Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "ідея" wg kryterium: Temat


Wyświetlanie 1-2 z 2
Tytuł:
The Concept of the Sixtiers in cultural discourse
Koncepcja pokolenia lat 60. w dyskursie kulturowym
Концепція шістдесятників у культурному дискурсі
Autorzy:
Poliszczuk, Jarosław
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31343599.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
Tematy:
ппокоління шістдесятників
концепція
інтелектуали
культурний дискурс
ідея
радянський період
pokolenie lat 60.
koncepcja
intelektualiści
dyskurs kulturowy
idea
okres sowiecki
Opis:
Autor artykułu śledzi kształtowanie się koncepcji pokolenia lat 60. – od przełomu lat 50. i 60. XX wieku po lata ostatnie – w dyskursie społeczno-kulturowym Ukrainy. Ten projekt pokoleniowy doznawał zarówno wzlotów, jak i upadków. Po wspaniałym debiucie pokolenia lat 60. i zadeklarowaniu przez nich idei sprawiedliwości oraz sprzeciwu wobec systemu totalitarnego nastąpił długi okres stagnacji oraz marginalizacji samej formacji. Zasłużoną satysfakcję po czasie trwałego milczenia przyniosła doba niepodległości Ukrainy, jednak „sześćdziesiątnicy” potrafili skorzystać z niej w różnej mierze, przeważnie w wymiarze politycznym. Jednakże w literaturze okresu Niepodległości ich obecność jest zaznaczona słabo, prawie symbolicznie. Zatem samorealizację artystyczną tego pokolenia wypada uznać za częściową, mimo że właśnie misja związana z promocją kultury była sednem koncepcji generacyjnej.
Автор простежує становлення концепції покоління шістдесятників – від кінця 1950-х до 2020-х років – у суспільно-культурному дискурсі України. Цей поколіннєвий проєкт мав свої перемоги і поразки. Після блискучого дебюту шістдесятників та декларації ідеї правди і спротиву щодо тоталітарної системи настав тривалий період застою та маргіналізації цієї формації. Сатисфакція за тривале мовчання стала можливою вже за доби незалежної України, але шістдесятники скористалися нею головно в політичній сфері. Однак у літературі періоду Незалежності їхня присутність доволі скромна, радше символічна. Таким чином, мистецька самореалізація цього покоління є лише частковою, незважаючи на факт, що саме культурниць- ка місія стала основою концепції генерації шістдесятих.
Źródło:
Studia Ukrainica Posnaniensia; 2022, 10, 2; 145-157
2300-4754
Pojawia się w:
Studia Ukrainica Posnaniensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Концепт краси у ранній творчості В. Винниченка
The concept of beauty in V. Vynnychenko’s early works
Autorzy:
Матвєєва (Matvieieva), Ольга (Olha)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177838.pdf
Data publikacji:
2022-03-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
криза християнської віри
вітальність
ідея
«доброзичливого егоїзму»
категорія огидного
теорія релятивності.
Christian faith crisis
vitality
«benevolent selfishness» idea
category of disgusting
theory of relativity
Opis:
The article reveals the specifics of artistic manifestation of the beauty concept based on V. Vynnychenko’s early works. This is due to the presence of a number of search lines in the writer’s interpretation of aesthetic and to a significant number of works representing current issues. Beauty is defined as a fundamental component of life in the works by V. Vynnychenko and several author’s plots of its comprehension are revealed. Firstly, it is found that in writer’s early works the characters experience a crisis of faith, emphasize the relativity of absolute truth and Christian ethics, rethink the concept of sin and sacred Christian commandments («Love your neighbour as yourself», «Do not deceive», «Do not kill», and «In the sweat of your brow, eat your bread»), professing dual moral standards and the idea of «benevolent selfishness». The writer places material values into the center of existence instead of spiritual Christian ones. The former acquire absolute status and most importantly are able to ensure the realization of the fundamental goal – to maintain vitality in the project of «fullness» of earthly existence. It is emphasized that in his early works, V. Vynnychenko substantiates the concept of «life-as-a-market», where you can get financial or moral compensation through «selling/buying/exchanging» valuables, among which female beauty is one of the fundamental values. The analysis confirms the idea that woman’s beauty and love are mercantilized due to the devaluation of spiritual values, they lose their ideal metaphysical essence and are transformed into ordinary goods and vital cycle of values components. That is closely connected with the problems of «exchange-purchase-sale» of the values, money cynicism and the interpretation of the family as an economic contract (the case of the story «The Poor People», dramas «Bazaar», «Young Blood», «Crucified»). In V. Vynnychenko’s art world, several search lines are connected with the category of beauty, particularly the problem of coordination of bodily, physically expressed female beauty with spiritual beauty in the context of «exchange of values». The author also experiments with the concept of free marriage, which is considered an alternative to an unhappy family as an economic project.
У статті досліджено специфіку художнього оприявлення концепту краси на матеріалі ранніх творів В. Винниченка, що зумовлено наявністю низки пошукових магістральних ліній у потрактуванні письменником естетичного та значної кількості творів, репрезентативних щодо актуалізованої проблематики. Визначено красу як засадничу складову буття у творчості В. Винниченка й виявлено кілька авторських сюжетів її осмислення. З’ясовано, що в художньому вимірі ранніх творів письменника герої переживають кризу віри, наголошують на відносності абсолютної істини та християнської етики, переосмислюють поняття гріха й сакральні християнські заповіді («Люби ближнього, як самого себе», «Не обдури», «Не вбий», «В поті лиця їж хліб свій»), сповідуючи двоїсті моральні стандарти та ідею «доброзичливого егоїзму». Замість духовних християнських цінностей митець ставить у центр буття матеріальні вартості, котрі здобувають абсолютний статус, а головне здатні забезпечити втілення засадничої мети – зберегти вітальність у проекті «повноти» земного буття. Акцентовано, що в ранніх художніх творах В. Винниченко обгрунтовує концепцію «життя-як-базар», на якому можна отримати фінансову або моральну компенсацію через «продаж /купівлю /обмін» цінностей-товарів, серед котрих одну із засадничих вартостей становить жіноча краса. В статті обгрунтовано, що внаслідок девальвації духовних вартостей краса жінки та її любов меркантилізуються, втрачають ідеальну метафізичну сутність, постають звичайним крамом на базарі життя, компонентом вітального колообігу цінностей, що щільно пов’язано із проблемами «обміну-купівлі‑продажу» вартостей, цинізму грошей, трактування сім’ї як економічного контракту (на матеріалі повісті «Голота», драм «Базар», «Молода кров», «Розп’яті»). Окреслено, що в художньому світі В. Винниченка з категорією краси пов’язана низка пошукових ліній, зокрема актуалізується проблема координації тілесної, фізично вираженої, жіночої вроди з духовною красою в контексті «обміну цінностями», а також відбувається експериментування з новою формою «вільного» шлюбу, який становить альтернативний варіант нещасливому подружжю, сім’ї як економічному проєкту.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 4(1); 33-42
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
    Wyświetlanie 1-2 z 2

    Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies