- Tytuł:
-
Згубний вплив політики русифікації та її наслідки для українського народу
Detrimental impact of russification policy and its consequences for the Ukrainian people - Autorzy:
- Свинаренко (Svynarenko), Наталія (Nataliia)
- Powiązania:
- https://bibliotekanauki.pl/articles/2177554.pdf
- Data publikacji:
- 2022-12-31
- Wydawca:
- Wydawnictwo Adam Marszałek
- Tematy:
-
зросійщення
українізація
вивчення російської мови
національна ідентичність
національні меншини
етнокультурна невизначеність
Russification
Ukrainization
study of Russian language
national identity
national minorities
ethnocultural uncertainty - Opis:
-
On the basis of the analysis of normative legal documents and modern scientific historical literature the peculiarities of the action of total Russification on the events of modern history of Ukraine are determined. At the time of the policy of Ukrainization, Russification attacks had somewhat weakened their activity, compared to the Valuev Circular and the Ems Decree. During the period of Soviet Ukraine, Russification developed quite strongly: this was facilitated by the full Russification of the army throughout the USSR, the educational policy of the Soviet Union, the peculiarities of personnel policy for the distribution of jobs to young professionals after graduating from secondary special and higher education.Beginning in 1970, the scientific world of all the then republics of the Union was also Russified - because all dissertation defenses were approved in Moscow, and abstracts were allowed to be published only in Russian. Meanwhile, the Russian language is becoming more and more popular. The Soviet policy of Russification in Ukraine can be called a weapon of slow action, which after decades of its planned action has achieved its actual result - a war in which completely innocent people die. The cult of the so-called “Soviet man” was formed throughout the existence of the USSR. This formation was especially successful on the territory of our Ukraine.Over time, this led to certain signs of erasure of the national self-identification of the Ukrainian people and the formation of a dual mentality. The policy of our pro-presidential parties fully confirms this. At the time of the collapse of the Soviet Union on the territory of our Ukraine, the majority of the population were Ukrainian-speaking Ukrainians and slightly fewer Russian-speaking Ukrainians. But neither the highestranking politicians nor the vast majority of society considered this to be a significant problem. A significant number of Russian-speaking Ukrainians and, on the eve of Russian military aggression, the majority of Ukrainian citizens are overly tolerant of the Russian-speaking phenomenon in Ukraine. The existence of the so-called dual mentality in modern Ukraine – pro-Western (European) and Eastern (pro-Moscow) with the appropriate cultural characteristics. You need to take into account that.The fact that the nation is aging in Ukraine, and there were more pro-Moscow mentality since independence, so there were always enough representatives of pro-Russian parties in the Verkhovna Rada. The language laws approved by the Verkhovna Rada of Ukraine during its entire existence are a direct confirmation of this fact. From the point of view of the civilization approach, the view of foreign researchers (historians, publicists, sociologists, political scientists) on the problem of Russification of the Ukrainian people within the Soviet Union and at the time of independence is important
На основі аналізу нормативних правових документів та сучасної наукової історичної літератури визначено особливості дії тотальної русифікації на події сучасної історії України. На час проведення політики українізації русифікаційні напади дещо послабили свою активність, порівняно з Валуївським циркуляром та Емським указом. За період Радянської України русифікація розвивалася досить потужно: цьому сприяли повна русифікація армії у всьому СРСР, освітня політика Радянського Союзу, особливості кадрової політики розподілу робочих місць молодим спеціалістам після закінчення середніх спеціальних та вищих навчальних закладів. Починаючи з 1970 р. науковий світ усіх тодішніх республік Союзу теж русифікувався – бо всі захисти дисертацій затверджувалися у Москві, а автореферати дозволялося публікувати тільки російською мовою. А російська мова тим часом все більше популяризується. Радянську політику русифікації на Україні цілком можна назвати зброєю сповільненої дії, яка через десятиліття своєї планомірної дії досягла свого фактичного результату – війни, у якій гинуть абсолютно невинні люди. Культ так званої «радянської людини» формувався протягом всього періоду існування СРСР. Особливо успішним це формування виявилося на території нашої України. З плином часу це призвело до певних ознак стирання національної самоідентифікації українського народ та до формування подвійної ментальності. Політика наших пропрезидентських партій повністю це підтверджує. На момент розпаду Радянського Союзу на території нашої України більшість населення становили україномовні українці та дещо менше було російськомовних українців. Але за суттєву проблему це ні політики найвищого рангу, ні переважна більшість суспільства не вважали. Значна кількість українців російськомовних та станом на переддень військової російської агресії переважно занадто толерантне ставлення більшості українських громадян до явища російськомовності в Україні. Існування так званої подвійної ментальності в сучасній Україні - прозахідного (європейського) спрямування та східний (промосковський) з відповідними культурними характеристиками. Враховувати потрібно і той факт, що на Україні відбувається старіння нації, і носіїв промосковського типу ментальності було за часи незалежності більше, тому представників проросійських партій завжди було достатньо у Верховній Раді. Ті мовні закони, які затверджувала Верховна Рада України за весь час її існування є прямим підтвердженням цього факту. З точки зору цивілізаційного підходу є важливим погляд іноземних дослідників (істориків, публіцистів, соціологів, політологів) на проблему русифікації українського народу у складі Радянського Союзу та у часи незалежності. - Źródło:
-
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 197-204
2543-9227 - Pojawia się w:
- Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
- Dostawca treści:
- Biblioteka Nauki
Artykuł