Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Rus’" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    Відображення суспільного статусу руської (української) мови у правових документах ХVI ст
    Autorzy:
    Farion, Irina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1789950.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
    Tematy:
    diachrony
    Rus (Ukrainian) language
    social status of Rus language
    Statutes of Lithuania
    Opis:
    Social status of the Rus (Ukrainian) language in the diachrony, namely in the 16th century, is the representation of the language-ethnical (national) consciousness of that time and the ability of the then Rus’ elite to legally maintain the main spiritual backbone of the nation, i.e. language, despite the loss of the own state. The subject of research is the evolution of the Rus language through the prism of signifi cant legal documents of the 16th century and identifying main language problems in the context of: 1. The creation of socio-demographic basis of the language functioning through the prism of opposition domestic-foreign; 2. The legal directions of the social status of the Rus language; 3. Defi ning motivational components of the struggle for the status of the Rus language. The main sources of research are the Statutes of Lithuania of 1529, 1566 and 1588, and the petitions of the Rus nobility to the king of Rich Pospolyta (the Polish–Lithuanian Commonwealth).
    Źródło:
    Studia Ucrainica Varsoviensia; 2017, 5; 43-62
    2299-7237
    Pojawia się w:
    Studia Ucrainica Varsoviensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Кілька епізодів урбаністичного розвитку Києва у X–XI ст. за археологічними джерелами
    Autorzy:
    Тараненко, Сергій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1891119.pdf
    Data publikacji:
    2019-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    archeologia
    urbanistyka
    Stara Rus
    Kijów
    megalopolis
    archaeology
    Urban Studies
    The Old Rus
    Kyiv
    Opis:
    The author highlights the role of archaeology in researches of development of Kyiv in X–XI centuries, from the times of town’s founding to the times of its territorial growth, paying special attention to the peculiarities of topography and hydrology. The author proposes to use the term and the concept ‘megalopolis’ in studying the development of Kyiv.
    Źródło:
    Historia Slavorum Occidentis; 2019, 2 (21); 42-74
    2084-1213
    Pojawia się w:
    Historia Slavorum Occidentis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    РУСЬКА МОВА В РЕЦЕПЦІЇ ЗАХІДНОРУСЬКОЇ ДУХОВНОЇ ЕЛІТИ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХVII ст.
    RUS’KA LANGUAGE IN THE PERCEPTION BY WEST RUS ECCLESIASTICAL ELITE OF THE LAST QUARTER OF THE XVII CENTURY
    Autorzy:
    Фаріон, Ірина
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1042746.pdf
    Data publikacji:
    2015-01-01
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Opis:
    W artykule zbadano rolę i miejsce języka ruskiego (ukraińskiego) w systemie wartości społeczno-religijnych zachodnioruskiej elity duchownej. W centrum badania znajduje się świadomość językowa wybitnych przedstawicieli duchowieństwa unickiego — metropolity Cypriana Żochowskiego, biskupów Josypa Szumlanskiego, Innocentego Winnickiego i ks. Piotra Kaminskiego.
    In the article the role and place of the Rus’ka (Ukrainian) language is researched in the system of social and religious values of West Rus’ ecclesiastical elite. The research is focused on the language consciousness of the signifi cant representatives of Uniate Clergy, namely metropolitan Kyprian Zhochovskyj, bishops Iosyf Shumliansky and Innocenty Winnicki and priest Petro Kaminskyi.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2015, 3; 63-69
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Документ і влада на Галицькій Русі пізнього середньовіччя (У зв’язку з монографією Sven Jaros, Integrationen im Grenzraum. Akteure und Felder multikonfessioneller Herrschaftsaushandlung in Kronruthenien (1340–1434), Berlin–Boston 2021 [Europa im Mittelalter, Bd. 41])
    Document and Power in Late Medieval Halych Rus’ (Review: Sven Jaros, Integrationen im Grenzraum. Akteure und Felder multikonfessioneller Herrschaftsaushandlung in Kronruthenien (1340–1434), Berlin–Boston 2021 [Europa im Mittelalter, Bd. 41])
    Autorzy:
    Зазуляк, Юрій
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/28713770.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Uniwersytet Gdański. Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego
    Tematy:
    Rus’
    Crown Rus’
    nobility
    charters
    donation policy
    Opis:
    The article provides an overview of the recent book written by the German historian Sven Jaros which examines the history of the political process, local elites, and the documentary culture in Halych Rus’ (Red Ruthenia) during the period of the 1340s – 1430s. The book offers a new interpretation of the power relations and the formation of the local elites in the region with a focus on the detailed analysis of the charters issued by the rulers from the Piast, Anjou, and Jagiellon dynasties, as well as by their governors for the local noblemen, townsmen, and commoners. In his analysis Jaros discusses the composition of the groups of the recipients of charters according to their ethnic, social, and geographic origin. The analysis continues with an examination of the mobility of the rulers, governors, and recipients. It seeks to trace the connections between the geographies of the issue of a charter, the property granted, and the residence of the recipients. The book contains short excursions on the beginnings of the Latin Church and the state of the Orthodox Churches in Crown Rus’ under the rule of Casimir III, the Great, as well as on the practices of cura animarum in the region. Jaros concludes that the continuity and changes in the forms of local political communication and the political order, as reflected in the rulers’ charters for Crown Rus’, determined the political and institutional space for the formation of the local nobility as a supra-ethnic and supra-confessional community. The second part of the book consists of a register (repertorium) of all known charters and their deperdita issued for the region’s recipients by the rulers and their governors during the given period. The register is accompanied by observations on the main characteristics of the available corpus of diplomas and charters for the history of Galicia, which highlights the institutional means of their preservation, the correlation between the surviving originals and copies, the mentions of lost documents, etc. The review also offers alternative explanations of some problems raised in the book, such as how some local knightly clans were formed, or the nature of military service and property rights in the lands of Halych Rus’ and its relations to the written documents issued to confirm such rights.
    Źródło:
    Studia z Dziejów Średniowiecza; 2023, 26; 423-438
    2544-2562
    Pojawia się w:
    Studia z Dziejów Średniowiecza
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Середньовічні щити Європи та Русі (конструкція, військово-символічне значення, розвиток)
    Medieval Shields of Europe and Rus’ (Construction, Military Symbolic Significance, Development)
    Autorzy:
    Козак, М.І.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676837.pdf
    Data publikacji:
    2022-11-08
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    комплекс озброєння
    обладунок
    мигдалеподібний щит
    трикутний щит
    павеза
    тарч
    «черлені щити»
    armament complex
    armor
    almond-shaped shield
    triangular shield
    pavise
    tarch
    “cherleni shchyty”
    Opis:
    У статті розглянуто проблему розвитку щитів як головного елементу середньовічного захисного спорядження та важливого військового і геральдичного символу в українській середньовічній державі Русь та в Європі загалом. Автором окреслено стан дослідження теми та її джерельну базу. Простежено головні тенденції розвитку конструкції та символічного значення щитів у Європі періоду середньовіччя. Водночас, здійснено акцент на джерела, що стосуються Русі та суміжних із нею територій. Автор звертає увагу на необхідність зіставлення археологічних, писемних та іконографічних джерел у межах одного дослідження. У контексті цього дослідження звернено увагу на найбільш репрезентативні джерела, особливо на ті, які можна апробувати щодо руського матеріалу. Наголошено на тому, що щит як базовий елемент захисного спорядження впродовж середньовіччя чималим чином розвивався у руслі загальноєвропейських тенденцій. Це, водночас, унеможливлює виокремлення місцевих особливостей десь до початку ХІІІ ст. Саме на зламі ХІІ–ХІІІ ст. в деяких регіонах Східної Європи, а саме у русько-балтійсько-польському пограниччі формувався відносно новий тип щита, так звана «протопавеза». Це, відтак, мало безпосередній вплив на озброєння Русі і Тевтонського ордену у ХІІІ–XIV ст. У статті проаналізовано головні взаємовпливи і запозичення типів щитів поміж різними регіонами Східної Європи за доби середньовіччя. Наголошується, що на теренах української середньовічної держави Русь, яка перебувала на перетині східних та західних воєнних традицій, могли використовуватись щити як загальноєвропейських типів, так і східний «калкан». Проте, з огляду на наявні джерела, можна з упевненістю констатувати саме загальноєвропейську тенденцію розвитку цього захисного спорядження. Автор дійшов висновку, що щити, які використовувались як на Русі, так і в Європі у Х–ХІІ ст. загалом належали до тих самих типів. Зокрема, це круглий, мигдалеподібний та трикутний щити. Складнішим залишається питання щодо щитів ХІІІ–XV ст. У цей період можна спостерігати як впливи Західної Європи на Русь, наприклад, поширення рицарської тарчі, так і тенденції, які розпочались із теренів Східної Європи, а саме поширення павези у XІV–XV ст.
    The article considers the problem of the development of shields, the main element of medieval protective equipment, and an important military and heraldic symbol in Ukrainian medieval state of Rus’ and in Europe in general. The state of the research and the source base are outlined. The main trends in the development of the design and symbolic significance of shields in Europe during the Middle Ages are outlined. At the same time, emphasis was placed on sources concerning Rus’ lands and adjacent territories. The author draws attention to the need to compare archaeological, written and iconographic sources in one study. The study focuses on the most representative sources, especially those that can be to apply on material from the Rus’ lands. It is emphasized that the shield as a basic element of protective equipment during the Middle Ages, іn Rus’ lands largely developed in line with European trends. Which in turn makes it impossible to isolate local features about to beginning of the ХІІІ century. At the turn of the XII–XIII centuries in some regions of Eastern Europe, namely the Rus’-Baltic-Polish border, a relatively new type of shield is being formed, the so-called “protopaveza”. This in turn had a direct impact on the armaments of Rus’ and the Teutonic Order in the ХІІІ–ХІV centuries. The author analyzes the main interactions and borrowings of types of shields between different regions of Eastern Europe during the Middle Ages. It is noted that in the Ukrainian medieval state of Rus’, which was at the intersection of Eastern and Western military traditions, shields of both European types and the eastern “kalkan” could be used. However, given the available sources, it is safe to say that the European trend of development of this protective equipment had an advantage. The author came to the conclusion that the shields used in Rus’ and Europe in the X–XII centuries generally belonged to the same types. In particular, it is round, almond-shaped and triangular shields. The issue of shields of the XIII–XV centuries remains more complicated. During this period can be observed as the influence of Western Europe on Rus’, for example, the spread of the knight's “tarch”. And trends that began in Eastern Europe, namely the spread of pavises in the XIV–XV centuries.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2022, 18; 12-40
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    До історії постановки драми Війт заламейський на сцені українського народного театру товариства „Руська Бесіда” (переробка Івана Франка з п’єси Педро Кальдерона Саламейський алькальд)
    To the History of Staging “The Mayor of Zalamea” on the Stage of Rus’ (Ukrainian) National Theater of the Society “Ruska Besida” (the Rehash of Frankо from the Play of Pedro Calderon “The Mayor of Zalamea”)
    Autorzy:
    Рой, Уляна
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178917.pdf
    Data publikacji:
    2015-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Calderon
    Franko
    rehash
    translation
    theater of the society „Ruska Besida”
    Opis:
    Ukrainian theater of the society Ruska Besida was one of the essential components in the development of Ukrainian culture in Eastern Galicia. Cultural development was also provided by the activities of Ivan Franko. His work for the theater was often underestimated and superficially studied. This was especially true when the rehash of Ivan Franko The Mayor of Zalamea appeared in the repertoire. The history of staging of this play is important to the history of Ukrainian theatre.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2015, 1; 123-135
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies