Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Lemkos" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Lemkos – the rediscovered nation
    Autorzy:
    Dudra, Stefan
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/450295.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Zielonogórski. Oficyna Wydawnicza
    Tematy:
    Lemkos
    orthodoxy
    nation
    ethnic minority
    language
    Opis:
    The article describes the basic problems of the Lemko community in Central Europe, with particular emphasis on the population living in Poland, its fate, history and contemporary position in Poland, recalling, among other things, the activities of associations (the Association of Lemkos, the Union of Lemkos, organization of Watra). The author presented literature by analyzing the content of Marek Koprowski’s book.
    Źródło:
    Przegląd Narodowościowy – Review of Nationalities; 2018, 8; 303-311
    2084-848X
    Pojawia się w:
    Przegląd Narodowościowy – Review of Nationalities
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    A report on the Lemko Association and the Carpathian Institute of the USA in 2017
    Autorzy:
    Best, Paul J.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/450379.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Zielonogórski. Oficyna Wydawnicza
    Tematy:
    Lemko Association
    Carpathian Institute
    Lemkos
    United States of America
    Opis:
    This paper reports on the recent revival of the Lemko Association (Lemko Soyuz) in North America, under the auspices of the Carpathian Institute, a US federal and Connecticut state recognized tax-exempt, non-profit, non-political, non-sectarian educational corporation. The Lemko Association, founded in 1929, had become essentially defunct by the end of 2009. Beginning in 2010, however, in a new location and new legal status it has been revived, publishing a quarterly, “Karpatska Rus’”, books, pamphlets and flags and arranging for lectures.
    Źródło:
    Przegląd Narodowościowy – Review of Nationalities; 2018, 8; 293-300
    2084-848X
    Pojawia się w:
    Przegląd Narodowościowy – Review of Nationalities
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    What people remember, but history does not see. Resettlement of Carpathian Roma during Operation Vistula
    Autorzy:
    Szewczyk, Monika Iwona
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31803975.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    Ośrodek Pamięć i Przyszłość
    Tematy:
    oral history
    Roma
    Lemkos
    Ukrainians
    Operation Vistula
    resettlement
    displacement
    Opis:
    This article pertains to the resettlement of the Carpathian Roma during Operation Vistula and their successive relocation to the Western and Northern Territories of post war Poland. The story of their displacement is absent from narratives regarding the sub-deportation social landscape in post-1947 Poland, just as there is very little information about their subsequent resettlement in the present-day Podkarpackie Voivodeship.
    Źródło:
    Wrocławski Rocznik Historii Mówionej; 2023, 13; 86-107
    2719-7522
    2084-0578
    Pojawia się w:
    Wrocławski Rocznik Historii Mówionej
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Museum of Lemko Culture at Zyndranowa
    Autorzy:
    Drozd, Roman
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/27678669.pdf
    Data publikacji:
    2023-03-02
    Wydawca:
    Krajowy Ośrodek Badań i Dokumentacji Zabytków
    Tematy:
    Museum of Lemko Culture
    Lemkos
    Ukrainians
    Communist Poland (PRL)
    Zyndranowa
    Teodor Gocz
    Opis:
    In 1947, as the result of the Vistula Operation, Lemkos were resettled to the Western and Northern Territories of Poland, this making them abandon their material possessions which remained at their former domicile prone to devastation. Certain Lemkos resented those developments to the extent that following 1956 some returned to their native land, determined to save their tangible and intangible culture. Amateur artistic projects were revived, and it was decided that traces of Lemko tangible heritage were to be taken care of. This led to the concept of creating an ethnographic Lemko museum. In 1968, using Teodor Gocz’s farmstead at Zyndranowa, a memento hall was created; it later assumed the name of the Museum of Lemko Culture. The institution continuously faced challenges: it lacked financing and factual supervision for its operation. Despite this, the Museum collection continued growing, and new buildings were safeguarded for the purpose. The Museum’s creators aimed not only at preserving and displaying traces of Lemko tangible heritage, but also at maintaining bonds of the displaced Lemkos with their former homeland. With time, the Museum also began playing an important role in preserving the Lemko ethnic identity.
    Źródło:
    Muzealnictwo; 2023, 64; 15-22
    0464-1086
    Pojawia się w:
    Muzealnictwo
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Deportation of Ukrainians from Ethnic Areas in Poland and Contemplation of the International Community in 1944-1946
    ДЕПОРТАЦІЯ УКРАЇНЦІВ З ЕТНІЧНИХ ТЕРЕНІВ У ПОЛЬЩІ ТА СПОГЛЯДАЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ У 1944-1946 рр.
    Autorzy:
    Liubchyk, I.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894301.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Zakerzonnia, deportation, the international community, Lemkos, adaptation, autochthonous Ukrainians
    Закерзоня, депортація, міжнародна спільнота, лемки, адаптація, українці-автохтони
    Opis:
    У статті автор робить спробу розглянути характер споглядальності міжнародної спільноти за депортаційними процесами українців з території етнічних земель у Польщі впродовж 1944-1946 рр. Реалізацію завдання автор виконує через архівну документалістику, яка певною мірою виправдовує об’ємні цитування. Нині тематика післявоєнного виселення для українців і поляків є неоднозначною, як у трактуванні так і політиці пам’яті. Депортація українців прикордоння є конфліктом історичної пам’яті обох народів: українці хочуть пам’ятати історію, яку поляки воліють забути. Про жахливі умови суспільної адаптації виселених з Польщі в УРСР довідуємось з епістолярію виселених, який надсилався ними за кордон в надії, що листи прочитають родичі. Однак вони були перехоплені Міністерством внутрішніх справ УРСР. Свідома частина місцевої інтелігенції регіону усвідомлювала пасивну позицію міжнародного політикуму та громадськості щодо невиправданого виселення українців-автохтонів, але щиро прагнула і очікувала її допомоги. Про це переконливо засвідчує аналіз Відкритого листа українців, які живуть за лінією Керзона під назвою «Всьому цивілізованому світу» написаного у жовтня 1945 р. Втративши надію на добровільне виселення цей лист був своєрідним рупором українців регіону до міжнародної спільноти, в очікуванні, що будуть почуті і підтримані. Автор робить висновок, що міжнародна спільнота не виправдала надій і сподівань українців, які опинилися у «війні після війни» втративши батьківські землі. Депортація 1944-1946 рр., місцевого населення з Лемківщини, стала найтрагічнішим етнополітичним експериментом СРСР та Польщі, який доводилося пережити лемкам в новітню добу.
    In the article, the author attempts to consider the nature of contemplation of the international community on the deportation of Ukrainians from ethnic lands in Poland during 1944-1946. The author implements this task through archival documentation, which to some extent justifies extensive quotations. Today, the subject of post-war resettlement for Ukrainians and Poles is ambiguous, both in interpretation and in the politics of memory. The deportation of Ukrainians of the borderlands is a conflict of the historical memory of both peoples: Ukrainians want to remember the history which Poles prefer to forget. We learn about the terrible conditions of social adaptation of Polish deportees in the USSR from the epistolary of deportees, which they had been sending abroad in hope that relatives would read the letters. However, the Ministry of Internal Affairs of the USSR had been intercepting those letters. In this sense, a conscious part of the local intelligentsia of the region was aware of the passive position of international politicians and the public on the unjustified eviction of autochthonous Ukrainians, but sincerely sought and expected its help. The analysis of The Open Letter of Ukrainians living behind the Curzon line entitled “To the whole civilized world” written in October 1945 convincingly evidences it. Losing hope of voluntary eviction, this letter was a kind of mouthpiece of Ukrainians in the region to the international community, hoping to be heard and supported. The author concludes that the international community did not live up to the hopes and expectations of Ukrainians who found themselves in a “war after war” and gradually lost their native lands, where they were indigenous. The deportation of 1944-1946, the local population from Lemkovschina, became a tragic ethno-political experiment of the USSR and Poland, which Lemkos had to survive in modern times.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2020, 10; 155-165
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies