Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Unemployment;" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Проблеми зайнятості та територіальна мобільність молоді в Україні
    Autorzy:
    Тілікіна, Н.В.
    Черніченко, В.В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2151144.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    youth labour market
    employment among youth
    unemployment among youth
    socially vulnerable category of population
    Opis:
    In the article, there have been examined the major issues of youth employment in the Ukrainian labour market. According to the data of the sociological studies, there have been discovered certain aspects of employment behavior and labour orientation of young people; there have been analyzed problems of unemployment among youth, tendencies on workplace changes and mobility among young people as well as factors and causes, which influence the decision regarding changing of the workplace. There have been presented necessary ways of fostering the youth employment and major development prospects of the youth segment of the labour market. There have been given recommendations regarding ways of improvement of the situation for youth in the labour market.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2017, 3(20); 135-151
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Анализ современного состояния сферы туризма в Yкраине
    The analysis of the modern condition of tourist sphere in Ukraine
    Autorzy:
    Нестерчук, Юлия
    Рыбчак, Елена
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/447023.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Mazowiecka Uczelnia Publiczna w Płocku
    Tematy:
    tourism
    income
    exports
    unemployment
    туризм
    доход
    экспорт
    безработица
    Opis:
    In the contemporary society tourist industry is one of the dynamically developing forms of the international economic activity, which has a great effect on the world’s economy. According to the forecasts of the Worldwide Tourist Organization, the number of tourists will continue to grow during 2016-2020 on the average to 3,8% annually. The aim of the article is the analysis of the main rates, which describe tourist sphere functioning in Ukraine. Objective and subjective factors, which compromise the dynamics of the main rates of tourist sphere development in Ukraine have been distinguished in the article. The analysis of the tourist flows in Ukraine have been indicative of their decrease since 2014. It has been noted, that hard times in the tourist industry compromised the dynamics of the funds available for investment into the branch, and, therefore, the further reduction of its competitiveness level.
    В современном сообществе туризм является одним из динамично развивающихся видов международной экономической деятельности, которая оказывает существенное влияние на мировую экономику. По прогнозам Всемирной туристской организации, количество туристов продолжит расти на протяжении 2016-2020 годов в среднем на 3,8% ежегодно. Целью статьи является анализ основных показателей, которые характеризуют функционирование сферы туризма в Украине. В статье выделены факторы объективного и субъективного характера, которые негативно влияют на динамику основных показателей развития туристической сферы Украины. Анализ туристических потоков в Украине свидетельствует об уменьшении, начиная с 2014 года, их объема. Указывается, что сложная ситуация в туризме негативно повлияла на динамику инвестиционных ресурсов в отрасль и, соответственно, дальнейшему снижению уровня ее конкурентоспособности.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne; 2016, 1(23); 423 - 430
    1644-888X
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe PWSZ w Płocku. Nauki Ekonomiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Стратегії розвитку ринку праці України, основані на запозиченні досвіду децентралізації влади у Польщі
    Strategies for the Development of the Ukrainian Labor Market, Based on the Power Decentralization Experience in Poland
    Autorzy:
    Romanov, Arthur
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/972880.pdf
    Data publikacji:
    2018-09-01
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Gospodarki Euroregionalnej im. Alcide De Gasperi w Józefowie
    Tematy:
    labor market;
    employment;
    unemployment rate;
    education;
    vocational training;
    decentralization
    Opis:
    The article concerns with differences in the development of the labor market of the EU countries and Ukraine, because based on the “Agenda for Sustainable Development” effective labor market functioning contributes to the achievement of full and productive employment and decent work for various social groups. The experience of power decentralization in Poland has been particularly emphasized. Purpose. The purpose of the article is to define strategies for the development of the Ukrainian labor market based on the experience of decentralization of power in Poland. Methods. General scientific and special methods of economic reality investigations have been used in the article. The dialectical method has been used to study theoretical positions of the labor market functioning. The method of theoretical generalization has been used for the formulation of proposals and conclusions. Results. The article provides an analysis of labor market in Ukraine. The features of development and problems of functioning of Ukrainian labor market have been exposed. They are labor migration, youth unemployment, long-term unemployment and others. It has been proposed to borrow Polish experience of decentralization of the organization of the labor market. The strategic directions of reforming the Ukrainian labor market in terms of power decentralization are the following: optimizing funding for professional training programs; acquisition of new competences; increasing the impact of social dialogue; introduction of additional guarantees for hired employees; encouraging entrepreneurs and households to finance the reproduction of human capital, etc.
    Źródło:
    Intercultural Communication; 2018, 5, 2; 211-227
    2451-0998
    Pojawia się w:
    Intercultural Communication
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    ОСНОВНІ НАПРЯМИ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
    Główne kierunki polityki socjalnej Unii Europejskiej
    Principles of social policy European Union
    Autorzy:
    Бутирська, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/550781.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Wyższa Szkoła Biznesu i Przedsiębiorczości w Ostrowcu Świętokrzyskim
    Tematy:
    polityka socjalna
    Unia Europejska
    Komisja Europejska
    bezrobocie wśród młodzieży gwarancje socjalne
    migracja zarobkowa
    konkurencyjność
    social policy
    the European Union
    European Commission
    youth unemployment
    social guarantees
    labour migration
    competitiveness
    Opis:
    Zbadano szczegóły polityki socjalnej UE. Udowodniono, iż Unia rozwiązuje tradycyjne problemy poszerzenia kompetencji swoich struktur oraz zwiększenia liczby instytucji socjalnych poziomu komunitarnego, wyrównywania socjalno-gospodarczego krajów – członków UE oraz zbliżenia się narodowych systemów gwarancji socjalnych. Jednak w realizacji idei harmonizacji zasad życiowych oraz pracy przeszkadzają odmienności w zakresie standardów socjalnych krajów bogatych i biednych, niedostateczne poziomy kwalifikacji pracowników odnośnie zajmowanych stanowisk, wywołane bezrobociem, jak również odmienności w realizacji polityki socjalnej.
    The peculiarities of the EU social policy are considered. It is proved that it solves the traditional issues of the expansion of its competence and increasing the number of social institutions at the community level, socio-economic alignment of the EU member states and the convergence of national social security systems. But the implementation of the idea of harmonization of living and working standards is prevented by a large gap between social standards between rich and poor member states, the discrepancy between job qualifications and skills, problems caused by the longstanding and youth unemployment and the difference in the social policy methods and the reluctance of some countries to delegate powers of the mentioned field to the EU.
    Źródło:
    Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne; 2013, 1; 9-32
    2300-1739
    Pojawia się w:
    Acta Scientifica Academiae Ostroviensis. Sectio A, Nauki Humanistyczne, Społeczne i Techniczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Багатовекторна зовнішня політика Узбекистану як важливий засіб вирішення соціально-економічних проблем країни
    Multi-vector Foreign Policy of Uzbekistan as an Important Means of Solving the Socio-economic Problems of the Country
    Autorzy:
    Фомін, C.C.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676689.pdf
    Data publikacji:
    2021-12-16
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    демографічна проблема
    безробіття
    трудова міграція
    екологічна проблема
    багатовекторна зовнішня політика
    євразійська економічна інтеграція
    зона вільної торгівлі
    економічний союз
    протекціонізм
    demographic problem
    unemployment
    labour migration
    ecological problem
    multi-vector foreign policy
    Eurasian economic integration
    free trade area
    economic union
    protectionism
    Opis:
    В статті окреслені внутрішні проблеми Узбекистану, серед яких слід назвати проблему бідності, масового безробіття, нестачі сільськогосподарської землі і водних ресурсів, екологічні проблеми. Значною мірою ці проблеми обумовлені швидким зростанням населення. Узбекистан намагається  вирішити ці проблеми шляхом ліберальних ринкових реформ та багатовекторної зовнішньої політики, розвиваючи одночасно політичні та торгово-економічні відносини з різними країнами, зокрема, з Китаєм, США, Євросоюзом, Туреччиною, Південною Кореєю, Росією та іншими країнами-членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС). В статті показано, що обсяги торгівлі Узбекистану із західними країнами, а також обсяги західних інвестицій в економіку цієї країни в цілому залишаються, принаймні зараз, невисокими. Робиться висновок, що для США Узбекистан є цікавим головним чином в геополітичному і військово-стратегічному аспектах, особливо зараз, після виводу американських військ із Афганістану. ЄС значно більше, ніж США, зацікавлений в розвитку торгово-економічних відносин з Узбекистаном. Нова угода між Узбекистаном і ЄС про розширене партнерство і співробітництво створить більш сприятливі умови для економічного співробітництва і торгівлі, зростання європейських інвестицій в економіку Узбекистану. Проте, здається, що фактор географічної віддаленості Узбекистану від Європи не дасть можливості країнам Євросоюзу займати таке ж провідне місце в зовнішньоекономічних відносинах Узбекистану, яке зараз займають сусідні Китай, Росія та інші країни-члени ЄАЕС. Показано, що найважливішим торгово-економічним партнером Узбекистану є Китай, який розглядає Узбекистан як важливу транзитну країну, через територію якої проходять транспортні коридори для транспортування, перш за все, китайських товарів в країни Європи та інші регіони світу. Китайські інвестиції в економіку Узбекистану невпинно зростають. Євразійський економічний союз (ЄАЕС), зокрема, такі його члени як Росія і Казахстан, також є для Узбекистану найважливішим торгово-економічним партнером. Крім того, Росія є головним ринком праці для мільйонів узбецьких трудових мігрантів. В межах ЄАЕС був створений єдиний ринок праці, трудові мігранти-громадяни країн-членів ЄАЕС користуються соціальними правами країни перебування та можуть вільно пересуватися територією країн-членів ЄАЕС. Ця обставина особливо важлива для Узбекистану, який зацікавлений в покращенні умов перебування своїх трудових мігрантів. Крім того, як свідчать факти, економічна інтеграція в межах ЄАЕС не перешкоджає урядам країн-членів ЄАЕС розвивати інтенсивні політичні і економічні відносини з різними країнами. Враховуючи всю низку гострих соціально-економічних, екологічних і демографічних проблем, які стоять перед Узбекистаном, думається, що в майбутньому неможливо повністю виключати членство Узбекистану в ЄАЕС, особливо, якщо таке членство не завадить узбецькому керівництву й надалі проводити багатовекторну зовнішню політику. Парламент Узбекистану схвалив рішення брати участь в роботі ЄАЕС в якості спостерігача. В грудні 2020 р. ЄАЕС надав Узбекистану такий статус.
    The article elucidates the internal problems of Uzbekistan among which one should mention the problem of poverty, mass unemployment, shortage of arable land and water resources, serious ecological problems. To a high degree these problems have been caused by a rapid growth of population. Uzbekistan tries to solve these problems by means of liberal market reforms and the multi-vector foreign policy developing political, economic and trade relations at the same time with different countries, in particular with China, the USA, the EU, Turkey, South Korea, Russia and other countries-members of the Eurasian Economic Union (EAEU). It was shown that volumes of trade of Uzbekistan with the Western countries as well as the level of Western investments remain at least now not high. The conclusion is drawn that for the USA Uzbekistan presents the interest mainly in geopolitical, military and strategic aspects, especially now after the US troops left Afghanistan. The EU is more than the USA interested in developing the trade and economic relations with Uzbekistan. The new agreement between Uzbekistan and the EU on enlarged partnership and cooperation will create more favorable conditions for economic cooperation and trade, growth of European investments into economy of Uzbekistan. Nevertheless it seems that the factor of geographic remoteness of Uzbekistan from Europe will not make it possible for the EU countries to occupy the same place in external economic links of Uzbekistan as the countries-neighbours such as China, Russia and other countries-members of the EAEU. It is shown that China is the most important trade and economic partner of Uzbekistan. China considers Uzbekistan as the important transit country with transport corridors indispensable for transportation first of all of Chinese goods to the countries of Europe and other regions of the world. The Chinese investments into economy of Uzbekistan are constantly growing. The Eurasian Economic Union (EAEU), in particular Russia and Kazakhstan, is also the most important trade and economic partner of Uzbekistan. Besides, Russia is the biggest labour market for millions of Uzbek migrant workers. Within the EAEU the common labour market was created, migrant workers who are citizens of the countries-members of the EAEU enjoy the social rights of the country of stay and may freely move over territories of the countries-members of the EAEU. This fact is especially important for Uzbekistan which is interested in improving living conditions of its migrant workers. Besides, as the facts show, the economic integration within the EAEU does not prevent the governments of the countries-members of the EAEU from developing intensive political and economic relations with different countries. Taking into account the complex of acute socio-economic, ecological and demographic problems facing Uzbekistan it seems that in the future one cannot completely exclude the possibility of membership of Uzbekistan in the EAEU especially if such a membership does not prevent the Uzbek government from pursuing the multi-vector foreign policy. The parliament of Uzbekistan approved the decision to obtain the status of observer at the EAEU. The EAEU granted this status to Uzbekistan in December 2020.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 16; 175-195
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies