Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "конфликт" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-3 z 3
Tytuł:
Polityka wschodnia RP. Uwarunkowania i efekty
Autorzy:
Janowski, Karol B.
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/568896.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
interest
national interest
foreign policy
raison d’état
Russia
syndrome
интерес
конфликт
внешняя политика
государственные интересы
синдром
Opis:
In analyzing the mode in which Poland was settling its relations with Russia a deduction comes to mind that Poland remains under the spell of the syndromes which were either disposed of or dealt with by other European nations. Remaining is the challenge to solidify Poland’s position within the safety vault of heaven that is vouched by the West while establishing a pragmatic and rational and conflict free relationships with the East-Russia, Ukraine, Belarus and the Baltic countries, particularly Latvia. Thus, required is the ability to comprehend the Polish national interests, that is the Polish raison d’état, in a realistic and rational manner within the limits of the existing geopolitical situation of the competition, securing sustained competitive advantages, entering into alliances or compromises and making a long-term option.
Если подвергнуть анализу то, каким образом Польша строит свои отношения с соседями в регионе, напрашивается вывод, что их характер определяется давлением синдромов, с которыми смогли справиться – либо отказаться от них – страны Европы. Поэтому ей по-прежнему ничего иного не остается, как находиться в зоне безопасности, гарантированной интеграцией с Западом, но в то же время рационально и прагматично строить правильные (неконфликтные) отношения с Востоком – Россией, Украиной, Белоруссией, странами Балтии, особенно с Литвой. Это означает спо собность к рациональному и реальному пониманию национальных интересов, т. е. государственных интересов в конкретных геополитических условиях – конкуренции, обретения преимуществ или заключения союзов, достижения компромиссов, совершения долгосрочного выбора в различных областях.
Źródło:
Nowa Polityka Wschodnia; 2015, 2(9); 15-36
2084-3291
Pojawia się w:
Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Локальные международные конфликты в условиях глобализации и современная Россия
Local International Conflicts in the Age of Globalization and Contemporary Russia
Lokalne konflikty międzynarodowe w dobie globalizacji a współczesna Rosja
Autorzy:
Gavrilienkov, Aleksey
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/565220.pdf
Data publikacji:
2019-10-10
Wydawca:
Uniwersytet Przyrodniczo-Humanistyczny w Siedlcach
Tematy:
межцивилизационный конфликт
Россия, международные отношения
Сэмюэль Хантингтон
столкновение цивилизаций
civilization conflict
Russia
international relations
Samuel Huntington
clash of civilizations
konflikt międzycywilizacyjny
Rosja
stosunki międzynarodowe
zderzenie cywilizacji
Opis:
статье рассматривается взаимосвязь между возникновением ограниченных международных конфликтов и стремлением государств реализовать собственные геополитические интересы. В качестве ключевого фактора возникновения конфликтов рассматривается концепция межцивилизационного столкновения Сэмюэля Хантингтона, где роль государств при формировании международной системы отношений является спусковым механизмом для принятия решений, в том числе, предполагающих игнорирование принципов международного права. Автор отстаивает точку зрения, что Россия в современных условиях также реализует свои интересы, что не должно восприниматься другие акторами международный отношений как угроза, а как конкуренция.
The article discusses the relationship between the occurrence of international conflicts and the desire of states to implement their own geopolitical interests. The key factor in the emergence of conflicts is the concept of an inter-civilization clash by Samuel Huntington, where the role of states in the formation of the international system is the trigger for decision-making. The author states that in modern conditions Russia defends its interests, which should not be perceived by other actors of international relations as a threat, but as competition.
Arytkuł prezentuje zależności między eskalacją konfliktów międzynarodowych i dążeniem państw do realizacji własnych interesów geopolitycznych. W roli kluczowego czynnika pojawienia się konfliktów rozpatrywana jest koncepcja zderzenia cywilizacji Samuela Huntingtona. W koncepcji tej istotna jest rola państw w kreowaniu systemu międzynarodowego, stanowiąca czynnik wyzwalający proces decyzyjny. Autor stoi na stanowisku, że współcześna Rosja broni swoich interesów, co nie powinno być odbierane przez pozostałych aktorów stosunków międzynarodowych jako zagrożenie, a przejaw rywalizacji.
Źródło:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności; 2019, 1(5); 38-46
2450-5005
Pojawia się w:
De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
The validity of R. Lemkin’s notion of genocide in the context of Russia’s war in Ukraine
Aktualność pojęcia ludobójstwa Rafała Lemkina w kontekście działań Rosji w Ukrainie
Актуальность понятия геноцида Рафаэля Лемкина в контексте действий России в Украине
Актуальність поняття геноциду Рафалa Лемкіна в контексті дій Росії в Україніаине
Autorzy:
Tarczyński, Dominik
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/33511263.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
геноцид
Рафал Лемкін
міжнародне право
збройний конфлікт
Рафаэль Лемкин
международное право
вооружённый конфликт
genocide
Lemkin
international law
Russia
armed conflict
ludobójstwo
Rafał Lemkin
prawo międzynarodowe
konflikt zbrojny
Opis:
W artykule przedstawiono sylwetkę wybitnego prawnika Rafała Lemkina. Skupiono się na jego działalności w II Rzeczypospolitej, na forum międzynarodowym do roku 1939 oraz działalności po roku 1940 poza granicami Polski. Rafał Lemkin uważany jest za twórcę pojęcia i terminu „ludobójstwa” oraz głównego animatora Konwencji Organizacji Narodów Zjednoczonych z dnia 9 grudnia 1948 r. w sprawie zapobiegania i karania zbrodni ludobójstwa. W tekście omówiono proces ewolucji pojęcia „ludobójstwa” z uwzględnieniem aspektu wrażliwości społecznej Rafała Lemkina. Poruszono kwestię wpływu dzieł tego autora na końcowy kształt definicji ludobójstwa. Wskazano analogię między zdefiniowaniem ludobójstwa przez Lemkina a trwającą wojną na Ukrainie, podkreślono aktualność jego dzieł w kontekście współczesności, uwzględniając zagrożenia nowych technologii oraz przemian kulturowych. Przywołano nowatorskie i odbierane jako kontrowersyjne w niektórych kręgach podejście Lemkina do przestępstwa zbrodni ludobójstwa. Zwrócono także uwagę na konieczność dalszego prowadzenia studiów nad pracami Lemkina oraz rozwijania badań nad nowymi obszarami, które mogą stać się „zbrodnią zbrodni” w obecnych czasach.
У статті представлено образ видатного правника Рафала Лемкіна. Основна увага приділяється його діяльності у Другій Речі Посполитій, на міжнародній арені до 1939 року та діяльності після 1940 року за межами Польщі. Рафал Лемкін вважається творцем поняття та терміну “геноцид” і головним натхненником Конвенції Організації Об’єднаних Націй від 9 грудня 1948 року про запобігання та покарання злочину геноцидy. У тексті розглядається процес еволюції поняття “геноцид”, беручи до уваги аспект соціальної чутливості Рафалa Лемкіна. Порушується питання про вплив праць цього автора на остаточний вигляд визначення геноциду. Вказано на аналогію між визначенням геноциду Лемкіна та війною, що триває в Україні, а також підкреслено актуальність його праць у сучасному контексті з огляду на загрози нових технологій та культурних трансформацій. Згадано про новаторський і сприйнятий як суперечливий у деяких колах підхід Лемкіна до злочину геноциду. Також звертається увага на необхідність подальшого вивчення творчості Лемкіна та розвитку досліджень у нових сферах, які можуть стати “злочином злочину” в сучасному світі.
В данной статье представлена личность выдающегося юриста Рафаэля Лемкина. Основное внимание уделено его деятельности во Второй Речи Посполитой, на международной арене до 1939 г., а также его деятельности после 1940 г. за пределами Польши. Рафаэль Лемкин считается создателем понятия и термина «геноцид» и главным инициатором принятия Конвенции ООН от 9 декабря 1948 г. о предупреждении преступления геноцида и наказании за него. В тексте рассматривается процесс эволюции понятия «геноцид» с учетом аспекта социальной чувствительности Рафаэля Лемкина. Рассматривается вопрос о влиянии работ этого автора на окончательное формирование определения геноцида. Отмечена аналогия между определением геноцида Лемкина и продолжающейся войной в Украине, подчеркнута актуальность его работ в современном контексте, с учетом угроз новых технологий и культурных трансформаций. Напоминается о новаторском и, как считают некоторые, спорном подходе Лемкина к преступлению геноцида. Также обращается внимание на необходимость дальнейшего изучения трудов Лемкина и развития исследований в новых областях, которые могут стать «преступлением преступлений» в наши дни.
The article presents the figure of the outstanding lawyer Rafał Lemkin. It focuses on his work in the Second Polish Republic, on the international forum until 1939, and outside Poland after 1940. Rafał Lemkin is recognised as the author of the concept and the term ‘genocide’ and the main animator of the United Nations Convention of December 9, 1948 on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide. The text discusses the evolution of the concept of ‘genocide’ taking into account Lemkin’s social sensitivity. Not only does it cover the influence of Rafał Lemkin’s works on the final shape of the definition of genocide but also indicates an analogy between the definition of genocide and the ongoing war in Ukraine, as well as the relevance of his canon to the current times taking into account the threats of new technologies and cultural transformations. Attention was also drawn to his approach to the crime of genocide, which is perceived as controversial in some circles. It was written in response to the need for further exploration of Lemkin’s work and with the view to developing research on new areas that may become “crime of crimes” in the present day.
Źródło:
Studia Prawnicze KUL; 2023, 4; 151-164
1897-7146
2719-4264
Pojawia się w:
Studia Prawnicze KUL
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-3 z 3

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies