Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Legislation," wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-10 z 10
Tytuł:
Удосконалення кримінального законодавства України в умовах російсько-української війни 2022 року
Improvements of Criminal Legislation of Ukraine in the Conditions of the Russia-Ukraine War of 2022
Autorzy:
Марюхно (Maryukhno), Віталій (Vitaliy)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187879.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
збройна агресія
воєнний стан
законодавство
колабораціонізм
злочин
позбавлення волі
глорифікація
armed aggression
martial law
legislation
collaborationism
crime
imprisonment
glorification
Opis:
The article is devoted to the review of the amendments to the Criminal Code of Ukraine adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine during the first month since the beginning of the next act of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The analyzed period is limited to the timeframe from February 24 to March 25, 2022. During this period, the Ukrainian parliament adopted 10 pieces of legislation related to amendments to the Criminal Code of Ukraine. It is noted that the relevant amendments to the legislation were made throughout Ukraine during the period of martial law. The main purpose of the adopted changes was to strengthen criminal liability for crimes committed during martial law and criminalize certain acts that have not yet provided for the occurrence of criminal liability. The first law to supplement the criminal legislation of Ukraine during martial law was the law on collaboration. Collaborative activities are now understood as a fairly wide range of criminal acts: public denial of armed aggression against Ukraine; public appeals to support the decisions and/or actions of the aggressor state; propaganda in educational institutions, voluntary employment in illegal authorities, etc. Also, the Criminal Code of Ukraine is supplemented with articles criminalizing the threat of murder of a serviceman (including production/distribution of materials containing such a threat) and justification, recognition of legitimate, denial of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine (including production/distribution of relevant materials). In terms of liability for treason and sabotage, the legislator strengthened the liability of perpetrators to life imprisonment with confiscation of property (if the relevant crimes were committed under martial law). A separate law stipulates that civilians are not criminally liable for the use of firearms against persons who carry out armed aggression against Ukraine if such weapons are used in accordance with the requirements of a special law. Criminal liability for theft, robbery, banditry, and extortion has been strengthened. Responsibility for looting has also been strengthened. The Verkhovna Rada of Ukraine also passed a law recognizing the fulfillment of the duty to protect the Fatherland, independence, and territorial integrity of Ukraine as a circumstance that excludes criminal wrongdoing. Laws were also passed to increase criminal liability for cybercrime, establish liability for the illegal use of humanitarian aid, and disseminate information on the relocation, movement, or position of the Armed Forces of Ukraine).
Статтю присвячено огляду внесених до Кримінального кодексу України змін, ухвалених Верховною Радою України протягом першого місяця від початку чергового акту збройної агресії Російської Федерації проти України. Аналізований період обмежено часовими рамками з 24 лютого до 25 березня 2022 року. Протягом вказаного періоду український парламент ухвалив 10 законодавчих актів, що стосувалися змін та доповнень до Кримінального кодексу України. Зазначено, що відповідні зміни до законодавства внесено в період дії правового режиму воєнного стану на всій території України. Основною метою ухвалених змін стало посилення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів під час воєнного стану та криміналізація окремих діянь, які до цього часу не передбачали настання кримінальної відповідальності. Найпершим законом, що доповнив кримінальне законодавство України під час дії воєнного стану, став закон про колабораційну діяльність. Під колабораційною діяльністю відтепер розуміють досить широкий спектр кримінальних діянь, як-от: публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України; публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора; здійснення пропаганди в закладах освіти, добровільне обіймання посад у незаконних органах влади та ін. Також Кримінальний кодекс України доповнено статтями, що криміналізують погрозу вбивством військовослужбовцеві (у тому числі, виготовлення/ поширення матеріалів, що містять таку погрозу) та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (у тому числі, виготовлення/поширення відповідних матеріалів). У частині відповідальності за вчинення державної зради та диверсії законодавці посилили заходи відповідальності винних осіб до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна (якщо відповідні злочини вчинено в умовах воєнного стану). Окремим законом встановлено, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо таку зброю застосовано відповідно до вимог спеціального закону. Посилено кримінальну відповідальність за вчинення в умовах воєнного стану крадіжки, грабежу, розбою та вимагання. Також посилено відповідальність за вчинення мародерства. Верховна Рада України також ухвалила закон, що визнає виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України обставиною, що виключає кримінальну протиправність діяння. Відбулося також ухвалення законів щодо посилення кримінальної відповідальності за кіберзлочини, встановлення відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги, за поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України (якщо її не було розміщено у відкритому доступі уповноважених органів або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів).
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 96-106
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історіографічна традиція Уложеної комісії 1767—1768 рр. на сторінках енциклопедичних видань
Historiographical tradition of the Ulozhena Komisiia (Temporary legislation Council) of 1767-1768 in encyclopaedias
Autorzy:
Мирончук, Анатолій
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1196078.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Encyclopedic Research
Źródło:
Енциклопедичний вісник України; 2015, 6-7
2706-9990
2707-000X
Pojawia się w:
Енциклопедичний вісник України
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Завдання України на шляху до впровадження інформаційної демократії
Ukraine objectives in the implementation of information democracy
Autorzy:
Mytko, Antonina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850844.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
Akademia Zamojska
Tematy:
information democracy
information and communication technologies
tasks
legislation
information space improvements
інформаційна демократія
інформаційно-комунікаційні технології
завдання
законодавство
інформаційний простір
покращення
Opis:
У статті розглянуто завдання для органів влади та місцевого самоврядування на шляху добудови інформаційної демократії. Зазначено які першочергові кроки необхідно вжити. Серед них: надавати населенню інтегровані інформаційно-комунікаційні послуги; перебудувати відносини з громадськістю; побороти інформаційне відставання та цифрову нерівність; забезпечити громадянам можливість навчатися протягом усього життя; розробляти ефективні нормативно-правові акти; створити форми управління з активним залученням громадськості й ін.
The article considers the problem of ensuring information democracy in Ukraine by both the government and local authorities. It is indicated that immediate steps should be taken. Among them: providing people with integrated information and communication services, rebuilding relations with the public, overcoming the backlog information and digital division, developing effective regulations.
Źródło:
Facta Simonidis; 2016, 9, 1; 203-213
1899-3109
Pojawia się w:
Facta Simonidis
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
До питання про природу освітнього права
To a Matter of the Nature of Educational Law
Autorzy:
Янчук (Yanchuk), Наталія (Nataliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185489.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
право
освіта
освітнє право
галузь
права
навчальна дисципліна
освітнє законодавство
law
education
educational law
branch of law
academic discipline
educational legislation
Opis:
The paper focuses on the legal nature of educational law. The current trend is an increase in the arithmetic progression of the quantity of brunches of the legislation. However, an increase in the branches of the legislation does not automatically lead to an increase in the branches of law. And if a certain branch of law always corresponds to a branch of legislation, then a branch of legislation does not always reflect a certain branch of law. This is quite justified in relation to educational law. Despite the fact that the term “educational law” is recognized as well-established, the issue of the status of educational law remains controversial. The paper emphasizes that the transformation of views on the relative nature of educational law has come a long way from complete rejection of educational law, when it was considered only a sub-branch of administrative law to attempts to justify educational law as an independent branch of law. It is carried out analysis of different approaches for determining the legal nature of educational law, namely: as a sub-branch of administrative law, as a complex branch of law, as a legal array, as an independent area of research, as a discipline, as a special part of information law. The author pays special attention to highlighting the strengths and weaknesses of representatives of various fields in justifying the status of educational law. Attention is drawn to the fact that none of the supporters of the separation of educational law as an independent branch of law has proved and shown why the issue of legal regulation of educational relations should be considered outside of administrative law. It is emphasized the need to include in the curriculum a separate course “Educational Law” in the pedagogical sector of education and postgraduate studies. This is not about the formation of a unified approach to the teaching of discipline “Educational Law”. The subject and system of the discipline should be determined by the target audience, as well as current trends in education.
У статті порушено питання про юридичну природу освітнього права. Сучасною тенденцією є зростання в арифметичній прогресії кількости галузей законодавства. Тим не менш, збільшення галузей законодавства не веде до автоматичного збільшення галузей права. І якщо певній галузі права завжди відповідає галузь законодавства, то не завжди галузь законодавства відображає певну галузь права. Це цілком виправдано щодо освітнього права. Незважаючи на те, що термін «освітнє право» визнано цілком усталеним, питання статусу освітнього права залишається дискусійним. У статті акцентовано увагу на тому, що трансформація поглядів щодо природи освітнього права пройшла тривалий шлях від повного несприйняття освітнього права, коли вважали, що це лише підгалузь у рамках адміністративного права, до спроб обґрунтування освітнього права як самостійної галузі права. Здійснено аналіз різних підходів щодо визначення юридичної природи освітнього права, а саме: як підгалузі адміністративного права, як комплексної галузі права, як нормативно-правового масиву, як самостійного напряму наукових досліджень, як навчальної дисципліни, як спеціальної частини інформаційного права. Особливу увагу відведено висвітленню сильних та слабких позицій представників різних напрямів в обґрунтуванні статусу освітнього права. Звернено увагу на ту обставину, що жоден з прихильників виокремлення освітнього права як самостійної галузі права не довів та не показав, чому питання правового регулювання освітніх відносин варто розглядати поза адміністративним правом. Наголошено на необхідності залучення в навчальний план окремого курсу «Освітнє право» в педагогічному секторі освіти та під час навчання в аспірантурі. При цьому мова не про формування уніфікованого підходу до викладання навчальної дисципліни «Освітнє право». Предмет та система навчальної дисципліни має визначатися цільовою аудиторією, а також сучасними тенденціями розвитку освіти.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 63-70
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Руйнування фонетичної системи мови під впливом соціяльних чинників
Destruction of the Ukrainian Phonetic System Under the Influence of Social Factors
Autorzy:
Mykytiuk, Oksana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1844391.pdf
Data publikacji:
2015-07-26
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
phonetic system of the Ukrainian language
social factors
language legislation
assimilation impact
errors in the phonetic system of the language
Opis:
The article considers the phonetic and orthographic means that create the uniqueness of the national ethos. The deformation of Ukrainian phonetic features is revealed to have been caused by a number of social factors, which include: the lack of a state language policy, the consistent destruction of the native language of the nation, systematic Russian expansion in the areas of information and culture, the results of the colonial past, and state intervention in the internal laws of the language. The impact of alien (Russian) speech on the phonetic system of the Ukrainian language is shown, which has resulted in numerous pronunciation errors. The destruction of linguistic, melodic, volume, vocality and other language characteristics is described. The suggestions and the experience of the Spelling Project of 1999 on the phonetic system of the language are analysed.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2015, 3; 123-133
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Зарубіжний досвід закріплення права народу на участь у законотворчості
Foreign Experience of Establishing the Right of the People to Participate in Legislation
Autorzy:
Голдовський (Holdovskyi), Андрій (Andrii)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2187858.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
референдум
народне вето
конституційне право
пряма демократія
законотворчість
referendum
popular veto
constitutional law
direct democracy
lawmaking
Opis:
The article analyzes the foreign experience of consolidating the right of the people to participate in lawmaking. The following conclusions were made in the course of the research: in general, there are two common approaches to determining the minimum number of persons (only citizens who have the right to vote): proportional (the proportion of the total number of voters is set); quantitative (a clear number of voters is determined, whose initiative is sufficient to be considered “popular”. Foreign experience in the forms of people’s participation in law-making is extremely multifaceted, as it provides a wide variety of forms, which we think should be classified according to the criterion of bilateral obligations and the level of inclusiveness of Parliament in relations with the people. It should be noted that we see the greatest efficiency in the implementation of such forms of direct participation of the people in lawmaking, namely: legislative initiative; referendum; activity of consultative and advisory bodies, and the people’s veto should be considered as a kind of referendum, with a complex structure and mechanism for implementation. The existence of the limits of people’s access to participation in law-making is analyzed and it is determined that most of the Constitutions of states declare the inadmissibility of putting to a referendum issues related to: tax and budget system, international activities, amnesty. Instead, we believe that the wording of the Swiss Constitution is extremely accurate. The first set of issues on which the people have the right to initiate legislation is identical to the range of issues considered by Parliament. As for the Swiss Constitution, it gives extremely broad initiatives to the people not only at the level of the state as a whole, but also at the level of the cantons. Thus, we conclude that the right of the people to participate in lawmaking is an integral part of the system of democratic rights and freedoms, and the trend we see based on the analysis of the Constitutions of democracies shows a trend towards expanding models and forms of such participation. what should be taken into account during the constitutional and legal regulation of this issue in Ukraine.
У статті проаналізовано закордонний досвід закріплення права народу на участь у законотворчості. У процесі дослідження зроблено такі висновки: загалом поширеним є два підходи до визначення мінімально граничної кількості осіб (виключно громадян, що мають право голосу): пропорційний (встановлюється пропорція від загальної чисельності виборців); кількісний (визначається чітка чисельність виборців, ініціатива яких є достатньою для того, щоби вважатися «народною»). Закордонний досвід щодо форм участі народу в законотворчості є надзвичайно багатогранним, оскільки передбачає велике різноманіття форм, які нам уявляється за доцільне класифікувати за критерієм набуття двосторонніх зобов’язань та рівнем залученості парламенту у відносини з народом як суб’єктом законотворчого процесу. Зазначимо, що найбільшу ефективність ми вбачаємо в реалізації таких форм безпосередньої участі народу в законотворчості, як-от: законодавча ініціатива; референдум; діяльність консультаційно-дорадчих органів; народне вето доцільно розглядати як різновид референдуму, воно має складну структуру та механізм реалізації. Проаналізовано наявність меж доступу народу до участі в законотворчості та визначено, що більшість Конституцій держав проголошують недопустимість винесення на референдум питань, пов’язаних із податковою та бюджетною системою, міжнародною діяльністю, амністією. Натомість, вважаємо, що надзвичайно влучними є формулювання щодо цього Конституції Швейцарії. Якщо зазвичай коло питань, щодо яких народ має право на законодавчу ініціативу, тотожне з колом питань, що їх розглядає парламент, то Конституція Швейцарії наділяє надзвичайно широкими ініціативами народ не лише на рівні держави в цілому, але і на рівні кантонів. Отож ми доходимо висновку про те, що право на участь народу в законотворчості є невід’ємним елементом системи демократичних прав і свобод, а та тенденція, яку ми спостерігаємо на підставі аналізу Конституцій демократичних країн, демонструє тренд до розширення моделей і форм такої участі, що потрібно враховувати під час конституційно-правового врегулювання цього питання в Україні.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 2; 49-56
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Правові форми впливу громадян на формування політики створення законодавства: українська та польська практика
Prawne formy wpływania obywateli na kształtowanie ustawodawstwa: praktyka ukraińska i polska
Autorzy:
Кукуруз, Оксана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/489390.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Polskie Towarzystwo Naukowe w Żytomierzu
Tematy:
legislation,
rights of citizens,
legal forms of participation,
participation,
public opinion,
consultations,
policy of law-creation
Opis:
The possibilities of influence of the Ukrainian and Polish citizens on a decisions and activity of legislators are analysed in this article. The basic legal forms of participation of citizens in law-creation are examined; the policy of law-creation are defined; the possible ways of improvement the dialog between citizens and legislators are determined. The athour analyses the Ukrainian and Polish legal acts, in which rights of citizens on an address, legislative initiative, access to public information, participation in consultations, in activity of public councils, lobbying are described. The different forms of citizens participation in social and political life are described the Ukrainian and Polish legislation, however there is a question about the effectiveness of such participation. Neither deputies nor representatives of government in Ukraine and in Poland are obliged to take into account opinion and suggestion of NGO in their final decisions or laws. They must collect information, work over it and then accept a responsible decision. The objective consideration of public opinion depends on those persons. Now it’s necessary to disseminate information among the citizens about the existent legal forms of their participation in creation of legislation. The dialog between the authority and society is necessary for development of the state. The basis of policy of law-creation must be a benefit for the most people.
Źródło:
Studia Politologica Ucraino-Polona; 2015, 5; 65-73
2312-8933
Pojawia się w:
Studia Politologica Ucraino-Polona
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Представництво національних меншин Польщі в органах державної влади
Representation of National Minorities of Poland in the Bodies of State Power
Autorzy:
Матвієнків, Світлана
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2163416.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
national minorities
the Republic of Poland
parliament
national legislation
electoral process
politicization of ethnicity
національні меншини
Республіка Польща
парламент
законодавство країни
виборчий процес
політизація етнічності
Opis:
The question of the participation of all the public groups of the country in representative bodies of all levels is relevant to any state. However, the most difficult task is to represent the representative body of interests of national minorities. Different countries have come up with a different solution to this issue. The problem of the representation of national minorities in the authorities is for both traditionally multi-ethnic states and for countries that are reasonably homogeneous in the ethnic plan. This problem will persist as long as there are nations, nationalities, national minorities. People always seek to identify themselves with a particular community, and national identification is the most acceptable. The threat of assimilation of national minorities greatly enhances the desire to preserve its national identity, which always goes into the area of political relations and the need for political decision-making. This article analyzes the current problem of representation of national minorities in the legislative bodies of the Republic of Poland. The aim of the study was to analyze the participation of minority groups in the political (in particular, electoral) process of the state through the formation of ethnic elites and ethnopolitical parties. To complete the selected topic, the following tasks were set: to substantiate the place and the role of national minorities in the socio-political life of the state, to analyze the creation of political parties by individual national minorities and their participation in parliamentary and municipal elections. It is concluded that at the present stage all nationalities living in Poland are disproportionately represented in the state legislative bodies.
Питання участі всіх суспільних груп країни в представницьких органах влади усіх рівнів є актуальним для будь-якої держави. Однак чи не найскладнішим є завдання відображення в представницькому органі інтересів національних меншин. Різні країни по-різному приходять до вирішення цього питання. Проблема представництва національних меншин в органах влади існує як для традиційно поліетнічних держав, так і для досить однорідних в етнічному плані держав. Ця проблема буде існувати доти, поки існуватимуть нації, народності, національні меншини. Люди завжди прагнуть ідентифікувати себе з певною спільнотою, а національна ідентифікація є найбільш прийнятною. Загроза асиміляції національних меншин значно посилює прагнення до збереження своєї національної ідентичності, що завжди переходить у площину політичних відносин та необхідності прийняття політичних рішень. У цій статті проаналізована актуальна проблема представництва національних меншин у законодавчих органах Республіки Польща. Метою дослідження став аналіз участі меншинних груп населення у політичному (зокрема, виборчому) процесі держави через формування етнічних еліт та етнополітичних партій. Для повноти розкриття обраної теми були поставлені завдання: обґрунтувати місце і роль національних меншин у суспільно-політичному житті держави; проаналізувати створення політичних партій окремими національними меншинами та їх участь у парламентських та муніципальних виборах. Зроблено висновки, що на сучасному етапі в законодавчих органах влади непропорційно представлені всі національності, які проживають у Польщі.
Źródło:
Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 281-301
1643-6911
Pojawia się w:
Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Удосконалення охорони промислових зразків в умовах реформування національного законодавства
An Improvement of Protection of Industrial Designs in Conditions of Reforming the National Legislation
Autorzy:
Василівна Ярошевська (Vasylivna Yaroshevska), Тамара (Tamara)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2185486.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
промислова власність
об’єкти права
промисловий зразок
євроінтеграція
Угода про асоціацію
industrial property
objects of law
industrial
design
European integration
Association Agreement
Opis:
In conditions of construction and functioning of innovative model of economy, of a necessity of creation and introduction of new technics and advanced technologies in manufacture the right to results of scientific and technical creativity acquires importance. The vast majority of scientific works of authors devoted to an analysis of the legal protection of industrial property, concerns only certain aspects of problematic issues of legal regulation of relations arising in the protection of industrial designs in the conditions of European integration of Ukraine. Therefore, there is a need for theoretical research on issues related to the improvement of Ukrainian legislation in this area to the legislation of the European Union. The article considers the problems of bringing the institute of industrial designs of Ukraine in line with the legislation of the European Union. The ways of improvement of the legislation of Ukraine in the field of protection of the rights to industrial designs to the European norms are offered. The concept of „industrial design” in the relevant national legislation has been improved. Emphasis is placed on the expediency of expanding the range of products, an appearance of which may receive legal protection in Ukraine as industrial designs. It is proposed to harmonize the relevant national legislation with the Civil Code of Ukraine on the validity of intellectual property rights to registered and unregistered industrial designs. It is concluded that Ukraine’s aspiration for European integration presupposes taking into account the positive experience of the relevant legislation of the European Union member states. Since measures aimed at introducing effective mechanisms for the protection of rights to industrial property objects are determined by the course of Ukraine’s accession to the European Union, therefore they are determined by the need to comply with European norms for such protection. However, it is emphasized that it is important not just to copy certain approaches to the protection of industrial property rights, which are enshrined in European Union law, but a systematic scientific approach to internal coherence and consideration of all elements of positive national law. The strength of scientific and technical, economic and legal development of Ukraine and the formation of an effective innovative model of the national economy depends on this.
В умовах побудови й функціонування інноваційної моделі економіки, необхідності створення і впровадження нової техніки та передових технологій у виробництво важливого значення набуває право на результати науково-технічної творчости. Переважна більшість наукових праць, присвячених аналізові правової охорони об’єктів промислової власности, стосується лише окремих аспектів проблемних питань правового регулювання відносин щодо охорони промислових зразків в умовах європейської інтеграції України. Тому існує необхідність теоретичного дослідження питань, пов’язаних з вдосконаленням законодавства України в цій сфері, його адаптації до законодавства Європейського Союзу. У статті розглянуто проблеми приведення інституту промислових зразків України у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства України у сфері охорони прав на промислові зразки, його адаптації до європейських норм. Запропоновано вдосконалений варіант визначення терміна «промисловий зразок» у профільному національному законодавстві. Наголошено на доцільності розширити коло виробів, зовнішній вигляд яких може отримати в Україні правову охорону як промисловий зразок. Констатовано потребу узгодити профільне національне законодавство з Цивільним кодексом України щодо терміну чинності майнових прав інтелектуальної власності на зареєстровані та незареєстровані промислові зразки. Зроблено висновок, що прагнення України до європейської інтеграції зумовлює врахування позитивного досвіду відповідного законодавства країн-членів Європейського Союзу. Заходи, спрямовані на запровадження ефективних механізмів охорони прав на об’єкти промислової власности, визначаються курсом приєднання України до Європейського Союзу, а відтак необхідністю дотримання європейських норм щодо такої охорони. Але наголошено на тому, що важливе не просто копіювання тих чи тих підходів до охорони прав на об’єкти промислової власности, які проведено в законодавстві Європейського Союзу, а системний науковий підхід до внутрішньої узгоджености та врахування всіх елементів позитивного національного права. Від цього залежить міцність науково-технічного, економіко-правового розвитку України та формування ефективної інноваційної моделі національної економіки.
Źródło:
Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 3; 39-45
2720-6998
Pojawia się w:
Copernicus Political and Legal Studies
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Радянське законодавство як складова технологій Голодомору-геноциду 1932–1933 років (на прикладі Півдня України)
Soviet Legislation as a Component of the Technologies of the Holodomor-Genocide of 1932–1933 (on the Example of Southern Ukraine)
Prawodawstwo sowieckie jako składnik technologii Hołodomoru-ludobójstwa z lat 1932–1933 (na przykładzie południowej Ukrainy)
Autorzy:
Kuzovova, Natala
Vodotyka, Serhiy
Ryzhenko, Iryna
Pravotorova, Olga
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33918212.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
Holodomor
UkrSSR
USSR
power
genocide
repression
Hołodomor
ZSRR
UkrSRR
władza
ludobójstwo
represje
Голодомор
СРСР
УСРР
влада
геноцид
репресії
Opis:
Стаття присвячена недостатньо висвітленій у науковій літературі темі – аналізу правових актів СРСР та УСРР кінця 1920-х – початку 1930-х рр. та правовій оцінці дій влади по відношенню до громадян УСРР, що призвели до Голодомору 1932–1933 рр. Така постановка проблеми дозволяє виявити ступінь порушення радянських законів представниками радянської влади, форми репресій проти цивільного населення та застосування технологій геноциду. У статті проаналізовано історіографію питання, починаючи від поглядів Рафаїла Лемкіна до позицій сучасних істориків та правників. Основна увага зосереджена на технологіях геноциду, виділених Лемкіним, та аналізі практик провідних істориків та правників щодо обґрунтування геноцидного характеру голоду 1932–1933 рр. На прикладі конкретних подій, що мали місце на Півдні України, досліджується механізм вчинення дій, які можна класифікувати як геноцид. Застосування інтегрованого міждисциплінарного підходу до вивчення проблеми передбачає дослідження правових норм, якими керувались у своїй діяльності радянські органи влади, та визначення таких, що мають ознаки злочину проти українського народу. Щоб показати, як соціальне явище – голод у 1932–1933 рр., перетворилося на знаряддя умисного вбивства, жертвами якого стали понад 3,9 млн людей в Україні, автори зосередили увагу на комплексі законодавчих та нормативно-правових актів та практиці їхнього застосування в УСРР як складових технологій геноциду.
The article pays attention to a topic insufficiently covered in the scientific literature – the analysis of legal acts of the USSR and the USSR of the late 1920s – early 1930s and the legal assessment of the actions of the authorities in relation to the citizens of the USSR, which led to the Holodomor of 1932–1933. Their study and analysis allow us to reveal the degree of violation of Soviet laws by the Soviet government itself, the forms of repression against the civilian population and the use of genocide technology. The focus is on the technologies of genocide identified by Lemkin and the analysis of the practices of leading historians and jurists regarding the justification of the genocidal nature of the famine of 1932–1933. Using the example of specific events that took place in the South of Ukraine, the mechanism of committing actions that can be classified as genocide is investigated. The application of an integrated interdisciplinary approach to the study of the problem involves the study of legal norms that guided the activities of the Soviet authorities and the identification of those that had signs of a crime against the Ukrainian people. To show how a social phenomenon – the famine of 1932–1933 – turned into a tool of deliberate murder, of which more than 3.9 million people in Ukraine became victims, the authors focused on the complex of legislative and regulatory acts and the practice of their application in the Ukrainian SSR as components of genocide technologies.
W artykule zwrócono uwagę na temat niedostatecznie ujęty w literaturze naukowej – analizę aktów prawnych ZSRR i UkrSRR przełomu lat dwudziestych i trzydziestych XX w. oraz ocenę prawną działań władz w stosunku do obywateli UkrSRR, który doprowadził do Hołodomoru w latach 1932–1933. Ich badanie i analiza pozwala ujawnić stopień łamania prawa sowieckiego przez sam rząd sowiecki, formy represji wobec ludności cywilnej oraz stosowanie technologii ludobójstwa. W artykule dokonano analizy historiografii zagadnienia, począwszy od poglądów Rafaela Lemkina po stanowiska współczesnych historyków i prawników. Główny nacisk położony jest na zidentyfikowane przez Lemkina technologie ludobójstwa oraz analizę praktyk czołowych historyków i prawników w uzasadnianiu ludobójczego charakteru głodu lat 1932–1933. Na przykładzie konkretnych faktów, które miały miejsce na południu Ukrainy, badany jest mechanizm popełniania czynów, które można zakwalifikować jako ludobójstwo. Zastosowanie zintegrowanego, interdyscyplinarnego podejścia do badania problemu polega na badaniu norm prawnych, które kierowały działalnością władz sowieckich i identyfikacji tych, które noszą znamiona zbrodni przeciwko narodowi ukraińskiemu. Aby pokazać, jak zjawisko społeczne – głód lat 1932–1933 – przekształciło się w narzędzie umyślnego mordu, którego ofiarą padło ponad 3,9 mln ludzi na Ukrainie, autorzy skupili się na kompleksie aktów legislacyjnych i wykonawczych oraz praktyce ich zastosowania w Ukraińskiej SRR jako składników technologii ludobójstwa.
Źródło:
Res Historica; 2023, 56; 559-600
2082-6060
Pojawia się w:
Res Historica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-10 z 10

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies