Temat: Память - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Эсхатологический характер памяти в прозе Владимира Шарова
The eschatological nature of memory in the prose of Vladimir Sharov
Eschatologiczny charakter pamięci w prozie Władimira Szarowa
Autorzy:: Camagni, Filippo
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605091.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: память
бессмертие
текст
Шаров
pamięć
nieśmiertelność
tekst
Szarow
memory
immortality
text
Sharov
Opis:: Celem artykułu jest analiza kategorii pamięci w najbardziej znanych powieściach Władimira Szarowa: Próby (1992), Przed i podczas (1992), Stara dziewczynka (1998), Wskrzeszenie Łazarza (2002) oraz Bądźcie jak dzieci (2008). Jak się okazuje, Szarow opisuje rzeczywistość, w której poprzez przenoszenie osobistych wspomnień, skrystalizowanych w tekst i przekazywanych z pokolenia na pokolenie przez wieczność, można przedłużyć życie jednostki właściwie do nieśmiertelności. Od papierowego pamiętnika, zawierającego wszystkie najmniejsze szczegóły z czyjegoś doświadczenia życiowego w porządku chronologicznym, po protokoły przesłuchań, przechowywane w archiwach NKWD: tekst staje się w powieściach Szarowa najważniejszym repozytorium pamięci, dzięki któremu staje się możliwe nie tylko „wskrzeszenie”, ale także przeżycie wszystkiego na nowo. Dlatego w pracach Szarowa daje się dostrzec znaczenie komponentu eschatologicznego: pamięć można utożsamiać z nieśmiertelnością, a zapomnienie - ze śmiercią.
The purpose of the article is to analyze the category of memory in some of Vladimir Sharov’s most famous novels, such as: The Rehearsals (1992), Before and During (1992), The Old Girl (1998),Raising Lazarus (2002) and Be Like Children (2008). As it turns out, Sharov describes a reality in which, through the transmission of personal memories, crystallized into text and passed from generations to generations throughout eternity, can extend life of the individuum to the point of practical immortality.From a paper diary, containing all the smallest details from somebody’s life experience in chronological order, to the interrogation protocols, which are stored in the archives of the NKVD: text becomes in Sharov’s novels the most important repository of memory, through which it becomes possible not only to «resurrect», but also to relive everything anew. Therefore it can be noticed the prominence of the eschatological component in Sharov’s works: memory can be identified with immortality, and oblivion with death.
В настоящей статье подвергается критическому анализу категория памяти в романах Владимира Шарова, таких как: Репетиции (1992), До и во время (1992), Старая девушка (1998), Воскрешение Лазаря (2002) и Будь как дети (2008). Шаров описывает «неомифическую» реальность, в которой художественные герои посредством передачи личных воспоминаний, запечатленных в тексте и передаваемых из поколения в поколение, обретают возможность не только продлить память о себе, но и достичь практического бессмертия. От бумажного дневника, содержащего все мельчайшие детали из жизненного опыта, описанные в хронологическом порядке, до протоколов допросов, которые хранятся в архивах НКВД - текст становится самым важным хранилищем памяти, благодаря которому герои шаровских романов «возвращают к жизни». Анализ произведений Владимира Шарова позволяет подчеркнуть важную эсхатологическую составляющую, на основе которой память отождествлена с бессмертием, а забвение (то есть, полное исчезновение индивидуума из социума) - со смертью.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Персоналії і простір пам’яті про голокост у сучасній українській літературі
The personalities and the space of memory about the holocaust in a modern Ukrainian literature
Autorzy:: Горбач (Horbach), Наталія (Nataliia)
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2177870.pdf
Data publikacji:: 2022-03-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Голокост
українська література
пам’ять
персонаж
прототип
Holocaust
Ukrainian literature
memory
character
prototype
Opis:: The Holocaust theme was concealed and falsified for a long time because of non-literary reasons. Therefore, only when our country got its independence, a lot of aspects became clarified – especially the increasing of geographical markers of the Shoah, the aspect of memory and traumas of its victims and witnesses, the aspects of a woman history of the Holocaust etc. One of actual problems of nowadays is the problem of personalization of the Holocaust history with including the names of victims, saved and saviors for extending the space of memory about the tragedy of European Jews in the times of WWII. Literature, as well as historical science and commemorative practices, actively participates in this. The object of our attention in the following article is modern Ukrainian prose – novels “Sonya” (2013) by K. Babkina, “Me, You, And Our Drawn And Undrawn God” (2016) by T. Pakhomova, “A Story Worthy of a Whole Apple Orchard” (2017) by M. Dupeshko, “The Beech Land” (2019) by M. Matios. The aim of investigation is the characters of victims and saviors who have real prototypes: an icon of the Holocaust in Poland and Liublin, 9-years-old Henio (Henryk Zhytomirski), Righteous Among the Nations Maria and Stepan Vrublevski (Maria and Stepan Sichevliuk-Vrublevski), the Chernivtsi poet Selma Meerbaum- Eisinger, the mayor of Chernivtsi Traian Popovici, the diplomats Grzegorz Szymonowicz and Fritz Schellhorn. Implementation the life stories of real personalities into fictional form leads to expanding the memory about the Holocaust in Ukraine, and it’s also a way of creating a modern culture of memory, that is particularly important in a context of the international tendencies of finding the common understanding through awareness of a personal responsibility of others’ lives, and non-admission of repeating the tragic pages of the XX ct. history, one of those was the Holocaust. Since the long-term silence of the traumatic experience of the Holocaust victims didn’t create an intergenerational connection in the process of transmitting the memory of the Holocaust, modern literature, with its artistic construction of the past, becomes not only a tool for spreading knowledge about the Shoah, but also a way of creating the cultural memory about this tragedy. The prospect of further research of the following aspect is seen in a deep analysis of new examples of both Ukrainian and translated literature, including novels written by authors that are biographically related to Ukraine.
Тривалий час тема Голокосту в українському письменстві через причини позалітературного характеру замовчувалася та піддавалася викривленням. Унаслідок цього численні її аспекти, зокрема розширення географічних маркерів Катастрофи, питання пам’яті і травми її жертв та свідків, аспекти жіночої історії Голокосту тощо, почали знаходити достотне висвітлення лише зі здобуттям нашою країною незалежності. На сьогодні актуальною залишається проблема персоналізації історії Голокосту через введення в публічний дискурс імен жертв, врятованих і рятівників як чинник розширення просторів пам’яті про трагедію європейського єврейства в часи Другої світової війни. До цього процесу, поряд з історичною наукою, комеморативними практиками долучається й художня література. Об’єктом нашої уваги в запропонованій статті є прозові твори сучасної української літератури – романи К. Бабкіної «Соня» (2013), Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог» (2016), М. Дупешка «Історія, варта цілого яблуневого саду» (2017), М. Матіос «Букова земля» (2019). А метою дослідження стали образи-персонажі жертв та рятівників, котрі мали реальних прототипів: символ Голокосту в Польщі і Любліні девятирічний Хеньо (Генрик Житомирський), Праведники народів світу Марія та Степан Врублевські (Марія та Степан Січевлюки-Врублевські), чернівецька поетеса Зельма Меербаум-Айзінґер, мер Чернівців Траян Попович, дипломати Ґжеґож Шиманович та Фріц Шелльгорн. Оприявнення у художній формі життєвих історій цих реальних осіб сприяє розширенню пам’яті про війну і Голокост в Україні, є засобом формування сучасної культури пам’яті, що сьогодні є особливо важливим у контексті загальносвітових тенденцій пошуку порозуміння, з точки зору усвідомлення власної відповідальності за життя інших, недопущення повторення трагічних сторінок історії ХХ століття, однією з яких став Голокост. Оскільки через тривале замовчування травматичного досвіду жертв Голокосту не витворилося міжгенераційного зв’язку у процесах передачі пам’яті про нього, то література сьогодні через художнє конструювання минулого стає не лише інструментом поширення знань про Катастрофу, а й засобом формування культурної пам’яті про трагічні події минулого. Перспектива подальшого дослідження обраного аспекту вбачається в залученні до аналізу нових творів як вітчизняного, так і перекладного письменства, зокрема, автори яких біографічно пов’язані з Україною.
Źródło:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 59-67
2543-9227
Pojawia się w:: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Сучасна українська література в об’єктиві студій пам’яті: жіночі виміри
Contemporary ukrainian literature in the objective of memory studies: Women’s dementions
Autorzy:: Pukhonska, Oksana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/31343312.pdf
Data publikacji:: 2021-12-31
Wydawca:: Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:: література
пам’ять
жінка
травма
історія
Україна
literature
memory
woman
trauma
history
Ukraine
Opis:: У запропонованій статті дослідницьку увагу зосереджено на багатоаспектній проблемі, яку розглядаємо не лише в контексті літератури, а ширше, залучаючи історію, культуру й суспільно-політичні процеси в Україні. Поняття пам’яті ґрунтується на національному досвіді минулого, яке дуже часто впливає на основні аспекти розвитку сучасності. Особливо такий підхід актуальний у випадку травматичного досвіду історії. Своєчасно він не був переосмисленим і не став частиною суспільно-культурного дискурсу. В контексті цієї проблеми закцентовано також на аспекті жіночого виміру травматичної пам’яті історії, відображеного в окремих мистецьких творах. Саме цей досвід є чи не найменш проговореним в українській культурі, у чому суттєво переконує і здебільшого чоловічоцентрична література. Втім сучасні художні тексти пробують урівноважити ґендерний підхід до репрезентації минулого, досвід якого залишається суттєвим у посттоталітарній самосвідомості українців.
The article is dedicated to a very important topic, which belongs not only to literature but also to Ukrainian history, culture and social life. Speaking about memory, we mean the experience of the past, which very often influences the main aspects of our modernity, in particular, if we are talking about traumatic experience of the history, which was not rethought and did not become a socio-cultural discourse. In the context of the mentioned research problem, the fact that women experience cruelty, humiliation, and injustice is one of those questions, which were not solved during the last decades of developing of democratic societies. Contemporary Ukrainian literature tries to find a solution of unfair reception of the past using a very important method of rethinking traumatic memory. That is why it becomes the subject of different researches, one of which is in the suggested article.
Źródło:: Studia Ucrainica Varsoviensia; 2021, 9; 113-123
2299-7237
Pojawia się w:: Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Смерть в географии, или память похоронена в земле («Предел забвения» Сергея Лебедева)
Śmierć w geografii, czyli pamięć przekazana ziemi („Granica zapomnienia Siergieja Lebiediewa)
Death in geography – a memory passed on to the Earth (“Oblivion” by Sergei Lebedev)
Autorzy:: Zilborowicz, Bożena Zoja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2085386.pdf
Data publikacji:: 2021-10-22
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: память
пустота
смерть
след
лагерь
pamięć
pustka
śmierć
ślad
łagier
memory
emptiness
death
trace
Gulag
Opis:: Цель статьи - анализ топографии романа С. Лебедева "Предел забвения", понимаемой как цельная система природных компонентов, актуализирующих вопрос о заброшенном и забытом постсуществовании советских лагерей. Природа представляется как разрушительная стихия, превращающая Гулаговскую Атлантиду в мир абстрактных смертей, лишенных культурно-общественного значения. Природный ландшафт не является носителем исторической памяти, напротив - это свидетель, молчание которого ставит под вопрос само существование Гулага как места преступления.
The objective of this article is to analyse the topography of the novel “Oblivion”, understood as the comprehensive system of nature’s components by which the writer rises the question about the lost and forgotten post-existence of the Soviet Gulags. In Lebedev’s work, the nature appears as a destructive element, transforming the Gulag’s Atlantis into the world of abstract deaths, performed in a physical dimension, however, devoted of a socio-cultural dimension. The natural landscape does not act as a bearer of a historical memory; conversely, it is a silent witness whose silence calls into question the very existence of the concentration camp as a crime scene
Celem artykułu jest analiza topografii powieści "Granica zapomnienia", rozumianej jako całościowy system komponentów przyrodniczych, za pomocą których pisarz aktualizuje pytanie о zagubione i zapomniane post-istnienie sowieckich GUŁAG-ów. Przyroda jawi sie w utworze jako żywioł destrukcyjny, antymemorialny, przekształcający Atlantydę GUŁAG-u w świat abstrakcyjnych śmierci, dokonanych w wymiarze fizycznym, jednakże pozbawionych wymiaru kulturowo-społecznego. Pejzaż przyrodniczy nie występuje w roli nosiciela pamięci historycznej, pzreciwnie, to niemy świadek, którego milczenie stawia pod znakiem zapytania samo istnienie łagru jako miejsca zbrodni.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2021, 4 (176); 31-46
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Memory Studies: Від Пам’яті До Забуття
Memory studies: from memory to oblivion
Autorzy:: Ilin, V.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1070523.pdf
Data publikacji:: 2020-09-29
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: memory studies
memory
history
society
tradition
genealogy
culture
пам’ять
історія
суспільство
традиція
генеалогія
культура
Opis:: The article examines the concept of memory studies, which is a separate discipline that studies and analyzes memory issues. The phenomenon of memory is an important part of life, although not presented as a necessary condition of mental activity. Memory, the author notes, is a way for people to construct their past through books, movies, documents, ceremonies, and so on. In memory studies, memory arises in various aspects – collective, social, cultural, genetic, and historical. The reason for claiming a worldwide "memory age" is criticism of official versions of history, the return of memory to communities and peoples whose history has been ignored, the activation of various memorial events, and more. It is shown that a social and cultural construct collective memory retains the authentic past as its version and serves as a means to achieve certain goals. Collective memory is in constant change, which is nonlinear, irrational, and not always subject to logical analysis. New events and ideas affect the perception of the past, and patterns of interpretation of the past determine the understanding of the present. The relation between collective and individual memory appears as the relation between memory and history. The primary function of historical memory is to form an identity. The development of memory studies distinguishes the political, functional, cumulative memory that use the past to shape national identity. The context of historical memory includes the concepts of "oblivion", "custom" and "tradition" that help to identify the turning points of history as they are indicators of the emergence of a new society. Historical memory is a tool for using the past to achieve goals dictated by the current situation. Mobilizing memory and collective perceptions of the past has been an integral part of the political process in recent centuries.
У статті досліджується поняття memory studies в якості окремої дисципліни, в якій вивчається й аналізується проблематика пам’яті. Феномен пам’яті складає важливу частину життя людини, хоча і не є необхідною умовою розумової діяльності. Пам’ять, зазначає автор, це спосіб конструювання людьми свого минулого через книги, фільми, документи, церемонії тощо. В memory studies пам’ять вивчається в різних аспектах – колективна, соціальна, культурна, генетична, історична пам’ять. Ствердження всесвітньої «епохи пам’яті» обумовлено критикою офіційних версій історії, поверненням пам’яті спільнотам і народам, чиє минуле ігнорувалося, активізацією різних меморіальних заходів. Показано, що в якості соціально-культурного конструкту колективна пам’ять зберігає аутентичне минуле в якості його версії і слугує засобом досягнення певних цілей. Колективна пам’ять перебуває в постійних змінах, які нелінійні, ірраціональні і не завжди підлягають логічному аналізу. Нові події та ідеї впливають на сприйняття минулого, а схеми інтерпретації минулого визначають розуміння теперішнього. Співвідношення колективної та індивідуальної пам’яті постає як співвідношення пам’яті та історії. Основна функція історичної пам’яті полягає у формуванні ідентичності. Розвиток memory studies виокремлює політичну, функціональну, накопичувальну пам’ять, які використовують минуле для формування національної ідентичності. В контекст історичної пам’яті включені поняття «забуття», «звичаю» і «традиції». Вони допомагають виявити переломні моменти історії, котрі є індикаторами становлення нового суспільства. Історична пам’ять є інструментом використання минулого для досягнення цілей, що диктуються сучасною ситуацією. Мобілізація пам’яті і колективних уявлень про минуле є невід’ємною частиною політичного процесу впродовж останніх століть.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2020, 12; 26-40
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Zaniki pamięci a los w dramacie Asi Wołoszyny "Пациенты"
Memory loss and fate in the Asya Voloshina’s "Patients"
Потеря памяти и рок в пьесе Аси Волошиной "Пациенты"
Autorzy:: Tyczko, Krzysztof
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605144.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: театр
память
судьба
нейрология
кино
teatr
pamięć
los
neurologia
film
theater
memory
fate
neurology
cinema
Opis:: Потеря памяти и рок в пьесе Аси Волошиной Пациенты В основу пьесы Аси Волошиной Пациенты легли болезни, описанные английским нейрологом Оливером Саксом, а также элементы художественного мира испанского режиссера Луиса Бунюэля. Объединяя научную и художественную рефлексии в некий гибрид, Волошина создает свой нарратив о Боге, свободе, судьбе, личности и творчестве. Цель настоящей статьи - дать характеристику теряемой героями памяти в связи с присутствием в художественном мире понятия рока и в контексте заявленной Волошиной богооставленности. Потеря памяти означает для персонажей потерю личности, что, в свою очередь, влечет за собой потерю воли. И лишь благодаря большому творческому усилию Маши, способствующей созданию Ионом последнего, правда, ужасного, фильма, возможным становятся высвобождение забытых героями травм и катарсис. Данная установка сделана с отсылкой к рассуждениям Николая Бердяева о судьбе, религии и свободе (по книге Эксизтенциальная диалектика Божественного и человеческого).
Memory loss and fate in the Asya Voloshina’s Patients Asya Voloshina’s Patients are based on illnesses described by the British neurologist Oliver Sacks and on elements of the artistic world of the Spanish director Luis Buñuel. Combining scientific and artistic reflection, Voloshina creates his own narrative of God, freedom, fate, personality and creativity. The purpose of this article is to characterize the phenomenon of memory loss by the characters in connection with the concept of fate and in the context of the forsake by God. Memory loss means for the characters a personality loss, which entails a will loss. Thanks to the great creative effort of Masha, contributing to the creation of the last film by Ion, the release of injuries forgotten by the heroes and catharsis become possible. This conclusion is made with reference to the arguments of Nikolai Berdyaev about fate, religion and freedom (according to the book The Divine and the Human).
Sztuka Asi Wołoszyny Pacjenci nawiązuje do chorób, opisanych przez angielskiego neurologa Olivera Sachsa, a także do elementów świata artystycznego hiszpańskiego reżysera Luisa Bunuela. Łącząc naukową i artystyczną refleksję, Wołoszyna tworzy własną narrację o Bogu, wolności, losie, osobowości i kreatywności.Celem niniejszego artykułu jest scharakteryzowanie traconej przez bohaterów pamięci w związku z obecnością w świecie sztuki pojęcia losu oraz w kontekście zadeklarowanego przez Wołyszynę stanu porzucenia przez Boga. Utrata pamięci oznacza dla bohaterów utratę osobowości, co z kolei pociąga za sobą utratę woli. Tylko dzięki wielkiemu twórczemu wysiłkowi Maszy, która przyczynia się do stworzenia ostatniego, choć strasznego, filmu Iona, staje się możliwe uwolnienie zapomnianych przez bohaterów traum i katharsis. Powyższa konstatacja została powiązana z rozważaniami Nikołaja Berdiajewa o losie, religii i wolności (według książki Egzystencjalna dialektyka Boga i człowieka).
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Національна пам’ять в контексті дискурсу «забуття»: історико-методологічний аспект
National Memory in the Context of the Discourse “forgetting”: a Historical and Methodological Aspect
Autorzy:: Ільїн, В.В.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/22676898.pdf
Data publikacji:: 2022-10-27
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
Tematy:: пам’ять
забуття
нація
національна ідентичність
уявлена спільнота
memory
forgetting
nation
national identity
imagined community
Opis:: У статті поставлена проблема пам’яті у співмірності з феноменом забуття, що постає важливою умовою формування нації, національної пам’яті, національної ідентичності та національного характеру. Нація являє собою солідарність, засновану на демократичному волевиявленні. Як духовний принцип, нація складається з двох елементів: один – в минулому, другий – в майбутньому. Підкреслюється, що саме забуття, а не прагнення до істини, складає основу конструювання національної пам’яті. Аналізується думка, що нація є «уявленою спільнотою», котра мислиться як міцне, горизонтально організоване товариство. Саме почуття братерської єдності змушувало мільйони й мільйони людей не лише вбивати, а йти на смерть заради уявлених витворів. Уявлення себе нацією є результатом масштабної історіографічної кампанії, яку проводить держава, і механізмом конструювання національних генеалогій. Вимога «забути» свідчить про те, що людина «пам’ятає» і здатна до «спогадів». Стверджується, що для існування нації «братовбивства» також важливі, як і наративи про минуле мирне співіснування. Виділено сім типів забуття, три з яких розглядаються як позитивні практики «успішного забуття»: «забуття по розпорядженню»; «амністія»; «установче забуття». До негативних типів відносяться: «анулювання»; «репресивне знищення»; «заплановане устаріння»; «мовчання приниження і сорому». Виділяють два контрагенти пам’яті і забуття: державу і суспільство. Державна пам’ять культивує секретність і захищає основи свого існування за допомогою забуття. Пам’ять суспільства перебуває в постійному русі і завжди прагне до безпам’ятства. Елемент забуття в історичній пам’яті обумовлює процес формування національної свідомості як умови національної ідентичності. Важливим є не імператив «пам’яті», а її зміст. Саме в такому контексті формується і стверджується національна пам’ять народу.
The article presents the problem of memory in relevance to the phenomenon of forgetting, which appears to be an important condition for the formation of a nation, national memory, national identity and national character. The nation is a solidarity based on democratic expression of will. As a spiritual principle, the nation consists of two elements: one in the past, the other in the future. It is emphasized that it is forgetting, not the intention to the truth, forms the basis of the construction of national memory. The idea that the nation is an “imagined community”, which is thought of as a strong, horizontally organized society, is analyzed. It was the feeling of fraternal unity that compelled millions and millions of people not only to kill, but to die for the sake of imagined creations. Self-image as a nation is the result of a large-scale historiographical campaign conducted by the state and a mechanism for constructing national genealogies. The requirement to “forget” indicates that a person “remembers” and is capable of “memories”. It is argued that “fratricides” are as important to the nation’s existence as narratives of past peaceful coexistence. Seven types of forgetting are distinguished, three of which are considered positive practices of “successful forgetting”: “forgetting by order”; “amnesty”; “institutional oblivion”. Negative types include: “cancellation”; “repressive destruction”; “planned obsolescence”; “silence of humiliation and shame”. There are two counterparties of memory and forgetting: the state and society. State memory cultivates secrecy and protects the foundations of its existence through oblivion. Society’s memory is in constant motion and always strives for oblivion. The element of forgetting in historical memory determines the process of formation of national consciousness as a condition of national identity. What is important is not the imperative of “memory”, but its content. It is in this context that the national memory of the people is formed and affirmed.
Źródło:: Проблеми всесвітньої історії; 2022, 19; 7-13
2707-6776
Pojawia się w:: Проблеми всесвітньої історії
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Muzeum jako nośnik pamięci zbiorowych. Kazus Sarajewa
Museum as a Medium of Collective Memory. The Case of Sarajevo
Музей как носитель коллективной памяти. Пример Сараева
Autorzy:: Wasiak, Katarzyna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2121763.pdf
Data publikacji:: 2022-06-30
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: memory
museum
Bosnia and Herzegovina
identity
war
policy
память
музей
Босния и Герцеговина
идентичность
война
политика
Opis:: This article explores the relationships between memory politics and museums. It shows the institutionalisation of the past, which supports both the creation of historical narratives and the visibility of national identity. Analysing the Sarajevo museums dedicated to the 1992–1995 war in Bosnia and Herzegovina, the author shows how contemporary institutions have become carriers of collective memory and incubators of the national identity of Bosnian Muslims.
Цель данной статьи – показать процесс институционализации памяти о прошлом, который способствует как созданию исторических нарративов, так и проявлению национальной идентичности. На основе анализа сараевских музеев, посвященных войне 1992–1995 годов в Боснии и Герцеговине, автор попытается показать, как современные учреждения стали носителями коллективной памяти и инкубаторами национальной идентичности боснийцев, то есть боснийских мусульман.
Źródło:: Studia Orientalne; 2022, 2(22); 133-151
2299-1999
Pojawia się w:: Studia Orientalne
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Ludzie w zawieszeniu (Siergiej Lebiediew, Dzieci Kronosa)
People Everywhere Are Strangers (Sergei Lebedev, The Goose Fritz)
Люди всюду чужие (Сергей Лебедев, Гусь Фриц)
Autorzy:: Zywert, Aleksandra
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1035644.pdf
Data publikacji:: 2020-12-29
Wydawca:: Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
Tematy:: Сергей Лебедев
Гусь Фриц
русские немцы
история
память
Sergey Lebedev
The Goose Fritz
Russian Germans
history
memory
Opis:: In the novel The Goose Fritz, Sergei Lebedev puts the spotlight on the still-relevant problem of the history of Russian Germans, a question which adds depth to discussion about the complex past of the country. Russian Germans, as the author portrays them, live in a state of suspension, bearing a mark of foreignness in both Russia and Germany. Functioning almost from the very beginning between two totalitarian regimes (tsarist and then Soviet regimes on one side, and on the other, fascism), each of which forces people to divest themselves of their own past in favor of an identity aligned with the more “correct” politics of the time and place, Russian Germans have lost the memory of generations and remain “an uprooted people”. In this context, Lebedev’s story concerns human nature as such, as well as a problem of great importance for contemporary Russia: the status of the German minority and the prospect of their migration to Germany.
В романе Гусь Фриц Сергей Лебедев ставит в центре внимания проблему истории русских немцев, вопрос до сих пор актуальный, плавно вписывающийся в дискуссию о сложном прошлом страны. Русские немцы, как показывает автор — это типичные люди промежутка: до сих пор чужие и в России, и в Германии. Функционируя практически с самого начала между двумя тоталитарными режимами (с одной стороны, сначала царский, потом советский, с другой, с какого-то момента, фашистский), принуждающими людей лишаться собственного прошлого и идентифицироваться с актуально политически верной идентичностью, русские немцы потеряли память поколений и до сих пор остаются «людьми в пути». В этом контексте рассказываемая Лебедевым история касается и человеческой натуры как таковой, и проблемы очень важной для современной России — статуса немецкого меньшинства и его миграционных перспектив в Германию.
Źródło:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze; 2020, 30; 11-28
0208-5038
2353-9674
Pojawia się w:: Rusycystyczne Studia Literaturoznawcze
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: Концепция времени и события в романе Григория Служителя Дни Савелия
The concept of time and event in the Grigoriy Sluzhitel’s novel The Savely’s days
Autorzy:: Pavlenko, Svetlana
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/29519418.pdf
Data publikacji:: 2022
Wydawca:: Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:: chronotope
Modern Russian Literature
Grigoriy Sluzhitel
the Past
memory
хронотоп
современная русская литература
Григорий Служитель
память
прошлое
Opis:: The aim of this article is to study the chronotope (relation between time and space) and literary time diversity in contemporary Russian literature on the basis of Grigoriy Sluzhitel’s The Savely’s Days. Martin Heidegger’s concept of event (Ereignis) related to the temporal structure of the text is analysed as well. Different configurations of literature time were described. The author examined: 1) real historical time on a social scale; 2) lifetime of a particular person; 3) time of everyday life divided into periods of work and recovery; 4) idyllic time as well as a period of crisis; 5) one’s inner perception of time, including memories and the oneiric time. It was discovered that the borders between different layers of time in The Savely’s Days, Sluzhitel’s first novel, are conditional and permeable. Time in the novel is not only a category of literature, but one of the most significant concepts, as it becomes an object of the main character’s (cat Savely’s) reflection. In addition, the issue of memory and memories as well as literary time-space relations was analysed.
Źródło:: Studia Wschodniosłowiańskie; 2022, 22; 99-115
1642-557X
Pojawia się w:: Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 11.

Tytuł:: Воєнне кіно в об’єктиві Дельозіанської часової тріади: Війна як память, подія та образ
War cinema through Deleuze’s time triad lens: war as memory, an event and a picture
Autorzy:: Serhiivna Honcharenko, Kateryna
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1385282.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Uniwersytet Zielonogórski. Wydział Humanistyczny
Tematy:: war movie
event
memory
time
actuality
actualization
virtual
reality.
воєнне кіно
подія
пам'ять
час
актуальність
актуалізація
віртуальне
реальність
Opis:: War cinema occupies a special place in the structure of cinematography. Its specificity lies in the subject matter itself, which is the basis of the plot, idea, expression, namely war. Modern cinema with its advanced technical means with the ability to create special effects, additional means of expression tries to convince the viewer that the concept of war is transformed, changed. In this article we will try to show that, first of all, the concept of war itself remains unchanged. Thanks to J. Deleuze's „time triad”, we will try to unravel the specifics of war film by integrating each film concepts: event, memory, time. And so, let's try to come to the conclusion that war is always an event that happends in time and which the viewer actualizes by watching, and the film maker - shooting a movie about war. Accordingly, each of them triggers the memory of a historical or individual, but one that shapes the duration of the event. War cinema is an actualization of some specific event in the memory matrix. An event that does not disappear in the past but unfolds into a permanent future through reminiscences and images of it. Thus, war cinema is a circulation of images of individual war events, as well as the unfolding and proclamation of all the diversity and multiplicity of variations of the war itself.
Źródło:: International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture; 2020, 1, 2
2658-154X
Pojawia się w:: International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 12.

Tytuł:: Ilja Erenburg — fajczarz
Ilya Ehrenburg — pipe smoker
Илья Эренбург — курильщик трубки
Autorzy:: Osiewicz, Bartosz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20311884.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: Илья Эренбург
курительная трубка
табак
автобиография
память
письмо
Ilja Erenburg
fajka
tytoń
autobiografia
pamięć
list
Ilya Ehrenburg
pipe
tobacco
autobiography
memory
letter
Opis:: The aim of the article is to look at the figure of Ilya Ehrenburg (1891–1967) through the prism of auto/biographical writing, which is a sketch for a literary portrait of the artist. This perspective will allow us to present the creative profile of Ehrenburg the pipe smoker, which emerges both from the texts of his contemporaries’, as well as from the writer's correspondence with friends and acquaintances. Ehrenburg's epistolary legacy introduced into the scientific circulation and the letters he received will make it possible to reconstruct his creative personality and artistic strategy, built largely on the influence of broadly understood European culture. For Ehrenburg, a pipe was not only a utilitarian object, but the expression of passion. In Russia, the pipe had mostly a European origin and for the writer it remained mainly a visible sign of life philosophy. Thanks to it, Ehrenburg successfully managed to attract the attention of the environment. What is more, the pipe taught him patience, favored self-reflection and helped measure the rhythm of the passing time.
Целью статьи является попытка взглянуть на Илью Эренбурга (1891–1967) через призму авто/биографического письма, создающего набросок к литературному портрету художника слова. Такой ракурс даст возможность раскрыть творческую личность Эренбурга–курильщика трубки, которая появляется как в текстах его современников, так и в переписке писателя с друзьями и знакомыми. Введенное в научный оборот эпистолярное наследие Эренбурга и полученные им письма, позволяют реконструировать его творческую личность и художественную стратегию, во многом ориентирующиеся на влияние широко понимаемой европейской культуры. Для Эренбурга трубка была не только практичным предметом, но и увлечением. В России трубка имела, прежде всего, европейское происхождение и для писателя оставалась, в основном, заметным знаком жизненной философии. Благодаря трубке писателю удавалось успешно привлечь к себе внимание окружения. Трубка учила его терпению, способствовала самоанализу, помогала измерять ритм протекающего времени.
Celem artykułu jest spojrzenie na postać Ilji Erenburga (1891–1967) przez pryzmat pisarstwa auto/biograficznego, które stanowi szkic do literackiego portretu twórcy. Taka perspektywa pozwoli na zaprezentowanie sylwetki twórczej Erenburga-fajczarza, jaka wyłania się zarówno z tekstów jemu współczesnych, jak i z korespondencji prowadzonej przez pisarza z przyjaciółmi i ze znajomymi. Wprowadzona do obiegu naukowego epistolarna spuścizna Erenburga oraz otrzymywane przez niego listy umożliwią zrekonstruowanie jego osobowości twórczej i strategii artystycznej, budowanej w dużej mierze w oparciu o wpływy szeroko rozumianej kultury europejskiej. Dla Erenburga fajka nie była wyłącznie przedmiotem użytkowym, lecz wyrazem pasji. W Rosji fajka posiadała głównie europejski rodowód i dla pisarza pozostawała przede wszystkim widocznym znakiem filozofii życiowej. Dzięki fajce udawało się pisarzowi skutecznie przyciągać uwagę otoczenia. Fajka uczyła go cierpliwości, sprzyjała autorefleksji, pomagała odmierzać rytm upływającego czasu.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2023, 3 (183); 166-196
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 13.

Tytuł:: Pamięć o Wielkim Terrorze we współczesnej literaturze dziecięcej (na przykładzie Breaking Stalin’s "Nose Eugena" Yelchina)
The memory of the Great Terror in contemporary children's literature (based on the Eugen Yelchin's story "Breaking Stalin's Nose")
Память о Большом терроре в современной литературе для детей (на материале "Сталинского носа" Евгения Ельчина)
Autorzy:: Kamińska-Maciąg, Sylwia
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605103.pdf
Data publikacji:: 2020
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: Память
постпамять
Литература для детей
Русская литература
Большой террор
pamięć
postpamięć
literatura dziecięca
literatura rosyjska
Wielki Terror
memory
postmemory
children's literature
Russian literature
The Great Terror
Opis:: Память о Большом терроре в современной литературе для детей (на материале Сталинского носа Евгения Ельчина) Мотив Большого террора присутствует в произведениях русской литературы для детей и молодежи (не только в современных, но также изданных в советское время). После падения коммунистического режима возросла потребность в новой оценке и ревизии прошлого, появилось желание прислушаться к голосам жертв сталинского режима. Однако, когда книга Евгения Ельчина Сталинский нос (изначально издана на английском языке в США), была переведена на русский и опубликована в России в 2013 году, она вызвала громкую, не утихающую до сегодняшнего дня публичную дискуссию, в которой слышались голоса, называющие книгу «антироссийской». В статье обращается внимание на способ освещения в русской литературе для детей темы Большого террора, которая анализируется с перспективы теории памяти и постпамяти. Предпринята попытка ответить на вопрос, почему небольшая по объему книга спровоцировала немало споров и полярных мнений среди взрослых читателей в России.
The memory of the Great Terror in contemporary children's literature (based on the Eugen Yelchin's story Breaking Stalin's Nose) Even though the motif of the Great Terror is present in Russian literature for children and the youth (not only contemporary, but also that published during the period of the Soviet Union), one could assume that after the fall of communism the need to re-evaluate and revalue the past, and at the same time giving a literary voice to the victims of the Stalinist regime, will increase. However, when Eugen Yelchin's book Breaking Stalin's Nose, first released in English in the USA, was translated and made available in print in Russia in 2013, its reading triggered a loud and ongoing public discussion, including voices calling it "anti-Russian". Therefore, in this article I draw the reader's attention to how the subject of the Great Terror was and is present in Russian children's literature. Analyzing it (using the motifs from Breaking Stalin's Nose as an example) from the perspective of memory and post-memory theory, I would like to point out why one short novel for children provoked so many extreme opinions among adult readers around the world.
Pomimo, że motyw Wielkiego Terroru obecny jest w rosyjskiej literaturze dla dzieci i młodzieży (nie tylko współczesnej, ale również tej wydawanej w okresie istnienia Związku Radzieckiego), to można by przypuszczać, że po upadku komunizmu potrzeba ponownej weryfikacji oraz rewaloryzacji przeszłości, a przy tym oddania literackiego głosu ofiarom stalinowskiego reżimu, wzrośnie. Jednakże, kiedy książka Eugena Yelchina pod tytułem Breaking Stalin’s Nose, oryginalnie wydana w języku angielskim w USA, została przetłumaczona i udostępniona drukiem w Rosji w 2013 roku, jej lektura wywołała głośną i trwającą do dnia dzisiejszego publiczną dyskusję, pośród której pojawiły się głosy nazywające powieść „antyrosyjską”. Dlatego też, w niniejszym artykule zwracam uwagę czytelnika na to, w jaki sposób temat Wielkiego Terroru był i jest obecny w rosyjskiej literaturze dziecięcej. Analizując go (na przykładzie motywów zawartych w powieści Breaking Stalin’s Nose) z perspektywy teorii pamięci i postpamięci pragnę wskazać dlaczego jedna krótka powieść dla dzieci, sprowokowała tak wiele skrajnych opinii pośród dorosłych czytelników na całym świecie.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2020, 3 (171)
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 14.

Tytuł:: Memory and the Splitting of the Self in John Banville’s The Sea
Autorzy:: Kucała, Bożena
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/605984.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej. Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej
Tematy:: John Banville
The Sea (Die See)
Gedächtnis
Selbstheit
Identität
The Sea
memory
selfhood
identity
la mer
la mémoire
la personnalité
l’identité
Джон Бэнвилле
Море
память
личность
идентичность
Opis:: Der Band enthält die Abstracts ausschließlich in englischer Sprache.
This article explores the problem of the self in The Sea by John Banville. The narrator’s professed lack of a stable identity coexists with a multiplication of his different “selves.” It is argued that the splitting of the self in Banville’s novel is more complicated than the split between a narrating self and the subject of narration, common to retrospective first-person narratives. Due to the intensely visual and time-defying nature of his memory, the protagonist seems to revive the past and achieves the sense of a simultaneous existence as two beings. The narrator’s need to locate himself at a fixed point in his narrative, combined with his inability to adopt a definitive perspective, results in a permanent erosion of identity.
Le numéro contient uniquement les résumés en anglais.
Том содержит аннотацию только на английском языке.
Źródło:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature; 2016, 40, 1
0137-4699
Pojawia się w:: Lublin Studies in Modern Languages and Literature
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 15.

Tytuł:: Проблеми розмивання та деструкції національної ідентичності
Problems of Building and Destruction of National Identity
Autorzy:: Шершова, Тетяна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/2163433.pdf
Data publikacji:: 2022-12-31
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: самоідентифікація
національно-культурна ідентичність
фальшива історична пам’ять
народно-пісенні практики
фольклор
народна пісня
self-identification
national and cultural identity
false historical
memory
folk song practices
folklore
folk song
Opis:: The article analyzes different types of identity and finds that both regional, ethnic and national, belong to the territorial identity, and regional is more volatile and unstable iv contrast to ethnic, which, in addition to territoriality involves in its consideration of historical component – memories, memory of ancestors. The article also traces the influence of cultural memory on the formation of national identity. Studies of cultural memory are interdisciplinary in nature and are the subject of reflection in various scientific discourses (historical (F. Aries, J. Lefebvre, P. Nora, F. Fure), culturological (F. Yates, M. Foucault), sociological (M. Halbwax), philosophical (A. Bergson, E. Durkheim, A. Mole), psychological (W. Wordsworth, Z. Freud), etc.). Cultural memory is formed over the centuries and transmits cultural content in the form of texts, images, inscriptions, monuments, rituals, all indicators of tradition. It is a prerequisite for self-identification, as it connects knowledge about the past and present life situation of a particular social group. The issue of cultural memory is an important research issue. Songwriting transforms the cultural memory of Ukrainians and through the emotional component of the song (folklore) forms different types of identity. Mnemics of modus, decoded and incorporated into regional culture, are stable guardians of traditions that are broadcast not only limited territories, but are able to spread to unlimited areas. Thus, regional culture penetrates into various layers of national culture, supplementing and enriching it with cultural meanings. Cultural memory is most vividly formed in the Diasporas, which is explained by the desire to preserve national identity outside the homeland. The ways of expressing identity by folk songs are outlined. National-cultural identity is defined as a sense of belonging to a national community, consideration of one’s personality through the prism of identification with its symbols, values, history and culture. The significance of folk song practices for the formation of national identity is substantiated. Cultural regional identity in modern conditions is characterized. The region covers the history of Ukrainian culture in a new perspective and contributes to the study of individual territorial centers as unique and inimitable units in not only historical, geographical and art aspects, but also is important in cultural discourse. The appeal to primary source, in particular the folk song, makes a mechanism for the preservation of national integrity, transforming through the emotional component of song performance into cultural memory, which forms the identity itself. Cultural memory combined with historical experience will result in national identity and conscious being.
У статті проаналізовано різні види ідентичності та з’ясовано, що як регіональна, так і етнічні та національна, відносяться до територіальної ідентичності, при чому, регіональна виявляється більш мінливою та нестійкою на відміну від етнічної, яка, окрім територіальності залучає до свого розгляду ще історичний компонент – спогади, пам’ять про пращурів. У статті простежуємо також вплив культурної пам’яті на формування національної ідентичності. Дослідження культурної пам’яті мають міждисциплінарний характер і є предметом осмислення у різних наукових дискурсах (історичному (Ф. Ар’єс, Ж. Лефевр, П. Нора, Ф. Фюре), культурологічному (Ф. Йейтс, М. Фуко), соціологічному (М. Хальбвакс), філософському (А. Бергсон, Е. Дюркгайм, А. Моль), психологічному (У. Вордсворт, З. Фрейд) та ін.). Культурна пам’ять формується століттями та транслює культурний зміст у вигляді текстів, зображень, надписів, монументів, ритуалів, тобто всіх показників традицій. Вона є обов’язковою умовою самоідентифікації, так як пов’язує знання про минуле та сучасну життєву ситуацію певної соціальної групи. Питання формування культурної пам’яті – важлива дослідницька проблема. Пісенна творчість трансформує культурну пам’ять українців і через емоційну складову пісні (фольклору) формує різні типи ідентичності. Мнемотичні модуси, розкодовані та інкорпоровані до регіональної культури, являються стійкими охоронцями традицій, які транслюються не лише на обмежені території, а здатні поширюватися на необмежені ділянки. Так, регіональна культура проникає у різні прошарки національної культури, доповнюючи та збагачуючи її культурними смислами. Найяскравіше культурна пам’ять формується у діаспорах, що пояснюється прагненням до збереження національної ідентичності за межами Батьківщини. Окреслено способи вираження ідентичності народно-пісенними засобами. Національно-культурна ідентичність визначається як відчуття приналежності до національної спільності, розгляд своєї особистості крізь призму ототожнення з її символами, цінностями, історією та культурою. Обґрунтовано значущість народно-пісенних практик для формування національної ідентичності. Охарактеризовано культурну регіональну ідентичність в умовах сучасності. Регіоніка висвітлює історію культури України у новому ракурсі та сприяє вивченню окремих територіальних осередків як унікальних і неповторних одиниць не лише в історичному, географічному та мистецтвознавчому аспектах, а також має вагоме значення в культурологічному дискурсі. Звернення до першоджерел, зокрема народної пісні, уможливлює механізм збереження національної цілісності, трансформуючись через емоційну складову пісенного виконавства в культурну пам’ять, яка формує власне ідентичність. Культурна пам’ять у поєднанні з історичним досвідом в результаті становитимуть національну ідентичність та усвідомлене буття.
Źródło:: Krakowskie Studia Małopolskie; 2022, 4(36); 44-60
1643-6911
Pojawia się w:: Krakowskie Studia Małopolskie
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Память" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język