Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "national life" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Ohlas hegelovej filozofie v tvorbe Ľ. Štúra
    Autorzy:
    Lapošová, Michaela
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2158687.pdf
    Data publikacji:
    2013
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    man
    national life
    Slav
    hegelianizmus
    Opis:
    This lecture analyzes Štúr's philosophical views. The author emphasize particelarly Štúr's ideological continuity of creation of G. W. F. Hegel. Illustrate Štúr's hegelianism on his understanding oh the spirit as an ontologicaly-substantial principle, the theory of law and the concept of a specific philosophy of Slavic history. In conclusion, author point out that Štúr's reception of Hegel's philosophy was neither explicity „mechanical“, nor one-dimensionally epigone. Point to the fact that Štúr not only likes to quote each of Hegel's views, but he also applicatively modifies them, and indeed often extrapolates creatively to the new ideological and semantic planes, especially the issues connected to Slovak – Slavic cultural and national life.
    Źródło:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne; 2013, 2(6); 237-249
    1730-0266
    Pojawia się w:
    Prosopon. Europejskie Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ohlas Hegelovej filozofie v tvorbe Ľ. Štúra
    Autorzy:
    Lapošová, Michaela
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2134339.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Instytut Studiów Międzynarodowych i Edukacji Humanum
    Tematy:
    man
    national life
    Slav
    hegelianizmus
    Opis:
    This lecture analyzes Štúr’s philosophical views. The author emphasize particelarly Štúr›s ideological continuity of creation of G. W. F. Hegel. Illustrate Štúr›s hegelianism on his understanding oh the spirit as an ontologicaly-substantial principle, the theory of law and the concept of a specific philosophy of Slavic history. In conclusion, author point out that Štúr›s reception of Hegel’s philosophy was neither explicity „mechanical“, nor one-dimensionally epigone. Point to the fact that Štúr not only likes to quote each of Hegel’s views, but he also applicatively modifies them, and indeed often extrapolates creatively to the new ideological and semantic planes, especially the issues connected to Slovak – Slavic cultural and national life.
    Źródło:
    Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne; 2014, 2(13); 5-13
    1898-8431
    Pojawia się w:
    Humanum. Międzynarodowe Studia Społeczno-Humanistyczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Внутрішні та зовнішні чинники усамостійнення та активізації діяльності «Русинської оброди» в Словаччині першої половини 1990-х рр.
    Internal and External Factors of Self-reliance and Activation of the Activity of the “Rusyn Obroda” in Slovakia in the First Half of the 1990s
    Autorzy:
    Almashiy, V.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51610627.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    Перший Світовий конгрес русинів
    Русинська Оброда у Словаччині
    національна самоідентифікація
    русинська мова
    національне життя
    русинський рух
    Статут
    First world congress of Rusyns
    Rusyn Obroda in Slovakia
    national self-identification
    language of Rusyns
    national life
    Rusyn movement
    Statut
    Opis:
    У статті висвітлено особливості та передумови розвитку русинства на теренах історичного Закарпаття та Східної Словаччини. Зокрема, зазначається, що ідея про окремішність автохтонного населення історичного Закарпаття, висунута наприкінці ХІХ ст., аж до закінчення Другої світової війни цілком влаштовувала Росію, Угорщину, Чехословаччину та Незалежну Словацьку державу (1939–1944 рр.) Проте, з часу приєднання сучасної Закарпатської області до СРСР і створення т. зв. соціалістичного табору, до якого відійшла частина території історичного Закарпаття, концепція окремішнього «русинського» етносу втратила свою геополітичну доцільність і не розвивалася. Однак, вже наприкінці 1980-х рр. певні сили СРСР – Росії, Угорщини, Чехословаччини доклали максимум зусиль, щоб на теренах історичного Закарпаття сформувати русинський рух, ідеологом якого став П.-Р. Магочі. На основі документів організації «Світовий Конгрес Русинів», зарубіжної преси (зокрема, представленої діаспорою Словаччини) автор висвітлює утворення, діяльність та основні питання, які були в центрі дискусії між делегатами, учасниками і гостями Першого світового з’їзду русинів, що проходив 23-24 вересня 1991 р. у Меджилабірцях. Згадується промова Голови Русинської Оброди Василя Турка. Вказується на національну самоідентифікацію, яка була відмінною в різних регіонах Європи; на мову русинів (граматику яку необхідно було створити і запровадити в школах); на проблеми русинської національної та професійної культури; на можливості встановлення економічних зв’язків між районами проживання русинів; на «Новинки» (як – крайові, так і міжрегіональні), які б висвітлювали інформацію про русинське національне життя. Аналізуються питання, які були темами дискусій. Автор розглядає передумови поширення русинського руху в Словаччині напередодні Першого світового конгресу. Дається характеристика Світового конгресу русинів на основі його Статуту. Наприкінці коротко згадується міжнародний науковий семінар «Традиції регіональних культур русинів / українців у Карпатах і діаспорі», що відбувся на початку березня 1991 р.
    The article highlights the peculiarities and prerequisites of the development of Ruthenism in the territories of historical Transcarpathia and Eastern Slovakia. In particular, it is noted that the idea of the separateness of the autochthonous population of historical Transcarpathia, put forward at the end of the 19th century, until the end of the Second World War was completely acceptable to Russia, Hungary, Czechoslovakia and the Independent Slovak State (1939-1944). However, since the annexation of the modern Transcarpathian region to the USSR and the creation of the so-called socialist camp, to which a part of the territory of historical Transcarpathia was transferred, the concept of a separate “Rusyn” ethnic group lost its geopolitical expediency and did not develop. However, already at the end of the 1980s, certain forces of the USSR - Russia, Hungary, Czechoslovakia made maximum efforts to form a Ruthenian movement on the territory of historical Transcarpathia, whose ideologist was P.-R. Magochi. On the basis of the documents of the organization “World Congress of Rusyns”, foreign press (in particular, represented by diaspora in Slovakia), the author highlights the organization, realization, and basic problems, which were in the focus of the discussion among delegates, participants, and guests of the First world congress of Rusyns, held on the 23th-24th of September, 1991 in Medzhylabortsi. The speech of Vasyl Turka, the Head of the Rusyn Obroda has been mentioned. It has been pointed to the national self-identification, which is different in different regions of Europe; to the language of Rusyns (the grammar of which should be created and introduced into schools); to the problems of the Rusyn national and professional culture; to the possibilities of establishing the economic connections among regions where the Rusyns live; to the “Novynky” (both – regional and interregional), which would announce the news about Rusyn national life. Highlights the questions, which were the topics of the discussion. The author represents the preconditions of the Rusyn movement in Slovakia before the First world congress. The characteristic of the World congress of Rusyns is given on the basis of its Statut. In the end mentioned in brief the international scientific seminar «Traditions of regional cultures of Rusyns / Ukrainians in Carpathians and diaspora», held at the beginning of March, 1991.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 152-172
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies