Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "androgyny," wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-6 z 6
    Tytuł:
    The androgynization of the "city of women" and its region
    Androgynizacja "miasta kobiet" i jego regionu
    Autorzy:
    Malinowska, Ewa
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/20698621.pdf
    Data publikacji:
    2012
    Wydawca:
    Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
    Tematy:
    city-community
    sex
    gender
    androgyny
    Opis:
    The purpose of this paper is to answer the question: are there any substantial arguments justifying the label given to the city of Łódź as the “city of women”? This seems especially relevant because the term/phrase can be interpreted in at least two ways. First, it may be a statement stressing that the town “belongs” to women and, unlike in a community based on patriarchy, “the second sex” dominates. This line of reasoning raises the question of the grounds (quantitative and/or qualitative) for asserting women’s preponderance in Łódź. Secondly, the label also allows for advancing a thesis about the “feminine” nature of the city, i.e. the gender of its community empirically identified as female. This paper presents an analysis of both propositions, using the statistical data and the results of empirical sociological research conducted on a representative sample of the broader urban community, that is among the inhabitants of Łódź and the voivodeship (Province), as well as the findings of studies carried out on a random sample of 18,000 students from all primary, middle and secondary schools in the Łódź region (excluding private schools and those managed by foundations or associations). The article is an attempt to respond to the following hypothesis: The “city of women” is not the same concept as a “feminine city”. Łódź is a “women’s town” due to their numerical predominance in the population and because it is women who have accumulated more and better (basic) human capital resources. However, empirically defined gender patterns of the community in the city and the region, i.e. personality orientations and the psychological sex of the inhabitants, together with personality traits revealed in the process of fulfilling social roles, which are of a key importance from the point of view of the cultural models of femininity and masculinity, need not confirm the feminine nature of the city.
    Źródło:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Sociologica; 2012, 43; 125-136
    0208-600X
    2353-4850
    Pojawia się w:
    Acta Universitatis Lodziensis. Folia Sociologica
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Do Men Have Their Own Glass Ceiling?
    Autorzy:
    Titkow, Anna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1929676.pdf
    Data publikacji:
    2011-01-04
    Wydawca:
    Polskie Towarzystwo Socjologiczne
    Tematy:
    androgyny
    gender
    glass ceiling
    sex-typing
    Opis:
    This article tries to find out whether “the glass ceiling” concept, coined and used to describe the woman’s status, is also applicable to men. Gender theory and empirical research based on this theory will help us to realize this objective. Analysis of empirical data covering a brief period (1998–2002) within the transformation process allowed us to formulate an intriguing yet optimistic conclusion as far asmen are concerned. If the hypothetical identification of the male “glass ceiling” with an unfortunate pattern of sex-typing is confirmed, we will be able to say that the men’s situation is paradoxically rather good. The presented results show that the changes in gender self-definition whichmen have undergone in so short a time and which have led to a shift from the former dominant poor gender definition to cultural masculinity, and the simultaneous enrichment of this self-definition with traits conducive to relation building (“caring,” “emotional,” “affectionate”), place men in the position of individuals who are more social adapted than before. Our sociological diagnosis suggests that the proportion of culturally androgynous men may increase in Poland.
    Źródło:
    Polish Sociological Review; 2011, 172, 4; 391-410
    1231-1413
    2657-4276
    Pojawia się w:
    Polish Sociological Review
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Filmowe obrazy androgynii – androgyniczność obrazu filmowego
    Film Images of Androgyny – Androgyny of Film Image
    Autorzy:
    Kwiatkowska, Paulina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/31342087.pdf
    Data publikacji:
    2015
    Wydawca:
    Polska Akademia Nauk. Instytut Sztuki PAN
    Tematy:
    Karolina Kosińska
    androgynia
    kino brytyjskie
    płeć
    androgyny
    British cinema
    gender
    Opis:
    Książka Karoliny Kosińskiej Androgyn. Tożsamość, tęsknota, pragnienie. Postać androgyniczna w brytyjskiej kulturze popularnej i filmie lat 70. (2014), poświęcona figurze androgyna w kulturze brytyjskiej lat 70., jest fascynującą próbą zbadania nie tylko konkretnego zjawiska z historii kultury i filmu, ale także samych wyobrażeń związanych z androgynią. Autorka książki w centrum swoich rozważań stawia trzy filmy: Performance (1970) Donalda Cammella i Nicolasa Roega, Człowiek, który spadł na Ziemię (1976) Nicolasa Roega oraz The Rocky Horror Picture Show (1975) Jima Sharmana. Ich wnikliwa, pełna odwołań i kontekstów analiza jest również pretekstem do niezwykle inspirującej refleksji nad ambiwalentną i niestabilną kategorią androgynii. W ujęciu Kosińskiej androgyn przestaje być tylko jednym z wielu motywów powracających w kulturze na przestrzeni wieków i staje się sposobem zakwestionowania samych fundamentów kultury zachodniej opartej na przekonaniu o nieprzekraczalności podstawowych dychotomii: kobieta – mężczyzna, powierzchnia – głębia, margines – centrum.
    A book review of Karolina Kosińska’s Androgyn. Tożsamość, tęsknota, pragnienie. Postać androgyniczna w brytyjskiej kulturze popularnej i filmie lat 70. [The androgyne. Identity, longing and desire. The androgynous figure in British pop culture and film of the 1970s] (2014). The book is a fascinating attempt at examining not only a specific phenomenon in the context of history of culture and film, but also misconceptions associated with androgyny. The author of the book focuses on the analysis of four films: Performance (1970) by Donald Cammell and Nicolas Roeg, The Man Who Fell to Earth (1976) by Nicolas Roeg, Jim Sharman’s The Rocky Horror Picture Show (1975) and Velvet Goldmine (1998) by Todd Haynes. The insightful analysis, full of references and contexts, is also an excuse for an incredibly inspiring reflection on the ambivalent and unstable category of androgyny. According to Kosińska androgyne ceases to be just one of many recurring themes in culture over the centuries and becomes a way of challenging the very foundations of Western culture based on the conviction that basic dichotomies female – male, surface – depth, margin – center, are insurmountable.
    Źródło:
    Kwartalnik Filmowy; 2015, 91; 221-226
    0452-9502
    2719-2725
    Pojawia się w:
    Kwartalnik Filmowy
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Gender and personality
    Osobowość a płeć
    Autorzy:
    STAKHNEVICH, Valentyna Ivanivna
    DANKEVYCH, Liudmyla
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/457048.pdf
    Data publikacji:
    2011
    Wydawca:
    Uniwersytet Rzeszowski
    Tematy:
    gender
    sex roles
    social norms
    femininity
    masculinity
    androgyny
    płeć
    role płci
    normy społeczne
    kobiecość
    męskość
    androgyniczność
    Opis:
    Peculiarities of gender socialization of a personality, psychological differences between men and women, principle of harmony are shown in the article.
    W artykule omówiono osobliwości płciowej socjalizacji osobowości, psychologiczne różnice między kobietami i mężczyznami oraz zasady zachowania harmonii w tym zakresie.
    Źródło:
    Edukacja-Technika-Informatyka; 2011, 2, 1; 318-322
    2080-9069
    Pojawia się w:
    Edukacja-Technika-Informatyka
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Гендерні особливості сформованості операційного компоненту готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри
    Gender features of the formation of the operational component of readyness of future psychologists for professional careers
    Autorzy:
    Горенко (Gorenko), Мар’яна (Mariana)
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2179037.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-30
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    гендер
    маскулінність
    фемінність
    андрогінність
    поведінкова активність
    активність особистості
    gender
    masculinity
    femininity
    androgyny
    behavioral activity
    personality activity
    Opis:
    The article considers the issues of gender identity of future psychologists and relations with the level of formation of the operational component of their readiness for a professional career. Methods of theoretical research: analysis, synthesis, generalization, modeling, grouping, etc.; methods of empirical research: observation, experiment, questionnaire – questionnaire «Professional career of students» (authors – L. Karamushka, T. Kanivets), testing – method «Masculinityfemininity » (S. Bem); method «Diagnosis of behavioral activity strategies» (L. Wasserman, M. Humeniuk), content analysis. According to the results of the study, an idea of the gender composition of the sample of future psychologists was formed: 46.25% – androgynous type of gender identity, 35% - masculine type, 18.75% – feminine type. The reason for the uneven distribution of types of gender identity with a significant predominance of androgynous may be the transformation of modern society and the departure from clear boundaries between gender roles. To study the level of formation of the operational component of the readiness of future psychologists to pursue a professional career, the main indicators were studied: 1) the level of development of their own activity in preparation for a professional career; 2) the level of development of behavioral activity of students of psychology in general.As a result of the generalized analysis of the data received on separate indicators, it is defined that there is a difference in levels of formation of an operational component of readiness for realization of professional career: % and 24.9%) and a lower percentage of low level (20.75% vs. 22.4% and 28.5%). We can explain this by saying that the androgynous type is the most adapted in modern society. In order to function more productively in today’s world, individuals need to have a range of qualities and traits that combine both traditionally female and traditionally male. Significant differences are observed in the indicator of general behavioral activity: in representatives of the androgynous type this indicator is much more formed (high level was recorded in 37.8% of androgynous future psychologists, 20% of feminine and 17.8% of masculine). This means that this part of the sample is characterized by such features as active and focused business, the ability to balance their activities, emotional stability in behavior, relative resilience, good adaptation to different activities, which will greatly contribute to a successful professional career. . In general, the results indicate an insufficient level of formation of the operational component of the psychological readiness of future psychologists to pursue a professional career and the need to improve it. Although, almost the majority of respondents have the potential and reserves to improve various areas of behavioral activity.
    В статті розглянуті питання гендерної ідентичності майбутніх психологів та її взаємозв’язку з рівнем сформованості операційного компоненту їх готовності до здійснення професійної кар’єри. Методи теоретичного дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, моделювання, групування та ін.; методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, анкетування - анкета «Професійна кар’єра студентів» (автори - Л. Карамушка, Т. Канівець), тестування - методика «Маскулінність-фемінність» (С. Бем); методика «Діагностика стратегій поведінкової активності» (Л. Вассерман, М. Гуменюк), контент аналіз. За результатами дослідження сформоване уявлення про гендерний склад вибірки майбутніх психологів: 46,25% - андрогінний тип гендерної ідентичності, 35% - маскулінний тип, 18,75% - фемінний тип. Причиною нерівномірності розповсюдження типів гендерної ідентичності зі значним переважанням андрогінного може бути трансформування сучасного суспільства та відхід від чітких меж між гендерними ролями. Для вивчення рівня сформованості операційного компоненту готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри було вивчено основні показники: 1) рівень розвитку власної активності щодо підготовки до здійснення професійної кар’єри; 2) рівень розвитку поведінкової активності студентів-психологів загалом. У результаті узагальнюючого аналізу даних, отриманих за окремими показниками, визначено, що є відмінність у рівнях сформованості операційного компоненту готовності до здійснення професійної кар’єри: у групі майбутніх психологів андрогінного типу зафіксовано більший відсоток високого рівня розвитку (33,3% проти 24,3% та 24,9%) та менший відсоток низького рівня (20,75% проти 22,4% та 28,5%). Можемо це пояснити тим, що андрогінний тип є найбільш адаптивним у сучасному соціумі. Для того, щоб продуктивніше функціонувати в сучасному світі, особистості потрібно володіти спектром якостей та рис, які поєднують як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі. Значні відмінності спостерігаються за показником загальної поведінкової активності: у представників андрогінного типу цей показник значно сформованіший (високий рівень зафіксовано у 37,8% андрогінних майбутніх психологів, 20% фемінних та 17,8% маскулінних). Це означає, що для цієї частини вибірки найбільш характерні такі риси як активна та ціленаправлена діловитість, вміння збалансовувати свою діяльність, емоційна стабільність в поведінці, відносна стесостійкість, хороше пристосування до різни видів діяльності, що у значній мірі буде сприяти успішному здійсненню професійної кар’єри. Загалом, результати свідчать про недостатній рівень сформованості операційного компоненту психологічної готовності майбутніх психологів до здійснення професійної кар’єри та необхідність його підвищення. Хоча, практично у більшої частини респондентів є потенціал та резерви щодо вдосконалення різних напрямків поведінкової активності.
    Źródło:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 5(2); 83-89
    2543-9227
    Pojawia się w:
    Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Ciało, duch i płeć w poezji Marii Komornickiej
    Body, spirit and gender in Maria Komornicka’s poetry
    Autorzy:
    Lisowska, Katarzyna
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/460287.pdf
    Data publikacji:
    2011
    Wydawca:
    Fundacja Pro Scientia Publica
    Tematy:
    androginia antropologia
    ciało
    dekadentyzm
    duch
    ekspresjonizm ewolucjonizm
    konstrukt kulturowy
    konwencja
    płeć
    scjentyzm
    tożsamość
    androgyny,
    anthropology,
    body
    decadence movement
    spirit
    expressionism
    evolutionism
    cultural construct
    convention
    gender
    scientism
    identity
    Opis:
    W referacie został podjęty temat trzech kluczowych dla twórczości Marii Komornickiej zagadnień: ciała, ducha i płci. Dwa pierwsze tematy ściśle się ze sobą łączą, dlatego początkowe akapity dotyczą ich obu. Na podstawie tych refleksji wysnuto wnioski dotyczące obrazu płci w twórczości autorki. Pojęcie to jest analizowane zarówno w kontekście młodopolskiego dyskursu płci, jak i – z perspektywy nowoczesnych metodologii: krytyki feministycznej oraz studiów genderowych i queerowych. Referat ma na celu zachęcenie odbiorcy reinterpretowania dorobku Komornickiej z punktu widzenia współczesnej świadomości.
    This paper concerns three significant concepts in Maria Komornicka’s writings: body, spirit and gender. The first two are closely related to each other, thus initial paragraphs are devoted to them both. On the basis of these reflections, I draw some conclusion about the image of gender created by the poet. The notion of gender is analysed in terms of Young Poland discourse of gender and from the perspective of modern methodologies: feminist criticism as well as gender and queer studies. This paper aims at encouraging the reader to reinterpret M. Komornicka’s output with contemporary awareness.
    Źródło:
    Ogrody Nauk i Sztuk; 2011, 1
    2084-1426
    Pojawia się w:
    Ogrody Nauk i Sztuk
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-6 z 6

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies