Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "genius" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Особливості художньої інтерпретації образу нащадка генія у романі Б. Коломійчука „Моцарт із Лемберга”
Literary interpretation of the image of the genius descendant in the novel „Mozart from Lamberg” by B. Kolomiychuk
Autorzy:
Kovpik, Svitlana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32062735.pdf
Data publikacji:
2022-12-28
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
геній
геніальність
унікальність
особистість
митець
інтерпретація
genius
geniality
uniqueness
personality
artist
interpretation
Opis:
У статті йдеться про особливості художнього моделювання образу генія у романі сучасного українського письменника Б. Коломійчука „Моцарт із Лемберга”. Авторка статті стверджує, що мотивація Франца до геніальних здібностей закладалася у дитинстві (мати постійно нагадувала про батька, усіляко намагалися переконати сина в тому, що він такий же геніальний композитор, як і його батько). Він також мав уроджені особливості споглядання дійсності та вміння унікально презентувати її сутність (Франц чув музику скрізь, різні звуки його надихали на створення нових композицій). Відзначено, що в аналізованому романі письменник не продемонстрував потужність успадкованого генотипу, розвиток інтелекту та сприятливі умови для його зміцнення. Франц добре усвідомлював, що композиторського генія батька йому ніколи не досягти. Проте, все ж таки він хотів бути достойним пам’яті свого батька. Такі провідні риси характеру Франца, як сумлінність, відповідальність сприяли тому, що він утвердив себе, як особистість, яка має власні унікальні здібності.
The paper deals with the peculiarities of literary modeling the image of a genius in the novel „Mozart from Lamberg” by the modern Ukrainian writer B. Kolomiychuk. It is claimed that Franz’s motivation for genius was formed in childhood (his mother constantly reminded him of his father and tried to convince his son that he was the same genius composer as his father). He also had innate abilities of reality reflection and unique presentation of its essence (Franz heard music everywhere, different sounds inspired him to create new compositions). It is noted that in the novel the writer did not demonstrate the power of the inherited genotype, as well as the development of intelligence and favorable conditions for its strengthening. Franz was well aware that his father’s genius of composition would never be achieved. However, he still wanted to be worthy of his father’s memory. Such leading traits of Franz’s character as honesty and responsibility contributed to the fact that he established himself as a person who had his own unique abilities.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2022, 10; 169-180
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Полацк-Вільня-Масква… Паэтычныя і біяграфічныя вандроўкі Алега Мінкіна
Polotsk, Vilnius, Moscow… Poetic and Biographical Wanderings of Oleg Minkin
Autorzy:
Kowalow, Siergiej
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/15582251.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
geopoetics
image of a city
genius loci
Belarusian poetry
Oleg Minkin
Opis:
In the context of the ideas of geopoetics, the article examines the images of three cities—Polotsk, Vilnius, Moscow—in the work of the famous Belarusian poet Oleg Minkin. Poems from two poetic cycles are analyzed: Гарады (Cities) and Гастарбайт (Gastrbayt). Attention is drawn to such categories as biographical and cultural space, therapeutic landscape and nostalgic landscape, the influence of literary tradition on the image of the city and the influence of the cultural environment of the city on the national identity of the poet. In search of the genius loci of the three cities, Oleg Minkin portrays Polotsk as a city awakening its national identity, a space of hope, Vilnius as a harmonious space for life and, at the same time, a place of nostalgia for the former glory of the Grand Duchy of Lithuania, and Moscow as a new Babylon, a mixture of languages and peoples, a space of concentrated longing and nostalgia for the homeland.
Źródło:
Poznańskie Studia Slawistyczne; 2022, 23; 71-92
2084-3011
Pojawia się w:
Poznańskie Studia Slawistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies