- Tytuł:
-
Історичні особливості таджицького соціуму радянського періоду
Historical Features of the Tajik Society in Soviet period - Autorzy:
- Bulvinskyi, A.
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/51603200.pdf
- Data publikacji:
- 2022
- Wydawca:
- National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
- Tematy:
-
Таджикистан
Таджицька РСР
таджики
таджицький соціум
ідентичність
Tajikistan
Tajik SSR
Tajiks
Tajik society
identity - Opis:
-
У статті здійснено аналіз особливостей таджицького соціуму радянського періоду. Сучасна таджицька ідентичність почала формуватися лише на початку XX ст. із виходом у 1912 р. першої таджицької газети «Бухорои шариф» («Священна Бухара»). До особливостей таджицького соціуму радянського періоду ми віднесли відсутність досвіду незалежного державного існування; низький рівень національної самосвідомості населення, адже таджицька ідентичність відокремилась від загальномусульманської та загальноперської лише у 1920-х рр.; вдячність радянській владі за відродження таджицької державності спочатку у форматі таджицької національної автономії, а з 1929 р. – Таджицької РСР; фактична відсутність досвіду життя народу при капіталістичному ладі; політичним носієм таджицької національної самосвідомості стала Компартія Таджикистану в особі національної партійної еліти, яка й конструювали нову таджицьку ідентичність; поступове набуття російською мовою статусу мови міжнаціонального спілкування у Таджикистані та заміна таджицько-узбецької двомовності таджиків таджицько-російською; підпорядкування таджицької культури радянській імперській культурі що з часом виховало у таджицькому соціумі компліментарне ставлення до СРСР і Росії загалом та щиру політичну лояльність щодо них; розширення багатонаціональності та соціально-професійної сегментції таджицького соціуму при якій корінне населення переважно було зайняте в сільському господарстві, торгівлі, культурі та освіті, а приїжджі зайняли провідні позиції у промисловості, конструкторських бюро, наукових установах; складна географічна конфігурація держави, нерозвинутість державних та економічних структур країни стали причиною територіальної відособленості та роз’єднаності таджицького суспільства, а також формування регіональних кланів – ходжентського, кулябського, гармського та памірського.
The article analyzes the features of the Tajik society in Soviet period. Modern Tajik identity began to take shape only at the beginning of the XX-th century with the publication in 1912 of the first Tajik newspaper “Bukhoroi Sharif” (“Holy Bukhara”). Among the peculiarities of the Tajik society in Soviet period, we attributed the lack of experience of independent state existence; low level of national self-consciousness of the population because the Tajik identity was separated from the general Muslim and general Persian only in the 1920-s; gratitude to the Soviet authorities for the revival of Tajik statehood, firstly in the format of Tajik national autonomy, and since 1929 – the Tajik SSR; the actual lack of experience in the life of the people under the capitalist system; the Communist Party of Tajikistan, represented by the national party elite, which constructed a new Tajik identity, became the political bearer of Tajik national identity; Russian language’s gradual acquisition of the status of the language of interethnic communication in Tajikistan and replacement of Tajik-Uzbek bilingualism of Tajiks by Tajik-Russian; the subordination of Tajik culture to Soviet imperial culture, which eventually fostered in Tajik society a complimentary attitude towards the USSR and Russia in general and sincere political loyalty to them; expansion of multinational and socio-professional segmentation of Tajik society in which the indigenous population was mainly employed in agriculture, trade, culture and education, and visitors took leading positions in industry, design offices, research institutions; complex geographical configuration of the state, underdeveloped state and economic structures of the country led to the territorial isolation and disunity of Tajik society, as well as the formation of regional clans - Khujand, Kulyab, Garm and Pamir. - Źródło:
-
Проблеми всесвітньої історії; 2022, 20; 63-75
2707-6776 - Pojawia się w:
- Проблеми всесвітньої історії
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł