Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "система" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-7 z 7
Tytuł:
Czynniki warunkujące stabilność polityczną: wyjaśnienie procesu zmian instytucjonalnych w krajach postkomunistycznych (1990-2020)
Autorzy:
Lebediuk, Vitalii
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2053909.pdf
Data publikacji:
2021
Wydawca:
Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:
post-communist countries
democratization
political system
electoral system
party system
political stability
kraje postkomunistyczne
demokratyzacja
system polityczny
system wyborczy
system partyjny
stabilność polityczna
посткоммунистические страны
демократизация
политическая система
избирательная система
партийная система
политическая стабильность
Opis:
Ten artykuł analizuje zmiany instytucjonalne w 22 państwach postkomunistycznych w latach 1990-2020. Celem badania było znalezienie odpowiedzi na pytanie, dlaczego niektóre kraje osiągnęły demokrację, podczas gdy inne nie zdołały stworzyć lub wzmocnić instytucji demokratycznych oraz jakie czynniki wpłynęły na stabilność polityczną państw postkomunistycznych. W trakcie badania zebrano i opracowano dostępne informacje statystyczne na temat funkcjonowania głównych instytucji. Analiza pokazuje, że najbardziej znaczące zmiany instytucjonalne zaobserwowano w państwach niedemokratycznych oraz tych, które zaliczały się do kategorii hybrydowych reżimów politycznych. Korekta początkowo wybranej formy ustroju jest dowodem na rzecz teorii zmian endogenicznych, wskazującym na “zależność od ścieżki” (path-dependency). Wpływ czynników endogenicznych determinuje jakość przemian demokratycznych i poziom stabilności politycznej w państwach postkomunistycznych. Przemiany demokratyczne w państwach Europy Środkowo-Wschodniej wiązały się z zaangażowaniem w szybkie reformy na wczesnym etapie, a integracja euroatlantycka jedynie wspierała demokratyczną jakość instytucji. Struktura instytucjonalna państw, które wkroczyły na drogę integracji europejskiej, była w analizowanym okresie względnie stabilna i nie dotyczyła zmian w systemie podziału władzy. Z kolei państwa byłego Związku Radzieckiego najczęściej uciekały się do zmian w ustawie zasadniczej państwa, a zmiany te dotyczyły redystrybucji kompetencji między gałęziami władzy oraz wydłużenia kadencji prezydenta. Obok ogólnego poziomu demokratyzacji państw, największy wpływ na stabilność polityczną ma poziom wartości emancypacyjnych oraz waga władzy prezydenckiej.
This article examines the institutional changes in 22 post-communist countries during the 1990-2020 period. The objective of the study was to find out why some countries achieved democracy while others failed to establish or strengthen democratic institutions, and what factors influenced the political stability of post-communist countries. During the study, available statistical information on the functioning of the main institutions was collected and processed. The analysis shows that the most significant institutional changes were observed among the non-democratic countries and those that fell into the category of hybrid political regimes. The correction of the initially chosen form of government is evidence in support of the theory of endogenous change, indicating “path-dependency”. The influence of endogenous factors determines the quality of democratic change and the level of political stability in post-communist countries. Democratic changes in the countries of Central and Eastern Europe were associated with a commitment to rapid reform in the early stages, and Euro-Atlantic integration only supported the democratic quality of the institutions. The institutional framework of the countries, that embarked on the path of European integration, was relatively stable during the period under the study, and did not deal with changes in the system of power distribution. While the countries of the former Soviet Union most often resorted to changes in the primary law of the country, and these changes were related to the redistribution of powers between the branches of power and the extension of the time in the office of the President. In addition to the overall level of democratization of the country, the level of emancipatory values and the weight of presidential power have the greatest impact on political stability.
В статье рассматриваются институциональные изменения в 22 посткоммунистических странах в течение 1990-2020 годов. Целью исследования было выяснить, почему одни страны достигли демократии, а другие не смогли создать или укрепить демократические институты и какие факторы влияли на политическую стабильность посткоммунистических стран. Во время исследования была собрана и обработана доступная статистическая информация о функционировании основных институтов. Анализ показывает, что наиболее существенные институциональные изменения наблюдались среди недемократических стран и тех, которые попали в категорию гибридных политических режимов. Коррекция исходно выбранной формы правления свидетельствует в пользу теории эндогенных изменений, указывающих на «зависимость от выбранного пути» (path-dependency). Влияние эндогенных факторов определяет качество демократических изменений и уровень политической стабильности в посткоммунистических странах. Демократические изменения в странах Центрально-Восточной Европы были связаны с приверженностью к быстрому проведению реформ на ранних этапах, а евроатлантическая интеграция лишь поддерживала демократическое качество институтов. Институциональная основа стран, которые стали на путь европейской интеграции, была относительно стабильной в течение исследуемого периода и не касалась изменений системы распределения власти. В то же время страны бывшего Советского Союза чаще всего прибегали к изменениям основного закона страны и эти изменения касались перераспределения полномочий между ветвями власти и продления срока пребывания президента у власти. Кроме общего уровня демократизации страны, наибольшее влияние на политическую стабильность имеет уровень эмансипативных ценностей и вес президентской власти.
Źródło:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne; 2021, 7, 1; 13-43
2450-4866
Pojawia się w:
Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ukraina i Federacja Rosyjska – przyczyny i konsekwencje kryzysu ukraińskiego
Autorzy:
Potulski, Jakub
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568638.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Ukraine
Russia
geopolitics
shatterbelt
political system
Украина
Россиия
геополитика
политическая система
Opis:
2014 was a breakthrough year. Ukraine’s crisis of 2013–2014, February 2014 revolution which removed Viktor Yanukovych and his government, annexation of Crimea by Russia, war in Donbas caused changes in the geopolitical map of the world. The crisis had many effects both domestic and international. Author argues that the crisis is a part of the wider changes on the geopolitical map of the world. The main effect of the crisis is that Ukraine was transformed into shatterbelt – regions that are both deeply divided internally and caught up in the competition between Great Powers.
2014 год стал переломным не толка для постсоветского мироустройства но для всей геполитической карты мира. Событя на киевском Майдане, вхождение в состав России Крыма, конфликт в Донбассе способствовали значителным изменениям. В стате анализируются особенности современной геополитической карты мира после событий на Украине в 2014 г. Автор считает что кризис, который переживает Украина стал своеобразным эпицентром геополитического протвостаяния на постсоветском пространствеи в глобалном мире. Украина преобразавалась в глобалный shatterbelt –зону между цивилизационного конфликта.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2015, 1(8); 42-66
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Samorząd lokalny w systemie politycznym Federacji Rosyjskiej
Местное самоуправление в политической системе Российской Федерации
Autorzy:
Potulski, Jakub
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1955774.pdf
Data publikacji:
2019-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
Russian Federation
political system
local government
Российская Федерация
местное самоуправление
политическая система
Opis:
Local democracy and local government are popular terms and they are playing as the most important dimensions in the viability of any modern democracy. Alexis Tocqueville, who wrote a major book about democracy, considered local government as the mainstay of local democracy. He also saw local democracy as a school of political education and a safety valve of democracy for the entire nation. Most of the European countries have attempted to incorporate these concepts into their political and development process. In article author analyses the role of local government in Russian political system. Objective of the article is to identify and characterize the main stages of development of local self-government in Russia.
Местное самоуправление - один из важнейших институтов современного демократического общества. Вопрос о специфике функционирования местного самоуправления является одним из самых важных в политическом анализе. Ещё в XIX в. французский учёный А. де Токвиль писал о том, что первоисточник власти в любой стране - это не государство, к всеобщему заблуждению, а напротив - совокупность объединяющихся на добровольных началах местных управлений, которые самостоятельно отстаивают свои интересы, управляют своими делами. Идеи Токвиля - это важный элемент современной теории государства и демократии. Поэтому местное самоуправление считается самым важным институтом демократического общества. Цель этой статьи - проанализировать функционирования институтов местного самоуправления в политической системе Российской Федерации. Сложность решения этой задачи заключается в том, что местное самоуправление в России находится в процессе непрерывного реформирования.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2019, 4(23); 9-33
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
"Бюллетень публичной информации" как инструмент общественного контроля в политической системе государства
"Bulletin of Public Information" as an instrument of social control in the political system of the state
"Biuletyn Informacji Publicznej” jako instrument kontroli społecznej w systemie politycznym państwa
Autorzy:
Бобрык, Адам
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/40213645.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
Bulletin of Public Information
social control
political system
Бюллетень публичной информации
общественный контроль
политическая система
Opis:
Важным элементом демократической системы является возможность контроля посредством доступа к широкому спектру информации органов власти и государственных учреждений не только уполномоченными органами, но и каждым гражданином. В Польше принято правовое и организационное решение, предоставляющее широкий круг возможностей для такой деятельности. Основным инструментом является «Бюллетень публичной информации». Он должен содержать исчерпывающие данные о конкретном учреждении. Согласно закону, любая информация по общественным вопросам представляет собой общедоступную информацию и подлежит раскрытию. Это создает важный инструмент социального контроля в политической системе государства, способствует развитию интереса граждан к общественным делам, укреплению демократии и формированию гражданского общества.
An important element of the democratic system is the ability to control, through access to a wide range of information, authorities and public institutions not only by authorized institutions, but also by every citizen. In the Republic of Poland, a legal and organizational solution has been adopted that provides a wide range of possibilities for such activities. The basic instrument is the „Bulletin of Public Information”. It should contain exhaustive data on a specific institution. The act defines that any information on public matters constitutes public information and is subject to disclosure. This creates an important instrument of social control in the political system of the state. It is also conducive to developing citizens’ interest in public affairs, strengthening democracy and shaping civil society.
Źródło:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne; 2022, 19, 19; 201-218
1730-0274
Pojawia się w:
DOCTRINA. Studia Społeczno-Polityczne
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Мобильность как фактор глобальной безопасности
Mobility as a factor of global security
Mobilność jako czynnik globalnego bezpieczeństwa
Autorzy:
Bezruk, Oleksandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/565206.pdf
Data publikacji:
2017-12-01
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
мобильность
мобильность социальная
мобильность пространственная
мобильность политическая
социально-политические процессы
социальная система
политическая система
безопасность
mobility
social mobility
spatial mobility
the mobility of political processes
socio-political processes
social system
political system
security
mobilność
mobilność społeczna
mobilność przestrzenna
mobilność procesów politycznych
procesy społeczno-polityczne
system społeczny
system polityczny
bezpieczeństwo
Opis:
Рассмотрены процессы мобильности в контексте исследования проблем глобальной безопасности. Отмечено, что нестабильная ситуация в глобальном мире, в условиях высокой степени неопределенности и сложной прогнозируемости, требует концентрации внимания общественно-политических структур на процессах мобильности. Выделены несколько факторов детерминирующих направление и особенности мобильности в пространстве социально-политического взаимодействия. Предложена классификация основных типов мобильностей присущих современному периоду развития социальных и политических систем.
Artykuł poświęcony jest procesom mobilności rozpatrywanym w kontekście badania problemów bezpieczeństwa globalnego. Autor wskazuje, że niestabilna sytuacja, w zglobalizowanym świecie, w warunkach dużej niepewności i przewidywalności, wymaga koncentracji uwagi struktur społecznych i politycznych na procesach mobilności. Kilka czynników warunkuje kierunek i funkcje mobilności w przestrzeni interakcji społecznych i politycznych. Autor prezentuje klasyfikację głównych rodzajów mobilności właściwych dla współczesnych systemów społecznych i politycznych.
The article is devoted to the processes of mobility in the context of the study of global security problems. The author indicates that the unstable situation of the globalized world, in the conditions of high uncertainty and complex predictability requires attention of the social and political structures on the processes of mobility. Several factors determine the direction and features of mobility in a space of social and political interaction. The author puts forward a classification of the main types of mobility intrinsic to the modern social and political systems.
Źródło:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2017, 2(3); 43-50
2450-5005
Pojawia się w:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Історична ретроспектива феномену популізму та політичної демагогії
Historical Retrospective of the Phenomenon of Populism and Political Demagogy
Autorzy:
Цапко, O.M.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676559.pdf
Data publikacji:
2021-03-18
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
популізм
політична демагогія
апризм
жетулізм і піронізм
політична система
політиканство
корупція
націоналізм
populism
political demagoguery
aprism
jetulism and pyronism
political system
politicking
corruption
nationalism
Opis:
У статті дається узагальнююча характеристика феномену популізму та політичної демагогії через призму їхнього історичного розвитку. Автор звертає особливу увагу на розкритті сутності понять «популізм» та «політична демагогія», визначаючи при цьому їхні як спільні риси так і відмінності. Зокрема зазначається, що незважаючи на свою зовнішню схожість, популізм та демагогія не є тотожними. Так популізм передбачає значно менш негативний спосіб отримання популярності серед мас, ніж демагогія, оскільки демагоги спекулюють реальними проблемами своєї аудиторії, представляють події, погляди опонента у фальшивому світлі, вдаються до фальсифікації фактів. У сучасній політичній практиці популізм виступає набагато складнішим та неоднозначним явищем, а демагогія є лише одним із багатьох його інструментів і стратегій. У цьому аспекті близьким за змістом є поняття «політиканство», яке, разом із демагогією, є одним з негативних проявів популізму. У статті також здійснюється одна з перших спроб визначити основні періоди історичного розвитку популізму та політичної демагогії, визначаючи при цьому основні напрямки їхньої еволюції. Поряд з цим, досліджуючи популізм та політичну демагогію в історичній ретроспективі, можна також зробити висновок, що об’єктивні умови виникнення цих суспільно-політичних явищ були пов’язані із соціальною тенденцією, у відповідності до якої маси є лише об’єктом політики. Суб’єктивні передумови для виникнення та поширення популізму викликані недосконалістю відносин «панування-підпорядкування», домінуванням масового суспільства. В досліджені робиться узагальнюючий висновок, що функціонування та поширеність популізму і політичної демагогії у сучасних політичних системах характеризується його детермінованістю культурними, історичними, політичними особливостями країн.
The article gives a general description of the phenomenon of populism and political demagoguery through the prism of their historical development. The author pays special attention to the disclosure of the essence of the concepts of “populism” and “political demagoguery”, while defining their common features and differences. In particular, it is noted that despite their outward resemblance, populism and demagoguery are not identical. Thus, populism provides a much less negative way of gaining popularity among the masses than demagoguery, because demagogues speculate on the real problems of their audience, present events, views of the opponent in a false light, resort to falsification of facts. In modern political practice, populism is a much more complex and ambiguous phenomenon, and demagoguery is only one of its many tools and strategies. In this aspect, the concept of “politicking” is close in meaning, which, along with demagoguery, is one of the negative manifestations of populism. The article also makes one of the first attempts to identify the main periods of historical development of populism and political demagoguery, while determining the main directions of their evolution. At the same time, examining populism and political demagoguery in historical retrospect, we can also conclude that the objective conditions for the emergence of these socio-political phenomena were related to the social trend, according to which the masses are only the object of politics. Subjective preconditions for the emergence and spread of populism are caused by the imperfection of the relationship “domination – subordination”, the dominance of mass society. In general, the study concludes that the functioning and prevalence of populism and political demagoguery in modern political systems is characterized by its determinism of cultural, historical, political characteristics of countries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2021, 13; 10-23
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Роль і місце опозиції в політичній системі Швейцарії
The Role and Place of the Opposition in the Political System of Switzerland
Autorzy:
Рудич, С.Ф.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/22676906.pdf
Data publikacji:
2022-10-27
Wydawca:
National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:
Швейцарська Конфедерація
політична система
опозиція
конкорданс
магічна формула
референдум
пряма демократія
народна ініціатива
консолідоване суспільство
Swiss Confederation
political system
opposition
concordance
magic formula
referendum
direct democracy
people’s initiative
consolidated society
Opis:
У статті розглядається роль та спосіб функціонування опозиції в політичній системі Швейцарської Конфедерації. Показано, що відсутність опозиції в політичному житті країни в традиційному розумінні пояснюється, у першу чергу, досягнутим між головними політичними силами згодою або конкордансом, оформленим офіційно у вигляді так званої “магічної формули”. Функціонуючий за цим принципом федеральний уряд у поєднанні з чітко відпрацьованим механізмомпрямої, а точніше сказати, напівпрямої референдумної демократії: з одного боку дозволяє ефективно реалізувати конституційне право громадян брати участь у політичному житті країни, а з іншого – уникати перманентних парламентських та урядових криз. У статті досить докладно описується політична система Конфедерації. Окрему увагу приділено Швейцарській народній партії, потужній політичній силі, яка протягом останніх десяти років стабільно досягала високих результатів на парламентських виборах та з повним правом вважати себе опозиційною. У цьому зв’язку автором ставиться питання щодо можливості використання існуючої нині в Швейцарії політичної системи, а, тим більше, способу функціонування опозиції, як моделі для інших країн? В публікації докладно розкрито, як діє на практиці інститут прямої демократії. Наголошується на тому, щонародна ініціатива та референдум дають громадянину можливість постійно впливати на конституційний процес у державі та виносити розроблені урядом проекти на суд народу. Часте звернення у такий спосіб до виборців примушує суспільство постійно перейматися актуальними політичними питаннями. При цьому, великі авторитетні партії користуються цим правом рідше, ніж дрібні суспільні організації або позапарламентські опозиційні групи. Крім того, швейцарцям вдається таким чином постійно тримати під контролем політичний курс уряду, і Федеральна рада згідно конституції країни має постійно радитись з народом, який свою думку щодо політичних пропозицій висловлює, опускаючи бюлетені до скриньок для голосування. При цьому підкреслюється, що головний виклик швейцарському федералізмові полягає не в мультикультуралізмі нації, який склався не в наслідок імміграції  громадян, як, наприклад, у в США, Канаді або Австралії, а навпаки, сягає своїм корінням у вікову історію спільнот, які споконвічно мешкали в Швейцарії. Коротко охарактеризовані відносини Швейцарії з Європейським Союзом протягом останнього двадцятиріччя. Характеризуючи українсько-швейцарські відносин, автор робить акцент на значенні, яке має Швейцарія для нашої держави, зокрема в контексті війни Росії проти України. Аналізуються переваги та недоліки прямої референдумної демократії. Робляться певні висновки щодо можливості використання швейцарського досвіду у політичному житті інших країн.
The article considers the role and the way of functioning of the opposition in the political system of the Swiss Confederation.It is shown that the absence of an opposition in the political life of the country in the traditional sense is explained by the agreement or concordance between the main political forces, drawn up officially in the form of the so-called “magic formula”. A federal government functioning according to this principle in combination with a well-developed mechanism of direct, or more precisely, semi-direct referendum democracy: on the one hand, it allows the effective implementation of the constitutional right of citizens to participate in the political life of the country, and on the other hand, it allows to avoid permanent parliamentary and governmental crises. Particular attention is paid to the Swiss People’s Party, a powerful political force that has consistently achieved high results in parliamentary elections over the past ten years and has every right to consider itself as opposition party. In this connection, the author raises the question of the possibility of using the political system existing today in Switzerland, and, even more so, the way the opposition functions, as a model for other countries? The publication reveals in detail how the institution of direct democracy works in practice. It is emphasized that the people’s initiative and the referendum give the citizen the opportunity to constantly influence the constitutional process in the state and bring projects developed by the government to the people’s court. Frequent appeals to voters in this way forces society to constantly worry about topical political issues. At the same time, large authoritative parties use this right less often than small social organizations or extra-parliamentary opposition groups. In addition, the Swiss manage in this way to constantly keep the political course of the government under control, and the Federal Council, according to the country’s constitution, must constantly consult with the people, who express their opinion on political proposals by dropping ballots into the voting baskets. At the same time, it is emphasized that the main challenge to Swiss federalism lies not in the multiculturalism of the nation, which did not develop as a result of the immigration of citizens, as, for example, in the USA, Canada or Australia, but on the contrary, has its roots in the age-old history of the communities that originally lived in Switzerland.  Switzerland’s relations with the European Union during the last twenty years are briefly described. Characterizing Ukrainian-Swiss relations, the author emphasizes the importance that Switzerland has for our country, particularly in the context of Russia’s war against Ukraine. The advantages and disadvantages of direct referendum democracy are analyzed. Certain conclusions are drawn regarding the possibility of using Swiss experience in the political life of other countries.
Źródło:
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 82-97
2707-6776
Pojawia się w:
Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-7 z 7

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies