Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "of skills" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-9 z 9
Tytuł:
Практичний курс умі та формування навичок роботи з професійними текстами
Practical course of Ukrainian language as foreign and formation of skills of working with specialist texts
Praktyczny kurs języka ukraińskiego jako obcego oraz kształtowanie umiejętności pracy z tekstami specjalistycznymi
Autorzy:
Barabasz-Rewak, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1048509.pdf
Data publikacji:
2020-12-23
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
терміносистема, інтенсивне вивчення мови, діалогова і монологова мова, спеціальні тексти, краєзнавчі матеріали
system terminologiczny, intensywna nauka języka, wypowiedź dialogowa i monologowa, teksty specjalne
terminological system, intensive language learning, dialogue and monologue speech, specialist text
Opis:
У статті розглянуто специфіку інтенсивного вивчення української мови як іноземної на основі авторського досвіду викладання. Порушено проблематику врахування комунікативних потреб студентів під час укладання програми навчання УМІ. Звернено увагу на недостатню увагу до вивчення терміносистеми на матеріалі спеціальних текстів.
W artykule omówiono specyfikę intensywnej nauki języka ukraińskiego jako języka obcego w oparciu o pedagogiczne doświadczenie autorki. Jako jedna z najważniejszych została wymieniona kwestia uwzględnienia rzeczywistych potrzeb komunikacyjnych i zawodowych studentów podczas układania programu nauczania języka ukraińskiego jako obcego. Poruszono temat wykorzystania materiałów edukacyjnych wspomagających aktywne poznawanie lokalnej historii oraz historii Ukraińców w Polsce, jak również tekstów z dziedziny edukacyjnej, zawodowej i społeczno-kulturalnej. Autorka zwraca szczególną uwagę na konieczność analizy tekstów specjalistycznych jako ważny etap w procesie przygotowania studentów do działalności zawodowej, w związku z czym porusza również problem brakujących programów i podręczników o tematyce ściśle terminologicznej. 
The article deals the specificity of intensive learning of the Ukrainian language as a foreign language based on the author's pedagogical experience. One of the most important was the issue of taking into account the real communication and professional needs of students in the process of composing the Ukrainian language teaching program. The topic of the use of educational materials supporting the active learning of the local history and history of Ukrainians in Poland, as well as texts in the field of education, professional and socio-cultural issues were discussed. The author pays special attention to the need to analyze specialized texts as an important stage in the process of preparing students for professional activity, and therefore also raises the problem of missing programs and textbooks on strictly terminological topics.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 225-233
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ
Kształtowanie umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów początkowej szkoły o specjalnych potrzebach edukacyjnych
Formation of skills of self-organization of educational activity of primary school students with special needs
Autorzy:
Чайка, B.M.
Писарчук, O.T.
Ратушняк, H.O.
Теслюк, O.Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1833099.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
inkluzja
dzieci ze specjalnymi potrzebami edukacyjnymi
samoorganizacja działalności edukacyjnej
początkowa szkoła
szkładniki samoorganizacji działalności edukacyjnej
початкова школа
інклюзія
діти з особливими освітніми потребами
самоорганізація навчальної діяльності
компоненти самоорганізації навчальної діяльності
primary school
inclusion
children with special educational needs
self-organization of educational activity
components of self-organization of educational activity
Opis:
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано зміст основних понять дослідження «самооганізація навчальної діяльності», «інклюзивна освіта» та «діти з особливими освітніми потребами». Описано основні особливості навчальної діяльності учнів початкової школи. Виокремлено компоненти самоорганізації навчальної діяльності (мотиваційний, змістовий, операційний або діяльнісний, оцінно-рефлексивний). Визначено дидактико- психологічні засади формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Сформульовано загальні рекомендації щодо розвитку когнітивної сфери з позицій формування навичок самоорганізації навчальної діяльності учнів початкової школи з особливими освітніми потребами.
Na podstawie analizy literatury psychologicznej i pedagogicznej scharakteryzowano treść podstawowych pojęć badania: „samoorganizacja działań edukacyjnych”, „edukacja włączająca” i „dzieci o specjalnych potrzebach edukacyjnych”. Opisano główne cechy działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej. Wyodrębniono składniki samoorganizacji działalności edukacyjnej (motywacyjny, treściowy, operacyjny lub działania, ewaluacyjno-refleksyjny). Określono dydaktyczne i psychologiczne podstawy kształtowania umiejętności samoorganizacji działalności edukacyjnej uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych. Sformułowano ogólne rekomendacje dotyczące rozwoju sfery poznawczej z punktu widzenia kształtowania umiejętności samoorganizacji działań edukacyjnych uczniów szkoły początkowej o specjalnych potrzebach edukacyjnych.
Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, the content of the basic concepts of the study: “self-organization of educational activities”, “inclusive education” and “children with special educational needs” is characterized. The main features of educational activity of primary school students are described. The components of self-organization of educational activity (motivational, semantic, operational or activity, evaluation-reflexive) are singled out. Didactic and psychological bases of formation of skills of co-organization of educational activity of pupils of elementary school with special educational needs are defined. General recommendations for the development of the cognitive sphere from the standpoint of the formation of skills of self-organization of educational activities of primary school students with special educational needs are formulated.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo; 2021, 5; 163-176
2450-9760
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Gospodarki, seria Edukacja - Rodzina - Społeczeństwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Педагогічні умови формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління
Pedagogical conditions for the formation of communicative skills in management specialists
Autorzy:
Савчук (Savchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177540.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
комунікативні уміння
інтерактивні технології навчання
менеджер
педагогічні умови
мотивація
особистісно-орієнтовані технології
communicative skills
interactive learning technologies
manager
pedagogical conditions
motivation
personality-oriented technologies
Opis:
The article substantiates the pedagogical conditions for the formation of communicative skills in specialists in the field of management. It is determined that communication skills are the ability to establish and maintain important contacts with other people, the appropriate system of professional knowledge, skills and practical skills that contribute to effective communication. And in order to improve the educational process and increase its effectiveness as a way of forming communication skills in management, the following pedagogical conditions were formed: the formation of positive motivation, the use of principles of innovation, interactivity and professional orientation; providing psychological and pedagogical support to specialists in the field of management; application of interactive learning technologies (business and role-playing games, brainstorming, project method, case studies, debates, psychological trainings); providing modern content of professional training of managers in order to form communicative skills in the process of studying the humanities. It has been proved that specialists with high communicative skills meet European educational standards, it is necessary to introduce dialogic training, which will promote the formation of dialogic competence, which is the highest expression of communicative competence of managers and will implement psychological and didactic mechanisms of self-organization. , will ensure the development of critical thinking, solving important educational tasks of mastering productive knowledge, integrative skills in dialogue. It is determined that in the process of application of dialogic learning the motivation of learning increases, interest is shown, there is a formation of communicative skills, creativity, intelligence, their worldview expands. Thus, based on the analysis, it should be noted that the formation of communication skills of managers should be clearly structured. In addition, it is important to direct the learning process to personality-oriented interaction, as well as to implement interactive learning technologies, namely: role-playing and business games, trainings, case situations, project method, brainstorming. And the implementation of these technologies in the learning process should be based on the following principles: problems in learning, interdependence and interdependence of the study of individual disciplines; situationality; accessibility; professional orientation; integration; the principle of activity approach in learning and group cooperation.
У статті обґрунтовано педагогічні умови формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління. Визначено, що комунікативні уміння – це здатність налагоджувати і підтримувати важливі контакти з іншими людьми, відповідну систему професійних знань, умінь і практичних навичок, які сприяють досягати ефективного спілкування. А з метою удосконалення навчального процесу та підвищення рівня його результативності як способу формування комунікативних умінь у фахівців у сфері управління, було сформовано наступні педагогічні умови: формування позитивної мотивації, використання принципів інноваційності, інтерактивності та професійної спрямованості; забезпечення психолого-педагогічної підтримки фахівців у сфері управління; застосування інтерактивних технологій навчання (ділові та рольові ігри, мозковий штурм, метод проектів, кейс ситуації, дебати, психологічні тренінги); забезпечення сучасного змісту професійної підготовки менеджерів з метою формування комунікативних умінь у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Доведено, що фахівці, які володіють комунікативними уміннями на високому рівні відповідають освітнім європейським стандартам, необхідно впровадити діалогове навчання, яке сприятиме формуванню діалогічної компетентності, що є вищим вираженням комунікативної компетенції фахівців-управлінців та дозволятиме реалізувати психологічні і дидактичні механізми самоорганізації дослідницької та пошукової діяльності фахівців, забезпечуватиме розвиток критичного мислення, вирішуючи важливі освітні завдання оволодіння продуктивними знаннями, інтегративними уміннями в рамках діалогу. Визначено, що в процесі застосування діалогового навчання підвищується мотивація навчання, проявляється зацікавленість, відбувається формування комунікативних умінь, креативності, інтелекту, розширюється їхній світогляд. Таким чином, на основі проведеного аналізу, необхідно зазначати, що формування комунікативних умінь у фахівців-управлінців має бути чітко структурованою. Крім того, важливо, спрямувати навчальний процес на особистісно-орієнтовану взаємодію, а також впроваджувати інтерактивні технології навчання, а саме: рольові та ділові ігри, тренінги, кейс-ситуації, метод проектів, мозковий штурм. А втілення даних технологій в процес навчання має здійснюватися на основі наступних принципів: проблемності у навчанні, взаємозумовленості та взаємообумовленості вивчення окремих дисциплін; ситуативності; доступності; професійної спрямованості; інтегрованості; принцип діяльнісного підходу в навчанні та групової співпраці.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 141-147
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Розвиток комунікативних навичок у процесі професійного самовдосконалення студентів під час позааудиторної діяльності ВПНЗ
Development of Communicative Skills in the Process of Professional Self-Improvement of Students During Non-Auditing Activities of Higher Educational Establishments
Autorzy:
Zatvorniuk, Oksana
Ohmush-Kovalevska, Oksana
Vasyаlako, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/972861.pdf
Data publikacji:
2018-09-01
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:
communicative skills;
self-perfection;
professional self-improvement;
non-auditing activity;
students of higher pedagogical educational institution
Opis:
The article deals with the main forms and methods of communicative skills development used in the process of professional self-improvement during non-auditing activities at higher educational institution. In the process of person’s professional self-improvement, they play an important role in education obtaining and further work activity. By studying the process of professional self-improvement of modern students at higher educational institutions, the issue of communicative skills development in out-of-audit activity is of great importance. Purpose. The purpose of this article is to study the process of communicative skills development in students involved into non-auditing activities at higher educational institution. Methods. In the process of research, the following methods have been used, which allowed analyzing the purpose of this article and to reach certain conclusions for further research: general scientific methods, by means of which the available literature has been analyzed, the analysis, systematization of the material have been carried out; such methods as conversation, observation, interviewing have allowed investigating the problem situation more deeply. Results. The development of communicative skills of students in non-auditing activities is an important factor that should be given more attention to in the process of professional self-improvement during non-auditing activities at a higher educational institution. The article presents the experience of non-auditing activities of higher pedagogical institutions, which promotes the development of communicative skills of students of higher pedagogical educational institutions. The development of communicative skills in students is an integral part of a holistic process of forming communicative competence. After all, the development of communicative sphere in a person who, on the basis of the specifics of his activity, constantly interacts and communicates with other people is almost the main aspect that ensures the effectiveness of its work.
Źródło:
Intercultural Communication; 2018, 5, 2; 119-136
2451-0998
Pojawia się w:
Intercultural Communication
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Компетентнісний підхід у формуванні гнучких умінь (soft skills) як передумова професійного самовизначення учнів у наукових ліцеях
Competence Approach in the Formation of Flexible Skills (Soft Skills) as a Prerequisite for Student Professional Self-Determination in Scientific Lyceums
Autorzy:
Сердюк, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16647665.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
науковий ліцей
гнучкі вміння (soft skills)
дослідно-орієнтоване навчання
дослідницька компетентність
професійне самовизначення
scientific lyceum
flexible skills
research-oriented learning
research competence
professional self-determination
Opis:
Relevance. Acquisition of specialized scientific education ensures the development of student research competence according to the study profile and student interests. The scientific lyceum creates an innovative space for student comprehensive development because the research culture depends on personal qualities. The student system of values, forming in the lyceum, promotes readiness for various activities. The article is devoted to the problem of the development of soft skills in the process of research-oriented learning in the scientific lyceum. We consider it appropriate to establish a linkage between the development of research competence and flexible skills, the development of “soft skills”, and student professional self-determination in the scientific lyceum. The implementation of the competence approach in the educational process can be visible through the continuity of student intellectual and personal development, the formation of general skills of graduates who compete with dignity in the social environment, accept social challenges. Purpose. Investigate the development of flexible skills in the process of research-oriented learning in the scientific lyceum and justify the importance of “soft skills” in the student professional self-determination (socio-humanitarian department as the example). Methods: theoretical (induction, synthesis, generalization, concretization); empirical (study and analysis of legal documents in the field of specialized education, pedagogical documentation and the results of the scientific lyceum activity, testing). Results. The essence of the concepts “flexible skills”, “research-oriented learning”, “research competence” is revealed. The peculiarities of the formation of flexible skills in the conditions of research-oriented learning in the scientific lyceum are determined. Requirements for compulsory competencies and learning humanitarian department student outcomes are analyzed in developing “soft skills” as a prerequisite for professional self-determination. Effective forms of organization of student educational and research activities, usage of which contributes to building vital skills and professional choices, are described. Originality. Approaches to the organization of student research-oriented training in scientific lyceums to develop flexible skills as a prerequisite for professional self-determination are identified. The peculiarities of the formation of universal skills in students who receive specialized scientific education are revealed. Requirements for the development of research competence are analyzed according to the point of the building of versatile skills. The social, communicative, and cognitive skills formed in teaching and research activities are specified. It is considered the nature of skills developed in research-oriented learning. It is organized within the socio-humanitarian profile according to the selected fields of knowledge (language, history and law).
Актуальність. Здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування забезпечує розвиток дослідницької компетентності учнів відповідно до профілю навчання та інтересів здобувачів освіти. Науковий ліцей створює інноваційний простір для всебічного розвитку учнів, адже дослідницька культура залежить від особистісних якостей. Система цінностей здобувачів освіти, яка формується в ліцеї, сприяє готовності до різних видів діяльності. Статтю присвячено проблемі розвитку гнучких умінь (soft skills) у процесі дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї. Вважаємо доцільним простежити взаємозв’язок між розвитком дослідницької компетентності і гнучкими навичками, розвитком «soft skills» і професійним самовизначенням учнів наукового ліцею. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому процесі простежується через безперервність інтелектуального, особистісного розвитку здобувачів освіти, формування універсальних умінь випускників, які гідно конкурують у соціальному середовищі, приймають суспільні виклики. Мета. Дослідити розвиток гнучких умінь у процесі дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї та обгрунтувати значущість «soft skills» у професійному самовизначенні учнів (на прикладі суспільно-гуманітарного профілю). Методи дослідження: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення, конкретизація); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері спеціалізованої освіти, педагогічної документації і результатів діяльності наукового ліцею, тестування). Основні результати дослідження. У статті розкрито сутність понять «гнучкі вміння», «дослідно-орієнтоване навчання», «дослідницька компетентність». Визначено особливості формування гнучких умінь в умовах дослідно-орієнтованого навчання в науковому ліцеї. Вимоги щодо обов’язкових компетентностей та результатів навчання учнів суспільно-гуманітарного профілю проаналізовані в контексті питання розвитку «soft skills» як передумови професійного самовизначення. Описані ефективні форми організації навчально-дослідницької діяльності учнів, застосування яких сприяє формуванню життєво необхідних навичок та професійному вибору. Наукова новизна результатів дослідження. Визначено підходи щодо організації дослідно-орієнтованого навчання учнів наукових ліцеїв з метою розвитку гнучких умінь як передумови професійного самовизначення. Розкрито особливості формування універсальних навичок в учнів, які здобувають спеціалізовану освіту наукового спрямування. Вимоги щодо розвитку дослідницької компетентності проаналізовані відповідно до питання формування універсальних умінь. Конкретизовано соціальні, комунікативні, когнітивні навички, які формуються в процесі виконання навчально-дослідницької діяльності. Розглянуто зміст навичок, які розвиваються в процесі дослідно-орієнтованого навчання, організованого в межах суспільно-гуманітарного профілю відповідно до обраних галузей знань (мовна, історико-правова).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 4; 82-91
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Педагогічна майстерність викладача як характеристика якості освітніх ресурсів у підготовці податкових службовців (із досвіду росийской федерації)
Pedagogical skill of teacher as characteristic of quality educational resources in training tax officials (from experience of Russian Federation)
Autorzy:
Rudenko, Natalia Ivanivna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2157902.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
Tematy:
training of tax official
pedagogical skills
professional competence
education quality.
kinds of competence
Opis:
This article analyzes works of Russian scientists concerning pedagogical skills of teachers of the higher educational establishments, the features of the main components of pedagogical skills are researched. The comparative analysis is made for the definitions of professional competence of teachers and its kinds. The importance of improvement of teaching skills of higher educational establishments teachers is argued in professional training of future tax officials in current conditions of Taxation Reform in Ukraine.
Źródło:
Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne; 2017, 4(27); 81-90
1898-0171
Pojawia się w:
Społeczeństwo i Edukacja. Międzynarodowe Studia Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Психолого-педагогічний супровід організації дослідницької діяльності учнів в освітньому процесі нової української школи
Psychological and Pedagogical Support for Students’ Research in the Educational Process of the New Ukrainian School
Autorzy:
Сущенко, Лариса
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16632892.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
психолого-педагогічні механізми впливу
дослідницькі уміння
учні початкових класів
освітній процес
psychological and pedagogical mechanisms of influence
research skills
primary school students
educational process
Opis:
The article focuses on theoretical foundations of the formation of primary school students’ research skills in the educational process of the New Ukrainian School; it presents the peculiarities of psychological and pedagogical support for students’ research in primary education. Research skills are defined as the ability of a primary school student to observe, compare, analyse, research, synthesise the acquired knowledge with the formed readiness to perform new tasks productively. It is proved that the components of research skills include teaching methods and techniques based on cooperation, principles of continuous developmental interaction between teachers and students, formation of their research framework, behaviour, practical research skills, actualizing intellectual sphere, curiosity, insight and rational thought. The author proves that the realities of today require radical thinking, in the context of research alternatives, and updating certain aspects of the educational process in general secondary education, emphasizing the actualization of personally transformative meaning of research in primary school students. It requires, in its turn, cognitive cooperation, which will provide stimulating, generative learning, an accelerated transition to new, modified structures of knowledge and research behaviour. At the ascertaining stage of the pedagogical experiment the target orientations concerning the process and state of formation of primary school students’ research skills in the educational process of the New Ukrainian school are investigated. They are as follows: determination of their cognitive needs, desires for independent creative research activity; desire to work in a group of young researchers, experiment; knowledge of how to work with information on planning research; hypotheses; research presentations; diagnostics of difficulties in mastering theoretical knowledge, practical skills and competencies in research. The results of the analysis of the primary school students’ research skills formation in the educational process of the New Ukrainian School, the results of the ascertaining stage of the pedagogical experiment showed insufficient and even low level of the formation of the studied phenomenon.
Статтю присвячено висвітленню теоретичних засад проблеми формування дослідницьких умінь учнів початкових класів в освітньому процесі Нової української школи, а також представлено особливості психолого-педагогічного супроводу організації дослідницької діяльності учнів в освітньому процесі початкової школи. Дослідницькі уміння визначено як здатність особистості учня молодшого шкільного віку здійснювати спостереження, порівняння, аналіз, дії з пошуку, синтез набутих знань із сформованою готовністю до продуктивного виконання нових завдань. Доведено: складники дослідницьких умінь охоплюють методи і прийоми навчання, засновані на співпраці, засадах безперервної розвивальної взаємодії вчителя та учнів, формуванні їхньої дослідницької позиції, поведінки, практичних умінь пошуку, актуалізуючи, при цьому, інтелектуальну сферу, допитливість, проникливість і раціональність мислення. Наголошується на тому, що: по-перше, особливо яскраво пошукова активність проявляється саме в дитячому віці з причини незначного життєвого досвіду особистості і не дає їй можливості отримати відповіді на всі виникаючі запитання, а отже, період дитинства є унікальним, надважливим етапом для природного прагнення дитини до пізнання навколишнього світу через дослідництво; по-друге, реалізація дослідницького, рефлексивно-креативного підходу в сучасному освітньому процесі надає можливість трансформувати навчання в самонавчання та, по-третє, саме через пошук, пошукову активність відбувається шлях сходження особистості до дійсної, глибинної самореалізації у стрімкозмінюваному світі, задовольняючи власні метапотреби. Автором доведено: реалії сьогодення вимагають радикального осмислення, у контексті дослідницьких альтернатив, і оновлення окремих аспектів освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти, акцентуючи на актуалізації особистісно перетворювального сенсу пошукової діяльності здобувачів початкової освіти, що, своєю чергою, вимагає від педагогів створення атмосфери дослідницько-пізнавальної співпраці, яке забезпечуватиме пробуджуюче, генеративне навчання – прискорений перехід до нових, модифікованих структур знання і дослідницької поведінки. На констатувальному етапі педагогічного експерименту досліджено цільові орієнтири щодо процесу і стану сформованості дослідницьких умінь учнів початкових класів в освітньому процесі Нової української школи: визначення їхніх пізнавальних потреб, бажань до самостійної творчої дослідницької діяльності; прагнень працювати у групі юних дослідників, до експериментування; знань, як працювати з інформацією, щодо планування дослідницької діяльності; висунення гіпотез; презентації досліджень; діагностики утруднень в оволодінні теоретичними знаннями, практичними вміннями та компетентностями у здійсненні пошукової діяльності. Проведена діагностика стану сформованості дослідницьких умінь учнів початкових класів в освітньому процесі Нової української школи, результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили недостатній, і навіть, низький рівень сформованості досліджуваного феномену.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 3; 62-69
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблемa формування граматичної компетенції майбутніх учителів іноземної мови
To the Problem of Formation of Grammar Compence of Future Foreign Language Teachers
Autorzy:
Липчанко-Ковачик, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539035.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
майбутній вчитель
методичні знання
граматичні навички
граматична компетентність
іноземна мова
future teacher
methodical knowledge
grammatical skills
grammatical competence
foreign language
Opis:
The article is devoted to the peculiarities of the formation of grammar competence of future foreign language teachers. The article describes the methodical integrity of the future foreign language teacher through the prism of forming vocationally oriented grammatical skills. On the basis of the analysis of the peculiarities of vocationally oriented grammatical competence of future foreign language teachers and the goals that the teacher realizes in the process of its formation, methodical grammatical skills and competences that the future foreign language teachers must master for effective professional and methodical competence of students’ competence are determined. The authors of the article interpret grammatical skills as the ability to understand and express meaning (meaning), to generate and recognize phrases that are built on certain principles, not to memorize and reproduce them as ready-made formulas. The article also emphasized that the acquisition of grammar material by future foreign language teachers should be fully conscious, as it is a high final level of command of a foreign language. After all, the high level of formation of vocationally oriented foreign language grammatical competence in future foreign language teachers is a necessary prerequisite for the implementation of foreign language communication activities, professional and professional-methodical in particular, and scientists, in turn, substantiate and propose teaching methods. The article determines that successful grammar development is ensured by the creation of a poly sensor environment: the use of graphic, sound, verbal and non-verbal means. Learning grammar is impossible without taking into account the principle of system. Mastering grammar as a system contributes to the mental development of future educators and achieves high results in the performance of grammar tests and complex tasks. The perception of information through different channels allows you to successfully master grammatical knowledge, skills and abilities.
Стаття присвячена особливостям формування граматичної у майбутніх учителів іноземної мови. У статті охарактеризовано методичну цілісність майбутнього вчителя іноземної мови через призму формування професійно орієнтованих граматичних навичок. На основі аналізу особливостей професійно орієнтованої граматичної компетентності майбутніх учителів іноземної мови та цілей, які реалізує вчитель у процесі її формування, визначено методичні граматичні навички та вміння, якими повинні оволодіти майбутні вчителі іноземної мови для ефективної професійно методичної діяльності з формування у студентів зазначеної компетентності. Автори статті трактують граматичні навички як здатність розуміти і висловлювати смисл (значення), породжувати і розпізнавати фрази, побудовані за певними принципами, а не запам’ятовувати і відтворювати їх як готові формули. В статті також наголошено, що оволодіння граматичним матеріалом майбутніми вчителями іноземної мови повинно бути повністю свідомим, оскільки мова йде про високий кінцевий рівень володіння іноземною мовою. Адже високий рівень сформованості професійно орієнтованої іншомовної граматичної компетентності у майбутніх учителів іноземної мови є необхідною передумовою для реалізації іншомовної комунікативної діяльності, професійної та професійно-методичної зокрема, а науковці, у свою чергу, обґрунтовують і пропонують до впровадження у навчальний процес дотичні методики. У статті визначено, що успішне освоєння граматики забезпечується створенням полісенсорного середовища: використання графічних, звукових, вербальних і невербальних засобів. Навчання граматиці неможливе без урахування принципу системності. Сприйняття iнформації різними каналах дозволяє успішно оволодівати граматичними знаннями, навичками і вміннями. Освоєння граматики як системи сприяє розумовому розвитку майбутніх педагогів та досягненню високих результатів при виконанні граматичних тестів і складних завдань.
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 1; 51-55
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
До проблеми авторської індивідуальності в науковому стилі
On the Problem of an Author’s Personality in Academic Discourse
Autorzy:
Selihej, Pyłyp
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1790537.pdf
Data publikacji:
2016-02-02
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
academic discourse
academic text
author’s personality
language skills
Opis:
In the paper the pros and cons of expressing an author’s personality in academic style have been analyzed. The idea that extremely depersonalized academic texts incur considerable stylistic losses has been defended. The necessity of presenting a well-balanced expression of an author’s personality has been proved.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 249-262
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-9 z 9

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies