Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "interaction" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-13 z 13
Tytuł:
ЯВИЩЕ МОВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ: ДОСЛІДНИЦЬКІ ПІДХОДИ, СПЕЦИФІКА ТРАКТУВАННЯ, ПРИЧИНИ
PHENOMENON OF VERBAL INTERACTION: RESEARCH APPROACH, SPECIFIC TREATMENT, CAUSES
Autorzy:
Намачинська, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041919.pdf
Data publikacji:
2018-01-20
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Opis:
Zmiany spowodowane rozwojem współpracy technicznej, gospodarczej i politycznej, a także więzi kulturowe między poszczególnymi krajami świata generują wzajemne związki między językami. W konsekwencji takiej komunikacji pojawiają się różnego rodzaju zapożyczenia. Wynika potrzeba dokładnego zbadania zjawiska interakcji werbalnej, rozważenia specyfi ki interpretacji terminów oraz ukazania powodów zapożyczeń.Artykuł poświęcono wyżej wymienionym zagadnieniom.
The changes caused by the development of technical, economic and political cooperation between the world cultural relations refl ect active contacts of languages. As a result of these contacts borrowings appear. There is a need to explore in details the phenomenon of a verbal interaction, to consider the specifi c interpretation of the terms and describe the reasons for borrowing. This problem is analyzed in the article.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2018, 6; 101-106
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ПИТАННЯ ПРО ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА РОСІЙСЬКУ ЯК НАСЛІДОК МЕТИСАЦІЇ
IMPACT OF UKRAINIAN ON RUSSIAN AS A CONSEQUENCE OF “СROSSBREEDING” (METYSATSIA) — AN INTERACTION OF LANGUAGES
Autorzy:
Намачинська, Галина
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1042060.pdf
Data publikacji:
2017-03-24
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Opis:
W celu określenia zjawiska „współoddziaływania języków spokrewnionych” zaproponowany został termin “metysacja”, który jednak nie znalazł szerokiego zastosowania w badaniach językoznawczych. Zaistniałe okoliczności stanowią podstawę do jego aktualizacji. Proces wpływu języka rosyjskiego na język ukraiński został zbadany dość dokładnie, jednak proces odwrotny — wpływu języka ukraińskiego na język rosyjski w praktyce nie jest zanalizowany, chociaż nawet najbardziej ceniony słownik objaśniający języka rosyjskiego końca XIX w. W. Dala zawiera wiele ukrainizmów. Niniejszy artykuł podejmuje próbę prześledzenia i zbadania ww. procesu poprzez wyodrębnienie systemu zapożyczeń, utrwalonych w języku rosyjskim w formie pisanej i ustnej.
In linguistics the term “metysatsia” is suggested for the nomination of a phenomenon of “interaction of related languages”, which, however, hasn’t come into active circulation in linguistic studies, but there is need to actualize it. The process of the Russian language’s influence on the Ukrainian one has been closely explored, but the reverse process of the impact of the Russian language on the Ukrainian one hasn’t been practically studied, though even Dahl’s Dictionary, which is the most authoritative explanatory dictionary of the Russian language of the late nineteenth century contains many Ukrainianisms. There is need to explore in details the outlined process distinguishing the system of borrowings that are fixed in the Russian language and speech. The article focuses on the above-mentioned problem.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2017, 5; 135-141
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Глобалізація vs локалізація: діалектика взаємодії у сучасному світі
Globalization vs localization: the dialectics of interaction in the modern world
Autorzy:
Vermenych, Yaroslava
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977808.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
globalization
glocalization
regionalization
localization
integration
decentralization
лобалізація
глокалізація
регіоналізація
локалізація
інтеграція
децентралізація
Opis:
Активізація інтересу до локальної історії і явищ регіоналізму відбувається в усьому світі в міру того, як глобалізаційні процеси ставлять під удар специфічність розвитку окремих країн та їх частин. Ослаблення внутрішніх суспільних структур сучасних держав знаходить свій прояв у руйнуванні старих і пошуках нових джерел ідентифікації. У контексті методологічних підходів «просторової парадигми» у статті досліджено вплив глобалізаційних процесів на динаміку та структуру регіоналізації та локалізації сучасних соціумів. Розширюючи сферу людських контактів, глобалізація створює додаткові резерви для соціально-економічного розвитку більшості країн світу. Проте водночас вона породжує нові ризики й небезпеки, бо передбачає звуження можливості вибору особливого, специфічного шляху поступу. Двоїстість процесу глобалізації виявляється в тому, що він небачено розширює й водночас звужує простір життя людини. У той час як економіка руйнує національні кордони, люди, не бажаючи втрачати відчуття «дому», відшукують локальні простори із стійкими зв'язками. Глобалізація і локалізація стають паралельними процесами, що відбивається в новому понятті «глокалізація». Доведено, що загальна тенденція впливу глобалізації на світ-системну структуру полягає у збільшенні потенціалу взаємопов’язаності та взаємозалежності. Частково стертими виявляються грані між внутрішнім і зовнішнім просторами держав, а отже, і між внутрішньою та зовнішньою політикою. Зустрічні потоки інноваційності й інерційності, стандартизації і культурної диференціації створюють неповторну палітру міжцивілізаційних обмінів і взаємовпливів – із відповідним розширенням «простору можливостей». У відповідь на культурну уніфікацію та натиск стандарту дедалі більша кількість людей намагається обстоювати свою самобутність, демонструє прихильність до традиційних норм і цінностей. Тому універсальній тенденції до глобалізації протистоїть локальна тенденція до диверсифікації, яка знаходить свій прояв у плеканні власного простору існування, обстоюванні пріоритетів культурної, етнічної, релігійної та інших групових ідентичностей.
The intensification of interest in the local history and regionalism is happening all over the world as globalization processes undermine the specific development of individual countries and their parts. The weakening of the internal social structures of modern states is manifested in the destruction of old and the search for new sources of identification. In the context of methodological approaches to the "spatial paradigm" the article examines the impact of globalization processes on the dynamics and structure of regionalization and localization of modern societies. By expanding the scope of human contacts, globalization creates additional reserves for the socio-economic development of most countries. But at the same time it creates new risks and dangers, because it involves narrowing the possibility of choosing a special, specific path of development. The duality of the process of globalization is manifested in the fact that it unprecedentedly expands and at the same time narrows the space of human life. While the economy is destroying national borders, people, not wanting to lose the feeling of "home", are looking for local spaces with strong ties. Globalization and localization are becoming parallel processes, which is reflected in the new concept of "glocalization". It is proved that the general tendency of globalization to influence the world-system structure is to increase the potential for interconnectedness and interdependence. The boundaries between the internal and external spaces of states, and hence between domestic and foreign policy, are partially blurred. The counter-flows of innovation and inertia, standardization and cultural differentiation create a unique palette of intercivilizational exchanges and interactions – with a corresponding expansion of the "space of opportunities". In response to cultural unification and the pressure of the standard, more and more people are trying to defend their identity, demonstrating a commitment to traditional norms and values. Therefore, the universal tendency to globalization is opposed by the tendency to diversify, which is manifested in the cultivation of their own space of existence, advocating the priorities of cultural, ethnic, religious and other group identities.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 207-224
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
(Не)Пересекая рубежи: читатель на пограничье смыслов
(Not) Crossing Borders: Reader on the Borderland of Meanings
Autorzy:
Legeza, Sergej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1376041.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:
popular culture
borderland
the “Other” figure
post-soviet fantastic literature
reader-text
interaction
semiotics of text
Opis:
The article discusses the transformation of the Other’s concept in Post-Soviet popular culture, as well as the transformation of perception of “Self” and “Other” due to the emergence of real (state) and cultural borders and demarcations, which appear during the reader-text interaction. The paper explores such novels as M. Galina’s “Autochthony” and “The Little Glusha”, and V. Arenev’s “Gunpowder of the Dragon Bones”, to identify the types of the reader’s comprehension. The readers, in their turn, are divided into groups, which identify “Self” and “Other” in accordance with the division, represented in the novels. The author of the paper explores the version of the time gap (the comprehension of M. Galina’s “The Little Glusha”), as well as the different comprehension of the above-mentioned concepts by Russian and Ukrainian readers, regarding the social and cultural distances between these countries. The presented study explains the awareness of the Other’s concept, as well as recognition of Self, which is represented from the outside of the actual cultural tradition.
Źródło:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2019, 1, 1; 109-121
2658-154X
Pojawia się w:
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ТОТАЛІТАРИЗМ І ЛІТЕРАТУРА: ВІД ВЗАЄМОДІЇ ДО ВИКРИТТЯ
TOTALITARIANISM AND LITERATURE: FROM INTERACTION TO DETECTION
TOTALITARYZM A LITERATURA: OD INTERAKCJI DO ZDEMASKOWANIA
Autorzy:
ПУХОНСЬКА, ОКСАНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041148.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
totalitarianism
literature
traumatic experience
ideology
memory
totalitaryzm
literatura
doświadczenie traumatyczne
ideologia
pamięć
Opis:
Zaistnienie totalitaryzmu w Europie po I wojnie światowej od lat jest obiektemzainteresowania badaczy różnych dziedzin nauki. Liczne prace opublikowane w ciągu ostatnich latświadczą o interdyscyplinarnym charakterze posttotalitarnego dyskursu naukowego. Nader ważnymw tym kontekście wydaje się problem sztuki, a szczególnie — literatury, co stanowi przedmiotrozważań w proponowanym artykule. Autorka wskazuje na ówczesne wykorzystanie literatury jakoinstrumentu propagandy. Celem aktualnego badania jest również odbiór współczesnego tekstu literackiegojako próby artystycznego przemyślenia doświadczenia totalitaryzmu, postrzeganego jakotrauma oddziałująca na funkcjonowanie współczesnych społeczeństw. Nieprzepracowana traumaprzeszłości często powoduje nieprzewidywalny zwrot w polityce europejskiej.
Researchers from different branches of science are interested in the reasons and conditionsof the emergence of totalitarianism in Europe following the First World War. Numerouscontemporary studies provide evidence about different ways of explaining post-totalitarian discourse.What is very important in such studies is the problem of art, especially that of literature. The article isdevoted to revealing the connections between that regime and the art of word. The author analyzes thepeculiarities of using literature as an instrument of propaganda. In addition, one of the main problemsof current research is the contemporary ways of artistic rethinking and the process of working out thetotalitarian experience. Primarily, it is represented as a trauma that influences the behavior of modernsocieties and very often provokes unpredictable turns in European policy.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 131-140
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Віктимолого-психологічна модель реабілітації неповнолітніх жертв сексуального насильства
Victimology-Psychological Model of Rehabilitation of Minor Victims of Sexual Violence
Autorzy:
Тіточка (Titochka), Тетяна (Tetiana)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185162.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
неповнолітній
реабілітація
сексуальне
насильство
віктимологія
жертва
інтеракція
juvenile
rehabilitation
sexual violence
victimology
victim
interaction
Opis:
The article examines the peculiarities of victimological and psychological rehabilitation of adolescents who suffered from sexual violence. Attention is drawn to the fact that statistical data and judicial practice show that the consequences of sexual violence against minors are often irreparable, especially if the child was not provided with timely help. It is indicated that sexual violence, in any case, is the so-called «trigger point» for counting the formation of psychological injuries, which in most cases lead to the emergence of a person, especially a minor, in a retrospective phenomenon, which consists in an episodic return to the event , which caused an injury. In this regard, the rehabilitation of such children should begin with establishing not only psychological and physiological determination, but also criminological and victimological conditions and background phenomena, which in symbiosis contributed to or facilitated the commission of sexual violence. As in the case of working with criminal offenders, as well as with victims, the creation of specific models of actual or potentially deviant behavior with the allocation of correlations with psychological and moral features of a person’s personality becomes especially relevant. Victimological prevention should always include identifying the basic conditions for the creation of deviant instructions that contributed to the adolescent getting into an unfavorable situation and working out possible ways to avoid it in retrospect. Any rehabilitation should begin with a balanced dialogue, which will give the child the opportunity in a favorable environment to work with a specialist on all aspects of a socially dangerous event and build a behavioral algorithm that will allow him to avoid victim relapse in the future. It was concluded that the main rehabilitation measures and means are: 1) creating a sense of security in the minor victim of sexual violence; 2) building a dialogue taking into account the characteristics of the child’s personality and the event of a criminal offense committed against him; 3) working out, if possible, the maximum number of trigger zones associated with a socially dangerous event; 4) adjusting the child to positive reframing; 5) prevention of repeated and secondary victimization; 6) closure of gestalts associated with episodes of sexual violence. Rehabilitation of such children should take place due to the consolidation of efforts of medical workers, teachers, psychologists, criminologists and victimologists.
У статті досліджено особливості віктимолого-психологічної реабілітації підлітків, які постраждали від сексуального насильства. Звернено увагу, що статистичні дані та судова практика свідчать про те, що наслідки сексуального насильства щодо неповнолітніх осіб часто є невиправними, особливо якщо дитині не було надано своєчасної допомоги. Наголошено, що сексуальне насильство за будь-яких обставин є так званою «тригерною точкою» для відліку становлення психологічних травм, які у більшості випадків призводять до виникнення в людини, особливо неповнолітньої, ретроспективного феномену, що полягає в епізодичному поверненні до події, котра завдала травми. У зв’язку з цим реабілітація таких дітей має починатися зі встановлення не тільки психологічної та фізіологічної детермінації, але й кримінолого-віктимологічних умов та фонових явищ, які в симбіозі сприяли сексуальному насильству або полегшили його вчинення. Як і під час роботи з кримінальними правопорушниками, так і з потерпілими, особливої актуальности набуває створення специфічних моделей фактичної або потенційно девіантної поведінки з виділенням кореляцій з психологічними та моральними особливостями особистости людини. Віктимологічна профілактика завжди має включати в себе виокремлення базових умов для створення девіантних настанов, які сприяли потраплянню підлітка в несприятливу ситуацію та опрацювання можливих шляхів її уникнення в ретроспективі. Будьяка реабілітація має починатися з виваженого діалогу, що надасть дитині можливість у сприятливих обставинах пропрацювати зі спеціалістом всі аспекти суспільно небезпечної події та побудувати поведінковий алгоритм, який в майбутньому дасть їй змогу уникнути віктимного рецидиву. Підсумовано, що основними реабілітаційними заходами та засобами є такі: 1) створення в неповнолітньої жертви сексуального насильства відчуття захищеності; 2) будування діалогу з урахуванням особливостей особистости дитини та події кримінального правопорушення, яке було вчинено щодо неї; 3) відпрацювання за можливості максимальної кількости тригерних зон, пов’язаних із суспільно небезпечною подією; 4) налаштування дитини на позитивний рефреймінг; 5) запобігання повторній та вторинній віктимізації; 6) закриття гештальтів, пов’язаних з епізодами сексуального насильства. Реабілітація таких дітей має відбуватися за рахунок консолідації зусиль медичних працівників, педагогів, психологів, кримінологів та віктимологів.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 55-62
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів
Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions
Autorzy:
Толстов, С.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676708.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
регіоналізм
глобалізація
інтеграція
міжрегіональне співробітництво
прикордонне співробітництво
трансрегіональне співробітництво
regionalism
globalization
integration
interregional cooperation
cross-border cooperation
trans-regional cooperation
Opis:
В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.
The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 7-41
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Політико-комунікативні вектори ескалації міжетнічної конфліктно-конфронтаційної інтеракції в Західній Україні (літо-осінь 1941 р.)
Polityczno-komunikacyjne wektory eskalacji interakcji konfliktowo-konfrontacyjnej między etnosami na Ukrainie Zachodniej (lato-jesień 1941 r.).
Autorzy:
Гулай, Василь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489283.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
Western Ukraine,
interethnic conflict-confrontational interaction,
escalation of inter-ethnic conflict, propaganda,
manipulation,
periodicals
Opis:
The ideological and political strategies and tactics of most numerous Ukrainian and Polish ethno-political movements in the early stage of the Second World War intensified conflict-confrontational character of interethnic communication in the new military-political situation. In particular, model of social order, promoted by OUN (b), stemmed from its members in the formulation of the ideals of the future Ukrainian Independent State, offered to fix full or selective discrimination against other ethnic and political actors in their rights and freedoms , was of distinct extremist orientation, contained elements of populism and, in contemporary military and strategic realities of the deployment of the Second World War clearly showed the political adventurism of ideologues and members of the Bandera movement. We can assert dominance conflict- confrontational discourse vector of Polish-Ukrainian and Ukrainian-Jewish communication through the use of manipulative strategies means of communication technologies advocacy, informational opposition-struggle and technologies forming speeches, rumors based on the analysis of Ukrainian periodicals published in Eastern Galicia and western Volyn’ in the summer-autumn of 1941. This study leads to the reasonable conclusion about the active use of Nazi occupation authorities controlled by Ukrainian periodicals in their own propaganda campaign. The magnitude of the impact of propaganda combined with a broad arsenal of manipulative instrument maintenance and escalation of ethnic conflict interaction in the region outlined in the historical period.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 270-278
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Про реалізацію взаємодії мова – територія: нові аспекти аналізу неофіційного іменника́ школяра села, міста і містечка
On Executing Language – Territory Interaction: New Aspects of Analyzing Non-Official Schoolchildren’s Names in Villages, Towns and Cities
Autorzy:
Czuczwara, Adriana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1790544.pdf
Data publikacji:
2016-02-02
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
social group “schoolchild”
non-official schoolchildren's names
schoolchild's nickname
place of residence correlation
Opis:
Distinctive features involved in forming schoolchildren’s names have been revealed taking into account their residence in villages, towns or cities. The analysis has been based on the results of written surveys carried out among schoolchildren over the years 2009–2012 representing 227 general education schools in villages, towns and cities in the Lviv region. Based on the example of non-official names of respondents from three types of residential areas, the correspondence of nicknames to the literary language and non-literary forms, the semantics of forming stems and the motifs behind non-official names have been identified. Common and distinctive characteristics of nickname – place of residence interaction have been detected.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 301-310
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
МІЖГАЛУЗЕВІ ТА МІЖГОСПОДАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНО- ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
INTER - BRANCH AND INTER - ECONOMIC INTERACTION OF THE SUBJECTS OF AGRO – INDUSTRIAL PRODUCTION
Autorzy:
Нестерчук, Юлія
Новицький, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/446771.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
аграрно-промислове виробництво
інтеграція
продуктовий підкомплекс
міжгалузеві взаємодії
мі- жгосподарські взаємодії
agro-industrial production
integration
food sub-complex
inter-sectoral cooperation
inter-economic cooperation
Opis:
Обґрунтовано мультирівневу струк- туру системи аграрно-промислового виробництва, виокремлюючи функціо- нально-галузевий, сировинно-продук- товий, регіональний, соціально-еконо- мічний, організаційно-управлінський рівні. Охарактеризовано функціональні зв’язки та синергічні взаємодії у вироб- ничо-технологічній системі АПК. До- ведено трансформування міжгалузевих та міжгосподарських трансакції в ме- жах АПК з ринкових форм до інтегра- ційних з організаційним оформленнямсистеми господарюючих суб’єктів у різні за масштабом аграрно-про- мислові формування. Проаналізовано об’єктивні передумови виникнення інтеграційних взаємодій в аграрному секторі, що дозволяють тлумачити їх як інструмент реалізації стратегії стало- го інноваційного розвитку. Дано нове тлумачення інтегрованого розвитку підприємств продуктових підкомплек- сів аграрного сектору, що є наслідком розширення взаємодій суб’єктів госпо- дарювання в межах послідовних стадій виробничо-розподільчого процесу за певними видом інтеграційних процесів під впливом специфічних груп факто- рів.
The multilevel structure of the system of agro – industrial production was grounded, pointing out the functional and branch, raw and product, regional, socio – economic as well as organizational and managerial levels. The functional relationships and synergistic interactions in the industrial and technological system of AIC were characterized. The transformation of inter - branch and inter – economic transactions from the market forms into the integration ones with the organizational design of the business entities system into the agro - industrial formations of different scale within the AIC was proved. The objective prerequisites of the integration interactions emergence in agriculture, that allow interpret them as a tool to implement the strategy of sustainable innovation, were analyzed. The new interpretation of the integrated development of enterprises of food sub-complexes of the agricultural sector was given, resulting from the expansion of the interactions of entities within the successive stages of the production and distribution process for specific type of integration process influenced by the specific groups of factors.
Źródło:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne; 2017, 2(26); 119-131
1644-888X
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Про лінгвістичні показники взаємодії мова – культура на прикладі аналізу польсько- українського пограниччя XV-XIXст.
Autorzy:
Маtsyuk, Halyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788625.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
culture of the Polish-Ukrainian border territories
onymic systems
linguistic knowledge
linguistic markers of language and culture interaction
культура польсько-українського пограниччя
ономастичні системи
лінгвістичне знання
лінгвістичні маркери взаємодії мови та культури.
Opis:
The article is devoted to the formation of a linguistic interpretation of the interaction of language and culture of the Polish-Ukrainian border territories. The material for the analysis includes nomic systems of Ukrainian and Polish languages, which are considered as a cultural product of interpersonal and interethnic communication and an element of the language system, as well as invariant scientifi c theory created in the works of Polish onomastics (according to key theoretical concepts, tradition of analysis, and continuity in linguistic knowledge). The analysis performed in the article allows us to single out the linguistic indicators of the interaction of language and culture typical for the subject fi eld of sociolinguistics. These are connections and concepts: language-territory, language-social strata, language-gender, language-ethnicity, social functions of the Polish language, and non-standardized spelling systems. Linguistic indicators reveal the peculiar mechanisms of the border in the historical memory and collective consciousness, marking the role of languages in these areas as a factor of space and cultural marker and bringing us closer to understanding the social relations of native speakers in the fifteenth-nineteenth centuries.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 129-148
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Взаємодія державної влади та громадянського суспільства в Україні в умовах системних викликів сучасності (кратологічно-управлінський і антропологічний дискурси)
The interaction of government and civil society in Ukraine in conditions of systemic challenges (kratalogical, management analysis and anthropological discourses)
Autorzy:
Бульбенюк, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489452.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
political power,
government,
civil society,
the state,
the ruling class,
«opinion leaders»,
transformation
Opis:
We consider the issues of interaction between government and civil society in modern Ukraine in terms of system calls through the prism kratological and management analysis and anthropological discourses. These discourses are concentrated in the kratological domain of research, because the issues of power in the domestic space forever are key in the theoretical and practical plane. Nowadays, the kratological discourse is complemented by the problem of studying the network of civil society and the E-state, which causes a qualitatively different view of political power - as a disperse phenomenon, a set of political alternatives known and equal to all rules. The author draws attention to the importance of lighting latent internal mechanisms for the implementation of political and / or power state for a deeper understanding of trends, implications and possible prospects of implementation of the strategy of systemic transformation of the Ukrainian state and society. At the same time, special attention is paid to the formation of a de facto semi-political confrontation between political and social actors of two types - representatives of the establishment and "opinion leaders" of the traditional and networked civil society. If the former are mainly representatives of the domestic political class of the post-Soviet period, then the latter are activists, intellectuals, artists, public, and eventually also potential statesmen (say, the young generation of people's deputies of the Verkhovna Rada of Ukraine of the VIII convocation), who came to the political and social advance during or after the revolutionary events of autumn 2013 - the winter of 2014. It is proved that in the conditions of those splits that occur now in Ukraine, the key social and political actors of socio-political shifts should be updated representatives of the ruling class, on the one hand, and «opinion leaders» from among the traditional and the network of civil society, on the other hand. Substantiates the view that the expression of an effective and truly democratic interaction of the state and civil society should be to ensure transparent competitive environment and creating a realm where it becomes possible political dialogue between the government and citizens, which the state is ready to negotiate with its citizens about the important issues of social development. After all, the main problems of the national state building in Ukraine in the last two and a half decades are related precisely to the fact that the domestic ruling class has not managed to conduct a permanent public dialogue with citizens, and those attempts to formulate and put forward relevant projects of social agreements that were carried out by social actors from the civil society, did not find an adequate response from the political actors on the part of the state. Thus, it can be argued that while the attempts to "conventionalisation" Ukrainian political life are a model of "one-gates", when only one side of a potential public-public dialogue and the conclusion of a social contract on its basis is interested in such a process. Moreover, the representatives of the establishment of various ideological and ideological and geopolitical directions, from the conventionally "pro-Moscow" to the conditionally "pro-American" and "pro-European" ones, have shown their disinterest. The basis of such a political dialogue should be symbolic of the conclusion convene social contract between senior representatives of the state and civil society on the basis of a political and social compromise. The importance of achieving a political and social compromise is due not only to the fact that without its achievement it is impossible to speak about the further political and socio-economic progress of our state in the conditions of a long Russian-Ukrainian military conflict and the unsolved numerous splits (intergenerational, value, structural-institutional, geopolitical And others) within the domestic society, but also because in recent decades, under the influence of the deployment and deepening of the processes of informatization and globalization in a substantial way the understanding of political and / or state power has changed - its essence, purpose, features of interaction with society and citizens. A true "conventionalisation" of domestic political life is possible only on condition of recognition of the equality of both subjects in the conclusion of such a symbolic pact - and the leading figures of the political class and civil society actors, with their circle to be expanded as much as possible, including through the involvement of representatives of the network civil society, various communities of so-called "grassroots" public initiatives.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2017, 7; 163-171
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Vzaimodejstvie konvektivnyh potokov pri požare v gornoj vyrabotke
Interaction of Convective Flows during Fire Incidents in Mine Workings
Wzajemne oddziaływanie przepływów konwekcyjnych przy pożarze w wyrobisku górniczym
Autorzy:
Pashkovskiy, P. S.
Zinchenko, I. N.
Bryum, V. Z.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/373704.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Centrum Naukowo-Badawcze Ochrony Przeciwpożarowej im. Józefa Tuliszkowskiego
Tematy:
fire
flows of gases
velocity, temperature
laminar mode
turbulent mode
gravitation field
inclination of the working
overthrow of the flow
propagation distance
pożar
strumienie gazów
prędkość
temperatura
tryb laminarny
tryb turbulentny
pole grawitacji
nachylenie wyrobiska
zmiana kierunku przepływu
zasięg rozprzestrzeniania
Opis:
Aim: The article is concerned with the problem of convective flows interaction in the presence of lifting powers caused by high temperature conditions created by developed fires. Additionally, the article reveals an analysis of investigation results in this direction. The authors have shown, in an examination of the velocity structure of a ventilation flow during reverse movements of fire gases, that the flow is either separated into two parts (input and output to and from the chamber) or the flows are superimposed without taking account of a boundary layer near the roof of a mine working or zero air velocity movement at the walls, what happens in practice. Methods: In tandem with the intention to specify the interaction mechanism of the convective flows of the fire gases the authors simultaneously took into account both the turbulent and laminar movements of the gases by incorporating additional components to differential equations. Analytical solutions were obtained for velocity and temperature profiles in the proximity of the fire source. Results: It was established that the presence of the boundary layer under the roof of the mine working sharply deforms the identified profiles, revealing the realistic picture of the process of the convective transfer of admixtures to the gravitation field. The calculations show that, in the absence of a fire, the velocity profile of the air flow taking account of turbulent and laminar movements, most accurately describes the velocity structure of the air flow. This is in contrast with the favored parabola curve for the laminar stream or with the straight line for turbulence when the velocity at the walls of the mine working does not equate to zero. The fundamental difference between the results derived from the technique developed by research and results derived by the popular methods is that the velocity profiles of the air flow realistically reproduce the turbulent movement of the fire gases in the stream core by taking account of the change to the laminar movement at the walls of the mine working, where the boundary layer is formed. The analysis of the results obtained reveals that in the absence of the fire the air velocity profile is symmetrical in relation to the axis of the mine working. By origin of the fire one can observe a deformation of the velocity profile, and this is attributable to the stream core movement towards the soil of the mine working, and air, in a sense, moves away from the roof. Ultimately, a moment occurs during which the stream is pushed down in the upper part of the mine working. Derived temperature profiles reveal the observed picture of the fire gases trail under the roof of the mine working with its gradual disperse. Conclusions: The presented technique allows for linear evaluation of the fire gases flowing in reverse and that one of the hightemperature trial during the developed fire when the trail length will be at its maximum. The information acquired during observation and computer-aided prediction of reverse fire gases flows is necessary for the detection of the fire and its elimination.
Cel: Artykuł poświęcony jest problemowi wzajemnego oddziaływania przepływów konwekcyjnych podczas wystąpienia sił nośnych w warunkach wysokich temperatur przy rozwiniętym pożarze. W artykule przedstawiono analizę wyników badań omawianego zjawiska. Autorzy wykazali, że przy badaniu struktury prędkości przepływu wentylacyjnego przy ruchach wstecznych gazów pożarowych przepływ rozdziela się na dwie składowe (wchodzącą i wychodzącą z obszaru wyrobiska) lub przepływy nakłada się na siebie bez uwzględnienia warstwy granicznej przy stropie wyrobiska oraz zmiany prędkości przepływu powietrza do zera przy ścianach, co zachodzi w rzeczywistości. Metody: W celu określenia mechanizmu wzajemnego oddziaływania przepływów konwekcyjnych gazów pożarowych autorzy zaproponowali jednoczesne uwzględnianie przepływów turbulentnych i laminarnych dla gazów pożarowych poprzez wprowadzenie do równań różniczkowych dodatkowych składowych. Otrzymano rozwiązania analityczne dla profili prędkości i temperatury w pobliżu źródła pożaru. Wyniki: Ustalono, że obecność warstwy granicznej pod stropem wyrobiska diametralnie zmienia przedstawione profile, pokazując rzeczywisty obraz procesu przepływu konwekcyjnego domieszek w polu grawitacji. Jak wykazały wyniki obliczeń, w sytuacji bez pożaru, profil prędkości przepływu powietrza uwzględniający tryb turbulentny i laminarny najdokładniej opisuje strukturę prędkości przepływu powietrza – w odróżnieniu od zwykle wykorzystywanej krzywej paraboli dla przepływu laminarnego lub linii prostej przy ruchu turbulentnym, kiedy prędkość na ścianach wyrobiska nie jest równa zero. Różnica pomiędzy wynikami otrzymanymi dzięki opracowanej metodyce badań wzajemnego oddziaływania strumieni konwekcyjnych a wynikami znanych metod polega na tym, że w przypadku tych pierwszych profile prędkości strumienia powietrza odwzorowują realny obraz przepływu turbulentnego w strumieniu głównym ze zmianą ruchu na laminarny przy ścianach wyrobiska, gdzie tworzy się warstwa graniczna. Analiza otrzymanych wyników wskazuje na to, że przy braku pożaru profil prędkości powietrza jest symetryczny względem osi wyrobiska. Podczas powstania pożaru obserwowana jest zmiana profilu prędkości, która polega na tym, że strumień główny przesuwa się do podłoża wyrobiska, a powietrze jakby odrywa się od stropu. Ostatecznie następuje moment, w którym w górnej części wyrobiska zachodzi zjawisko zmiany kierunku przepływu. Otrzymane profile temperatury odwzorowują obserwowane zjawisko przepływu gazów pożarowych pod stropem wyrobiska ze stopniową ich dyspersją. Wnioski: Przedstawiona metoda pozwala ocenić drogę przepływu wstecznego gazów i drogę wysokotemperaturowego strumienia podczas pożaru rozwiniętego, kiedy długość przepływu osiąga wartość maksymalną. Informacje otrzymane w drodze obserwacji i symulacji komputerowej przepływu wstecznego gazów pożarowych są niezbędne do detekcji i zwalczenia pożaru.
Źródło:
Bezpieczeństwo i Technika Pożarnicza; 2014, 4; 95-101
1895-8443
Pojawia się w:
Bezpieczeństwo i Technika Pożarnicza
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-13 z 13

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies