Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę ": Second Polish Republic" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Освітнє питання в діяльності німецьких депутатів у парламенті Другої Речі Посполитої (1928—1930)
    Educational issues in the activities of German MPs in the Parliament of the Second Polish Republic (1928—1930)
    Autorzy:
    Ruda, Oksana
    Pikh, Olek
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/27316002.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    Druga Rzeczpospolita
    parlament Rzeczypospolitej Polskiej
    parlamentarzyści niemieccy
    polityka oświatowa
    mniejszości narodowe
    Second Polish Republic
    Polish Parliament (the Sejm)
    German Members of Parliament
    educational policy
    national minorities
    Opis:
    Mniejszość niemiecka odniosła w wyborach do Sejmu i Senatu II kadencji (1928—1930) swoje największe zwycięstwo w dziejach parlamentaryzmu Drugiej Rzeczypospolitej. Mimo różnic ideologicznych cele stojące przed parlamentarzystami niemieckimi były podobne: całkowite równouprawnienie Niemców we wszystkich dziedzinach prawa i w życiu codziennym; zapewnienie zupełnej swobody rozwoju niemieckiej kultury, szkolnictwa i języka; zapewnienie mniejszości niemieckiej autonomii oświatowo-kulturalnej. Posłowie krytykowali politykę narodowościową rządów polskich, negatywnie oceniali sytuację mniejszości niemieckiej w Polsce. Politycy niemieccy z trybuny parlamentarnej mówili m.in. o dyskryminacji niemieckiego szkolnictwa mniejszościowego, o likwidacji niemieckich szkół średnich i seminariów nauczycielskich, o aresztowaniach nauczycieli wędrownych, o przeniesieniu służbowym pedagogów niemieckich w inne regiony Polski. Niemiecki Klub Parlamentarny w obronie szkolnictwa niemieckiego zgłosił szereg interpelacji i wniosków. Wiele z tych projektów parlamentarnych oraz liczne głosowania połączyły ławy parlamentarne mniejszości narodowych, a także posłów polskiej lewicy w Sejmie.
    The article examines the specific features of the activities of German Members of Parliament (MPs) in the Parliament of the Second Polish Republic in the years 1928—1930 (second term of office), which were directed at defending the right to education for Germans, creation of legal grounds for the opening of German-language schools as a guarantee of the national identity preservation. German MPs defended their voters’ educational rights during parliamentary speeches, debates on education, and language-based conflicts, interpellations, and protests. German politicians tried to improve the situation of schooling for Germans by introducing legislative initiatives, inquiries, and interpellations, which raised such important issues as adoption of educational legislation in consultation with minorities, to expand the network of German-language schools, and to provide conditions for their unimpeded activities, stopping persecution of teachers. Their legislative initiative was often supported by Ukrainian and Jewish politicians, deputies from the leftwing Polish parties of the Sejm who advocated securement for children’s learning of their mother tongue. German deputies joined in providing Germans with fundamental rights guaranteed by domestic law and international agreements.
    Źródło:
    Wieki Stare i Nowe; 2022, 17, 22; 1-15
    1899-1556
    2353-9739
    Pojawia się w:
    Wieki Stare i Nowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Леон Василевський на переговорах у Ризі: до сторіччя Ризького мирного договору 1921 р.
    Leon Wasilewski at the treaty of Riga negotiations: to the centenary of the peace of Riga (1921)
    Autorzy:
    Vialova, Iuliia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1977411.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Leon Wasilewski
    The Treaty of Riga (1921)
    The Eastern Border of the Second Polish Republic
    Леон Василевський
    Ризький мирний договір 1921 р.
    східний кордон Польської держави
    Opis:
    Стаття присвячена 100-річчю підписання Ризького мирного договору 1921 р., дискусії щодо наслідків якого не припиняються і сьогодні. Яке значення мав цей договір для історії Європи, а особливо для її політичної архітектури міжвоєнного періоду? Які наслідки цей договір мав для поляків, росіян, українців і білорусів? Оцінки підписаного сто років тому договору досі розходяться – одні вважають, що документ, який встановив кордони Польщі майже в межах другого поділу Речі Посполитої (1793 р.) був поразкою тогочасної польської еліти, інші – що він був виразом реального стану речей. У цій статті акцентовано увагу на перебігу польсько-радянських переговорів під час підписання трактату, боротьбі всередині польської делегації між прихильниками двох державних геополітичних концепцій («ендецької» інкорпоративної та «федералістичної» Ю. Пілсудського) та встановленні східного кордону Польської держави. Відомий польський дипломат і політичний діяч Л. Василевський відіграв одну з ключових ролей під час цих переговорів, дослідження його діяльності сприятиме з’ясуванню декількох спірних моментів під час переговорів. Ризький мирний договір 1921 р. поставив крапку в польсько-більшовицькій війні, визначив польський кордон на сході і водночас перекреслив Варшавську угоду Петлюра-Пілсудський, що засвідчило крах федералістичної програми Ю. Пілсудського. Ба більше, політика польської влади щодо національних меншин у подальшому виявилася майже дискримінаційною, що послаблювало Поль ську державу зсередини. Для України та Білорусі цей договір виявився національною катастрофою, позбавивши їх перспектив державності. Цей мир можна назвати «ситуативним компромісом», який у короткотривалій перспективі розв’язував проблему закінчення війни, але не розв’язував жодної із геополітичних проблем Польщі: не гарантував безпеки, як і не гарантував стійкості східного кордону Польщі. Порушення цього миру з боку радянської Росії було питанням часу, що і сталося в 1939 році.
    The article is dedicated to the 100th anniversary of the signing of the Treaty of Riga (1921), discussions about the significance of which do not stop today. What significance did this treaty have for the history of Europe, and especially for its political architecture of the interwar period? What were the consequences of this agreement for Poles, Russians, Ukrainians and Belarusians? Estimated of the agreement signed a hundred years ago still differ – some believe that the document then established the borders of Poland almost within the Second Partition of Poland (1793) was the defeat of the then Polish elite, others – that it was an expression of the real state of affairs. This article focuses on the course of Polish-Soviet negotiations during the signing of the treaty, the struggle within the Polish delegation between supports of two state geopolitical concepts (National Democracy “incorporative” and “federal” J. Pilsudski) and establishment of the Eastern border of the Polish state. The well-known Polish diplomat and politician Leon Wasilewski played one of the key roles during these negotiations, and the study of his activities will help to clarify several controversial points during the negotiations. The Treaty of Riga (1921) put an end to the Polish-Bolshevik war, defined the Polish border in the East and the same time cancelled the Petliura-Pilsudski Agreement, which testified to the defeat of the federalist program of J. Pilsudski. Further, the Polish government’s policy towards national minorities later proved to be almost discriminatory, weakening the Polish state from within. For Ukraine and Belarus, this agreement proved to be a national catastrophe, depriving them of the prospects of statehood. This peace can be called a “situational compromise”, which in the short term solved the problem of ending the war, but did not solve any of the geopolitical problems of Poland: neither guaranteed security nor guaranteed the stability of Poland’s Eastern border. The violation of this peace by Soviet Russia was a matter of time, as it happened in 1939.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 45-66
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Українська наука та освіта у міжвоєнний період на землях, що входили до Польщі
    Ukrainian education and learning on Ukrainian lands included in the Second Republic of Poland in the interwar period
    Oświata i nauka ukraińska w okresie międzywojennym na ziemiach wchodzących w skład II Rzeczpospolitej
    Autorzy:
    Sahan, Hałyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1048520.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-23
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
    Tematy:
    українська наука, українсько-польські зв’язки, західноукраїнські землі, Наукового товариства ім. Шевченка
    nauka ukraińska, stosunki ukraińsko-polskie, Ukraina Zachodnia, Towarzystwo Naukowe im. Tarasa Szewczenki.
    Ukrainian science, Ukrainian-Polish relations, Western Ukrainian lands, Shevchenko Scientific Society
    Opis:
    У статті розкрито становище української вищої освіти та науки на західноукраїнських землях, які у міжвоєнний період увійшли до складу Польщі. Показано зусилля Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, Товариства українських наукових викладів ім. П.Могили та Ставропігійського братства при греко-католицькій церкві Успіня Пресвятої Богородиці щодо організації університетських курсів. Зазначено, що значний влад у розвиток української науки та її презентації на світовому рівні зробила Богословська Академія у Львові (заснована у жовтні 1929 р.). Беззаперечним лідером української науки в регіоні у міжвоєнний період було Наукового товариства ім. Шевченка, яке попри всі складнощі змогло розвивати українську науку і знайомити з нею іноземний світ.
    The article describes the situation of Ukrainian higher education and science in the western Ukrainian lands, which became part of Poland in the interwar period. Through the efforts of the Shevchenko Scientific Society in Lviv, the Association of Ukrainian Scientific Exhibitions. P. Graves and the Stavropigian Brotherhood at the Greek Catholic Church of the Assumption of the Blessed Virgin Mary on the organization of university courses. It is noted that a significant authority in the development of Ukrainian science and its presentation at the world level was made by the Theological Academy in Lviv (founded in October 1929). The undisputed leader of Ukrainian science in the region during the interwar period was the Scientific Society. Shevchenko, who, despite all the difficulties, was able to develop Ukrainian science and familiarize it with the foreign world.
    Celem niniejszego artykułu jest przedstawienie sytuacji ukraińskiego szkolnictwa wyższego oraz nauki na zachodnich ziemiach ukraińskich, które stały się częścią Polski w okresie międzywojennym. Szczególna uwagę zwrócono na wysiłki Towarzystwa Naukowego im Tarasa Szewczenki we Lwowie, Towarzystwa Ukraińskich Wykładów Naukowych im P. Mohyły i Bractwa Stawropigijskiego przy Kościele greckokatolickim Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny w zakresie organizacji kursów uniwersyteckich. Autorka konstatuje, że znaczący wkład do rozwoju nauki ukraińskiej podniesienia jej poziomu miała Akademia Teologiczna we Lwowie (założona w październiku 1929 r.). Analiza dokumentów źródłowych wskazuje jednoznacznie, że w okresie międzywojennym niekwestionowanym liderem rozwoju nauki ukraińskiej w tym regionie było Towarzystwo Naukowe im. Tarasa Szewczenki, które mimo rozlicznych trudności było w stanie rozwijać ukraińską naukę i prezentować ją poza granicami Ukrainy.
    Źródło:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2019, 5, 14; 235-244
    1733-2249
    Pojawia się w:
    TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies