Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "Китай" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Rosja i Chiny w Azji Środkowej – historyczne wzorce współpracy i rywalizacji
    Autorzy:
    Potulski, Jakub
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568728.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Russia
    China
    Central Asia
    new silk road
    Россия
    Китай
    Центральная Азия
    новый Шелковый путь
    Opis:
    Article “Russia and China in the Central Asia. Cooperation or competition” is dedicated to the important problem of the Russia and China foreign policy in Central Asia. In the article the geopolitical situation of Central Asia at the present stage is analyzed. Special attention on the author is paid to interaction of Russia and China with the region’s countries. Author describes general trends of Russia and China policy. It contains the analysis of basic coincidence of strategic interest of Russia and China and basic imaginations of Central Asia among the Russian and Chinese political elite. Special attention on the author is paid to historical process who create the basic interest and imaginations. Author esteemed historical features of Russia–China relations in the region ant try to predict the future relationship between Russia and China in the Central Asia.
    Статья «Россия и Китай в Средней Азии. Сотрудничество или соперни- чество» посвящена важной проблеме внешней политики России и Китая в Центральной Азии. В статье проанализирована геополитическая ситуация на настоящем этапе. Особое внимание автор обращает на взаимодействие России и Китая со странами региона. Автор описывает общие тенденции по- литики России и Китая. Статья содержит также анализ основных совпаде-ний стратегических интересов России и Китая, а также основных вообра- жений о Центральной Азии у российской и китайской политических элит.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 3(14); 55-85
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    China as a Strategic Economic Partner in the Concepts of Russian Foreign Policy in the 2020s
    Китай как стратегический экономический партнер в концепциях внешней политики России в 2020-е годы
    Autorzy:
    Lisiakiewicz, Rafał
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1930228.pdf
    Data publikacji:
    2021-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Russia
    China
    Russian foreign policy
    Russian Chinese partnership
    geopolitics
    Россия
    Китай
    российская внешняя политика
    российско-китайское партнерство
    геополитика
    Opis:
    The article presents an idea of the possible Russian - Chinese strategic economic partnership at the beginning of the 21st century. The author indicates the main factors influencing Russian Federation foreign policy towards China from the perspective of a neoclassical realism.The author stands that according to J. Rosenau, the main factors determining the Russian foreign policy are idiosyncratic and role. Then he analyses the Russian documents of foreign policy, economic data and geopolitical ideas. On that ground, he makes a simple analyse using the neoclassical realism model, that’s integrates Foreign Policy Analyse and International Relations Theory, joining independent and intervening variables, to support the article’s hypotheses. That hypotheses say that, firstly, The Peoples Republic of China (PRC) plays a role of diversification of Russia’s international economic ties; and secondly, The PRC status as a Russia’s strategic partner is at issue, despite the official declarations of both sides.
    В статье представлена идея возможного российско-китайского стратегического экономического партнерства в начале XXI века. С точки зрения неоклассического реализма автор указывает основные факторы, влияющие на внешнюю политику Российской Федерации в отношении Китая. Ссылаясь на мнение Дж. Розенау, автор считает, что главными определяющими российскую внешнюю политику являются факторы идиосинкразии и роли. Затем он анализирует российские документы внешней политики, экономические данные и геополитические идеи. На этом основании автор проводит простой анализ (используя модель неоклассического реализма, которая объединяет анализ внешней политики и теорию международных отношений), сопоставляя независимые и промежуточные переменные, чтобы подтвердить гипотезы статьи. Первая из них звучит: Китайская Народная Республика играет роль диверсификации международных экономических связей России. Суть второй гипотезы состоит в том, что статус КНР как стратегического партнера России остается под вопросом, несмотря на официальные заявления обеих сторон.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2021, 1(28); 43-65
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.)
    China’s arctic policy: challenges to regional security (1990s – 2020s)
    Autorzy:
    Horobets, Oleksandr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/1976312.pdf
    Data publikacji:
    2021-11-01
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    Arctic region
    China
    Russia
    USA
    arctic strategy
    Arctic council
    militarization
    Арктичний регіон
    Китай
    Росія
    США
    арктична стратегія
    Арктична рада
    мілітаризація
    Opis:
    У статті проаналізовано еволюцію арктичної політики Китаю, яка за три десятиліття розширилась від окремих полярних наукових досліджень до статусу країни-спостерігача в Арктичній раді та наявності державної арктичної стратегії. КНР та РФ налагодили взаємовигідне співробітництво в Арктичному регіоні в таких умовах, коли за багатьма напрямками присутні принципові протиріччя між країнами. Захід не мав довготермінової стратегії, здатної зреагувати на сучасні виклики безпеки, зокрема в Арктичному регіоні. Коли у 2007–2008 роках Росія вдалася до спроб повернути собі втрачені позиції на світовій арені, Китай ставав все впливовішим гравцем у світі. Якщо до цього Арктика десятки років була за межами ліній суперництва, питання Крайньої Півночі, як арени військової конкуренції, почало посідати перші місця. Окремий аспект – швидка мілітаризація Арктичного регіону після 2014 року, насамперед, через зміни в російській військовій стратегії, яка поширюється на Північ. Це призвело до напружених відносин між Сполученими Штатами та Росією. Китай поки не вдавався до розширення своєї військової потуги на Арктику. Тому військовим методам протиставляється китайська політика впливу в інфраструктурній та економічній сферах, а також оцінюється їх ефективність. У статті здійснено аналіз перспектив Північного морського шляху стати міжнародною морською транспортною артерією в умовах, коли РФ з 2014 року переправила значні військові ресурси в Арктику, зокрема для закріплення за собою прав на контроль Північного морського шляху.
    The article analyzes the evolution of China's Arctic policy, which has expanded over three decades from individual polar research to observer status in the Arctic Council and the existence of a state Arctic strategy. China and Russia have established mutually beneficial cooperation in the Arctic region in such conditions, when in many areas there are fundamental contradictions between the countries. The West did not have a long-term strategy capable of responding to current security challenges, including in the Arctic. When Russia tried to regain lost positions on the world stage in 2007-2008, China became an increasingly influential player in the world. If before the Arctic had been outside the lines of rivalry for decades, the question of the Far North as an arena of military competition began to take first place. China has become a long-term threat to both the United States and Russia. In previous years, with the help of the China, Moscow had the opportunity to receive the necessary investments and technologies for large-scale Arctic projects. The more Beijing attempts to establish itself as an influential player in the Arctic, the more the threat to other Arctic countries will grow. The Russian Federation has positioned itself as a leader in the region. The country's policy was aimed at strengthening this status through regional control and expansion of the military presence. This led to a response from the United States and NATO countries. In Russia it was assessed as a threat. The question arises as to what the strategy of the United States should be, and whether it will be possible to resist the costly arms race. If not, then the competition will be concentrated in the political and economic spheres. A particular aspect is the rapid militarization of the Arctic region after 2014, primarily due to changes in Russia's military strategy, which extends to the North. This has led to the tensions between the United States and Russia. China has not yet resorted to expand its military power in the Arctic. China's policy of economic and infrastructural influence is opposed to military methods. The effectiveness of Chinese non-military methods of influence is assessed.
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2021, 30; 377-388
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Nowy Jedwabny Szlak a wzrost pozycji krajów Europy Środkowo-Wschodniej wobec Rosji i Chin
    Autorzy:
    Jakimowicz, Robert
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568748.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    New Silk Road
    East-Central European countries
    Russia
    China
    economic relations
    новый Шелковый путь
    страны Центрально-Восточной
    Европы
    Россия
    Китай
    экономические отношения
    Opis:
    This article discusses the realization of the conception of the New Silk Road in the countries of East-Central Europe. Author in the introduction of the article described the idea of The New Silk Road and its six corridors. Then, it was depicted format “16+1” and its meaning for the realization of the Chinese conception in first part of the article. Moreover, it became underlined the meaning economic buildings „the Belt and Road” for the countries of Central-East-Europe. Author in second part represented Poland in the format „16+1” and her relation to the New Silk Road.
    В данной статье рассматривается реализация концепции нового Шелкового пути в Центральной и Восточной Европе. Автор в предисловии статьи представляет идею нового Шелкового пути и его шести коридоров. В первой части статьи Автор описывает формат “16 + 1” и его значение для реализации китайских концепций. Кроме того, выделил важность экономического строительства, „the Belt and Road” для стран Центральной и Восточной Европы. В последней части статьи представляется позиция Польши в формате “16 + 1” и ее отношение к новому Шелковому пути. В конце находятся выводы.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 1(12); 27-46
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
    Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
    Autorzy:
    Bevzyuk, Evgen
    Kotlyar, Olga
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
    Data publikacji:
    2023-11-20
    Wydawca:
    National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
    Tematy:
    США
    ЄС
    Китай
    Росія
    Україна
    Азія
    ОДКБ
    НАТО
    геополітика
    імперія
    регіон
    конфлікт
    безпека
    Радянський Союз
    війна
    агресія
    міжнародні відносини
    пострадянській простір
    корупція
    зовнішня політика
    USA
    EU
    China
    Russia
    Ukraine
    Asia
    CSTO
    NATO
    geopolitics
    empire
    region
    conflict
    security
    Soviet Union
    war
    aggression
    international war
    post-traditional expanse
    corruption
    foreign policy
    Opis:
    У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
    The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
    Źródło:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
    2411-345X
    2415-7198
    Pojawia się w:
    The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies