Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "colonial" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-6 z 6
Tytuł:
Жінка в українській історичній белетристиці 1880–1890-х років
The woman in Ukrainian historical belles-lettres 1880–1890’s
Kobieta w ukraińskiej prozie historycznej lat 1880–1890
Autorzy:
Кирильчук (Kyryl’chuk), Олександр (Oleksandr)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2178923.pdf
Data publikacji:
2015-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
postcolonialism
metropolitan discourse
colonial narrative
counter–discourse
historical novel
postkolonializm
dyskurs metropolny
narracja kolonialna
kontrdyskurs
powieść historyczna
Opis:
Ukrainian historical fiction of the late nineteenth century is a strategy which outlines the characteristics of national identity. Presence of a woman in such models has a particular semantic role. ln Ukrainian historical novels the feminine role is sometimes projected on the plane of patriarchal axiology and in some cases becomes masculinum under militant discourse of the past. The image of a woman in Ukrainian historical fiction of 1880–1890’s makes it possible to outline the intersection of the colonial and anti–colonial narratives.
Ukraińska proza historyczna końca XlX wieku jest oryginalną strategią, która określa różne opcje tożsamości narodowej. Obecność kobiety w takich modelach ma wyjątkowe znaczenie semantyczne. W ukraińskiej powieści historycznej kobieta jest często projektowana przez aksjologię patriarchalną, a w niektórych przypadkach ma maskulinistyczne znaki, szczególnie w militarnym dyskursie przeszłości. Obraz kobiety w ukraińskiej prozie historycznej lat 1880–1890 pozwala wyraźnie nakreślić sytuację przecięcia narracji kolonialnej i antykolonialnej.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 195-205
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Особливості української антиколоніальної драматургії ХVIII – першої половини ХІХ ст.
Peculiarities of Ukrainian anti-colonial dramaturgy of the XVIII - first half of the XIX century
Autorzy:
Величковська, Юлія
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177485.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
історична драма
драма-мораліте
водевіль
соціально-побутова драма
комедія
мандрівна повість
historical drama
drama-morality
vaudeville
social-household drama
comedy
traveling story
Opis:
The article deal the general patterns and main trends in the formation and development of dramatic genres as a self-sufficient genre in Ukrainian literature of the XVIII – first half of the XIX century, aimed at highlighting anti-imperial ideas in close connection with the requirements of general literary genre and national traditions. It was found that the anti-colonial national literature found its expression in such genres as historical drama, drama-morality, vaudeville, social-household drama and comedy. «Vladimir» by Feofan Prokopovich, «God’s Mercy ...» by an unknown author, «Resurrection of the Dead» by Georgy Konysky, «Muscovite Magician» by Ivan Kotlyarevsky and «The Simpleton» by Vasyl Gogol, which were the embodiment of baroque and classicist styles with a combination of elements of ancient Greek comedies and tragedies, European medieval mysteries, Ukrainian interludes, miracles, morals and dramas of the Easter cycle, contributed to bringing to the stage the realities of the time and gave them a dynamic anti-colonial embodiment.The harmonious combination of high and low styles by the authors became an innovation of these dramatic works. It was found that the features of Baroque, Classicism, Enlightenment realism, sentimentalism and romanticism, which appeared in the social-household drama “Natalka-Poltavka” by I. Kotlyarevsky, social-household comedies “Yabeda” by V. Kapnist, «Noble elections», «A visitor from the capital, or the commotion in the county town», «Shelmenko – volost clerk», «Clairvoyant», «Shelmenko – batman « by G. Kvitka-Osnovyanenko and “Inspector” M. Gogol, were aimed at covering colonial problems in Ukraine after the abolition of the Hetmanate. A feature of these genres was the synthesis of Ukrainian Christmas dramas and social and domestic interludes with European bourgeois drama, which provided an opportunity to raise national drama to the European level. It is investigated that dramatic works of anti-colonial orientation of the XVIII – first half of the XIX century approved deviations from the established traditions of a particular literary genre. Instead, they presented a synthesis of baroque-classicist-educational-romantic aesthetic values that interacted with the folklore traditions of our people.
У статті досліджуються загальні закономірності й основні тенденції становлення та розвитку драматичних жанрів як самодостатнього роду в українській літературі ХVIII – першої половини ХІХ століть, спрямованих на висвітлення антиімперських ідей у щільному взаємозв’язку з вимогами загальнолітературного жанротворення та національними традиціями. З’ясовано, що національна література антиколоніального спрямування знайшла свій вияв у таких жанрових різновидах як історична драма, драма-мораліте, водевіль, соціально-побутова драма та комедія. «Володимир» Феофана Прокоповича, «Милість Божа» невідомого автора, «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського, «Москаль-чарівник» Івана Котляревського та «Простак» Василя Гоголя, що були втіленням барокового та класицистичного стилів із поєднанням елементів давньогрецьких комедій і трагедій, європейських середньовічних містерій, українських інтермедій, міраклей, мораліте та драм великоднього циклу, сприяли виведенню на сцену реалій тогочасної сучасності та надали їм динамічного антиколоніального втілення. Новаторством цих драматичних творів стало гармонійне поєднання авторами високого та низького стилів. З’ясовано, що риси бароко, класицизму, просвітницького реалізму, сентименталізму та романтизму, які виявились у соціально-побутовій драмі «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, соціально-побутових комедіях «Ябеда» В. Капніста, «Дворянские выборы», «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе», «Шельменко – волостной писарь», «Ясновидящая», «Шельменко – денщик» Г. Квітки-Основ’яненка та «Ревизор» М. Гоголя, були спрямовані на висвітлення колоніальних проблем в Україні після скасування Гетьманщини. Особливістю цих жанрів став синтез українських різдвяних драм і соціально-побутових інтермедій із європейською міщанською драмою, що надало можливість піднести національну драматургію до європейського рівня. Досліджено, що драматичні твори антиколоніального спрямування ХVIII – першої половини ХІХ ст. утвердили відхилення від усталених традицій конкретного літературного жанру. Натомість вони представили синтез бароково-класицистично-просвітницько-романтичних естетичних цінностей, що взаємодіяли з фольклорними традиціями нашого народу. З’ясовано, що об’єднуючим елементом української драматургії ХVIII – першої половини ХІХ століть стало реалістичне зображення недоліків і вад суспільного життя в тогочасній Російській імперії. Системний аналіз драматичних творів ХVIII – першої половини ХІХ століть надав змогу виявити як індивідуально-авторські погляди на колонізацію України, так і тенденції розвитку жанрів драматургії, що засвідчили процес розбудови антиколоніального спротиву по всій території тогочасної України.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 15-22
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Конструювання ідентичностей у життєтворчості Лесі Українки: постколоніальна перспектива
Construction of Identity on Life and Work of Lesia Ukrainka: Postcolonial Perspective
Konstruowanie identyczności w życiu i twórczości Łesi Ukrainki: Perspektywa postkolonialna
Autorzy:
Andrusiw, Stefania
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1929298.pdf
Data publikacji:
2012
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
Tematy:
dyskurs kolonialny
kontrdyskurs obronny
dominowanie/podporządkowywanie
narodowa
autorska
identyczność kobieca
konstruowanie/dekonstruowanie identyczności
colonial discourse
defensive counter discourse
domination / submission
identity
construction
deconstruction
Opis:
Narracyjna (w ogóle pisarska) tożsamość Łesi Ukrainki została sformułowana w kontekście obronnego, antykolonialnego kontrdyskursu – ukraińskiej odpowiedzi na asymilacyjny ucisk rosyjskiego imperialnego dyskursu, wywieranego na ukraińską etniczno-kulturową odmienność. Właśnie dlatego dominująca tożsamość pisarki jest nacjocentryczna. Nawet jako literacki pseudonim wzięła ona imię swojego narodu. W obrębie tej tożsamości były konstruowane pozostałe tożsamości ukraińskiej poetki. Wszystkie wymienione i niewymienione w artykule tożsamości Łesi Ukrainki, które konstruowała ona w ciągu swojego krótkiego, lecz twórczo intensywnego życia, są zewnętrznymi manifestacjami jej wewnętrznej osobowościowej tożsamości, tożsamości pełnej pasji, maksymalistycznej, z ostro artykułowaną niezgodą na wszelką niesprawiedliwość i nierówność – zarówno w międzynarodowych czy wewnętrznych stosunkach, jak i w międzyludzkich, w tym rodzinnych, z potrzebą godności, swobody i indywidualnej wolności jako koniecznych warunków dla egzystencji.
Narrative (generally writer’s) identity of Lesia Ukrainka was formed in a context of defensive, anticolonial counter discourse – It was Ukrainian answer on assimilative attempts of Russian imperial discourse on Ukrainian ethnic and cultural differences. That is the reason of natio-centric identity of the poet. What is more, even her literally pseudonym contain the name of her nation. Under this identity was shaped all other identities of the poet. All named and unnamed in this text identities of Lesia Ukrainka, which was used by her, during her short however, prolific life, was an external manifestation her inner identity. They were the manifestation of her passionate and maximalistic existence. The existence that very strongly refused to accept all injustice and inferiority – all models of domination / submission in all kinds of relationships neither between nations nor between people. She felt strong need of dignity, freedom and free will as a condition of the existence.
Źródło:
Roczniki Humanistyczne; 2012, 60, 7; 23-37
0035-7707
Pojawia się w:
Roczniki Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Архитектоника эмоций и субъективная логика национальной истории в прозе Тараса Шевченко
Architectonics of emotions and subjective logic of national history in the prose of Taras Shevchenko
Autorzy:
Малиновский, Артур
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28762084.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Wyższa Szkoła Gospodarki w Bydgoszczy. Wydawnictwo Uczelniane
Tematy:
historical memory
melancholy
nation narrative
post-colonial trauma
resentment
emotional matrixes
Opis:
The article examines the prose of Taras Shevchenko in the context of a new model of historicism, the formation of a national narrative based on post-colonial rhetoric, speech mimicry, muted resistance to the official imperial discourse. Prose is presented as the most convenient way to develop a specifically politicized language, with the help of which a nation pronounces itself in a narrative, in its emotional matrices, historical reminiscences. The story „Naymichka” is analyzed in the aspect of everyday refraction of history, translation of collective emotional experience, its spatial deconstruction. Melancholy and resentment are considered as narrative formations that shed light on Ukrainian history and the post-traumatic experience generated by it. Emphasis is placed on its inescapability in the conditions of colonialism and hybrid identity. The topological analysis of emotions contributes to the understanding of the national landscape through the prism of the internalization of history in the mental structures of the individual.
Źródło:
Heteroglossia- studia kulturoznawczo-filologiczne; 2022, 13; 11-29
2084-1302
Pojawia się w:
Heteroglossia- studia kulturoznawczo-filologiczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблема розрiзнення категорiй Свiй i Чужий у трагедiяx Юзефа Коженьовського та Юрiя Федьковича: постколонiальний пiдxiд
The problem of differentiating between the categories of „Own” and „Alien” in Joseph Kozeniovski's and Yuri Fedkovych's tragedies: post-colonial approach
Autorzy:
Zielińska, Lidia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/481566.pdf
Data publikacji:
2008-12-01
Wydawca:
Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:
Joseph Korzeniowski
uri Fedkovych
Ukrainian literature
Opis:
The article deals with deconstruction of tragedies by J. Kozheniovski The Carpathians Mountaineers and by J. Fedkovych Dovbush in the reflection of peculiarity of Hucul’s psychology, multyculturalizm, identity, different, strange, postcolonializm studies. The comparison of works by J. Kozheniovski and J. Fedkovych is presented.
Źródło:
Acta Polono-Ruthenica; 2008, 1, XIII; 249-263
1427-549X
Pojawia się w:
Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)
«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)
Autorzy:
Шаф (Shaf), Ольга (Olga)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177552.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
пролетарська поезія 1920-х
міжвоєнна
емігрантська лірика
національна свідомість
колоніальність
маскулінність
маскулінна лірична свідомість
материнська
фігура
образ України
the 1920th proletarian poetry
the emigrant poetry
between two World Wars
national consciousness
colonialism
masculinity
masculine art consciousness
the maternal figure
the image of Ukraine
Opis:
The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.
У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 187-196
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-6 z 6

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies