Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "text semiotics" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
Ożywczość semiotycznej optyki. Głośno myśląc nad kategorią żywotności (i) tekstu
Autorzy:
Machtyl, Katarzyna
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1186477.pdf
Data publikacji:
2020
Wydawca:
Uniwersytet Kardynała Stefana Wyszyńskiego w Warszawie
Tematy:
semiotics
text
life
vitality
interpretation
Opis:
The gloss is inspired by the Małgorzata Jankowska’s monography Vitality of the Canon. Semiotics of Modern Apocrypha and aims at presenting the complex relations between life and text – understood not only metaphorically, but also literally. Starting with the Yuri Lotman’s expression ‘the life of the text’ the author focuses on the one of the basic features of the semiosphere, i.e. dynamics and remaining unfinished. Referring to the so-called late Lotman, the author discusses such issues as explosion, unpredictability and motion in the relation to the text. The next part of the paper contains certain remarks on the convergences of Lotmanian and Mikhail Bakhtin’s view on the cultural dynamics and vitality of the text. The issue of the life of the text in the view of hermeneutics is being discussed in the next part of the article. The author refers to Gianni Vattimo’s concept of the transparency and ‘opaqueness’ as its opposite and juxtaposes it with the hermeneutic notion of the understanding which should not be fully performed. Apparently the lack of transparency and being not fully understood is what provides the desirable dynamics of text and culture. As Lotman writes, the text which is fully understood can only be displayed in a museum - it does not have a semiotic life any more. To interpret means to live – a text requires multiple interpretations and contexts to be alive.
Źródło:
Załącznik Kulturoznawczy; 2020, 7; 593-604
2392-2338
Pojawia się w:
Załącznik Kulturoznawczy
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Теоретичні засади й методологічні проблеми семіотики історії
Theoretical foundations and methodological problems of the semiotics of history
Autorzy:
Martynov, Andriy
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1978056.pdf
Data publikacji:
2021-11-01
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:
semiotics
semiotics of history
symbol
knowledge
information
ideology
code
semantics
text
image
семіотика
семіотика історії
знак
знання
інформація
ідеологія
код
семантика
текст
образ
Opis:
У статті висвітлюються теоретичні й методологічні проблеми семіотики історії як трансформації системи знаків у часово-просторовому континуумі. Цією системою користуються люди з метою передання знань та інформації. Сучасне управління є семіотичним. Окремий факт може перетворитись на знак-символ. Знак живе своїм життям у віртуальному просторі, залишивши інформаційний простір. Інформаційна цивілізація керується системою знаків різного походження. Семантика змінює епістемологічний режим. Код забезпечує систему комунікації. Будь-який код потребує декодування. Коди культурного простору є багатозначними. Семіотика історії активно взаємодіє з історією ідеологій. Питання істинності доктрини націоналізму не може бути вирішене наукою, позаяк належить ідеології. У психіатрії є поняття семантичної деменції, коли хвора людина не розуміє значення слів. Інформація розповсюджується серед людей, а відтак і набуває свого суспільного значення лише тоді, коли вона сприймається людьми, тільки за цієї умови вона стає знанням. Знання допомагають діяти. Передумовою для цього є достовірна інформація. У форматі семіотики історії можна виділити концепції та засади «інформаційного суспільства». Образи сильніше впливають на людей, аніж тексти. Негативна інформація поширюється швидше за позитивну. Віртуальність створює образ бажаного світу. Образи майбутнього не нейтральні. Певний образ майбутнього задає сучасне. Семантика історії розвивається в загальному руслі лінгвістичного повороту в історичній науці. У цьому сенсі методологічні й теоретичні проблеми семіотики історії пов’язані з лінгвістичними глухими кутами свідомості, обумовленими недосконалістю будь-якої мови та способів її публічного використання.
The article deals with the theoretical and methodological problems of the semiotics of history. Semiotics is the science that studies the sign system. This system is used by people to transfer knowledge and information. Modern governance is semiotic. A separate fact can turn into a sign-symbol. The sign lives its own life in the virtual space, leaving the information space. The modern world is governed by language. The revolution starts with the language. Semiotics changes the epistemological regime. The code provides a communication system. Any code requires decoding. Cultural space codes are ambiguous. The semiotics of history actively interacts with the history of ideologies. The question of the truth of the nationalism doctrine cannot be solved by science, because it belongs to ideology. The name is the essence. In psychiatry, there is the concept of semiotic dementia, when the patient does not understand the meaning of words. Information is distributed among people, therefore it acquires its social significance when it is perceived by people, only under this condition it becomes knowledge. Knowledge helps to act. A prerequisite for this is correct information. Concepts of the information society can be distinguished in the format of semiotics of history. Images have a stronger effect on people than texts. Negative information spreads faster than texts. Virtuality creates the image of the desired world. The images of the future are not neutral. A certain image of the future is set by the present. No one can escape the human prejudice. The semantics of history develops in the general line of the linguistic turn in historical science. In this sense, the methodological and theoretical problems of the semiotics of history are associated with the linguistic problems of consciousness, caused by the imperfection of any language and the ways of its public use.
Źródło:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 225-242
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:
The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies