Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "psychological violence" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-4 z 4
    Tytuł:
    Domestic violence against seniors in rural areas of West Pomerania, Poland
    Autorzy:
    Kołodziejczak, S.
    Terelak, A.
    Bulsa, M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2082950.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Instytut Medycyny Wsi
    Tematy:
    Domestic violence
    seniors
    elderly
    rural areas
    physical violence
    psychological violence
    sexual violence
    physical negligence
    psychological negligence
    overprotection
    Opis:
    Introduction and objective. The study on domestic violence in rural areas of Western Pomerania (Poland), carried out in October 2017, aimed at determining the scale of domestic violence against the elderly, taking into account its 5 forms: psychological, physical, economic and sexual violence, as well as negligence. Materials and method. The research concept was implemented with the use of a representative sampling method by means of a questionnaire-based audit interview, and using research tools to measure the social scale of the phenomenon of domestic violence, the victims of which were the elderly from one of the rural communes of Western Pomerania. Results. The basic results of the survey were as follows: 1) 40.1% of seniors reported experiencing violence from their family members; 2) 36.5% experienced psychological violence and 21.9% – negligence; 3) 8.8% were victims of economic violence and 5.1% – of physical violence; 4) sexual abuse was the least frequently reported – 0.7%. Conclusions. Domestic violence in rural areas could affect as many as 40% of seniors. Generally, they admitted to experiencing one of the 5 forms of violence distinguished in the study, of which acts of psychological violence were predominant. Negligence and economic violence were relatively less frequent. Physical violence was even less prevalent. On the other hand, 8.1% of seniors experienced 3–4 forms of violence, which could be considered as a situation of increased risk of pathologisation of their family life.
    Źródło:
    Annals of Agricultural and Environmental Medicine; 2019, 26, 1; 92-96
    1232-1966
    Pojawia się w:
    Annals of Agricultural and Environmental Medicine
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Scale and forms of domestic violence against schoolchildren in rural, rural-urban and urban areas
    Autorzy:
    Terelak, A.
    Kołodziejczak, S.
    Bulsa, M.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2085171.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Instytut Medycyny Wsi
    Tematy:
    domestic violence
    child abuse
    adolescents
    rural areas
    physical violence
    psychological violence
    sexual violence
    physical neglect
    psychological neglect
    family violence
    Opis:
    Introduction. In 2017, the third cyclical study on the scale of domestic violence against schoolchildren and youth in one of the rural communes of the Western Pomerania (Poland) was carried out. The study took into account five forms of violence: mental, physical, neglect, economic and sexual. The previous two editions of the study covered urban-rural (2016) and urban communities (2015). Materials and method. The research concept was implemented by means of the representative research method, using an auditing questionnaire interview technique, based on a research tool developed on the basis of a number of previous qualitative research and quantitative tests to measure the social scale of domestic violence. Results. Domestic violence against minors reaches 48.2% in the rural area under study, 51.8% in the urban-rural area and 65.5% in the urban area. In all types of areas, the most frequent form of violence was psychological violence, it affects 42.4% of children in rural communitys, 51.3% in urban-rural and 60.5% in urban municipalities. In reference to other, less frequent forms of violence, there was also a difference in scale according to the area type. Conclusions. The incidence of individual forms of domestic violence varied depending on the type of area: Psychological violence: rural areas – 42.4%, urban-rural – 51.3%, urban areas – 60.5%; Neglect: rural areas – 21.1%, urban-rural – 13.5%, urban areas – 22.3%; Physical violence: rural areas – 17.1%, urban-rural – 20.7%, urban areas – 29.4%; Economic violence: rural areas – 12.6%, urban-rural – 19.2%, urban areas – 29.3%; Sexual violence: rural areas – 3.2%, urban-rural – 3.6%, urban areas – 8.1%.
    Źródło:
    Annals of Agricultural and Environmental Medicine; 2019, 26, 4; 572-578
    1232-1966
    Pojawia się w:
    Annals of Agricultural and Environmental Medicine
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Przemoc domowa wobec dzieci i młodzieży szkolnej na obszarach wiejskich, wiejsko-miejskich i miejskich Pomorza Zachodniego
    Domestic violence against schoolchildren and youth in rural, urban-rural and urbam societies of Western Pomerania
    Autorzy:
    Kołodziejczak, Sebastian
    Terelak, Albert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2034594.pdf
    Data publikacji:
    2021
    Wydawca:
    Uniwersytet Szczeciński. Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego
    Tematy:
    domestic violence
    violence against children
    Western Pomerania
    psychological violence
    physical violence
    economical violence
    neglect
    sexual violence
    Przemoc domowa
    przemoc wobec dzieci
    Pomorze Zachodnie
    przemoc psychiczna
    przemoc fizyczna
    zaniedbania
    przemoc ekonomiczna
    przemoc seksualna
    Opis:
    W latach 2015, 2016 i 2017 zrealizowano, w gminach Pomorza Zachodniego, cykl trzech badań, dotyczących przemocy domowej wobec dzieci i młodzieży szkolnej. Badania przeprowadzono w gminie wiejskiej, miejsko-wiejskiej i miejskiej. Przemoc domowa rozpatrywana była w pięciu formach: psychologicznej, fizycznej, zaniedbania, ekonomicznej i seksualnej. W badaniu wykorzystano metodę reprezentatywną, z zastosowaniem techniki kwestionariuszowego wywiadu audytoryjnego, opracowanego w trakcie wielu wcześniejszych badań jako narzędzie badania społecznej skali przemocy w rodzinie. Zrealizowane badania porównawcze dotyczące skali przemocy w rodzinie wobec uczniów i młodzieży wskazują na istnienie znaczących w skali zjawiska różnic między poszczególnymi typami gmin.
    Three cyclical studies on the domestic violence against schoolchildren and youth in municipalities of Western Pomerania (Poland) was realized in 2015, 2016 and 2017. Study was carried out in there types of municipalities: rural, urban-rural and urban. Domestic violence was considered in its five forms: psychological, physical, neglect, economic and sexual. During the study representative method was used, with the auditing questionnaire interview technique, elaborated during a number of previous research as the research tools developed to measure the social scale of domestic violence. Conducted comparative studies on the scale of domestic violence against schoolchildren and youth indicate the existence of significant differences between particular types of municipalities.
    Źródło:
    Przegląd Zachodniopomorski; 2021, 36; 351-377
    0552-4245
    2353-3021
    Pojawia się w:
    Przegląd Zachodniopomorski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Віктимолого-психологічна модель реабілітації неповнолітніх жертв сексуального насильства
    Victimology-Psychological Model of Rehabilitation of Minor Victims of Sexual Violence
    Autorzy:
    Тіточка (Titochka), Тетяна (Tetiana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2185162.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    неповнолітній
    реабілітація
    сексуальне
    насильство
    віктимологія
    жертва
    інтеракція
    juvenile
    rehabilitation
    sexual violence
    victimology
    victim
    interaction
    Opis:
    The article examines the peculiarities of victimological and psychological rehabilitation of adolescents who suffered from sexual violence. Attention is drawn to the fact that statistical data and judicial practice show that the consequences of sexual violence against minors are often irreparable, especially if the child was not provided with timely help. It is indicated that sexual violence, in any case, is the so-called «trigger point» for counting the formation of psychological injuries, which in most cases lead to the emergence of a person, especially a minor, in a retrospective phenomenon, which consists in an episodic return to the event , which caused an injury. In this regard, the rehabilitation of such children should begin with establishing not only psychological and physiological determination, but also criminological and victimological conditions and background phenomena, which in symbiosis contributed to or facilitated the commission of sexual violence. As in the case of working with criminal offenders, as well as with victims, the creation of specific models of actual or potentially deviant behavior with the allocation of correlations with psychological and moral features of a person’s personality becomes especially relevant. Victimological prevention should always include identifying the basic conditions for the creation of deviant instructions that contributed to the adolescent getting into an unfavorable situation and working out possible ways to avoid it in retrospect. Any rehabilitation should begin with a balanced dialogue, which will give the child the opportunity in a favorable environment to work with a specialist on all aspects of a socially dangerous event and build a behavioral algorithm that will allow him to avoid victim relapse in the future. It was concluded that the main rehabilitation measures and means are: 1) creating a sense of security in the minor victim of sexual violence; 2) building a dialogue taking into account the characteristics of the child’s personality and the event of a criminal offense committed against him; 3) working out, if possible, the maximum number of trigger zones associated with a socially dangerous event; 4) adjusting the child to positive reframing; 5) prevention of repeated and secondary victimization; 6) closure of gestalts associated with episodes of sexual violence. Rehabilitation of such children should take place due to the consolidation of efforts of medical workers, teachers, psychologists, criminologists and victimologists.
    У статті досліджено особливості віктимолого-психологічної реабілітації підлітків, які постраждали від сексуального насильства. Звернено увагу, що статистичні дані та судова практика свідчать про те, що наслідки сексуального насильства щодо неповнолітніх осіб часто є невиправними, особливо якщо дитині не було надано своєчасної допомоги. Наголошено, що сексуальне насильство за будь-яких обставин є так званою «тригерною точкою» для відліку становлення психологічних травм, які у більшості випадків призводять до виникнення в людини, особливо неповнолітньої, ретроспективного феномену, що полягає в епізодичному поверненні до події, котра завдала травми. У зв’язку з цим реабілітація таких дітей має починатися зі встановлення не тільки психологічної та фізіологічної детермінації, але й кримінолого-віктимологічних умов та фонових явищ, які в симбіозі сприяли сексуальному насильству або полегшили його вчинення. Як і під час роботи з кримінальними правопорушниками, так і з потерпілими, особливої актуальности набуває створення специфічних моделей фактичної або потенційно девіантної поведінки з виділенням кореляцій з психологічними та моральними особливостями особистости людини. Віктимологічна профілактика завжди має включати в себе виокремлення базових умов для створення девіантних настанов, які сприяли потраплянню підлітка в несприятливу ситуацію та опрацювання можливих шляхів її уникнення в ретроспективі. Будьяка реабілітація має починатися з виваженого діалогу, що надасть дитині можливість у сприятливих обставинах пропрацювати зі спеціалістом всі аспекти суспільно небезпечної події та побудувати поведінковий алгоритм, який в майбутньому дасть їй змогу уникнути віктимного рецидиву. Підсумовано, що основними реабілітаційними заходами та засобами є такі: 1) створення в неповнолітньої жертви сексуального насильства відчуття захищеності; 2) будування діалогу з урахуванням особливостей особистости дитини та події кримінального правопорушення, яке було вчинено щодо неї; 3) відпрацювання за можливості максимальної кількости тригерних зон, пов’язаних із суспільно небезпечною подією; 4) налаштування дитини на позитивний рефреймінг; 5) запобігання повторній та вторинній віктимізації; 6) закриття гештальтів, пов’язаних з епізодами сексуального насильства. Реабілітація таких дітей має відбуватися за рахунок консолідації зусиль медичних працівників, педагогів, психологів, кримінологів та віктимологів.
    Źródło:
    Copernicus Political and Legal Studies; 2022, 4; 55-62
    2720-6998
    Pojawia się w:
    Copernicus Political and Legal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-4 z 4

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies