Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "mental adaptation" wg kryterium: Wszystkie pola

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    WIELOWYMIAROWOŚĆ KREATYWNOŚCI W EDUKACJI
    MULTIDIMENSIONALITY OF CREATIVITY IN EDUCATION
    Autorzy:
    Ronginska, Tatiana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/424192.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Lubuskie Towarzystwo Naukowe
    Tematy:
    adaptation
    education
    creativity
    degrees of freedom
    mental health
    adaptacja
    edukacja
    kreatywność
    stopnie swobody
    zdrowie psychiczne
    Opis:
    The paper attempts to analyze the categories of creativity in relation to the tasks of modern education. Creativity is presented in the aspects of adaptation, mental health, intellect and cognitive structure development. Based on the presented content of the components of creativity, the author proposed her own definition of the concept, focusing on its major dimensions, and demonstrated the possibilities to enhance the individual’s creativity in the process of education.
    W artykule przestawiono próbę analizy kategorii kreatywności w odniesieniu do zadań współczesnej edukacji. Kreatywność przedstawiono w aspektach adaptacji, zdrowia psychicznego, inteligencji i rozwoju struktur poznawczych. Na podstawie zaprezentowanych treści kategorii kreatywności zaproponowano autorską definicję pojęcia ze wskazaniem na jej główne wymiary oraz pokazano możliwości wzmocnienia kreatywnego potencjału jednostki w procesie edukacji.
    Źródło:
    Rocznik Lubuski; 2019, 45, 1; 15-27
    0485-3083
    Pojawia się w:
    Rocznik Lubuski
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Адаптация детей к обучению в первом классе
    Adaptation of children to learn in the first grade
    Autorzy:
    В. Беловол, Елена
    Шурупова, Елена Ю.
    Бойко, Злата В.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1389196.pdf
    Data publikacji:
    2014-12-31
    Wydawca:
    Uniwersytet Gdański. Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego
    Tematy:
    educational concept
    educational system
    free upbringing
    socialization
    social and psychological adaptation
    mental health
    psychological readiness of teachers
    Opis:
    Upbringing and teaching processes are interrelated. During the separation of these processes some difficulties begin to arise, although in modern educational practice in some countries there is a tendency to separate them. An example of an empirical study of the properties of adaptation of children to school in the first grade shows that in the absence of the willingness of teachers to consider teaching and upbringing as related processes a dissonance is created between the demands of school on the one hand and the creation of psychologically conducive conditions to the education of the child on the other. Poor identification of the health condition of pupils, and reluctance to take into account their individual psychological characteristics do not make it possible to realize well the full scope of the learning process and to create an atmosphere conducive to successful learning in school.
    Źródło:
    Problemy Wczesnej Edukacji; 2014, 27, 4; 7-15
    1734-1582
    2451-2230
    Pojawia się w:
    Problemy Wczesnej Edukacji
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Психічне здоров’я молоді в умовах військових конфліктів
    Mental Health of Young People in Times of Military Conflict
    Autorzy:
    Лотоцька, Леся
    Лотоцька-Дудик, Уляна
    Брейдак, Юлія
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/16628927.pdf
    Data publikacji:
    2022-09-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Збройні конфлікти
    молодь
    адаптація
    моделі здоров’я
    психічне здоров’я
    Armed conflict
    young people
    adaptation
    health models
    mental health
    Opis:
    The complex set of political, social, economic and environmental factors that result from military conflicts have an indirect and prolonged effect on public health. The destruction of medical and public health infrastructure complicates the process of providing assistance to victims, limiting both access and quality. Mental health is an important dimension of human capital that significantly affects aspects of human life such as well-being, employment, work, capital, stigma, and so on. According to the WHO, in situations of armed conflict, about 10% of traumatized people will have serious mental health problems, and another 10% will develop behaviors that interfere with their ability to function effectively. Depression, anxiety and psychosomatic problems, such as insomnia, are the most common consequences. The younger generation living in conflict-affected areas is vulnerable to mental health problems. During the war, young people face two types of traumatic events: type I (sudden traumatic event) and type II (prolonged exposure to adverse events, which leads to dysfunctional coping mechanisms). As a result, young people suffer from anxiety disorders, post-traumatic stress disorder (PTSD), depression, and dissociative disorders. The most important variables that determine the impact of war on the mental health of young people are the deprivation of basic resources (housing, water, food, education, health, etc.); broken family relationships (due to loss, separation or relocation); stigma and discrimination (significantly affect identity); pessimistic worldview (constant feeling of loss and grief, inability to see a bright future). Meta-analyzes use mixed methods to study mental health and psychosocial well-being in non-standard settings, such as focus groups and in-depth interviews. This is necessary for the formation of the research question, modification of tools for the analysis of local situations and interpretation of the collected epidemiological data. Models of rehabilitation of psychosocial systems are based on the need for a multilevel approach to psychosocial interventions that take into account the individual, family and the community as a whole. The public health model requires the interaction between social and individual age and time variables, with particular emphasis on risk and protection groups at different stages of life.
    Складний набір політичних, соціальних, економічних та екологічних факторів, що виникають у результаті військових конфліктів, мають непрямий і тривалий вплив на здоров’я населення. Руйнування медичної інфраструктури та інфраструктури громадського здоров’я ускладнює процес надання допомоги постраждалим, обмежуючи як її доступ, так і якість. Психічне здоров’я є важливим виміром людського капіталу, який значно впливає на такі аспекти людського життя, як добробут, зайнятість, робота, капітал, стигма тощо. Згідно даних ВООЗ у ситуаціях збройного конфлікту близько 10% людей, які зазнають травматичних подій, матимуть серйозні проблеми з психічним здоров’ям, а ще 10% розвиватимуть поведінку, яка заважатиме їх здатності ефективно функціонувати. Депресія, тривога та психосоматичні проблеми, наприклад безсоння, є найбільш поширеними наслідками. Молоде покоління, яке проживає у зонах, що постраждали від конфлікту вразливе до проблем психічного здоров’я. Під час війни молодь стикається з двома типами травматичних подій: типу I (раптова травматична подія) і типу II (тривалий вплив несприятливих подій, що призводить до дисфункціональних механізмів подолання). В результаті страждає від тривожних розладів, посттравматичного стресового розладу (ПТСР), депресії, дисоціативних розладів. Найважливішими змінними, які визначають вплив війни на психічне здоров’я молоді є позбавлення основних ресурсів (житло, вода, харчування, освіта, охорона здоров’я тощо); порушені сімейні відносини (через втрату, розлуку або переміщення); стигма та дискримінація (значно впливають на ідентичність); песимістичний світогляд (постійне відчуття втрати і горя, нездатність побачити світле майбутнє). Мета-аналізи використовують змішані методи для дослідження психічного здоров’я та психосоціального самопочуття в нестандартних умовах, такі як фокус-групи і поглиблені інтерв’ю. Це необхідно для формування досліджуваного питання, модифікації інструментів для аналізу локальних ситуацій та інтерпретації зібраних епідеміологічних даних. В основі моделей відновлення психосоціальних систем передбачено необхідність багаторівневого підходу до психосоціальних утручань, які враховують особистість, сім’ю та всю спільноту. Модель громадського здоров’я вимагає взаємодії між соціальними та індивідуальними змінними за віком і часом, з особливою увагою до груп ризику та захисту в різні періоди життя.
    Źródło:
    Viae Educationis; 2022, 3; 54-61
    2956-2856
    Pojawia się w:
    Viae Educationis
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies