Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "morality" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Навіщо етиці феноменологія?
    Po co etyce fenomenologia?
    Autorzy:
    Дoбкo, Тapac
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1371184.pdf
    Data publikacji:
    2019-01-20
    Wydawca:
    Akademia Katolicka w Warszawie
    Tematy:
    fenomenologia
    moralność
    anatomia doświadczenia moralnego
    wolność, autodestynacja
    phenomenology
    morality
    anatomy of moral experience
    freedom
    self-destination
    Opis:
    Artykuł stawia pytanie, dlaczego fenomenologia jako samoistny sposób myślenia i przeżywania rzeczywistości pozwala lepiej wyjaśnić, co może oznaczać dla człowieka być istotą moralną – prowadzić życie w przestrzeni, gdzie mają znaczenie wartości rozróżniania między tym, co słuszne i niesłuszne, wierne i niewierne, lepsze i gorsze, dobre i złe, godziwe i niegodziwe. Rozpatrzone zostały poszczególne przykłady zastosowania metody fenomenologicznej w sferze świadomości praktycznego życia człowieka. W szczególności przeanalizowano „anatomię” doświadczenia moralnego i samoistnych aktów poznawczych, w których dobro powstaje w swoim samodawaniu. Wskazano także na rolę doświadczenia moralnego dla zasadniczych kategorii etycznych, takich jak wolność i autodestynacja. W końcu wyjaśniono reformę porządku dziennego etycznej refleksji modernizmu pod wpływem fenomenologii. Fenomenologia unaocznia, że osoba ludzka jest istotą moralną. A moralność jest dla niego naturalną formą jego życia.
    The article poses a question why phenomenology as an independent way of thinking and experiencing reality allows to better explain what it means for a human being to be moral – to lead a life in space where it is important to make a distinction between what is right and what is wrong, faithful or unfaithful, better or worse, good or bad, decent or wicked. Individual examples of the application of the phenomenological method in the sphere of consciousness of practical human life were considered. In particular, the “anatomy” of moral experience and spontaneous cognitive acts, in which good arises in self-administration, were analysed. The role of moral experience in essential ethical categories such as freedom and self-destination was also pointed out. Finally, the reform of the agenda of the ethical reflection of modernism under the influence of phenomenology was explained. Phenomenology shows that the human person is a moral being. And morality is for humans a natural form of their life.
    Źródło:
    Studia Bobolanum; 2019, 30, 1; 125-146
    1642-5650
    2720-1686
    Pojawia się w:
    Studia Bobolanum
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Християнські цінності в мовно-естетичній рецепції Василя Стефаника
    Autorzy:
    Коnonenko, Vitaliy
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1788606.pdf
    Data publikacji:
    2020-08-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    text
    linguothinking
    Christian values
    morality
    ethics
    concept
    constant
    meaning
    faith
    fate
    Pokuttian peasants
    текст
    мовомислення
    християнські цінності
    мораль
    етика
    концепт
    константа
    смисл
    віра
    доля
    покутські селяни
    Opis:
    The article deals with t he linguistic and aesthetic principles of characters’ understanding of the Christian values in the texts of Vasyl Stefanyk’s novels. The main constants of language and thinking, which reproduce Pokuttian country folkideas concerning following the Christian ethics and morality, have been described. In the worldview of the peasants, depicted by Vasyl Stefanyk, elements of pagan belief, customarylaw, and mythological perception of the image of the world have been refl ected. The author’s position on the ethical norms of the characters is not refl ected directly, but through the reference to living conditions, their psychological self-consciousness. The texts of Vasyl Stefanyk contain a positive assessment of such features of the peasants as benevolence, truthfulness, fear of sin, faith in God.
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 77-86
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ДУХОВНО-МОРАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ІВАНА ОГІЄНКА
    SPIRITUAL AND MORAL PERSONALITY DEVELOPMENT IN PEDAGOGICAL HERITAGE OF IVAN OHIENKO
    DUCHOWO-MORALNY ROZWÓJ OSOBOWOŚCI W DZIEDZICTWIE PEDAGOGICZNYM IWANA OHIJENKI
    Autorzy:
    Кучинська, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/479981.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Humanitas
    Tematy:
    Іван Огієнка,
    духовність,
    моральність,
    християнські цінності,
    виховання
    Ivan Ohienko,
    spirituality,
    morality,
    Christian values,
    education
    Opis:
    У статті висвітлюється життєдіяльність видатного українського педагога, богослова, державного та громадського діяча, першого ректора Кам’янець-Подільського українського державного університету – Івана Огієнка. Акцентується увага на ключових аспектах духовно-педагогічної діяльності видатної особистості.
    The article highlights the activity of the outstanding Ukrainian teacher, theologist, statesman and public figure, the first rector of Kamianets Podilskyi Ukrainian state University – Ivan Ohienko. It focuses on the key aspects of the piritual-pedagogical activity of this outstanding personality.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika; 2017, 15; 305-312
    1896-4591
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Humanitas. Pedagogika
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Особливості української антиколоніальної драматургії ХVIII – першої половини ХІХ ст.
    Peculiarities of Ukrainian anti-colonial dramaturgy of the XVIII - first half of the XIX century
    Autorzy:
    Величковська, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2177485.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    історична драма
    драма-мораліте
    водевіль
    соціально-побутова драма
    комедія
    мандрівна повість
    historical drama
    drama-morality
    vaudeville
    social-household drama
    comedy
    traveling story
    Opis:
    The article deal the general patterns and main trends in the formation and development of dramatic genres as a self-sufficient genre in Ukrainian literature of the XVIII – first half of the XIX century, aimed at highlighting anti-imperial ideas in close connection with the requirements of general literary genre and national traditions. It was found that the anti-colonial national literature found its expression in such genres as historical drama, drama-morality, vaudeville, social-household drama and comedy. «Vladimir» by Feofan Prokopovich, «God’s Mercy ...» by an unknown author, «Resurrection of the Dead» by Georgy Konysky, «Muscovite Magician» by Ivan Kotlyarevsky and «The Simpleton» by Vasyl Gogol, which were the embodiment of baroque and classicist styles with a combination of elements of ancient Greek comedies and tragedies, European medieval mysteries, Ukrainian interludes, miracles, morals and dramas of the Easter cycle, contributed to bringing to the stage the realities of the time and gave them a dynamic anti-colonial embodiment.The harmonious combination of high and low styles by the authors became an innovation of these dramatic works. It was found that the features of Baroque, Classicism, Enlightenment realism, sentimentalism and romanticism, which appeared in the social-household drama “Natalka-Poltavka” by I. Kotlyarevsky, social-household comedies “Yabeda” by V. Kapnist, «Noble elections», «A visitor from the capital, or the commotion in the county town», «Shelmenko – volost clerk», «Clairvoyant», «Shelmenko – batman « by G. Kvitka-Osnovyanenko and “Inspector” M. Gogol, were aimed at covering colonial problems in Ukraine after the abolition of the Hetmanate. A feature of these genres was the synthesis of Ukrainian Christmas dramas and social and domestic interludes with European bourgeois drama, which provided an opportunity to raise national drama to the European level. It is investigated that dramatic works of anti-colonial orientation of the XVIII – first half of the XIX century approved deviations from the established traditions of a particular literary genre. Instead, they presented a synthesis of baroque-classicist-educational-romantic aesthetic values that interacted with the folklore traditions of our people.
    У статті досліджуються загальні закономірності й основні тенденції становлення та розвитку драматичних жанрів як самодостатнього роду в українській літературі ХVIII – першої половини ХІХ століть, спрямованих на висвітлення антиімперських ідей у щільному взаємозв’язку з вимогами загальнолітературного жанротворення та національними традиціями. З’ясовано, що національна література антиколоніального спрямування знайшла свій вияв у таких жанрових різновидах як історична драма, драма-мораліте, водевіль, соціально-побутова драма та комедія. «Володимир» Феофана Прокоповича, «Милість Божа» невідомого автора, «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського, «Москаль-чарівник» Івана Котляревського та «Простак» Василя Гоголя, що були втіленням барокового та класицистичного стилів із поєднанням елементів давньогрецьких комедій і трагедій, європейських середньовічних містерій, українських інтермедій, міраклей, мораліте та драм великоднього циклу, сприяли виведенню на сцену реалій тогочасної сучасності та надали їм динамічного антиколоніального втілення. Новаторством цих драматичних творів стало гармонійне поєднання авторами високого та низького стилів. З’ясовано, що риси бароко, класицизму, просвітницького реалізму, сентименталізму та романтизму, які виявились у соціально-побутовій драмі «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, соціально-побутових комедіях «Ябеда» В. Капніста, «Дворянские выборы», «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе», «Шельменко – волостной писарь», «Ясновидящая», «Шельменко – денщик» Г. Квітки-Основ’яненка та «Ревизор» М. Гоголя, були спрямовані на висвітлення колоніальних проблем в Україні після скасування Гетьманщини. Особливістю цих жанрів став синтез українських різдвяних драм і соціально-побутових інтермедій із європейською міщанською драмою, що надало можливість піднести національну драматургію до європейського рівня. Досліджено, що драматичні твори антиколоніального спрямування ХVIII – першої половини ХІХ ст. утвердили відхилення від усталених традицій конкретного літературного жанру. Натомість вони представили синтез бароково-класицистично-просвітницько-романтичних естетичних цінностей, що взаємодіяли з фольклорними традиціями нашого народу. З’ясовано, що об’єднуючим елементом української драматургії ХVIII – першої половини ХІХ століть стало реалістичне зображення недоліків і вад суспільного життя в тогочасній Російській імперії. Системний аналіз драматичних творів ХVIII – першої половини ХІХ століть надав змогу виявити як індивідуально-авторські погляди на колонізацію України, так і тенденції розвитку жанрів драматургії, що засвідчили процес розбудови антиколоніального спротиву по всій території тогочасної України.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 15-22
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Про психологічні наслідки голоду 1932–1933 рр. та менталітет українців
    On the Psychological Consequences of the Famine of 1932–1933 and the Mentality of Ukrainians
    О психологических последствиях голода 1932–1933 гг. и менталитетe Украинцeв
    Autorzy:
    Свинаренко, Наталія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2176050.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    double standards
    double morality
    landmarks
    new priorities
    loyalty
    slavish psychology
    classical social values
    двойные стандарты
    двойная мораль
    ориентиры
    новые приоритеты
    лояльность
    рабская психология
    классические социальные ценности
    Opis:
    As a result of the famine of 1932–1933, Ukrainian peasants lucky enough to survive had deep psychological trauma. No one provided them with professional assistance, since it simply did not exist at that time in the Soviet Union. People perceived life as a reality deprived of those who were less fortunate. The daily realities of life forced people, instead of professional psychological and rehabilitation care, to work hard and implement five-year plans in factories, mills, and collective farms. The authority of the clergy and parents in the Ukrainian countryside was replaced by the undeniable authority of Lenin’s party and its leaders. Obedience of the Ukrainian population arose as a result of repressive activities of the Stalinist regime, unsuccessful peasant revolts, and uprisings. For fear of entering the Stalinist camps, at first, the responsible persons, and later the whole ordinary population, spoke little and clearly. Everyone knew that every careless could cost a life. This laid the foundations of slavish psychology, which is characteristic of more than half of Ukrainian society during the Soviet era. The life orientations of the majority of Ukrainian peasants have changed – their plans and aspirations have been directed to cities and towns. Due to the terrible realities of the famine in Ukraine, witnessing the brutality of the Soviet authorities, people in Ukrainian villages are becoming obedient and submissive. Classical agricultural traditions have been replaced by new priorities. During this period the so-called double morality, or system of double standards, emerged – when the same person consciously expresses one opinion at home, and another in public. The root causes of this double standard were fear for her life and family. Young children subconsciously noticed this, and acted like adults – so unconsciously formed the experience of generations. Over time, Ukrainians has become Russified, treat Russianspeakers very loyally and calmly. Absolutely Russian-speaking Ukrainians are appearing in Ukraine, and few have paid attention to this threatening phenomenon.
    В результате голода 1932-1933 гг. те крестьяне Украины, которым посчастливилось выжить, получили глубокие психологические травмы. Профессиональную помощь им никто не оказывал, ее просто не существовало в то время в Советском Союзе, люди воспринимали жизнь как реальность, которой лишены те, кому повезло меньше. Повседневные реалии жизни заставляли людей вместо профессиональной психолого-реабилитационной помощи много работать и выполнять пятилетки на заводах, фабриках и в колхозах. Авторитет духовенства и родителей в украинской деревне сменился неоспоримым авторитетом ленинской партии и ее лидеров. Послушание и покорность украинского населения возникли в результате репрессивной деятельности сталинского режима, неудачных крестьянских бунтов и восстаний. Из боязни попасть в сталинские лагеря сначала ответственные лица, а потом и все простое население говорили мало и отчетливо; и все знали, что каждое неосторожно сказанное слово может стоить жизни. Это заложило основы рабской психологии, которая свойственна более чем половине украинского общества в советское время. Изменились жизненные ориентиры большинства украинских крестьян – их планы и стремления были направлены в города и местечки. Из-за страшных реалий голода в Украине, свидетелей жестокости советской власти, люди в украинских селах массово становились послушными и покорными. На смену классическим сельскохозяйственным традициям пришли новые приоритеты. Именно в этот период возникла так называемая двойная мораль, или система двойных стандартов, когда один и тот же человек вполне сознательно высказывал дома одно мнение, а на публике - совсем другое. Коренными причинами этого двойного стандарта был страх за свою жизнь и свою семью. Маленькие дети подсознательно это замечали и поступали так же, как и взрослые — так бессознательно формировался опыт поколений. Украинцы со временем „обрусели”, относились к русскоязычным очень лояльно и спокойно. В Украине появились абсолютно русскоязычные украинцы, и мало кто обратил внимание на это грозное явление.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2022, 4(24); 148-159
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Фінансово-економічна криза як етична проблема
    Financial and economic crisis as an ethical problem
    Kryzys finansowo-gospodarczy jako problem etyczny
    Autorzy:
    Ishchenko, Mykola
    Rudenko, Ivan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/38975382.pdf
    Data publikacji:
    2011
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    moralność
    odpowiedzialność społeczna
    kryzys
    czynniki
    morality
    social responsibility
    crisis
    features
    Opis:
    Określając czynniki kryzysu finansowo-gospodarczego, autor podtrzymuje opinię specjalistów, że nie był on przypadkowy, a doprowadzono do niego celowo. Kryzys ma swoich inicjatorów i organizatorów, którzy dla osiągnięcia korzyści gotowi są zapomnieć o moralności. Dlatego właśnie za jeden z podstawowych czynników kryzysu finansowego można uznać kryzys duchowo-światopoglądowy i moralny. Powstaje zatem potrzeba formowania postaw moralnych, społecznej odpowiedzialności biznesu, a także wyznaczenia miejsca rodziny, szkoły, uczelni, Kościoła w tym procesie.
    Determining features of the financial and economic crisis the author supports the specialists point of view which consider that the crisis is not an eventual thing, it was created and made by its organizers who neglected their morality for the sake of benefit. Thus the crisis is considered to be not only financial but moral and spiritual one as well. The topical worthwhile task in this context is to form high morality, social business responsibility and to determine the role and the place of a family, a school, a university and a church in this very process.
    Źródło:
    Roczniki Wydziału Nauk Prawnych i Ekonomicznych KUL; 2011, 7, 2; 69-77
    1896-6365
    Pojawia się w:
    Roczniki Wydziału Nauk Prawnych i Ekonomicznych KUL
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies