Temat: Китай - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Perspektywy przywództwa w Azji
Autorzy:: Sielski, Jerzy
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568474.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Asia
China
Leadership
Азия
Китай
руководство
Opis:: The author wonders at the problem of the leadership in the present Asia, which is the region of the economic growth and the area doesn’t affected by the crisis. At the present four countries aspire to the leadership in Asia: India, Japan, China and United States. The author presents reasoning that the present China is the nearest to the leaderships in the Asia. China tries to push out the USA from the Asia and addict the United States by its economic policy and the ransom of indebted papers. At the present the America is in debt on approx. 17 bln USD., and 7% of this debt has at Chinese. In the India it came to slow down of the economic development and in the Japan after the period of the stagnation, it just slowly comes in on the path of the economic development.
В статьи автор рассуждает о проблеме политического лидерства в современной Азии, которая является регионом экономического роста не страдавшим от кризиса. Ныне четыре государства претендуют на лидерство в Азии: Индия, Япония, Китай и США. Автор утверждает, что современный ближе всех к достижению этой цели. С одной стороны он пытается вытеснить США из Азии, создавая зависимость от них США путём приобретения ценных бумаг. Внешний долг США достиг уровня 17 биллионов долларов, из которых 7% это задолженность у Китая. В Индии началось замедление экономического роста, а Япония после застоя только возвращается на путь экономического роста.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 15-26
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Uwarunkowania mocarstwowości Chin
Factors confirming China’s power status
Факторы, обуславливающие положение Китая как сверхдержавы
Autorzy:: Wowra, Paweł
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568257.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Asia
China
superpower
Азия
Китай
сверхдержава
Opis:: Nowadays it is no surprise to anyone that PRC is put on an equal footing with the USA. Current geopolitical situation is changing in inordinately dynamic way. The situation from a few years ago seems to be very different from what we have now. In a new, multipolar world China plays an increasing role. It has become the second world’s economy after USA. There are many reasons that contributed to the current situation and it is not possible to address all of them in one thesis. Nonetheless, the important thing is to understand the reasons why China is becoming a geopolitical power. The aim of this work is to analyze the strong and ceaselessly increasing China’s position at the national level. Firstly, the changes that occurred in China over the past 70 years were analyzed. Analysis of the historical context helps to understand the dynamics of China’s growth as well as immense potential of this country. The next part of the work addresses the events that took place in 21st century with particular focus on 2008 crisis as well as its policy and economic implications that are noticeable in the present day. This part of the work also includes the assessment of China’s dynamic development. In this work there is also a description of China’s One Belt, One Road Initiative. Financial institutions associated with initiative as well as the opportunities for Europe connected with huge funds were described. The work is based on the latest literature on the topic, online articles and statistics retrieved from People’s Republic of China’s official statistics website available in Chinese. The work shows that China plays an essential role in the new balance of power. Due to dynamic changes in the global balance of power China can become a leading superpower in the nearest future.
Ни для кого не новость, что в наше время Китайская Народная Республика находится на одной ступени развития с США. В нынешних условиях геополитическая ситуация меняется чрезвычайно динамично. Однако, буквально несколько лет назад ситуация кардинально отличалась от теперешней. В новом многополярном мире Китай играет все более важную роль – он становится второй крупнейшей мировой державой наряду с США. Причин нынешней ситуации много и все их невозможно учесть в одном исследовании. Важно, однако, понять причины и условия, благодаря которым Китай становится новой геополитической силой. Цель этой работы – многогранный анализ сильной и постоянно укрепляющейся позиции Китая на международной арене. В самом начале исследования были проанализированы изменения, которые произошли в Китае за последние 70 лет. Анализ исторического контекста помогает понять динамику развития Китая, а также неисчерпаемый потенциал этой страны. В дальнейшей части работы предметом рассмотрения являются события, происходящие уже в XXI веке, с особым акцентом на кризис 2008 года, а также его политических и экономических последствий вплоть до сегодняшнего дня. На этом этапе также проводится оценка динамичного экономического развития Китайской Народной Республики. Исследование также включает описание китайской инициативы Нового Шелкового пути. Далее представлено описание финансовых институтов, связанных с этим предприятием, а также большие возможности для Европы в связи с открывающимся для освоения новым объёмом финансовых средств. Исследование было создано на основе новейшей литературы по этой теме, онлайн статей и статистических данных, полученных с официального статистического веб-сайта Китайской Народной Республики, доступного на китайском языке. Исследование показывает, что Китай играет чрезвычайно важную роль в новой расстановке сил. Перед лицом динамичных изменений в мировом балансе сил, Китай может стать ведущей сверхдержавой уже в ближайшем будущем.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 3(18); 77-96
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Konflikt na Morzu Południowochińskim Zarys historyczny, omówienie problemów natury politycznej i prawnej ze szczególnym uwzględnieniem elementów polityki zagranicznej Chin
The South China Sea dispute: historical overview, discussion of problems of a political and legal nature with particular emphasis on elements of China’s foreign policy
Конфликт в Южно-Китайском море: исторический обзор, обзор правовых и политических трудностей с уделением особого внимания элементам внешней политики Китая
Autorzy:: Zuziak, Maciej
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568478.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: Asia
China
South China Sea
ASEAN
UNCLOS
Азия,
Китай
Южно-Китайское море
Ассоциация государств Юго-Восточной Азии (АSEАN)
Конвенция Организации Объединённых Наций (ООН) по морскому праву
Opis:: The South China Sea is one of the key interests of Chinese foreign policy. The author of the provided article will analyse geopolitical factors, including estimation of the total value of the resources of the South China Sea, further providing the reader with information about international law regulations regarding the analysed matter, as well as presenting the current situation on the South China Sea. During the realisation of said plan, the author will try to prove the thesis that the South China Sea is of utmost importance to the Republic of China, the thesis that international law is unable to resolve disputes arising from said sea, as well as the thesis that Chinese presence is gradually increasing on the South China Sea. After proving all of the highlighted theses, the author will present the most probable political forecast, as well as opinions presented in literature regarding this matter.
Южно-Китайское море – это одна из главных тем, связанных с внешеей политикой Китайской Народной Республики. Автор статьи сделает анализ геополитических взаимоотношений на Южно-Китайском море, в том числе определит общую ценность натуральных залежей этой акватории, а также юридическую ситуацию на море. Автор представит и постарается доказать тезис о том, что Южно-Китайское море – это одна из главных территорий в создании внешеей политики Китая. Кроме того, представит тезис, что юридическо-международные договоры не в состоянии разрешать конфликты на море. В статьи идёт речь также о увеличении присутствия Китайской Народной Республики в этом регионе. В конце концов автор представит возможные варианты развития ситуации и мнения учёных на эту тему.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2018, 3(18); 131-153
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Західна Євразія: пошук регіональної безпекової парадигми
Western Eurasia: the Search for a Regional Security Paradigm
Autorzy:: Bevzyuk, Evgen
Kotlyar, Olga
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/21151169.pdf
Data publikacji:: 2023-11-20
Wydawca:: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
Tematy:: США
ЄС
Китай
Росія
Україна
Азія
ОДКБ
НАТО
геополітика
імперія
регіон
конфлікт
безпека
Радянський Союз
війна
агресія
міжнародні відносини
пострадянській простір
корупція
зовнішня політика
USA
EU
China
Russia
Ukraine
Asia
CSTO
NATO
geopolitics
empire
region
conflict
security
Soviet Union
war
aggression
international war
post-traditional expanse
corruption
foreign policy
Opis:: У статті проаналізовано обставини формування нової безпекової парадигми у країнах Азії (колишні Радянські республіки – Вірменія, Киргизстан, Туркменістан, Таджикистан, Азербайджан, Узбекистан, Казахстан). Сутінки біполярності, на жаль, не відкрили нової якісної сторінки в системі регіональної безпеки. Глобальні соціально-економічні трансформації і політичні потрясіння додали політичної нестабільності й невизначеності. На цьому історико-політичному тлі війна Росії проти України стала точкою біфуркації для такого регіону, як Західна Євразія. Актуальність теми дослідження обумовлена міжнародно-політичними процесами, які сьогодні відбуваються на території колишнього Радянського Союзу. Безпековий формат колишніх республік Союзу за традицією розглядають переважно в регіональному – пострадянському геополітичному контексті. Тому при аналізі зовнішньополітичних особливостей регіону слід враховувати факт тривалого перебування азійських республік у складі СРСР. При цьому процес розпаду Радянського Союзу принципово не змінив специфічного статусу Росії у євразійському «Хартленді». Росію з південними республіками колишнього Союзу впродовж тривалого часу пов’язували узи загальної імперської історії, культури та цінностей. Утім, факт багаторічного перебування Азії під політичним дахом Російської імперії визначив парадигму патерналістського ставлення Росії до країн регіону та на багато років означив рамки регіональної безпекової парадигми. Регіональні політичні процеси є актуальною проблемою в системі дослідження процесів та явищ на пострадянському просторі, викликаючи зіткнення різних поглядів і практики. У центрі дослідження – проблема минулого та сучасності у країнах Азії (колишніх радянських республік) як міжнародних регіональних акторів та визначення можливих перспектив розвитку їхнього зовнішньополітичного сценарію. Мета дослідження – з’ясувати роль та місце країн Азії (колишніх республік СРСР) у процесі формування нової регіональної безпекової парадигми від моменту початку активної фази військової агресії Росії проти України. Об’єкт дослідження – Західна Євразія як сучасний регіональний феномен геополітики. Предмет дослідження – зовнішня політика сучасних країн Азії (колишніх Радянських республік) в умовах становлення нової парадигми міжнародних відносин та зростаючої конкуренції світових акторів у регіоні (США, ЄС, Китай, Росія).
The paper analyzes the circumstances of the formation of a new security paradigm in Asian countries (former Soviet republics - Armenia, Kyrgyzstan, Turkmenistan, Tajikistan, Azerbaijan, Uzbekistan, Kazakhstan). The twilight of bipolarity, unfortunately, did not open a new qualitative page in the system of regional security. Global socio-economic transformations and political upheavals have added to political instability and uncertainty. Against this historical and political background, Russia's war against Ukraine became a bifurcation point for such a region as Western Eurasia. The relevance of the research topic is determined by the international political processes that are taking place today in the territory of the former Soviet Union. The security format of the former republics of the Union is traditionally considered mainly in the regional - post-Soviet geopolitical context. Therefore, when analyzing the foreign policy features of the region, one should take into account the fact that the Asian republics were part of the USSR for a long time. At the same time, the process of the collapse of the Soviet Union did not fundamentally change the specific status of Russia in the Eurasian “Heartland”. For a long time, Russia and the southern republics of the former Soviet Union were bound by ties of common imperial history, culture and values. However, the fact that Asia has been under the political roof of the Russian Empire for many years has determined the paradigm of Russia's paternalistic attitude towards the countries of the region and for many years defined the framework of the regional security paradigm. Regional political processes are an urgent problem in the system of researching processes and phenomena in the post-Soviet space, causing a clash of different points of view and practice. The focus of the research is the problem of the past and present in the countries of Asia (former Soviet republics) as international regional actors and the determination of possible prospects for the development of their foreign policy scenario. The purpose of the study is to clarify the role and place of Asian countries (former republics of the USSR) in the process of forming a new regional security paradigm from the moment of the beginning of the active phase of Russia's military aggression against Ukraine. The object of research is Western Eurasia as a modern regional phenomenon of geopolitics. The subject of the study is the foreign policy of modern Asian countries (former Soviet republics) in the conditions of the formation of a new paradigm of international relations and the growing competition of world actors in the region (USA, EU, China, Russia).
Źródło:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings; 2023, 32; 81-105
2411-345X
2415-7198
Pojawia się w:: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "Китай" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język