Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "qualities" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Експериментальне дослідження професійних якостей майбутніх у медичних психологів
    Experimental study of future professional qualities of medical psychologists
    Autorzy:
    Прудка (Prudka), Лілія (Liliіa)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177539.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    медичний психолог
    відповідальність
    креативність
    рефлексія
    комунікативні здібності
    професійна компетентність
    medical psychologist
    responsibility
    reflection
    communicative abilities
    professional competence
    creativity
    Opis:
    The article analyzes the experimental study of professional qualities of future medical psychologists. Considering professional qualities as multi-vector personality characteristics that include: personality orientation (goals, motives, interests, needs); ability to perform their duties (intellectual, emotional, organizational, communicative), professional competencies (socio-personal, general scientific, instrumental, general-professional, specialized-professional) and professional competencies formed on their basis (political, sociopolitical, informational, moral and ethical, cultural); skills that show the ability of the individual to make independent decisions and appropriate actions in unpredictable new situations, and based on this was determined by a set of criteria (valuesemantic, communicative, psychological, professional), which allow, in our opinion, to determine the level of professional qualities future medical psychologists. The main attention was paid to the following issues: awareness of the peculiarities of the professional activity of future medical psychologists; diagnosing professionally important qualities. In the process of conducting experimental research using psychological techniques, the main focus was on communicative and organizational skills. In addition, it is determined that an integral feature of the personality of a medical psychologist is not only reflection but also creativity, which is manifested in the student’s ability to non-standard thinking and behavior, as well as awareness and development of professional and life experience. It also defines such a quality as the responsibility of future medical psychologists for professional activities. Comparative characteristics of the results of the study of future medical psychologists of NMU named after OO Bogomolets and Bukovynian State Medical University are presented in the form of a table. In addition, among the personal and professional qualities, professional competence was identified as an important condition for the success of the professional activity of a medical psychologist and an indicator of his capabilities, integrating knowledge, experience, personal qualities that ensure social responsibility for the results of decisions. After analyzing the above results, we conclude that the development of personal and professional qualities of future medical psychologists and their professional competence is important for their professional development. In addition, the main for professional development is the acceptance of future medical psychologists responsibility for their own development for further professional activities. It is determined that the development of professional qualities in future medical psychologists is possible with the right organization of training, but the main thing is the awareness of future professionals of the peculiarities of their future profession, which will ensure the formation of professional competence.
    У статті проаналізовано експериментальне дослідження професійних якостей у майбутніх медичних психологів. Розглянуто професійні якості, як багатовекторні характеристики особистості що включають в себе: спрямованість особистості (цілі, мотиви, інтереси, потреби); здібності до виконання своїх обов’язків (інтелектуальні, емоційні, організаційні, комунікативні), професійні компетенції (соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, загально-професійні, спеціалізовано-професійні) та сформовані на їх основі професійні компетентності (політичні, соціально-політичні, інформаційні, морально-етичні, культурологічні); уміння, що показують здатність особистості приймати самостійні рішення і відповідні дії в непередбачуваних нових ситуаціях, і на основі цього було визначено сукупність критеріїв (ціннісно-смисловий, комунікативний, психологічний, професійний), які дають змогу, визначити рівень сформованості професійних якостей у майбутніх медичних психологів. Основна увага приділялась таким питанням: усвідомленню особливостей професійної діяльності майбутніми медичними психологами; діагностуванню професійно-важливих якостей. У процесі проведення експериментального дослідження за допомогою психологічних методик основну увагу було спрямовано на комунікативні та організаційні здібності. Крім того, визначено, що невід’ємною рисою особистості медичного психолога є не лише рефлексія, а й креативність, що проявляється у здатності студента до нестандартного мислення та поведінки, а також до усвідомлення та розвитку професійного і життєвого досвіду. Також визначено таку якість, як відповідальність майбутніх медичних психологів щодо професійної діяльності. Порівняльна характеристика результатів дослідження майбутніх медичних психологів НМУ імені О.О. Богомольця та Буковинського державного медичного університету представлено у вигляді таблиці. Окрім того серед особистісно-професійних якостей було визначено професійну компетентність, як важливу умову успіху професійної діяльності медичного психолога та показник його можливостей, інтегруючи знання, досвід, особистісні якості, що забезпечують соціальну відповідальність за результати прийнятих рішень. Проаналізувавши викладені вище представлені результати, зроблено висновок: розвиненість особистісно-професійних якостей майбутніх медичних психологів та їх професійна компетентність важлива для їх професійного становлення. Крім того, основним для професійного становлення є прийняття майбутніми медичними психологами відповідальності за власний розвиток для подальшої професійної діяльності. Визначено, що розвиток професійних якостей у майбутніх медичних психологів можливо за допомогою правильній організації навчального, але головним при цьому є усвідомлення майбутніми фахівцями особливостей власної майбутньої професії, що забезпечить формуванню професійної компетентності.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 131-139
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The Personal Qualities of the Teacher-Philologist as a Factor of Professional Self-Realization
    Особистісні якості викладача-філолога як чинник фахової самореалізації
    Autorzy:
    Ulishchenko, Andriy
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/469864.pdf
    Data publikacji:
    2018-03-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    professional personality of the teacher-philologist
    psychology of professional activity
    model of communicative abilities
    emotional substructure
    art-pedagogical orientation
    Opis:
    The article deals with personal qualities and abilities of teacher-philologist, particularly with the ones necessary for successful professional activity in both higher and general secondary educational institutions. Purpose: Based on the analysis of scientific literature concerning the significant professional characteristics of a philologist, as well as the pedagogical context of his activity, the aim of the article is to find out features of emotional substructure within the structure of pedagogical abilities, individual factors of the implementation of the communicative approach in the study of foreign languages. Besides, to consider conditions of effective specialist’s self-realization, as well as focus attention on the psychological qualities of the teacher of literature, which determine the high level of interpretive consciousness formation; on competencies which are important from the point of view of professional activity psychology. Methods: During the research, methods of developmental teaching, methods of analysis, synthesis, comparison, connection, quantitative and qualitative analysis, test and other methods were used. Conclusions: The professional orientation of an individual determines success of self-realization, motivates fruitful activity, orientates to the new goals that arise in the process of this activity, and raises satisfaction from work on the specialty to a high level. The professional personality of teacher-philologist contains a complex of moral-volitional, emotional, intellectual, creative, aesthetic, socio-cultural, communicative qualities; communicative information, cognitive and emotional skills. The effectiveness of the study of psychological features of the professional development in a teacher-philologist directly depends on the analysis of factors common to teachers of higher education, as well as specific, purely professional ones.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2018, 4, 1; 113-129
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Формування професійно-значущих якостей особистості фахівця з технології харчування в умовах дуальної освіти
    Formation of Professionally Significant Personality Traits of a Future Technology Specialists in Terms of Dual Education
    Autorzy:
    Кравченко, Ольга
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16645785.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    вища освіта
    професійна діяльність
    харчова промисловість
    професійно важливі якості фахівця
    higher education
    professional activity
    food industry
    professionally important qualities specialist
    Opis:
    The article considers the main ways of formation of professionally important qualities of a future food technology specialist in the light of specific features of the given profession. The activities of a food industry specialist are presented as multifunctional and multicomponent. The main functions of the activity are listed. These functions of activity include: organizational, operational, prognostic, informational. The implementation of each function is considered as a necessary factor in the development of professionally significant personality traits of a future food technology specialist. There are six groups of qualities that must be possessed by a specialist in nutrition technology. Among them: cognitive (perception, memory, thinking, attention, imagination), communicative (attentiveness, personal culture, professional communication, interaction with customers, consumers, colleagues, management), competence (awareness, diligence, dedication, commitment), efficiency, experience, professional self-determination and self-realization), emotional and volitional (initiative, activity, optimism, politeness, tact), organizational (punctuality, concentration, discipline), motivational and value (sustainable motivational values and guidelines, professional interests, positive motivation, perseverance in achieving the goal), moral and psychological humanism, honesty, decency, tolerance, responsibility for their own actions and deeds). The role and place of each of the groups of professionally significant qualities of nutrition technology specialists, their significance for work in production are analyzed. Dual education has been identified as an important aspect of the formation of professionally important personality traits of future specialists in food technology. Dual education provides high quality training in nutrition technology, continuity and consistency of all stages of learning, flexibility and variability of educational programs, adaptability and socialization of students to the working environment, creates appropriate conditions for personal development of students, development of their important professional qualities. It is emphasised that dual education creates the conditions for engaging enterprises into the training process. The peculiarities of the implementation of dual education are related to the alternation of periods of theoretical training and practical practice, updating the learning conditions, flexibility of the curriculum, taking into account the individual trajectory of development and the interests of each student.
    У статті розглянуті основні напрями формування професійно важливих особистісних якостей майбутніх фахівців з технології харчування відповідно до специфіки їх професійної діяльності. Діяльність працівників харчової галузі визначена як поліфункціональна та полікомпонентна. Серед базисних виробничих функції фахівців з технології харчування виокремлено: організаційно-координаційну, експлуатаційну, проектувальну, інформаційно-комунікативну. Проведено аналіз реалізації визначених функцій фахівця з технології харчування при виконанні посадових обов’язків, розв’язанні виробничих завдань та проблем. Реалізацію кожної з функцій пов’язуємо з рівнем сформованості професійно-значущих якостей особистості майбутніх фахівців. Виокремлено шість груп якостей, якими повинен володіти фахівець з технології харчування. Серед них: когнітивні (сприймання, пам’ять, мислення, увага, уява), комунікативні (уважність, особистісна культура, професійні комунікації, налагодження взаємодії з клієнтами, споживачами, колегами, керівництвом), компетентнісні (обізнаність, працелюбність, відданість справі, об’єктивність, досвідченість, професійне самовизначення й самореалізація), емоційно-вольові (ініціативність, активність, оптимізм, ввічливість, тактовність), організаційні (пунктуальність, зосередженість, дисциплінованість), мотиваційно-ціннісні (стійкі мотиваційні цінності й орієнтири, професійні інтереси, позитивна мотивація, наполегливість в досягненні мети), морально-психологічні (гуманізм, чесність, порядність, толерантність, відповідальності за власні вчинки та вчинки). Проаналізовано роль та місце кожної з груп професійно-значущих якостей фахівця з технології харчування, їх значення для роботи на виробництві. Розкрито особливості розвитку цих якостей у процесі професійної підготовки майбутніх спеціалістів харчової галузі. Одним з важливих аспектів формування професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців з технології харчування визначено дуальну форму здобуття освіти. Дуальна освіта розглядається як форма організації освітнього процесу, що передбачає ефективну співпрацю навчального закладу, суб’єктів господарювання та майбутнього фахівця. Її упровадження вважаємо перспективним напрямом модернізації вищої освіти. Акцентовано, що дуальна форма здобуття освіти забезпечує високу якість підготовки фахівців з технології харчування, безперервність та послідовність всіх етапів навчання, гнучкість та варіативність змісту навчальних програм, адаптивність й соціалізацію здобувачів освіти до умов виробничого середовища, створює належні умови для особистісного становлення студентів, розвитку їх важливих професійних якостей. Наголошується, що дуальна освіта створює умови для залучення суб’єктів господарювання до навчального процесу. Особливості функціонування дуальної освіти пов’язані з чергуванням періодів теоретичного навчання (у закладі освіти) та довготривалої практики (на базі суб’єкта господарювання), оновленими організаційними умовами навчання, гнучкістю навчального графіку, що враховує індивідуальну траєкторію розвитку та інтереси кожного студента.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 128-135
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Особливості виховання культури поведінки дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти
    Features of Education of Culture of Behavior of Children of Older Preschool Age in the Conditions of Preschool Education
    Autorzy:
    Гарбар, Світлана
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16634079.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    вихованість
    культура поведінки
    діти дошкільного віку
    моральні якості
    педагогічні умови
    upbringing
    culture of behavior
    children of preschool age
    moral qualities
    pedagogical conditions
    Opis:
    The relevance of the study is due to the importance of the period of preschool childhood in the upbringing and education of the child and the creation of conditions and prerequisites for harmonious, full-fledged development. The article actualizes the problem of education of culture of behavior of preschool children. The article is aimed at highlighting the peculiarities of fostering a culture of behavior of preschool children. Research methods: theoretical (analysis of literature on research problems), empirical (pedagogical observations). The essence and content of the concept of research are clarified, namely: «culture of behavior», which is defined as a way for a child to perform actions and actions that meet the moral and aesthetic requirements of society, is reflected in the confirmation of expected expectations on the part of adults, peers and ensures his personal growth. It was clarified that preschool age is a period of intensive socialization of the child’s personality, gaining life experience, when there is an active interest in relationships with other people, there is a need to familiarize with certain norms of communication and, as a result, to develop an individual culture of behavior. To foster a culture of behavior is to constantly worry about children growing a culture of human relationships, to become generous with affection, goodness, attention, help and care of the child’s soul and that all these qualities are manifested in pleasant forms of behavior for others. It is noted that the preschool educational institution is a leading social institution in which preschool children receive not only basic knowledge, skills and abilities, but also acquire the foundations of a culture of behavior. The article reveals components of the culture of behavior such as culture of activity, culture of communication, cultural and hygienic skills and habits. The task of educating the culture of behavior of preschool children is outlined: the formation of ideas about norms of behavior, about the moral qualities of the individual, the development of moral feelings; expansion, deepening and systematization of knowledge about the norms and rules of cultural behavior, the development of the ability to evaluate their own and other people’s actions, the formation of positive relations to norms of behavior and negative relation to anti-social manifestations, the formation of skills, skills and habits of cultural behavior. The main components of methodical actions aimed at educating the culture of behavior of preschool children are proposed. The program of education of culture of behavior in preschool children is proposed.
    Актуальність дослідження зумовлюється важливістю періоду дошкільного дитинства у вихованні і навчанні дитини та створенні умов і передумов для гармонійного, повноцінного її розвитку. У статті актуалізується проблема виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Метою статті є виокремлення особливостей виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Методи дослідження: теоретичні (аналіз літератури з проблем дослідження), емпіричні (педагогічні спостереження). Уточнено сутність і зміст поняття дослідження, а саме: «культура поведінки», яке визначаємо, як спосіб здійснення дитиною дій і вчинків, що відповідає морально-естетичним вимогам суспільства, відображається у підтвердженні очікуваних сподівань з боку дорослих, однолітків і забезпечує її особистісне зростання. З’ясовано, що дошкільний вік – період інтенсивної соціалізації особистості дитини, здобуття нею життєвого досвіду, коли відбувається формування активного інтересу до взаємин з іншими людьми, виникає потреба в ознайомленні з певними нормами спілкування і, як результат – вироблення індивідуальної культури поведінки. Виховувати культуру поведінки – це означає постійно турбуватися про те, щоб у дітей зростала культура людських відносин, щоб ставала щедрою на ласку, добро, увагу, допомогу і турботу дитяча душа і щоб усі ці якості виявлялися в приємних для оточуючих формах поведінки. Зазначено, що заклад дошкільної освіти – провідна соціальна інституція, в якій діти дошкільного віку отримують не лише елементарні знання, уміння та навички, а й набувають основи культури поведінки. У статті розкрито компоненти культури поведінки такі, як культура діяльності, культура спілкування, культурно-гігієнічні навички і звички. Окреслено завдання виховання культури поведінки дітей дошкільного віку: формування уявлень про норми поведінки, про моральні якості особистості, розвиток моральних почуттів; розширення, поглиблення та систематизація знань про норми і правила культурної поведінки, розвиток умінь оцінювати власні та чужі вчинки, формування позитивних ставлень до норм поведінки та негативних ставлень до анти-суспільних проявів, формування умінь, навичок та звичок культурної поведінки. Пропонуються основні складники методичних дій спрямовані на виховання культури поведінки дітей дошкільного віку. Запропоновано програму виховання культури поведінки у дітей дошкільного віку.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 70-78
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Розвиток вольових якостей в процесі занять фізичною культурою та спортом
    Development of voluntary qualities of student youth in the process of physical culture and sports
    Kształcenie siły woli w procesie zaangażowania w kulturę fizyczną i sport
    Autorzy:
    Syndykova, Iiyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38416654.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
    Tematy:
    will
    physical culture
    persistence
    determination
    self-control
    wola
    kultura fizyczna
    wytrwałość
    determinacja
    samokontrola
    Opis:
    The article presents the results of a theoretical study, the purpose of which was to analyze the basic principles of development of volitional qualities of student youth as a holistic systemic individual psychological characteristics in the process of physical culture and sports. Scientific novelty lies in the theoretical substantiation of volitional qualities of students in the process of physical culture and sports, it is in the process of physical education clearly defines the goals and content of activities, tools and methods that affect the development of determination, perseverance, endurance, determination, courage, ie. form a habit of showing the willful efforts of young people. The concept of „will” from the point of view of philosophers, psychologists and teachers is described. The modern definition of will is consistent with the fact that it is a conscious self-regulation of human activities, which provides overcoming obstacles and difficulties on the way to his goal. It is noted that in the process of physical education a necessary condition for the formation of the child’s will is to master the techniques, increase the level of physical fitness. At the same time, psychological and pedagogical methods of stimulation should be taken into account: praise, awards and other techniques that increase students’ interest in classes and contribute to a significant increase in self-confidence. The volitional efforts in the process of physical culture and sports activities are analyzed and five of their types are distinguished: volitional efforts at muscular tensions; volitional efforts under stress; volitional efforts when performing actions to overcome fatigue; strong-willed efforts aimed at adhering to the regime; volitional efforts are aimed at overcoming feelings of fear.
    W artykule przedstawiono wyniki teoretycznego badania, którego celem była analiza głównych zasad rozwoju siły woli uczniów, jako całościowych, systemowych cech indywidualno-psychologicznych, w procesie wychowania fizycznego i sportu. Nowatorstwo naukowe polega na badaniu teoretycznego ugruntowania siły woli uczniów w procesie wychowania fizycznego i sportu. To właśnie w procesie wychowania fizycznego, cele i treści działań, środki i metody, wpływają na realizację celów kształcenia wytrwałości, wytrzymałości. Determinacja, odwaga są jasno określone, tj. tworzą nawyk okazywania młodym ludziom silnej woli. Pojęcie „woli” jest scharakteryzowane z punktu widzenia filozofów, psychologów i nauczycieli. Współczesna definicja woli jest zgodna z faktem, że jest to świadoma samoregulacja przez osobę swoich działań, zapewniająca pokonywanie przeszkód i trudności na drodze do celu. Zwraca się uwagę, że w procesie wychowania fizycznego warunkiem koniecznym kształtowania się woli dziecka jest opanowanie różnych technik, służących podnoszeniu poziomu sprawności fizycznej. Jednocześnie należy wziąć pod uwagę psychologiczne i pedagogiczne metody stymulacji: pochwały, nagrody i inne metody, które zwiększają zainteresowanie uczniów zajęciami, przyczyniając się do znacznego wzrostu pewności siebie. Przeanalizowano wysiłki wolicjonalne w procesie kultury fizycznej i aktywności sportowej, wyróżniając pięć ich typów: wysiłek wolicjonalny podczas napięcia mięśniowego; wolicjonalne wysiłki podczas zwracania uwagi; wolicjonalne wysiłki podczas wykonywania działań, mających na celu przezwyciężenie zmęczenia; dobrowolne wysiłki, ktore mają na celu utrzymanie reżimu; wysiłki wolicjonalne służące przezwyciężeniu uczucia strachu.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2022, 15; 75-82
    2082-7016
    2450-5552
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Супервізія як інструмент профілактики емоційного вигорання соціальних працівників
    Supervision as a tool for preventing emotional burnout of social workers
    Nadzór jako narzędzie zapobiegania wypaleniu emocjonalnemu pracowników socjalnych
    Autorzy:
    Ivzhenko, Inna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38074283.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
    Tematy:
    supervision
    social worker
    emotional burnout syndrome
    prevention
    professionally important qualities
    empathy
    reflection
    nadzór
    przełożony
    pracownik socjalny
    syndrom wypalenia emocjonalnego
    cechy ważne zawodowo
    empatia
    refleksja
    Opis:
    The article provides a theoretical analysis of the concept of supervision as a means of preventing emotional burnout of social workers and an element of assistance, as it aims to ensure quality standards and support social workers in their daily activities. The analysis of the last researches and publications of domestic and foreign scientists is carried out, the purpose and urgency of work is defined. Emphasis is placed on the high level of empathy of social workers, which can lead to emotional burnout. Emotional burnout syndrome is characterized, special attention was paid to its prevention and means of recovery at the physiological, mental and professional levels. The features, purpose, subject and goals of supervision, competencies that supervisors should have, the main forms of focus of supervision (on the employee’s system, on the practice system, on the team system, on the system of the institution) are determined. It is concluded that the content of supervision depends on the content of social services. The main forms are named: supervision as an analysis of the work and practice of the supervisor directly, supervision as an analysis by the supervisor of the employee’s work directly, supervision as an element of the curriculum and methodological work. The concept of reflection as an important component of determining the attitude of the specialist to himself as a subject of activity and vision of himself in a specific work situation is analyzed. Types of supervision are identified, such as: one-on-one, group supervision, informal supervision, unscheduled consultation, crisis supervision, unscheduled discussion of a case that is of great concern to the employee and occupies most of his thoughts. The phases of supervision (inductive, communication and integration) are defined and analyzed. Conclusions are made on the importance of supervision in the organization of domestic social work.
    Artykuł stanowi teoretyczną analizę koncepcji nadzoru jako środka zapobiegającego wypaleniu emocjonalnemu pracowników socjalnych oraz elementu pomocy, gdyż ma na celu zapewnienie standardów jakości i wsparcie pracowników socjalnych w ich codziennych działaniach. Przeprowadzana jest analiza ostatnich badań i publikacji naukowców krajowych i zagranicznych, określany jest cel i ważność pracy. Podkreśla się wysoki poziom empatii pracowników socjalnych, który może prowadzić do wypalenia emocjonalnego. Scharakteryzowano zespół wypalenia emocjonalnego, zwrócono szczególną uwagę na jego profilaktykę i sposoby powrotu do zdrowia na poziomie fizjologicznym, psychicznym i zawodowym. Określono cechy, przeznaczenie, przedmiot i cele nadzoru, kompetencje, jakie powinni posiadać przełożeni, główne formy ukierunkowania nadzoru (na system pracownika, na system praktyki, na system zespołu, na system instytucji). Wynika z tego, że treść nadzoru zależy od treści usług społecznych. Główne formy noszą nazwy: nadzór jako analiza pracy i praktyki przełożonego bezpośrednio, nadzór jako analiza przez superwizora pracy pracownika bezpośrednio, nadzór jako element pracy programowo-metodycznej. Analizowana jest koncepcja refleksji jako ważnego elementu określającego stosunek specjalisty do siebie jako podmiotu działania i wizji siebie w konkretnej sytuacji zawodowej. Wyróżnia się takie rodzaje nadzoru, jak: nadzór indywidualny, grupowy, nieformalny, niezaplanowane konsultacje, nadzór kryzysowy, niezaplanowane omówienie sprawy, która bardzo niepokoi pracownika i zajmuje mu większość myśli. Definiuje się i analizuje fazy nadzoru (indukcyjną, komunikacyjną i integracyjną). Wyciągnięto wnioski na temat znaczenia nadzoru w organizacji domowej pracy socjalnej.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2020, 12; 91-98
    2082-7016
    2450-5552
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies