, M. Slavinsky did not change his high assessment of the Czechoslovak Republic and its first president, he emphasized their support for the cultural life of Ukrainian emigrants. However, after the destruction of the Czechoslovak Republic in 1938-1939, M. Slavinsky mentioned the unresolved national issue and stated the problems of the country's foreign policy orientation.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 155-177
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Організація та функціонування Залізничних військ Західно-Української Народної Республіки в 1918–1919 рр.
Organizacja Wojsk Kolejowych Zachodnioukraińskiej Republiki Ludowej 1918–1919
The organization of the Galician Army’s railway troops 1918–1919
Autorzy:: Рутар, Володимир
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/436982.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydział Lingwistyki Stosowanej. Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej
Tematy:: wojska kolejowe
infrastruktura kolejowa
ZURL
Armia Halicka
pociągi opancerzone
railway troops
railway infrastructure
ZUNR (West Ukrainian People’s Republic)
Galician Army
armoured trains
Opis:: W artykule poruszono kwestie dotyczące stworzenia i rozwoju wojsk kolejowych ZURL. Opisano działalność struktur kolejowych (Kolejowy Urząd Wojskowy, Kolejowy kureń – później warsztat (ukr. Depo), dokonano analizy najważniejszych problemów organizacji służby kolejowej zarówno w Galicji, jak i na Nadnieprzu: problem powojennej odbudowy infrastruktury kolejowej, problem transportowania wojsk byłej rosyjskiej i austro-węgierskiej armii, brak kwalifikowanych pracowników, węgla i drewna, problemy z zaopatrzeniem. Istotnym elementem struktury wojsk kolejowych były siły opancerzone, a mianowicie pociągi opancerzone. W większości wypadków własnością Armii Halickiej w Galicji były pociągi opancerzone o prymitywnej konstrukcji. Na Naddnieprzu udało się zdobyć rosyjskie wzorce fabryczne. Pociągi opancerzone brały udział zarówno w operacjach ofensywnych, jak i obronnych.
The creation and the development of the Galician Army’s railway troops are described. Activity of the railway structures is considered (Railway Military Council, Railway Kuren, afterwards – Depot). Main problems, which railroads had to solve during organization of their service in the Galicia and Naddniprianschyna (Great Ukraine) are analysed. Among them: problems with the post-war renewal of the railway infrastructure, lack of skilled workers, coal and wood, problems with food providing. Armoured railroad cars, especially armoured trains, were an important part of the railway troops. Galician Army in Galicia mostly had an armoured trains of primitive construction, produced by their own. In the Naddniprianschyna it was succeded to take Russian plant samples. Armoured trains were used to support offensive and defensive operations.
Źródło:: Przegląd Środkowo-Wschodni; 2016, 1; 125-159
2545-1324
Pojawia się w:: Przegląd Środkowo-Wschodni
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Діяльність освітніх закладів у таборі інтернованих вояків Армії УНР Каліш (1921-1924 рр.)
Activities of educational institutions in the internment camp Army of the Ukrainian People’s Republic Kalisz (1921-1924)
Autorzy:: Sribnyak, Ihor
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1193218.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Akademia Zamojska
Tematy:: camp
education
interned Ukrainian soldiers
Army of the Ukrainian People’s Republic,
Kalisz
Polska
obóz
edukacja
internowani ukraińscy żołnierze Armia Ukraińskiej Republiki Ludowej
Polska
Opis:: Artykuł jest poświęcony badaniu specyfiki działalności placówek oświatowych w obozie internowanych oddziałów Ukraińskiej Republiki Ludowej Kalisz (Polska) w latach 1921-1924. Dzięki pomocy dowództwa grupy internowanych w oboze powstały szkoły czytania i pisania dla niepiśmiennych Kozaków; rozpoczął swoją pracę obozowe gimnazjum im T. Szewczenko, dzięki czemu dla znacznej liczby obozowiczów stało się możliwe przygotować się lub kontynuować naukę na poziomie średnim. W dużej mierze trzyletnia praca gimnazjum (1921–1923) stała się możliwa dzięki znacznej pomocy humanitarnej, dostarczonej przez Amerykańską Organizację Charytatywną YMCA, Ukraiński Komitet Centralny, organizacje pozarządowe i indywidualnych filantropów. Wiedza zdobyta przez internowanych ułatwiła ich dalsze dostosowanie do nowych warunków egzystencji emigranta już w Polsce na zasadach cywilnych, a także proces ich zatrudnienia w innych krajach europejskich.
The article considers the peculiarities of the activities of educational institutions in the camp of interned troops of the Ukrainian People’s Republic Kalisz (Poland) in 1921-1924. Thanks to the assistance of the headquarters of the group of internees, literacy schools were established for illiterate Cossacks; the camp Gymnasium named after T. Shevchenko, thanks to which a significant number of campers were able to prepare for or continue secondary education. To a large extent, the three-year work of the Gymnasium (1921-1923) became possible thanks to significant humanitarian aid, provided by the American Charitable Organization YMCA, the Ukrainian Central Committee, Ukrainian Central Committee and individual philanthropists. The knowledge acquired by the internees facilitated their further adaptation to the new conditions of emigrant existence already on a civilian basis in Poland, as well as the process of their employment in other European countries.
Źródło:: Facta Simonidis; 2020, 13; 143-162
1899-3109
Pojawia się w:: Facta Simonidis
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Представництво національних меншин Польщі в органах державної влади
Representation of National Minorities of Poland in the Bodies of State Power
Autorzy:: Матвієнків, Світлана
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163416.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: national minorities
the Republic of Poland
parliament
national legislation
electoral process
politicization of ethnicity
національні меншини
Республіка Польща
парламент
законодавство країни
виборчий процес
політизація етнічності
Opis:: The question of the participation of all the public groups of the country in representative bodies of all levels is relevant to any state. However, the most difficult task is to represent the representative body of interests of national minorities. Different countries have come up with a different solution to this issue. The problem of the representation of national minorities in the authorities is for both traditionally multi-ethnic states and for countries that are reasonably homogeneous in the ethnic plan. This problem will persist as long as there are nations, nationalities, national minorities. People always seek to identify themselves with a particular community, and national identification is the most acceptable. The threat of assimilation of national minorities greatly enhances the desire to preserve its national identity, which always goes into the area of political relations and the need for political decision-making. This article analyzes the current problem of representation of national minorities in the legislative bodies of the Republic of Poland. The aim of the study was to analyze the participation of minority groups in the political (in particular, electoral) process of the state through the formation of ethnic elites and ethnopolitical parties. To complete the selected topic, the following tasks were set: to substantiate the place and the role of national minorities in the socio-political life of the state, to analyze the creation of political parties by individual national minorities and their participation in parliamentary and municipal elections. It is concluded that at the present stage all nationalities living in Poland are disproportionately represented in the state legislative bodies.
Питання участі всіх суспільних груп країни в представницьких органах влади усіх рівнів є актуальним для будь-якої держави. Однак чи не найскладнішим є завдання відображення в представницькому органі інтересів національних меншин. Різні країни по-різному приходять до вирішення цього питання. Проблема представництва національних меншин в органах влади існує як для традиційно поліетнічних держав, так і для досить однорідних в етнічному плані держав. Ця проблема буде існувати доти, поки існуватимуть нації, народності, національні меншини. Люди завжди прагнуть ідентифікувати себе з певною спільнотою, а національна ідентифікація є найбільш прийнятною. Загроза асиміляції національних меншин значно посилює прагнення до збереження своєї національної ідентичності, що завжди переходить у площину політичних відносин та необхідності прийняття політичних рішень. У цій статті проаналізована актуальна проблема представництва національних меншин у законодавчих органах Республіки Польща. Метою дослідження став аналіз участі меншинних груп населення у політичному (зокрема, виборчому) процесі держави через формування етнічних еліт та етнополітичних партій. Для повноти розкриття обраної теми були поставлені завдання: обґрунтувати місце і роль національних меншин у суспільно-політичному житті держави; проаналізувати створення політичних партій окремими національними меншинами та їх участь у парламентських та муніципальних виборах. Зроблено висновки, що на сучасному етапі в законодавчих органах влади непропорційно представлені всі національності, які проживають у Польщі.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 281-301
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Ліванська республіка: між політичним конфесіоналізмом і політичним прагматизмом
Lebanese Republic: between Political Confessionalism and Political Pragmatism
Autorzy:: Зелінський, А.Л.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676605.pdf
Data publikacji:: 2021-09-14
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Ліванська республіка
консоціативна демократія
політичний конфесіоналізм
Національний пакт
Хартія національної згоди
Кедрова революція
Lebanese Republic
consociational democracy
political confessionalism
National Pact
National accord charter
Cedar Revolution
Opis:: Одним з найцікавіших явищ, пов’язаних з функціонуванням ліванських владних структур виступає діючий у країні принцип консоціативної (Консоціональної) демократії, вираженої у формі політичного конфесіоналізму. Разом з цим, протягом майже 80-річної історії Ліванської республіки принципи функціонування її політичної системи зазнавали й надалі продовжують зазнавати істотних змін. Розуміння сутності й визначення стадіальності зазначеної еволюції дозволить скласти уяви про перспективи подальшого політичного розвитку цієї важливої у масштабах близькосхідного регіону країни. Автор статті поділяє думку дослідників, які вважають, що Ліван поступово перетворюється з консоціативної на мажоритарну демократію. Вже на момент утворення Ліванської республіки поряд з превалюванням конфесіоналістичних засад мало місце декларативне визнання тимчасового характеру цього явища. Поправки, зроблені до ліванської конституції у 1990 р. містять положення, що створюють реальні можливості для здійснення курсу на деконфесіоналізацію. У 2005 р. на хвилі Кедрової революції сформувалася кардинально нова політична система Лівану. Вона, хоча й зберігає базовий конфесіональний аспект, проте полягає у протистоянні двох поліконфесійних політичних блоків. У нинішньому (2021) році, на хвилі масового невдоволення існуючим політичним ладом у лівані сформувався дуже нечисленний, проте реальний антиконфесіоналістичний опозиційний політичний блок, котрий планує взяти участь у парламентських виборах 2022 р. Паралельно у вищих політичних колах країни нерідко практикується використання антиконфесіоналістської риторики, що свідчить на користь зростання її популярності. Нарешті, вплив зовнішніх чинників нерідко призводить до подолання міжконфесійних бар’єрів місцевими політичними елітами. Нині ліванське суспільство опинилося на півдорозі між традиційним політичним конфесіоналізмом і позаконфесійним політичним прагматизмом. Цей політичний modus vivendi можна окреслити як прагматичний конфесіоналізм.
One of the most interesting phenomena, that were associated with the functioning of the Lebanese power structures, is the principle of consociative (consociational) democracy in the country. It is expressed in the form of political confessionalism. At the same time, the principles of the functioning of political system of Lebanon have experienced and continue to experience significant changes during the almost 80 years of the history of Lebanese Republic. The understanding of the nature and the definition of the stages of this evolution will allow us to get the understanding of the prospects for further political development of this country, which is important for a Middle East region. The author of the articles hares the opinion of the researchers who believe that Lebanon is gradually transforming from a consociational to a majority democracy. Already at the time of the formation of the Lebanese Republic on the basis of a confessional principle, a declarative recognition of the temporary nature of the using of this principle was announced. In 1990, the amendments made to the Lebanese constitution contained provisions that are creating real opportunities for the implementation of the course of the deconfessionalization. In 2005, a radically new political system of Lebanon was formed on the wave of the Cedar Revolution. Although in the basis, it retains a confessional aspect, however, at the same time it represents a confrontation between wopoly-confessional political blocs. This (2021) year, a very small, but real, anti-confessional opposition political bloc has formed on the wave of mass dissatisfaction with the existing political system in Lebanon. This block plans to take part in the parliamentary elections in 2022. At the same time, the use of a anti-confessional rhetoric is often practiced in the highest political circles of the country. This phenomenon testifies to the growth of the popularity of a above-stated rhetoric. Finally, the influence of the external factors often promotes the overcoming the interfaith barriers by local political elites. Today, a Lebanese society finds itself half way between a traditional political confessionalism and a non-confessional political pragmatism. This political modus vivendi can be defined as a pragmatic confessionalism.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 151-171
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Леон Василевський на переговорах у Ризі: до сторіччя Ризького мирного договору 1921 р.
Leon Wasilewski at the treaty of Riga negotiations: to the centenary of the peace of Riga (1921)
Autorzy:: Vialova, Iuliia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1977411.pdf
Data publikacji:: 2021-11-01
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Leon Wasilewski
The Treaty of Riga (1921)
The Eastern Border of the Second Polish Republic
Леон Василевський
Ризький мирний договір 1921 р.
східний кордон Польської держави
Opis:: Стаття присвячена 100-річчю підписання Ризького мирного договору 1921 р., дискусії щодо наслідків якого не припиняються і сьогодні. Яке значення мав цей договір для історії Європи, а особливо для її політичної архітектури міжвоєнного періоду? Які наслідки цей договір мав для поляків, росіян, українців і білорусів? Оцінки підписаного сто років тому договору досі розходяться – одні вважають, що документ, який встановив кордони Польщі майже в межах другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) був поразкою тогочасної польської еліти, інші – що він був виразом реального стану речей. У цій статті акцентовано увагу на перебігу польсько-радянських переговорів під час підписання трактату, боротьбі всередині польської делегації між прихильниками двох державних геополітичних концепцій («ендецької» інкорпоративної та «федералістичної» Ю. Пілсудського) та встановленні східного кордону Польської держави. Відомий польський дипломат і політичний діяч Л. Василевський відіграв одну з ключових ролей під час цих переговорів, дослідження його діяльності сприятиме з’ясуванню декількох спірних моментів під час переговорів. Ризький мирний договір 1921 р. поставив крапку в польсько-більшовицькій війні, визначив польський кордон на сході і водночас перекреслив Варшавську угоду Петлюра-Пілсудський, що засвідчило крах федералістичної програми Ю. Пілсудського. Ба більше, політика польської влади щодо національних меншин у подальшому виявилася майже дискримінаційною, що послаблювало Поль ську державу зсередини. Для України та Білорусі цей договір виявився національною катастрофою, позбавивши їх перспектив державності. Цей мир можна назвати «ситуативним компромісом», який у короткотривалій перспективі розв’язував проблему закінчення війни, але не розв’язував жодної із геополітичних проблем Польщі: не гарантував безпеки, як і не гарантував стійкості східного кордону Польщі. Порушення цього миру з боку радянської Росії було питанням часу, що і сталося в 1939 році.
The article is dedicated to the 100th anniversary of the signing of the Treaty of Riga (1921), discussions about the significance of which do not stop today. What significance did this treaty have for the history of Europe, and especially for its political architecture of the interwar period? What were the consequences of this agreement for Poles, Russians, Ukrainians and Belarusians? Estimated of the agreement signed a hundred years ago still differ – some believe that the document then established the borders of Poland almost within the Second Partition of Poland (1793) was the defeat of the then Polish elite, others – that it was an expression of the real state of affairs. This article focuses on the course of Polish-Soviet negotiations during the signing of the treaty, the struggle within the Polish delegation between supports of two state geopolitical concepts (National Democracy “incorporative” and “federal” J. Pilsudski) and establishment of the Eastern border of the Polish state. The well-known Polish diplomat and politician Leon Wasilewski played one of the key roles during these negotiations, and the study of his activities will help to clarify several controversial points during the negotiations. The Treaty of Riga (1921) put an end to the Polish-Bolshevik war, defined the Polish border in the East and the same time cancelled the Petliura-Pilsudski Agreement, which testified to the defeat of the federalist program of J. Pilsudski. Further, the Polish government’s policy towards national minorities later proved to be almost discriminatory, weakening the Polish state from within. For Ukraine and Belarus, this agreement proved to be a national catastrophe, depriving them of the prospects of statehood. This peace can be called a “situational compromise”, which in the short term solved the problem of ending the war, but did not solve any of the geopolitical problems of Poland: neither guaranteed security nor guaranteed the stability of Poland’s Eastern border. The violation of this peace by Soviet Russia was a matter of time, as it happened in 1939.
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 45-66
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Освітнє питання в діяльності німецьких депутатів у парламенті Другої Речі Посполитої (1928—1930)
Educational issues in the activities of German MPs in the Parliament of the Second Polish Republic (1928—1930)
Autorzy:: Ruda, Oksana
Pikh, Olek
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/27316002.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Druga Rzeczpospolita
parlament Rzeczypospolitej Polskiej
parlamentarzyści niemieccy
polityka oświatowa
mniejszości narodowe
Second Polish Republic
Polish Parliament (the Sejm)
German Members of Parliament
educational policy
national minorities
Opis:: Mniejszość niemiecka odniosła w wyborach do Sejmu i Senatu II kadencji (1928—1930) swoje największe zwycięstwo w dziejach parlamentaryzmu Drugiej Rzeczypospolitej. Mimo różnic ideologicznych cele stojące przed parlamentarzystami niemieckimi były podobne: całkowite równouprawnienie Niemców we wszystkich dziedzinach prawa i w życiu codziennym; zapewnienie zupełnej swobody rozwoju niemieckiej kultury, szkolnictwa i języka; zapewnienie mniejszości niemieckiej autonomii oświatowo-kulturalnej. Posłowie krytykowali politykę narodowościową rządów polskich, negatywnie oceniali sytuację mniejszości niemieckiej w Polsce. Politycy niemieccy z trybuny parlamentarnej mówili m.in. o dyskryminacji niemieckiego szkolnictwa mniejszościowego, o likwidacji niemieckich szkół średnich i seminariów nauczycielskich, o aresztowaniach nauczycieli wędrownych, o przeniesieniu służbowym pedagogów niemieckich w inne regiony Polski. Niemiecki Klub Parlamentarny w obronie szkolnictwa niemieckiego zgłosił szereg interpelacji i wniosków. Wiele z tych projektów parlamentarnych oraz liczne głosowania połączyły ławy parlamentarne mniejszości narodowych, a także posłów polskiej lewicy w Sejmie.
The article examines the specific features of the activities of German Members of Parliament (MPs) in the Parliament of the Second Polish Republic in the years 1928—1930 (second term of office), which were directed at defending the right to education for Germans, creation of legal grounds for the opening of German-language schools as a guarantee of the national identity preservation. German MPs defended their voters’ educational rights during parliamentary speeches, debates on education, and language-based conflicts, interpellations, and protests. German politicians tried to improve the situation of schooling for Germans by introducing legislative initiatives, inquiries, and interpellations, which raised such important issues as adoption of educational legislation in consultation with minorities, to expand the network of German-language schools, and to provide conditions for their unimpeded activities, stopping persecution of teachers. Their legislative initiative was often supported by Ukrainian and Jewish politicians, deputies from the leftwing Polish parties of the Sejm who advocated securement for children’s learning of their mother tongue. German deputies joined in providing Germans with fundamental rights guaranteed by domestic law and international agreements.
Źródło:: Wieki Stare i Nowe; 2022, 17, 22; 1-15
1899-1556
2353-9739
Pojawia się w:: Wieki Stare i Nowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "„Republic”" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język