Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Soviet intelligence" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Радянська агресія в Афганістані (1979–1989 рр.) і американсько-пакистанські відносини
Soviet Aggression in Afghanistan (1979–1989) and American – Pakistan Relanions
Autorzy:
Ковальков, О.Л.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676891.pdf
Data publikacji:
2022-11-08
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Афганістан
Міжвідомча розвідка
Пакистан
радянська агресія
США
Центральне розвідувальне управління
Afghanistan
Interagency Intelligence
Pakistan
Soviet aggression
USA
Central Intelligence Agency
Opis:
У статті на підставі переважно американських і пакистанських документів і мемуарної літератури досліджено вплив агресії СРСР в Афганістані в 1979–1989 рр. на відносини між США і Пакистаном. Радянська інтервенція в Афганістан зумовила погіршення радянсько-американських відносин, згортання «розрядки» і загострення «холодної війни». Одним із проявів цього стала підтримка Сполученими Штатами афганської опозиції. США потребували союзників у цій політиці, одним з яких став Пакистан. Він був затиснутий між окупованим радянськими військами Афганістаном і недружньою Індією, тож потребував надійних союзників. До того ж у Пакистані розмістилися штаб-квартири афганських опозиційних партій, знайшли притулок майже 3 млн. біженців і були облаштовані табори підготовки моджахедів. США і Пакистан були зацікавлені у співпраці. Доведено зумовленість зміни формату американсько-пакистанських відносин громадянською війною в Афганістані та залученням у неї СРСР на боці правлячої Народно-Демократичної Партії Афганістану. З’ясовано, що відносини між США і Пакистаном у     1980-і рр. розвивались у двох напрямках: офіційному і прихованому. Під впливом афганської кризи США поступилися своїми принципами. Попри диктаторський режим і порушення умов ядерного нерозповсюдження США значно розширили військово-технічну й економічну допомогу Пакистану. Це значно посилило обороноздатність країни і посилило позиції режиму М. Зіяуль-Хака. Пакистан перетворився на одного з головних союзників США у регіоні загалом і в їх підтримці опозиції в афганській кризі зокрема. Важливою була таємна співпраця Центрального розвідувального управління США і пакистанської Міжвідомчої розвідки з фінансування і постачання військового майна афганським моджахедам, надання їм розвідувальних даних, сприяння у виготовленні та поширенні пропагандистських матеріалів тощо. Це мало помітний вплив на перебіг Афганської війни, значно посилило здатність моджахедів протистояти радянським військам і збільшило згубні наслідки афганської авантюри для СРСР. Після виведення радянських військ з Афганістану Пакистан втратив для США стратегічне значення, більшість програм американсько-пакистанського співробітництва були згорнуті.
The impact of the Soviet aggression in Afghanistan in 1979–1989 on US–Pakistan relations on the basis of predominantly American-Pakistani documents and memoirs has been examined in the article. Soviet intervention in Afghanistan led to the deterioration of Soviet-American relations, the curtailment of “détente” and the escalation of the Cold War. One manifestation of this was the United States’ full support for the Afghan opposition. The USA needed Pakistan as allies in this policy but it was sandwiched between Soviet-occupied Afghanistan and unfriendly India, so it needed reliable allies. In addition, the Afghan opposition parties’ headquarters, Mujahedeen training camps were located in Pakistan with almost 3 million settled refugees. The USA and Pakistan were mutually interested in close cooperation. The conditionality of changing the format of US-Pakistani relations by the civil war in Afghanistan and the involvement of the USSR on the side of the ruling People’s Democratic Party of Afghanistan have been proved. The relations between the USA and Pakistan in the 1980s developed in two directions: official and covert but under the Afghan crisis influence the United States gave in to its principles. Despite the dictatorial regime, violation of the conditions of nuclear non-proliferation the USA has significantly expanded its military-technical and economic assistance to Pakistan. This significantly strengthened the country's defense capabilities and position of M. Ziyaul-Haq’s regime and Pakistan has become in general one of the main allies of the USA in their support of the Afghan crisis opposition. The secret cooperation between the CIA and the Pakistani Interagency Intelligence in financing and supplying military property to the Afghan Mujahedeen, providing them with intelligence, assisting in the production and dissemination of propaganda materials was important. This had a marked effect on the Afghan war outbreak, greatly strengthened the Mujahedeen’s ability to resist Soviet troops, and significantly increased the disastrous consequences of the Afghan adventure for the USSR. After the Soviet troops’ withdrawal from Afghanistan, Pakistan lost strategic importance to the USA, and most programs of US-Pakistani cooperation were curtailed.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 128-143
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Scientific Sphere of Soviet Ukraine in Conditions of Ukrainianization of the 1920s
Autorzy:
Масненко, Віталій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/607652.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Ukrainianization
scientific intelligence
Ukrainian science
українізація
наукова розвідка
українська наука
Opis:
The article examines the processes of transformation of scientific sphere of Soviet Ukraine in the 1920s, when the official policy of Ukrainianization was provided. Author comments the difference between positions of academic circles and the Bolshevik government regarding the development and character of science. In these circumstances, the scientific sphere has acquired a new quality. By 1929, the Ukrainian Academy of Science’s activity had a quite distinct national form and content. In the Ukrainian SSR, the number of Ukrainian ethnic scientists was growing up. There has been formed a significant body of Ukrainian scientific works from all research sectors. Most areas of scientific research, including natural, accurate, legal science, received professional terminology dictionaries, regulated by the new spelling. It gave rise to a new generation of Ukrainian scientific intelligence. The process of recognition of Ukrainian science in the European and international scientific community was notable. However, the project of building a complete national science remained unfinished. Ukrainian science could not overcome the relatively narrow confines of official course of Ukrainianization. At the beginning of 1930 there was a dramatic change within ethnic policy of the USSR, the return to a policy of Russification, leading to serious deformation in science. Science in Soviet Ukraine became more ideological and more all-union.
У статті розглянуто процеси трансформації наукової сфери підрадянської України в 1920-х роках, коли провадилась офіційна політика українізації. Зауважена відмінність позиції наукових кіл і більшовицької влади щодо перспектив розвитку й характеру науки. У цих умовах наукова сфера набула нової якості. До 1929 р. діяльність ВУАН мала досить виразну національну форму і зміст. В УСРР зростала кількість україномовних та українських за етнічною належністю науковців. Сформувався значний корпус україномовних наукових праць з усіх дослідних галузей. Більшість сфер наукового пошуку, y тому числі і природничі, точні, юридичні науки, отримали фахові термінологічні словники, запрацював новий унормований правопис. Народжувалося нове покоління української наукової інтелігенції. Помітним був процес визнання української науки в європейських та світових наукових колах. Проте проект розбудови повноцінної національної науки так і залишився незавершеним. Українська наука, значною мірою, не змогла подолати доволі вузьких рамок офіційного українізаційного курсу. А на початку 1930-х років відбулася різка зміна етнополітики в межах усього СРСР, повернення до політики русифікації, що призводить до серйозних деформацій у науковій сфері. Наука в підрадянській Україні стала більш заідеологізованою та загальносоюзною.
Źródło:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia; 2016, 71
0239-4251
Pojawia się w:
Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska, sectio F – Historia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Зигзаги культурной политики Советского Союза эпохи «холодной войны»
Zigzags in Cultural Policy of the Soviet Union in the Cold War Epoch
Autorzy:
Солошенко, В.В.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676592.pdf
Data publikacji:
2021-06-10
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
культурна політика
СРСР
УРСР
«холодна війна»
«відлига»
протистояння
українська інтелігенція
національне питання
cultural policy
the USSR
the Ukrainian SSR
the Cold War
the Thaw
confrontation
Ukrainian intelligence
national issue
Opis:
Ця стаття написана на основі доповіді, зробленої під час  роботи міжнародного японсько-польсько-українського круглого столу «Культурні і академічні зв’язки між країнами Східного блоку та Заходу в період «холодної війни»», організованого Інститутом соціальних досліджень Охара/Університетом Хосей (Токіо, Японія) в кооперації з ДУ «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» (Київ, Україна) і Ягелонським університетом (Краків, Польща). З тим, щоб прочитання цієї статті було більш доступним для вчених держав пострадянського простору, дальнього і ближнього зарубіжжя автор, як виключення, обрала саме російську мову, яку японські колеги і професори з Університету Охара/Токіо та інших університетів опановували в період «холодної війни», навчаючись в СРСР.  У статті підкреслено, що вхождення в Радянський Союз України, на правах союзної республіки-засновниці і проголошення курсу на створення нового суспільно-економічного ладу, передбачало низку важливих соціальних трансформацій. В СРСР були втілені індустріалізація, колективізація і культурна революція, відкривалися багаточисельні університети, наукові інститути, театри та інші заклади культури. Радянська культура, відповідно до офіційного визначення, слугувала будівництву соціалістичного суспільства. Водночас культурна політика Радянського Союзу пересідувала завдання зміни суспільної свідомості, ліквідації приватної власності, відмови від релігії. Вона, беручи за основу комуністичну ідеологію, покликана була слугувати формуванню «нової радянської людини». Автором показано, яким був вплив «холодної війни» на культуру СРСР. Підкреслено, що розвиток нових галузей промисловості і наукові відкриття світового значення, зроблені радянськими вченими, надавали можливість ширше використовувати досягнення людства для подальшого розвитку і примноження культурних багатств. Також про доягнення і втрати щодо утверждення українського національного питання йдеться в цій статті.
Presented article has been written based on the report, which was delivered at the International Workshop “The Cultural and Academic Relations between the Eastern Bloc Countries and the West during the Cold War Period” organized by the Ohara Institute for Social Research/Hosei University (Tokyo, Japan) in cooperation with the State Institution “Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine” (Kyiv, Ukraine) and Jagielonian University (Krakow, Poland).In order for reading this article to be more accessible for the scholars of post-Soviet countries, far and near abroad, the author, on exceptional basis, used Russian as the language of her research. Because exactly Russian was the language of learning of the author’s Japanese colleagues, professors from the Hosei University / Tokyo and other universities during their studying in the USSR in the Cold War years.The article underlines that accession of Ukraine to the Soviet Union as the Union Republic-co-founder and its commitment to the establishment of the new social and economic system involved a series of public transformations. In the Soviet Union, the industrialization, collectivization, and cultural revolution were conducted, numerous universities, scientific institutions, theatres, and other culture centers were opened. Soviet culture, as officially defined, served the purpose of construction of a socialist society. At the same time, the cultural policy of the Soviet Union had not only the objectives of changing public consciousness, covered the principles of liquidation of private property and repudiation of religion, but also, on the base of communist ideology, it was intended to provide a formation of the «New Soviet Man». The author demonstrated the Cold War influence on the culture of the USSR. The research highlighted that the development of new industries and scientific discoveries of global significance by the Soviet scientists enabled to use to a greater extent of human achievements for further progress and cultural wealth accumulation. The article deals with the achievements and loses in the process of Ukrainian national identity assertion.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 196-208
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies