Autor: (S.). - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Ocinka tiagovogo balansu zernozbyralnogo kombaina
Estimationof traction balance of grain combines
Autorzy:: Tarasenko, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/76429.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Komisja Motoryzacji i Energetyki Rolnictwa
Źródło:: Motrol. Motoryzacja i Energetyka Rolnictwa; 2011, 13 B
1730-8658
Pojawia się w:: Motrol. Motoryzacja i Energetyka Rolnictwa
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Modulno-kompetentnistnyi pidkhid do navchannia studentiv u vyschii shkoli
Modular-competent attitude towards students studying at high school
Autorzy:: Litvinchyk, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/76600.pdf
Data publikacji:: 2011
Wydawca:: Komisja Motoryzacji i Energetyki Rolnictwa
Źródło:: Motrol. Motoryzacja i Energetyka Rolnictwa; 2011, 13 A
1730-8658
Pojawia się w:: Motrol. Motoryzacja i Energetyka Rolnictwa
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Німецька східноєвропейська політика і «політика пам’яті» (1969-2022 рр.): непорозуміння із Східною Європою
German Eastern European Policy and the “Policy of Memory” (1969-2022): Misapprehension of Eastern Europe
Autorzy:: Stelmakh, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51606820.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: ФРН
«нова східна політика»
«політика пам’яті»
Східна Європа
зовнішня політика
російсько-українська війна
Federal Republic of Germany
“new Eastern policy”
“policy of memory”
Eastern Europe
foreign policy
Russian-Ukrainian war
Opis:: Стаття присвячена еволюції німецької «нової східної політики» (1969-2022 рр.), яка визначала її зовнішньополітичні орієнтири в останні десятиліття і вважалася одним із найуспішніших проектів з моменту приходу до влади СДПН. Розглянуто зовнішні та внутрішні умови для її реалізації у 60-70-х рр. ХХ ст. Виявлено, що ця політика мала два етапи, які відрізнялися тим, що на першому етапі її головним пріоритетом була спроба вирішення «німецько-німецького» питання, а на другому, який почався з 80-х рр. ХХ ст. вона перетворилася на консервативну Realpolitik, яка зосереджувалася на вирішенні національних питань, що призводило до співпраці з комуністичними режимами в Східній Європі, нехтуванні демократичними та опозиційними рухами. Після об’єднання Німеччини і розпаду СРСР у 1991 р. ця політика не зазнала суттєвих змін і була автоматично перенесена на сучасну Росію. Раціоналізм, де на першому плані була вигідна торгівля, призвів до економічної залежності Німеччини від Росії. Доведено, що Ostpolitik була тісно пов’язана із німецькою «політикою пам’яті» в частині її відповідальності за жертви Другої світової війни.Ігнорування східноєвропейських країн у зовнішній політиці призводило до релятивації відповідальності перед їхніми жертвами, а компенсаторні практики поширювалися на сучасну Росію, яка ототожнювалася з колишнім СРСР. Це створило «білі плями» в «політиці пам’яті» і суспільному просторі.
The article is dedicated to the evolution of the German “new Eastern policy” (1969-2022), which determined its foreign policy guidelines in recent decades and was considered one of the most successful projects after the SPD came to power. The external and internal conditions for the implementation of the “new Eastern policy” in the 1960s and 1970s were considered. It was found that this policy had two stages. At first, its main priority was an attempt to solve the “German-German” question. Later, the “new Eastern policy” turned into a conservative “Realpolitik”, which focused on solving national issues in its second stage from the 1980s. This resulted in cooperation with communist regimes in Eastern Europe and neglect of democratic and opposition movements. After the unification of Germany and the collapse of the USSR in 1991, this policy did not undergo significant changes and was automatically transferred to modern Russian Federation. Rationalism, which prioritized profitable trade, led Germany to economic dependence on Russia. The article proves that Ostpolitik was closely related to the German “politics of memory” in terms of its responsibility for the victims of the World War II. Ignoring Eastern European countries in foreign policy led to the relativization of responsibility for their victims, and compensatory practices were extended to modern Russia, which was identified with the former USSR. This created “white spots of the gap” in the “politics of memory” and public space.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 128-153
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Особливості та наслідки воєнної модернізації на Балканах 1856–1914 рр.: порівняльний аналіз
Features and Consequences of Military Modernization in the Balkans 1856–1914: a Comparative Analysis
Autorzy:: Falko, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51608103.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: військова модернізація
збройні сили
військові реформи
балканські країни
військові інструктори
навчання офіцерів у Європі
military modernization
armed forces
military reforms
Balkan countries
military trainers
training in Europe
Opis:: Вивчення феномену військової модернізації в країнах балканського регіону та його впливу на соціально-політичні, воєнно-економічні та культурні напрямки розвитку суспільства в досліджуваних країнах є перспективною науковою темою. Вона дає змогу осмислити складний процес державотворення та впливу військових реформ на його динаміку. Дослідження присвячене вивченню особливостей проведення військових реформ у регіоні Південно-Східної Європи. Часовий інтервал, що вивчається, – середина ХIХ – початок ХХ ст. Це період становлення збройних сил у Сербії, Румунії, Болгарії, Чорногорії, які здобули незалежність, і період проведення динамічних реформ в османській і грецькій арміях. Порівняльний метод щодо проведення реформ у збройних силах християнських країн Балканського півострова з перетвореннями, які здійснювалися в досліджуваний період в армії Османської імперії, дає змогу деталізувати деякі особливості й складнощі в організації реформ. Уточнення низки елементів реформ дають змогу дійти висновку щодо вирішальної ролі військової модернізації на Балканах, запозиченої із моделей європейських армій, насамперед Німеччини та Франції. Розкрито такі фактори реформувань, як: освіта, здобута в європейських військових вишах; закупівля новітнього озброєння в передових країнах Європи і США; запрошення іноземних військових фахівців у ролі інструкторів для здійснення навчання частин і з’єднань; організація штабної служби; участь у плануванні й організації бойових дій інструкторів; створення військової медицини; стажування офіцерів у військах європейських країнах; створення мобілізаційного резерву за німецьким, або французьким зразками. У дослідженні розглядаються підсумки проведення військових реформ в арміях Греції, Сербії, Болгарії, Румунії та Чорногорії. Уточняються наслідки військової модернізації, що вплинули на стан армій країн Балкан напередодні Першої світової війни.
The study of military modernization phenomenon in the countries of the Balkan region and its impact on the socio-political, military-economic, cultural directions of social development in the countries of the region is a promising subject for further scientific research. It allows us to study a complex development of states building and military reforms influence on its dynamics. The study focuses on the study of some specifics of military reforms in the region of South-East Europe. The time frame studied involves the middle of the 19th century, including the beginning of the First World War. This is the period of the armed forces formation in independent Serbia, Romania, Bulgaria, Montenegro and implementation of active reforms in the Ottoman and Greek armies. The comparative method of the reforms implementation in the armed Christian countries of the Balkan Peninsula with the transformations in the army of the Ottoman Empire carried out in the study period allows us to clarify a number of peculiarities and complex it is in reforming. The clarification of a number of the reforms elements enables us to conclude that borrowings from the European armies models, primarily from German and French armies, plays a crucial role in military modernization in the Balkans. It covers such factors as education obtained in European military universities; purchase of the latest weapons in the advanced countries of Europe and the USA; engaging foreign military specialists as instructors for organizing of units and formations training; headquarters establishment; participation in planning and organization of military actions; military medicine development; officers training in the armies of European countries; creation of a military mobilization reserve according to the German or French standard. The results of military reforms in the armies of Greece, Serbia, Bulgaria, Romania and Montenegro are specified. The consequences of military modernization affecting the state of the Balkan countries armies on the eve of the First World War are clarified.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 59-92
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Кількісний та персональний склад шведських переселенців з Естляндії до Південної України в 1781-1782 рр.
Population Size and Personal Composition of Swedish Migrants from Estland to Southern Ukraine in 1781–1782
Autorzy:: Chyruk, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51608199.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: шведські переселенці
метрична книга
посімейні списки
критика джерел
Південна Україна
Старошведська колонія
Swedish migrants
parish book
family lists
criticism of sources
Southern Ukraine
Gammalsvenskby colony
Opis:: У статті розглядаються різні версії щодо кількості шведських переселенців з Естонії до України в 1781-1782 рр. Проводиться зовнішня та внутрішня критика джерел із цього питання. Для зовнішньої критики використовуються позаджерельні знання щодо обставин та часу створення документів. Внутрішня критика полягає у застосування методу контамінації персоналізованої інформації різних списків (поєднання інформації щодо конкретних осіб). Порівнювалась інформація так званого «Списку Фрізеля» (14 – 15 липня 1781 р.), «Списку Синельникова» (26 серпня 1781 р.), ревізійного списку за 1782 р. (23 червня 1794 р.) та списку померлих з метричної книги (червень 1782 – травень 1783 рр.). Також використовувалась інформація з бухгалтерської книги (1781-1782 рр.)конвоїра переселенців – капітана Єгора Макаретова і матеріали землеміра Петра Полозова (1781 р.). На думку автора, різночитання щодо кількості шведських переселенців до України, які існують в історіографії, були викликані недостатньо критичним ставленням авторів до історичних джерел. Водночас документи дають змогу достатньо точно встановити кількість осіб, які вирушили до України та кількість тих, хто, зрештою, прибув на місце поселення. Проведений аналіз дозволяє прийти до висновку, що у кількісному відношенні найбільш достовірну інформацію про переселенців подає так званий «Список Синельникова» (967 осіб). Цей же документ найбільш повно фіксує і персональний склад переселенців, що знаходить підтвердження у співпадіннях з метричною книгою, але не в повній мірі відображає дійсність. Було виявлено, що переселенню передувала кількаразова заміна 11 господарств, які мали переїздити, останню з яких не встигли зафіксувати в документах. Можна припустити, що кількість переселенців, які дісталися на місце поселення в травні 1782 р., також, більш-менш відповідає дійсності. Тим не менш, персональний склад переселенців з ревізійного списку за 1782 рік, викликає сумніви.
Different versions about Swedish migrants group from Estonia to Ukraine in 1781-1782 population size are reviewed at the article. External and internal source criticism are provided. Extra-source knowledge about conditions and time of documents creation were used for external sources criticism. Internal source criticism included method of contamination personal information from different lists (linking the information about persons). It was comparing information from several sources: “Frisel’s list” (14–15 July 1781), “Sinelnikov’s list” (26 August 1781), Revision list of Gammalsvenskby colony for 1782 year (23 June 1794), and burial list from the first Gammalsvenskby parish book (June 1782 – May 1783). It was also used an information from the log book (1781 – 1782) of migrant’s escort head – Capitan Egor Makaretov and surveyor’s Petro Polozov documents (1781). By the author’s opinion many versions about Swedish migrant’s population size, we can find in historiography, is connected with insufficiently critical attitude to historical sources. At the same time these sources gives us, an opportunity to establish the number of persons went to Ukraine and finally arrived on the settlement place rather accurately. The research allows us to make a conclusion that “Sinelnikov’s list” included the most reliable information about the number of Swedish migrants to Ukraine (967 persons). The same document is also the most reliable source about migrant’s personal composition. This fact is confirmed by detection of person matches in this document and parish book. Nevertheless, “Sinelnikov’s list” does not fully reflect the real personal composition of the migrants. It was found that there were several changes of 11 households that must be resettled. The last change was not recorded in the documents. It can be assumed that the population size of Swedish migrants arrived to the settlement place in May 1782 is also more or less true. Nevertheless, the personal composition of the emigrants from the revision list for 1782 raises doubts.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 22; 30-42
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Теоретико-методологічні критерії та принципи системного аналізу міжнародних відносин
Systems Analysis of International Relations: Theoretical and Methodological Criteria and Principles
Autorzy:: Tolstov, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51609373.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: міжнародна система
методи дослідження
системний аналіз
структура
процес
полярність
стабільність
структурно-функціональний підхід
international system
research methods
systems analysis
structure
process
polarity
stability
structural-functional approach
Opis:: Стаття містить огляд загальних критеріїв та принципів системного аналізу, які використовуються основними науковими школами теорії міжнародних відносин. Предтечею поширення методології системного аналізу стала загальна теорія систем, мета якої полягала у з‘ясуванні структурної подібності загальносистемних закономірностей, їх узагальненні та виявленні принципів системного моделювання у різних галузях наукових досліджень. У 1950-1960-х рр. системний аналіз нерідко сприймався як міждисциплінарний чи навіть «наддисциплінарний» підхід, що синтезує методологію вивчення складних технічних і соціальних систем. У науці про міжнародні відносини застосування системного аналізу стало підґрунтям для виникнення універсальної пояснювальної теорії, сенс якої полягає в класифікації та інтерпретації різних станів і структурних змін у сфері багатосторонньої міждержавної взаємодії. Продовжуючи раціоналістичну наукову традицію, системний підхід відкрив широкі можливості для концептуалізації міжнародного взаємодії, включаючи виявлення логічної обумовленості, типологічних закономірностей міжнародних відносин та їх верифікації за допомогою емпіричних даних. Поняття «міжнародна система», що виникло в рамках структурно-функціонального підходу, означає сукупність акторів, які розташовані в конфігурації влади (структурі) й залучені до регулярних моделей взаємодії (процесів). На практиці міжнародна система реалізується як самодостатній та саморегулюючий комплекс взаємовідносин міжнародних суб’єктів на рівні держав, міжнародних організацій та акторів недержавного рівня в межах відповідної історично обумовленої структури. Роль головного системоутворюючого чинника виконують домінуючі, політично окреслені й детерміновані форми відносин між акторами міжнародної системи. Тип міжнародної системи, включаючи багатополярну, біполярну або однополярну, істотно впливає на модальність і правила міждержавної взаємодії, що становлять основу відповідного міжнародного порядку. У соціально-політичному контексті феномен міжнародної системи доречно розглядати як абстрактну рамкову модель, у просторі якої відбувається співіснування різних суспільств та, відповідно, як сферу конкуренції відповідних форм і векторів суспільного розвитку. Доречно враховувати, що системна теорія не приділяє пріоритетної уваги ціннісно-ідеологічним характеристикам, зокрема й залежності політичних та зовнішньополітичних рішень від ідей, культурних стереотипів, ціннісних преференцій, специфіки мислення та методів прийняття рішень представниками політичних еліт окремих державних суб’єктів. Оцінка впливу цих чинників на міжнародні відносини вимагає залучення інших міждисциплінарних методів, які використовуються у межах політичного та соціологічного аналізу.
The article presents a review of general criteria and principles of systems analysis in international relations theory. The prerequisite for the emergence of the systems analysis methodology was the general system theory the purpose of which was to identify the general principles of system modeling in different areas of scientific research. In the 1950s and 1960s the systems analysis was frequently interpreted as an interdisciplinary or even a ‘supradisciplinary’ approach generalizing the methodology of studying complex technical and social systems. In the international relations science the use of systems analysis led to the emergence of a universal explanatory theory allowing the interpretation of various stages and structural configurations in the sphere of multilateral interstate interaction. Following the rationalistic scientific tradition, the systemic approach opened wide opportunities for the conceptualization of international interaction, including the identification of logical conditioning, typological regularities of international relations and their verification with the help of empirical data. The concept of an international system which was formulated within the framework of the structural-functional approach means a set of actors who are situated in a configuration of power (structure), and are involved in regular patterns of interaction (processes). In practice, the international system is implemented as a self-sufficient and self-regulating complex of interaction between the subjects of international relations at the level of states, international organizations, and non-state actors within the limits of the corresponding historically determined structure. The role of the main system-forming factor is performed by dominant and politically determined types of relations between the actors of the international system. The type of international system including multipolar, bipolar or unipolar has a significant impact on the modality and rules of interstate interaction, which form the basis of the relevant international order. In the socio-political context the phenomenon of the international system is appropriately considered as a broad external framework within which the coexistence of different societies occurs and, accordingly, as a sphere of competition of relevant models and dimensions of social development. At the same time the systems theory does not pay priority attention to ideological and values characteristics, in particular, dependence of political and foreign policy decisions on ideas, cultural preferences, and specifics of decision-making by the representatives of political elites of different state actors. The explication of impact of these aspects on international relations requires the application of interdisciplinary methods within the framework of political and sociological analysis.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 18-66
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Політичний феномен російсько-української війни
Political Phenomenon of the Russia-Ukraine War
Autorzy:: Shergin, S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51610758.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: російсько-українська війна
великі держави
міжнародна система
міжнародна стабільність
міжнародна спільнота
геополітична конфронтація
світовий порядок
Європейський Союз
НАТО
США
Russia-Ukraine war
major powers
international system
international stability
international community
geopolitical confrontation
world order
European Union
NATO
USA
Opis:: Стаття презентує політичний аналіз російсько-української війни у контексті актуальних проблем сучасних міжнародних відносин. Особливу увагу приділено розгляду причин і факторів війни в процесі трансформації сучасної міжнародної системи. Констатується, що причиною російсько-української війни є складний комплекс обставин і факторів, передусім конфліктогенність пострадянського простору та прагнення РФ відігравати роль домінантної сили в цьому макрорегіоні. Зокрема, однією з головних причин є тоталітарний політичний режим, який вважає використання воєнної сили найефективнішим засобом геополітики. Розглядаються також американські дослідницькі концепції та політичні позиції «колективного Заходу» – США, ЄС і НАТО щодо війни в Україні. Багатостороння підтримка України та засудження держави-агресора більшістю країн світової спільноти перетворили російсько-українську війну на ключовий фактор глобальної політики. Підкреслюється, що перемога ліберально-демократичної більшості країн світу над агресивною тоталітарною державою не тільки можлива, але й здатна прискорити розв’язання нагальних міжнародних проблем.
The article presents political analyses of the Russia-Ukraine war in the context of actual problems of contemporary international relations. The main attention is paid to political and historical aspects of the war within the process of international system’s transformation. It’s noted that the main reason of the Russia-Ukraine war is a complicated complex of circumstances and factors, first of all a conflict nature of post-soviet space and the Russia’s striving to be the dominant power in this macro region. Moreover, one of the principal reasons is totalitarian political regime that considers the application of armed forces as the most effective means of geopolitics. Furthermore, American research concepts and political positions of the “Collective West” – USA EU and NATO country-members on the war in Ukraine have been considered. Multilateral support of Ukraine and condemnation of the aggressor-state by the most counties of international community converted the Russia-Ukraine war into the core factor of global politics. It is emphasized that the victory of liberal democracy world over aggressive and totalitarian state not only possible but would contribute to resolve the urgent global problems.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 7-17
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Особливості розвитку інноваційного середовища в Україні в умовах глобальної конкуренції
Features of development of innovative environment in Ukraine in the conditions of global competition
Особенности развития инновационной среды в Украине в условиях глобальной конкуренции
Autorzy:: Bilyk, R. S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692287.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: інновації
інноваційний клімат
інноваційне середовище в Україні
глобальна конкуренція
инновации
инновационный климат
инновационная среда в Украине
глобальная конкуренция
innovation
innovative climate
innovative environment in Ukraine
the global competition
Opis:: Исследованы особенности инновационного развития в Украине в условиях усиления глобальной конкуренции. Проанализированы трансформационные изменения в развитии инвестиционно-инновационной среды в Украине, что дало возможность определить реальное состояние инвестиционного климата и инновационной привлекательности нашей страны. Доказано, что на инновационную привлекательность Украины значительно влияет не только общее положение национальной экономики страны, но и условия ведения предпринимательской деятельности
The transformation of the economy of Ukraine predetermines the need for comprehensive analysis of its impact on the areas of economic activity because the depth of transformation processes has significant differences. In this regard especially important is innovation environment, on the development of which the competitiveness of the national economy largely depends, as well as the pace and quality of economic development. The analysis of the features of the transformational changes in the environment, especially in the innovation sector, is particularly relevant under conditions of global competition. The aim of the article is to study the development of global innovation environment, development and scientific substantiation of directions ensuring national innovation competitive advantages, to identify opportunities to use integration processes to enhance international innovation investment cooperation. To achieve this aim we applied the following methods: abstract–logical, structurally–logical, comparative and statistical. Peculiarities of innovation development in Ukraine under conditions of growing global competition were examined. We studied transformational changes in the development of investment and innovation environment in Ukraine, which made it possible to determine the real state of its innovation appeal. The innovative development was considered as self–reproductive basis for the formation of new patterns of economic dynamics, modernization of the national economy, technological convergence of Ukraine into global economic space, maintaining intellectual potential. The study of the transformation of innovative development and market transformation efficiency of social production showed that the innovation attractiveness of Ukraine is significantly affected not only by the general state of the national economy but by the conditions of business activities. The practical value of the research is in the fact that the implementation of the formulated strategic objectives in the innovation field will allow the national economy to solve the problem of substantial growth of the gross domestic product, to improve investment attractiveness, to create conditions for the development of existing and for attracting new companies, to create new sectors of the economy in the field of small and medium sized innovative businesses, to form the clusters of innovative enterprises, to ensure integration of science, government and business. The issues of the transformation of innovative development will require further detailed study in the context of overcoming the crisis of competitiveness of the national economy, market transformations for the efficiency of social production.
Трансформація економіки України зумовлює необхідність всебічного аналізу її впливу на сфери економічної діяльності, оскільки глибина трансформаційних процесів має суттєві відмінності. У зв’язку з цим особливо важливе інноваційне середовище, від розвитку якого значною мірою залежить конкурентоспроможність національної економіки, темпи та якість економічного розвитку. Аналіз особливостей трансформаційних змін середовища, насамперед у інноваційній сфері України, особливо актуальний в умовах глобальної конкуренції. Мета статті полягає у дослідженні розвитку глобального інноваційного середовища, розробці та науковому обґрунтуванні напрямів забезпечення національних інноваційних конкурентних переваг, визначенні можливостей використання інтеграційних процесів для активізації міжнародного інноваційно-інвестиційного співробітництва. Для досягнення поставленої мети застосовано такі методи: абстрактно-логічний, структурно-логічний, порівняльний та статистичний. Досліджено особливості інноваційного розвитку в Україні в умовах посилення глобальної конкуренції. Вивчено трансформаційні зміни у розвитку інвестиційно-інноваційного середовища в Україні, що дало можливість визначити реальний стан її інноваційної привабливості. Інноваційний розвиток розглянуто як самовідтворювальну основу для формування нових моделей економічної динаміки, модернізації національного господарства, технологічної конвергенції України у світовий економічний простір, збереження інтелектуального потенціалу. Дослідження трансформації інноваційного розвитку та відповідності ринкових перетворень ефективності суспільного виробництва показало, що на інноваційну привабливість України значно впливає не лише загальний стан національної економіки, а й умови ведення бізнесу. Практичне значення дослідження полягає у тому, що виконання сформульованих стратегічних завдань у інноваційній сфері дозволить національній економіці вирішити питання забезпечення істотного росту валового продукту, підвищити інвестиційну привабливість, створити умови для розвитку сучасних і залучення нових великих компаній, створювати нові сектори економіки в сфері малого та середнього інноваційного бізнесу, сформувати кластери інноваційних підприємств, забезпечити інтеграцію науки, влади та бізнесу. Подальшого детального вивчення потребують питання трансформації інноваційного розвитку в контексті подолання кризи конкурентоспроможності національної економіки, відповідності ринкових перетворень ефективності суспільного виробництва. Бібл. 17.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2015, 4; 27-35
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Сучасні тенденції розвитку міжнародного туристичного ринку
Modern tendencies of development of international tourism market
Autorzy:: Kuklina, T.S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692433.pdf
Data publikacji:: 2013
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: туризм
міжнародний туристичний ринок
tourism
international tourism market
Opis:: The essence of the international tourism is opened. Regional dynamics of internationaltourism in the last 45 years differs considerable changes. Value of tourism constantlyincreases in the world that contact about influence of tourism on economy of the certaincountry: tourism expands contributions to the country balance of payments, providespopulation employment, favors to economy diversification, and also rational use ofrecreational resources
Розкрито сутність розвитку міжнародного туризму. Регіональна динаміка між-народного туризму в останні 45 років відрізняється значними відмінностями. Зна-чення туризму в світі постійно зростає, що пов’язано з впливом на економіку окремої країни: туризм збільшує внески в платіжний баланс країни, забезпечує зайнятість населення, сприяє диверсифікації економіки, а також раціональному використанню рекреаційних ресурсів.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2013, 2; 57-66
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Вирішення проблем зайнятості молоді: порівняльний аналіз досвіду України і Польщі
Autorzy:: Łopuszniak, G.S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2151140.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: молодь
зайнятість
рівень безробіття
ринок праці
Opis:: Проаналізовано рівень молодіжного безробіття в Україні та Польщі. Здійснено огляд програм та положень законодавства, які сприяють збільшенню зайнятості молоді. Визначено причини високого рівня безробіття, які є спільними для Польші і України. Виокремлено переваги та недоліки молодих людей як робочої сили на ринку праці. Проаналізовано вплив реалізованих програм на рівень безробіття молоді. Визначено спільні та відмінні ознаки ведення бізнесу в Польщі і Україні. Подано пропозиції щодо подальшого вирішення проблем зайнятості молоді.
Źródło:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 3(20); 87-104
1730-0266
Pojawia się w:: Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Впровадження інноваційних освітніх технологій в умовах адаптації навчального закладу до змін зовнішнього середовища
Autorzy:: Natroszwili, S. G.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2131676.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: innovative activity
innovative transformations
competitiveness of higher education
Opis:: Some features of innovative activity of higher educational establishments are described. The paradigm of innovative transformations of the indicated establishments is formulated. The role of innovative activity is rotined on the dynamics of competitiveness of sphere of higher education.
Źródło:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 4(15); 37-48
1898-8431
Pojawia się w:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Економічні підходи до забезпечення економічної безпеки вітчизняних вищих навчальних закладів
Economic approaches to ensure the economic security of domestic higher education institutions
Autorzy:: Breus, S.V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2134336.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:: higher education
state economic security
economic security of higher education institutions
the labor market
the government
universities and employers
Opis:: Considered in the article the role and importance of higher education in the present conditions for achieve economic development as a distinct country and world as a whole. The basic economic approaches to economic security of domestic higher education institutions.
Źródło:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 2(13); 21-30
1898-8431
Pojawia się w:: Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:: Naumenko, N. S.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:: The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy. Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Системні взаємозв’язки бюджетної безпеки в умовах фінансової глобалізації
Systemic interconnections of budget security under conditions of financial globalization
Системные взаимосвязи бюджетной безопасности в условиях финансовой глобализации
Autorzy:: Onyshchenko, S. V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692295.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: бюджетна безпека
фінансова безпека
індикатори бюджетної безпеки
фінансова глобалізація
бюджетная безопасность
финансовая безопасность
индикаторы бюджетной безопасности
финансовая глобализация
budget security
financial security
indicators of budget security
financial globalization
Opis:: Процесс глобализации оказывает двойное воздействие на мировую финансовую систему, способствуя её развитию и одновременному появлению потенциальных угроз финансовой безопасности (ФБ) государства. Несмотря на стремительное перерастание в реальные, большинство стран мира всерьёз эти угрозы не воспринимают. Усиление последних обусловливает необходимость изучения проблемы обеспечения бюджетной безопасности в условиях мировой глобализации, переосмысления направлений формирования эффективной бюджетной системы с позиций безопасного развития, укрепления бюджетной безопасности (ББ) государства. Необходимо детальней исследовать факторы влияния на уровень ББ и ее взаимосвязи с другими составляющими экономической безопасности (ЭБ). Цель работы – исследовать взаимосвязи ББ с учетом влияния процесса финансовой глобализации и оценить её уровень на основе ретроспективного анализа. Предложено авторское определение понятия ББ как уровня способности бюджетной системы обеспечить платежеспособность и финансовую устойчивость государства, эффективное использование бюджетных средств с учетом стратегических приоритетов развития бюджетных отношений и потенциальной способности противостоять и предупреждать угрозы внутреннего и внешнего происхождения. Результаты анализа ЭБ указывают на наибольший темп падения ФБ в 2015 г. на 14,1 п.п. до уровня 36,7 % среди всех составляющих экономической безопасности. Установлено, что такая ситуация вызвана снижением поступлений от основных бюджетообразующих налогов при усилении фискального давления на экономику, резкой девальвацией национальной валюты, значительным ростом государственного и гарантированного государством долга при усилении рисков возникновения дефолта, неликвидности и неплатежеспособности финансовых учреждений, сокращением ресурсной базы банков, проблемами с их капитализацией. Это определило критическое или близкое к критическому состояние почти всех составляющих ФБ. Проанализировано современное состояние индикаторов ББ. В процессе исследования оценены корреляционные связи между интегральным уровнем ББ и другими составляющими ЭБ. Установлены факторы и взаимосвязи влияния на уровень ББ. Прямую зависимость и наибольшее влияние на неудовлетворительный уровень ББ вызвали абсолютно опасный уровень валютной и долговой безопасности. Обоснована необходимость совершенствования методического подхода к определению уровня безопасности с учетом процессов глобализации и факторов экзогенного и эндогенного происхождения, отражающих размер тенизации экономики, долговой и фискальной нагрузки на бюджет, инфляционных процессов и других показателей, являющихся ключевыми для формирования поступлений в бюджет. Научная новизна исследования – по результатам аналитического оценивания взаимосвязей ББ определены методы, рычаги и инструменты государственного регулирования рисков и угроз, стратегического мониторинга, прогнозирования и реализации мер превентивного характера по обеспечению ЭБ государства. Практическое значение полученных результатов – доказаны положения по совершенствованию научно-методических основ оценки уровня ББ государства с учетом взаимосвязей ББ с прочими составляющими ЭБ. Результаты имеют практическую ценность для органов государственного управления при формировании стратегических и программных документов по обеспечению ЭБ государства.
Globalization has a dual effect on the world financial system, contributing to its development and simultaneous occurrence of potential threats to financial security of states. Despite their rapid escalation to the real ones, most countries in the world do not perceive these threats as serious. Enhancement of the latter necessitates studying the problems of providing for the budget safety under conditions of world globalization, redefining directions when forming effective budgetary system in terms of secure development, strengthening the fiscal security of state. It is necessary to explore in detail the drivers that influence the level of budget safety and its interrelations with other components of economic security. The aim of present work is to examine relationships of budget safety taking into account effect of the process of financial globalization and to assess its level by the principles of retrospective analysis. We proposed our own interpretation of the concept of budget safety as the level of capability of a budgetary system to ensure solvency and financial stability of the state, effective use of budget funds taking into account strategic development priorities of budgetary relations and potential capability to resist and predict the threats of internal and external origin. Results of analysis of economic security indicate the highest rate of decline in financial security in 2015 by 14.1 percentage points to the level of 36.7 % among all the components of economic security. It was established that this situation is due to a decrease in revenues from basic budget-forming taxes with strengthening fiscal pressure on the economy, a sharp devaluation of the national currency, a significant growth of the state and the state-guaranteed debt with increased risk of default, illiquidity and insolvency of financial institutions, shrinking resource base of banks, problems with their capitalization. This determined critical and close to critical state of almost all the components of financial security. We analyzed current status of indicators in budget security. The correlation links are assessed between the integral level of budget safety and other components of economic security. The factors and interrelations of impact on the level of budget safety were defined. Direct dependence and the largest impact on the poor level of fiscal security were caused by absolutely dangerous levels of currency and debt security. We substantiated the need to improve a methodological approach to determining the level of safety with regard to the globalization processes and drivers of exogenous and endogenous origin, which reflect the share of the shadow economy, debt and fiscal burden on the budget, inflation processes and other indicators, key to providing revenues to the budget. The scientific novelty of present research is in the following: based on the results of analytical assessment of interrelations in budget security, we defined methods, means and tools for state regulation over risks and threats, we performed a strategic monitoring, prediction and implementation of measures of preventive nature to ensure economic security. A practical significance of the results obtained is the verification of provisions to improve scientific and methodological principles for the assessment of level of budget security of the state taking into account the budget safety interrelations with other components of economic security. Results have practical value to the bodies of state administration when compiling strategic and program documents to ensure the economic security of the state.
Глобалізація чинить подвійний вплив на світову фінансову систему, зумовлюючи її розвиток і одночасну появу потенційних загроз фінансовій безпеці держав. Незважаючи на стрімке переростання у реальні, більшість країн світу всерйоз ці загрози не сприймають. Посилення останніх обумовлює необхідність вивчення проблеми забезпечення бюджетної безпеки в умовах світової глобалізації, переосмислення напрямів формування ефективної бюджетної системи з позицій безпечного розвитку, зміцнення бюджетної безпеки держави. Потрібно детальніше дослідити чинники впливу на рівень бюджетної безпеки і її взаємозв’язки з іншими складниками економічної безпеки. Мета роботи – дослідити взаємозв’язки бюджетної безпеки з урахуванням впливу процесу фінансової глобалізації і оцінити її рівень на засадах ретроспективного аналізу. Запропоновано авторське трактування поняття бюджетної безпеки як рівня здатності бюджетної системи забезпечити платоспроможність і фінансову стійкість держави, ефективне використання бюджетних коштів з урахуванням стратегічних пріоритетів розвитку бюджетних відносин і потенційної спроможності протистояти та попереджати загрози внутрішнього і зовнішнього походження. Результати аналізу економічної безпеки вказують на найвищий темп зниження фінансової безпеки у 2015 р. на 14,1 в. п. до рівня у 36,7 % серед усіх складників економічної безпеки. Установлено, що така ситуація спричинена зниженням надходжень від основних бюджетноутворювальних податків за посилення фіскального тиску на економіку, різкою девальвацією національної валюти, значним зростанням державного та гарантованого державою боргу з посиленням ризиків настання дефолту, неліквідності й неплатоспроможності фінансових установ, скороченням ресурсної бази банків, проблемами з їх капіталізацією. Це визначило критичний і близький до критичного стан майже всіх складників фінансової безпеки. Проаналізовано сучасний стан індикаторів бюджетної безпеки. Оцінено кореляційні зв’язки між інтегральним рівнем бюджетної безпеки та іншими складниками економічної безпеки. Установлено чинники та взаємозв’язки впливу на рівень бюджетної безпеки. Пряму залежність і найбільший вплив на незадовільний рівень бюджетної безпеки спричинили абсолютно небезпечні рівні валютної та боргової безпеки. Обґрунтовано необхідність удосконалення методичного підходу до визначення рівня безпеки з урахуванням процесів глобалізації та чинників екзогенного й ендогенного походження, які відображають розмір тінізації економіки, боргового і фіскального навантаження на бюджет, інфляційних процесів та інших показників, ключових для формування надходжень до бюджету. Наукова новизна дослідження – за результатами аналітичного оцінювання взаємозв’язків бюджетної безпеки визначено методи, важелі та інструменти державного регулювання ризиків і загроз, проведено стратегічний моніторинг, прогнозування і реалізацію заходів превентивного характеру щодо забезпечення економічної безпеки. Практичне значення одержаних результатів – доведенно положення із удосконалення науково-методичних засад оцінювання рівня бюджетної безпеки держави з урахуванням взаємозв’язків бюджетної безпеки з іншими складниками економічної безпеки. Результати мають практичну цінність для органів державного управління під час формування стратегічних і програмних документів із забезпечення економічної безпеки держави.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2016, 7; 237-243
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Розвиток та інноваційний потенціал телекомунікаційної галузі України
Development and innovation potential of the telecommunications sphere in Ukraine
Развитие и инновационный потенциал телекоммуникационной отрасли Украины
Autorzy:: Gaponenko, S. A.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692327.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: телекоммуникации
инновационный потенциал
услуги связи
telecommunication
innovative potential
services connection
Opis:: Проанализировано современное состояние телекоммуникационной отрасли Украины, выявлены основные тенденции развития, сформированы перспективы и направления развития за счет использования инновационного потенциала
Modern trends in the development of the global telecommunication industry can be characterized as a movement toward globalization, creation of a unified information space, a single unified telecommunication system and standards of information sharing, implementation of new information technologies into important spheres of activity of the society, especially in the economy. Development of telecommunications is one of the factors ensuring the functioning and growth of the state’s economy, because the dynamics of modern world economic relations predetermined dramatic increase in the demand for telecommunication services. In its turn, the scientific and technological revolution contributed to the creation of new telecommunication technologies, which due to the multiplier effect generate new services and consequently form new markets. The aim of the research is to analyze and discover peculiarities of the telecommunications industry of Ukraine, based on statistical, scientific and theoretical data and taking into account the achievements of the world's leading analytical companies, to form trends and perspectives of its development through the use of innovative potential. The telecommunications market was studied and the conclusions made about the market of mobile operators "approaching” a maturity stage. At the current stage of development of mobile communication, additional services based on different technologies are actively developing. Thematic services are dynamically developing – reference and information and entertainment services for mobile communication, while themed services using SMS technology are also popular. The peculiarities of the development of Ukrainian mobile communications market were discovered: 1) lack of new companies and, accordingly, of any pressing incentive for intensive innovative development of the industry; 2) the need for the development of additional services is due to the saturation of the mobile market and the aggravation of price competition; 3) additional services can be named stimulating for the marketing activities of the companies–operators. The trends of the market development were formulated: telecommunication companies are forced to develop innovative policy and constantly bring new services to the market, the price of which, as evidenced by the results of the study, is quite high and does not always quickly pay off. It is expected that the rate of development of mobile Internet in Ukraine will significantly accelerate if the operators are able to provide services of the third–generation 3G (UMTS) standard in full using this resource. Ukrainian telecommunications market will continue to grow, albeit by small tempo, due to the popularity of mobile Internet services. But the true dynamics can be expected only after the implementation of efficient mechanisms of regulation that will reduce the impact of dominant operators on pricing and introduction of new services and technologies. Scientific novelty of this work consists in determining the status, major trends and directions of development of Ukrainian telecoms industry through efficient use of innovative potential. The results of the study can be used for the industry’s strategy development and identifying of promising areas of investment for the companies that work in the telecommunications market of Ukraine. Further research can be conducted with regard to the prospects for creation of a new market through larger use of additional services of the telecommunication market.
Сучасні тенденції розвитку світової телекомунікаційної галузі можна охарактеризувати як рух до глобалізації, створення єдиного інформаційного простору, єдиної уніфікованої системи телекомунікацій і стандартів обміну інформацією, впровадження нових інформаційних технологій у важливі сфери життєдіяльності суспільства, особливо в економіку. Розвиток телекомунікацій - це один із факторів забезпечення функціонування і підйому економіки держави, адже динамізм сучасних світогосподарських зв’язків обумовив різке підвищення попиту на послуги телекомунікацій. У свою чергу НТР сприяла створенню нових телекомунікаційних технологій, які завдяки мультиплікативному ефекту породжують нові послуги і відповідно формують нові ринки. Мета дослідження – на основі статистичних, науково-теоретичних даних і з урахуванням напрацювань провідних світових аналітичних компаній проаналізувати й виявити особливості телекомунікаційної галузі України, сформувати тенденції та перспективи її розвитку за рахунок використання інноваційного потенціалу. Вивчено стан ринку телекомунікацій і зроблено висновки, що ринок мобільних операторів «наближається» до стадії зрілості. На сучасному етапі розвитку мобільного зв’язку активно розвиваються додаткові послуги на основі різних технологій. Динамічно розвиваються тематичні послуги – довідкові та інформаційно-розважальні послуги мобільного зв’язку, також популярні тематичні послуги із застосуванням технології SMS. Виявлено особливості розвитку українського ринку мобільного зв’язку: 1) відсутність нових компаній, відповідно нагального стимулу до інтенсивного інноваційного розвитку галузі; 2) потреба в розвитку додаткових послуг обумовлена насиченням ринку мобільного зв’язку і загостренням саме цінової конкуренції; 3) додаткові послуги можна назвати стимулюючими для маркетингової діяльності компаній-операторів. Сформовано тенденції розвитку ринку: телекомунікаційні компанії змушені дотримувати інноваційну політику і постійно виводити на ринок нові послуги, вартість яких, як свідчать результати дослідження, досить висока й не завжди швидко окупається. Очікується, що темпи розвитку мобільного інтернету в Україні значно прискоряться, якщо в операторів з’явиться можливість надавати послуги третього покоління 3G(UMTS) стандарту в повному обсязі із використанням цього ресурсу. Ринок телекомунікаційних послуг України і надалі зростатиме, хоч і невеликими темпами, за рахунок популярності послуг мобільного Інтернету. А справжньої динаміки можна очікувати лише за умов впровадження ефективних механізмів регулювання, що дозволить зменшити вплив домінуючих операторів на ціноутворення та впровадження нових послуг і технологій. Наукова новизна роботи полягає у визначенні стану, основних тенденцій і напрямів розвитку української телекомунікаційної галузі за рахунок ефективного використання інноваційного потенціалу. Результати дослідження можуть бути використані для формування стратегії розвитку галузі та виявлення перспективних напрямів інвестування для підприємств, що працюють на телекомунікаційному ринку України. Подальші дослідження можна проводити із урахуванням перспектив створення нового ринку за рахунок масштабнішого використання саме додаткових послуг телекомунікаційного ринку. Табл. 3. Бібл. 10.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2015, 5; 3-10
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "(S.)." wg kryterium: Autor

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język