Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "экономическое сотрудничество" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-5 z 5
    Tytuł:
    Aktywizacja polityczno-ekonomiczna Rzeczypospolitej Polskiej w wybranych państwach Azji Środkowej jako odpowiedź na rozpoczęcie kolejnego etapu transformacji
    Political and economic activation of the Republic of Poland in selected Central Asian countries as a response to the beginning of the next stage of transformation
    Политическая и экономическая активизация Республики Польша в отдельных странах Центральной Азии как ответ на начало следующего этапа трансформации
    Autorzy:
    Pachucki-Włosek, Krystian
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2043247.pdf
    Data publikacji:
    2022-03-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Polska
    Kazakhstan
    Uzbekistan
    political cooperation
    economic cooperation
    Польша
    Казахстан
    Узбекистан
    политическое сотрудничество
    экономическое сотрудничество
    Opis:
    The main objective of the article is to present the political-economic relations between the Republic of Poland, the Republic of Kazakhstan and the Republic of Uzbekistan in 1991-2021. Fundamental research problems concern the issue of increasing partnership intensity. Ther main research questions are as follows: Is there a correlation between the transformation and reform measures undertaken by the authorities of Kazakhstan and Uzbekistan and the growing interest in deepening relations by the Republic of Poland?; Has the announcement of further liberalisation measures in Kazakhstan and Uzbekistan influenced the intensification of cooperation in political and economic aspects?; How has the perception of Poland by political dissidents in Kazakhstan and Uzbekistan changed over three decades? The primary research tools used in the paper were source and quantitative analysis. Statistical data, official announcements of state institutions and press articles were used as the material for the source analysis. Sorting them out, then analyzing them, allowed drawing conclusions. The quantitative analysis was used to assess the frequency of meetings of state leaders or parliamentary groups, changes in the volume of Polish exports and imports with the countries in question, and the increase in the number of Polish companies operating in the Kazakh and Uzbek markets.
    Основная цель статьи - представить политико-экономические отношения между Республикой Польша и Республикой Казахстан и Республикой Узбекистан в 1991-2021 гг. Фундаментальные проблемы исследования касаются вопроса роста интенсивности партнерства: существует ли взаимосвязь между преобразованиями и реформами, проводимыми властями Казахстана и Узбекистана, и растущим интересом к углублению отношений со стороны Республики Польша?; повлияло ли объявление о дальнейших мерах по либерализации в Казахстане и Узбекистане на активизацию сотрудничества в политическом и экономическом аспектах?; как изменилось восприятие Польши политическими диссидентами в Казахстане и Узбекистане за три десятилетия? Основными инструментами, использованными в работе, были источниковедческий и количественный анализ. В качестве материала для анализа источников были использованы статистические данные, официальные сообщения государственных учреждений и пресса. Количественный анализ использовался для оценки частоты встреч государственных лидеров или парламентских групп, изменений в объеме польского экспорта и импорта с рассматриваемыми странами и увеличения количества польских компаний, работающих на рынках Казахстана и Узбекистана. Дедуктивные рассуждения, с другой стороны, позволили подтвердить гипотезу, содержащуюся в названии статьи.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2022, 1(32); 129-154
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Threats to National Security Arising from Economic Cooperation with the People’s Republic of China
    Угрозы национальной безопасности, возникающие в результате экономического сотрудничества сКитайской Народной Республикой
    Autorzy:
    Matras, Tomasz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/2176057.pdf
    Data publikacji:
    2022-12-31
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    China
    economic cooperation
    national security
    security threat
    political pressure
    investment
    Китай
    экономическое сотрудничество
    национальная
    безопасность
    угроза безопасности
    политическое давление
    инвестиции
    Opis:
    In the last thirty years, China became one of the most important elements of the global economy. China is one of the leading investor countries. In 2020, the value of outward Foreign Direct Investment from China amounted to approximately 153.71 billion U.S. dollars. Therefore, the threat of making other countries dependent on Chinese pressure is growing. Chinese leaders tend to use the potential benefits of cooperation with them as a bargaining card in relations with other countries – both developing and developed. This research article aims to present aspects of economic cooperation with China that are usually overlooked in public discourse and to arouse the reader’s interest in the subject. This article is largely descriptive, based on scientific studies and analyses of Polish and foreign researchers. The author has used historical, comparative, and monographic methods in his research.
    Китай за последние тридцать лет стал одним из важнейших элементов мировой экономики. Китай является одной из ведущих стран-инвесторов. В 2020 году стоимость исходящих прямых иностранных инвестиций из Китая составила около 153,71 миллиарда долларов США. Поэтому угроза попадания других стран в зависимость от давления Китая растет. Китайские лидеры склонны использовать потенциальные выгоды от сотрудничества с ними в качестве разменной карты в отно шениях с другими странами – как развивающимися, так и развитыми. Цель данной научной статьи – представить те аспекты экономического сотрудничества с Китаем, которые обычно упускаются из виду в публичном дискурсе, и пробудить интерес читателя к этой теме. Данная статья носит в значительной степени описательный характер и основана на научных исследованиях и анализе польских и зарубежных ученых. В своем исследовании автор использовал исторический, сравнительный и монографический методы.
    Źródło:
    Studia Orientalne; 2022, 4(24); 40-55
    2299-1999
    Pojawia się w:
    Studia Orientalne
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Polska a Republika Korei: ogniwa współpracy
    Autorzy:
    Mencel, Marian Tadeusz
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568884.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Republic of Korea
    political contacts
    economic cooperation
    trade
    direct foreign investments
    cultural cooperation
    Республика Корея
    политические контакты
    экономическое сотрудничество
    торговый обмен
    прямые иностранные инвестиции
    культурное сотрудничество
    Opis:
    Relations of Poland with the Korean Peninsula countries are determined by liberal paradigm set on the development of economic cooperation, especially in the areas of relations with the Republic of Korea, strengthened by the development of cultural relations. South Korea is an important partner of Poland and the development of bilateral cooperation should mainly be concentrated in the areas of modern technologies, environment protection and power industry. Polish foreign policy is oriented on winning direct foreign investments, access to up-todate technologies and winning trade areas for Polish products, mainly from agricultural sector.
    Отношения Польши со странами Корейского полуострова определяются либеральной парадигмой, основывающейся на развитии экономического сотрудничества и тесных контактов с Республикой Корея, которое сопровождается усилением культурных связей. Южная Корея является важным партнером Польши, а развитие двухстороннего сотрудничества должно концентрироваться, прежде всего, на сферах современных технологий, защиты окружающей среды и энергетики. Польская внешняя политика направлена на привлечение прямых иностранных инвестиций, получение доступа к современным технологиям, а также на поиск рынков сбыта для польских товаров, в частности, сельскохозяйственной продукции.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2016, 1(10); 112-138
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Mołdawia i Ukraina między Federacją Rosyjską i Unią Europejską Aspekt gospodarczy
    Autorzy:
    Kotulewicz - Wisińska, Karolina
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/568556.pdf
    Data publikacji:
    2017
    Wydawca:
    Wydawnictwo Adam Marszałek
    Tematy:
    Ukraine
    Moldova
    European Union
    Russian Federation
    trade
    foreign direct investment
    economic cooperation
    Украина
    Молдова
    Европейский Союз,
    Российская Федерация
    внешняя торговля
    прямые иностранные инвестиции
    экономическое сотрудничество
    Opis:
    The development objective of the article is to present in the last fifteen years the level of economic relations of Moldova and Ukraine with the Russian Federation and the European Union. In connection with this study it was covered by the value of the trade of Moldova and Ukraine with the European Union and the Russian Federation, as well as the volume of the foreign direct investments EU and Russia in the Moldovan and Ukrainian economy.
    Целью разработки статьи является представление в последнем пятнадцатилетии уровня экономических связей Молдовы и Украины с Российской Федерацией и Европейским Союзом. В связи с этим исследованием была охвачена величина торгового оборота Молдавии и Украины с Европейским Союзом и Российской Федерацией, а также объем внешних прямых инвестиций ЕС и РФ в молдавской и украинской экономике.
    Źródło:
    Nowa Polityka Wschodnia; 2017, 2(13); 60-81
    2084-3291
    Pojawia się w:
    Nowa Polityka Wschodnia
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Агропродовольчий потенціал співробітництва у форматі Україна-Польща
    Rolno-spożywczy potencjał współpracy Ukrainy z Polską
    Agri-Food Potential of Cooperation between Ukraine and Poland
    Агропродовольственный потенциал сотрудничества между Украиной и Польшей
    Autorzy:
    Zinchuk, Tetyana
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/509018.pdf
    Data publikacji:
    2016
    Wydawca:
    Akademia Finansów i Biznesu Vistula
    Tematy:
    агропродовольчий потенціал
    потенціал
    європейська інтеграція
    ресурси
    експорт
    імпорт
    співробітництво
    potencjał rolno-spożywczy
    integracja europejska
    eksport
    import
    potencjał
    zasoby
    współpraca gospodarcza
    agri-food potential
    economic cooperation
    European integration
    export
    potential
    resources
    агропродовольственный потенциал
    европейская интеграция
    импорт
    потенциал
    ресурсы
    экономическое сотрудничество
    экспорт
    Opis:
    Досліджено теоретично-економічну сутність категоріального апарату «агропродовольчий потенціал» і методологічні підходи до розуміння понять «ресурси», «потенціал» та їх відмінності. Встановлено, що зв’язок між ресурсами та потенціалом є органічним та необхідним для досягнення високих результатів економічної діяльності підприємств, працівників, галузі та суспільства в цілому. Оцінено умови формування, розвитку та характерні риси агропродовольчого потенціалу України у процесі здійснення економічних трансформацій і аграрних реформ. Виділено проблеми, що гальмують процес адаптації аграрного сектора України до вимог ЄС, серед яких: стандарти якості та безпечності продуктів харчування, недостатність державної підтримки виробників агропродовольчих товарів, невідповідність державної аграрної політики принципам та нормам САП ЄС. В основу співробітництва в аграрній сфері між Україною та Польщею покладено основні засади євроінтеграційної стратегії України, які містяться в Угоді про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Виявлені основні напрями експортно-імпортної діяльності в аграрному секторі економіки з орієнтацією на світові ринки, ринки країн-членів ЄС, зокрема Польщі. Виділені пріоритети взаємної торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Польщею.
    Zbadano teoretyczno-ekonomiczną istotę kategorii „potencjał rolno-spożywczy” i podejścia metodologiczne do definicji takich pojęć jak „zasoby” i „potencjał”, a następnie zidentyfikowano różnic między nimi. Ustalono, że organiczny związek między pojęciami „zasoby” i „potencjał” jest niezbędnym warunkiem osiągnięcia wysokich wyników działalności ekonomicznej przedsiębiorstw, pracowników, branży i społeczeństwa jako całości. Dokonano oceny warunków kształtowania, rozwoju i najbardziej charakterystycznych cech potencjału rolno-spożywczego Ukrainy w procesie realizacji przeobrażeń gospodarczych i reform rolnych. Zidentyfikowano problemy, które spowalniają proces adaptacji sektora rolnego gospodarki Ukrainy to wymogów UE. Wśród nich akcent położono na następujące kwestie: normy jakości i bezpieczeństwa żywności, niedostateczny stopień udziału państwa i wsparcia producentów artykułów rolno-spożywczych, niezgodność polityki rolnej państwa z ustalonymi w UE zasadami i normami Wspólnej Polityki Rolnej (WPR UE). Analizę kierunków współpracy w sferze agrarnej między Ukrainą i Polską oceniono z pozycji eurointegracji, której podstawy rozwoju wprowadzono do Porozumienia o strefie wolnego handlu Ukrainy z UE. Zidentyfikowano najbardziej priorytetowe i perspektywiczne kierunki działalności eksportowo-importowej między Ukrainą i Polską w sektorze rolnym gospodarki.
    In her article, the author researched the theoretical and economic essence of the category called “agri-food potential” and methodological approaches to the definition of such notions as “resources” and “potential” with a further identification of differences between them. There is ascertained that the organic relationship between the notions “resources” and “potential” is an indispensable condition for achievement of high results of the economic activity of enterprises, employees, the branch, and the society as a whole. The author assessed the terms and conditions for formation, development, and the most characteristic features of the Ukrainian agri-food potential in the process of implementation of economic transformations and agricultural reforms. She identified the problems slowing down the process of adaptation of the agricultural sector of the Ukrainian economy to the EU’s requirements. Among them, the emphasis is made on the following issues: standards of food’s quality and safety, insufficiency of the state’s participation and support provided for food producers, incompliance of the state’s agricultural policy with the set forth in the EU rules and standards of the Common Agricultural Policy (CAP EU). The analysis of the directions of cooperation in the agricultural sphere between Ukraine and Poland is evaluated from the position of European integration whose developmental bases are included into the Agreement on the Zone of Free Trade between Ukraine and the EU. The author identified the most preferential and perspective directions of exports and imports between Ukraine and Poland in the agricultural sector of the economy.
    Исследованы теоретико-экономическая сущность категориального аппарата «агропродовольственный потенциал» и методологические подходы к определению таких понятий, как «ресурсы», «потенциал» с последующим выявлением отличий между ними. Установлено, что органическая связь между понятиями «ресурсы» и «потенциал» является необходимым условием для достижения высоких результатов экономической деятельности предприятий, работников, отрасли и общества в целом. Проведена оценка условий формирования, развития и наиболее характерных черт агропродовольственного потенциала Украины в процессе осуществления экономических трансформаций и аграрных реформ. Выявлены проблемы, которые замедляют процесс адаптации аграрного сектора экономики Украины к требованиям ЕС. Среди них акцент сделан на следующих: стандарты качества и безопасности продуктов питания, недостаточность государственного участия и поддержки производителей агропродовольственных товаров, несоответствие государственной аграрной политики установленным в ЕС правилам и нормам единой аграрной политики (ОАП ЕС). Анализ направлений сотрудничества в аграрной сфере между Украиной и Польшей оценен с позиции евроинтеграции, основы развития которой заложены в Соглашение о Зоне свободной торговли Украина-ЕС. Выявлены наиболее приоритетные и перспективные направления экспортно-импортной деятельности между Украиной и Польшей в аграрном секторе экономики.
    Źródło:
    Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula; 2016, 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy; 285-300
    2353-2688
    Pojawia się w:
    Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-5 z 5

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies