Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "repatriations" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    “Unwelcome guests”: Situation of Galician refugees in Austro-Hungary at the end of the First World War and at the time of dissolution of the Habsburg Monarchy
    Autorzy:
    Ruszała, Kamil
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20312184.pdf
    Data publikacji:
    2022
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Czasopisma i Monografie PAN
    Tematy:
    refugees
    wartime migrations
    repatriations
    1918
    postimperial space
    Galicia
    Opis:
    This paper investigates the situation of Galician refugees in the Habsburg Empire during the last year of the First World War. The majority of the refugees returned home following the eastward movement of the frontline in 1915 (i.e. after the Gorlice‑Tarnów campaign). However, many others stayed deep within the Austro‑Hungarian Empire till the end of the war. According to the official reports of the Ministry of the Interior, there were still 90 thousand refugees (25% Poles, 28% Jews, and 46% Ukrainians, then known as Ruthenians) receiving social benefits from the state in the Austrian part of the Empire on 1st September 1918. Moreover, one can add countless refugees who stayed in the interior of the Empire at their own expense. The situation became even more complicated when the feelings of enmity on the part of the local inhabitants escalated. Pressed by society, the local authorities started expelling the refugees. As a consequence, some of them returned home, while others still stayed in exile in search of a better life. What is even more interesting is that some of them (mostly Jews) emphasised the lack of a bond with the new Polish state born in November 1918.
    Źródło:
    Historyka studia metodologiczne; 2022, 52; 107-121
    0073-277X
    Pojawia się w:
    Historyka studia metodologiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The crisis of the thirties. The Poles: out!
    Autorzy:
    Frey, Yves
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2178790.pdf
    Data publikacji:
    2023-02-01
    Wydawca:
    Instytut im. gen. Władysława Andersa
    Tematy:
    Unemployment
    strikes
    Spanish Civil War
    repatriations
    trade unions
    xenophobia
    Opis:
    The economic crisis began in France in the second half of 1930. It reached its peak in 1934 and 1935 and resulted in a very high unemployment rate. To cope with these difficulties, the French government decided to protect French workers by limiting the number of foreign workers. The Poles had to return to their country under increasingly restrictive conditions. Woe betide strikers, union members and communists. The number of Poles fell by 17% between 1931 and 1936. After the respite provided by the Front Populaire, which was more concerned about foreign workers, the Poles lived in fear of having to leave France. The most politically committed joined the International Brigades during the Spanish Civil War.
    Źródło:
    Polonia Inter Gentes; 2022, 3; 15-30
    2719-8871
    2956-3224
    Pojawia się w:
    Polonia Inter Gentes
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Powojenny dom żołnierzy 2. Korpusu polskiego generała Władysława Andersa na Śląsku Opolskim
    A post-war home for soldiers of the 2nd Polish Corps of general Władysław Anders in Opole Silesia
    Autorzy:
    Ogorzałek, Joanna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2034039.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Polski Uniwersytet na Obczyźnie w Londynie
    Tematy:
    Władysław Anders
    Anders’ soldiers
    2nd Polish Corps
    Opole Silesia
    repatriations
    memoirs
    Opis:
    This article brie tory – General Władysław Anders and also the post-war repatriation of soldiers of the history presents the profile of an outstanding politician in our national his-2nd Polish Corps, whose fate led them to the so-called Recovered Territories, including, among them, Opole Silesia. When applying for repatriation from Great Britain by sea (to Polish Pomerania) and by land (by rail from Italy) to Silesia, over one hundred thousand people returned to the country. Despite the chaos and revolutionary systemic changes, the shrinking of Poland in the East and enlargement in the West, Anders’ army veterans, of the „trail of hope” are looking for a place of „small stability” in their homeland. Some of these Anders’ veterans decide to settle in the region of Opole Silesia. Deportations, resettlements, displacements, repatriations – the brutality of the events aer 1945 come as a shock for the inhabitants of the former Provinz Oberchlesien (Upper Silesia). This publication is supplemented by written memoirs of soldier-repatriates, as well as the content of conversations with their immediate family.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe PUNO; 2021, 1; 207-227
    2052-319X
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe PUNO
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ethnic Germans of Ukraine in the Context of Soviet-German Relations (1920-1950s)
    ЕТНІЧНІ НІМЦІ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКИХ ВІДНОСИН (1920-1950-і рр.)
    Autorzy:
    Chirko, B.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/894255.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Ethnic Germans, Ukraine, the USSR, Germany, international relations, the Stalinist regime, repressions, terror, deportations, repatriations
    етнічні німці, Україна, СРСР, Німеччина, міждержавні відносини, сталінський режим, репресії, терор, депортації, репатріації
    Opis:
    Метою публікації є дослідження етнополітичних, соціально-економічних, демографічних та інших процесів, які відбувалися у середовищі німецької етнічної групи України в контексті радянсько-німецьких міждержавних відносин у 1920-1950-х рр. Автор аналізує ставлення органів державної влади до німецької етнічної спільноти, причини, механізми реалізації, демографічні та соціально-політичні наслідки політичних репресій сталінського режиму щодо етнічних німців, масові депортації німецького населення з регіонів традиційного проживання у міжвоєнний період. Автор підкреслює, що репресивні акції були зумовлені і тісно пов’язані з адміністративно-наказовими методами здійснення внутрішньої політики, мілітаризацією економіки, колективізацією села, насильницькими хлібозаготівлями, антирелігійними кампаніями тощо. Репресії щодо «націоналістів» (німецьких, польських та інших) пов’язувалися й з міжнародним фактором – загостренням становища у світі. Погіршення відносин СРСР з Німеччиною та Польщею і відповідне посилення антинімецької та антипольської пропагандистської кампаній зумовили, зокрема, особливу упередженість радянських владних структур щодо німецького та польського населення, що розглядалося як потенційна база «фашистської» діяльності у країні. В публікації аналізується соціальний й правовий статус «фольксдойче» у роки Великої вітчизняної війни та ставлення до «етнічних німців» України з боку нацистського окупаційного режиму. Розглядаються статус та характер перебування етнічних німців у режимі спецпоселень, репатріації та проблеми роз’єднаних сімей у повоєнні часи. Особливу увагу автор приділяє проблемам зняття обмежень у правовому становищі більшості німецького населення СРСР у результаті німецько-радянських переговорів в Москві 1955 р., спроби етнічних німців та органів державної влади України забезпечити етносоціальні, культурні, релігійні та духовні запити німецької етнічної спільноти в умовах сучасного українського державотворення та поглиблення демократичних процесів в українському суспільстві.
    The aim of the publication is the study of ethno-political, socio-economic, demographic and other processes taking place in the environment of the German ethnic group of Ukraine in the context of the Soviet-German inter-state relations during 1920-1950s. The author analyzes the attitude of governmental bodies to the German ethnic community, causes, mechanisms of realization, demographic, social and political consequences of political repressions of the Stalinist regime against ethnic Germans, mass deportation of the German population from the regions of traditional accommodation in the interwar period. The author emphasizes that the repressive actions were caused by and closely related to administrative-imperative methods of implementation of domestic policies, the militarization of the economy, collectivization of village, violent grain procurements, antireligious campaigns etc. Repressions of the “nationalists” (German, Polish, etc.) were linked with the international factor - the aggravation of the situation in the world. The deterioration of relations between the USSR and Germany and Poland as well as the corresponding strengthening of anti-German and anti-Polish propaganda campaign led in particular to a special bias of Soviet authorities towards the German and Polish population, which was considered as a potential base for “Nazi” activities in the country. This publication analyzes the social and legal status of “volksdeutsche” during World War II, the attitude towards “ethnic Germans” of Ukraine from Nazi occupation regime. The status and nature of ethnic Germans staying in the mode of special settlements, repatriation and problems of separated families in the postwar years have been considered. The author has paid  special attention to the problems of lifting restrictions in the legal status of the majority of the German population of the USSR as a result of the German-Soviet negotiations in Moscow in 1955, the attempts of ethnic Germans and the government of Ukraine to ensure ethnic, social, cultural, religious and spiritual needs of the German ethnic community under conditions of modern Ukrainian state – building and deepening of democratic processes in Ukrainian society.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2017, 3; 166-182
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies