Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "the Republic of Poland;" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Літаючий Амбасадор. Спогад про першого офіційного представника України в Республіці Польща
    A Flying Ambassador. Memories About the First Official Representative of Ukraine in the Republic of Poland
    Autorzy:
    Poviakel, Oksana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151188.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 281-286
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Представництво національних меншин Польщі в органах державної влади
    Representation of National Minorities of Poland in the Bodies of State Power
    Autorzy:
    Матвієнків, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2163416.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    national minorities
    the Republic of Poland
    parliament
    national legislation
    electoral process
    politicization of ethnicity
    національні меншини
    Республіка Польща
    парламент
    законодавство країни
    виборчий процес
    політизація етнічності
    Opis:
    The question of the participation of all the public groups of the country in representative bodies of all levels is relevant to any state. However, the most difficult task is to represent the representative body of interests of national minorities. Different countries have come up with a different solution to this issue. The problem of the representation of national minorities in the authorities is for both traditionally multi-ethnic states and for countries that are reasonably homogeneous in the ethnic plan. This problem will persist as long as there are nations, nationalities, national minorities. People always seek to identify themselves with a particular community, and national identification is the most acceptable. The threat of assimilation of national minorities greatly enhances the desire to preserve its national identity, which always goes into the area of political relations and the need for political decision-making. This article analyzes the current problem of representation of national minorities in the legislative bodies of the Republic of Poland. The aim of the study was to analyze the participation of minority groups in the political (in particular, electoral) process of the state through the formation of ethnic elites and ethnopolitical parties. To complete the selected topic, the following tasks were set: to substantiate the place and the role of national minorities in the socio-political life of the state, to analyze the creation of political parties by individual national minorities and their participation in parliamentary and municipal elections. It is concluded that at the present stage all nationalities living in Poland are disproportionately represented in the state legislative bodies.
    Питання участі всіх суспільних груп країни в представницьких органах влади усіх рівнів є актуальним для будь-якої держави. Однак чи не найскладнішим є завдання відображення в представницькому органі інтересів національних меншин. Різні країни по-різному приходять до вирішення цього питання. Проблема представництва національних меншин в органах влади існує як для традиційно поліетнічних держав, так і для досить однорідних в етнічному плані держав. Ця проблема буде існувати доти, поки існуватимуть нації, народності, національні меншини. Люди завжди прагнуть ідентифікувати себе з певною спільнотою, а національна ідентифікація є найбільш прийнятною. Загроза асиміляції національних меншин значно посилює прагнення до збереження своєї національної ідентичності, що завжди переходить у площину політичних відносин та необхідності прийняття політичних рішень. У цій статті проаналізована актуальна проблема представництва національних меншин у законодавчих органах Республіки Польща. Метою дослідження став аналіз участі меншинних груп населення у політичному (зокрема, виборчому) процесі держави через формування етнічних еліт та етнополітичних партій. Для повноти розкриття обраної теми були поставлені завдання: обґрунтувати місце і роль національних меншин у суспільно-політичному житті держави; проаналізувати створення політичних партій окремими національними меншинами та їх участь у парламентських та муніципальних виборах. Зроблено висновки, що на сучасному етапі в законодавчих органах влади непропорційно представлені всі національності, які проживають у Польщі.
    Źródło:
    Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 281-301
    1643-6911
    Pojawia się w:
    Krakowskie Studia Małopolskie
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Історична пам’ять як чинник внутрішньої і зовнішньої політики Республіки Польща
    Historical Memory as a Means of Implementing the Internal and External Policy of the Republic of Poland
    Autorzy:
    Чекаленко, Л.Д.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676901.pdf
    Data publikacji:
    2022-10-27
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    німецько-польський кордон
    договірна система
    польські втрати
    німецьке відшкодування
    German-Polish border
    treaty system
    Polish losses
    German compensation
    Opis:
    У статті йдеться про феномен історичної пам’яті Республіки Польща, що нині  спрямовується на розв’язання внутрішніх і зовнішніх завдань держави за наступними напрямами. Перший стосується низки геополітичних і практичних питань відносин з Німеччиною, другий точиться навколо відносин з Російською Федерацією, а третій сконцентровано на «проблемі Волині», що природньо екстраполюється на відносини з Україною. Така трихотомія складалася впродовж ХХ ст. і продовжується донині. Якщо до 2014 р. в польському політикумі і громадському житті превалювали німецькі і волинські нерозв’язані питання, то знападом і війною Росії проти України посилилась російська складова польського наративу пам’яті, спрямована на розвінчування московської загарбницької політики. Витоки і сутність проблем у відносинах Польщі з Німеччиною, а також з Росією у багатьох питаннях є подібними, а в деяких вимірах навіть збігаються. Геополітичні вагові політик провідних держав нагадують одне одного за історичними витоками і за характером проблем, за нешанобливими оцінками своїх противників або конкурентів, за імперським ставленням до свого і до підкорених народів, за економічними характеристиками, що залишили їм у спадок попередні державні формування. Тісно переплелися відносини Республіки Польща і Німеччини. Ускладнені територіальними претензіями, вони особливо загострились у роки холодної війни. Конструктивний діалог цих європейських держав вийшов на консенсусний рівень тільки з об’єднанням Німеччини у 1990 р. Однак остаточного взаєморозумінняй досі не досягнуто, оскільки польська сторона до нині порушує питання провини перед поляками з боку Німеччини, яка, за польськими заявами, недостатньо компенсувала втрати поляків періоду Другої світової війни.
    The article deals with the phenomenon of the historical memory of the Republic of Poland, which is currently aimed at solving the internal and external tasks of the state in the following directions. The first concerns a number of geopolitical and practical issues of relations with Germany, the second revolves around relations with the Russian Federation, and the third is focused on the “Volyn problem”, which is naturally extrapolated to relations with Ukraine. Such a trichotomy was formed throughout the 20th century and continues to this day. If until 2014 German and Volyn unresolved issues prevailed in Polish politics and public life, then Russia’s invasion and war against Ukraine strengthened the Russian component of the Polish narrative of memory, aimed at debunking Moscow’s aggressive policy. The origins and essence of the problems in Poland’s relations with Germany, as well as with Russia, are similar in many issues, and in some dimensions even coincide. The geopolitical weight of politicians of the leading states resemble each other in terms of historical origins and the nature of problems, disrespectful assessments of their opponents or competitors, imperial attitudes toward their own and conquered peoples, and economic characteristics bequeathed to them by previous state formations. Relations between the Republic of Poland and Germany are closely intertwined. Complicated by territorial claims, they became particularly acute during the Cold War. The constructive dialogue of these European states reached a consensus level only with the unification of Germany in 1990. However, a final understanding has not yet been reached, as the Polish side still raises the issue of guilt towards the Poles on the part of Germany, which, according to Polish statements, did not sufficiently compensate for the losses of the Poles period of the Second World War.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 34-56
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    РЕСПУБЛІКА ПОЛЬЩА В РАДІ БЕЗПЕКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ (2018–2019) І УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ
    THE REPUBLIC OF POLAND IN THE UNITED NATIONS SECURITY COUNCIL (2018–2019) AND THE UKRAINIAN QUESTION
    Autorzy:
    Kozyrska, Antonina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2153606.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-12
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    United Nations
    UN Security Council
    Polish diplomacy
    Ukraine
    Russian-Ukrainian conflict
    occupation of Crimea
    international security
    Opis:
    The purpose of the paper is to highlight the activities of the representatives of the Republic of Poland in the UN Security Council in the status of a non-permanent member in 2018-2019, in particular regarding the resolving of the Russian-Ukrainian conflict. The method of content analysis of state program documents, Internet portals of the government of the Republic of Poland and the United Nations, and scientific literature was used in the implementation of the goal. The problem-chronological method made it possible to trace the history of the participation of the Republic of Poland in the UN. The methodology is based on the principles of historicism and objectivity. The scientific novelty of the research lies in the new understanding of the role of Polish diplomacy in the UN Security Council after the occupation of Crimea and the start of Russia's hybrid war in Donbas. The analysis made it possible to formulate the following conclusions. The Republic of Poland – one of the founding states of the UN – tried to be an active member of the organization, including by participating in the work of its main bodies. Poland was elected a non-permanent member of the Security Council six times. The main priorities of Polish diplomacy at the UN Security Council in 2018-2019 included: respect for international law, protection of civilians in armed conflicts, peace and security in Eastern Europe. Much attention was paid to the issue of the Russian-Ukrainian conflict, which, thanks to the Polish side, did not disappear from the body's agenda and was discussed in various contexts. The Polish delegates consistently reminded about the negative impact of the violation of international law and agreements by the Russian Federation, the situation in the occupied territories of Crimea and Donbas, and in the Black and Azov seas. They tried to present the consequences of the occupation of Crimea and the war in Donbas not only as a problem of regional security, but also as a global challenge to the international legal order. The Polish state made a significant contribution to the formation and strengthening of the international coalition in support of Ukraine in countering the aggression of the Russian Federation. An obstacle to an effective resolution of the Ukrainian issue was primarily the specificity and composition of the UN Security Council, where non-permanent members play only a limited role, and one of the permanent members is an aggressor country. The example of the debate surrounding the resolution of the Ukrainian issue once again proves the deficit of UN deep reform
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 38-61
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українська наука та освіта у міжвоєнний період на землях, що входили до Польщі
    Ukrainian education and learning on Ukrainian lands included in the Second Republic of Poland in the interwar period
    Oświata i nauka ukraińska w okresie międzywojennym na ziemiach wchodzących w skład II Rzeczpospolitej
    Autorzy:
    Sahan, Hałyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048520.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-23
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    українська наука, українсько-польські зв’язки, західноукраїнські землі, Наукового товариства ім. Шевченка
    nauka ukraińska, stosunki ukraińsko-polskie, Ukraina Zachodnia, Towarzystwo Naukowe im. Tarasa Szewczenki.
    Ukrainian science, Ukrainian-Polish relations, Western Ukrainian lands, Shevchenko Scientific Society
    Opis:
    У статті розкрито становище української вищої освіти та науки на західноукраїнських землях, які у міжвоєнний період увійшли до складу Польщі. Показано зусилля Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Товариства українських наукових викладів ім. П.Могили та Ставропігійського братства при греко-католицькій церкві Успіня Пресвятої Богородиці щодо організації університетських курсів. Зазначено, що значний влад у розвиток української науки та її презентації на світовому рівні зробила Богословська Академія у Львові (заснована у жовтні 1929 р.). Беззаперечним лідером української науки в регіоні у міжвоєнний період було Наукового товариства ім. Шевченка, яке попри всі складнощі змогло розвивати українську науку і знайомити з нею іноземний світ.
    The article describes the situation of Ukrainian higher education and science in the western Ukrainian lands, which became part of Poland in the interwar period. Through the efforts of the Shevchenko Scientific Society in Lviv, the Association of Ukrainian Scientific Exhibitions. P. Graves and the Stavropigian Brotherhood at the Greek Catholic Church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary on the organization of university courses. It is noted that a significant authority in the development of Ukrainian science and its presentation at the world level was made by the Theological Academy in Lviv (founded in October 1929). The undisputed leader of Ukrainian science in the region during the interwar period was the Scientific Society. Shevchenko, who, despite all the difficulties, was able to develop Ukrainian science and familiarize it with the foreign world.
    Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie sytuacji ukraińskiego szkolnictwa wyższego oraz nauki na zachodnich ziemiach ukraińskich, które stały się częścią Polski w okresie międzywojennym. Szczególna uwagę zwrócono na wysiłki Towarzystwa Naukowego im Tarasa Szewczenki we Lwowie, Towarzystwa Ukraińskich Wykładów Naukowych im P. Mohyły i Bractwa Stawropigijskiego przy Kościele greckokatolickim Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w zakresie organizacji kursów uniwersyteckich. Autorka konstatuje, że znaczący wkład do rozwoju nauki ukraińskiej podniesienia jej poziomu miała Akademia Teologiczna we Lwowie (założona w październiku 1929 r.). Analiza dokumentów źródłowych wskazuje jednoznacznie, że w okresie międzywojennym niekwestionowanym liderem rozwoju nauki ukraińskiej w tym regionie było Towarzystwo Naukowe im. Tarasa Szewczenki, które mimo rozlicznych trudności było w stanie rozwijać ukraińską naukę i prezentować ją poza granicami Ukrainy.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 235-244
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Публічна дипломатія в діяльності Першої Леді (на прикладі України й Польщі)
    Public Diplomacy in the Activities of the First Lady (on the Example of Ukraine and Poland)
    Autorzy:
    Matiash, Iryna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676888.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    суб’єкти публічної дипломатії
    Перша Леді
    Україна
    Республіка Польща
    subjects of public diplomacy
    First Lady
    Ukraine
    Republic of Poland
    Opis:
    Мета дослідження полягає в з’ясуванні особливостей діяльності дружин глав держав у сфері публічної дипломатії на прикладі України й Польщі. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, системності та загальнонаукові і спеціальнонаукові методи, зокрема біографічний. Наукова новизна результатів дослідження полягає в постановці питання про інститут Першої Леді як суб’єкт публічної дипломатії та аналізі напрямів діяльності Перших Леді України й Польщі в цій сфері. Висновки: На прикладі діяльності Перших Леді України й Польщі можна стверджувати, що Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська змінили уявлення про роль дружин президентів у розвитку публічної дипломатії. Попри перші згадки про публічну дипломатію наприкінці XIX ст., апробацію її інструментарію в першій половині XX ст., активне залучення до наукового і професійного використання розпочалося у другій половині XX ст., а в Україні в XXI ст. Елементи публічної дипломатії можна помітити в діяльності дружин перших осіб України й Польщі в період боротьби за державність на початку ХХ ст.: Марії Грушевської, Олександри Пілсудської, Ольги Петлюри, Міхалини Мосцицької. Вони створили історичне підґрунтя застосування Першими Леді інструментарію публічної дипломатії. Сучасні Перші Леді України й Польщі поспіль із традиційними обов’язками віртуозно опанували інструментарій публічної дипломатії для формування позитивного іміджу своєї держави в уявленні суспільств інших країн. Особливого значення набуло використання цього інструментарію з початком широкомасштабної війни Росії проти України і фактично всього цивілізованого світу 24 лютого 2022 р. Своєю діяльністю Агата Корнгаузер-Дуда й Олена Зеленська засвідчують належність Інституту Першої Леді до суб’єктів публічної дипломатії.
    The purpose of the study is to identify the peculiarities of the First Lady's activities in the field of public diplomacy on the example of Ukraine and Poland. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity, and general scientific and specialised methods, including the biographical method. The scientific novelty of the research results lies in raising the issue of the institution of the First Lady as a subject of public diplomacy and analysing the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland in this area. Conclusions: Based on the activities of the First Ladies of Ukraine and Poland, it can be argued that Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska have changed the perception of the role of presidential wives in the development of public diplomacy. Despite the first mentions of public diplomacy in the late nineteenth century, the testing of its tools in the first half of the twentieth century, active involvement in academic and professional use began in the second half of the twentieth century, and in Ukraine in the twenty-first century. Elements of public diplomacy can be seen in the activities of the wives of the first persons of Ukraine and Poland during the struggle for statehood: Maria Hrushevska, Aleksandra Piłsudska, Olha Petliura, and Michalina Mościcka. They created the historical basis for the use of public diplomacy tools by First Ladies. The modern First Ladies of Ukraine and Poland in addition to their traditional duties have mastered the tools of public diplomacy to create a positive image of their countries in the minds of other countries. The use of this toolkit gained particular importance with the outbreak of Russia's large-scale war against Ukraine and, in fact, the entire civilised world on 24 February 2022. Agata Kornhauser-Duda and Olena Zelenska demonstrate that the First Lady's Institute belongs to the public diplomacy community.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 244-261
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies