Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "історична пам’ять" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-5 z 5
Tytuł:
The Concept of Historical Memory in Great Britain
КОНЦЕПЦІЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
Autorzy:
Zernetska, O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894293.pdf
Data publikacji:
2018
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
concept, history, historical memory, Great Britain, traditions, rituals, values, First World War
концепція, історія, історична пам’ять, Велика Британія, традиції, ритуали, цінності, Перша світова війна
Opis:
Велика Британія – це країна, в якій концепція історичної пам’яті підтримується впродовж тривалого часу. Ось чому особливо цікаво дізнатися, як це робиться у ХХІ ст. У статті досліджується, як традиції, ритуали та цінності були збережені у Великій Британії впродовж багатьох століть, і як водночас народжувалися нові протягом останніх десятиліть. Це кейсстудія, в якій аналізується увічнення у Великій Британії видатної дати – століття початку Першої світової війни; досліджені старі та нові традиції, ритуали, події та перфоманси, що зберігають і розвивають історичну пам’ять британського суспільства.
Great Britain is a country where the concept of historical memory has been sustained for a long time. It is especially interesting, how it has been done in the XXIst century. This article investigates,how traditions, rituals and values have been saved in Great Britain for many centuries and at the same time, how new ones have been born for last decades. This is a case-study in which the perpetuation inGreat Britain of a great date – the century from the date of the outbreak of the First World War; old and new traditions, rituals, events, performances that preserve and develop the historical memory ofBritish society are researched.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2018, 5; 122-133
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Great War of 1914-1918 and Ukraine: Historical Memory and Commemoration
ВЕЛИКА ВІЙНА 1914-1918 рр. І УКРАЇНА: ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ ТА КОМЕМОРАЦІЯ
Autorzy:
Shevchenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894335.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
First World War, Great War of 1914-1918, Ukraine, historical memory, commemoration, «sites of memory»
Перша світова війна, Велика війна 1914-1918 рр., Україна, історична пам’ять, комеморація, місця пам’яті
Opis:
Перша світова війна стала переломною подією у розвитку цивілізації. Україна опинилися в центрі цього глобального конфлікту. На її землях (Східна Галичина, Буковина, Волинь)відбулися одні з найбільших і найкривавіших наступальних операцій, а населення змушене було воювати по обидві сторони фронту. Попри це впродовж багатьох років війна залишалася позаувагою вітчизняної громадськості та професійних дослідників. У пропонованій статті Велику війну 1914-1918 рр. розглянуто крізь призму історичної пам’яті українського суспільства та комеморативних практик. Встановлено, що у Східній Галичині, котра після війни відійшла до Польщі, проводилися посильні роботи по збереженню та упорядкуванню поховань жертв війни. В українській державі перші кроки з увічнення пам’яті загиблих було здійснено за гетьмана П. Скоропадського. Радянська влада планомірно «витісняла» пам’ять про Першу світову війну з масової свідомості, внаслідок чого вона стала «забутою». Зі зміною підходів до висвітлення історичного минулого в незалежній Україні зросло зацікавлення подіями 1914-1918 рр., активізувався процес увічнення і вшанування пам’яті про них. Нині відновлення історичної правди про Першу світову війну та її збереження потребує конструктивної взаємодії держави, громадських організацій, фахівців із різних галузей знань. 
The First World War was a turning point in the development of civilization. Ukraine was at the center of this global conflict. Some of the largest and bloodiest offensive operations took place on itslands (East Halychyna, Bukovyna, Volyn), and the population was forced to fight on both sides of the front. Nevertheless, for many years the national public and professional researchers has beenoverlooked the War. In this paper, the Great War of 1914-1918 was been considered in the light of the historical memory of Ukrainian society and commemorative practices. In Eastern Halychyna, which was part of Poland after the War, there were intensive efforts to preserve the burials of war victims. In the Ukrainian state, the first steps to perpetuate the memory of the victims were made under the Hetman P. Skoropadskyi. Soviet authorities systematically «supplanted» the memory of the First World War from the mass consciousness, so that it was «forgotten».With changing approaches to the coverage of the historical past in independent Ukraine, interest towards the events of 1914-1918 has increased, and the process of perpetuating and commemoratingthem was intensified. Now, the restoration of the historical truth about the First World War and its preservation require the constructive interaction of the state, public organizations, specialists fromdifferent fields of knowledge.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2019, 8; 133-139
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична пам’ять у процесі формування та відтворення модерної національної ідентичності: французький досвід (Частина 1)
Historical Memory in the Process of Formation and Reproduction of Modern National Identity: the French Experience (Part 1)
Autorzy:
Шморгун, O.O.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676595.pdf
Data publikacji:
2021-09-14
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
історична пам’ять Франції
патріотична мотивація
голлізм як авторитаризм
небезпека етнофундаменталізму
historical memory of France
patriotic motivation
holism Gaullism as an authoritarianism
danger of the ethno fundamentalism
Opis:
Стаття присвячена дослідженню ролі історичної традиції та національної пам’яті у формуванні модерних типів етнонаціональної ідентичності та механізмів консолідації громадян на етапі становлення французької держави сучасного типу. В цьому зв’язку проаналізовано різноманітні версії французької історії у представників історичних та історіографічних шкіл, що і в наш час взаємно конкурують за статус творців загальновизнаного тлумачення важливих історичних подій. З’ясовано, що послідовно патріотична мотивація, завдяки якій забезпечуються формування та реалізація інноваційного потенціалу народу й соціальна активність цього орієнтованого на подолання будь-яких кризових викликів креативного ядра нації, постає лише шляхом максимального змістовного синтезу наявних трактувань французької історії. Зокрема ефективність політики пам’яті забезпечується завдяки тому, що символи, традиції та історичні пам’ятки, які позитивно впливають на динаміку національно-патріотичних мотивацій та почуттів, неминуче (і часто цілком свідомо) наповнюються якісно новими смислами та цінностями, на основі яких формуються вже модерні уявлення щодо сумлінного виконання свого національного обов’язку, самовідданості і навіть жертовності у служінні вищим ідеалам Батьківщини. Доведено цілковиту неспроможність неоліберальної та ліворадикальної критики теорії та практики голлізму, консервативні елементи якого, зокрема апелювання до героїчного минулого, зовсім не тотожні як виявам середньовічної архаїки, так і мало не неонацистським політичним уподобанням. Навпаки, типологічна подібність бонапартизму та голлізму обумовлена якраз їхньою здатністю до ефективного протистояння однаково руйнівним для національної держави реакційній та революційній версіям екстремізму. Відтак, розкрито виняткову актуальність використання історичної пам’яті задля формування власної традиціоналістської та авторитарної харизми (у їхньому взаємозв’язку) творцем і першим президентом П’ятої республіки Ш. де Голллем в процесі його протистояння антинаціональним провокаціям ультраправого та ультралівого ґатунку.
The complete failure of neoliberal and left-wing radical critiques of Holism's theory and practice has been proved, the conservative elements of which, in particular the appeal to the heroic past, are not at all identical with medieval archaism and almost neo-Nazi political preferences. On the contrary, the typological similarity of Bonapartism and Hollism is due precisely to their ability to effectively oppose reactionary and revolutionary extremism, which is equally destructive to the nation-state. In this regard, the exceptional relevance of the use of historical memory to form their own traditionalist and authoritarian charisma (in their relationship) by the creator and first president of the Fifth Republic Charles de Gaulle in the process of his opposition to anti-national provocations of far-right and far-left.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 15; 9-52
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
About the “Historical Truth” in Time and Space
ПРО «ІСТОРИЧНУ ІСТИНУ» В ЧАСІ І ПРОСТОРІ
Autorzy:
Tkachenko, V.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894479.pdf
Data publikacji:
2016
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
temporality, discrete time, subjective time, presentism, provincialism, “history for the sake of history”, “historical memory of generations”
темпоральність, дискретність часу, суб’єктивний час, презентизм, провінціалізм, «історія заради історії», «історична пам’ять поколінь»
Opis:
Проаналізовано «кризу часу» в осмисленні історичного процесу, що виявляється у розриві зв’язку між минулим, сучасним та майбутнім. В центрі уваги автора – культ презентизму, коли виклад подій минулого і майбутнього підпорядковується нинішній кон’юнктурі, яка самостійно формує комфортне минуле й визначає таке ж комфортне майбутнє. В основі цього явища – розчарування у всіх ілюзіях та ідеалах минулого, коли на особистісному рівні не залишилося віри ні у революційну ідею, ні у соціалістичне суспільство, ні у перспективи євроінтеграції, а в суспільстві запанувало прагнення до багатства, комфорту й спокусливої миттєвості відчуттів. Автор акцентує увагу на необхідності активізації українських інтелектуалів у пошуках адекватних відповідей на виклики часу, на необхідності запропонувати нові і переконливі способи пояснення всього, що відбувається навколо. Час невідкладно вимагає віднайдення зримої історичної перспективи виходу із ситуації «повсякденності виживання», пошуку шляхів зміцнення віри у торжество соціальної справедливості. В іншому випадку німота інтелектуалів лише підсилює розрив між історичним досвідом соціуму і його здатністю осмислення того, що відбувається, бачення майбутнього.
The article analyses the“crisis of time” in understanding of the historical process, which reveals itself in breaking the link between the past, present and future. The author concentrates his attention on the cult of presentism when the exposition of events of the past and future is subordinated to current conjuncture and on its own creates a comfortable past and determines the same comfortable future. This phenomenon is based on the disappointment with illusions and ideals of the past, when on the personal level there is no any faith  in revolutionary ideas, socialist society and the prospects of European integration, and the desire for wealth, comfort and tempting opportunities prevails in society. The author emphasizes the necessity of intensification of Ukrainian intellectuals’ activities in search of adequate answers to the challenges of the present time, the need to propose new and convincing ways to explain everything that happens around. Time urgently requires finding historical perspective of way out  of the situation of “everyday survival”, finding the ways to strengthen faith in the triumph of social justice. Otherwise silence of the intellectuals only increases the gap between the historical experience of the society and its ability to understand what is going on now and  what will happen in the future.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2016, 2; 11-29
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Memory Policy and European Integration Aspirations of Ukraine (2014-2019)
ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ І ЄВРОІНТЕҐРАЦІЙНІ ПРАГНЕННЯ УКРАЇНИ (2014-2019 рр.)
Autorzy:
Shapoval, Y.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/894239.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
historical memory, European integration, memory studies, memory policy / historical policy, decommunization, transnational forms of cultural (historical) memory, Ukrainian Institute of National Memory, Institute of National Memory of Poland
історична пам’ять, євроінтеґрація, memory studies, політика пам’яті/історична політика, декомунізація, транснаціональні форми культурної (історичної) пам’яті, Український інститут національної пам’яті, Інститут національної пам’яті Польщі
Opis:
У статті проаналізовано особливості політики пам’яті у 2014-2019 рр. у контексті євроінтеґраційних прагнень України. Охарактеризовано особливості політики пам’яті/історичної політики в Україні після драматичних подій кінця 2013-2014 року, що їх оголошено «революцією Гідності» (або «Євромайданом»), з початком російської аґресії на Сході України, з початком «ленінопаду» і форсованої декомунізації і до 2019 р. Тобто до змін у політичному класі України, пов’язаних з обранням 6-го Президента Володимира Зеленського. Безсумнівно, політика пам’яті змінюватиметься і її зміст невдовзі можна буде аналізувати окремо. Автор статті насамперед прагнув стимулювати подальшу дискусію дослідників і всіх осіб, зацікавлених в обговоренні вказаної теми. Сумління науковця вимагає не поспішати з однозначною відповіддю навіть на (здавалося б) прості запитання. Наукова новизна полягає в узагальненні ключових тенденцій політики пам’яті в Україні у 2014-2019 рр. і у визначенні низки проблем, які мають неґативний вплив на процес євроінтеґрації України. Розглянуто український досвід політики пам’яті як механізму впливу на політичну реальність. Політика пам’яті належить до ефективних механізмів впливу на політичну реальність, зокрема, на ступінь консолідації суспільства, самоусвідомлення громадян, формування та зміцнення колективних ідентичностей. Поступове усвідомлення дієвості цих механізмів зумовлювало у 2014-2019 рр. зростання інтересу до питань колективної пам’яті, яке демонстрували очільники держави, політики, політичні партії та структури громадянського суспільства. Формування та реалізація політики пам’яті в Україні відбувалося дедалі більш усвідомлено і спрямовано. Тривав пошук такої моделі політики пам’яті, яка здатна сприяти консолідації цих груп у єдине громадянське суспільство, зробити різноманіття образів минулого в України її ресурсом, а не проблемою. До цього спонукає і російська гібридна аґресія, одним із проявів якої стало перманентне нав’язування українцям з боку пропагандистських структур Російської Федерації імперсько-радянського образу минулого. До цього спонукає і чітко визначена стратегія України на європейську інтеґрацію. Як показав досвід 2014-2019 рр., певними засадами своєї історичної політики Україна достатньо органічно вписується у загальноєвропейську схему (наприклад, посиленням впливу і ролі громадянського суспільства у цій сфері). Водночас у згаданий період виявилися і певні проблеми, насамперед пов’язані з пошуками адекватної викликам моделі колективної пам’яті, яка фокусується на цінності держави як спільної батьківщини і ґаранта прав людини. Важливим кроком стала політика декомунізації, що провадилася в Україні від 2014 р. Засудивши тоталітаризм (нацистського і радянського зразків), вона забезпечила очищення публічного простору України від комуністичної символіки (хоча й не остаточно). Водночас вона породила нові ризики і нові питання, які потребують дискусій і пошуку відповідей за обов’язкової участі експертів-науковців.
The article analyzes peculiarities of Ukraine’s memory policy in 2014-2019 in the context of its European integration aspirations. The features of the politics of memory / historical politics in Ukraine are described after the dramatic events of the end of 2013-2014, which were proclaimed as a “Revolution of Dignity” (or “Euromaidan”). These events were also connected with the beginning of Russian aggression in the East of Ukraine, with the beginning of so called “Leninopad” (demolition of monuments to Lenin) and forced decommunization up until 2019. That is, to the changes in the political class of Ukraine related to the election of the 6-th President Volodymyr Zelensky. Undoubtedly, memory policy will change and its content will receive a separate consideration in the nearest future. The author of this article first of all strived to stimulate broader scholarly discussions on this topic. Scientist’s conscience demands to be modest in answering even those questions that appear simple at first sight. The scientific novelty is to summarize the key trends of the memory policy in Ukraine in 2014-2019 and to identify a number of problems that have a negative impact on Ukraine’s European integration process. The article considers Ukrainian experience of memory policy as a mechanism for influencing political reality. Memory policy refers to effective mechanisms for influencing political reality, in particular, to change the degree of social consolidation, citizens’ self-awareness, the formation and strengthening of collective identities. In 2014-2019 the gradual awareness of the effectiveness of these mechanisms caused the increase of interest in collective memory, which was demonstrated by the leaders of the state, politicians, political parties and civil society structures. The formation and implementation of memory policy in Ukraine were getting increasingly conscious and directed. The search for such a model of memory policy, which would be able to promote the consolidation of these groups into a united civil society, to convert a diversity of the images of the past of Ukraine into its resource, not its problem. This is also encouraged by the ongoing Russian hybrid aggression. One of its manifestations appears a permanent imposing on Ukrainians of the imperial-Soviet image of the past by the propaganda structures of the Russian Federation. This is prompted by a well-defined strategy for Ukraine’s European integration. As the experience of 2014-2019 has shown, Ukraine with some of foundations of its historical policy fits quite organically into the pan-European scheme (for example, by strengthening the influence and role of civil society in this area). At the same time, there were some problems during the mentioned period. First of all, they were related to the search for an adequate model of the collective memory, which focuses on the value of the state as a common homeland and a human rights’ guarantee. An important step was 2014 decommunization policy in Ukraine. By condemning totalitarianism (Nazi and Soviet models), it ensured that Ukraine’s public space was cleansed of communist symbolism (though not definitively). At the same time, it has created new risks and new questions that need to be discussed and answered with the obligatory participation of expert scientists.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2020, 11; 7-24
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-5 z 5

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies