Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "ekologiczny" wg kryterium: Wszystkie pola


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Sposoby povyšeniâ èkonomičeskoj effektivnosti perevozok na sudah vnutrennego plavaniâ
Ways to improve economic efficiency of inland shipping
Autorzy:
Semenov, Û.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/359918.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Akademia Morska w Szczecinie. Wydawnictwo AMSz
Tematy:
eco-friendly shipping
innovative solutions
resource – efficient transport
alternative fuels
transport ekologiczny
innowacyjne rozwiązania
oszczędność energii
paliwa alternatywne
Opis:
Inland shipping is the most eco-friendly way to move goods. This transport mode creates smaller external costs in comparison with road transport. The paper presents both inland shipping market analysis and innovative solutions for river ships with the purpose of EU transport policy realization, including environmental negative impacts reduction, minimization of oil-fuel consumption and cleaner energy use through alternative fuels and new propulsion systems.
Внутренний водный транспорт является наиболее экологичным способом перевозки грузов. Этот вид транспорта также генерирует значительно меньшие внешние издержки по сравнению с автомобильным транспортом. В статье представлен анализ европейского рынка перевозок внутренними водными магистралями. Предложено ряд инновационных изменений на речных судах с целью реализации основных направлений транспортной политики ЕС до 2050 г., включая снижения выброса вредных веществ и минимализации расхода нефтепродуктов путем перехода на альтернативные виды топлива и внедрение новых типов двигателей.
Źródło:
Zeszyty Naukowe Akademii Morskiej w Szczecinie; 2013, 33 (105); 91-95
1733-8670
2392-0378
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe Akademii Morskiej w Szczecinie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Temperaturnij vpliv landšaftnih požež na ekologìčnij stan edafotopu
Thermal effect of landscape fire on ecological condition of edaphotop
Wpływ termiczny pożarów terenów zielonych na stan ekologiczny edafotopu
Autorzy:
Popovych, Vasyl
Hapalo, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1838228.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Szkoła Główna Służby Pożarniczej
Tematy:
landscape fire
fire in natural ecosystems
forest fire
fire danger
fire safety
pożar terenów zielonych
pożar w ekosystemach naturalnych
pożar lasu
zagrożenie pożarowe
bezpieczeństwo pożarowe
Opis:
В Україні лісові пожежі набувають значних обсягів та перетворюються на надзвичай- ні ситуації загальнодержавного значення. Внаслідок локалізації та ліквідації великих і особливо великих лісових пожеж, пожеж у природних екосистемах, залучається значна кількість особового складу та техніки. Знищуються практично усі компоненти довкілля – флора, фауна, ґрунти, забруднюються річки, водойми, повітря. Пожежі у природних екосистемах спричиняють потрапляння в атмосферу значної кількості летких продуктів горіння та небезпечних речовин і сполук. Метою роботи є висвітлення результатів досліджень моніторингу довготривалого впливу лісових пожеж на один із найважливіших компонентів екосистеми – едафотоп. Для досягнення поставленої мети були сформовані такі основні завдання: провести аналіз наукових та літературних джерел щодо проблематики впливу лісових пожеж на едафотоп у вітчизняному та зарубіжному контекстах; дослідити модельне вогнище стосовно температурного та вологісного режимів; встановити температуру полум’я на різних ділянках модельного вогнища; встановити потужність еквівалентної дози фотонного іонізуючого випромінювання на місці проведення експерименту. Теплові режими Малого Полісся є достатніми для розвитку багатьох рослин. Веге- таційний період триває понад 200 днів, а період з активними температурами (понад + 10°С) – 150–160 днів. Більше 100 днів у році мають середньодобову температуру понад + 15°С (період інтенсивної вегетації). Відлиги, які понижують морозостійкість лісових та сільськогосподарських культур, затяжні весни у зв’язку з повільним таненням снігу гальмують швидкий прихід тепла. Експериментальні дослідження з вивчення впливу ландшафтних пожеж на екологіч- ний стан едафотопу здійснювалися на території Малого Полісся поблизу Рава-Руського лісництва в селі Лавриків Жовківського району Львівської області. Відбір проб ґрунтів для досліджень їхнього екологічного стану здійснювався із врахуванням давності (за роками) горіння рослинності та лісової підстилки. Також було створено штучне модельне вогнище ландшафтної пожежі (низової, лісової) на відкритому просторі з дотриманням усіх вимог Правил пожежної безпеки в лісах України з метою фіксування температури та вологості ґрунту в зоні горіння, а також аналізу відібраних ґрунтових проб із ділянок горіння. Встановлено, що температура полум’я під час горіння лучної рослинності в початковий момент часу становила +66,7°С. У процесі горіння, через 20 секунд, температура полум’я сягнула +352,5°С, максимальною температура полум’я була +715,7°С після вигорання всього горючого матеріалу (через 2,5 хв після початку досліду). Водночас, на глибині 5 см у початкових точках горіння температура едафотопу підвищується із +7°С до +20 ± 24°С. Яскраво вираженого діапазону зміни вологості на глибині 5 см не спостерігалося. Отримані результати є важливими з точки зору вивчення впливу підвищених температур на компоненти біосфери, а також відновлення девастованих територій.
In Ukraine forest fires are becoming more significant and transform in emergencies of national importance. Due to the localization and elimination of large and especially large forest fires, fires in natural ecosystems a significant number of personnel and equipment is involved. Almost all components of the environment are destroyed flora, fauna, soils; rivers, reservoirs, air are polluted. Fires in natural ecosystems cause a significant amount of volatile combustion products and hazardous substances and compounds enter the atmosphere. The objective of the work is to highlight the results of research monitoring the long-term impact of forest fires on one of the most important components of the ecosystem – edaphotope. To achieve this goal, the following main tasks were formed: to analyze scientific and literary sources on the impact of forest fires on edaphotope in domestic and foreign contexts; to investigate the model hearth in relation to temperature and humidity regimes; set the flame temperature in different parts of the model hearth; set the power of the equivalent dose of photon ionizing radiation at the site of the experiment. Thermal regimes of Male Polissya are sufficient for the development of plants. The growing season lasts more than 200 days, and the period with active temperatures (over + 10°C) – 150–160 days. More than 100 days a year have an average daily temperature is above + 15°C (period of intensive vegetation). Thaws, which reduce the frost resistance of forest and agricultural crops, and long springs due to the slow melting of snow inhibit the heat arrival. Experimental studies of landscape fires impact on the ecological condition of the edaphotope were carried out in the territory of Maly Polissya near Rava-Rusky forestry in the village of Lavrykiv, Zhovkva district, Lviv region. Sampling of soils was carried out taking into account the age (by years) of burning vegetation and forest litter. Also, an artificial model of landscape fire body (grassland, forest) was created in the open space in compliance with all requirements of the Rules of fire safety in the forests of Ukraine in order to record soil temperature and humidity in the combustion zone, and to analyze the soil samples from combustion sites. It was found that the flame temperature during the burning of meadow vegetation at the initial time was + 66.7°C. During the combustion process, after 20 seconds, the flame temperaturę reached + 352.5°C, the maximum flame temperature was + 715.7°C after burning all the combustible material (2.5 minutes after the start of the experiment). At the same time, at a depth of 5 cm at the initial burning points, the temperature of the edaphotope rises from + 7°С to +20 ± 24°С. A pronounced range of changes in humidity at a depth of 5 cm was not observed. The obtained results are important from the point of view of studying the influence of elevated temperatures on the components of the biosphere, as well as the restoration of devastated areas.
Na Ukrainie pożary lasów stają się coraz bardziej poważne i przeradzają się w kataklizmy o skali narodowej. Ze względu na lokalizację i eliminację dużych i bardzo dużych pożarów lasów oraz pożarów w ekosystemach naturalnych konieczne jest angażowanie znacznej liczby personelu i dużych ilości sprzętu. Zniszczeniu ulegają prawie wszystkie elementy składowe środowiska – zanieczyszczenie obejmuje florę, faunę, gleby, rzeki, zbiorniki wodne oraz powietrze. Pożary występujące w ekosystemach naturalnych powodują powstanie znacznych ilości lotnych produktów spalania i przeniknięcie do atmosfery substancji niebezpiecznych i ich związków. Celem pracy jest podkreślenie wyników badań monitoringowych długotrwałego wpływu pożarów lasów na najważniejsze komponenty ekosystemu – edafotopu. W tym celu przeprowadzone zostały następujące główne zadania: analizowanie źródeł naukowych i danych uzyskanych z literatury dotyczących wpływu pożarów lasu na edafotop w kontekście narodowym i międzynarodowym; badanie modelowego pieca w nawiązaniu do warunków związanych z temperaturą i wilgotnością; ustalenie temperatury płomienia w rożnych miejscach modelowego pieca; ustalenie siły równoważnej dawki promieniowania jonizującego na miejscu przeprowadzanego eksperymentu. Warunki termiczne w Male Polissya są odpowiednie dla wzrostu roślin. Okres wegetacyjny trwa ponad 200 dni, a okres z aktywnymi temperaturami (ponad + 10°C) – 150–160 dni. Przez ponad 100 dni w roku przeciętna dzienna temperatura wynosi ponad + 15°C (okres intensywnej wegetacji). Roztopy zmniejszają odporność na mróz terenów leśnych i upraw rolnych, a długie wiosny wynikające z powolnego roztapiania się śniegu opóźniają pojawienie się ciepła. Badania eksperymentalne wpływu pożarów terenów zielonych na stan ekologiczny edafotonu zostały przeprowadzone na terytorium Maly Polissya w pobliżu leśnictwa Rawa Ruska we wsi Lavrykiv, rejon żółkiewski, obwód lwowski. Pobieranie próbek gleby przeprowadzono, biorąc pod uwagę wiek (określony w latach) płonącej zieleni i ściółki leśnej. Dodatkowo opracowano sztuczny model pożaru zieleni (pastwiska, las) na otwartej przestrzeni zgodnie z wszystkimi wymaganiami zasad bezpieczeństwa pożarowego w przypadku pożarów lasu na Ukrainie w celu rejestrowania temperatury i wilgotności gleby w strefie spalania i analizowania próbek gleby z obszarów spalania. Stwierdzono, że temperatura płomienia w trakcie spalania roślin pastwiskowych w okresie wstępnym wynosiła + 66.7°C. W czasie procesu spalania, po 20 sekundach, temperatura płomienia osiągnęła + 352.5°C, natomiast maksymalna temperatura płomienia wynosiła + 715.7°C po całkowitym spaleniu materiału palnego (2.5 minut po rozpoczęciu eksperymentu). Jednocześnie na głębokości 5 cm we wstępnych punktach spalania temperatura edafotonu wzrasta od + 7°С do +20 ± 24°С. Nie zaobserwowano znacznej skali zmian wilgotności gleby na głębokości wynoszącej 5 cm. Uzyskane wyniki są istotne z punktu widzenia badania wpływów podwyższonych temperatur na poszczególne składniki biosfery, jak również na odnawianie zniszczonych terenów.
Źródło:
Zeszyty Naukowe SGSP / Szkoła Główna Służby Pożarniczej; 2020, 4, 76; 29-45
0239-5223
Pojawia się w:
Zeszyty Naukowe SGSP / Szkoła Główna Służby Pożarniczej
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies