Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "война" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
Wyświetlanie 1-15 z 23
Tytuł:
Гибридная война: сущность и базовые стратегии
Hybrid war: nature and basic strategies
Autorzy:
Andrievskij, Timur
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/565005.pdf
Data publikacji:
2017-07-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
война
гибридная война
гибридный конфликт
агрессия
российско-украинская война
вооруженный конфликт
war
hybrid war
hybrid conflict
aggression Russian-Ukrainian war
armed conflict
Opis:
Рассмотрены основные особенности возникновения гибридной войны, про-веден сравнительный анализ развития и хода «обычной» (конвенциональной) и гибридной войн. Освещены некоторые аспекты касательно формирования нового подхода к понима-нию явления гибридной войны. Предложена новая классификация вооруженных конфликтов: международный вооружен-ный конфликт, вооруженный конфликт немеждународного характера и вооруженный кон-фликт гибридного характера (гибридная война), а потому предложено рассматривать гиб-ридную войну как особый тип конфликта современности. Предложено различать понятия гибридная война и гибридные угрозы как элементы подготовки агрессора к развязыванию гибридной войны. Совершена попытка сформировать комплексное определение понятия гибридной войны для дальнейшей разработки концепции гибридных войн
The main features of arising of a hybrid war were considered, a comparative analysis of the development and progress of “regular”(conventional) and hybrid wars was conducted. Some aspects regarding the formation of a new approach to understanding the phenomenon of hybrid war were elucidated. New classification of armed conflicts is proposed: international armed conflict, armed conflict not of an international character and armed conflict of the hybrid character (hybrid war). That is why it is proposed to consider the hybrid war as a special type of the conflicts of modernity. It is proposed to distinguish the term “hybrid war” and the term “hybrid threats” as elements of aggressor’s preparation to the outbreak of war. Attempt to formulate the complex definition of hybrid war was made for future development of the concept of hybrid wars.
Źródło:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2017, 1(3); 158-166
2450-5005
Pojawia się w:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Middle East in the 20th century: from Entente until the Cold War
Ближний Восток в 20-м веке: от Антанты до холодной войны
Autorzy:
Jamsheer, Hassan A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2183851.pdf
Data publikacji:
2015-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Bliski Wschód
ententa
I wojna światowa
II wojna światowa
zimna wojna
Ближний Восток
Антанта
Первая мировая война
Вторая мировая война
холодная война
Opis:
Już podczas nawiązania entente cordial między Wielką Brytanią a Francją w 1904 r. oraz przyłączeniu do niej Rosji w 1907 r. sprawy bliskowschodnie (m.in. Maroko, Egipt, Iran, Afganistan) legły u podstaw tego sojuszu. Toteż kiedy wybucha I wojna światowa, trzy wymienione mocarstwa uznały się za powołane do ukształtowania przyszłości Bliskiego Wschodu zgodnie z własnymi interesami (porozumienie Sykes–Picot, korespondencja Hussein–MacMahon, deklaracja Balfoura i inne). W wyniku wojny (przegrana państw centralnych, wycofanie Rosji bolszewickiej z wojny) Wielka Brytania i Francja stały się jedynymi dominującymi siłami w tym regionie świata. Pierwsza otrzymała mandat Ligi Narodów nad Palestyną (wraz z wydzieloną jej częścią – Transjordanią) i Irakiem. Francja zaś otrzymała mandat nad Syrią i Libanem. Wielka Brytania zachowała ponadto swoją dominację nad Egiptem i Somalią Brytyjską. Francja z kolei – nad Algierią, Marokiem, Tunezją, Somalią Francuską. W tych nowo powstałych krajach arabskich państwo i administrację odwzorowywano na podobieństwo metropolii, co było w pewnych aspektach korzystne, w innych – dysfunkcjonalne i konfliktogenne. Ujawnia się to dobitnie w czasach niepodległości i zimnej wojny, tj. po II wojnie światowej.
Даже при создании Entente Cordial между Англией и Францией в 1904 году и включении России в 1907 году дела Ближнего Востока (Марокко, Египет, Иран, Афганистан) легли в основу этого союза. Так что, когда Первая мировая война разразится, эти три силы считают себя призванными формировать будущее Ближнего Востока в соответствии с их интересами (соглашение Сайкса-Пико, переписка Хуссейн-Макмагон, Декларация Бальфура и другие). В результате войны (поражение центральных держав, вывод большевистской России из войны) Англия и Франция стали единственными доминирующими силами в этом регионе мира. Первая получила мандат Лигии Наций на Палестину (наряду с отдельной её частью - Трансиорданией) и Ирак. Франция получила мандат в Сирии и Ливане. Великобритания сохранила кроме того господство над Египтом и „британском” Сомали. Франция в свою очередь - над Алжиром, Марокко, Тунисом и «французском» Сомали. В этих новосозданных арабских государствах администрация и управление были созданы по подобию метрополии, что было в некоторых аспектах положительно, в других дисфункционально и вызывало конфликты. Это обнаруживается в эпоху независимости и холодной войны, то есть после Второй мировой войны.
Źródło:
Studia Orientalne; 2015, 1(7); 15-24
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Russia-Ukraine Conflict: Economic Consequences on Europe and the World
Российско-украинский конфликт: экономические последствия для Европы и мира
Autorzy:
Kasuwa, Philip Fwaldin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2120019.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Russia
Ukraine
war
invasion
Россия
Украина
война
вторжение
Opis:
A number of international sanctions have been placed on Russia since it launched an attack on Ukraine on February 24, 2022, in order to persuade the country to de-escalate the conflict. The sanctions imposed on Russia, while designed to harm the Russian economy, had unintended consequences on the world economy, primarily through the disruption of global supply chains. Energy supply shocks, commodities and trade supply shocks were all caused by the conflict. In many nations, this resulted in an increase in worldwide inflation. Despite the fact that Israel and Turkey were instrumental in mediating a peaceful end of the conflict between Russia and Ukraine, the economic fallout from the crisis continued to reverberate throughout Europe and beyond.
После нападения на Украину 24 февраля 2022 года на Россию был наложен ряд международных санкций, чтобы убедить страну в необходимости деэскалации конфликта. Санкции, введенные против России, хотя и были призваны нанести ущерб российской экономике, имели непредвиденные последствия для мировой экономики, в первую очередь из-за нарушения глобальных цепочек поставок. Сбои в поставках энергоносителей, сырьевых товаров и торговли были вызваны конфликтом. Во многих странах это привело к увеличению мировой инфляции. Несмотря на то, что Израиль и Турция сыграли важную роль в мирном разрешении конфликта между Россией и Украиной, экономические последствия кризиса продолжали сказываться на всей Европе и за ее пределами.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 3(34); 63-82
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Use of genocide by the Russian Federation in the conduct of hybrid activities and warfare in Ukraine
Stosowanie ludobójstwa przez Federację Rosyjską w ramach prowadzenia działań hybrydowych i wojny na Ukrainie
Использование геноцида Российской Федерацией в рамках гибридных действий и войны в Украине
Застосування геноциду Російською Федерацією під час проведення гібридних операцій та війни в Україні
Autorzy:
Jakubczak, Ryszard
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33511166.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
геноцид
гібридна війна
гібридні операції
когнітивна війна
війна в Україні
Російська Федерація
гибридная война
гибридные действия
когнитивная война
война в Украине
Российская Федерация
ludobójstwo
wojna hybrydowa
działania hybrydowe
wojna kognitywna
wojna w Ukrainie
Federacja Rosyjska
genocide
hybrid activities
hybrid warfare
cognitive warfare
the war in Ukraine
Russian Federation
Opis:
Both the Russian hybrid activities and warfare include the use of genocide to strengthen the Kremlin’s position and overcome Ukrainians. It can be observed within many spheres, but mainly as the Russian Federation falsely accuses Ukraine of committing genocide against Russians and claims that the West supports it. Russians commit war crimes that fulfil all the requirements to be considered genocide. The Kremlin uses genocide as a part of cognitive warfare, trying to influence not only the way the Ukrainians are thinking but also how they are behaving. In unofficial channels, there is much content showing Russian violence to generate fear and diminish the resilience of Ukrainians. Bearing in mind how much Russia has already lost with respect to the hybrid war in Ukraine, it is more and more likely that the Kremlin will focus in the future on hybrid activities and will try to exploit the potential of the threats that have already materialised. Principally, the hybrid warfare potential of genocide has been explored by Russians to various extend. This work addresses chosen aspects of the use of genocide by the Russian Federation in the conduct of hybrid activities and warfare in Ukraine from 2022, as well as the motivation behind it.
Як російські гібридні операції, так і гібридна війна передбачають використання геноциду для посилення влади Кремля та перемоги над Україною. Це можна побачити на багатьох рівнях, але головним чином у неправдивих російських звинуваченнях України у вчиненні геноциду проти росіян, а Заходу – у підтримці цього, а також у фактах вчинення росіянами воєнних злочинів, які відповідають усім передумовам, щоб вважатися геноцидом. Крім того, Кремль використовує геноцид як частину когнітивної війни, намагаючись вплинути не лише на мислення українців, але й на їхню поведінку. Зокрема, на неофіційних каналах з’являється багато контенту, який показує злочини, скоєні росіянами, щоб посіяти страх і знизити стійкість українців. З огляду на те, якої шкоди Росія зазнала від гібридної війни в Україні, стає все більш імовірним, що Кремль зосередиться на гібридних діях у майбутньому і намагатиметься використати потенціал загроз, які вже матеріалізувалися. По суті, з огляду на це, корисність використання злочину геноциду в проведенні гібридних операцій використовувалася росіянами в різному ступені. У цьому дослідженні розглядаються окремі аспекти використання Російською Федерацією геноциду під час проведення гібридних операцій та війни в Україні з 2022 року і далі, а також мотивація, що стоїть за цим.
Как российские гибридные действия, так и гибридная война России предполагают использование геноцида для укрепление позиций Кремля и поражения Украины. Это проявляется на многих уровнях, но главным образом в ложных обвинениях России в адрес Украины в геноциде россиян и Запада в поддержке этого, но также в том, что россияне совершают военные преступления, которые отвечают всем требованиям, чтобы считаться геноцидом. Кроме того, Кремль использует геноцид как часть когнитивной войны, пытаясь повлиять не только на мышление украинцев, но и на их поведение. В частности, на неофициальных каналах появляется множество материалов, показывающих преступления, совершенные россиянами, чтобы посеять страх и снизить сопротивляемость украинцев. Учитывая, какой большой ущерб Россия понесла в связи с гибридной войной в Украине, становится все более вероятным, что в будущем Кремль сосредоточится на гибридных действиях и попытается использовать потенциал уже реализовавшихся угроз. По сути, с учетом вышесказанного, целесообразность использования преступления геноцида в рамках проведения гибридных действий в том или ином объеме была исследована россиянами. В данном исследовании рассматриваются отдельные аспекты использования Российской Федерацией геноцида в ходе гибридных действий и войны в Украине, начиная с 2022 года, а также мотивации, лежащей в его основе.
Zarówno rosyjskie działania hybrydowe, jak i wojna hybrydowa obejmują wykorzystanie ludobójstwa w celu wzmocnienia pozycji Kremla i pokonania Ukrainy. Można to zaobserwować na wielu płaszczyznach, ale głównie w fałszywych rosyjskich oskarżeniach Ukrainy o popełnienie ludobójstwa na Rosjanach i Zachodu o wspieranie tego, również w faktach, że Rosjanie popełniają zbrodnie wojenne, które spełniają wszystkie przesłanki, aby uznać je za ludobójstwo, dodatkowo Kreml wykorzystuje ludobójstwo jako część wojny kognitywnej, próbując wpłynąć nie tylko na sposób myślenia Ukraińców, lecz także na ich zachowanie. W szczególności w nieoficjalnych kanałach pojawia się wiele treści pokazujących zbrodnie dokonane przez Rosjan w celu wywołania strachu i zmniejszenia odporności Ukraińców. Biorąc pod uwagę, jak wielkie straty Rosja poniosła w związku z wojną hybrydową na Ukrainie, jest coraz bardziej prawdopodobne, że Kreml skupi się w przyszłości na działaniach hybrydowych i spróbuje wykorzystać potencjał zagrożeń, które już się zmaterializowały. Zasadniczo, z uwzględnieniem powyższego, przydatność wykorzystania zbrodni ludobójstwa przy prowadzeniu działań hybrydowych była eksplorowana przez Rosjan w różnym zakresie. Niniejsze opracowanie dotyczy wybranych aspektów stosowania ludobójstwa przez Federację Rosyjską w ramach prowadzenia działań hybrydowych i wojny na Ukrainie od 2022 r., a także motywacji, która za tym stoi.  
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 81-99
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Turkey forever balances between East and West
Турция навсегда балансирует между Востоком и Западом
Autorzy:
Olszowska, Karolina Wanda
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/24988519.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Turkey
Cold War
Soviet Union
United States
Russia
Турция
холодная война
СССР
США
Россия
Opis:
When looking at contemporary Turkish politics, an incorrect notion is often circulated that Turkey has only in recent years, as far back as under Recep Tayyip Erdoğan, begun a policy of balancing between East and West. The purpose of this article is to analyze Turkey’s posture – in terms of balancing between spheres of influence – after the end of World War II until Turkey joined NATO and then compare it with Turkey’s stance during the Justice and Development Party government in the context of relations with the United States and Russia. This will help answer the question: to what extent is Ankara’s current balkanizing attitude something surprising? Aren’t specific patterns of the 1945–1952 period similar to those of the 21st century, and the differences are the attitudes of Washington and Moscow rather than Ankara?
При взгляде на современную турецкую политику часто бытует неверное представление о том, что Турция только в последние годы, еще при Реджепе Тайипе Эрдогане, начала политику балансирования между Востоком и Западом. Цель этой статьи – проанализировать позицию Турции – с точки зрения балансирования между сферами влияния – после окончания Второй мировой войны до вступления Турции в НАТО, а затем сравнить ее с позицией Турции во время правления Партии справедливости и развития в контексте отношений с США и Россией. Это поможет ответить на вопрос: насколько нынешняя балканизирующая позиция Анкары является чем-то удивительным? Разве конкретные закономерности периода 1945–1952 гг. не аналогичны таковым в 21 веке, а различия заключаются в отношении Вашингтона и Москвы, а не Анкары?
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 2(37); 239-255
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Influence of Political Processes and the War in Ukraine on the Formation of Generation Alpha and the iGeneration (Z): Defining Specific Features
Влияние политических процессов и войны на Украине на формирование поколений Альфа и iGeneration (Z): определение особенностей
Autorzy:
Kryvachuk, Liudmyla
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2053362.pdf
Data publikacji:
2022-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ukraine
political processes
hybrid war
Russian-Ukrainian war
social
policy
social problems
children
young
generation
iGeneration (Z)
generation Alpha
Украина
политические процессы
гибридная война
российско-украинская война
социальная политика
социальные проблемы
дети
молодёжь
поколение
generation Alpha.
Opis:
The article attempts to analyse and define the specific features of the iGeneration (Z) and Generation Alpha in Ukraine in the context of the political processes and the war taking place in Ukrainian society. The article discusses the generation issues, taking into account the characteristics of the iGeneration (Z) and Generation Alpha. Assuming that a generation is an identifiable group of people who share a similar time of birth and significant events at critical stages of development, the article presents an original approach to determining the specific features of the iGeneration (Z) and Generation Alpha in Ukraine. The Orange Revolution (2004), the Revolution of Dignity (2014) and the hybrid war (2014-2022) and Russian-Ukrainian war (from 24.02.2022) had a significant impact on the formation of the iGeneration (Z) and Generation Alpha in Ukraine.
В статье представлены анализ и определение специфики поколений iGeneration (Z) и Generation Alpha в контексте политических и социальных процессов в украинском обществе. А также влияния гибридной войны (2014-2022) и российско-украинской войны (2022) на формирование поколений iGeneration (Z) и Generation Alpha в Украине. В статье рассматриваются вопросы формирования поколений с учетом особенностей iGeneration (Z) и Generation Alpha, поколение рассматривается как группа людей, которую объединяет время рождения и значимые события на критических этапах его развития и формирования. В статье представлен оригинальный авторский подход к определению специфики поколений iGeneration (Z) и Generation Alpha в Украине. Показано, что существенное влияние на формирование поколений iGeneration (Z) и Generation Alpha в Украине оказали Оранжевая революция (2004), Революция Достоинства (2014), гибридная война (2014-2022) и российско-украинская война (2022).
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 2(33); 66-89
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Mechanisms for the Protection of Ukrainian Refugees in the EU Member States
Механизмы защиты украинских беженцев в странах ЕС
Autorzy:
Ivasechko, Olha
Turchyn, Yaryna
Astramowicz-Leyk, Teresa
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28408705.pdf
Data publikacji:
2023-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
refugees
European Union
Ukraine
war
temporary protection mechanism
Russian Federation
беженцы
Евросоюз
Украина
война
механизм временной защиты
Российская Федерация
Opis:
The article considers the issue of the migration crisis of Ukrainian refugees to EU member states caused by Russia’s full-scale invasion of Ukraine on February 24, 2022. An elucidation was made as to the quantity of Ukrainian refugees taken in by European states since the Russia’s full-scale military invasion of Ukraine commenced. An analysis of forms of protection for individuals in the European Union is conducted, including refugee status and temporary protection. The legislation of refugee status in the EU is represented through the prism of the analysis of the Council Directive 2001/55/EC on temporary protection. The key difference between temporary protection and refugee status is defined. The key problems faced by European countries are highlighted; concurrently, the obstacles experienced by Ukrainian refugees are presented, namely, obtaining housing and employment. Special attention was paid to the issue of “fatigue” and exhaustion of social systems and ordinary citizens in EU countries. The authors present the results of the study on the mechanisms of providing protection and asylum to Ukrainian refugees in the EU. Furthermore, the 10-point strategy suggested by the European Commission to the European Council and the Justice and Home Affairs Council in order to support EU countries in their endeavor of admitting Ukrainian refugees has been duly given attention. The core research objectives revolve around the effectiveness of protection mechanisms for Ukrainian refugees in the EU, and any consequences said system may bring about for both the EU and Ukraine.
В статье рассмотрен вопрос миграционного кризиса украинских беженцев в страны-члены ЕС, вызванного полномасштабным вторжением России в Украину 24 февраля 2022 года. Выяснено количество украинских беженцев, принятых европейскими государствами с момента вступления России в силу. началось полномасштабное военное вторжение в Украину. Проводится анализ форм защиты физических лиц в Европейском Союзе, включая статус беженца и временную защиту. Законодательство о статусе беженца в ЕС представлено через призму анализа Директивы Совета 2001/55/EC о временной защите. Определено ключевое различие между временной защитой и статусом беженца. Выделены ключевые проблемы, с которыми сталкиваются европейские страны; Одновременно представлены препятствия, с которыми сталкиваются украинские беженцы, а именно: получение жилья и трудоустройства. Особое внимание было уделено проблеме «усталости» и истощения социальных систем и простых граждан в странах ЕС. Авторы представляют результаты исследования механизмов предоставления защиты и убежища украинским беженцам в ЕС. Кроме того, должное внимание было уделено стратегии из 10 пунктов, предложенной Европейской комиссией Европейскому совету и Совету юстиции и внутренних дел с целью поддержки стран ЕС в их стремлении принять украинских беженцев. Основные цели исследования вращаются вокруг эффективности механизмов защиты украинских беженцев в ЕС, а также любых последствий, которые эта система может вызвать как для ЕС, так и для Украины.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 3(38); 15-37
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Iosif Utkin: Jewish Poet and Fighter for Soviet Motherland
Iosif Utkin: poeta żydowski i obrońca sowieckiej ojczyzny
Иосиф Уткин: еврейский поэт и борец за советскую родину
Autorzy:
Lapidus, Rina
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2191549.pdf
Data publikacji:
2020-12-22
Wydawca:
Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:
Уткин
популярная поэзия
еврейские элементы
Вторая Мировая Война
Советская Родина
Utkin
poezja popularna
elementy żydowskie
II wojna światowa
sowiecka ojczyzna
Opis:
Artykuł poświęcony jest życiu i twórczości mało znanego sowiecko-żydowskiego poety Iosifa Utkina (1903–1944), który zginął podczas II wojny światowej. Ten wybitny twórca ciągle pozostaje nieznany na Zachodzie, a jego poezją rzadko zajmowali się nawet badacze rosyjskojęzyczni. Autorkę artykułu interesują trzy aspekty poezji Utkina: aspekt muzyczny, poezja wojskowa i wątki żydowskie. Aspekty te poddano analizie, gdyż stanowią centralne, najbardziej podstawowe elementy twórczości poety. Jednakże poezja Utkina nie ogranicza się do tych aspektów, dlatego też celowe wydaje się zbadanie występujących w niej motywów folklorystycznych, specyfiki gatunkowej, symboliki oraz opisów różnych rzemiosł i zawodów. W swojej poezji Utkin stworzył zaczarowany świat, świadczący o niezwykłym i błyskotliwym talencie artystycznym. Jego twórczość wyraża ducha dawnych czasów, romantyczną wiarę w sprawiedliwy komunizm, nadzieje, które rozwiały się wraz z końcem II wojny światowej i początkiem antysemickiej polityki Stalina, zwanej „mrocznymi latami sowieckiego żydostwa".
В статье впервые рассказывается о жизни и творчестве советского еврейского поэта Иосифа Уткина (1903–1944), погибшего во время Второй мировой войны. Этот крупный поэт на сегодняшний день неизвестен на Западе, и его поэзия почти не изучалась, даже на русском языке. Автора статьи интересуют три основных аспекта поэзии Уткина: музыкальные аспекты его поэзии, его военная поэзия и еврейские темы в его поэзии. Эти аспекты были выбраны для анализа, потому что они являются центральными, наиболее основными элементами в работе Уткина. Но его поэзия охватывает не только эти аспекты, и было бы также целесообразно изучить ее фольклорные элементы, жанровые стороны, символику его поэзии, а также описания различных ремесел и профессий. В своей поэзии он создал заколдованный мир, который показал его необычайный и блестящий художественный талант. Его поэзия выражала дух времени романтической веры в справедливость коммунизма, надежды, которые были разбиты после окончания Второй Мировой Войны и начала сталинских антисемитских гонений, известных как «черные годы советского еврейства».
Źródło:
Iudaica Russica; 2020, 2(5); 61-82
2657-4861
2657-8352
Pojawia się w:
Iudaica Russica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Grand Strategy of President Ilham Aliyev as the Foreign Policy Foundation of Azerbaijan’s Victory in the Second Karabakh War
Гранд стратегия президента Ильхама Алиева как внешнеполитический фундамент победы Азербайджана во второй карабахской войне
Autorzy:
Akbarova, Aygun Famil
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/28855811.pdf
Data publikacji:
2023-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
South Caucasus
Azerbaijan
geopolitical tension
Second Karabakh War
Grand Strategy
Южный Кавказ
Азербайджан
геополитическая напряженность
Вторая Карабахская война
Великая стратегия
Opis:
The growing geopolitical dynamics in the South Caucasus and the Caspian Black Sea basin region and the role of Azerbaijan as an undisputed regional leader in this space appear to be an urgent trend in international relations. Azerbaijan is not a member of either NATO or the CSTO, fighting for leadership in this region. But at the same time, Azerbaijan is successfully developing bilateral and multilateral relations with the participating states of these military-political alliances. Armenia, as a member of the CSTO, and Georgia, which has officially included the goal of joining NATO in the Basic Laws of their country, to a certain extent, can produce a degree of inter-bloc competition to solve their own problems. Azerbaijan can objectively reduce the risks of geopolitical tension in the region by promoting a peaceful cooperation agenda through inter-block communication. Under the leadership of the President of Azerbaijan, Supreme Commander-in-Chief Ilham Aliyev, Azerbaijan was the first in the post-Soviet space to resolve an interstate conflict within the framework of international law. Systemic and structural-functional methods are used in the geopolitical, geostrategic and geo-economic analysis of the role of Azerbaijan in the studied region, the development and implementation of the Grand Strategy of President Ilham Aliyev and the main directions of national geoengineering at the present stage of development of Azerbaijan. The comparative method is used to analyse the main trends in international relations based on the study of international, international legal, and foreign documents and materials.
Нарастающая геополитическая динамика в регионе Южного Кавказа и Каспийско-Черноморского бассейна и роль на этом пространстве Азербайджана как неоспоримого регионального лидера, предстает актуальным трендом международных отношений. Азербайджан не является членом ни НАТО, ни ОДКБ, которые борются за лидерство в этом регионе. Но при этом Азербайджан успешно развивает двусторонние и многосторонние отношения с государствами-участниками этих военно-политических альянсов. Армения как член ОДКБ и Грузия, официально включившая в Основной закон своей страны цель вступления НАТО, в определенной мере могут продуцировать градус межблоковой конкуренции для решения собственных задач. Снижать риски геополитической напряженности в регионе объективно может Азербайджан, продвигая мирную повестки сотрудничества посредством содействия межблоковой коммуникации. Под руководством Президента Азербайджана Верховного главнокомандующего Ильхама Алиева Азербайджан первым на постсоветском пространстве решил межгосударственный конфликт в рамках норм международного права. Системный и структурно-функциональный методы используются в геополитическом, геостратегическом и геоэкономическом анализе роли Азербайджана в изучаемом регионе разработке и реализации Гранд-стратегии Президента Ильхама Алиева и основных направлений национального геоинжиниринга на современном этапе развития Азербайджана. Компаративный метод применяется при анализе основных тенденций в международных отношениях на основе изучения международных, международно-правовых, зарубежных документов и материалов.
Źródło:
Studia Orientalne; 2023, 2(26); 60-71
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The Syrian war: The Russian factor
Сирийская война: русский фактор
Autorzy:
Jamsheer, Hassan A.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2176486.pdf
Data publikacji:
2016-06-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
wojna syryjska
Rosja
USA
proces genewski
rosyjska polityka
bliskowschodnia
война в Сирии
Россия
США
женевский процесс
политика России на Ближнем Востоке
Opis:
Artykuł dotyczy udziału Rosji w nowej fazie konfliktu syryjskiego. USA i Federacja Rosyjska doszły do porozumienia w kwestii powstrzymania wymiany ognia między wojującymi siłami rządu i „umiarkowanej” opozycji w Syrii, począwszy od godziny 12.00 czasu damasceńskiego dnia 26 lutego 2016 r. To porozumienie zapoczątkowało nową rundę rozmów w ramach procesu genewskiego, które z przerwami pozostają w toku do dnia dzisiejszego. Autor zajmuje się zaangażowaniem rosyjskim w wymienionej wojnie. Wraca też do wcześniejszych etapów obecności rosyjskiej w Syrii, a także do tła rosyjskiej polityki bliskowschodniej i międzynarodowej w okresie przywództwa Putina.
Статья рассказывает о участии России в сирийском конфликте в его новом этапе, начиная с серьезного военного вмешательства в конце 2015 года и снижения интенсивности несколько месяцев спустя. США и Россия достигли соглашения о сирийской войне о прекращении перестрелки между противоборствующими силами правительства и «умеренной» оппозиции, начиная с 12:00 по дамасскому времени 26 февраля 2016 года. Это соглашение положило начало нового раунда переговоров в рамках Женевского процесса, которые с перерывами продолжаются и по сей день. Статья посвящена участию России в упомянутой войне. Обращает внимание на более ранние стадии российского присутствия в Сирии, а также на фон ближневосточной и международной политики России в период правления Путина.
Źródło:
Studia Orientalne; 2016, 1(9); 15-27
2299-1999
Pojawia się w:
Studia Orientalne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The importance of the United States in Poland’s military security policy in the context of the war in Ukraine
Значение США в политике военной безопасности Польши в контексте войны на Украине
Autorzy:
Jureńczyk, Łukasz
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/15832286.pdf
Data publikacji:
2023-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Polish-American relations
war in Ukraine
Russian aggression
security and defense policy
Польско-американские отношения
война в Украине
российская агрессия
политика безопасности и обороны
Opis:
The subject of the article is the importance of the United States in Poland’s military security policy in relation to the war in Ukraine. The article begins with an introduction discussing its main assumptions and a synthetic historical background of the importance of the US for Poland and its security. The main part of the article is divided into two parts, the first one discussing the importance of the US in Poland’s military security policy after the Cold War. The second part is devoted to the change in the importance of the US in this policy in connection with the outbreak of the war in Ukraine and the main factors that determine this change. The aim of the article is to identify and analyze the changes in the importance of the United States in the Polish military security policy as a result of the outbreak of the war in Ukraine in 2022. The main research problem is whether the importance of the US in Poland’s military security policy increased as a result of the war, and if so, because of what main factors? The thesis of the article states that the war in Ukraine increased the importance of the US as the main external guarantor of Poland’s security and defense. This is due to the leading role played by the United States in military support for Ukraine and strengthening NATO’s eastern flank, including Poland, in the absence of leadership from Western European powers. The research included interviews with scientists and analysts from research centers in Washington and New York.
Предметом статьи является значение США в политике военной безопасности Польши в связи с войной на Украине. Статья начинается с введения, в котором обсуждаются ее основные положения и в синтетической форме представлена историческая подоплека важности США для Польши и ее безопасности. Основная часть статьи разделена на две части, в первой из которых обсуждается значение США в политике военной безопасности Польши после холодной войны. Вторая часть посвящена изменению значения США в этой политике в связи с началом войны на Украине и основным факторам, определяющим это изменение. Цель статьи – выявить и проанализировать изменение значения США в польской политике военной безопасности в результате начала войны на Украине в 2022 году. Основная проблема исследования заключается в том, возросло ли в результате войны значение США в политике военной безопасности Польши, и если да, то за счет каких основных факторов? Тезис статьи заключается в том, что война на Украине повысила значение США как основного внешнего гаранта безопасности и обороны Польши. Это связано с ведущей ролью США в оказании военной поддержки Украине и укреплении восточного фланга НАТО, включая Польшу, в отсутствие лидерства со стороны западноевропейских держав. В рамках исследования были проведены интервью с учеными и аналитиками исследовательских центров Вашингтона и Нью-Йорка.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2023, 1(36); 56-68
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
European Parliament’s response to the war in Ukraine
Stanowisko UE wobec agresji Rosji przeciw Ukrainie
Позиция ЕС в отношении агрессии России против Украины
Позиція ЄС щодо агресії Росії проти України
Autorzy:
Grądzka, Ilona
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33510815.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
війна
Україна
права людини
резолюції
Європейський парламент
война
Украина
права человека
резолюции
Европарламент
war
Ukraine
human rights
resolutions
European Parliament
wojna
Ukraina
prawa człowieka
rezolucje
Parlament Europejski
Opis:
Napaść zbrojna rosyjskich wojsk, z częściową okupacją suwerennego terytorium Ukrainy jest bezprecedensowym wydarzeniem w skali światowej. Ofiary wśród ludności cywilnej, ignorowanie potrzeby tworzenia korytarzy humanitarnych dla ludności uciekającej z terenów okupowanych przez wrogie wojsko czy przymusowe wysiedlenia można by potraktować jak scenariusz filmu wojennego. Jednak od 24 lutego 2022 r. takie wydarzenia stały się faktem i wymagają zdecydowanej reakcji potępiającej ze strony świata. Celem niniejszego artykułu jest interpretacja rezolucji wydawanych przez Parlament Europejski od momentu zbrojnej agresji Rosji przeciw Ukrainie i ich wpływu na działania instytucji unijnych. Prezentowany wywód koncentruje się wokół najważniejszych zagadnień poruszanych przez Parlament w swoich rezolucjach. Artykuł stanowi analizę prawniczą sporządzoną przy wykorzystaniu metody dogmatyczno-prawnej. Rezolucje, jako akty niewiążące, zaliczane są do tzw. prawa soft law, które wydawane jest w sytuacjach wymagających doraźnych działań lub reakcji ze strony instytucji UE. Parlament poprzez swoje rezolucje pragnie zwrócić uwagę państw członkowskich i społeczności międzynarodowej na skutki, jakie wojna wywołuje w wymiarze gospodarczym i humanitarnym. W niemalże wszystkich rezolucjach Parlament potępia działania Rosji, wskazuje przypadki łamania praw człowieka i podkreśla swoją solidarność z narodem ukraińskim.
Збройний наступ російських військових з частковою окупацією суверенної території України є безпрецедентною подією світового масштабу. Жертви серед цивільного населення, ігнорування необхідності створення гуманітарних коридорів для населення, яке тікає з окупованих ворожими військовими територій, вимушене переселення – все це можна було б розглядати як сценарій військового фільму. Однак з 24 лютого 2022 року такі події стали реальністю і вимагають рішучої засуджувальної реакції з боку світової спільноти. Метою цієї статті є інтерпретація резолюцій, ухвалених Європейським парламентом після початку збройної агресії Росії проти України, та їхній вплив на дії інституцій ЄС. Представлена аргументація фокусується на найважливіших питаннях, порушених Європарламентом у своїх резолюціях. Стаття є правовим аналізом, виконаним із застосуванням догматико-юридичного методу. Резолюції, як необов’язкові акти, класифікуються як “м’яке право”, які видаються в ситуаціях, що вимагають спеціальних дій або реакції з боку інституцій ЄС. Своїми резолюціями Парламент прагне привернути увагу держав-членів та міжнародної спільноти до економічних та гуманітарних наслідків війни. Майже у всіх резолюціях Парламент засуджує дії Росії, вказує на порушення прав людини та підкреслює свою солідарність з українським народом.
Вооруженное нападение российских войск с частичной оккупацией суверенной территории Украины – беспрецедентное событие мирового масштаба. Жертвы среди мирного населения, игнорирование необходимости создания гуманитарных коридоров для населения, покидающего оккупированные вражескими военными территории, принудительное выселение – все это можно было бы отнести к сценарию военного фильма. Однако с 24 февраля 2022 года подобные события стали реальностью и требуют решительной осуждающей реакции со стороны всего мира. Цель данной статьи – интерпретация резолюций, принятых Европарламентом после военной агрессии России против Украины, и их влияния на деятельность институтов ЕС. Представленная аргументация сосредоточена на наиболее важных вопросах, затронутых Европарламентом в своих резолюциях. Статья представляет собой юридический анализ, выполненный с использованием догматико-правового метода. Резолюции, как необязательные акты, относятся к категории, так называемого, «soft law» и издаются в ситуациях, требующих специальных действий или реакции со стороны институтов ЕС. С помощью своих резолюций Европарламент стремится привлечь внимание государств-членов и международного сообщества к экономическим и гуманитарным последствиям войны. Практически во всех резолюциях Европарламент осуждает действия России, указывает на нарушения прав человека и подчеркивает свою солидарность с украинским народом.
The military incursion by the Russian military, with the partial occupation of sovereign Ukrainian territory, is an unprecedented event on a global scale. The civilian casualties, the disregard for the need to create humanitarian corridors for the population fleeing the areas occupied by the enemy military, or the forced displacement could be treated like a war movie scenario. However, as of 24 February 2022, such events have become a reality and require strong condemnation from the world. This article aims to interpret the resolutions issued by the European Parliament since Russia’s military aggression against Ukraine and their impact on the actions of the EU institutions. The exegesis presented here focuses on the most important issues raised by the Parliament in its resolutions. This article is a legal analysis using the dogmatic-legal method. Resolutions, as non-binding acts, represent so-called soft law issued in situations requiring ad hoc action or reaction by the EU institutions. Through its resolutions, Parliament seeks to draw the attention of Member States and the international community to the economic and humanitarian consequences of war. In almost all its resolutions, Parliament condemns Russia’s actions, points out human rights violations and emphasises its solidarity with the Ukrainian people.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 67-80
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
JULIAN URSYN NECESSES ABOUT THE KOSCIUSZKOW INSUANCE
JULIAN URSYN NIEMCEWICZ O INSUREKCJI KOŚCIUSZKOWSKIEJ
ЮЛИАН УРСЫН НЕМЦЕВИЧ О ВОССТАНИИ КОСТЮШКО
Autorzy:
Kazimierski, Zygmunt
Mielnik, Marcin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/576888.pdf
Data publikacji:
2018-06-30
Wydawca:
Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
Tematy:
Julian Ursyn Niemcewicz
Polish-Russian War 1792
Kosciuszko Insurrection
diaries
Wojna Polsko-Rosyjska 1792
Insurekcja Kościuszkowska
pamiętniki
Юлиан Урсын Немцевич
Русско-польская война 1792
восстание Костюшко
дневники
Opis:
Julian Ursyn Niemcewicz, a Polish writer and politician, fought for the good of his homeland throughout his life. The knowledge gained at the Knight's School allowed for many years to perform the function of Adam Czartoryski, adjutant general of the army of the Podolia region. During the deliberations of the Great Sejm, he actively joined in the efforts to strengthen the army of the Polish-Lithuanian Commonwealth. He took an active part in the battles in defense of the Constitution of May 3. Niemcewicz demonstrated the greatest military activity during the Kościuszko Uprising as Tadeusz Kosciuszko's adjutant. His memories of these events seem to be an important source for learning the final act of the history of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The author with high professionalism and accuracy describes the events that took place then.
Julian Ursyn Niemcewicz polski pisarz, polityk, przez cały okres swojego życia walczył o dobro swojej ojczyzny. Wiedza zdobyta w Szkole Rycerskiej pozwoliła przez długie lata sprawować funkcję adiutanta generała wojsk ziemi podolskiej Adama Czartoryskiego. W trakcie obrad Sejmu Wielkiego włączył się aktywnie w działanie na rzecz wzmocnienia armii Rzeczypospolitej. Brał czynny udział w walkach w obronie Konstytucji 3 maja. Największą aktywność jako wojskowy Niemcewicz wykazał w trakcie Insurekcji Kościuszkowskiej jako adiutant Tadeusza Kościuszki. Jego wspomnienia dotyczące tych zdarzeń zdają się być ważnym źródłem dla poznania aktu końcowego historii Rzeczypospolitej. Autor z dużą fachowością i dokładnością opisuje zdarzenia, jakie miały wtedy miejsce.
Юлиан Урсын Немцевич, польский писатель и политик, на протяжении всей своей жизни боролся за благополучие своей родины. Знания, полученные в Рыцарской школе, позволили ему на протяжении многих лет служить адъютантом сухопутных войск Адама Чарторыйского в регионе Подолье. Во время встреч Великого Сейма он активно участвовал в укреплении армии Польско-Литовского Содружества. Он принимал активное участие в битвах за защиту Конституции от 3 мая. Немцевич продемонстрировал значительную военную деятельность во время восстания Костюшков качестве адъютанта Тадеуша Костюшко. Его воспоминания об этих событиях, похоже, являются важным источником для изучения заключительного акта истории Польско-литовского Содружества. Автор с высоким профессионализмом и точностью описывает события, которые тогда имели место.
Źródło:
International Journal of New Economics and Social Sciences; 2018, 7(1); 365-374
2450-2146
2451-1064
Pojawia się w:
International Journal of New Economics and Social Sciences
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
M. KALBARCZYK, PEASANT BATALIONS IN GARWOLIŃSKI CUNTRY IN THE YEARS 1940 - 1944
M. KALBARCZYK, BATALIONY CHŁOPSKIE W POWIECIE GARWOLIŃSKIM W LATACH 1940 - 1944
M. KAЛBAРЧЫK, КРЕСТЬЯНСКИЕ БАТАЛЬОНЫ В ГАРВОЛИНСКОМ ОКРУГЕ В ГОДЫ, 1940 – 1944
Autorzy:
Mielnik, Marcin
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/576782.pdf
Data publikacji:
2017-12-29
Wydawca:
Międzynarodowy Instytut Innowacji Nauka – Edukacja – Rozwój w Warszawie
Tematy:
The Second World War, resistance movement, Peasant Battalions, occupation, Garwolin
II wojna światowa, ruch oporu, bataliony chłopskie, okupacja, Garwolin
Вторая мировая война, движение сопротивления, крестьянские батальоны, оккупация, Гарволин
Opis:
Książka M. Kalwarczyka Bataliony Chłopskie w powiecie garwolińskim w latach 19401944 to ciekawa publikacja książkowa oparta na źródłach archiwalnych, relacjach pisemnych i ustnych weteranów B.CH. Praca składa się z trzech rozdziałów. Pierwszy dotyczy historii ziemi garwolińskiej okresu międzywojennego, drugi przedstawia okoliczności powstania B.CH na ziemi garwolińskiej natomiast trzecia najciekawszy rozdział przedstawia historie akcji zbrojnych.
Book M. Kalwarczyk Peasant Battalions in Garwoliński County in 1940-1944 is an interesting publication based on archival sources, relationships and Explains veterans B.CH. The work Consists of three chapters. The first Re-lates to the history of the district Garwolin Interwar period, the second shows B.CH Garwolin Circumstances crea-tions B. Ch., while the third section presents the most interesting stories of military action
Книга M.Кальбарчика«Крестьянские батальоны в гарволинском повете в 19401944гг» это интересная публикация, основанная на архивных источниках, письменной и устной информации ветеранов крестьянских батальонов. Работа состоит из трех глав. Первая касается истории гарволинского региона вмежвоенный период, вторая - показывает обстоятельства формирования крестьянских батальоновв регионе, а третья –самая интересная глава - содержит истории военных действий.
Źródło:
International Journal of New Economics and Social Sciences; 2017, 6(2); 414-418
2450-2146
2451-1064
Pojawia się w:
International Journal of New Economics and Social Sciences
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Events on the Eastern Front as portrayed by “Nowy Głos Lubelski”
События на Восточном фронте на страницах «Нового голоса Люблинского»
Autorzy:
Majchrzyk, Konrad
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/969699.pdf
Data publikacji:
2019
Wydawca:
Towarzystwo Nauki i Kultury Libra
Tematy:
world war II
eastern front
propaganda
reptile journalism
„Nowy Głos Lubelski”
II wojna światowa
front wschodni
gadzinówka
„Nowy Głos Lubelski”.
Вторая мировая война
Восточный фронт
пропаганда
немецкая пресса
"Nowy Głos Lubelski".
Opis:
Целью данной работы является анализ статей в прессе, напоминающих о теме Восточного фронта во время Второй мировой войны. Автор пытается ответить, как содержащаяся в нем информация отражает реальные события? А также: как описываются события, влияющие на ход столкновений на востоке? В своих размышлениях об информации, содержащейся в «Новом Глосе Люблинском», автор акцентирует внимание на том моменте, когда инициатива медленно переходит на советскую сторону. В нем анализируется, как информация о наиболее важных событиях с Восточного фронта передавалась населению оккупированных районов через «Новый голос Люблинский».
Źródło:
Wschodni Rocznik Humanistyczny; 2019, XVI, 4; 215-230
1731-982X
Pojawia się w:
Wschodni Rocznik Humanistyczny
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Wyświetlanie 1-15 z 23

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies