Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Экономика" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Розвиток земельних відносин у системі реформування національної економіки
Развитие земельных отношений в системе реформирования национальной экономики
Development of land relations in the system of reform of national economy
Autorzy:
Steblianko, I. O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692364.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
земельні відносини
національна економіка
розвиток
реформування
земельные отношения
национальная экономика
развитие
реформирование
land relations
national economy
development
reform
Opis:
According to the Land Code of Ukraine, the land is the main national wealth, which is under special protection of the State. As a result of the land reforms in Ukraine, the private ownership of land is renewed, restrictions on granting the land plots to citizens are removed, but the rational highly–efficient land use and agriculture growth in the trajectory of sustainable development is not provided. One should also point to the lack of a comprehensive approach to determine the place of the land reform in the system of transformation of the national economy. The purpose of the article is to substantiate the principles of the land reform and determine its dialectic link to other reforms of the national economy. To achieve this goal we applied system approach, general scientific methods of analysis and synthesis. The information basis of the research is the legal regulating data of Ukraine and the reporting data of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre. The main scientific result of the paper is substantiation of principles of land reform and determining of its dialectic link to other reforms of the national economy, namely, decentralization of management of the national economy; environmental reform, reform of agriculture and forestry. The following principles and guidelines must underlie the land reform in accordance with a system approach: inventory and delimitation of agricultural lands, conducting their financial evaluation and regular re–evaluation, creation of a civilized land market and the right of rental of land plots for agricultural purposes on a competitive basis, stimulation of medium–term and long–term lease relations, decentralization and eco–friendliness of land relations, etc. The scientific novelty of the work is defining the principles of land reform in Ukraine, which includes identification of its dialectic unity with other reforms in the national economy.  Practical significance of the results of this work consists in identifying specific measures for reforming land relations with regard to causal relationships of economic reforms in Ukraine.  The prospect of further research on the topic of the work is the development of proposals to improve the taxation of land relations.
Проанализирована динамика состава и структуры земельного фонда Украины. Обоснованы принципы проведения земельной реформы и определена ее диалектическая связь с другими реформами национальной экономики
Згідно із Земельним Кодексом України земля – це основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави. У результаті реалізації в Україні земельних реформ відновлено приватну власність на землю, усунено обмеження на надання земельних ділянок громадянам, проте раціональне високоефективне землекористування та вихід агросфери на траєкторію сталого розвитку не забезпечено. Також слід указати на відсутність комплексного підходу до визначення місця земельної реформи в системі трансформації національної економіки. Метою статті є обґрунтування принципів проведення земельної реформи та визначення її діалектичного зв’язку із іншими реформами національної економіки. Для досягнення поставленої мети було застосовано системний підхід, загальнонаукові методи аналізу і синтезу. Інформаційною основою дослідження є нормативно-правова база України та звітні дані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. Головний науковий результат статті полягає в обґрунтуванні принципів проведення земельної реформи та визначенні її діалектичного зв’язку із іншими реформами національної економіки, а саме: децентралізація керування національним господарством; екологічна реформа, реформа сільського і лісового господарства. В основі земельної реформи відповідно до системного підходу повинні бути такі засади і принципи: інвентаризація та розмежування земель сільськогосподарського призначення, проведення їх грошової оцінки і регулярної переоцінки, формування цивілізованого ринку земель і права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення на конкурентних засадах,  стимулювання середньострокових і довгострокових орендних відносин, децентралізація і екологізація земельних відносин тощо. Наукова новизна роботи ‑ визначення принципів земельної реформи в Україні, що передбачає ідентифікацію її діалектичної єдності з іншими реформами в національній економіці. Практичне значення результатів роботи полягає у визначенні конкретних заходів реформування земельних відносин з урахування причинно-наслідкових зв’язків економічних реформ в Україні. Перспектива подальших досліджень за темою роботи – розробка пропозицій щодо вдосконалення оподаткування земельних відносин. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 5; 100-107
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Реалізація методологічних підходів до оцінки знань у наукометричних базах
Implementation of methodological approaches to the assessment of knowledge in scientometric databases
Autorzy:
Sazonets, I. L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/980206.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
підходи
оцінка
наукометричні бази
інструменти
економіка
знання
індекси
подходы
оценка
наукометрические базы
инструменты
экономика
знания
индексы
approaches
assessment
scientometric bases
tools
economy
knowledge
indexes
Opis:
Исследованы методологические подходы к оценке знаний в современном информационном пространстве, определены наукометрические базы как основные инструменты реализации экономики знаний, проанализированы главные наукометрические базы и индексы
Informatization of world science predetermined the emergence of new tools for measurement and evaluation of the work of a scientist in quantitative aspect and the creation of scientometric databases, respectively. The existence of different approaches to the assessment of knowledge with the use of the global scientometric databases confirms the relevance of this research. The aim of the research is the systematization of methodological approaches to the assessment of the knowledge accumulated in scientometric databases, and determining prospects for the development of the assessment of knowledge of Ukrainian authors in the world system of scientometric evaluation. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, system approach. In the work a scientometric database is defined as the platform that deposits (accumulates) in electronic format scientific works of scientists of different branches of knowledge and processes lists of cited literature, calculates certain quantitative indicators, based on which it is possible to analyze the influence/credibility of the activity of one or another publication, organization, scientist etc. It is stressed that the main indicator, with the help of which the assessment of knowledge is given, is the knowledge economy index. We carried out a historical review and found that the first and one of the most respected scientometric knowledge databases of the world is Web of Science, part of the platform of the Web of Knowledge. The most widely used quantitative measure that is calculated in this database is the index of efficiency. Another most famous database is Scopus, which Elsevier publishing corporation positions as the largest universal abstract database that allows tracking scientific citation of publications. In accordance with the declared policy of the corporation, this database must become the most complete and exhaustive resource for the search of literature. It was found that the projects concerning the use of the scientometric database Scopus for assessment of the scientific potential of Ukraine in general and individual subjects of scientific activities of the state at the level of the authorities of state governance began to emerge in 2009. It is stressed that only a small proportion of professional publications of Ukraine is integrated into Scopus and the Web of Science, and to analyze objectively the status of science development in the country with their help is impossible. We concluded that despite the inclusion of new publications into these databases, joining them is a complex and lengthy process. Out of several thousand of journals, the Web of Science selects about 10–12, Scopus ~ 50%. The review procedure lasts for almost a year and in case of rejection the renewed request for registration can be submitted only in 2 years. The assumption was adopted about the development of the assessment of knowledge by means of the most famous global scientometric databases in Ukraine: much time is yet to pass until most of the periodicals from the post–Soviet territory will be included into scientific repositories–leaders and a possibility will come to provide objective assessment with their assistance. The scientific novelty of the article is in the systematization of methodological approaches to the analysis and evaluation of knowledge in the world system of scientometric evaluation and in determining the prospects for the development of this sphere in Ukraine.  The practical significance of the obtained results is the use by domestic scientists of the materials of the paper to determine scientometric databases and indexes that are the most appropriate for submitting publications and collaboration with the leading periodicals of the world by the fields of knowledge. At present, in the world practice they use 4 indexes of scientific citation as the main tool for the quantitative measurement of the efficiency of the work of a scientist. The use of such indexes is the prospect of further research in the development of the knowledge economy.
Інформатизація світової науки обумовила появу нових можливостей вимірювання і оцінювання праці вченого в кількісному виразі та створення наукометричних баз знань відповідно. Наявність різних підходів до оцінки знань із застосуванням світових наукометричних баз підтверджує актуальність цього дослідження. Мета дослідження – систематизація методологічних підходів до оцінки знань, акумульованих у наукометричних базах, та визначення перспектив розвитку оцінки знань українських авторів у світовій системі наукометричного оцінювання. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, системний підхід. У роботі наукометричну базу визначено як платформу, що депонує (акумулює) в електронному вигляді наукові праці вчених різних галузей знань і обробляє списки процитованої літератури, обчислює певні кількісні показники, на основі яких можливо проаналізувати впливовість/авторитетність діяльності того чи іншого видання, організації, науковця і т.д. Наголошено, що основний показник, за допомогою якого надається оцінка знань, – індекс економіки знань. Зроблено історичний огляд і виявлено, що першою та однією з найавторитетніших наукометричних баз знань світу є Web of Science – частина платформи Web of Knowledge. Найпоширеніший кількісний показник, що розраховують у цій базі, – індекс оперативності. Інша найвідоміша база – Scopus, яку видавнича корпорація «Elsevier» позиціонує як найбільшу універсальну реферативну базу даних, що дозволяє відстежувати наукову цитованість публікацій. Згідно з оголошеною стратегією корпорації ця база даних повинна стати найбільш повним і вичерпним ресурсом для пошуку літератури. З’ясовано, що проекти стосовно використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу України в цілому та окремих суб’єктів наукової діяльності держави  на рівні вищих органів державної влади почали з’являтися у 2009 р. Наголошено, що оскільки лише невелика частка фахових видань України інтегрована в Scopus та Web of Science, об’єктивно проаналізувати стан розвитку науки всередині країни з їх допомогою неможливо. Зроблено висновок, що, незважаючи на поповнення цих баз новими виданнями, приєднання до них – процес складний і тривалий. Із кількох тисяч журналів Web of Science обирає близько 10–12, Scopus ~ 50%. Процедура рецензування триває майже рік і в разі відхилення повторний запит на реєстрацію можна надсилати лише через 2 роки. Зроблено припущення щодо розвитку оцінки знань за допомогою найвідоміших наукометричних баз світу в Україні: мине ще чимало часу, поки більшість видань пострадянського простору буде занесено до наукових репозиторіїв-лідерів і з’явиться можливість об’єктивної оцінки з їх допомогою. Наукова новизна статті полягає у систематизації методичних підходів до аналізу і оцінки знань у світовій системі наукометричного оцінювання та визначенні перспектив розвитку цієї сфери в Україні. Практичне значення одержаних результатів – використання вітчизняними вченими матеріалів статі для визначення наукометричних баз та індексів, які є найбільш прийнятні для розміщення публікацій і співробітництва з провідними журналами світу за галузями знань. На теперішній час у світовій практиці як основний інструмент кількісного виміру ефективності праці вченого застосовують 4 індекси наукового цитування. Застосування таких індексів – подальша перспектива досліджень у розвитку економіки знань. Бібл. 11.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 4; 77-85
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Соціалізація економіки як фактор у вирішенні сучасних глобальних проблем
Economy socialization as a factor in solving modern global problems
Социализация экономики как фактор в решении современных глобальных проблем
Autorzy:
Simakhova, A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692380.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
глобальні виклики
соціальна економіка
соціалізація
глобальна проблематика
управління
глобальные вызовы
социальная экономика
социализация
глобальная проблематика
управление
global challenges
social economy
socialization
global problematic
management
Opis:
Цель исследования – проанализировать социализацию экономики как фактор решения глобальных проблем в современных условиях. Дизайн/Подход/Метод исследования. Применены общенаучные методы: систематизации, сравнения, обобщения, анализа и синтеза. Результаты исследования. Проанализированы современные глобальные проблемы и вызовы развития. Разъяснена связь между глобальными проблемами и вызовами и типами стран мира. Определены основные глобальные проблемы для развивающихся стран. Предложено решение глобальных проблем посредством управления потенциалом социализации экономики. Теоретическое значение исследования – развито мнение относительно потенциала социализации в решении глобальных проблем и вызовов. Практическое значение исследования заключается в возможности применения его результатов глобальными субъектами (организациями, корпорациями и отдельными государствами) в управлении и решении глобальных проблем. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования – распределены глобальные проблемы по типам стран мира. Определены направления применения потенциала социализации экономики в решении глобальных проблем. Перспективы дальнейших исследований – изучать финансовые возможности социализации в решении глобальных проблем и вызовов современного развития стран мира. Тип статьи – теоретическая.
Purpose. Research objective is to analyze the socialization of economy as a factor in solving global problems under modern conditions. Design/Method/Approach. General scientific methods are applied: systematization, comparison, generalization, analysis, and synthesis. Findings. Research results – modern global problems and challenges related to development were analyzed. A relationship between global problems and challenges and the types of countries of the world is elucidated. Key global problems for developing countries are identified. It is proposed to solve global problems by managing the potential of economy socialization. Theoretical implications. Theoretical significance of research is in the development of knowledge on the potential of socialization when solving global problems and challenges. Practical implications. Practical significance of research implies the possibility of application its results by global actors (international organizations, corporations, and individual states) in managing and resolving global problems. Originality/Value. Scientific novelty of research is in dividing the global problems by the types of countries in the world. A direction for the application of the economy socialization potential for solving global problems is defined. Further research. Prospects for further research include studying financial capabilities of socialization in solving global problems and challenges related to the modern development of countries in the world. Paper type –сonceptual.
Мета дослідження – проаналізувати соціалізацію економіки як фактор вирішення глобальних проблем у сучасних умовах. Дизайн/Підхід/Метод дослідження. Застосовано загальнонаукові методи: систематизації, порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу. Результати дослідження. Проаналізовано сучасні глобальні проблеми та виклики розвитку. Роз’яснено зв'язок між глобальними проблемами й викликами та типами країн світу. Визначено основні глобальні проблеми для країн, що розвиваються. Запропоновано вирішення глобальних проблем за допомогою управління потенціалом соціалізації економіки.  Теоретичне значення дослідження – розвинуто думку щодо потенціалу соціалізації у вирішенні глобальних проблем та викликів. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування його результатів глобальними суб’єктами (міжнародними організаціями, корпораціями та окремими державами) в управлінні та вирішенні глобальних проблем. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження – розподілено глобальні проблеми за типами країн світу. Визначено напрямки застосування потенціалу соціалізації економіки у вирішенні глобальних проблем. Перспективи подальших досліджень – вивчати фінансові спроможності соціалізації у вирішенні глобальних проблем та викликів сучасного розвитку країн світу. Тип статті – теоретична.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2018, 26, 1-2; 48-54
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблеми дефіциту державного бюджету України і шляхи їх розв’язання
Проблемы дефицита государственного бюджета Украины и пути их решения
The problems of the deficit of the state budget of Ukraine and the ways of their solving
Autorzy:
Yaniv, L. M.
Zinchenko, O. A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692262.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
бюджет
бюджетний дефіцит
дефіцитне фінансування
державний борг
економіка.
бюджетный дефицит
дефицитное финансирование
государственный долг
экономика.
budget
budget deficit
deficit funding
national debt
economy
Opis:
In the period of crisis situation in the economy and socio–economic instability in Ukraine, the problem of the budget deficit is very acute. In recent years the state budget of Ukraine has faced such a big problem as the deficit, due to the excess of spending over income of the state budget. The purpose of writing this article is to research into existing problems of the deficit of the state budget of Ukraine, substantiate causal relationships in the system of insufficient funding of state activities and development of ways of its optimization. During the study we analyzed scientific papers by Ukrainian scientists and experts who explore the problem of the deficit of the state budget, legislative and government materials. We used the following general scientific methods: method of cognition, method of analysis, method of analysis and synthesis, as well as the method of comparison. The essence of the deficit of the budget system and the reasons of its occurrence in Ukraine was considered. Underlying causes of budget deficit in Ukraine are slump in production, decrease in the efficiency of functioning of industries and businesses, unreasoned socio–economic policies, which led to a decline in the volume of gross domestic product and national income. This naturally caused a decrease in the volume of financial resources in the state and reflected in the indicators of the budget in the form of long–term deficit. We defined the dependence of the budget deficit on the government debt. It is established that there is a close relationship between the size of the budget deficit and state debt. Budget deficit increases national debt, and rising debt, in turn, requires additional expenditures for its service and thereby increases the budget deficit. The links of budget deficit to the country's economy were identified. We discovered the consequences of raising interest rate, which, on the one hand, reduces investment attractiveness in the domestic market of the country, on the other hand increases the attractiveness of the foreign financial investments in the country. Significant currency flows lead to the growth of the debt and, as a result, the growth of the currency exchange rate, reduction in the net exports of goods and decreased indicators of investment activity. This reduction is the reason for reducing the level of labour productivity and real income in all of its forms that provokes a decrease in investor confidence, and hence, reduces foreign investment programs and increases the withdrawal of capital abroad. The ways of overcoming budget deficit were substantiated that are based on improving the taxation system, attracting personal savings of the population to the investment sphere, providing financial support to small and medium businesses, enhancing the responsibility of businesses, strengthening control over the payment of state money, reforming taxation system, improving normative and legal support of the budget process. The scientific novelty of the research lies in the establishment of causal relationships of budget deficits for the scientific substantiation of budget management in the period of the structural transformation of the economy. The practical result is to identify ways of reforming the budget system of Ukraine and its transition to the investment model. A promising direction for further research in this area is developing a model of the budget process on the basis of causal relationships, which is capable of detecting the risks of deficiency and minimizing their impact. 
В период кризисного состояния экономики и социально-экономической нестабильности в Украине очень остро возник вопрос дефицита бюджета. В течение последних лет государственный бюджет Украины сталкивается с такой большой проблемой как дефицит, возникающий вследствие превышения расходов государственного бюджета над доходами. Целью написания статьи является исследование существующих проблем дефицитности государственного бюджета Украины, обоснование причинно-следственных связей в системе дефицитного финансирования государственной деятельности и разработка путей ее оптимизации. В ходе исследования были изучены научные работы украинских ученых и практиков, занимающихся проблемами дефицита государственного бюджета, законодательные и правительственные материалы. Использованы следующие общенаучные методы: метод познания, метод системного анализа, метод анализа и синтеза, а также метод сравнения. Рассмотрены сущность дефицита бюджетной системы и причины его возникновения в Украине. Глубинными причинами бюджетного дефицита в Украине стали спад производства, снижение эффективности функционирования отраслей экономики и предприятий, несбалансированная социально-экономическая политика, что и обусловило спад объемов валового внутреннего продукта и национального дохода. Это естественно привело к сокращению величины финансовых ресурсов в государстве и отразилось на показателях бюджета в виде долгосрочного дефицита. Определена зависимость дефицита бюджета от государственного долга. Установлено, что существует тесная взаимосвязь между размерами бюджетного дефицита и государственного долга. Бюджетный дефицит увеличивает государственный долг, а рост долга, в свою очередь, требует дополнительных расходов бюджета на его обслуживание и тем самым увеличивает бюджетный дефицит. Установлены связи дефицита бюджета для экономики страны. Выявлены последствия повышения процентной ставки, что, с одной стороны, снижает инвестиционную привлекательность на внутреннем рынке страны, с другой – повышает иностранную валютную привлекательность финансовых инвестиций страны. Значительные инвалютные потоки приводят к росту долговой зависимости страны и, в результате к росту курса валют, сокращению чистого экспорта товаров и снижению показателей инвестиционной деятельности. Такое сокращение является причиной снижения уровня производительности труда и реального дохода во всех его формах, провоцирует снижение доверия инвесторов, а значит, сокращение иностранных инвестиционных программ и вывоз капитала за границу. Обоснованы пути преодоления бюджетного дефицита, заключающиеся в совершенствовании налоговой системы, привлечении к инвестиционной сфере личных сбережений населения, обеспечении финансовой поддержке малого и среднего бизнеса, усилении ответственности субъектов хозяйствования, укреплении контроля над выплатой государственных средств, реформировании расходной системы, совершенствовании нормативно-правового обеспечения бюджетного процесса. Научная новизна исследования заключается в установлении причинно-следственных связей бюджетных дефицитов для научного обоснования бюджетного менеджмента в период структурных преобразований экономики. Практическим результатом является определение путей реформирования бюджетной системы Украины и ее перехода к инвестиционной модели. Перспективным направлением дальнейших исследований в этой сфере является разработка на основе причинно-следственных связей модели бюджетного процесса, способной выявить риски дефицита и минимизировать их влияние.
У період кризового стану економіки та соціально-економічної нестабільності в Україні дуже гостро постало питання дефіциту бюджету. Протягом останніх років державний бюджет України стикається з такою великою проблемою як дефіцит, що виникає внаслідок перевищення витрат державного бюджету над доходами. Метою написання статті є дослідження наявних проблем дефіцитності державного бюджету України, обґрунтування причино-наслідкових зв’язківки у системі дефіцитного фінансування державної діяльності та розробка шляхів її оптимізації. Під час дослідження опрацьовано наукові праці українських учених та практиків, які вивчають проблеми дефіциту державного бюджету, законодавчі та урядові матеріали. Використано такі загальнонаукові методи: метод пізнання, метод системного аналізу, метод аналізу та синтезу, а також метод порівняння. Розглянуто сутність дефіциту бюджетної системи та причини його виникнення в Україні. Глибинними причинами бюджетного дефіциту в Україні стали спад виробництва, зниження ефективності функціонування галузей економіки і підприємств, не виважена соціально-економічна політика, що і зумовили спад обсягів валового внутрішнього продукту і національного доходу. Це природно спричинило зменшення обсягів фінансових ресурсів у державі і відобразилось на показниках бюджету у вигляді довгострокового дефіциту. Визначено залежність дефіциту бюджету від державного боргу. Встановлено, що існує тісний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, у свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит. Установлено зв’язки дефіциту бюджету для економіки країни. Виявлено наслідки підвищення відсоткової ставки, що, з одного боку, знижує інвестиційну привабливість на внутрішньому ринку країни, з іншого – підвищує іноземну валютну привабливість фінансових інвестицій країни. Значні інвалютні потоки призводять до зростання боргової залежності країни і, як наслідок, – зростання курсу валют, скорочення чистого експорту товарів та зниження показників інвестиційної діяльності. Таке скорочення є причина зниження рівня продуктивності праці й реального доходу в усіх його формах, що провокує зниження довіри інвесторів, а отже, скорочення іноземних інвестиційних програм і виведення капіталу за кордон. Обґрунтовано шляхи подолання бюджетного дефіциту, що полягають у вдосконаленні податкової системи, залученні до інвестиційної сфери особистих заощаджень населення, забезпеченні фінансової підтримки малого та середнього бізнесу, посиленні відповідальності суб’єктів господарювання, зміцненні контролю за виплатою державних коштів, реформуванні видаткової системи, удосконаленні нормативно-правового забезпечення бюджетного процесу. Наукова новизна дослідження полягає в установленні причино-наслідкових зв’язків бюджетних дефіцитів для наукового обґрунтування бюджетного менеджменту в період структурних перетворень економіки. Практичним результатом є визначення шляхів реформування бюджетної системи України та її переходу до інвестиційної моделі. Перспективним напрямом подальших досліджень у цій сфері є розробка на основі причино-наслідкових зв’язків моделі бюджетного процесу, здатної виявити ризики дефіциту та мінімізувати їх вплив.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 144-153
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Конкурентоспроможний розвиток університетських офісів трансферу технологій: світовий досвід та Україна
Конкурентоспособное развитие университетских офисов трансфера технологий: мировой опыт и Украина
Competitive development of university offices of technology transfer: international experience and Ukraine
Autorzy:
Ilnitsky, D. O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692338.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
економіка знань
лідерство
інноваційна інфраструктура
вища освіта
патентування
компетентнісна модель
экономика знаний
лидерство
инновационная инфраструктура
высшее образование
патентование
компетентностная модель
knowledge economy
leadership
innovation infrastructure
higher education
patenting
competency model
Opis:
The role of higher education institutions in the world is growing in ensuring socio-economic development that is the result of the transition to the paradigm of knowledge economy in the most developed countries. Started in 2014, the reform of higher education system in Ukraine must, among other things, include ensuring the implementation of national intellectual capital through technologies transfer. The relevance of the article is predetermined by the need for a comprehensive approach to the preparation of plans for reforms in the period of global competition for knowledge as the main resource for development. The purpose of writing the article is substantiation of the recommendations on the most urgent aspects of the development of technology transfer in Ukraine on the basis of generalization of foreign experience and the analysis of domestic realities. To achieve the objective we identified the following tasks: to generalize theoretical principles of TT; to identify the world leaders of the TT and their peculiarities; to explore the characteristics of the development of TT in developing countries; to study the current status of TT in Ukraine. The article substantiates that the establishment of the developed innovative economy in which the activity of the TT is an important factor, as a rule, takes a long time. Results of the study showed that the lack of efficient activity of TT is often due to the fact that this activity is viewed separately from the more complex issue of knowledge management in all forms, in particular as a mandatory stage of R & D. The lack of implementation of the competence–based model in domestic Universities, research centers, businesses and state and local governments leads to the fact that the activities of TT do not have any mentioning of entrepreneurial, marketing competences. Their lack, in turn, causes low efficiency of TT activities. In the developed countries, the growth of the commercial activity of the Universities and research centers came as a result of evolutionary demands of society regarding the efficiency of investments in science and education. In the developing countries, such as Ukraine, the desire of commercial aspect in the development of the commercial aspect of TT is considered in terms of the impossibility of providing sufficient and stable funding, lack of financial mechanisms of accumulation of the results of successful TT. Under such circumstances, the really concerned are exclusively the employees of Universities and research centers themselves, the interests of whom are detached from other stakeholders’ intentions, the unity of whom is substantiated in the triple helix concept. The effectiveness of efforts with regard to TT is limited by the lack of opportunities of accumulation of financial results from the commercialization of OÌV in domestic Universities. Received financial results often are allocated on current activities because of insufficient, falling financing from traditional sources. The means of the state budget must remain the main traditional source, but in this case engaging other sources must be supported. The negative dynamics of spending state funds on research and educational activities is predetermined by various factors, among which is insufficient disclosure of the recipients from the state funds of the reports about the results and the analysis of the efficiency of their spending. Lack of publicity, lack of transparency may testify to the privatization of the results of the activities by individual subjects or to a significant corruption component in their activities. At the same time, lack of publicity can indicate a low level of public accountability of the results and inability to take responsibility for certain risks. The lack of information about created effects, including multiplying, from the implementation of OÌV and technologies provides prerequisites for the relative "victories" in the competition for budget funds in other areas. Introduction of the competence–based model, in particular entrepreneurial and marketing competencies, into the activities of TT of national institutions should improve their efficiency in the medium term to the level of the developed countries. Taking into account the obtained findings during the development of the reform of the system of education and science will increase their level of international competitiveness and the level of efficiency of investments in this field, which will have comprehensive positive impact on national prosperity. Scientific novelty of the work is proven by: substantiating of the implementation of long–term strategies to increase competitiveness of universities and research centers as key institutions in the generation and transfer of knowledge; detecting the insufficiency of entrepreneurial, marketing and other competences in the development policy of the University offices of technology transfer; substantiation of the necessity of implementation of societal requirements concerning accountability of universities and research centers for disclosure of the efficiency of spending tax payers’ money and their contribution to socio-economic development of the regions and the country. There remains a wide range of issues, the study of which my reflected in further work. In particular, we believe relevant: 1) justification of a scorecard measuring all aspects of TT; 2) study of the formation of professional networks in the field of TT; 3) substantiation of the system of motivation and efficiency of cooperation of all involved players; 4) methodological work with the patent policies of the universities and their convergence with scientific and research institutions; 5) building a culture of public accountability of institutions of scientific and educational spheres as recipients of the taxpayers' funds.
С целью обоснования наиболее актуальных направлений развития деятельности по трансферу технологий в Украине обобщены теоретические основы, проанализированы зарубежный опыт и отечественные реалии. Выявлено, что для повышения эффективности университетской деятельности по трансферу технологий внутренние факторы конкурентоспособности офисов трансфера технологий как основной институциональной формы должны опираться на взаимосвязь компетенций, среди которых наиболее актуальным для отечественных субъектов является развитие предпринимательских компетенций. Доказано, что университетам необходимы автономия и достаточные объемы ресурсов для развития офисов трансфера технологий как внутренних подразделений и выполнения ими ключевых задач. Продемонстрировано, что государство должно сосредоточиться на формировании благоприятных и мотивирующих внешних условий деятельности офисов трансфера технологий как инфраструктуры экономики знаний
У світі зростає роль вищих навчальних закладів у забезпеченні соціально-економічного розвитку, що є результатом переходу найбільш розвинених країн до парадигми економіки знань. Започатковане в 2014 р. реформування системи вищої освіти України має серед іншого передбачати забезпечення реалізації національного інтелектуального капіталу через трансфер технологій. Актуальність статті обумовлює необхідність комплексного підходу до підготовки планів реформ у період загострення глобальної конкуренції за знання як основний ресурс розвитку. Метою написання статті є обґрунтування рекомендацій щодо найактуальніших аспектів розвитку діяльності з трансферу технологій в Україні на підставі узагальнення іноземного досвіду та аналізу вітчизняних реалій. Для досягнення мети визначено такі завдання: узагальнити теоретичні засади діяльності з ТТ; ідентифікувати світових лідерів із ТТ та їх особливості; дослідити характерні риси розвитку ТТ у країнах, що розвиваються; вивчити сучасний стан діяльності з ТТ в Україні. У статті обґрунтовано, що становлення розвиненої інноваційної економіки, в якій діяльність із ТТ є важливим складником, як правило, відбувається протягом тривалого часу. Результати проведеного дослідження засвідчили, що брак ефективності діяльності з ТТ часто обумовлений тим, що ця діяльність розглядається відірвано від більш комплексного питання управління знаннями у всіх його формах, зокрема як обов’язковий етап НДДКР. Відсутність запровадження компетентнісної моделі в діяльності вітчизняних ВНЗ, НДІ, підприємств та органів державної та місцевої влади призводить до того, що в діяльності підрозділів ТТ немає будь-яких згадувань щодо підприємницьких, маркетингових компетенцій. Їх брак, у свою чергу, спричиняє низьку ефективність діяльності ОТТ. У розвинених країнах зростання комерційної активності ВНЗ та НДІ стало результатом еволюційного підвищення вимог суспільства щодо ефективності інвестицій у науку та освіту. У країнах, що розвиваються, таких як Україна, прагнення розвитку комерційного аспекту ТТ розглянуто в умовах неможливості забезпечення достатнього і стабільного фінансування, відсутності фінансових механізмів накопичення результатів вдалого ТТ. За таких умов зацікавленими часто виявляються винятково самі працівники ВНЗ та НДІ, інтереси яких відірвані від інтересів інших стейкхолдерів, єдність яких обґрунтована в концепції потрійної спіралі. Ефективність зусиль щодо ТТ обмежено недостатністю у вітчизняних ВНЗ можливостей накопичення фінансових результатів від комерціалізації ОІВ. Отримувані фінансові результати найчастіше спрямовують на поточну діяльність через недостатні, спадаючі обсяги фінансування з традиційних джерел. Основним традиційним джерелом мають залишатися кошти державного бюджету, але при цьому має стимулюватися залучення інших джерел. Негативну динаміку витрачання державою коштів на науково-освітню діяльність обумовлюють різні чинники, серед яких недостатнє оприлюднення отримувачами державник коштів звітів про результати та аналіз ефективності їх витрачання. Непублічність, відсутність прозорості можуть свідчити про приватизацію результатів діяльності окремими суб’єктами або значний корупційний складник їх діяльності. Водночас непублічність може говорити про низький рівень суспільної відповідальності за результати діяльності та неспроможність брати відповідальність за певні ризики. Відсутність інформації про створювані ефекти, у т.ч. мультиплікаційні, від упровадження ОІВ та технологій дає передумови для відносних «перемог» у конкуренції за бюджетні кошти інших сфер. Упровадження компетентнісної моделі, зокрема щодо підприємницьких та маркетингових компетенцій, у діяльність із ТТ вітчизняних інституцій має підвищити їх ефективність у середньостроковій перспективі до рівня розвинених країн. Урахування отриманих висновків під час розробки реформ системи науки та освіти сприятиме підвищенню рівня їх міжнародної конкурентоспроможності й рівня ефективності інвестицій у цю сферу, що матиме комплексний позитивний вплив на національний добробут. Наукову новизну праці становлять: обґрунтування доцільності реалізації довгострокових стратегій підвищення конкурентоспроможності ВНЗ та НДІ як ключових інституцій генерування й трансферу знань; виявлення недостатності підприємницьких, маркетингових та інших компетенцій у політиці розвитку університетських офісів трансферу технологій; обґрунтування необхідності впровадження суспільних вимог щодо підзвітності ВНЗ та НДІ для розкриття ефективності витрачання коштів платників податків та їх внеску в соціально-економічний розвиток регіонів та країни. Залишається широке коло питань, дослідженню яких можуть бути присвячені подальші праці. Зокрема, актуальними вважаємо: 1) обґрунтування системи показників вимірювання всіх аспектів діяльності з ТТ; 2) вивчення досвіду формування професійних мереж у сфері ТТ; 3) обґрунтування системи мотивації та підвищення ефективності співробітництва всіх зацікавлених суб’єктів; 4) методичні напрацювання патентної політики університетів та їх конвергенції з науково-дослідними інституціями; 5) розбудова культури суспільної підзвітності інституцій науково-освітньої сфери як отримувачів коштів платників податків.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 5; 45-60
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України
The concept of the digital economy in the European Union and the prospects of Ukraine
Концепция развития цифровой экономики в Евросоюзе и перспективы Украины
Autorzy:
Apal'kova, V. V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692280.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
цифрова економіка
платіжні системи
платіжні картки
інформаційно-телекомунікаційні технології
цифрове підприємництво
цифровая экономика
платежные системы
платежные карточки
информационно-телекоммуникационные технологии
цифровое предпринимательство
digital economy
payment systems
payment cards
information and telecommunications technology
digital businessdigital economy
digital business
Opis:
Определено понятие цифровой экономики и сделан анализ базовой концепции ее развития в ЕС. Исследованы тенденции развития цифрового предпринимательства, выявлены положительные тренды в расширении сфер цифровой экономики в ЕС. Идентифицированы принципиальные различия в специфике развития элементов цифровой экономики в странах ЕС и Украине. Предложены ключевые направления трансформации регуляторной среды для достижения наибольшей эффективности и роста цифровой экономики
Global informatization, manifestations of which are characteristic for the past decades, became the basis of the formation of the new model of the economy – digital economy, which became the development strategy of the most developed countries of the world. In Ukraine there is not any consistent tactic of building up a national digital economic business space as yet. Therefore, the purpose of the article was to substantiate theoretically the essence of digital economy and its conceptual reflection in the economic policy of the EU, as well to analyze the status and specific features of the Ukrainian economic system in terms of integration into international digital environment. The research methods are system analysis. Based on a number of scientific sources, it was revealed that the conceptual basis for the development of the digital economy in Europe consists of 5 metrics of the program of digital entrepreneurship: a) digital knowledge and ICT market, b) digital business environment, c) access to finance for businesses, d) digital skills of the labor force and electronic leadership, e) creating supporting entrepreneurial culture. In the course of the study we defined the centres of growth of digital technologies and communication in Ukraine, which can become the basis for further positive changes, at the same time we identified the main obstacles, as well as the lagging industries, because of whose performance the world ratings of Ukraine go down. A conclusion was made about the need to build an efficient national strategy for the development of the digital economy taking into account both positive and negative aspects of the experience of the EU countries. The scientific novelty of the work is in identifying features of the development of information and telecommunication technologies in Ukraine, which are in the uneven "informatization", depending on the industries and sectors of the economy, in the lack of digital strategy of the state, in the inconsistency in regulatory policy and distrust of the population in modern financial instruments. The findings made as the results of the research can be used for differentiation of users of digital information and the development of strategy of their engagement in certain segments.  In the future, it is advisable to examine the European experience about the inclusion of objectives concerning the development of the digital economy in the global plan of reformation of the state.
Глобальна інформатизація, прояви якої характерні для останніх десятиліть, стала підґрунтям у формуванні нової моделі економіки – цифрової, яка ввійшла до стратегії розвитку найбільш розвинених країн світу. В Україні поки немає послідовної тактики розбудови національного цифрового економічного бізнес-простору. Саме тому мета статті полягала у теоретичному обґрунтуванні сутності цифрової економіки та її концептуального відтворення в економічній політиці ЄС, а також аналізі стану та специфічних рис української економічної системи з погляду інтеграції до міжнародного цифрового середовища. Методи дослідження – системний аналіз. На основі низки джерел виявлено, що концептуальну основу для розвитку цифрової економіки в Європі складають 5 вимірів програми цифрового підприємництва: а) цифрове знання та ринок ІКТ, б) цифрове бізнес-середовище, в) доступ до фінансів для бізнесу, г) цифрові навички трудової сили та електронне лідерство, в) створення підтримуючої підприємницької культури. У ході дослідження визначено осередки росту цифрових технологій та комунікацій в Україні, які можуть стати фундаментом для подальших позитивних перетворень, водночас ідентифіковано і головні перешкоди, а також відсталі галузі, внаслідок діяльності яких світові рейтинги України падають. Зроблено висновок про необхідність побудови дієвої національної стратегії розвитку цифрової економіки з урахуванням позитивних і негативних аспектів досвіду країн ЄС. Наукова новизна роботи – виявлення ознак розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій в Україні, які полягають у нерівномірності «інформатизації» залежно від галузей та секторів економіки, відсутності цифрової стратегії держави, непослідовності регуляторної політики та недовірі населення новітнім фінансовим інструментам. Висновками, зробленими за результатами дослідження, можна застосовувати для диференціації користувачів цифрової інформації та вироблення стратегії їх залучення до певних сегментів. У подальшому доцільно вивчити європейський досвід з питань включення завдань щодо розвитку цифрової економіки у глобальний план реформування держави. Рис. 7. Бібл. 13. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 4; 9-18
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies