Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "cooperation" wg kryterium: Wszystkie pola


Tytuł:
Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів
Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions
Autorzy:
Толстов, С.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676708.pdf
Data publikacji:
2022-01-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
регіоналізм
глобалізація
інтеграція
міжрегіональне співробітництво
прикордонне співробітництво
трансрегіональне співробітництво
regionalism
globalization
integration
interregional cooperation
cross-border cooperation
trans-regional cooperation
Opis:
В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.
The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 17; 7-41
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Krytyczny stan sektora rolnego i sposoby jego przezwyciężenia
КРИЗОВИЙ СТАН АГРОСЕКТОРУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
COOPERATION AS A DECISIVE DIRECTION TO OVERCOME THE CRISIS IN AGRICULTURE
Autorzy:
Khomyn, Petro
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/897994.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Kujawsko-Pomorska Szkoła Wyższa w Bydgoszczy
Tematy:
agrarian sector
state of crisis
cooperation
economic relations
аграрний сектор
кризовий стан
кооперація
економічні взаємовідносини
Opis:
На основі аналізу показників Тернопільської області у взаємозв’язку із загальноукраїнськими у статті викладається авторське бачення шляхів подолання кризового стану в аграрному секторі України. З використанням праць відомих теоретиків обґрунтовуються шляхи його подолання, в тому числі й на основі виважених принципів економічних відносин членів кооперативних об’єднань
Based on the analysis of indicators of the Ternopil region in conjunction with the all-Ukrainian article presents the author’s vision of the ways to overcome the crisis situation in the agrarian sector of Ukraine. Using the works of famous theorists settle ways to overcome it, including on the basis of the principles of balanced economic relations between the members of cooperative societies
Źródło:
Roczniki Ekonomiczne Kujawsko-Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy; 2015, 8; 259-275
1899-9573
Pojawia się w:
Roczniki Ekonomiczne Kujawsko-Pomorskiej Szkoły Wyższej w Bydgoszczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
МІЖГАЛУЗЕВІ ТА МІЖГОСПОДАРСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНО- ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
INTER - BRANCH AND INTER - ECONOMIC INTERACTION OF THE SUBJECTS OF AGRO – INDUSTRIAL PRODUCTION
Autorzy:
Нестерчук, Юлія
Новицький, Ігор
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/446771.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
Tematy:
аграрно-промислове виробництво
інтеграція
продуктовий підкомплекс
міжгалузеві взаємодії
мі- жгосподарські взаємодії
agro-industrial production
integration
food sub-complex
inter-sectoral cooperation
inter-economic cooperation
Opis:
Обґрунтовано мультирівневу струк- туру системи аграрно-промислового виробництва, виокремлюючи функціо- нально-галузевий, сировинно-продук- товий, регіональний, соціально-еконо- мічний, організаційно-управлінський рівні. Охарактеризовано функціональні зв’язки та синергічні взаємодії у вироб- ничо-технологічній системі АПК. До- ведено трансформування міжгалузевих та міжгосподарських трансакції в ме- жах АПК з ринкових форм до інтегра- ційних з організаційним оформленнямсистеми господарюючих суб’єктів у різні за масштабом аграрно-про- мислові формування. Проаналізовано об’єктивні передумови виникнення інтеграційних взаємодій в аграрному секторі, що дозволяють тлумачити їх як інструмент реалізації стратегії стало- го інноваційного розвитку. Дано нове тлумачення інтегрованого розвитку підприємств продуктових підкомплек- сів аграрного сектору, що є наслідком розширення взаємодій суб’єктів госпо- дарювання в межах послідовних стадій виробничо-розподільчого процесу за певними видом інтеграційних процесів під впливом специфічних груп факто- рів.
The multilevel structure of the system of agro – industrial production was grounded, pointing out the functional and branch, raw and product, regional, socio – economic as well as organizational and managerial levels. The functional relationships and synergistic interactions in the industrial and technological system of AIC were characterized. The transformation of inter - branch and inter – economic transactions from the market forms into the integration ones with the organizational design of the business entities system into the agro - industrial formations of different scale within the AIC was proved. The objective prerequisites of the integration interactions emergence in agriculture, that allow interpret them as a tool to implement the strategy of sustainable innovation, were analyzed. The new interpretation of the integrated development of enterprises of food sub-complexes of the agricultural sector was given, resulting from the expansion of the interactions of entities within the successive stages of the production and distribution process for specific type of integration process influenced by the specific groups of factors.
Źródło:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne; 2017, 2(26); 119-131
1644-888X
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історичні передумови та особливості розвитку українсько-литовської співпраці
Historical Prerequissites and Features of the Development of Ukrainian-Lithuanian Cooperation
Autorzy:
Візняк, Я.Я.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676602.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Opis:
Метою дослідження є аналіз процесу становлення і розвитку українсько-литовських міждержавних відносин у політичній сфері продовж 1990-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. як найбільш результативної та масової форми спілкування між двома країнами. Методологія дослідження грунтується на основоположних принципах наукового пізнання: історизму, системності та об’єктивності. Водночас, методологічна структура статті передбачає аналіз зовнішньої політики Литовської Республіки на трьох рівнях: теоретико-концептуальному (аналіз ідейно-теоретичного фундаменту зовнішньої політики в контексті нової геополітичної ситуації в Європі та нових реалій й викликів сучасної системи міжнародних відносин); доктринальному (аналіз зовнішньополітичних концепцій і нормативно-правового забезпечення зовнішньої політики); практико-політичному (аналіз реалізації пріоритетних напрямів зовнішньої політики і політико-стратегічного курсу обох держав. Наукова новизна полягає у здійсненні системного аналізу розвитку українсько-литовських відносин кінця ХХ – початку ХХІ ст., показано їх розвиток у загальноєвропейському контексті із врахуванням геополітичних пріоритетів України та Литви. Висновки. З’ясовано, що серед основних сфер співробітництва в яких Україна та Литовська Республіка здійснюють активну співпрацю та обопільно зацікавлені є політична сфера, що в свою чергу виступила імперативом налагодження відносин у галузі економіки, культури, безпеки та оборони. У цьому контексті якраз і варто брати до уваги досвід Литовської Республіки, у якій консенсус політичних сил стосовно питань зовнішньополітичної орієнтації країни був досягнутий майже одразу після проголошення незалежності.
The aim of the study is to analyze the process of formation and development of Ukrainian and Lithuanian interstate relations in the political sphere during the 1990s of the XX century – the beginning of the XXI century as the most effective and mass form of communication between the two countries. The research methodology is based on the fundamental principles of scientific knowledge: historicism, consistency and objectivity. At the same time, the methodological structure of the article provides for the analysis of the foreign policy of the Republic of Lithuania at three levels: theoretical and conceptual (analysis of the ideological and theoretical foundation of foreign policy in the context of the new geopolitical situation in Europe and the new realities and challenges of the modern system of international relations); doctrinal (analysis of foreign policy concepts and regulatory support for foreign policy); practical and political (analysis of the implementation of priority areas of foreign policy and the political and strategic course of both countries). The scientific novelty lies in the implementation of a systematic analysis of the development of Ukrainian and Lithuanian relations in the late XX – early XXI centuries, showing their development in a pan-European context, taking into account the geopolitical priorities of Ukraine and Lithuania. Conclusions. It was found out that the political sphere is the main area of cooperation in which Ukraine and the Republic of Lithuania actively cooperate and are mutually interested, which in turn acted as an imperative for establishing relations in the field of economy, culture, security and defense. In this context, the experience of the Republic of Lithuania should be taken into account, in which the consensus of political forces on the country’s foreign policy orientation was reached almost immediately after the declaration of independence.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 125-139
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Науково-технологічний розвиток Литви та перспективи литовсько-українського співробітництва в інноваційній сфері
Scientific and technological developments of Lithuania and prospects of Lithuanian- Ukrainian cooperation in innovation sphere
Autorzy:
Dudiak, S. L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692358.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
інноваційна політика
інноваційний розвиток
інноваційна стратегія
литовсько-українське співробітництво
науково-технологічний розвиток
innovation policy
innovation development
innovation strategy
cooperation between Lithuania and Ukraine
research and technology development
Opis:
This article focuses on the present state and prospects of research and technology development in Lithuania. The authors focus on the main competitive innovation spheres (information technologies, biotechnologies, special purpose laser technologies) and analyse the principal lines of innovation policy and strategy. The article presents the results of a SWOT analysis of Lithuanian innovation development and describes the possible fields and mechanisms of research and technology cooperation between Lithuania and Ukraine
Розглянуто стан та перспективи науково-технологічного розвитку Литви. Показано основні конкурентоспроможні сфери інновацій (інформаційні технології, біотехнології,спеціалізовані лазерні технології тощо), проаналізовано основні напрями інноваційноїполітики і стратегії. Наведено результати SWOT-аналізу інноваційного розвитку Литви. Запропоновано можливі напрями і механізми науково-технологічного співробітництва Литви та України.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2014, 3; 31-39
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Współpraca Wydziału Historycznego Charkowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Karazina z uniwersytetami i instytucjami naukowymi w Polsce
Співробітництво історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна з університетами та науковими установами Польщі
Autorzy:
Posokhova, Lyudmila
Serhij, Litovchenko
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969689.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
Ukraina
Polska
uniwersytety
współpraca naukowa
współpraca kulturalna
dydaktyka akademicka
Charkowski Uniwersytet Narodowy
Ukraine
Polska
universities
scientific cooperation
cultural cooperation
academic didactics
Kharkiv National University
Україна
Польща
університети
наукова співпраця
культурне співробітництво
академічна дидактика
Харківський національний університет
Opis:
У цій статті увага зосереджена на огляді багаторічного досвіду співпраці історичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (далі – ХНУ) з університетами та науковими установами Польщі. Досвід історичного факультету ХНУ засвідчує, що успіх співробітництва між університетами України та Польщі полягає передовсім в тому, що були знайдені ефективні механізми взаємодії та плідні форми співпраці, а також були задіяні відповідальні і творчі виконавці проектів та організатори заходів. Також зазначимо, що хоча тематичний спектр досліджень є досить широкий, тим не менш помітною є орієнтація на спільні проекти з культурної історії, яка апріорі не може бути конфронтаційною.
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 4; 113-122
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Джерела і методологія дослідження сучасних українсько-польських відносин
Źródła i metodologia badań współczesnych stosunków polsko-ukraińskich
Autorzy:
Горбатенко, Володимир
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489349.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
bilateral relations
Ukrainian-Polish cooperation
dialogue of cultures
strategic interests
security policy
public events
Opis:
One of the most important vectors of Ukraine’s contemporary development is its active policy in bilateral relations with the leading European countries, since such a policy opens the way for recognition of its European identity and forms unlimited opportunities for international cooperation on a mutually beneficial basis. Among the closest partners and the most reliable allies of Ukraine was and remains Poland, because here, hundreds of thousands of Ukrainians live, work and study without any special problems. In addition, the strengthening of strategic partnership with Poland contributes to the practical realization of the European choice of Ukraine. On the other hand, Poles are interested in the territorial integrity, independence and European orientation of Ukraine, seeing it an ally in confronting external threats. In connection with the aforementioned one of the most important directions of the study of the state and prospects of modern Ukrainian-Polish relations is the elucidation of the sources and methodology of their comprehension comprehension. Although any classification is conditional, it is still worth trying to identify the main sources whose potential is intended to strengthen the relations between the two countries and outline the methodological aspects of their use in order to strengthen Ukrainian-Polish cooperation. First of all, such sources should include the following. 1. The ideological and theoretical work of the representatives of Ukraine and Poland, aimed at finding ways to deepen mutual understanding between the two peoples. At the same time, particular attention should be paid to strategic considerations expressed on both sides, as well as reservations about the risks that accompany bilateral relations. Along with this, the important points for studying are the positions of people who are distinguished for their diligence, openness to mutual respect and mutual understanding. The ideological and theoretical potential of Ukrainian and Polish intellectuals, aimed at convergence, the dialogue of the cultures of the two countries, still needs to be properly studied and systematized, and can serve as an important basis for the state-building efforts of Ukraine and Poland in the future. 2. External and domestic legal acts and documents of strategic direction aimed at strengthening of bilateral relations. This vector of relationships was already established at the turn of the 20th - 21st centuries in the relevant international legal and internal documents: the Declaration on the Principles and Main Directions of Ukrainian-Polish Relations (October 13, 1990); Treaty on Good Neighborhood, Friendly Relations and Cooperation (May 18-19, 1992); Agreement on the legal status of the Ukrainian-Polish border (January 12, 1993); Communique on the results of the meeting of the Consultative Committee of the Presidents of Ukraine and the Republic of Poland (September 27-28, 1995); Joint Statement for Understanding and Integration (May 21, 1997); Security Strategies of the Republic of Poland (2000); National Concept of Strategic Partnership Relations with the Republic of Poland (July 27, 2001); in a paper presented by the Polish political experts «The Eastern Policy of the Union in the Perspective of its Expansion through the States of Central and Eastern Europe - the Polish Point of View» (October 2003). Sufficiently strong legal and regulatory framework for bilateral relations between Ukraine and Poland is evidence of a gradual strengthening of political, economic, international legal and cultural cooperation. At the same time, a number of problems remain inadequate. First of all, it concerns border cooperation, common historical heritage, education, labor migration, etc. 3. Institutional system for the provision and coordination of mutual strategic interests of the two states. Today, this coordination is jointly carried out by: the Advisory Committee of the Presidents of Ukraine and the Republic of Poland; Ukrainian-Polish Mixed Commission on Trade and Economic Cooperation; Ukrainian-Polish and Polish-Ukrainian parliamentary groups; Permanent Ukrainian-Polish Conference on European Integration; Polish Institute in Kyiv; Ukrainian-Polish, Polish-Ukrainian forums, Foundation Research Center Poland-Ukraine and others. In addition, there are a number of research structures in each of the countries that are highly specialized in the Polish-Ukrainian and Ukrainian-Polish issues. Accordingly, this direction should be monitored and the current evaluation of the effectiveness of these or other structural units should be carried out on the subject of a real impact on the quality of bilateral relations. At the same time, mutual understanding should be sought on the basis of openness, dialogue, compromise, and the avoidance of the formation of structures focused on unilateral consideration of disputed problems. 4. State-political decisions in the field of security policy, anti-hybrid foreign-policy threats. A real threat to the entire European security system was the aggressive policy of Russia in 2014. Under these conditions, Ukraine was the leading outpost of protecting European values and democratic order. Systemic comprehension of the existing experience in a vital military-strategic sphere will help to optimize the directions of further cooperation, in particular on such important issues as: the final determination by Ukraine of the transition to international standards in the military sphere; exchanging experience of reforming the troops and maintaining their combat readiness at an appropriate level; combining the efforts of all EU countries in combating hybrid threats, as well as conducting a single foreign and security policy; consolidated actions of the European states in relation to the offending state (point of application of sanctions, embargo, etc.); to develop, on the basis of the UN, a common position on the unconditional implementation by all countries of the world of the requirements of international law and the search for ways to improve it in order to resolve non-standard situations; the study of the NATO countries by the unique Ukrainian experience of functioning the state in a hybrid war. 5. The ideological and theoretical potential of public events (scientific conferences, debates, discussions, official meetings) that promote reconciliation with respect to controversial historical events, the dissolution of persistent stereotypes. From time to time, the recurrence of historical hostility between the two neighboring countries is given significant, including at the official level. First of all, these are the negative manifestations of mutual opposition, such as: the war of monuments to the dead Poles and Ukrainians; the dissemination at the level of mass consciousness of outdated stereotypical ideas humiliating national dignity; attempts to politicize the policy of memory through speculation on the tragic events of the past, in which the representatives of both nations suffered; the criticisms of the Polish radicals about the re-establishment of the Commonwealth at the borders of 1939 and the ill-conceived statements of some Ukrainians, which prompted «to forget about Poland for 25 years». The realization by Poland of offensive historical politics in Ukraine creates a reciprocal reaction in the issue of Ukraine’s implementation of its policy of memory and causes various kinds of distortions. Therefore, under the current conditions, monopolization of the policy of memory at the state level, without involving the general public, is extremely dangerous for the future. This remark applies to both Poland and Ukraine. Thus, despite current problems, today we have every reason to state the significant level of Ukrainian-Polish cooperation. At the same time, in the bilateral relations between Ukraine and Poland it is worth looking first and foremost on positive things, consolidating in the mass consciousness what unites the two Eastern European countries, to highlight the views of people who for years build a Polish-Ukrainian understanding: translate books, establish scientific cooperation, restore cemeteries, collect help for soldiers who guarantee European security in eastern Ukraine. The progressive forces of both countries, regardless of the various kinds of provocations, should be abstracted from the insinuations of the marginal environment, reveal wisdom in assessing historical events, and determine common priorities not only for the medium term, but also for the long-term perspective. The level of mutual relations between the two countries depends on the possibility of realizing the needs of national minorities - Ukrainian in Poland and Polish in Ukraine. In addition, the strengthening of intergovernmental cooperation will contribute to establishing closer cooperation between Ukrainian and Polish societies in general, which depends largely on the future of both countries in the European House of Spies.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2018, 8; 51-57
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Напрями співробітництва України та ЄС в енергетичній сфері
Directions of cooperation between Ukraine and the EU in energy sector
Autorzy:
Steblianko, I. O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692447.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
Україна
Європейський Союз
енергетичний ринок
перспективи
Ukraine
European Union
energy market
perspectives
Opis:
In the article are analysed the last progress of collaboration of Ukraine trends withEuropean Union in a power sphere; the spheres of subsequent two-sided cooperation are considered in energy; the row of suggestions is offered in relation to overcoming of problems at state level and at the level of connections between Ukraine and EU
Проаналізовано останні тенденції розвитку співпраці України з ЄвропейськимСоюзом в енергетичній сфері; розглянуто сфери подальшої двосторонньої взаємодії в енергетиці; запропоновано низку заходів для подолання проблем на державному рівні та на рівні зв’язків між Україною та ЄС.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2013, 2; 72-80
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша: польський контекст
Działalność folklorystczna Pantelejmona Kulisza: kontekst polski
Autorzy:
Iwaszkiw, Василь
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2015569.pdf
Data publikacji:
2021-12-13
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
український фольклор
польсько-українська співпраця
Пантелеймон Куліш
Міхал Ґрабовський
Ukrainian folklore
Polish-Ukrainian cooperation
Panteleymon Kulish
Michal Grabowski
folklor ukraiński
współpraca polsko-ukraińska
Pantelejmon Kulisz
Michał Grabowski
Opis:
Стаття окреслює польський контекст ольклористичної діяльности Пантелеймона Куліша 1840–1850-х років, який склали співпраця українського фольклориста й письменника з польськими митцями та культурними діячами, зокрема Міхалом Ґрабовським, а також Константієм Свідзінським, Едвардом Руліковським, котрі тоді жили в Україні. Результатом були публікація перекладів численних текстів леґенд і переказів із рукописного збірника Куліша та аналіз особливостей праці Куліша-фольклориста у великій статті Ґрабовського O gminnych ukraińskich podaniach у журналі «Rubon» (1845). Підкреслено роль Ґрабовського у формуванні змісту та концепції унікальної праці Куліша Записки о Южной Руси (1856, т. 1; 1857, т. 2), що не має аналогів у тогочасній фольклористиці та етнології.
W artykule scharakteryzowano kontekst polski działalności folklorystycznej Pantelejmona Kulisza z lat 1840–1850; kontekst ten obejmuje współpracę folklorysty i pisarza ukraińskiego z polskimi twórcami i działaczami kultury, w szczególności z Michałem Grabowskim, a także z Konstantym Świdzińskim i Edwardem Rulikowskim, zamieszkałymi wówczas na Ukrainie. Efektem współpracy stała się publikacja licznych przekładów tekstów legend i przekazów pochodzących z rękopiśmiennego zbioru Kulisza, a także analiza pracy Kulisza jako folklorysty, opublikowana w obszernym artykule Grabowskiego O gminnych ukraińskich podaniach w czasopiśmie „Rubon” (1845). Podkreślono wpływ Grabowskiego na dobór treści i kształtowanie koncepcji unikatowej pracy Kulisza pt. Записки о Южной Руси, która w ówczesnej folklorystyce i etnologii nie posiadała odpowiedników.
The given article outlines the Polish context of Panteleymon Kulish’s folkloristic activity in the1840–1850-ies, which involved the Ukrainian writer and folklorist’s cooperation with Polish artists and culture activists, namely Michał Grabowski, Konstantij Świdziński and Edward Rulikowski, who lived in Ukraine at that time. This partnership resulted in publication of translations of numerous legends and stories from Kulish’s manuscript collection as well as analysis of Kulish’s work as a folklorist in a comprehensive article by Grabowski O gminnych ukraińskich podaniach in the journal «Rubon» (1845). The given paper underlines Grabowski’s role in forming the contents and the concept of Kulish’s unique work Записки о Южной Руси (Notes on the Southern Rus) (1856, vol. 1; 1857, vol. 2), which has no analogues in folklore studies and ethnology of those times.
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2020, 6, Numer Specjalny; 286-299
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Техніка «санітарного кордону» до радикальних партій у країнах Центрально-Східної Європи
Technika stosowania „kordonu sanitarnego” wobec radykalnych partii w państwach Europy Środkowo-Wschodniej
Autorzy:
Романюк, Анатолій
Литвин, Віталій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489394.pdf
Data publikacji:
2014
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
“cordon sanitaire”,
party,
elections,
parliament,
cabinet,
strategy of cross-party cooperation, radicalism,
Central-Eastern Europe
Opis:
The article is dedicated to reviewing the “cordon sanitaire” technic towards radical parties in electoral and parliamentary-cabinet aspects of their activity at the example of Central and Eastern European countries. The authors identified types of cross-party cooperation’s strategies between traditional and radical left-wing and right-wing parties. They are co-optation of party, collaboration of party, ignoring the party, isolation of party. The authors also determined attributes of legal and political containment of radical parties in Central-Eastern European countries, analyzed different parameters of severity (power) and effectiveness, implications and conclusions of the “cordon sanitaire” technic at the example of Central-Eastern European countries. The focus of the article is verification and application of the «cordon sanitaire» technic in Central and Eastern European countries, at the example of Bulgaria, Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Slovakia, and Slovenia.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2014, 4; 130-144
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Двосторонні взаємини України і Польщі у світлі повернення та збереження культурних цінностей
Bilateral Cooperation Between Ukraine and Poland in the Sphere of the Return and Preservation of Cultural Values
Autorzy:
Tatijiwśka, Inesa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1807314.pdf
Data publikacji:
2016-02-02
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Ukraine
Polska
cultural values
17th century
battle paintings of Martino Altamonte
Opis:
The article is devoted to the issue of bilateral relations between Ukraine and Poland today in the sphere of the return and preservation of cultural values. Special attention is paid to questions of protecting existing art objects whose destiny is sponsored by both the Polish, and Ukrainian sides. In particular, the battle paintings of Martino Altamonte which have a direct bearing on the heritage of the royal residence of Yan Sobesky ІІІ.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 447-461
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Латвія – НАТО: інтеграція і співпраця в регіоні Балтійського моря
Latvia – NATO: Integration and Cooperation in the Baltic Sea Region
Autorzy:
Кириченко, О.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676665.pdf
Data publikacji:
2021-12-16
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Балтія
Латвія
політика євроатлантичної інтеграції
Європа
Європейський Союз
НАТО
США
Росія
Baltic
Latvia
Euro-Atlantic integration policy
Europe
European Union
NATO
USA
Russia
Opis:
У статті шляхом методології аналізу геополітики визначені базові характеристики актуальної політики НАТО щодо Латвії та решти країн Балтійського моря. Даний регіон з розпадом колишнього СРСР уявлявся одним з найбільш стабільних з точки зору військової безпеки. Однак на даний час, особливо після Революції гідності в Україні та подальшої російської агресії проти нашої країни, на Балтиці помітне зростання загальної напруженості між державами НАТО та Російською Федерацією з її союзниками. Проведене дослідження на прикладі Латвії, присвячене розвитку військово-політичної ситуації в регіоні, дає підстави для висновку про те, що нинішнє нарощування військової присутності в Прибалтиці пов’язано з необхідністю посилення захисту балтійських країн від російської загрози. Останнє не виключає можливості подальшого розширення НАТО не лише на Схід, а й на Північ за рахунок Швеції і Фінляндії. Сучасні події в Балтійському регіоні можна охарактеризувати як частину чергового етапу позиційної гри на світовій «шахівниці», де станом на сьогодні виграшна ситуація для англосаксонської стратегії очевидна. Водночас, геополітичні інтереси Росії на балтійському напрямку, зокрема в Латвії, залишилися практично незмінними. Західний вектор розвитку республіки лише посилив увагу Москви шляхом більш глибокого і своєчасного моніторингу та аналізу ситуації у її західних сусідів з метою запобігти остаточному і незворотному виходу балтійських країн зі сфери російського впливу. Стаття покликана посприяти осмисленню і вивченню Україною унікального досвіду переходу певної пострадянської держави з одного політичного стану в інший, що потрібно не стільки для історії, скільки з метою опрацювання сучасних політико-дипломатичних методів співробітництва з керівництвом Латвії, а також практичного застосування її досвіду в своїй діяльності на шляху євроатлантичної інтеграції. Націленість НАТО і в першу чергу США на посилення своєї присутності в регіоні Балтійського моря здатна вплинути на сформовані в результаті багаторічної співпраці зв’язки між балтійськими країнами. Акцент на військову складову чітко зображує відмінності в підходах між державами-членами НАТО (Данією, Польщею, ФРН, країнами Балтії та Норвегією), нейтральними державами (Швецією, Фінляндією) і союзниками по ОДКБ (РФ і Білоруссю).
The article uses the methodology of geopolitics analysis to identify the basic characteristics of NATO’s current policy towards Latvia and the rest of the Baltic Sea countries. This region with the collapse of the former Soviet Union seemed to be one of the most stable in terms of military security. However, at present, especially after the Revolution of Dignity in Ukraine and the subsequent Russian aggression against our country, there is a noticeable increase in general tensions in the Baltics between NATO states and the Russian Federation and its allies. A study on the example of Latvia, devoted to the development of the military-political situation in the region, gives grounds to conclude that the current increase in the military presence in the Baltics is due to the need to strengthen the protection of the Baltic States from the Russian threat. The latter does not rule out the possibility of further NATO expansion not only to the East but also to the North at the expense of Sweden and Finland. Modern events in the Baltic region can be characterized as part of the next stage of the positional game on the world “chessboard”, where today the winning situation for the Anglo-Saxon strategy is obvious. At the same time, Russia’s geopolitical interests in the Baltic area, including Latvia, have remained virtually unchanged. The western vector of the republic’s development only strengthened Moscow’s attention through deeper and timely monitoring and analysis of the situation in its western neighbors in order to prevent the final and irreversible exit of the Baltic countries from the sphere of Russian influence. The article is intended to help Ukraine to understand and study the unique experience of the transition of a certain post-Soviet country from one political state to another, which is needed not so much for history, but for the purpose of developing modern political and diplomatic methods of cooperation with the leadership of Latvia, as well as the practical application of its experience in its activities on the path of Euro-Atlantic integration. The focus of NATO and, first of all, the United States, on strengthening its presence in the Baltic Sea region is capable of influencing the relations between the Baltic countries that have developed as a result of many years of cooperation. The emphasis on the military component clearly outlines the differences in approaches between NATO member states (Denmark, Poland, Germany, the Baltic countries and Norway), neutral states (Sweden, Finland) and the CSTO allies (Russia and Belarus).
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 74-101
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
РОМАН ДОЦЯ ТАМАРИ ГОРІХА ЗЕРНЯ: СТРАТЕГІЇ ТВОРЕННЯ ЕФЕКТУ СПІВПРИЧЕТНОСТІ
THE NOVEL BY TAMARA HORIHA ZERNIA DOTSYA: STRATEGIES OF CREATING THE EFFECT OF COOPERATION
POWIEŚĆ TAMARY HORICHA ZERNIA DOCIA: STRATEGIE TWORZENIA EFEKTU WSPÓŁUDZIAŁU
Autorzy:
ГРЕБЕНЮК, ТЕТЯНА
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1041192.pdf
Data publikacji:
2020-12-31
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
experientiality
narrative strategy
cognitive narratology
mimetism
local identity
patterns of the emotion expression
‘doświadczeniowość’
mimetyczność
strategia narracyjna
narratologia kognitywna
tożsamość lokalna
wzorce wyrażania emocji
Opis:
The article considers narrative strategies of the creation of the effect of the reader’s involvement in the protagonist’s life experience in Tamara Horiha Zernia’s novel Dotsya, which is devoted to the important problem of today — the war on the east of Ukraine. The theoretical framework of the study is based on Monika Fludernik’s cognitive-narratological conception of experientiality referring to the idea of the reader’s familiarization with a character’s experience by narrative means. Three strategies of creating the experientiality in this novel are seen as the most important: mimetism while reflecting the region realities, manipulation by the category of local identity, and vivid emotionality of the novel’s narrative. The protagonist’s depersonalization, the display of corporal reactions and the inclusion of invective digressions into the fictional discourse are considered as prevailing patterns of emotional expression.
Artykuł rozważa strategie narracyjne tworzenia efektu zaangażowania czytelnika w doświadczenia życiowe postaci w powieści Tamary Horichy Zerni Docia, poświęconej aktualnym problemom wojny na wschodzie Ukrainy. Teoretyczne podstawy pracy oparte są na zaproponowanej przez Monikę Fludernik w badaniach narratologii kognitywnej koncepcji ‘doświadczeniowości’ (‘experientiality’), związanej z reprezentacją świadomości bohatera lub reprezentacją roli mówcy w utworze. Głównymi strategiami tworzenia ‘doświadczeniowości’ w powieści Docia są mimetyczność w odtwarzaniu realiów regionu, manipulowanie kategorią tożsamości lokalnej i żywa emocjonalna narracja dzieła. Najczęstszymi wzorcami wyrażania emocji w powieści są depersonalizacja, ukazanie reakcji ciała na wydarzenia oraz elementy demaskujące inwektywne dygresje autorskie w dyskursie artystycznym.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 203-213
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концептуальний аспект програм обміну як чинника інтеграції України у світовий науковий простір
The Conceptual Aspect of Exchange Programs as a Factor of Ukraine’s Integration into the World Scientific Space
Autorzy:
Федина-Дармохвал, Володимира
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/16539097.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
академічна мобільність
підвищення кваліфікації
міжкультурне співробітництво
партнерство вищих навчальних закладів
викладач університету
форми академічної мобільності
academic mobility
intercultural cooperation
partnership of higher educational institutions
university teacher
forms of academic mobility
professional development
Opis:
The domestic system of higher education is undergoing a path of renewal, aimed at the internationalization of higher education and cultural integration of teachers from different countries, improving the quality of higher education according to international educational standards. The integration of Ukraine’s higher education into the world educational space and the consequent development of international human capital exchange need to be modernized, including the system of academic mobility in the higher education system. Every year academic mobility programs expand the number of participants, both at the expense of domestic and foreign higher education institutions. Academic mobility is one of the most important aspects of integrating Ukrainian higher education institutions into the international educational space and a factor in the personal and professional development of teachers, as it puts him in the analysis and solution of life situations from their own and other cultures. At the same time, academic mobility is important for the personal and professional development of the teacher, as it puts him in the conditions of analysis and solution of life situations from the standpoint of their own and other cultures. This promotes the development of the ability to think in a comparative aspect; the ability to choose ways of interaction taking into account the peculiarities of another culture; readiness for intercultural communication; deepens knowledge of another culture. Participation of teachers in academic mobility programs gives them the opportunity to improve their skills, constantly develop professionally, get acquainted with teaching methods at universities abroad, develop personal and professional potential. In Ukraine, the academic mobility of research and teaching staff is regulated by legislation and includes a corresponding update of state legislation on higher education (Law of Ukraine «On Higher Education», Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine «Regulations on the exercise of the right to academic mobility»).
Вітчизняна система вищої освіти проходить шлях оновлення, спрямованого на інтернаціоналізацію вищої освіти та культурну інтеграцію викладачів різних країн, підвищення якості вищої освіти за міжнародними освітніми стандартами. Інтеграція вищої освіти України у світовий освітній простір та подальший розвиток міжнародного обміну людським капіталом потребує модернізації, у тому числі системи академічної мобільності у системі вищої освіти. З кожним роком програми академічної мобільності розширюють кількість учасників, як за рахунок вітчизняних, так і закордонних вищих навчальних закладів. Академічна мобільність є одним із найважливіших аспектів інтеграції українських вищих навчальних закладів у міжнародний освітній простір та чинником особистісного та професійного розвитку викладача, оскільки ставить його до аналізу та вирішення життєвих ситуацій з власної та інших культур. Водночас академічна мобільність є важливою для особистісного та професійного розвитку педагога, оскільки ставить його в умови аналізу та вирішення життєвих ситуацій з позиції власної та інших культур. Це сприяє розвитку вміння мислити в порівняльному аспекті; вміння обирати способи взаємодії з урахуванням особливостей іншої культури; готовність до міжкультурної комунікації; поглиблює знання про іншу культуру. Участь викладачів у програмах академічної мобільності дає їм можливість підвищувати свою кваліфікацію, постійно розвиватися професійно, знайомитися з методикою викладання в університетах за кордоном, розвивати особистісний та професійний потенціал. В Україні академічна мобільність науково-педагогічних працівників регулюється законодавством і включає відповідне оновлення державного законодавства про вищу освіту (Закон України «Про вищу освіту», постанова Кабінету Міністрів України «Положення про здійснення право на академічну мобільність»).
Źródło:
Viae Educationis; 2022, 2; 125-135
2956-2856
Pojawia się w:
Viae Educationis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора
Приоритеты новой энергетической стратегии Украины в свете европейского геополитического вектора
Priorities of the new energy strategy of Ukraine in the light of european geopolitical vector
Autorzy:
Naumenko, N. S.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/692252.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
енергетична стратегія
відновлювальна енергетика
енергетичні технології
інвестиційні умови
енергетична безпека
Європейська енергетична співпраця.
энергетическая стратегия
возобновляемая энергетика
энергетические технологии
инвестиционные условия
энергетическая безопасность
Европейская энергетическая сотрудничество.
energy strategy
renewable energy
energy technologies
investment conditions
energy security
European energy cooperation
Opis:
The relevance of scientific research is explained by a critical energy dependence of Ukraine on the external sources of energy. The existence of earlier scientific and practical approaches on the topic of energy saving has not fully revealed the possibilities of finding ways to further diversify the sources of energy supplies. That is why the government annually faces the problem of choosing not only a foreign exporter of energy resources, but also a political and economic vector of the country’s direction. The need for Ukraine to join European strategic documents on the development and implementation of technologies in the field of renewable energy is rather relevant now. The purpose of writing this article is to analyze the compatibility of the proposed renewed version of the Energy strategy with all types of renewable energy, taking into account the development potential of renewable sources of energy in Ukraine. The author in this research is supported by forecasted results, which the EU–28 countries seek to achieve in the practice of energy renewal and energy supply. Thus these countries cement their own energy independence from external destructive factors (often of a political nature) with a gradual minimization and subsequent rejection of imported energy. This article examines the factors that contributed to the Ukraine joining the EU Directive 2009/28/EC along the road towards renewable energy technologies. The critical assessment of the advantages and disadvantages of the renewed Energy strategy of Ukraine against the background of the current crisis in the economy of the country is outlined. In accordance with the priorities of the renewed Energy strategy of Ukraine, the forecasts are attached of the scale of renewal of energy resources and the prospects of reaching them as fast as possible are considered. The scientific novelty of the research lies in the systematization of methodological approaches to the analysis of the present status of energy–providing and renewable components according to the industrial needs of the economy.  Practical significance of the obtained results is the prospect to apply the materials of this article in the field of power saving and power supply by domestic economists.
Актуальность проблемы научного исследования заключена в критической энергетической зависимости Украины от внешних источников энергоснабжения. Наличие более ранних научно-практических подходов к вопросу об энергоснабжении не полностью раскрывает возможности поиска путей дальнейшей диверсификации источников энергообеспечения. Поэтому перед украинским правительством ежегодно встает проблема выбора не только зарубежного экспортера энергоносителей, а и выбора политико-экономического вектора движения Украины. Необходимость присоединения Украины к европейским стратегическим документам по разработке и внедрению технологий в области возобновляемой энергетики в настоящее время достаточно актуальна. Цель написания статьи – проанализировать соответствие предложенной обновленной версии Энергетической стратегии всем видам возобновляемой энергетики с учетом потенциала развития возобновляемых источников энергии Украины. Автор в своем исследовании опирается на прогнозируемые результаты, которых стремятся достичь страны ЕС-28 в практике енергопроизводства и энергообеспечения. Тем самым эти страны закрепляют собственную энергетическую независимость от деструктивных внешних факторов (часто политического характера) с постепенной минимизацией и последующим отказом от импорта энергоносителей. Поэтому в работе акцентируется внимание на рассмотрении факторов, способствовавших присоединению Украины к Директиве ЕС 2009/28/EC на пути продвижения к технологиям возобновляемой энергетики. Произведена реальная оценка преимуществ и недостатков обновленной Энергетической стратегии Украины на фоне усиливающихся кризисных явлений в экономике страны. Научная новизна исследования заключается в систематизации методологических подходов к анализу современного состояния энергообеспечивающей и возобновляемой составляющих в соответствии с отраслевыми потребностями экономики. В соответствии с приоритетами обновленной Энергетической стратегии Украины приведены прогнозы объемов восстановления энергетических запасов и рассмотрена возможность их скорейшего достижения. Практическое значение полученных результатов заключается в возможности использования отечественными экономистами материалов статьи в сфере энергосбережения и энергообеспечения.
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна. Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв. У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення. 
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2016, 6; 97-102
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies