Wszystkie pola: Russian Invasion of Ukraine - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Позиція західних країн щодо України напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 р.
Position of Western Countries Regarding Ukraine in the eve the Full-scale Invasion of the Russian Federation on February 24, 2022
Autorzy:: Tkachenko, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51604837.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: Україна
Російська Федерація
широкомасштабне воєнне вторгнення
США
Європейський союз
Північноатлантичний альянс
умиротворення
фінансово-економічні санкції
розрив дипломатичних відносин
Ukraine
Russian Federation
full-scale invasion
the USA
European Union
NATO
appeasement
sanctions
severance of diplomatic relations
Opis:: Запропонована до уваги читача стаття аналізує позиції різних країн світу напередодні російського широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. Починаючи з 2014 р. Україна знаходилась у стані неоголошеної війни з Росією, що призвело до окупації Криму та частини територій Донбасу. Після цього війна продовжувала тліти після підписання Мінських домовленостей у 2015 р. Наприкінці 2021 р. з’явилися ознаки підготовки Російської Федерації до повномасштабного вторгнення в Україну, про що було публічно оголошено президентом США Дж. Байденом. Протягом декількох місяців відбувалося формування коаліції західних держав з метою надати військову допомогу Україні щоб попередити розгортання конфлікту. У статті розглянуто позицію ключових західних держав щодо російсько-українського конфлікту та її еволюцію у цей проміжок часу. Україна відіграла роль каталізатора для утвердження єдності Заходу. Надзвичайно важливу роль у здійсненні консолідації країн Північноатлантичного альянсу відіграло керівництво США, яке використало новий підхід – оприлюднення розвідувальних даних для впливу на рішення супротивника. Окрім того проаналізовано помилки які були допущені країнами Заходу починаючи з 2008 р., що зробили можливим вторгнення Росії в Україну. В статті розглянуто ставлення населення України та Росії до проблеми на основі соціологічних опитувань які підтверджують хибність російських наративів про російсько-український конфлікт. Проаналізовано висвітлення загострення російсько-української війни у західних ЗМІ напередодні вторгнення. Автором проаналізовано світогляд В. Путіна та причини прийняття їм рішення нападу на Україну. Розглянута у публікації тема представляє велику цінність для читача у зв’язку з ескалацією російсько-української війни та дозволяє зрозуміти обставини які передували вторгненню.
The article brought to the attention of the reader analyzes the positions of various countries of the world on the eve of Russia’s large-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. Since 2014, Ukraine has been in a state of undeclared war with Russia, which led to the occupation of Crimea and part of the territories of Donbas. After that, the war continued to smolder after the signing of the Minsk Agreements in 2015. At the end of 2021, there were signs that the Russian Federation was preparing for a full-scale invasion of Ukraine, which was publicly announced by US President J. Biden. For several months, the formation of a coalition of Western countries took place with the aim of providing military assistance to Ukraine to prevent the development of the conflict. The article examines the position of key Western states regarding the Russian-Ukrainian conflict and its evolution during this period of time. Ukraine played the role of a catalyst for establishing the unity of the West. An extremely important role in the implementation of the consolidation of the countries of the North Atlantic Alliance was played by the US leadership, which used a new approach – the release of intelligence data to influence the enemy's decisions. In addition, the mistakes made by Western countries since 2008, which made Russia’s invasion of Ukraine possible, were analyzed. The article examines the attitude of the population of Ukraine and Russia to the problem based on sociological surveys that confirm the falsity of Russian narratives about the Russian-Ukrainian conflict. The coverage of the escalation of the Russian-Ukrainian war in the Western media on the eve of the invasion was analyzed. The author analyzed V. Putin’s worldview and the reasons for his decision to attack Ukraine. The topic considered in the publication is of great value to the reader in connection with the escalation of the Russian-Ukrainian war and allows one to understand the circumstances that preceded the invasion.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 27-47
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Архівні реформи в Україні: історія, проєкти, виклики сьогодення [Arkhivni reformy v Ukrayini: istoriya, proyekty, vyklyky s’ohodennya]
Archival reforms in Ukraine: history, projects, current challenges
Reformy archiwalne na Ukrainie: historia, projekty, aktualne wyzwania
Autorzy:: Матяш, Ірина
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/51594208.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Uniwersytet Jagielloński. Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego
Tematy:: Archival reform
archival affairs of Ukraine
National Archival Fond
archives of Ukraine during the Russian invasion
archiwa ukraińskie w obliczu inwazji rosyjskiej
narodowy zasób archiwalny Ukrainy
reformy archiwalne
dziedzina archiwalna w Ukrainie
Opis:: Celem artykułu jest naświetlenie przyczyn i charakteru reform archiwalnych na Ukrainie w latach 1917–2022 oraz przeanalizowanie wyzwań i problemów, przed którymi stanęły archiwa ukraińskie po uzyskaniu przez Ukrainę niepodległości w 1991 r., a także w rezultacie wojny wywołanej przez Rosję w 2014 r. i inwazji z 24 lutego 2022 r. Zastosowana metoda badawcza opiera się na kryteriach naukowości, z uwzględnieniem kontekstu historycznego, spójności oraz specyficznej metodologii badawczej, w szczególności heurystyce archiwoznawczej i krytyce źródła. Wykorzystano również metodę ekspresowego sondażu grupy fokusowej. Oryginalność badań polega na rekonstrukcji procesu reformowania sektora archiwalnego w Ukrainie, określeniu jego etapów, ich charakterystyki i wzajemnych relacji, a także analizie problemów archiwów ukraińskich po inwazji rosyjskiej. Autorka dowodzi, iż reformy archiwalne na Ukrainie są integralną częścią procesu budowy państwa, a potrzeba ich realizacji urzeczywistniła się w momencie wyzwolenia Ukrainy spod wpływów zarówno Imperium Rosyjskiego, jak i Związku Sowieckiego. Kluczową ideą wszystkich reform archiwalnych (pięciu w latach 1917–1925 i dwóch w latach 1991–2022) była organizacja dziedziny archiwalnej niepodległego państwa, mająca na celu zabezpieczenie i zachowanie całości jego zasobu archiwalnego jako integralnej części światowego dziedzictwa archiwalnego oraz umożliwienie szerokiego dostępu do zawartej w dokumentach archiwalnych informacji. Specyfiką działalności reformatorskiej w odniesieniu do archiwów w czasach współczesnych, po odzyskaniu przez Ukrainę niepodległości 24 sierpnia 1991 r., jest jej trwały, skierowany na praktykę charakter. W procesie tym wyróżnić można „reformę archiwalną lat 90. XX w.” oraz reformę archiwalną opartą na „zasadzie pięciu I”, której twórcą był Anatolij W. Chromow. Autorka konstatuje, że inwazja rosyjska spowodowała dla zasobu archiwalnego i archiwów Ukrainy zwiększenie ryzyka poniesienia nieodwracalnych strat, nie tylko w narodowym zasobie archiwalnym Ukrainy, ale także światowym dziedzictwie archiwalnym jako całości.
The aim of the article is to highlight the characteristics and reasons for archival reforms in Ukraine in the years 1917–2022. It also analyses the challenges and problems faced by Ukrainian archives after Ukraine gained independence in 1991, as well as those stemming from the war caused by Russia in 2014 and the invasion of February 24, 2022. The research method applied is based on scientific criteria, taking into account the historical context, consistency and specific research methodology, in particular archival heuristics and source criticism. The express focus group poll method was also used. Originality of the research lies in the reconstruction of the process of reforming the archival sector in Ukraine, defining its stages, their characteristics and mutual relations, as well as analysing the problems of Ukrainian archives after the Russian invasion. The author argues that archival reforms in Ukraine are an integral part of the state-building process, and the need for their implementation became a reality when Ukraine was liberated from the influence of both the Russian Empire and the Soviet Union. The key idea behind all the archival reforms (five in 1917–1925 and two in 1991–2022) was to organize the archival domain of the independent state, so as to secure and preserve all of its archival resources as an integral part of the world archival heritage and enable wide access to archival documents. The specificity of reforms as applied to archives in modern times, after Ukraine regained independence on August 24, 1991, is their permanent, practice-oriented nature. In this process, the „archival reform of the 1990s” can be distinguished and the archival reform based on the „principle of five I”, created by Anatolii W. Khromov. The author concludes that the Russian invasion resulted in increased risk for the archival resources and archives of Ukraine, posing a threat of irreversible losses, not only of the national Archival Fond of Ukraine, but also of the world archival heritage as a whole.
Źródło:: Archeion; 2022, 123; 125-166
0066-6041
2658-1264
Pojawia się w:: Archeion
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Russian Invasion of Ukraine" wg kryterium: Wszystkie pola

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język