Wszystkie pola: a source - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Intercultural communication as a source of professional competences for innovative activity
Autorzy:: Tereshchenko, Maryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/469969.pdf
Data publikacji:: 2016-09-01
Wydawca:: Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
Tematy:: innovation
innovative activity
intercultural communication
intercultural competence
professional competences
Opis:: Purpose – to analyze the impact of intercultural communication on the professional innovative activity, to assess the possibility of developing of the professional competencies to innovative activity through intercultural communication. Methods: hypothetical-deductive method, formalization, generalization, classification, systematization, extrapolation. Results. The bilateral relationship between intercultural communication and innovative activity is grounded. A person, who is more capable of cross-cultural communication, is more capable of innovative activity too, he / she is more opened, flexible, adaptive and creative. It is therefore important to develop, in the professional training of future specialists, the intercultural competence - the ability to cross-cultural contacts: to teach them to recognize cultural diversity not as an obstacle but as a positive diversity, as a source of new potentially useful information. For future professionals of innovative activity, it’s even more important than for others. The process of innovations’ working out often deals with problems of creating something new, of forming of new ideas. And any variety can help, because another person is a treasure trove of new points of view. Intercultural communication can be a source of new ideas, new knowledge and skills, new professional competences, as well as a new channel to promote an innovative product to different target groups.
Źródło:: Intercultural Communication; 2016, 1, 1; 8-21
2451-0998
Pojawia się w:: Intercultural Communication
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Діалектний текст як джерело регіональних словників
A dialect text as a source for regional dictionaries
Autorzy:: Мартинова, Ганна
Щербина, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/26850457.pdf
Data publikacji:: 2022-12-22
Wydawca:: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:: dialect lexicography
regional dictionary
registered unit
regional peculiarity
local feature
dialect text
діалектне словникарство
регіональний словник
реєстрове слово
регіоналізм
локалізм
діалектний текст
Opis:: У статті актуалізоване одне з невідкладних завдань слов᾽янської лінгвістики початку XXI ст. – лексикографічне опрацювання діалектної мови. Представлено доробок українського діалектного словникарства за перші десятиліття XXI ст., акцентувано увагу на важливості діалектного тексту як джерела для укладання регіонального словника. Указано на переваги такого підґрунтя, специфіку представлення народної лексики, її паспортизації за говірками та ареалами поширення в досліджуваному континуумі. Запропонований підхід уможливлює докладний опис реалій, вирізнення їхніх особливостей, репрезентованих у диференціації назв, засвідчує в реєстрових словах специфіку наголошування, регулярні та спорадичні зміни голосних і приголосних звуків. У спонтанних текстах мовці більш повно й об᾽єктивно розкривають семантику лексем, доповнючи їхнє тлумачення новими значеннями в мікротекстах, що перетворює словник в гіпертекст, веде читача від одного реєстрового слова до іншого, містить етнокультурну інформацію, виявляючи своєрідне бачення реалій діалектоносієм.
The article states that in early 21st century, Slavic linguistics lexicographic arrangement of the dialect appeared to preserve the original lexical stock shaped through a national outlook and mentality, as well as cultural values of the creative Ukrainian nation. The article is aimed to represent the dialect stock of the Ukrainian lexicography in the early 21st century, as well as to stress the importance of a dialect text as a source for arranging a regional dictionary. That has accentuated the dialect text proper as a source for arranging a regional dictionary that includes specially represented patois lexical units, their registration according to the dialects and their expansion in the area under consideration. The approach enables a detailed description of the status quo, its peculiar features represented in the differentiated names, as well as peculiar stressed forms, regular and sporadic shifts in vowels and consonants in the registered lexical units. In spontaneous speech, lexical meanings are more complete and more objectively revealed, being largely enforced by new meanings in microtexts. The authors have proved that arranging dictionaries by meaningful texts complete reveals the registered units, as well as regional and local ones in spontaneous speech in various word-building, phonetic and grammatical variants in the dialect aspect. Broad comments provided for the entries are taken from dialect texts and ensure progress to a next narrative fragment promoting a way to learning other linguistic units characteristic of dialects. The dictionary grows into a hypertext, leading the reader from one registered unit to another, providing ethnic linguistic information while revealing a specific status quo interpreted by dialect speakers.
Źródło:: Gwary Dziś; 2022, 15; 71-82
1898-9276
Pojawia się w:: Gwary Dziś
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Фольклорний текст як джерело культуроправової інформації
Folk Texts as a Source of Cultural and Legal Information
Autorzy:: Ławrynenko, Switłana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1844346.pdf
Data publikacji:: 2015-07-26
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: language
conscience
culture
legal information
cognition
concept
Ukrainian folklore
Opis:: The article is devoted to problems regarding the linguistic and cultural analysis of folklore. It has been proved that linguistic signs, related to the routine knowledge of order, the forms of its disruption and ways of restoring it, decipher ethnically determined parameters of certain categories, including legal subjectivity, legal consciousness and legal capacity that have been coded in folk poetic texts. The research focuses on the problems of linguistic culturological description of legal information in Ukrainian folk epic texts. The systematisation of theoretical notions that ground the necessity of cognitive and interpretative comprehension of a folk text, as an initial legal knowledge transmitter, has been carried out for the first time. The choice of the linguistic culturological method for the analysis of the legal segment of oral folk creativity can be explained by the fact that culture, during its formation, is actualised in the form of folk discourses, represented by folktales, epic lyrical songs, ballads and other texts that reflect the intellect of the many generations who created and used them. Folk texts transmit elements of social knowledge, verbalise the codes of a nation’s world view and become exclusive material for the philological study of various forms of ethnic and cultural experience. The perspectives of the investigation are based on the possibility to penetrate the legal sphere of sacral knowledge, coded in different Ukrainian folk genres, by means of a broad spectrum of language means.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 89-98
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Мiф як джерело символикi реклами (на матерiалi українських рекламних текстiв)
The myth as a source o f advertising symbolism (based on material in Ukrainian advertising texts)
Autorzy:: Gładyś-Seta, Ewa
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481498.pdf
Data publikacji:: 2012-12-01
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: a source of advertising
symbolism of Ukrainian advertising slogans
Opis:: In the article, a semiotic description of Ukrainian advertising slogans was made, based on the symbolism of image-archetypes and other mythic motives, constituting the implicit content of an advertisement. The analysis allows the advertisement to be treated as a double structure (the denotational and connotational meanings of advertising content), as well as the ritual-mythic domain, embodying a separate, perfect world, subject to the consumer’s interpretation.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2012, 1, XVII; 191-204
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: «Енциклопедія українознавства» як об’єкт і джерельна база в наукових дослідженнях
The Encyclopedia of Ukraine as an object and a source in scientific researches
Autorzy:: Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196114.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: Енциклопедія українознавства
історія енциклопедистики
українознавство
В. Кубійович
А. Жуковський
Encyclopedia of Ukraine Studies
history of encyclopedia science
Ukrainian studies
V. Kubiiovych
A. Zhukovskyi
Opis:: This study analyzes the assessments of various experts regarding the Encyclopedia of Ukraine, outlines the main areas of scientific research in which this encyclopedia used as the object of researches or the source for researches.
Простежено оцінки різних експертів щодо «Енциклопедії українознавства», окреслено основні напрямки наукових досліджень, у яких ця енциклопедія слугує об’єктом наукової уваги або джерелом цитованої інформац.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2017, 8-9
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Українські літописи як джерело формування фразеологічного арсеналу ідіостилю Пантелеймона Куліша
Ukrainian Chronicles as a Source for the Formation of Panteleymon Kulish’s Phraseological Arsenal of Idiostyle
Autorzy:: Ustenko, Ludmyła
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1790541.pdf
Data publikacji:: 2016-02-02
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: idiostyle
source base
linguistic creativity
phraseological unit
Cossack Chronicle
Opis:: This article is about a source of phraseological units which were identified in Panteleymon Kulish’s linguistic creativity. The language valuation of Kulish’s writings in the Ukrainian language of different historical periods was characterized. The writer’s information about his biography and epistolary was analyzed as evidence of chronicles’ interest. Attention is paid to the Ukrainian spoken of the phraseology in Samovydets’s Chronicle, Grygoriy Grab’yanka’s Chronicle, Galicia-Volyn chronicle. The influence of the old Ukrainian written tradition on selection phraseological units in Panteleymon Kulish’s creativity was shown. The function of stylistic categories of idioms in Kulish’s idiostyle in the context of the adoption of chronicle tradition was partially described. This was done in an attempt to estimate the achievement of modern phraseography according to the codification of phraseological units which actively function in the writer’s lingual practice.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2016, 4; 283-300
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Атлас української мови як джерело дослідження української діалектної акцентної системи
Atlas of the Ukrainian language as a source of research into the Ukrainian dialectal accent system
Autorzy:: Кобиринка, Галина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2008031.pdf
Data publikacji:: 2020-12-15
Wydawca:: Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:: dialect
accentuation
accent system
linguistic atlas
maps
areas of speech phenomenon
діалект
наголошення
акцентна система
лінгвістичний атлас
карти
ареали мовного явища
Opis:: У студії звернено увагу на джерела дослідження української діалектної акцентної системи, зокрема докладніше проаналізовано загальномовний «Атлас української мови». Зʼясовано, що межі поширення акцентуаційних рис представлено на різнотипних картах: регіональних, які відбивають протиставлення акцентуаційних явищ у межах окремих зон; ізоглосних, на яких лініями окреслено межі поширення акцентних одиниць; синтетичній, комплексній, чи так званій зведеній, методом побудови якої є рекартографування – акцентуаційні риси проаналізовано на всьому українському діалектному континуумі. Окрім карт, присвячених акцентній системі української мови, наголошення в «Атласі української мови» зображено також як супровідну рису на фонетичних, морфологічних, лексичних картах. Визначено, що обʼєктом картографування були іменники, прикметники, числівники, займенники та їх граматичні форми; описано ареали функціонування акцентуаційних рис, явищ, які проілюстровані на картах АУМ. Виявлено, що чимало інформації зберігають некартографовані матеріали. Водночас зазначено риси, тенденції, особливості наголошення, про які сигналізують карти АУМ. Зауважено, що АУМ також є надійним джерелом у вивченні явища інтерференції на акцентному рівні; виявленні діалектної основи літературно-нормативного наголошення.Зроблено висновок, що саме за допомогою лінгвогеографічного методу дослідник має змогу отримати новий цінний і переконливий матеріал, який уможливлює не лише окреслити ареали функціонування певного явища, а й доповнити наукові положення, уточнити, змінити чи й зовсім заперечити їх.
The study focuses on the sources of research into the Ukrainian dialectal accent system with special emphasis placed on a detailed comprehensive analysis of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been established that the definition of the bound areas of distribution of the accentuation feature sis represented by different types of maps: regional, reflecting the contrast of the accentuation phenomena within several zones; isoglottic, outlining the boundaries of the distribution of the accent units; synthetic, complex, or the so-called consolidated. By means of re-cartography, a constructing method, the accentuation features are outlined throughout the Ukrainian dialect continuum. Beside the maps devoted to the accent system of the Ukrainian language, the accent in the «Atlas of the Ukrainian language» is also depicted as an accompanying feature on phonetic, morphological and lexical maps. It was determined that the object of cartography were nouns, adjectives, numerals, pronouns and their grammatical forms. The article presents the functioning of the accentuation features, phenomena, illustrated on the maps of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been found out that lots of information is stored in non-cartographic material. At the same time, there are features, tendencies and idiosyncrasies of the accentuation as indicated on the maps of the «Atlas of the Ukrainian language». It has been noted that the «Atlas of the Ukrainian language» is also a reliable source of studies of the interference phenomena at the accent level and the search of the dialectal basis of literary and normative accentuation.A conclusion has been drawn that by means of the linguo-geographic method, a researcher is able to obtain new, valuable and convincing material that enables not only to outline the areas of a specific phenomenon, but also to supplement the scientific positions, clarify, change or completely deny them.
Źródło:: Gwary Dziś; 2020, 12; 143-153
1898-9276
Pojawia się w:: Gwary Dziś
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: МЕТРИЧНІ КНИГИ — ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ОНОМАСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ (НА ПРИКЛАДІ ПАРАФІЙ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ)
PARISH REGISTERS AS A SOURCE BASE OF ONOMASTIC RESEARCH (BASED ON THE PARISHES OF EASTERN HALYCHYNA)
Autorzy:: Abuzarova, Marta
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1043111.pdf
Data publikacji:: 2013-01-01
Wydawca:: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Opis:: W artykule dokonana została analiza obszernego antroponimicznego oraz toponimicznego materiału, zawartego w księgach metrykalnych parafi i we Wschodniej Galicji, który jest wykorzystywany przez językoznawców, historyków, etnologów i innych badaczy. Określona została jego wartość naukowa oraz potencjał informatyczny.
The article analyses extensive anthroponymic and toponymic material of parish registers of Eastern Halychyna parishes, which is used by linguists, historians, ethnologists and other groups of scientists in their researches. As a result it defi nes its scientific value and information potential.
Źródło:: Studia Ukrainica Posnaniensia; 2013, 1; 5-9
2300-4754
Pojawia się w:: Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Тріанонський Мирний Договір – Джерело Нестабільності У Центрально-східній Європі (частина 1)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 1)
Autorzy:: Derzhaliuk, M.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070501.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: trianon peace treaty
titular nation and minority
interethnic problems
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
foreign Hungarians
тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Opis:: The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. In the forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, played an active role. Hungary, Bulgaria. It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not only not lose its relevance, but will significantly increase.
У статті зазначається, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Одночасно, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, у тому числі й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапештом вважається, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 118-151
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Тріанонський мирний договір – джерело нестабільності у Центрально-Східній Європі (Частина 2)
The Treaty of Trianon as a Source of Instability in the Central-Eastern Europe (Part 2)
Autorzy:: Держалюк, M.C.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676563.pdf
Data publikacji:: 2021-03-18
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Тріанонський мирний договір
титульна нація і меншина
міжетнічні проблеми
закордонні угорці
подвійне громадянство
автономія
мова освіти меншин
роль державної мови
Trianon Peace Treaty
titular nation and minority
interethnic problems
foreign Hungarians
dual citizenship
autonomy
language of education of minorities
the role of the state language
Opis:: У статті мовиться про те, що Тріанонський мирний договір від 4 червня 1920 р. між країнами Антанти та Угорщиною за наслідками Першої світової війни виявився, як і усі інші шість договорів Версальської системи, переважно несправедливим. У насильницький спосіб територія Угорщини зменшилася на 2/3-х, чисельність населення скоротилася у 2,7 рази, третина угорського етносу перейшла до складу сусідніх держав. Наголошується, що упродовж 1920-2020 рр. в Угорщині не було владних політичних сил різних спрямувань і течій, які визнавали б Тріанонський мирний договір справедливим. Водночас, правлячі політичні еліти сусідніх з Угорщиною держав вважали і вважають умови Тріанона справедливими. Такі протилежні оцінки наслідків Версалю породжували антагонізм, унеможливлювали досягнення компромісу між країнами Центрально-Східної Європи. Звертається увага на те, що у часи домінування у Європі коаліції країн на чолі з Німеччиною Версальські мирні договори, зокрема й Тріанонський, були демонтовані, запроваджувався новий порядок, у якому активну роль відіграли опоненти Версаля – Німеччина, Італія, Японія, СРСР, Угорщина, Болгарія. Зазначається, що переможці Другої світової війни відновили кордони країн-союзниць Німеччини у Європі, згідно з власними геополітичними інтересами, що на 70% відповідали кордонам, встановленим Антантою після Першої світової війни. Паризьким мирним договором від 10 лютого 1947 р. над Угорщиною було поновлено тріанонські кордони. СРСР, Велика Британія, Франція і США діяли з гегемоністських позицій, керувалися правом переможця і багато в чому нав’язали переможеним країнам дискредитовані умови Версальської системи, не зробили належних висновків і не вибудували міжнародні відносини на наближених до справедливості принципах, а зберегли відповідними договорами ускладнені територіальні суперечності минулого. Вказується, що загроза асиміляції і зникнення закордонних угорців – одна з головних причин активізації сучасної Угорщини. Заходи для подолання синдрому розчленованості угорської нації у Центрально-Східній Європі, що триває уже століття, дають незначні результати; темпи скорочення чисельності угорців у сусідніх державах упродовж останнього століття є найбільшими, тому Будапешт вважає, що немає часу для зволікання із запровадженням автономії для закордонних угорців, бо через наступні 25 років сама потреба в ній відпаде через їх зникнення. Підкреслюється, що рівень забезпечення прав угорської меншини Закарпаття особливо позначається на взаєминах Угорщини з Україною. Оздоровлення відносин між Угорщиною та Україною має мінімальні шанси, оскільки позиції сторін щодо порядку застосування освітнього та мовного законів в Закарпатті не співпадають. Враховуючи рішучу активність Угорщини та угорських закордонних спільнот у 2020 р. (століття підписання Тріанонського мирного договору 4 червня 1920 р.), зроблено висновки, що дана проблема не тільки не втратить актуальності, а й значно посилиться.
The article notes that the Trianon Peace Treaty of June 4, 1920 between the Entente countries and Hungary, as a result of the First World War, turned out to be, like all the other six treaties of the Versailles system, mostly unfair. Forcibly the territory of Hungary decreased by 2/3, the population decreased 2,7 times, a third of the Hungarian ethnic group became part of neighboring states. It is noted that during 1920-2020. In Hungary, there were no powerful political forces of various trends and trends that would recognize the Trianon Peace Treaty as just. At the same time, the ruling political elites of the neighboring states of Hungary considered and still consider the conditions of the Trianon fair. Such opposite assessments of the consequences of Versailles engendered antagonism, making it impossible to reach a compromise between the countries of Central-Eastern Europe. Attention is drawn to the fact that during the domination in Europe of the coalition of countries led by Germany of the Versailles Peace Treaty, including the Trianon, were dismantled, a new order was introduced, in which opponents of Versailles – Germany, Italy, Japan, the USSR, Hungary, Bulgaria. played an active role It is noted that the winners of the World War ІІ restored the borders of the countries of Germany’s allies in Europe, in accordance with their own geopolitical interests, which corresponded by 70% to the borders established by the Entente after the World War І. The Trianon borders were restored over Hungary by the Paris Peace Treaty of February 10, 1947. The USSR, Great Britain, France and the United States acted from a hegemonic position, were guided by the right of the winner and in many respects imposed on the defeated countries the conditions of the Versailles system were discredited, did not draw proper conclusions and did not build international relations on principles close to justice, but preserved the complicated territorial contradictions of the past with the corresponding treaties. It is indicated that the threat of assimilation and disappearance of foreign Hungarians is one of the main reasons for the revitalization of modern Hungary. Measures to overcome the syndrome of the dismemberment of the Hungarian nation in Central-Eastern Europe have been going on for centuries with little results; The rate of decline in the number of Hungarians in neighboring states over the past century is the highest, so Budapest believes that there is no time to delay the introduction of autonomy for foreign Hungarians, because in the next 25 years the very need for it will disappear through their disappearance. It is emphasized that the level of ensuring the rights of the Hungarian minority in Transcarpathia especially affects the relationship of Hungary with Ukraine. The improvement of relations between Hungary and Ukraine has minimal chances, since the positions of the parties on the procedure for the application of educational and language laws in Transcarpathia do not coincide. Taking into account the decisive activity of Hungary and the Hungarian foreign communities in 2020 (the century of the signing of the Trianon Peace Treaty on June 4, 1920), it is concluded that this problem will not lose its relevance, but will significantly increase.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 53-92
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: УКРАЇНСЬКИЙ ДИПЛОМАТИЧНИЙ АРХІВ ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОНСУЛЬСТВА ЯПОНІЇ В ОДЕСІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
UKRAINIAN DIPLOMATIC ARCHIVE AS A SOURCE OF RESEARCH ON THE ACTIVITIES OF THE JAPANESE CONSULATE IN ODESSA IN THE INTERWAR PERIOD
Autorzy:: Matiash, Iryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2153628.pdf
Data publikacji:: 2022-12-12
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: Ukrainian diplomatic archive
Consulate of Japan in Odessa
Sasaki Seygo
Kamimura Shiniti
Shimada Shigeru
Naguchi Yashio
Tanaka Bunichiro
Opis:: The purpose of the study is to clarify the source potential of the Ukrainian Diplomatic Archive for studying the specifics of the activities of the Japanese Consulate in Odesa in the interwar period. The research methodology is based on the principles of scientificity, historicism, systematicity and general scientific and special scientific methods, in particular archival heuristics and source criticism. The scientific novelty of the research results lies in the reconstruction of the Ukrainian component of the source base of the activity of the Japanese consulate in Odesa in the interwar period. Conclusions: The main array of documents related to the activities of the Japanese consular institution in Odesa in the interwar period was not preserved in Ukrainian archives. At that time, Ukraine was part of the USSR, was deprived of the right to engage in foreign policy activities and interacted with foreign missions within the framework of all-Union instructions. Soviet special services also supervised foreign missions. The Branch State Archive of the Security Service of Ukraine holds a relevant documentary complex, which includes three thematic groups: reports on the results of supervising the heads of the Consulate of Japan in Odesa; reports on the results of supervising consulate staff; copies of intercepted consul reports on the economic and social policy of the USSR, the state of industry and agriculture. The source base for the study of the activities of the Japanese Consulate in Odesa is wider than the documents of the special services and is part of the Ukrainian Diplomatic Archive in the segment of Ukrainian-Japanese relations. Despite the fact that the activity of the consulate can be considered only as a diplomatic presence of Japan on the territory of the Ukrainian SSR, documentary information indicates direct contacts of Japanese diplomats with Ukrainian state bodies, plans to start trade relations with the Ukrainian SSR, etc. Documents on this topic are also in the Central State Archive of Supreme Authorities of Ukraine, state archives of Odesa and Mykolaiv regions. The creation of the Diplomatic e-archive will help expand access to documents about the activities of foreign missions in Ukraine and Ukrainian-Japanese relations
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 202-228
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Епістолярні пам’ятки як джерело підготовки біографічних статей в ЕСУ (огляд окремих історіографічних видань Mиколи Cтепаненка)
Epistolary achievement as a source for biographic articles in EMU (Survey of some historiographic publications by Mykola Stepanenko)
Autorzy:: Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196128.pdf
Data publikacji:: 2017
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:: листування
Ю. Шевельов
О. Гончар
О. Ізарський
М. Степаненко
M. Stepanenko
Opis:: The survey is devoted to two publications: Stepanenko, M. (Ed.). (2016). Lysty Yuriia Shevelova do Oleksy Izarskoho. Poltava; Stepanenko, M. (Ed.). (2016). Lysty do Olesia Honchara (vol. 1-2). Kyiv.
Огляд присвячено двом виданням: Листи Юрія Шевельова до Олекси Ізарського / Упоряд. М. Степаненко. Полтава, 2014; Листи до Олеся Гончара: У 2 кн. / Упоряд. М. Степаненко. Київ, 2016.
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2017, 8-9
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Суспільство та держава у світлі їх функціонального навантаження як джерело незручних питань в розрізі соціального буття людини
The Society and State in Terms of Their Functional Core as a Source of Problematic Issues in Social Life
Autorzy:: Kaluha, Volodymyr
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2120261.pdf
Data publikacji:: 2022-09-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: society
state
law
right
stereotype
paradox
sexuality
functional core
закон
право
стереотип
парадокс
сексуальність
становище людини
природа людини
Opis:: Numerous attempts to improve social institutions are conventionally nominal or declarative. The latter indicates that essential changes in this perspective are possible only as a collateral consequence of exertion in another sphere. Respectively, the subject of the efforts should be the person as a whole, including their culture, nature and way of being through certain activities. The efficiency of the effort is determined, among other things, by good will and the intention of the subject to improve, whereas the formation of the intentions is conditioned by experiences as emotionally affected or idea-driven. Thus, properly formed ideas about social institutions are the beginning of a systematic transformation of the institutions themselves conceived to be as humane as possible – both comfortable and favorable for self-realization of the person in accordance with individual growth. The afore-mentioned ideas should be based on the establishment of the functional core in human existence, i.e. the ability to meet specific needs and expectations. At the same time, various assumptions about what the phenomena, institutions or processes might be, do not only distract from the effective activities, including fulfillment of assigned duties, but also trigger numerous conflicts. Therefore, this article is aimed at understanding the functional core, and the place and role of a number of key social institutions in human life. The impetus for this reconsideration has been a desire to overcome the conditionality of everyday life, based on assimilated mass stereotypes as the truth due to systemic social training, concealed behind education and upbringing. In addition, contextually, the article represents an unconventional viewpoint on the relationship between law and legislation, correlated with nature and the status of man. Since the transitory link between human nature and human status is sexuality based on the established hierarchy of values, the realization or leveling of human rights, therefore, is determined by the system of laws, which is formed in accordance with the hierarchy of the intrinsic values. At the same time, the system of laws or norms of social action and interaction shows the functioning of the state as a mechanism to limit or control the manifestation of radical evil, in other words, the tendency of man to give themselves the right of exception.
Численні спроби удосконалити соціальні інститути, як правило, носять косметичний або й декларативний характер. Останнє свідчить, що суттєві зміни у згаданому ракурсі можливі лише як наслідок або й побічний ефект від докладання зусиль в іншій площині. Відповідно суб’єктом докладання зусиль має бути сама людина загалом, її культура, стиль та спосіб буття і активності. Ефективність же докладання зусиль визначається, окрім іншого, наявністю доброї волі та наміру самого суб’єкта щодо вдосконалення. Тоді як, формування тих чи інших намірів зумовлюється переживаннями як емоційно забарвленими чи супроводжуваними уявленнями. Відтак коректно сформовані уявлення про соціальні інститути є початком до системного трансформування самих інститутів таким чином, аби вони були максимально людинолюбними – затишними і водночас сприятливими для самореалізації особи в руслі особистісного та індивідуального зростання. Що ж до згаданих уявлень, то вони мають зводитися на встановленні функціонального навантаження чого б то було в бутті людини, тобто його властивості задовольняти конкретні потреби та очікування. Водночас різноманітні теоретизування навколо того, чим би могли бути ті чи інші феномени, інститути чи процеси, не лише відволікають від ефективної діяльності, зокрема виконання покладених обов’язків абощо, але й призводять до численних конфліктів. Відповідно дана стаття присвячена осмисленню функціонального навантаження, а отже і місця та ролі в житті людини низки ключових соціальних інститутів. Поштовхом до згаданого переосмислення послугувало прагнення подолати зумовленість буденністю, зведеною на численних стереотипах, засвоєних масами як істина внаслідок системної соціальної дресури, що приховується за освітою, вихованням абощо. Разом з тим у розрізі даної статті пропонується до осмислення альтернативне до загальноприйнятого бачення співвідношення між законом та правом з огляду на природу та становище людини. Оскільки ж перехідною ланкою поміж природою людини та становищем людини є сексуальність, яка безпосередньо пов’язана з усталенням ієрархії цінностей, то реалізація або ж нівелювання прав людини обумовлюється тією системою законів, яка сформована відповідно до властивої тій чи іншій спільноті ієрархії цінностей. Водночас система законів або норм суспільного існування та взаємодії виказує, яким саме чином організовано функціонування держави як механізму обмеження або контролю за проявом радикального зла, себто схильності людини надавати собі право винятку.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 3(35); 67-86
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Дневник писателя как источник информации в создании литературной энциклопедии (на примере персональной литературной региональной энциклопедии «Мустай Карим»)
Writer’s diary as a source of information for a literary encyclopedia creation (on the example of the encyclopedia “Mustai Karim”)
Autorzy:: Сиражитдинова, Нафиса
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1196099.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Źródło:: Енциклопедичний вісник України; 2015, 6-7
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:: Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Монархiчна iдея як джерело натхнення для дiячiв украïнськоï культури з середовища греко-католицькоï Церкви (1920-1930 рр.)
The monarchical ideas as a source of inspiration for the Ukrainian cultural activism influenced by the Greek Catholic Church in 1920-1930
Autorzy:: Kramar, Rostysław
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/481277.pdf
Data publikacji:: 2009-12-01
Wydawca:: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie
Tematy:: Ukrainian cultural activism
monarchical ideas
Ukrainian culture
Opis:: The article refers to the influences of the hetman as well as the monarchical idea on the Ukrainian cultural activism in the interwar period that is linked with the Greek Catholic Church. In this paper the influence of the Ukrainian conservatism activist Wiaczesław Łypyński on the journalism, the writers as well as the editors in the interwar period have been showed. The great attention has been paid to the role of Ukrainian activist in popularization of conservatism idea among the Ukrainian population of the interwar period in Poland.
Źródło:: Acta Polono-Ruthenica; 2009, 1, XIV; 115-125
1427-549X
Pojawia się w:: Acta Polono-Ruthenica
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "a source" wg kryterium: Wszystkie pola

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język