Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "criminal evidence" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
До 90-річча Ю.М. Грошевого: внесок видатного вченого в розвиток теорії і практики кримінального процесуального доказування
Mark the 90th Anniversary of the Birth Of Y.M. Hroshevyi: Contribution of an Outstanding Scientist to the Development of the Theory and Practice of Criminal Procedure Evidence
Autorzy:
Bespalko, Inna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2076553.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
outstanding scientist
Yurii Mykhailovych Hroshevyi
criminal procedure evidence
proof
the CPC of Ukraine
видатний вчений
Юрій Михайлович Грошевий
КПК України
кримінальне процесуальне доказування
докази
Opis:
On April 13, 2012 (10 years ago) Verkhovna Rada of Ukraine decided to approve the new Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred to as the CPC of Ukraine), which was primarily developed with international and European standards in the field of criminal justice as reference. Thus, Art.9 of the CPC of Ukraine originally indicates the need to take into account the practice of the European Court of Human Rights in the process of applying criminal procedure legislation at the level of the law. The new CPC of Ukraine is conveniently structured. Many evaluative concepts appeared (for example, reasonableness of terms). The adoption of the CPC of Ukraine in 2012 can be generally called a «positive breakthrough» for the legislation of Ukraine in the whole. I would like to highlight the following аmong the most progressive provisions: –– entirely new institutions were introduced, for example, the institution of agreements in criminal procedure, which is an agreement between the parties formalized in the relevant service document and aimed at settling the criminal law conflict; –– Article 45 of the new CPC of Ukraine clearly established that a lawyer can only act as a defense counsel in criminal proceedings, thereby prohibiting «specialists in the field of law» from carrying out defense; –– the need to distinguish between crimes and criminal offenses was clearly defined for the first time at the legislative level, and the features of the investigation of the criminal offenses were formulated as well; –– a separate chapter «Foundations of criminal proceedings» appeared where the legislature fixed 22 general foundations in accordance with which criminal legal proceeding should be carried out; –– a procedure for a special pre-trial investigation or special judicial proceedings (in absentia) in respect of a suspect, except for a minor who is hiding from the investigation authorities and the court in order to evade criminal liability if he is outside Ukraine; –– the law provides for a special arrangements of pre-trial investigation in conditions of martial law, a state of 9 emergency or in the area of an antiterrorist operation; –– another innovation is a significant expansion of the functioning of the court to monitor the observance of the rights and freedoms of the parties to criminal proceedings during the pre-trial investigation, as well as the introduction of the institute of the investigating judge as a person specially authorized to exercise such control for the given purpose. Almost all criminal procedure institutions were generally improved in the new Criminal Procedure Code of Ukraine.
13 квітня 2012 року (10 років тому) Верховною Радою України було прийнято рішення про затвердження нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), який було розроблено в першу чергу орієнтуючись на міжнародні та європейські стандарти у сфері кримінальної юстиції. Так, в ст. 9 КПК України вперше на рівні закону вказується необхідність враховувати практику Європейського суду з прав людини в процесі застосування кримінального процесуального законодавства. Новий КПК України зручно структурований. В ньому з’явилося багато оціночних понять (наприклад, розумність строків). Загалом прийняття КПК України 2012 року можна назвати «позитивним проривом» для законодавства України в цілому. Серед найбільш прогресивних положень хотілося б виділити наступні: –– були введені абсолютно нові інститути, наприклад, інститут угод у кримінальному процесі, який являє собою домовленість сторін, яка формалізована у відповідному процесуальному документі і спрямована на врегулювання кримінально-правового конфлікту; –– статтею 45 нового КПК України було чітко встановлено, що захисником у кримінальному провадженні може бути виключно адвокат, тим самим заборонивши здійснювати захист «фахівцям у галузі права»; –– вперше на законодавчому рівні була чітко визначена необхідність розмежовувати злочини та кримінальні проступки, а також сформульовано особливості розслідування останніх; –– з›явилася окрема глава «Засади кримінального провадження», де законодавець закріпив 22 загальні засади, відповідно до яких має здійснюватися кримінальне судочинство; –– передбачено процедуру спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження (in absentia) відносно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, якщо він перебуває поза межами України; –– закон передбачає особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції; –– однією з новацій також є суттєве розширення функції суду щодо контролю за дотриманням прав і свобод сторін кримінального провадження під час досудового розслідування, а також запровадження з цією метою інституту слідчого судді, як особи, яка спеціально уповноважується на здійснення такого контролю. Загалом у новому КПК України удосконалено майже всі кримінально-процесуальні інститути.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 2(34); 167-178
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Механізм оскарження та способи перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні
Mechanism of Appeal and Methods of Verification of the Expert Opinion in Criminal Proceedings
Autorzy:
Петрович Жмудінський (Petrovych Zhmudinskyy), Василь (Vasyl)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185487.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
висновок експерта
спеціальні знання
кримінальне провадження
докази
оскарження
судовий розгляд
expert opinion
special knowledge
criminal
proceedings
evidence
appeal
trial
Opis:
The article is devoted to the study mechanisms of appeal and methods of verification of the expert opinion in criminal proceedings. It is proved that the expert opinion, as well as other collected evidence, should be verified for its compliance with the requirements of the legislation and consistency with the case materials, and if violations are detected during its preparation, such an opinion should be subject to appeal. It is indicated that the methods of verifying the expert opinion are defined by articles 332 and 356 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. However, the peculiarity of carrying out this verification of the expert opinion is that such verification is possible only at the stage of judicial proceedings, while the current Criminal Procedure Code of Ukraine does not provide for a mechanism for verifying the expert opinion at the stage of pre-trial investigation. Attention is drawn to the fact that despite the absence of a legally defined mechanism for appealing an expert opinion in accordance with the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine, a party to criminal proceedings is not deprived of the right to appeal against such an opinion in a different order, namely by submitting to the Central Expert Qualification Commission of the Ministry of Justice of Ukraine an application for initiating disciplinary proceedings against an expert who violated the current legislation during the relevant expert examination. The grounds for submitting this application for initiation of disciplinary proceedings are: non-compliance of the expert’s specialty with the type of expert examination conducted by it; non-compliance of the content of questions put to the expert’s decision with the requirements of scientific and methodological recommendations; application by an expert of improper methodology of forensic examination; conducting expert research to clarify issues of law. It is argued that if, as a result of a review of the disciplinary responsibility of a forensic expert, it is found that he violates the norms of current law, then such an expert will be held disciplinarily liable, and the expert’s expert opinion drawn up by such an expert will be considered inadmissible evidence.
Статтю присвячено дослідженню механізмів оскарження та способів перевірки висновку експерта в кримінальному провадженні. Доведено, що висновок експерта, як і інші зібрані докази, слід перевіряти на його відповідність вимогам законодавства та узгодженість з матеріалами справи, а в разі виявлення порушень такий висновок має підлягати оскарженню. Зазначено, що способи перевірки висновку експерта визначено статтями 332 і 356 Кримінального процесуального кодексу України. Проте особливість здійснення вказаної перевірки висновку експерта полягає в тому, що така перевірка можлива тільки на стадії судового розгляду, а механізму перевірки висновку експерта на стадії досудового розслідування чинний КПК України не передбачає. Звернено увагу на те, що, незважаючи на відсутність законодавчо визначеного механізму оскарження висновку експерта згідно з нормами КПК України, сторона кримінального провадження не позбавлена права оскаржити такий висновок в іншому порядку, а саме шляхом подання до Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України заяви про порушення дисциплінарного провадження щодо експерта, який порушив чинне законодавство в ході проведення відповідної експертизи. Підставами для подання зазначеної заяви про порушення дисциплінарного провадження є такі: невідповідність спеціальности експерта виду проведеної ним експертизи; невідповідність змісту питань, поставлених на вирішення експертові, вимогам Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень; застосування експертом неправильної методики проведення судової експертизи; недотримання експертом правил оформлення (структури) відповідного висновку; проведення експертом дослідження для з’ясування питань права. Аргументовано, що в разі, якщо за наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальности судового експерта буде встановлено порушення ним норм чинного законодавства, то такого експерта буде притягнуто до дисциплінарної відповідальности, а висновок експертизи, складений таким експертом, буде вважатись недопустимим доказом.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 46-54
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies