Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "a history" wg kryterium: Wszystkie pola


Tytuł:
Публічна історія: нове відкриття чи призабута давність?
Public History: a New Discovery or a Forgotten Antiquity?
Autorzy:
Чекаленко, Л.Д.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676589.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
офіційна історія
публічна історія
розвиток
криза 1970 р.
демократизація історичної науки
official history
public history
development
crisis of the 1970s
democratization of historical science
Opis:
Для відповіді на винесене у назву статті питання, що таке публічна історія, звернемося до її витоків. Історія як академічна дисципліна, котру викладають у вищих навчальних закладах, є порівняно новою сферою знань. Поява академічної історії у ХІХ ст., яку нині називають офіційною, була пов’язана з відокремленням історії від інших наукових напрямів. Тоді вважалося, що без фахової історичної освіти не можна бути ерудованою та інтелігентною людиною, до того ж об’єктивно і правдиво розповідати про минуле. В іншому випадку ці розповіді нагадували б міфи й казки. Із часом історія поступово стає науковою дисципліною, а також – ідеологічною наукою, оскільки її першочерговим завданням під час швидкого калейдоскопу змін різноманітних політичних режимів було виховувати ідеологічно підкуті професійні кадри для державного будівництва. Отже, історична наука сформувалась у період творення національних держав і утверджувала національну ідентичність різних соціальних та етнічних груп, що становили одну націю. Що спонукало новітню історію звернутися до людини, як об’єкта дослідження? На наше переконання, інтерес до людини – феномену будь-якої цивілізації існував ще з еллінських часів, а в епоху авторитаризму і тоталітаризму змінився інтересом до влади і сили. Саме така зміна, на жаль, призвела до трагічних наслідків Першої і Другої світових війн. Непомірно важка ноша трагедій Другої світової війни і поява нових загроз світовій безпеці вже в біполярний період змусили два протилежні ідеологічні табори дійти розуміння необхідності діалогу, пошуку точок дотику і віднайдення консенсусу у миробудівництві. Розпочався Хельсінкський процес, поглибилось співробітництво США-СРСР у стратегічних галузях: космосі та високих технологіях. Посилились важелі безпеки, а в європейському вимірі утворилася регіональна безпекова структура Нарада з безпеки і співробітництва в Європі (НБСЄ/ОБСЄ). Цивілізаційний обмін сприяв зростанню освіченості населення, поглибленню інтелектуальної складової суспільства. В центрі держави та історії поставала людина розумна – Homo Sapiens, яка відчула свою значущість для світу, історії і майбутнього. Світові війни змусили істориків переосмислити сенс буття, його крихкість та вразливість. А глибока політична, економічна та соціальна світова криза 1970-х рр. привернула увагу історичної науки до людини. З’явилися усна історія, нова соціальна історія, публічна історія тощо. Філософські і соціальні науки почали вивчати окремі соціальні групи – жінок, релігійні спільноти, робітничу та студентську молодь тощо. Із зростанням інтересу до людини поглибився інтерес до історії, як вона є, без прикрас і штучної гіперболізації, до історії звичайних людей і місцин.
To answer the question of what is public history, let's turn to its origins. The emergence of academic history in the nineteenth century, now called official, was associated with the separation of history from other fields of knowledge. At that time, it was believed that without a professional historical education, it was impossible to be an erudite and intelligent person, and to tell the past objectively and truthfully. Otherwise, these stories would resemble myths and fairy tales. Over time, history gradually became a scientific discipline, as well as an ideological science, as its primary task during the rapid kaleidoscope of changes in various political regimes was to educate ideologically savvy professionals for state-building. Thus, historical science was formed during the creation of nation-states and affirmed the national identity of different social and ethnic groups that formed one nation. What prompted recent history to approach man as the object of study? In our opinion, interest in man - a phenomenon of any civilization has existed since Hellenic times, and in the era of authoritarianism and totalitarianism has been replaced by interest in power and strength. Such a change, unfortunately, led to the tragic consequences of the First and Second World Wars. The disproportionately heavy burden of the tragedies of the Second World War and the emergence of new threats to world security in the bipolar period forced two opposing ideological camps to understand the need for dialogue, finding common ground and finding consensus in peace building. The Helsinki process began, and cooperation between the United States and the Soviet Union deepened in strategic areas: space and high technology. Security levers have been strengthened, and a regional security structure, the Conference on Security and Co-operation in Europe (OSCE / OSCE), has been established in the European dimension. Civilizational exchange contributed to the growth of education of the population, the deepening of the intellectual component of society. At the center of the state and history was an intelligent man – Homo Sapiens, who felt his significance for the world, history and the future. World wars have forced historians to rethink the meaning of life, its fragility and vulnerability. And the deep political, economic, and social world crisis of the 1970s drew the attention of historical science to the person. Oral history, new social history, public history, etc. appeared. The philosophical and social sciences began to study individual social groups – women's society, religious communities, working and student youth, etc. With the growth of interest in the person, the interest in history as it is, without ornaments and artificial exaggerations, the history of ordinary people and places, increased.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 164-178
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історія українського народу та його національна ідентичність у мовознавчих міркуваннях (до 85-річчя доктора філологічних наук, професора А. М. Поповського)
The history of the Ukrainian people and their national identity in the linguistic reflections (to the 85th anniversary of Doctor of Philology, Professor A. М. Popovskyi)
Autorzy:
Serebryanska, Irina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343733.pdf
Data publikacji:
2021-12-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
Анатолій Поповський
антропонімія
українські прізвища
культурні цінності
національна самосвідомість
національний генетичний код
Anatoliy Popovsky
anthroponymy
Ukrainian surnames
cultural values
national identity
national genetic code
Opis:
Стаття присвячена постаті відомого українського мовознавця, доктора філологічних наук, професора, поета, Заслуженого працівника освіти України Анатолія Поповського та його науковим надбанням, зокрема монографії "Дещиця про українські прізвища" (2020), яка висвітлює проблему походження питомих українських прізвищ, їхнього функціонування у сфері бізнесу, у художніх текстах та сучасних медіа. Це енциклопедія про пам’ять предків та долю України, про національну самосвідомість та самоповагу. У ній подано детальний аналіз семантики українських прізвищ із цікавими лексичними компонентами, загострено проблему їхньої деформації в Російській імперії та за радянських часів, що зрештою призвело до підміни культурних цінностей та ідеології. Наукова праця А. Поповського – це своєрідний „лайфхак” з відродження „сили й краси козаків”. Зазначена монографія – це історія українського народу в прізвищах, починаючи від сімейних традицій і закінчуючи позитивними та негативними подіями та явищами державного рівня. Проблема комплексного вивчення прізвищ, а також номінацій сіл, селищ, міст та районів з метою відтворення географії й історії української антропонімії в синхронії та діахронії потребує продовження й популяризації як у межах освітнього процесу, так і через сучасні засоби масової інформації, що є важливим джерелом формування громадської думки.
The article deals with the figure of famous Ukrainian linguist, doctor of philology, professor, poet, Honored Worker of Education of Ukraine, Anatoliy Popovsky and his scientific achievements, in particular the monograph “A little bit about Ukrainian surnames” (2020) is devoted to the problem of the origin and creation of Ukrainian surnames, their functioning in business, works of art and journalism. It is an encyclopedia about the ancestral memory and destiny of Ukraine, national identity and self-respect. It provides a detailed analysis of the semantics of Ukrainian surnames with interesting lexical components, highlights the issue of their deformation in the Russian Empire and in Soviet times, resulting in the substitution of cultural values and ideology. A. Popovsky’s scientific work is a “life hack” on the revival of “Cossacks’ power and beauty”. The monograph is a history of the Ukrainian people in surnames, starting from family traditions and ending with positive and negative phenomena at the state level. The issue of studying surnames, as well as nominations of villages, settlements, cities, and districts to reproduce the geography and history of the Ukrainian anthroponymy in synchrony and diachrony needs to be comprehensively proceeded and popularized in the educational process and contemporary mass media as important sources of the formation of public opinion.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 199-204
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
For the Anniversary of a Member of the Yearbook Editorial Board, Doctor Of History, Professor Iryna Matiash
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/11236734.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 533-539
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Амазонки – феномен жіночого героїзму у суспільствах держав рабовласницького світу
Amazons – a phenomenon of female heroism in the societies of the states of the slave owning era
Amazonki – zjawisko żeńskiego heroizmu w społeczeństwach państw ery niewolników
Autorzy:
Lazorenko, Serhii
Liannoi, Mykhailo
Balashov, Dmytro
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/38411151.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Wyższa Szkoła Techniczna w Katowicach
Tematy:
history of physical culture
female feminology
gynecocracy
matriarchy
Amazons
Scythians
Sarmatian
Greek
feminologia kobiet
ginekokracja
historia kultury fizycznej
matriarchat
Amazonki
Scytowie
Sarmaci
Grecy
Opis:
In modern science there is a term – historical feminology. The term „feminology” comes from the Latin word „femina” (woman) and the Greek „logos” (science or teaching). Literally, women’s feminology is a direction of general history that investigates the role of women in the historical-dialectical processes of state formation throughout the existence of human civilization and produces tools for such research. During the time of classless society, women loudly declared for equal rights with men. And as a result - gynecocratic social relations in the early eras of the existence of human civilization. During the Middle Kingdom of Egypt (2040-1640 BC), Egyptian women had independence from men, had their own business, funds, property, etc. Everyone knows the names of the Egyptian queens Nefertiti, Hatshepsut, who were iconic figures no less famous than the male pharaohs. History did not ignore the female heroism of the period of antiquity. Homer, Hellanicus, Herodotus, Strabo, Plutarch, Diodorus Sicilia and others wrote about their exploits in their annals. The chronological limits of the research described in the article cover the time spans of the slave period – the class formation which was the first one in the history of society.
We współczesnej nauce istnieje termin – feminologia historyczna. Termin „feminologia” pochodzi od łacińskiego słowa „femina” (kobieta) i greckiego „logos” (nauka lub nauczanie). Dosłownie feminologia kobiet jest kierunkiem historii ogólnej, który bada rolę kobiet w historyczno-dialektycznych procesach kształtowania się państwa przez cały czas istnienia cywilizacji ludzkiej i wytwarza narzędzia do takich badań. W czasach społeczeństwa bezklasowego kobiety głośno deklarowały równouprawnienie z mężczyznami. A w rezultacie - ginekokratyczne stosunki społeczne we wczesnych epokach istnienia cywilizacji ludzkiej. W okresie Środkowego Królestwa Egiptu (2040- 1640 p.n.e.), Egipcjanki miały niezależność od mężczyzn, miały własny biznes, fundusze, majątek itp. Wszyscy znają imiona egipskich królowych Nefertiti, Hatszepsut, które były kultowymi postaciami, nie mniej znanymi niż męscy faraonowie. Historia nie ignorowała kobiecego heroizmu okresu starożytności. Homer, Hellanicus, Herodot, Strabon, Plutarch, Diodorus Sicilia i inni pisali o swoich wyczynach w swoich annałach. Opisane w artykule granice chronologiczne badań obejmują rozpiętość czasową okresu niewolnictwa – pierwszej w dziejach społeczeństwa formacji klasowej.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach; 2022, 15; 121-130
2082-7016
2450-5552
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДО 60-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА, ЧЛЕНА РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ НАШОГО ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА ВЕГЕША
FOR THE 60th ANNIVERSARY OF A MEMBER OF OUR YEARBOOK EDITORIAL BOARD, DOCTOR OF HISTORY, PROFESSOR MYKOLA VEHESH
Autorzy:
Vidnyanskyj, Stepan
Olashyn, Mykola
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153652.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Mykola Vehesh
Carpathian Ukraine
history
Ukrainian state-building
Opis:
The article highlights the biography and scholarly work of a member of our yearbook editorial board, Doctor of History, Professor Mykola Vehesh
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 331-338
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Радянський джентльмен: український професор супроти викликів історії
A Soviet gentleman: a Ukrainian professor in the face of historic turmoil
Autorzy:
Blashkiv, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/916210.pdf
Data publikacji:
2019-12-20
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Ukrainian literature
academic novel
intellectual
history
Yury Makarov
українська література
університетский роман
інтелектуал
історія
Юрій Макаров
Opis:
The emphasis is placed on the main character’s personal, national and academic identity. A university professor and a linguist, the protagonist constructed his identity through combining the elements of Sovietness, Englishness, and Ukrainianness. While focusing on the protagonist’s identity quest, the author also identifies historical context of the novel, which is rooted in Ukrainian socio-historic reality throughout the 1950s-2010s.
Źródło:
Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog; 2019, 9; 11-22
2391-470X
Pojawia się w:
Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
ДО 60-РІЧЧЯ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА УжНУ, ЧЛЕНА РЕДАКЦІЙНОЇ КОЛЕГІЇ НАШОГО ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЄВГЕНІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА БЕВЗЮКА
FOR THE 60th ANNIVERSARY OF DOCTOR OF HISTORY, PROFESSOR OF UZHHOROD NATIONAL UNIVERSITY, A MEMBER OF OUR YEARBOOK EDITORIAL BOARD EVGEN BEVZYUK
Autorzy:
Andreyko, Vitaliy
Ivanenko, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2153614.pdf
Data publikacji:
2022-12-12
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
Evgen Bevzyuk
History
Central and Eastern Europe
Slavs
Opis:
The article highlights the biography and scholarly work of Doctor of History, Professor of Uzhhorod National University, a member of our yearbook editorial board Evgen Bevzyuk
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2022, 31; 322-325
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Енциклопедія українознавства» як об’єкт і джерельна база в наукових дослідженнях
The Encyclopedia of Ukraine as an object and a source in scientific researches
Autorzy:
Железняк, Микола
Іщенко, Олександр
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196114.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
Енциклопедія українознавства
історія енциклопедистики
українознавство
В. Кубійович
А. Жуковський
Encyclopedia of Ukraine Studies
history of encyclopedia science
Ukrainian studies
V. Kubiiovych
A. Zhukovskyi
Opis:
This study analyzes the assessments of various experts regarding the Encyclopedia of Ukraine, outlines the main areas of scientific research in which this encyclopedia used as the object of researches or the source for researches.
Простежено оцінки різних експертів щодо «Енциклопедії українознавства», окреслено основні напрямки наукових досліджень, у яких ця енциклопедія слугує об’єктом наукової уваги або джерелом цитованої інформац.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2017, 8-9
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Війна як фактор історичної трансформації фронтирів
War as a Factor in the Historical Transformation of Frontiers
Autorzy:
Martynov, A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51607652.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
війна
глобалізація
історична легітимність
кордон
фронтир
war
globalization
historical legitimacy
border
frontier
Opis:
Поняття фронтир передає семантичний зміст феномену рухомого кордону. Мова йде не тільки про міждержавний кордон. На всіх етапах світової історії рухомими були міжцивілізаційні кордони. Балкани та Україна як приклади таких міжцивілізаційних кордонів між християнським та мусульманським світами були конфліктними на різних етапах світової історії. Стаття присвячена проблемі впливу історичного феномену війни на зміну фронтирів. Специфіка локальних війн на відміну від світових полягає в обмежені політичних цілей, масштабів військових дій, засобів збройної боротьбі в специфічній стратегії та тактиці. Світові війні по-суті є зіткненнями цивільного населення, одітого в шинелі. Війна світова повинна мати вагомі глобальні наслідки для всього світу. Головна ознака світової війни участь у ній найбільш потужних військових держав та основних міжнародних угруповань. Соціально-історичне поняття світова війна визначається за різними ознаками. З соціально-історичної точки зору подібний тип війни є наслідком переходу до загального військового обов’язку та домінування технічних засобів ведення війни. Саме технічному прогресу ХХ ст. людство зобов’язано кривавими війнами, які торкались всього суспільства включно з тилом. Крім соціальних та психологічних джерел конфліктів, які можуть розглядатись як втілення соціального феномену війн, не менше значення, як свідчить багатий досвід історії, мають і культурні, етнічні та політичні джерела конфліктів. Вихід із військового конфлікту пов’язаний із цілями його учасників та засобами, які вони використовують. Його тривалість та інтенсивність залежить від устремлінь опонентів від їх ресурсів часу та зусиль, які потрібні для розробки мирного рішення. Угоди, в яких чітко зафіксовано цілі ворогуючих сторін оговорено момент закінчення боротьби, зменшують тривалість конфлікту. Такий бліцкриг можливий і якщо одна з сторін відносно швидко домоглася своєї мети, а інша ворогуюча сторона прийняла цей факт, як знак своєї поразки. Тому потенційний переможець повинен уявляти удар по яким символам супротивник сприйме за свою поразку. У обмеженій війні її учасники виходять з розуміння, що сутичка між ними не повинна торкатись їх існування. Тотальна війна це боротьба на знищення. Воюючі готові використати будь-які заходи, аби знищити супротивника. За доби холодної війни існувала небезпека безпосередньої сутички між найбільшими державами та військово-політичними угрупованнями, або ризик поступового переростання локального конфлікту в глобальний. Путінська війна проти України це і війна проти ліберальної демократії та проти нового піднесення Заходу, який був би здатний у такому випадку модернізувати за ліберально-демократичним зразком російську автократію.
The concept of frontier conveys the semantic content of the moving border phenomenon. It is not only about the interstate border. At all stages of world history, intercivilizational boundaries were mobile. The Balkans and Ukraine, as examples of such intercivilizational borders between the Christian and Muslim worlds, have been in conflict at various stages of world history. The article is devoted to the problem of the influence of the historical phenomenon of war on the change of frontiers. The specificity of local wars, in contrast to world wars, lies in the limitation of political goals, the scale of military operations, and the means of armed struggle in a specific strategy and tactic. World wars are essentially the clashes of civilians dressed in overcoats. A world war should have significant global consequences for the whole world. The main feature of a world war is the participation in it of the most powerful military states and major international groups. The socio-historical concept of a world war is defined according to various signs. From a socio-historical point of view, this type of war is a consequence of the transition to general military duty and the dominance of technical means of warfare. It is the technical progress of the 20th century. humanity owes bloody wars that affected the whole society, including the rear. In addition to the social and psychological sources of conflicts, which can be considered as the embodiment of the social phenomenon of wars, cultural, ethnic and political sources of conflicts have no less importance, as evidenced by the rich experience of history. The way out of a military conflict is related to the goals of its participants and the means they use. Its duration and intensity depends on the aspirations of the opponents and their resources of time and effort needed to develop a peaceful solution. Agreements, in which the goals of the warring parties are clearly recorded and the moment of the end of the struggle is specified, reduce the duration of the conflict. Such a blitzkrieg is also possible if one of the parties achieved its goal relatively quickly, and the other opposing party accepted this fact as a sign of its defeat. Therefore, the potential winner must imagine a blow based on which symbols the opponent will perceive as his defeat. In a limited war, its participants proceed from the understanding that the conflict between them should not affect their existence. Total war is a struggle for destruction. The fighters are ready to use any measures to destroy the enemy. During the Cold War, there was a danger of a direct clash between the largest states and military-political groups, or the risk of a local conflict gradually turning into a global one. Putin's war against Ukraine is also a war against liberal democracy and against the new rise of the West, which would be able in such a case to modernize the Russian autocracy according to the liberal-democratic model.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 7-18
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
«Дожити до ста»: моделювання героя в романі Володимира Лиса Століття Якова
"Survive to the hundred": modeling a hero in Vladimir Lis’s novel The age of Jacob
Autorzy:
Krupka, Liubomir
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/916193.pdf
Data publikacji:
2019-12-20
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
Ukrainian literature
family memory
host
history
Zagoryany
Українська література
родинна пам’ять
господар
історія
Загоряни
Opis:
The article is devoted to the study of the novel by Vladimir Fox, The Age of Jacob. The main purpose is to analyze ways of modeling identity in the context of the axiological priorities of the protagonist as a collective image of the Ukrainian peasant in the 20th century.
Źródło:
Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog; 2019, 9; 59-65
2391-470X
Pojawia się w:
Kultury Wschodniosłowiańskie – Oblicza i Dialog
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Українська тюркологія у ХХ – на початку ХХІ ст.: розвиток і основні здобутки
Ukrainian Turkology in the XXth and Early XXIst Centuries: its Development and Fundamental Achievements
Autorzy:
Sorokin, S.
Prorochenko, N.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51607828.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
сходознавство
тюркологія
А. Кримський
Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства
дослідження українсько-турецьких відносин
Oriental Studies
Turkology
A. Krymsky
All-Ukrainian Academic Association for Oriental Studies
Ukrainian-Turkish relations research history
Opis:
Дослідження містить аналіз процесу становлення, професійного зростання та основних здобутків тюркологічних досліджень в Україні. Визначено, що поштовхом для розвитку української тюркології стало здобуття незалежності України у 1918 р. та утворення спеціальних наукових установ (Української Академії наук, Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства, Тюркологічної комісії), які забезпечили розвиток тюркологічних розвідок. Особлива увага до тюркологічного напряму українських науковців-сходознавців визначалася тривалими історичними зв’язками українського населення з тюркськими народами України і становленням міждержавних відносин з Турецькою Республікою та необхідністю їх подальшого розвитку. Зазначено, що у часи панування радянської влади в Україні тюркологія занепадає через масові репресії проти українських тюркологів, руйнування наукових осередків у 1930-і рр. і відсутність спеціалізованих наукових установ і шкіл у подальшому, що було пов’язано з централізацією такого роду досліджень у Москві. Сприятливі умови для відродження тюркології як самостійного наукового напряму відбувається після відновлення незалежності України, що свідчить про актуальність і практичну значущість для нашої держави таких досліджень. Розвиток і наукові результати української тюркології є вагомим внеском у розбудову гуманітарних зв’язків між українським і тюркськими народами та державами. У статті представлено характеристику основних напрямів наукової діяльності українських тюркологів, узагальнення їхнього наукового спадку та аналіз тюркологічних розвідок. Звертається увага, що сучасною парадигмою розвитку тюркологічних досліджень в Україні стає розширення сфери дослідження українсько-турецьких відносин, поглиблення вивчення степових культур, що існували на території України та їхнього впливу на українську культуру і менталітет.
This research deals with an analysis of the formation, professional evolution, and key achievements of Turkology studies in Ukraine. It was determined that a major push for the development of Ukrainian Turkology was Ukraine’s independence in 1918 and the foundation of special academic and scientific institutions such as the Ukrainian Academy of Sciences, All-Ukrainian Research Association of Orientalists, the Turkology Commission which ensured a fruitful development of Turkology studies. A special attention of Ukrainian orientalists to Turkology was determined by sustained historical ties of the Ukrainian people with the Turkic peoples of Ukraine as well as by the establishing of interstate relations with the Republic of Türkiye and the necessity of their further development. It was noted that during the reign of Soviet power in Ukraine, Turkology declined due to massive repressions against Ukrainian Turkologs, the destruction of Ukrainian Oriental research centers in 1930s and the subsequent ban of specialized scientific institutions and oriental schools which were concentrated mainly in Moscow. Enabling environment for the resurgence of Turkology as an independent research branch was ensured after the renewal of Ukrainian independence in 1991, which indicates the relevance and practical significance of such research for our country. The development and scientific results of Ukrainian Turkology are a significant contribution to the evolution of humanitarian ties between Ukraine and Turkic peoples and states. This paper represents basic features and directions of the research activities of Ukrainian Turkologs, the generalization of their academic heritage and the analyses of Turkology academic works. It is especially underlined that the most important paradigm of the evolution of Turkology studies in Ukraine is the enlargement of the scope of Ukrainian – Turkic relations research, the deepening of the study of the steppe civilization on the territory of Ukraine and their influence on Ukrainian culture and mentality.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2023, 21; 154-175
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Проблеми всесвітньо-історичного процесу й участі в ньому України на сторінках збірника збірника наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» (огляд змісту випусків 1-29 за 1991-2020 рр.)
Issues of world history and Ukraines role in it on the pages of “The international relations of Ukraine: scientific searches and findings” (a content review of issues 1-29 from 1991 to 2020)
Autorzy:
Ivanenko, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1977892.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
international relations of Ukraine
world history
foreign policy
periodical
міжнародні зв’язки України
всесвітня історія
зовнішня політика
періодичне видання
Opis:
У статті здійснено огляд змісту випусків 1-29 за 1991–2020 роки збірника «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки». Наголошується, що після відновлення незалежності України 1991 року відбулося становлення широкої мережі вітчизняних періодичних видань із гуманітарних наук, що виконують важливу координаційну функцію, акумулюючи зусилля авторів, редакторів і рецензентів із різних регіонів України й зарубіжжя та об’єднуючи їх у єдині колективи, а також відображають тенденції розвитку наукової думки, надають майданчики для обговорення актуальних проблем і дискусій, впливають на динаміку концептуального оновлення української соціогуманітаристики. 1991 року засновано перше в незалежній Україні спеціалізоване періодичне видання зі всесвітньої історії – міжвідомчий збірник наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки». На цей щорічник покладено завдання координації досліджень представників школи української історичної європеїстики, фундаторами якої є члени-кореспонденти Національної академії наук України Ф.П. Шевченко (1914–1995), І.М. Мельникова (1918–2010) та П.С. Сохань (1926–2013), а з 1991 р. її очолює завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин (з 2012 року – відділ історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України), член-кореспондент НАН України С.В. Віднянський, який є відповідальним редактором згаданого збірника від 1993 року. Загалом опубліковані впродовж 1991–2020 рр. у 29 випусках «Міжнародних зв’язків України: наукових пошуків і знахідок» матеріали в комплексі допомагають відтворити багатовимірну панораму міжнародних зв’язків на теренах сучасної України від часів Київської Русі до початку ХХІ ст. на тлі всесвітньоісторичного процесу. За свою майже 30-річну історію щорічник «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» здобув авторитет впливового центрально-східноєвропейського наукового періодичного видання, що здійснює внесок у координацію теоретико-методологічних пошуків у галузі всесвітньої історії, осмислення ключових проблем всесвітньо-історичного процесу й місця в ньому України.
The paper presents a content review of “the International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings” (issues 1-29 from 1991 to 2020). The author highlights that after Ukraine regained its independence in 1991, a wide network of Ukrainian periodicals in the humanities was established. These periodicals perform an important coordinating function, accumulate the efforts of authors, editors and reviewers from different regions of Ukraine and foreign countries and unite them into united teams, as well as reflect trends in scientific development, provide an opportunity to discuss topical issues, influence the dynamics of conceptual updating of socio-humanitarian disciplines in Ukraine. In 1991, the first specialised periodical on world history in independent Ukraine – the Yearbook "International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings" – was created. The purpose of this Yearbook is to coordinate research carried out by representatives of "the Historical European Studies" Ukrainian academic school. The founders of this school are corresponding members of the NAS of Ukraine F.P. Shevchenko (1914-1995), I.M. Mel'nykova (1918-2010) and P.S. Sokhan' (1926-2013). Since 1991, corresponding member of the NAS of Ukraine S.V. Vidnyanskyj heads the Department of World History and International Relations (since 2012 the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine) and leads the aforementioned academic school. In general, the papers published in “the International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings” from 1991 to 2020 contribute to the reconstruction of a broad panorama of international relations in the lands of Ukraine from the times of Kyivan Rus' until the early 21st century. During its almost thirty-year history, the Yearbook has become an influential periodical of Central and Eastern Europe, contributing to the coordination of fundamental research on world history and the understanding of key issues in world history and Ukraine's place in it.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 477-494
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історичні особливості таджицького соціуму радянського періоду
Historical Features of the Tajik Society in Soviet period
Autorzy:
Bulvinskyi, A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51603200.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Таджикистан
Таджицька РСР
таджики
таджицький соціум
ідентичність
Tajikistan
Tajik SSR
Tajiks
Tajik society
identity
Opis:
У статті здійснено аналіз особливостей таджицького соціуму радянського періоду. Сучасна таджицька ідентичність почала формуватися лише на початку XX ст. із виходом у 1912 р. першої таджицької газети «Бухорои шариф» («Священна Бухара»). До особливостей таджицького соціуму радянського періоду ми віднесли відсутність досвіду незалежного державного існування; низький рівень національної самосвідомості населення, адже таджицька ідентичність відокремилась від загальномусульманської та загальноперської лише у 1920-х рр.; вдячність радянській владі за відродження таджицької державності спочатку у форматі таджицької національної автономії, а з 1929 р. – Таджицької РСР; фактична відсутність досвіду життя народу при капіталістичному ладі; політичним носієм таджицької національної самосвідомості стала Компартія Таджикистану в особі національної партійної еліти, яка й конструювали нову таджицьку ідентичність; поступове набуття російською мовою статусу мови міжнаціонального спілкування у Таджикистані та заміна таджицько-узбецької двомовності таджиків таджицько-російською; підпорядкування таджицької культури радянській імперській культурі що з часом виховало у таджицькому соціумі компліментарне ставлення до СРСР і Росії загалом та щиру політичну лояльність щодо них; розширення багатонаціональності та соціально-професійної сегментції таджицького соціуму при якій корінне населення переважно було зайняте в сільському господарстві, торгівлі, культурі та освіті, а приїжджі зайняли провідні позиції у промисловості, конструкторських бюро, наукових установах; складна географічна конфігурація держави, нерозвинутість державних та економічних структур країни стали причиною територіальної відособленості та роз’єднаності таджицького суспільства, а також формування регіональних кланів – ходжентського, кулябського, гармського та памірського.
The article analyzes the features of the Tajik society in Soviet period. Modern Tajik identity began to take shape only at the beginning of the XX-th century with the publication in 1912 of the first Tajik newspaper “Bukhoroi Sharif” (“Holy Bukhara”). Among the peculiarities of the Tajik society in Soviet period, we attributed the lack of experience of independent state existence; low level of national self-consciousness of the population because the Tajik identity was separated from the general Muslim and general Persian only in the 1920-s; gratitude to the Soviet authorities for the revival of Tajik statehood, firstly in the format of Tajik national autonomy, and since 1929 – the Tajik SSR; the actual lack of experience in the life of the people under the capitalist system; the Communist Party of Tajikistan, represented by the national party elite, which constructed a new Tajik identity, became the political bearer of Tajik national identity; Russian language’s gradual acquisition of the status of the language of interethnic communication in Tajikistan and replacement of Tajik-Uzbek bilingualism of Tajiks by Tajik-Russian; the subordination of Tajik culture to Soviet imperial culture, which eventually fostered in Tajik society a complimentary attitude towards the USSR and Russia in general and sincere political loyalty to them; expansion of multinational and socio-professional segmentation of Tajik society in which the indigenous population was mainly employed in agriculture, trade, culture and education, and visitors took leading positions in industry, design offices, research institutions; complex geographical configuration of the state, underdeveloped state and economic structures of the country led to the territorial isolation and disunity of Tajik society, as well as the formation of regional clans - Khujand, Kulyab, Garm and Pamir.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 63-75
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Енциклопедична справа в Hаціональній Aкадемії Наук україни: історія та сьогодення
The encyclopedia publishing in the National Academy of Sciences of Ukraine: history and present
Autorzy:
Железняк, Микола
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196144.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Tematy:
національна енциклопедія
академічна енциклопедистика
Національна академія наук України
«Енциклопедія Сучасної України»
Наукове товариство імені Шевченка
encyclopedia publishing
National Academy of Sciences of Ukraine
Encyclopedia of Modern Ukraine
Shevchenko Scientific Society
Opis:
The study describes the academic encyclopedias of Ukraine. The main attention is paid to the peculiarities of the development of the encyclopedia publishing at the National Academy of Sciences of Ukraine: its origins and the most important academic encyclopedias are outlined. The spectrum of encyclopedic projects is analyzed by the scientific branches and the conclusion is drawn about the significant advantage of social sciences and humanities over others in the contex of presenting knowledge in encyclopedic format. Some vision of further development of the encyclopedia publishing in Academy is proposed.
У дослідженні схарактеризовано українську академічну енциклопедичну справу. Увагу акцентовано на особливостях розвитку енциклопедистики в Національній академії наук України: окреслено її зародження та найважливіші академічні енциклопедичні видання. Проаналізовано спектр енциклопедичних проектів за науковими напрямами та зроблено висновок про значне кількісне переважання представлення знань у форматі енциклопедій суспільно-гуманітарних наук над природничими й технічними. Запропоновано власне бачення подальшого розвитку академічної енциклопедистики.
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2018, 10
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Складне прощання з імперією: практики подолання тоталітарного минулого в Україні
A Difficult Farewell to the Empire: Practices of Overcoming the Totalitarian Past in Ukraine
Autorzy:
Kordun, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/51604333.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
подолання наслідків тоталітаризму
декомунізація
деколонізація
overcoming the consequences of totalitarianism
decommunization
decolonization
Opis:
Подолання тоталітарного минулого в Україні є складним багатоаспектним процесом, під час якого необхідно було паралельно і комплексно вирішувати такі завдання як декомунізація, дерадянізація та деколонізація/дерусифікація. До того ж у 90-х рр. ХХ ст. вони були частиною ще більш складних загальних процесів пострадянських трансформацій в Україні, коли у короткий період часу довелося одночасно вирішувати ще цілий комплекс інших – економічних, політичних, соціальних, світоглядних та ін. – проблем різного ступеню складності, спрямованості та інтенсивності. На такому тлі процеси реальної декомунізації та дерадянізації виглядали мало не другорядними щодо згаданого комплексу проблем. Їх реалізація була підпорядкована необхідності легітимації незалежності і збереження територіальної цілісності держави; формуванню лояльності населення до влади та підтримки її політичного курсу. З огляду на це, прощання з тоталітарним минулим носило компромісний характер, відбувалися стихійно, несистемно, непослідовно, без належного інформаційного, наукового та політичного забезпечення – під впливом поточної політичної кон’юнктури, породженої компромісом між посткомуністичною номенклатурою та ліберально-демократичними політиками. Ці процеси були неоднорідними в територіальному вимірі, різнилася на загальнонаціональному та місцевому рівні та визначалися динамікою співвідношення політичних сил у місцевих радах, викликаючи палкі наукові та політичні дискусії чи зазнаючи латентного або навіть відвертого саботажу та опору з боку політиків або громадян. Спостерігалося значне відставання у часі та глибині таких процесів від країн Європи, які належали свого часу до т.зв. «соціалістичного табору». Складовими цих процесів стали реабілітація жертв політичних репресій, повернення кримських татар, повернення імен українських політичних та культурних діячів, стихійні процеси «демокомунізації» на кшталт знесення пам’ятників Леніну та іншим діячам ВКПБ-КПСС (т. зв. «ленінопад»). Значна частина процесів деколонізації та дерадянізації, які мали б відбутися ще протягом першого десятиліття української незалежності, не є завершеними навіть на нинішньому етапі і активізувалися лише в умовах активної фази російської агресії щодо України у 2014 та 2022 р. Як наслідок, неподолане, непроговорене і не переосмислене повною мірою тоталітарне минуле часто і досі стоїть на заваді розвитку України як європейської демократичної держави.
Overcoming the totalitarian past in Ukraine is a complex multifaceted process, during which it was necessary to solve such tasks as decommunization, de-Sovietization and decolonization/de-Russification in a parallel and comprehensive manner. In addition, in the 90s of the XX century they were part of even more complex general processes of post-Soviet transformations in Ukraine, when in a short period of time it was necessary to simultaneously solve a whole complex of others – economic, political, social, worldview, etc. - problems of varying degrees of complexity, focus and intensity. Against this background, the processes of real decommunization and de-Sovietization seemed almost secondary to the mentioned set of problems. Their implementation was subject to the need to legitimize independence and preserve the territorial integrity of the state; formation of the population’s loyalty to the government and support for its political course. In view of this, farewell to the totalitarian past was of a compromising nature, took place spontaneously, unsystematically, inconsistently, without proper informational, scientific and political support – under the influence of the current political situation, generated by a compromise between the post-communist nomenclature and liberal-democratic politicians. These processes were heterogeneous in the territorial dimension, varied at the national and local levels and were determined by the dynamics of the balance of political forces in local councils, causing heated scientific and political debates or experiencing latent or even open sabotage and resistance from politicians or citizens. There was a significant lag in the time and depth of such processes from the countries of Europe, which at one time belonged to the so-called “socialist camp”. The components of these processes were the rehabilitation of victims of political repressions, the return of Crimean Tatars, the return of the names of Ukrainian political and cultural figures, spontaneous processes of “democommunization” such as the demolition of monuments to Lenin and other figures of the Communist Party of the Soviet Union-CPSU (the so-called “Lenin fall”). A significant part of the processes of decolonization and de-Sovietization, which were supposed to take place during the first decade of Ukrainian independence, are not complete even at the current stage and were activated only in the conditions of the active phase of Russian aggression against Ukraine in 2014 and 2022. As a result, unresolved, unspoken and not the completely reinterpreted totalitarian past often and still stands in the way of Ukraine’s development as a European democratic state.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 48-62
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies