Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "підходи" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-1 z 1
Tytuł:
Реалізація методологічних підходів до оцінки знань у наукометричних базах
Implementation of methodological approaches to the assessment of knowledge in scientometric databases
Autorzy:
Sazonets, I. L.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/980206.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:
підходи
оцінка
наукометричні бази
інструменти
економіка
знання
індекси
подходы
оценка
наукометрические базы
инструменты
экономика
знания
индексы
approaches
assessment
scientometric bases
tools
economy
knowledge
indexes
Opis:
Исследованы методологические подходы к оценке знаний в современном информационном пространстве, определены наукометрические базы как основные инструменты реализации экономики знаний, проанализированы главные наукометрические базы и индексы
Informatization of world science predetermined the emergence of new tools for measurement and evaluation of the work of a scientist in quantitative aspect and the creation of scientometric databases, respectively. The existence of different approaches to the assessment of knowledge with the use of the global scientometric databases confirms the relevance of this research. The aim of the research is the systematization of methodological approaches to the assessment of the knowledge accumulated in scientometric databases, and determining prospects for the development of the assessment of knowledge of Ukrainian authors in the world system of scientometric evaluation. We applied general scientific and special research methods: analysis, synthesis, comparative characteristics, theoretical generalization, system approach. In the work a scientometric database is defined as the platform that deposits (accumulates) in electronic format scientific works of scientists of different branches of knowledge and processes lists of cited literature, calculates certain quantitative indicators, based on which it is possible to analyze the influence/credibility of the activity of one or another publication, organization, scientist etc. It is stressed that the main indicator, with the help of which the assessment of knowledge is given, is the knowledge economy index. We carried out a historical review and found that the first and one of the most respected scientometric knowledge databases of the world is Web of Science, part of the platform of the Web of Knowledge. The most widely used quantitative measure that is calculated in this database is the index of efficiency. Another most famous database is Scopus, which Elsevier publishing corporation positions as the largest universal abstract database that allows tracking scientific citation of publications. In accordance with the declared policy of the corporation, this database must become the most complete and exhaustive resource for the search of literature. It was found that the projects concerning the use of the scientometric database Scopus for assessment of the scientific potential of Ukraine in general and individual subjects of scientific activities of the state at the level of the authorities of state governance began to emerge in 2009. It is stressed that only a small proportion of professional publications of Ukraine is integrated into Scopus and the Web of Science, and to analyze objectively the status of science development in the country with their help is impossible. We concluded that despite the inclusion of new publications into these databases, joining them is a complex and lengthy process. Out of several thousand of journals, the Web of Science selects about 10–12, Scopus ~ 50%. The review procedure lasts for almost a year and in case of rejection the renewed request for registration can be submitted only in 2 years. The assumption was adopted about the development of the assessment of knowledge by means of the most famous global scientometric databases in Ukraine: much time is yet to pass until most of the periodicals from the post–Soviet territory will be included into scientific repositories–leaders and a possibility will come to provide objective assessment with their assistance. The scientific novelty of the article is in the systematization of methodological approaches to the analysis and evaluation of knowledge in the world system of scientometric evaluation and in determining the prospects for the development of this sphere in Ukraine.  The practical significance of the obtained results is the use by domestic scientists of the materials of the paper to determine scientometric databases and indexes that are the most appropriate for submitting publications and collaboration with the leading periodicals of the world by the fields of knowledge. At present, in the world practice they use 4 indexes of scientific citation as the main tool for the quantitative measurement of the efficiency of the work of a scientist. The use of such indexes is the prospect of further research in the development of the knowledge economy.
Інформатизація світової науки обумовила появу нових можливостей вимірювання і оцінювання праці вченого в кількісному виразі та створення наукометричних баз знань відповідно. Наявність різних підходів до оцінки знань із застосуванням світових наукометричних баз підтверджує актуальність цього дослідження. Мета дослідження – систематизація методологічних підходів до оцінки знань, акумульованих у наукометричних базах, та визначення перспектив розвитку оцінки знань українських авторів у світовій системі наукометричного оцінювання. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи досліджень: аналіз, синтез, порівняльних характеристик, теоретичного узагальнення, системний підхід. У роботі наукометричну базу визначено як платформу, що депонує (акумулює) в електронному вигляді наукові праці вчених різних галузей знань і обробляє списки процитованої літератури, обчислює певні кількісні показники, на основі яких можливо проаналізувати впливовість/авторитетність діяльності того чи іншого видання, організації, науковця і т.д. Наголошено, що основний показник, за допомогою якого надається оцінка знань, – індекс економіки знань. Зроблено історичний огляд і виявлено, що першою та однією з найавторитетніших наукометричних баз знань світу є Web of Science – частина платформи Web of Knowledge. Найпоширеніший кількісний показник, що розраховують у цій базі, – індекс оперативності. Інша найвідоміша база – Scopus, яку видавнича корпорація «Elsevier» позиціонує як найбільшу універсальну реферативну базу даних, що дозволяє відстежувати наукову цитованість публікацій. Згідно з оголошеною стратегією корпорації ця база даних повинна стати найбільш повним і вичерпним ресурсом для пошуку літератури. З’ясовано, що проекти стосовно використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу України в цілому та окремих суб’єктів наукової діяльності держави  на рівні вищих органів державної влади почали з’являтися у 2009 р. Наголошено, що оскільки лише невелика частка фахових видань України інтегрована в Scopus та Web of Science, об’єктивно проаналізувати стан розвитку науки всередині країни з їх допомогою неможливо. Зроблено висновок, що, незважаючи на поповнення цих баз новими виданнями, приєднання до них – процес складний і тривалий. Із кількох тисяч журналів Web of Science обирає близько 10–12, Scopus ~ 50%. Процедура рецензування триває майже рік і в разі відхилення повторний запит на реєстрацію можна надсилати лише через 2 роки. Зроблено припущення щодо розвитку оцінки знань за допомогою найвідоміших наукометричних баз світу в Україні: мине ще чимало часу, поки більшість видань пострадянського простору буде занесено до наукових репозиторіїв-лідерів і з’явиться можливість об’єктивної оцінки з їх допомогою. Наукова новизна статті полягає у систематизації методичних підходів до аналізу і оцінки знань у світовій системі наукометричного оцінювання та визначенні перспектив розвитку цієї сфери в Україні. Практичне значення одержаних результатів – використання вітчизняними вченими матеріалів статі для визначення наукометричних баз та індексів, які є найбільш прийнятні для розміщення публікацій і співробітництва з провідними журналами світу за галузями знань. На теперішній час у світовій практиці як основний інструмент кількісного виміру ефективності праці вченого застосовують 4 індекси наукового цитування. Застосування таких індексів – подальша перспектива досліджень у розвитку економіки знань. Бібл. 11.
Źródło:
European Journal of Management Issues; 2015, 4; 77-85
2519-8564
Pojawia się w:
European Journal of Management Issues
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-1 z 1

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies