Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "Collective Trauma" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Transcending the “Black Raven”: An Autoethnographic and Intergenerational Exploration of Stalinist Oppression
Autorzy:
Krahn, Elizabeth
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2106996.pdf
Data publikacji:
2013-07-31
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Autoethnography
Collective Trauma
Displaced Persons
Aging
Attachment
Narrative Approaches
Opis:
Many of Canada’s aging immigrants were displaced persons in Europe post-WWII and have internalized psychological effects of their traumatic past within a society that tends to marginalize or pathologize them. While early collective trauma literature focuses on individualized, psychotherapeutic approaches, more recent literature demonstrates the importance of externalizing and contextualizing trauma and fostering validating dialogue within families and community systems to facilitate transformation on many levels. My research is an autoethnographic exploration of lifespan and intergenerational effects of trauma perceived by Russian Mennonite women who fled Stalinist Russia to Germany during WWII and migrated to Winnipeg, Canada, and adult sons or daughters of this  generation of women. Sixteen individual life narratives, including my own, generated a collective narrative for each generation. Most participants lost male family members during Stalin’s Great Terror, verschleppt, or disappeared in a vehicle dubbed the Black Raven. Survivors tended to privilege stories of resilience – marginalizing emotions and mental weakness. The signature story of many adult children involved their mother’s resilience, suppressed psychological issues, and emotional unavailability. Results underline the importance of narrative exchange that validates marginalized storylines and promotes individual, intergenerational, and cultural story reconstruction within safe social and/or professional environments, thus supporting healthy attachments.
Źródło:
Qualitative Sociology Review; 2013, 9, 3; 46-73
1733-8077
Pojawia się w:
Qualitative Sociology Review
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Pandemic and Its Shadow. Feminist Theoretical and Art Discourses on Trauma and Community in COVID-19
Autorzy:
Zolkos, Magdalena
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2215877.pdf
Data publikacji:
2022-09-29
Wydawca:
Uniwersytet Gdański. Wydział Filologiczny
Tematy:
Covid-19 pandemic
‘shadow pandemic’
violence against women
collective trauma
psychoanalysis
Opis:
This article explores the philosophical and psychoanalytic trajectories of conceptualizing the Covid-19 pandemic as ‘collective trauma’, and considers what would be the risks, but also productive possibilities, of such a theoretical move. the context of this inquiry is the so-called ‘shadow pandemic’ – the drastic increase in domestic violence globally, which accompanied introduction of lockdowns as a measure of containing the impact of Covid-19 on public health infrastructures. For the women who were victims of violence during the lockdowns, the discourse of ‘sheltering’, ‘isolation’ and ‘staying home’ has carried antithetical meanings to the o6cially sanctioned ones – those were meanings of threat, danger, harm, and death. Drawing on the work of two feminist psychoanalytic thinkers, Julia Kristeva and Jacqueline Rose, and on installations by bio-artists Anna Dumitriu and Flo Kasearu, I argue against notions of the pandemic as an external traumatic event that disrupted societies and communities worldwide. Rather, the ‘shadow pandemic’ suggest that there is a more complex, even intimate, relation between the pandemic, violence, and gendered productions of sociality.
Źródło:
Jednak Książki. Gdańskie Czasopismo Humanistyczne; 2022, 14; 52-66
2353-4699
Pojawia się w:
Jednak Książki. Gdańskie Czasopismo Humanistyczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Theoretical and Methodological Foundations of the Memory Policy in the Global Context: History and Modernity
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПОЛІТИКИ ПАМ’ЯТІ У СВІТОВОМУ КОНТЕКСТІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ
Autorzy:
Metelyova, T.
Soloshenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894377.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
memorial research, collective memory, memory policy, cultural trauma, identity
меморіальні дослідження, колективна пам’ять, політика пам’яті, культурна травма, ідентичність
Opis:
Стаття є аналітичним оглядом еволюції проблематики історичної й колективної пам’яті та розвитку меморіальних досліджень. Аналіз наукових здобутків меморіальних досліджень виявив неусувно селективний характер колективної пам’яті, за якого її робота з відновлення минулого здійснюється за законами сучасного і відповідно до його потреб. Таким чином, політизація минулого залишається невід’ємним складником його функціонування в сучасному. У країнах молодої демократії підвищення ступеню політизації минулого зумовлено ще й логікою розгортання націєтворчих процесів. Виявлено, що сакрально-міфологічна природа «героїчного наративу», який слугує ідентифікаційною основою для спільноти, і пов’язаної з ним «точкивідліку», того моменту, коли «все почалося» зумовлює розгортання навколо них «війн пам’яті». В умовах глобалізації «війни пам’яті» виходять за національні межі й перетворюються начинник міждержавних відносин. Встановлено, що в сучасному світі в царині політики пам’яті уже сформовано глобальний консенсус, в основі якого – принципи універсальності прав людини,свободи і демократії. Останнє зумовлює зміну панівних раніше наративів пам’яті, заснованих на образах перемог і тріумфів, наративами історичної травми й жертовності.
The article is an analytical review of the evolution of historical and collective memory issues and of the development of memory studies. The analysis of the scientific achievements in the field ofmemory studies has revealed the ineffably selective nature of collective memory, in which its work for restoration of the Past is carried out according to the laws and needs of the Modernity. Thus, thepoliticization of the Past is an integral part of its functioning in the Present. In the countries of young democracy the increase of the degree of politicization of the Past is also determined by the logic of the nation-building processes. It was revealed that sacred and mythological nature of the “heroic narrative” is serving as the identification basis for the community and the “reference point” is associated with it. That is why very often the moment when “everything began” causes the deployment of “wars of memory” around them. In the context of globalization the “war of memory” goes beyondnational borders and turns into a factor of interstate relations. It is found that in the modern world in the field of memory politics a global consensus has already been formed, and it is based on theprinciples of the universality of human rights, freedom and democracy. This causes a change in the earlier memory narratives, which were based on images of victories and triumphs, by the narratives ofhistorical trauma and sacrifice.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 6; 25-42
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies