Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Ukrainian literature" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Polskie inspiracje w ukraińskim dyskursie literackim lat 20. XX wieku
    Polish Inspirations in the Ukrainian Literary Discourse in the 1920s
    Польские инспирации в украинском литературном дискурсе 20-х годов ХХ века
    Autorzy:
    Nowacki, Albert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1879847.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    modernizm
    literatura polska
    literatura ukraińska
    „neoklasycy”
    europeizacja
    modernism
    Polish literature
    Ukrainian literature
    “Ukrainian neoclassicists”
    Europeanisation
    Opis:
    Niniejszy artykuł poświęcono refleksji nad polsko-ukraińskimi powiązaniami literackimi w latach dwudziestych XX w. W świetle przeprowadzonych badań można zauważyć wyraźny wpływ literatury polskiej na ukraińską, który nasilał się na przełomie XIX i XX w. Najczęściej Polska występowała w roli pośrednika w transferze najnowszych, modernistycznych tendencji kultury zachodniej, jednakże często stawiano ją za wzór udanego rozwoju kulturalnego. Powyższa praca pokazuje także, że recepcja literatury polskiej miała miejsce również na Ukrainie radzieckiej, a najbardziej zauważalna była w piśmiennictwie „neoklasyków” Kijowskich.
    This article is devoted to the reflection on the Polish-Ukrainian literary connections in the 1920s. In the light of the research results there can be observed a noticeable impact of Polish literature on Ukrainian literature and Ukrainian literary circles, which intensified at the turn of the nineteenth century. Most frequently Polish influence manifested in mediation in the transfer of the latest modernist tendencies of Western culture. However, Poland was often presented as a successful model of cultural development. This work also shows that the reception of Polish literature was present in the Soviet Ukraine as well, and it was most noticeable in the literature of Kievian Neoclassicists.
    Данная статья посвящена изучению польско-украинских литературных связей в 20-е годы ХХ века. В контексте проведенных исследований можно обнаружить заметное влияние польской литературы на украинскую, которое усилилось на рубеже ХIХ и ХХ веков. Как показывают анализы, чаще всего Польша выступала посредником в передаче новейших, модернистских направлений культуры Запада, кроме того, очень часто именно Польша ставилась в пример успешного культурного развития. Целью статьи является также показать, что рецепция польской литературы проходила также на землях Советской Украины и проявилась в творчестве киевских «неоклассиков».
    Źródło:
    Roczniki Humanistyczne; 2015, 63, 7; 133-146
    0035-7707
    Pojawia się w:
    Roczniki Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Mikołaj Gogol w recepcji Jewhena Małaniuka
    Микола Гоголь в прочитанні Євгена Маланюка
    Autorzy:
    Nowacki, Albert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1945045.pdf
    Data publikacji:
    2009
    Wydawca:
    Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II. Towarzystwo Naukowe KUL
    Tematy:
    emigracja
    Mikołaj Gogol
    dusza rosyjska
    „małorosyjskość”
    literatura ukraińska
    emigration
    Mykola Gogol
    Russian soul
    “littlerussianism”
    ukrainian literature
    Opis:
    Метою статті є представити лінературну спадщину Миколи Гоголя у інтерпретації Євгена Маланюка - видатного українського поета та есеїста. У своїх роздумах Маланюк намагався подивитися на Гоголя не як на видатного письменника, але як пересічну людину, яка була роздвоєна між двома народами: українським та російським. Есеїст намагався довести, що творча спадщина Гололя так насправді зраджує його, тому що вона просякнута духом українськості. Маланюк обстоював думку, що Гоголь створив собі неправдивий, неіснуючий, міфічний образ Росії, заради якого він відмовився від свого українства. Все те, каже Маланюк, дає підстстави дивитися на Гоголя, як на зразкового представника і речника т.зв. «малоросійськості».
    Źródło:
    Roczniki Humanistyczne; 2009, 57, 7; 109-118
    0035-7707
    Pojawia się w:
    Roczniki Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    TREŚĆ VERSUS FORMA. Z ROZWAŻAŃ NAD NATURĄ TEKSTU LITERACKIEGO W ŚWIETLE UKRAIŃSKICH MANIFESTÓW LITERACKICH LAT 20. XX WIEKU
    CONTENT VERSUS FORM. FROM THE CONSIDERATIONS ON THE NATURE OF THE LITERARY TEXT IN THE LIGHT OF THE UKRAINIAN LITERARY MANIFESTOES OF THE 1920S
    ЗМІСТ VERSUS ФОРМА. ІЗ РОЗДУМІВ ПРО ПРИРОДУ ЛІТЕРАТУРНОГО ТЕКСТУ В СВІТЛІ УКРАЇНСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ МАНІФЕСТІВ 1920-X РР.
    Autorzy:
    Nowacki, Albert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1041140.pdf
    Data publikacji:
    2020-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    українська література
    дискусія
    форма та зміст
    письменник
    експеримент
    концепція
    Ukrainian literature
    discussion
    form and content
    writer
    experiment
    concept
    Opis:
    The purpose of this paper is to reflect on an extremely interesting issue, which was the attempt to explain the primacy of content over form or form over content in Ukrainian literature. The author emphasizes that this issue was the subject of considerations at the end of the 19th century, when modernist literature, looking for new ways of artistic expression, gave primacy to the form of a literary work over its content. Modernists felt freed from the duty of “moralizing” the reader, arguing that the writer’s duty is to constantly experiment with the form. The author refers to such figures as Mykola Voronyj, Mykola Sriblanski, Yakiv Mozhejko, Dmytro Zahul, and circles associated with the magazine “Muzahet”, “Literature Critical Almanac”, “Ukraїns’ka khata” and the literary group “Moloda Muza”. Discussions at the turn of the century came alive again in the 1920s in the newly formed Ukrainian Soviet Republic. Supporters of socialist realism argued that the content of the literary work is more important, because, in their opinion, the writer’s duty is to “educate” society. Based on the research conducted, it can also be stated that at the same time there were also writers whoemphasized the significant importance of the form of the literary work. Among them were members of the literary group called “Grono”. Later in the paper, the ideas advanced by Valeriian Polishchuk, who proposed the concept of the literature of the spiral (literature like mathematics ), are analysed. An interesting poem theory is also mentioned here, where euphony came to the fore. It was the author’s concept of a new rhythm of the poem, referred to as the “khvilyada”.
    Метою статті є рефлексія над цікавим питанням, яке виникло на зламі ХІХ та ХХ століть в ураїнській літературі, а саме — первинності змісту над формою чи форми над змістом. Автор статті підкреслює, що згадане питання було предметом роздумів та суперечок наприкінці ХІХ століття, коли модерністична література, шукаючи нових способів художнього вираження, надала перевагу формі літературного твору над його змістом. Модерністи почували себе звільненими від обов’язку “моралізувати та вчити” читача, стверджуючи, що обов’язок художника — постійно експериментувати з формою. Автор покликається на Миколу Вороного, Миколу Сріблянського, Якова Можейка, Дмитра Загула та середовища, пов’язані з журналами „Музаґет”, „Літературно-науковий вісник”, „Українська хата”, а також із групою „Молодамуза”. Дискусії зламу століть знову ожили у 1920-і рр. у новоствореній Українській Радянській Республіці. Прихильники соціалістичного реалізму стверджували, що зміст літературного твору важливіший, адже, на їхню думку, обов’язок письменника — “виховувати” суспільство. Спираючись на проведене дослідження, можна також констатувати, що були й письменники, які підкреслювали суттєве значення форми літературного твору. Серед них, між іншим, члени групи „Ґроно”. У статті проаналізовано ідеї, висловлені Валеріаном Поліщуком, який запро-понував концепцію літературного спіралізму (література як математика). Також згадується цікава теорія вірша, де на перший план письменник висував евфонію. Це була його авторська концепція нового ритму вірша, відомого як “хвиляда”.
    Źródło:
    Studia Ukrainica Posnaniensia; 2020, 8, 2; 119-130
    2300-4754
    Pojawia się w:
    Studia Ukrainica Posnaniensia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Dzieci przez matkę odrzucone. „Zbędni ludzie rewolucji” w prozie Mykoły Chwylowego
    Children Abandoned by Their Mother. Redundant Revolutionaries in Prose Works by Mykola Khvylovye
    Покинутые дети. "Лишние люди революции" в прозе Мыколы Хвыловего
    Autorzy:
    Nowacki, Albert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/50386523.pdf
    Data publikacji:
    2014-08-24
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    лишние люди
    Николай Хвылевый
    обломовщина
    лишние революционеры
    украинская литература
    zbędni ludzie
    Mykoła Chwylowy
    obłomowszczyzna
    zbędni rewolucjoniści
    literatura ukraińska
    rozczarowanie
    “redundant people”
    Mykola Khvylovy
    oblomovism
    “redundant revolutionaries”
    Ukrainian literature
    disillusionment
    suicide
    Opis:
    The article takes up the subject of „redundant people” in the interwar Ukrainian literature. Although this literary image originated in English literature, it evokes almost immediate associations with Russian literature, including writings by Alexander Pushkin, Ivan Turgenev, or Ivan Gonczarov. The present article proves that this literary motif can also be traced in Ukrainian literature, especially in the writings by Mykola Khvylovy. The author of the article makes an attempt to prove that Khvylovy did not limit himself to draw from Russian literature, but forwarded his own idea of a “redundant man.” In his own view, the idea referred to a “redundant revolutionary” — a former participant of the revolution, who — after it has ended — feels abandoned, which in fact deepens his frustration and disillusionment.
    Źródło:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2014, 24; 157-168
    0208-5038
    2353-9674
    Pojawia się w:
    Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies