Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "international system" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-12 z 12
    Tytuł:
    ON THE NATURE OF THE INTERNATIONAL SYSTEM
    Autorzy:
    BARANOWSKI, Piotr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/642113.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
    Tematy:
    international system
    cybernetics
    realism
    complexity
    Opis:
    Author discussed various theoretical difficulties connected with the concept and dynamics of international system. He claims that many misunderstandings in political science, including inaccurate predictions as well as real-time-analysis, are caused by lack of precise theory of international systems within international relations as well as failure to adapt some concepts regarding systems from General System Theory, Cybernetics, Chaos Theory and Catastrophy Theory (or paradigm of complexity as a whole), that seem to be used with success in other disciplines like biology or physics. The author proposes five essential dimensions where structure of the system could be successfully measured. He argues that systemic approach based on various theories concerning complexity can lead to resolving some essential questions concerning the nature of the system with the most important one concerning mechanisms at various levels of the system, need to be answered.
    Źródło:
    Przegląd Strategiczny; 2018, 11; 45-57
    2084-6991
    Pojawia się w:
    Przegląd Strategiczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The roots of armed conflicts: Multilevel security perspective
    Autorzy:
    Żakowska, Marzena
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1194358.pdf
    Data publikacji:
    2020
    Wydawca:
    Akademia Sztuki Wojennej
    Tematy:
    state
    roots
    human being
    armed conflicts
    international system
    Opis:
    The aim of this study is to indicate the roots of armed conflicts based on an analysis of a variety of theoretical approaches. The methodological framework for this research is Kenneth Waltz’s concept of analytical levels’ causes of armed conflicts: (1) the level of individual; (2) the level of the state; (3) the level of the international system. The armed conflicts are also generated by the nature of state regime and society, security dilemma mechanism, diversity between economic development, and rapidly growing population. The anarchy of the international system causes war, particularly due to the imbalance of power, power transition, challenging the hegemonic state by a rising power. The author presents a proposition of systematizing roots of armed conflicts and highlight the need for starting a discussion about developing approaches for the analysis of the roots of modern armed conflicts. The author highlights the need for starting a discussion about developing approaches for the analysis of the roots of modern armed conflicts. The starting point for discussion is introduced the concept of primary and supplementary approaches.
    Źródło:
    Security and Defence Quarterly; 2020, 30, 3; 49-64
    2300-8741
    2544-994X
    Pojawia się w:
    Security and Defence Quarterly
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    What should Marxism materialism propose to International Relations?
    Autorzy:
    Malo, Egni
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1036417.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Academicus. International Scientific Journal publishing house
    Tematy:
    marxism
    international relations
    realism
    historical materialism
    ahistorical
    capitalism
    state
    international system
    Opis:
    To argue for the acknowledgment of the importance of historical materialism today when the cold-war and communism have for more than two decades ceased to exist it might create the perception of appearing dejected. Yet such a task which we attempt to take in this work is possible, if only because of the way that our actuality has depicted itself. One can argue for example that the significance of historical materialism as an elucidating method was never reliant on the success of the authoritarian regimes of communism that gave it a face of their own, any more than has traditional conservatism been dependent on social Darwinism, racist or/and aggressive regimes. Beyond this indication we argue of the possibility that historical materialism can be recognised as explanatory system, as one that in derivation and maturity has as its focus of analysis and particularly lays emphasis on what more than ever before governs our social world today, capitalism. The cold war proved the ground or rather the fit for concealing the social and economic divide and made that division namely in competing strategic interest: with the failure of communism and the freeing of historical materialism itself, IR might as well accept the degree to which socio-economic issues determined its agenda and policy of the west.
    Źródło:
    Academicus International Scientific Journal; 2014, 10; 131-169
    2079-3715
    2309-1088
    Pojawia się w:
    Academicus International Scientific Journal
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Użyteczność badawcza struktur sieciowych w nauce o stosunkach międzynarodowych
    Usability of network structures in the research of international relations
    Autorzy:
    Stachyra, Wojciech
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1857650.pdf
    Data publikacji:
    2021-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    stosunki międzynarodowe
    metodologia
    system międzynarodowy
    sieci
    teoria grafów
    international relations
    methodology
    international system
    networks
    graph theory
    Opis:
    Artykuł zawiera argumentację na rzecz wykorzystania w nauce o stosunkach międzynarodowych metod badawczych opartych na analizie struktur sieciowych. Wychodząc od ogólnej definicji sieci jako struktury złożonej z połączonych relacjami elementów, ukazuje jej odpowiedniość do opisu procesów i zjawisk o charakterze transgranicznym. Idąc dalej, rozważa komplementarność sieci w stosunku do kategorii badawczej systemu międzynarodowego i metody analizy systemowej, która przedstawia się jako szczególny przypadek szerszej klasy sieciowych metod badawczych. Analiza dotychczasowych, udanych prób adaptacji w naukach społecznych matematycznej teorii grafów, pozwala na zaproponowanie ogólnego modelu analizy sieciowej, który może okazać się użyteczny przy badaniu stosunków międzynarodowych.
    The presented article contains argumentation supporting the use of network structure analysis as a method of research in International Relations. By applying the general definition of the network as a structure built with a set of interconnected elements, it can be shown that such a method is suitable for description of transborder processes and phenomena. Under this reasoning, the article explores the complementarity of the network approach in relation to the international system research category and the method of systemic analysis. The latter appears to be a specific case of the broader class of network methods. The comparison of previous, successful attempts at application of the mathematical graph theory in social research allows for making a proposal of a general model of network analysis in International Relations.
    Źródło:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne; 2021, 70; 159-174
    1505-2192
    Pojawia się w:
    Athenaeum. Polskie Studia Politologiczne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Tendencje ewolucji pozimnowojennego systemu międzynarodowego i ich możliwe implikacje
    Trends in the Evolution of the Post-Cold War International System and Their Possible Implications
    Autorzy:
    Stolarczyk, Mieczysław
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2092147.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Uniwersytet Warszawski. Wydział Nauk Politycznych i Studiów Międzynarodowych
    Tematy:
    system międzynarodowy
    mocarstwa
    układ sił
    supermocarstwo
    polityka zagraniczna Stanów Zjednoczonych
    ewolucja pozimnowojennego systemu międzynarodowego
    international system
    world powers
    distribution of power
    United States
    foreign policy
    evolution of post-Cold War international system
    Opis:
    Celem badawczym opracowania jest ukazanie najbardziej charakterystycznych cech systemu międzynarodowego. Zarysowane zostały najważniejsze teoretyczne i praktyczne aspekty dotyczące pojęcia i istoty systemu międzynarodowego, a także kwestie dotyczące układu sił między mocarstwami jako rdzenia każdego systemu międzynarodowego. W opracowaniu akcent został położony na ukazanie ewolucji pozimnowojennego systemu międzynarodowego w skali globalnej (globalnego systemu międzynarodowego), w tym przede wszystkim na ewolucji supermocarstwowej pozycji Stanów Zjednoczonych oraz na związanych z tym prognozach dotyczących, mniej lub bardziej prawdopodobnych, implikacji tego procesu. Teza główna opracowania zawiera się w stwierdzeniu, że pozimnowojenny system międzynarodowy, zdominowany przez supermocarstwową pozycję Stanów Zjednoczonych, stopniowo ewoluuje w kierunku systemu pounipolarnego (poamerykańskiego). Wiele wskazuje na to, że system poamerykański będzie systemem wielobiegunowym, z wieloma ośrodkami potęgi w różnych regionach świata oraz w różnych płaszczyznach stosunków międzynarodowych (kilkupoziomowa wielobiegunowość), opartym na funkcjonowaniu mocarstw regionalnych i globalnych, zróżnicowanych pod względem potęgi i siły oddziaływania na zachowania innych uczestników stosunków międzynarodowych.
    The objective of this paper is to present the most characteristic features of the international system. The author outlined the most important theoretical and practical aspects of both the international system concept and essence as well as pointed to the distribution of power between world powers as the core issue of each international system. In the paper, the author highlighted the evolution of post-Cold War order in the global scale (international global system), particularly the evolution of the United States as the super power and related prognoses regarding more or less probable consequences of this process. The main thesis of this paper says that the post-Cold War international system, dominated by the United States’ superpower position, slowly evolves towards “post-unipolar system” (post-American system). There are many indications that the post-American system will be a multipolar system with a number of centers of power in different regions of the world and the power will be associated with various levels of international relations (multilevel multipolarity). The new system will be based on regional and global powers that will differ in their acquired power and influence, which they will use towards other actors of international relations.
    Źródło:
    Stosunki Międzynarodowe - International Relations; 2018, 54, 3; 51-95
    0209-0961
    Pojawia się w:
    Stosunki Międzynarodowe - International Relations
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    From common policy to common institutions. Institutional arrangement in the international system on the example of the Common Agricultural Policy
    Od wspólnej polityki do wspólnych instytucji. Porządek instytucjonalny w systemie międzynarodowym na przykładzie Wspólnej Polityki Rolnej
    Autorzy:
    Maciejczak, M.
    Grzelak, P.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/868065.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    The Polish Association of Agricultural and Agribusiness Economists
    Tematy:
    common policy
    institution
    institutional arrangement
    institutional economics
    international system
    Common Agricultural Policy
    rural area
    agriculture
    Źródło:
    Roczniki Naukowe Stowarzyszenia Ekonomistów Rolnictwa i Agrobiznesu; 2014, 16, 6
    1508-3535
    2450-7296
    Pojawia się w:
    Roczniki Naukowe Stowarzyszenia Ekonomistów Rolnictwa i Agrobiznesu
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    The international distribution of power in the Middle East and North Africa. A powermetric approach
    Międzynarodowy rozkład potęgi na Bliskim Wschodzie i w Afryce Północnej. Podejście potęgometryczne
    Autorzy:
    Białoskórski, Robert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/540338.pdf
    Data publikacji:
    2019
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Geopolityczne
    Tematy:
    MENA
    international system
    international security
    powermetrics
    economic power
    military power
    geopolitical power
    system międzynarodowy
    bezpieczeństwo międzynarodowe
    potęgometria
    potęga gospodarcza
    potęga wojskowa
    potęga geopolityczna
    Opis:
    The article presents the results of research on the international distribution of power in the Middle East and North Africa (MENA). Applying the synthetic formal powermetric model, the international distribution of power (IDP) in three vectors (perspectives): economic, military and geopolitical has been obtained. The pole structure of IDP system in these three dimensions and its main determinants were defined. The research area covers the MENA states, as well as the United States and the Russian Federation as the external actors. The research results are relevant to the decisionmaking process of the political system of states directly or indirectly involved in international security in MENA.
    W artykule przedstawiono wyniki badań dotyczących międzynarodowego rozkładu potęgi w krajach Bliskiego Wschodu i Afryki Północnej (MENA). Stosując syntetyczny formalny model potęgometryczny, uzyskano międzynarodowy rozkład potęgi (IDP) w trzech wektorach (perspektywach): ekonomicznym, wojskowym i geopolitycznym. Określono strukturę biegunową układu IDP w tych trzech wymiarach i określono jego główne determinanty. Obszar badawczy obejmuje państwa MENA, a także Stany Zjednoczone i Federację Rosyjską jako podmioty zewnętrzne. Wyniki badań odnoszą się do procesu decyzyjnego systemu politycznego państw bezpośrednio lub pośrednio zaangażowanych w bezpieczeństwo międzynarodowe w MENA.
    Źródło:
    Przegląd Geopolityczny; 2019, 30; 29-46
    2080-8836
    2392-067X
    Pojawia się w:
    Przegląd Geopolityczny
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    NATO i ONZ : relacje podmiotów bezpieczeństwa międzynarodowego
    NATO & UN : the Relations of International Security Subjects
    Autorzy:
    Białoskórski, R.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/120842.pdf
    Data publikacji:
    2014
    Wydawca:
    Akademia Sztuki Wojennej
    Tematy:
    NATO
    ONZ
    bezpieczeństwo międzynarodowe
    zapobieganie konfliktom
    organizacje bezpieczeństwa międzynarodowego
    UN
    security
    international system
    armed conflict prevention
    intergovernmental organizations
    Opis:
    Among the intergovernmental organizations (IGOs) operating in the security environment the key role play two of them: NATO & UN. The interactions between them present an important factor of the efficiency of conflict prevention understood as the process of early warning and preventive reaction relying on constant monitoring and analyzing of the evolution of situation in the areas of risk of armed conflicts or the areas of actually lasting armed conflicts (early warning) and current elaborating and taking up of the preventive actions (preventive reaction) for prevention potential, solution existing or renewal the ended armed conflict. In this range achieve the legally international foundations based on The United Nations Charter and The North Atlantic Treaty require widest, than so far implementation, in order to rate the relations between these two international security subjects, more functional than disfunctional, as there is presently.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe AON; 2014, 1(94); 25-70
    0867-2245
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe AON
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Konflikt chińsko-tajwański w ujęciu paradygmatu realistycznego – trzy poziomy analizy Kennetha Waltza
    The Chinese-Taiwanese conflict in realist paradigm – three levels of Kenneth Waltz’s analysis
    Сино-тайваньский конфликт в реалистической парадигме – три уровня анализа Кеннета Уолтца
    Autorzy:
    Sienko, Natalia
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2007079.pdf
    Data publikacji:
    2017-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    levels of analysis
    individual
    state
    international system
    actors
    political realism
    уровни анализа
    индивид
    государство
    международная система
    актёры
    политический реализм
    Opis:
    This article attempts to systematize the possible sources and causes of the Chinese-Taiwanese conflict based on the three levels of analysis presented by Kenneth Waltz. The author discusses the assumptions of realism theory (structural realism) on the basis of the modes of functioning of the individual, state, and international system. Through this analysis, it will be possible to assess the location of the various elements (forces) driving the war in the international system.
    В этой статье делается попытка систематизировать возможные источники и причины конфликта между Китаем и Тайванем на основе трех уровней анализа, представленных через Кеннета Уолтца. Автор обсудит предположения теории структурного реализма на основе способов функционирования уровня индивида, государства и международной системы. Благодаря этому анализу можно будет оценить местоположение различных элементов (сил), ускорящих войну в международной системе.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2017, 2(12); 59-78
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Контрфаза консолідації міжнародного порядку
    Counter-Phase of International Order Сonsolidation
    Autorzy:
    Фесенко, M.B.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/22676580.pdf
    Data publikacji:
    2021-06-10
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    консолідація
    фази консолідації міжнародного порядку
    глобальна системна криза
    міжнародний порядок
    світовий порядок
    трансформація
    міжнародна система
    consolidation
    phases of consolidation of the international order
    global systemic crisis
    international order
    world order
    transformation
    international system
    Opis:
    У статті досліджується проблеми та перспективи консолідації міжнародного порядку. Обґрунтовано тезу про те, що глобальна системна криза є контрфазою або кризою консолідації міжнародного порядку, яку необхідно подолати спільними зусиллями учасників міжнародних відносин заради збереження стабільності міжнародної системи та запобігання її руйнуванню. Сталий розвиток сучасної міжнародної системи залежить від консолідації учасників міжнародного порядку та поглиблені конструктивного співробітництва між його учасниками. Взаємопов’язаність численних криз зумовлює інтенсифікацію глобальної системної кризи. Її наявність є закономірним підсумком глобального розвитку системи міжнародних відносин. Серед основних елементів глобальної системної кризи виокремлюється, фінансово-економічна, екологічна, демографічна, криза глобального управління, криза безпеки, енергоносіїв, глобальна кліматична криза. Нездатність учасників міжнародної системи регулювати глобальні кризові явища засвідчує наявність кризи глобального управління. Всі ці кризи як найважливіші елементи глобальної системної кризи формують її структуру, відбивають сутність і роблять її цілісною. Сукупність взаємообумовлених криз ускладнює подолання глобальної системної кризи та посилює її. Тому криза глобального управління виявляється водночас і причиною, і наслідком глобальної системної кризи, що своєю чергою свідчить про турбулентний стан міжнародної системи, за якого неможливо чітко визначити її подальший розвиток. Доведено, що неспроможність учасників міжнародної системи консолідуватися відповідно до масштабів глобальних політичних трансформацій є однією з причин виникнення та поглиблення глобальної системної кризи. Наявність комплексу глобальних кризових явищ і відсутність ефективних інституціональних механізмів їх подолання у синергетичній єдності підсилюють дію одна одної, що поглиблює глобальну системну кризу. Її подолання залежить від ступеню консолідації міжнародного порядку, що має на меті вдосконалення механізмів глобального управління міжнародною системою. Основою консолідованого міжнародного порядку може стати реформована ООН з розширеними повноваженнями або інша глобальна міжнародна організація. Глобальна системна криза вимагає пошуку засобів і чинників, що сприятимуть стабілізації соціально-економічних і політичних відносин та переосмислення форм і механізмів ефективного глобального управління.
    The article examines the problems and prospects of the consolidation of the international order. The thesis that the global systemic crisis is a counter phase or a crisis of consolidation of the international order, which must be overcome by the joint efforts of participants of international relations in order to maintain the stability of the international system and prevent its destruction, is justified. The sustainable development of the modern international system depends on the consolidation of participants in the international order and the deepening of constructive cooperation between its participants. The interconnectedness of numerous crises leads to the intensification of the global system crisis. Its presence is a logical result of the global development of the system of international relations. Among the main elements of the global system crisis one can distinguish the financial crisis, economic crisis, environmental crisis, demographic crisis, global governance crisis, security crisis, energy crisis, global climate crisis. The inability of participants of the international system to regulate global crisis is evidence of a global governance crisis. All these crises, as the most important elements of the global system crisis, shape its structure, reflect its essence and make it holistic. The combination of interdependent crises complicates the overcoming of the global system crisis and strengthens it. Therefore, the global governance crisis is both the cause and the consequence of the global system crisis, which in turn indicates the turbulent state of the international system, in which it is impossible to clearly determine its further development. It is proved that the inability of the participants of the international system to consolidate themselves in accordance with the scale of global political transformations is one of the reasons for the emergence and deepening of the global systemic crisis. The presence of a complex of global crisis phenomena and the lack of effective institutional mechanisms to overcome them in synergetic unity reinforce the effect of each other, which deepens the global systemic crisis. Overcoming it depends on the degree of consolidation of the international order, which aims to improve the mechanisms of global governance of the international system. The basis of a consolidated international order could be a reformed UN with expanded powers or another global international organization. The global systemic crisis requires the search for tools and factors that will help to stabilize socio-economic and political relations and to rethink the forms and mechanisms of effective global governance.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2021, 14; 7-25
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Теоретико-методологічні критерії та принципи системного аналізу міжнародних відносин
    Systems Analysis of International Relations: Theoretical and Methodological Criteria and Principles
    Autorzy:
    Tolstov, S.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51609373.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    міжнародна система
    методи дослідження
    системний аналіз
    структура
    процес
    полярність
    стабільність
    структурно-функціональний підхід
    international system
    research methods
    systems analysis
    structure
    process
    polarity
    stability
    structural-functional approach
    Opis:
    Стаття містить огляд загальних критеріїв та принципів системного аналізу, які використовуються основними науковими школами теорії міжнародних відносин. Предтечею поширення методології системного аналізу стала загальна теорія систем, мета якої полягала у з‘ясуванні структурної подібності загальносистемних закономірностей, їх узагальненні та виявленні принципів системного моделювання у різних галузях наукових досліджень. У 1950-1960-х рр. системний аналіз нерідко сприймався як міждисциплінарний чи навіть «наддисциплінарний» підхід, що синтезує методологію вивчення складних технічних і соціальних систем. У науці про міжнародні відносини застосування системного аналізу стало підґрунтям для виникнення універсальної пояснювальної теорії, сенс якої полягає в класифікації та інтерпретації різних станів і структурних змін у сфері багатосторонньої міждержавної взаємодії. Продовжуючи раціоналістичну наукову традицію, системний підхід відкрив широкі можливості для концептуалізації міжнародного взаємодії, включаючи виявлення логічної обумовленості, типологічних закономірностей міжнародних відносин та їх верифікації за допомогою емпіричних даних. Поняття «міжнародна система», що виникло в рамках структурно-функціонального підходу, означає сукупність акторів, які розташовані в конфігурації влади (структурі) й залучені до регулярних моделей взаємодії (процесів). На практиці міжнародна система реалізується як самодостатній та саморегулюючий комплекс взаємовідносин міжнародних суб’єктів на рівні держав, міжнародних організацій та акторів недержавного рівня в межах відповідної історично обумовленої структури. Роль головного системоутворюючого чинника виконують домінуючі, політично окреслені й детерміновані форми відносин між акторами міжнародної системи. Тип міжнародної системи, включаючи багатополярну, біполярну або однополярну, істотно впливає на модальність і правила міждержавної взаємодії, що становлять основу відповідного міжнародного порядку. У соціально-політичному контексті феномен міжнародної системи доречно розглядати як абстрактну рамкову модель, у просторі якої відбувається співіснування різних суспільств та, відповідно, як сферу конкуренції відповідних форм і векторів суспільного розвитку. Доречно враховувати, що системна теорія не приділяє пріоритетної уваги ціннісно-ідеологічним характеристикам, зокрема й залежності політичних та зовнішньополітичних рішень від ідей, культурних стереотипів, ціннісних преференцій, специфіки мислення та методів прийняття рішень представниками політичних еліт окремих державних суб’єктів. Оцінка впливу цих чинників на міжнародні відносини вимагає залучення інших міждисциплінарних методів, які використовуються у межах політичного та соціологічного аналізу.
    The article presents a review of general criteria and principles of systems analysis in international relations theory. The prerequisite for the emergence of the systems analysis methodology was the general system theory the purpose of which was to identify the general principles of system modeling in different areas of scientific research. In the 1950s and 1960s the systems analysis was frequently interpreted as an interdisciplinary or even a ‘supradisciplinary’ approach generalizing the methodology of studying complex technical and social systems. In the international relations science the use of systems analysis led to the emergence of a universal explanatory theory allowing the interpretation of various stages and structural configurations in the sphere of multilateral interstate interaction. Following the rationalistic scientific tradition, the systemic approach opened wide opportunities for the conceptualization of international interaction, including the identification of logical conditioning, typological regularities of international relations and their verification with the help of empirical data. The concept of an international system which was formulated within the framework of the structural-functional approach means a set of actors who are situated in a configuration of power (structure), and are involved in regular patterns of interaction (processes). In practice, the international system is implemented as a self-sufficient and self-regulating complex of interaction between the subjects of international relations at the level of states, international organizations, and non-state actors within the limits of the corresponding historically determined structure. The role of the main system-forming factor is performed by dominant and politically determined types of relations between the actors of the international system. The type of international system including multipolar, bipolar or unipolar has a significant impact on the modality and rules of interstate interaction, which form the basis of the relevant international order. In the socio-political context the phenomenon of the international system is appropriately considered as a broad external framework within which the coexistence of different societies occurs and, accordingly, as a sphere of competition of relevant models and dimensions of social development. At the same time the systems theory does not pay priority attention to ideological and values characteristics, in particular, dependence of political and foreign policy decisions on ideas, cultural preferences, and specifics of decision-making by the representatives of political elites of different state actors. The explication of impact of these aspects on international relations requires the application of interdisciplinary methods within the framework of political and sociological analysis.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 18-66
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Політичний феномен російсько-української війни
    Political Phenomenon of the Russia-Ukraine War
    Autorzy:
    Shergin, S.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/51610758.pdf
    Data publikacji:
    2023
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
    Tematy:
    російсько-українська війна
    великі держави
    міжнародна система
    міжнародна стабільність
    міжнародна спільнота
    геополітична конфронтація
    світовий порядок
    Європейський Союз
    НАТО
    США
    Russia-Ukraine war
    major powers
    international system
    international stability
    international community
    geopolitical confrontation
    world order
    European Union
    NATO
    USA
    Opis:
    Стаття презентує політичний аналіз російсько-української війни у контексті актуальних проблем сучасних міжнародних відносин. Особливу увагу приділено розгляду причин і факторів війни в процесі трансформації сучасної міжнародної системи. Констатується, що причиною російсько-української війни є складний комплекс обставин і факторів, передусім конфліктогенність пострадянського простору та прагнення РФ відігравати роль домінантної сили в цьому макрорегіоні. Зокрема, однією з головних причин є тоталітарний політичний режим, який вважає використання воєнної сили найефективнішим засобом геополітики. Розглядаються також американські дослідницькі концепції та політичні позиції «колективного Заходу» – США, ЄС і НАТО щодо війни в Україні. Багатостороння підтримка України та засудження держави-агресора більшістю країн світової спільноти перетворили російсько-українську війну на ключовий фактор глобальної політики. Підкреслюється, що перемога ліберально-демократичної більшості країн світу над агресивною тоталітарною державою не тільки можлива, але й здатна прискорити розв’язання нагальних міжнародних проблем.
    The article presents political analyses of the Russia-Ukraine war in the context of actual problems of contemporary international relations. The main attention is paid to political and historical aspects of the war within the process of international system’s transformation. It’s noted that the main reason of the Russia-Ukraine war is a complicated complex of circumstances and factors, first of all a conflict nature of post-soviet space and the Russia’s striving to be the dominant power in this macro region. Moreover, one of the principal reasons is totalitarian political regime that considers the application of armed forces as the most effective means of geopolitics. Furthermore, American research concepts and political positions of the “Collective West” – USA EU and NATO country-members on the war in Ukraine have been considered. Multilateral support of Ukraine and condemnation of the aggressor-state by the most counties of international community converted the Russia-Ukraine war into the core factor of global politics. It is emphasized that the victory of liberal democracy world over aggressive and totalitarian state not only possible but would contribute to resolve the urgent global problems.
    Źródło:
    Проблеми всесвітньої історії; 2023, 23; 7-17
    2707-6776
    Pojawia się w:
    Проблеми всесвітньої історії
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-12 z 12

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies