Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

Wyszukujesz frazę "concept," wg kryterium: Temat


Tytuł:
Лінгвосинергетична модель концепту
Linguosynergetic model of a concept
Autorzy:
Молгамова (Molhamova), Лілія (Liliia)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177699.pdf
Data publikacji:
2022-09-30
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
концепт
структура концепту
лінгвосинергетика
атрактор
фрактальність
concept
concept structure
linguosynergetics
attractor
fractality
Opis:
The article focuses on linguosynergetic aspects of a concept as a cardinal unit of the conceptual picture of the world. This notion is so far the central and most controversial concept of modern linguistics, characterized by ambiguity of its interpretation, which indicates the diversity of its features and properties. The research deals with the structure of a concept aiming at making up such a universal model which would cater for all aspects and peculiarities of concept in linguistics. We believe that any definition of the concept should be embedded in its structure and correlate with all its features and properties. We state that structuring the concept in the form of a linguosynergetic model highlights not only the characteristics of the “original”, the hierarchy of its components, but the change of modes of its existence due to the fact that linguosynergertics suggests unique language of concept investigation. Guided by the laws of synergetics, we have built an integral scientific linguistic-synergetic model of the concept. Using the categorical-conceptual apparatus of synergetics in linguistics, we explained the mechanisms of self-regulation of the concept as a spontaneous equipment of the structure of a homeostatic hierarchical complex organized open nonlinear system. During the study, we proved the fractality of the concept and came to the conclusion that the fractality of the concept is manifested in the self-similarity of its structural elements: lexical-semantic variants (microfractals) in the process of their functioning can grow indefinitely thematically and become more complicated (or, conversely, collapse), while leaving an organized form. Recursiveness (recurrence) is manifested at the level of content (repeating the topic) and at the level of its reflection (repeating the form of presentation of information). Each microfractal can function autonomously. At the same time, the property of selfsimilarity ensures the fulfillment of the law of unity in diversity and generates a holistic perception of the concept.
У статті розглядаються лінгвосинергетичні аспекти концепту як кардинальної одиниці концептуальної картини світу. Цей термін є центральним і найбільш суперечливим поняттям сучасної лінгвістики, що характеризується неоднозначністю його тлумачення і свідчить про різноманітність ознак і властивостей. Дослідження присвячене структуруванню концепту у вигляді універсальної моделі, яка б врахувала всі аспекти та особливості поняття в лінгвістиці. Ми вважаємо, що будь-яке визначення концепту має бути закладено в його структуру і співвідноситися з усіма його ознаками та властивостями. Ми стверджуємо, що структурування концепту у вигляді лінгвосинергетичної моделі висвітлює не лише характеристики «оригіналу», ієрархію його компонентів, а й зміну способів його існування через те, що лінгвосинергетика пропонує унікальну мову дослідження концепту. Керуючись законами синергетики, ми побудували цілісну наукову лінгвосинергетичну модель концепту. Зважаючи на той факт, що категоріальний апарат синергетики може бути застосований у лінгвосинергетиці за допомогою загально-метафоричного опису досліджуваних об’єктів, такі поняття синергетики як атрактор і фрактальність можуть виступати повноцінними інструментами лінгвістики та можуть бути застосованими при дослідженні концепту, бо мають справу з суто когнітивно-вербальними структурами. В атракторі розміщена найістотніша інформація й найважливіші смисли, які притягують і структурують смисли навколо себе. Це параметр управління, організуючий початок, сприятливий фактор самоорганизації системи, її переходу у новий, узгоджений, відносно стабільний стан. Фрактал – головний конструктор синергетики, явище масштабної інваріантності, коли наступні форми самоорганізації систем нагадують за своєю будовою попередні. Використовуючи категоріально-понятійний апарат синергетики в лінгвістиці, ми пояснили механізми саморегуляції концепту як спонтанного устаткування структури гомеостатичної ієрархічної складно організованої відкритої нелінійної системи. У ході дослідження ми довели фрактальність поняття та дійшли висновку, що фрактальність поняття проявляється у самоподібності його структурних елементів: лексико-семантичні варіанти (мікрофрактали) у процесі свого функціонування зростають необмежено тематично і ускладнюються (або, навпаки, руйнуються), залишаючи при цьому організовану форму. Рекурсивність (повторюваність) виявляється на рівні змісту (повторюється тема) й на рівні його відбиття (повторюється форма викладення інформації). Кожен мікрофрактал може функціонувати автономно. Водночас властивість самоподібності забезпечує виконання закону єдності в різноманітності та породжує цілісне сприйняття концепту.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 6(3); 27-34
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна
The origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein
Autorzy:
Kaliuzhna, Yuliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1179261.pdf
Data publikacji:
2020-11-24
Wydawca:
Ateneum - Akademia Nauk Stosowanych w Gdańsku
Tematy:
concept
conceptosphere
picture of the world
inoculture
"language game"
"natural language"
author's concept
national concept
концепт
концептосфера
картина світу
інокультура
«мовна гра»
«природна мова»
авторський концепт
національний концепт
Opis:
The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.
У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.
Źródło:
Forum Filologiczne Ateneum; 2020, 8, 1; 395-415
2353-2912
2719-8537
Pojawia się w:
Forum Filologiczne Ateneum
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Образ учителя в творчестве Ивана Вазова: между просветительским культом и позитивизмом
The image of the teacher in Ivan Vazov’s works: between the englightenment cult and positivism
Autorzy:
Чавдарова, Дечка
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/968504.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
Вазов
учитель
концепт
позитивизм
teacher
concept
positivism
Vazov
Opis:
Объектом анализа в статье является концептуализация учителя в творчестве Ивана Вазова. В произведениях, воскрешающих эпоху Возрождения ХІХ века и национально-освободительной борьбы против османского рабства, открываем идею высокой миссии учителя как просветителя народа, знаковое превращение учителя в революционера, но и примеры зависимой позиции учителя в социуме. Особое внимание уделяется образу учителя в романе „Казаларская царица”, в котором идея позитивизма (народничества) о скромном, упорном труде учителя для культурного развития общества сочетается с элементами утопического дискурса. На основе наблюдений над интерпретацией темы учителя в творчестве Вазова приходим к выводам о роли писателя в конструировании концепта учитель в болгарской культуре.
The subject of the present analysis is the conceptualisation of the figure of the teacher in Ivan Vazov’s works. Evoking the epoch of Bulgarian National Revival and the 19th-century struggle against the Ottoman yoke, his books convey the idea of the teacher’s high mission as people’s enlightener, show the transformation of the teacher into a revolutionary, but also give examples of injustice suffered by the teacher from public authorities. In the paper, particular attention is paid to the image of the teacher in Vazov’s novel “Kazalarskaya tsaritsa” (“The Empress of Kazalar”), where the utilitarian idea of modest, persistent teaching work for the cultural development of the people blends with elements of utopian discourse. On the basis of these observations a conclusion is formulated about Vazov’s role in constructing the concept of the teacher in Bulgarian culture.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica; 2015, 08; 51-60
1427-9681
2353-4834
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Языковая репрезентация базовой эмоции гнев в русском и белорусском языках
Language representation of the basic emotion anger in Russian and Belarusian
Autorzy:
Чернышова, Людмила
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2032777.pdf
Data publikacji:
2020-12-30
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
концептуализация
концепт
метафора
базовые эмоции
гнев
conceptualization
concept
metaphor
basic emotions
anger
Opis:
The article analyzes and structures the words and expressions used to designate and describe this emotion in the Russian and Belarusian languages from the point of view of the cognitive model of anger hidden in the semantics of the language, as they are the result of the conceptualization of the phenomenon and are the ideal object for explication of national and cultural meanings.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2020, 20; 189-198
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Християнські сакральні символи у просторово-часовому континуумі поетичного мовлення українського письменника Юрія Андруховича
Autorzy:
Horodets’ka, Veronika
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1788600.pdf
Data publikacji:
2020-08-31
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
anthropological linguistics
linguistics
concept
linguistic worldview
антропологічна лінгвістика
лінгвокультурологія
концепт
мовна картина світу
Opis:
This article explores the linguistic worldview of a Ukrainian poet – postmodernist Yuriy Andrukhovytch – realized through the concept of “Christian sacred symbols” analyzed from the perspective of anthropological and cognitive aspects of lingual and cultural studies. It defines the essence and the ways of implementing the concept in the spatio-temporal continuum of poetry collection “India” as well as highlights the role of man in the poet’s imaginary world through the archetypes of the world culture and decodes symbolic meaning of cultural context of the author’s works. Contrary to a generally accepted view that the earth is round, spatial reality for the author turns out to be a planet which resembles a cake, a fl at surface, a desert, a kingdom and a bridge. The sky is seven crystal hemispheres, out lining the heavenly space with stars and planets fixed at each level. The space is represented by such geographical notions as East Asia, India, China, the river Nile. The author of the article supposes that India becomes for the writer the embodiment of our civilization at all times of mankind, another way to present man in the space of eternity, and a kind of life philosophy. The synthesis of pagan, Jewish, Hindu, Muslim and Christian ideas about man’s place in the world and his moral peace, happiness and overall love is represented by such symbols as angels, harpes, gehennr hell hrifony, dragons, percale books, lilies, honey, pythons, fl ags, birds, reptiles, saints, timpani, newts, tulips, furies, devils, Yuri’s sword, Yasmin and others.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 29-39
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ризома как принцип организации прецедентных феноменов и лингвокультурных концептов
Rhizome as the principle of organization of precedent phenomena and linguistic and cultural concepts
Autorzy:
Chalakova, Tatyana
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/968174.pdf
Data publikacji:
2015
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
linguistic and culture
rhizome
concept
archetype
semantic reflex
лингвокультурология
ризома
концепт
архетип
семантический
рефлекс
Opis:
The article discusses the possibility of describing semantic relations of words and their etymology on the example of the fragments that form a semantic field of precedent phenomenon Cain and linguistic-cultural concept of deceit through the rhizome. Rhizome is one of the ways of organization of complex systems, unstructured and nonlinear way, leaving open the possibility to realize their inner potential to self-configuring. The report illustrates that the rhizome serves as a model of unconscious mental processes, characterized by the absence of tree structure, and a model of semantic relations of words, their etymology and their semantic changes. The concept of rhizomes can be applied to the description of non-system differences, unable clearly opposed each to other by the presence or absence of any characteristic. By analogy with the process of interaction of abstract-logical and intuitive thinking linguistic rhizome is characterized with the flow of opposite structures.
В статье рассматриваются возможности описания семантических связей слов и их этимологии на примере фрагментов, формирующих семантическое поле прецедентного имени Каин и лингвокультурного концепта коварство через понятие ризома. Ризома представляет собой один из способов организации сложных систем, некий внеструктурный и нелинейный способ, оставляющий открытой возможность для реализации их внутреннего потенциала самоконфигурирования. Показано, что ризома служит моделью бессознательных ментальных процессов, характеризующихся отсутствием древовидной структуры, а также моделью семантических связей слов, их этимологии и изменений их семантики. Понятие ризомы можно применить к описанию несистемных различий, неспособных четко противопоставляться друг другу по наличию или отсутствию какого-либо признака. По аналогии с процессом взаимодействия абстрактно-логического и интуитивного мышления для лингвистических ризом характерны перетекания оппозициональных структур.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2015, 11; 29-36
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського
Specificity of the artistic conceptualization of the day period in small prose by M. Vinhranovskyi
Autorzy:
Скидан (Skydan), Марина (Maryna)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/2177487.pdf
Data publikacji:
2022-12-31
Wydawca:
Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:
суперконцепт
природний час
концептосфера
темпоральність
ідіостиль
концепт
superconcept
natural time
conceptosphere
temporality
idiostyle
concept
Opis:
In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.
У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.
Źródło:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe; 2022, 7(4); 31-38
2543-9227
Pojawia się w:
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Вербализация концепта «народ» в программных материалах политических партий
Verbalization of the concept of “nation” in program materials of political parties
Autorzy:
Szymula, Robert
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1832553.pdf
Data publikacji:
2019-11-22
Wydawca:
Uniwersytet w Białymstoku. Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku
Tematy:
дискурс
политический дискурс
программные материалы
предвыборные материалы
политическая партия
концепт
discourse
political discourse
program materials
election materials
political party
concept
Opis:
The article is devoted to the analysis of the concept of “nation” characteristic for Russian political discourse, verbalized in electoral programs of the largest political parties. The realization of this concept of “nation” is served by various lexical units (neutral and related to emotional connotations). Various characteristics of the concept are updated in the awareness of voters. They refer to fundamental values, to basic psychological needs of every citizen, to patriotic feelings. The examined attributes are related to the structure of program materials: political parties build the picture of reality in the country based on the contrasts: “bad situation today – improvement in the future when the party wins the election”, what can affect the emotions of the recipients.
Źródło:
Studia Wschodniosłowiańskie; 2019, 19; 387-399
1642-557X
Pojawia się w:
Studia Wschodniosłowiańskie
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Sakralne elementy w staropolskim zbiorze Daniela Bratkowskiego „Świat po części przeyzrzany”
Sacral Elements in the Old Polish Book ‘Partly Revised World’ by Daniel Bratkowski
Сакральные элементы в древнепольском сборнике Даниила Братковского «Мир , по частям рассмотренный» [«Świat po części przeyzrzany»]
Autorzy:
Baj, Olena Sergìїvna (Olena Baj)
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/440998.pdf
Data publikacji:
2013
Wydawca:
Fundacja Naukowa Katolików Eschaton
Tematy:
Baroque
concept
a satirical collection
worldview
the humanistic concept
sacral element
Daniel Bratkowski (ca. 1640.-1702)
barok
koncept
zbiór satyryczny
światopogląd
koncepcja humanistyczna
sakralny element
Daniel Bratkowski (ok. 1640-1702)
барокко
концепт
сатирический сборник
мировоззрение
гуманистическая концепция
сакральный элемент
Даниил Братковский (пр. 1640-1702)
Opis:
In an old poetic Polish collection “Świat po części przeyzrzany” (‘Partly revised world’) you will come across sacral elements which have not yet been studied by scientists as an important aspect of the work of Daniel Bratkowski. The goal of this paper is to systematize hierophanies in Bratkowski’s poems and to analyze them according to their content and form used in the texts. This only book of poetry by Daniel Bratkowski was released in large numbers in Krakow in 1697 and became a manifesto of his worldview. It is a satirical look at the monarchical world ruled by injustice, bribery, lure, and not by moral and Christian values. The poet judged the social order, which was the beginning of his public protest and led to his martyrdom (death), for political reasons. In his poetry Daniel Bratkowski presented the world of Volyn, which was divided into different social strata within a national context, which allows for the analysis of its specific universalism. His poetic images defy heaven and hell, life on earth and eternal life, true and false faith, the Church and society, the court of the world and the court of God. The righteous expect to be rewarded in the heavenly palaces where God equals everything and provides true gifts. Sacral elements in the poems of Daniel Bratkowski are most often presented in the form of a complex concept that can be divided into metaphorical, toponymic, allegorical, hyperbolic concepts, etc. This set of rhetoric measures serves to show the majesty of God as the Creator of all things, in which humanistic desires of man are reflected. The issue of the sacrality assumes that a writer belongs to the world of religion, which he wants to see as being clear and unwavering. Analyzed and systematized sacral elements allow for the continuation of research on the universal dimension of Daniel Bratkowski’s work and make his poems up to date.
W staropolskim zbiorze poetyckim pt. Świat po części przeyzrzany znajdują się elementy sakralne, które dotychczas nie były badane przez naukowców jako ważny aspekt twórczości Daniela Bratkowskiego. Celem artykułu badawczego jest systematyzacja hierofanii w wierszach Bratkowskiego oraz ich analiza według treści i formy stosowanej w tekstach. Jedyna książka poetycka Daniela Bratkowskiego pt. Świat po części przeyzrzany została wydana przez autora w dużym nakładzie w Krakowie w 1697 r. i stała się manifestem jego światopoglądu. Jest to satyryczne spojrzenie na monarchiczny świat, w którym rządzi niesprawiedliwość, przekupstwo, pożądliwość, ale nie wartości moralne i chrześcijańskie. Poeta osądził ówczesny porządek społeczny, co stało się początkiem jego protestu publicznego i doprowadziło go do śmierci z powodów politycznych. Daniel Bratkowski w swojej poezji przedstawiał świat Wołynia. Jego obrazy poetyckie przeciwstawiają niebo – piekłu, życie wieczne – życiu ziemskiemu, wiarę prawdziwą – wierze fałszywej, Kościół – społeczeństwu (świeckiemu), Sąd Boży – sądowi ziemskiemu. W niebie na sprawiedliwych oczekuje nagroda w niebiańskich pałacach, gdzie Bóg wszystkich ich zrówna i udzieli im prawdziwych darów. Elementy sakralne w wierszach Daniela Bratkowskiego najczęściej są przedstawione w formie złożonego konceptu, który można podzielić na następujące kategorie: koncepty metaforyczne, toponimiczne, alegoryczne, hiperboliczne itp. Wymieniony zestaw środków retorycznych służy ukazaniu potęgi Boga jako Stwórcy wszechrzeczy, w którym znajdują swoje odbicie humanistyczne pragnienia człowieka. Kwestia sakralności zakłada przynależność pisarza do świata religii, którą chciałby widzieć jako czystą i niezachwianą. Zanalizowane i usystematyzowane elementy sakralne pozwalają na kontynuację badań uniwersalnego wymiaru twórczości Daniel Bratkowskiego i aktualizują jego wiersze.
В древнепольском сборнике «Świat po części przeyzrzany» [«Мир , по частям рас- смотренный»] до сих пор остаются неисследованные сакральные элементы, являющиеся важным аспектом творчества Даниила Братковского. Целью научной статьи является система- тизация иерофаний в стихотворениях Братковского, анализ их содержания и формы, использо- ванных в тексте. Единственное собрание поэтических сочинений Даниила Братковского «Świat po części przeyzrzany» [«Мир , по частям рассмотренный»] было издано писателем большим тира- жом в Кракове в 1697 г. и представляло собой воплощение его мировоззрения. Это сатириче- ское изображение мира монархии, в котором царят несправедливость, взяточничество, похоти, а не моральные и христианские ценности. Поэт осуждал социальный порядок своего времени, что стало началом его общественного протеста и привело к смерти с политических мотивов. Даниил Братковский в своих стихотворениях представлял мир Волыни. Его поэтиче- ские образы противопоставляют небо – аду, жизнь вечную – жизни земной, настоящую веру – ложной вере, Церковь – обществу (мирскому), Суд Божий – суду земному. В небе справедли- вые удостоятся вознаграждения в небесных дворцах, где Бог всех их сделает равными и воз- даст им за все. Сакральные элементы в стихотворениях Даниила Братковского чаще всего представ- лены в виде комплексных концептов, которые можно разделить на следующие категории: концепты метафорические, топонимические, аллегорические, гиперболические и др. Указан- ный перечень риторических средств отображает силу Бога как Творца всего сущего, в нем также отображены гуманистические стремления человека. Проблема сакральности показывает отношение писателя к миру религии, которую он жаждет видеть чистой и непоколебимой. Проанализированные и систематизированные сакральные элементы содействуют продолжению исследований универсального измерения творчества Даниила Братковского и открывают его современному миру
Źródło:
Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education; 2013, 4(4); 83-96
2299-9922
Pojawia się w:
Religious and Sacred Poetry: An International Quarterly of Religion, Culture and Education
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Лексико-семантичне моделювання: переваги та перспективи
Lexical-semantic modelling: advantages and prospects
Autorzy:
Ястремська, Тетяна
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/26850480.pdf
Data publikacji:
2023
Wydawca:
Poznańskie Towarzystwo Przyjaciół Nauk
Tematy:
dialects of the Ukrainian language
modelling
dialectal worldview
concept
top / bottom
говори української мови
моделювання
діалектна картина світу
концепт
верх / низ
Opis:
У статті запропоновано авторську концепцію лексико-семантичного моделювання українського діалектного континууму від абстрактної моделі до реальної репрезентації, на підставі якого зроблено спробу реконструювати фрагмент діалектної картини світу – її вертикальну вісь, пов’язану з опозицією верх / низ, кожен із компонентів якої кваліфіковано як концепт. Застосовано системний підхід до аналізу діалектних явищ, спроєктований на семантику, а передусім на виявсемантичних трансформацій. Обґрунтовано важливість лексико-семантичного моделювання не лише для аналізу семантичних процесів, а й для репрезентації когнітивного простору, результатом якого є моделювання діалектноїкартини світу. Зазначено основні засади й переваги моделювання як методу, а також результати й перспективи дослідження. Корпус джерел сформували діалектні й етнографічні тексти, словники, регіональні атласи та записи діалектного мовлення носіїв говорів української мови, а також історичні словники, які документують семантичні зміни в часі.
This article presents the author’s conception of the lexical-semantic modelling of the Ukrainian dialectal space from the abstract model to the actual representation. The fragment of the dialectal worldview – its vertical axis connected with the opposition of concepts top / bottom – was reconstructed on the basis of the lexical-semantic modelling of dialectal phenomena. A systematic approach to the analysis of dialect phenomena was suggested; it is projected on semantics, and above all on the detection of semantic transformations. The importance of the lexical-semantic modelling not only for the analysis of the semantic processes butalso for the representation of the cognitive space (the result of which is the modelling of the dialectical worldview) was justified. The main principles and advantages of modelling as a method and the results and prospects of the research are indicated. The sources of the study are historical and regional dictionaries and texts, as well as linguistic atlases. Based on the analysis of historical sources and manuscripts of the Ukrainian language, semantic changes were recorded at different historical stages.
Źródło:
Gwary Dziś; 2023, 16; 65-81
1898-9276
Pojawia się w:
Gwary Dziś
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Konceptualna sfera surżyka w ukraińskim dyskursie naukowym i medialnym
Концептосфера суржику в українському науковому та медійному дискурсі
Autorzy:
Rysicz-Szafraniec, Julia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/31233740.pdf
Data publikacji:
2022
Wydawca:
Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
Tematy:
surzhyk
concept
conceptual sphere
scientific discourse
media discourse
surżyk
koncept
konceptosfera
dyskurs naukowy
dyskurs medialny
суржик
концепт
концептосфера
науковий дискурс
медіадискурс
Opis:
Niniejszy tekst jest poświęcony przedstawieniu konceptosfery ukraińsko-rosyjskiej mieszaniny językowej surżyk w dyskursie naukowym oraz tekstach medialnych, wyeskcerpowanych z pewnych kanałów i vlogów YouTube’a, gdzie poruszano dany temat. W celu pozyskania wywodów o relacjach między obu dyskursami w płaszczyźnie konceptualnej prezentacji w nich surżyka użyto semantycznej a następnie argumentacyjnej analizy aktów mowy. Porównując konceptualne wypełnienie pola surżyk w dyskursie naukowym i medialnym, odnotowano różnicę w werbalizacji składowych konceptów badanej sfery pojęciowej, takich jak język, funkcje, ocena, przyszłość. Słowa klucze: surżyk, koncept, konceptosfera, dyskurs naukowy, dyskurs medialny.
Анотація: Статтю присвячено висвітленню питання концептуальної сфери українсько-російського змішаного мовлення суржик у науковому дискурсі та в медіатекстах з окремих ютуб-каналів і влогів, де порушувано досліджувану тему. З метою з’ясувати характер взаємин між обома дискурсами у площині концептуальної презентації суржику застосовано семантичний та арґументаційний методи аналізу. У підсумку виявлено, що на рівні вербалізації певних складників у межах концептосфери суржик медіатексти засвідчують відмінність порівняно до наукових текстів, особливо в наповненні таких концептів-складників, як мова, функції, оцінка та майбутнє.    
This text is dedicated to the presentation of the concept of the Ukrainian-Russian mixed language named surzhyk in scientific discourse and media texts published by certain YouTube channels and vlogs in which the subject was discussed. The semantic and then argumentative analysis of the speech act was used to obtain statements about the relationships between the two discourses at the level of conceptual representation of surzhyk. Comparing the conceptual filling of the field in scientific and media discourses reveals a difference in the verbalization of the conceptual elements of the studied sphere, such as language, functions, evaluation and future.  
Źródło:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych; 2022, 6, 17; 1-16
1733-2249
Pojawia się w:
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Этноконцепт «ТУРОК» (TURČIN) в современном сербском культурологическом сознании и фразеоязыковом отражении
The ethnoconcept “Turk” (türk) in modern Serbian cultural consciousness and phraseological reflection
Etnokoncept „Turek” (TURČIN) we współczesnej serbskiej świadomości kulturowej i refleksji frazeojęzykowej
Autorzy:
Goncharova, Ksenia
Khmelevskii, Michail
Savchenko, Alexandr
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/37516252.pdf
Data publikacji:
2023-12-18
Wydawca:
Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna w Łodzi
Tematy:
сербский язык
концепт
фразеология,
турцизм
этноним «турок»
Serbian language
concept
phraseology
Turkism
ethnonym “Turek”
język serbski
pojęcie
frazeologia
turcyzm
etnonim „Turek”
Opis:
В настоящем исследовании представлен анализ концепта «турок» в сербском этнокультурологическом и языковом стереотипном сознании на материале узусного употребления данного этнонима как в живой речи, так и в современных сербских СМИ и фразеологии. Именно в таких выражениях ярко прослеживается результат сосуществования различных народов в историческом контексте и взаимопроникновения двух национальных культур. Языковой материал, приводимый в данной статье, показывает и доказывает тот факт, что этноним «турок» в сербской культуре и менталитете давно приобрел статус концепта и является своеобразной неотъемлемой частью сербской языковой картины мира.  
Abstract: This study presents an analysis of the concept “Turk” in the Serbian cultural and linguistic stereotypical consciousness based on its common usage in the language. It is in such phraseological units the results of the centuries-old coexistence of two peoples – the Slavs and the Ottomans – are clearly visible. The language material represented in this article shows and proves the fact that the ethnonym “Turk” (türk) in Serbian culture and mentality has long acquired the status of a concept and it is an essential part of the Serbian linguistic picture of the world.
W niniejszym badaniu przedstawiono analizę koncepcji „Turków” w serbskiej świadomości etnokulturowej i językowej stereotypowej na materiale uzusowego użycia tego etnonimu zarówno w żywej mowie, jak i we współczesnych serbskich mediach i frazeologii. W takich wyrażeniach wyraźnie widać wynik współistnienia różnych narodów w kontekście historycznym i przenikania się dwóch kultur narodowych. Materiał językowy podany w tym artykule pokazuje i dowodzi faktu, że etnonim „Turków” w Serbskiej kulturze i mentalności od dawna zyskał status koncepcji i jest swoistą integralną częścią serbskiego językowego obrazu świata.
Źródło:
Językoznawstwo; 2023, 19, 2; 57-65
1897-0389
2391-5137
Pojawia się w:
Językoznawstwo
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Зооморфная модель в концептуализации мира
Zoomorphic model in the world conceptualization
Autorzy:
Стоянова, Елена
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/665460.pdf
Data publikacji:
2017
Wydawca:
Uniwersytet Łódzki. Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
Tematy:
русский язык и культура
лингвокультурная ситуация
мифологема
когнитивная модель
концепт
Russian language and culture
language and culture situation
myth
cognitive model
concept
Opis:
Ontological concepts, associated with objects of the surrounding reality, appear as a basis in the conceptual model of the world. The special place among them is occupied by zoo concepts as primary cognitive structures, which represent fragments of the real world. Despite considerable interest in phraseology with zoo component and zoo concepts the zoomorphic model is still in the shadow. This paper is devoted to examining zoomorphic mythological model as a cognitive mechanism in language conceptualization of reality and of functioning of the simulated knowledge in modern linguistic and cultural situation. The research is based on the concept cock on the material of Russian phraseology and metaphorology as a language reflection of the activity of cognitive models in the aspect of creating new meanings.
В концептуальной модели мира онтологические концепты, связанные с объектами окружающей реальности, представляются неким базисом. Среди них особое место занимают зооконцепты как первичные когнитивные структуры представления фрагментов действительного мира. Несмотря на значительный интерес к фразеологии с зоокомпонентом, а в последнее время – и к зооконцептам, зооморфная модель все еще остается в тени. Целью данной статьи является рассмотрение зооморфной мифологической модели как когнитивного механизма в языковой концептуализации окружающей действительности и особенности функционирования моделируемого знания в условиях современной лингвокультурной ситуации. Исследование осуществляется на примере концепта петух на материале русской фразеологии и метафорологии как языкового отображения действия когнитивных моделей в аспекте формирования новых смыслов.
Źródło:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica; 2017, 14; 171-183
1731-8025
2353-9623
Pojawia się w:
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Словотвірне гніздо з вершиною Христос у мовній картині світу українців
Autorzy:
Greshchuk, Vasyl’
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/1789193.pdf
Data publikacji:
2020-08-30
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
word-formative nest
language picture of the world
Christ
concept
categorizing the world
словотвірне гніздо
мовна картина світу
Христос
концепт
категоризація світу
Opis:
The article discusses the example of a word-formative nest with the apex of Christ. It analyses the role of word-formation in the formation of the language picture of the world of Ukrainians. The word-formative nest fi xes the word-forming segment of the semantic space of the Christ concept of the sacred conceptual sphere. Despite the fact that the anthroponomies as vertices of word-formation nests do not exhibit derivational productivity in the Ukrainian language, the word-formation nest with the apex of Christ has a branched structure: in the three stages of derivation, 25 derivatives of diff erent parts of the language, created in diff erent ways, have been certifi ed. This is due to the semantics of the vertex word of the nest, the importance of the concept named by it, in the perception of Ukrainians, in their culture of belief. In the linguistic consciousness of Ukrainians, Christ – Jesus Christ, the Son of God, the God-man, the incarnate God, the Savior, the Teacher, the Creator of the new religion. Such a broad semantic spectrum determines the activation of the derivation possibilities of the base word and the verbalization of word-formative means by a number of conceptual components. An analysis of the word-formative nest with the apex of Christ has shown that the word-formative dimension in the language picture of the world of Ukrainians, along with the universal conceptual components inherent in many diverse Christians, also has a number of individual-language derivational means of categorizing the world.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2020, 8; 11-19
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł
Tytuł:
Ключове слово як національно- культурний мовний компонент: лінгвокогнітивний вимір
Keyword as a national-cultural linguistic component: the linguo-cognitive dimension
Autorzy:
Havrylenko-Rusak, Vitaliia
Powiązania:
https://bibliotekanauki.pl/articles/32083734.pdf
Data publikacji:
2023-12-18
Wydawca:
Uniwersytet Warszawski. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego
Tematy:
ключове слово
текст
національно-культурний мовний компонент
образ
концепт
мовна картина світу
keyword
text
national-cultural linguistic component
image
concept
linguistic picture of the world
Opis:
Стаття присвячена проблемі визначення функційно-семантичної кваліфікації ключового слова як національно-культурного мовного компонента. Визначено, що в художніх текстах реалізуються ознакові параметри національно-культурних компонентів через словесне оточення із включенням ключових слів. Підкреслено, що в системі Автор-Текст-Читач мовно-культурні, ментальні ознаки є визначальним чинником поетичної системи мовомислення. Доведено, що ключові слова, що містять у своєму смислі національно-культурний компонент, кристалізують у собі сенси, закладені авторськими інтенціями, узагальнюючи смислові й образотвірні категорії. Відзначено, що вивчення функційності ключових слів як національно-культурного мовного компоненту, спрямувань їхнього лінгвокогнітивного впливу на передтекст, післятекст, підтекст художнього твору входить до актуальних парадигм текстотворення, що потребує подальшого мовностилістичного аналізу та інтерпретації. Визначено закономірності використання ключових слів із національно-культурним мовним компонентом у художніх текстах сучасних українських письменників.
The article is devoted to the problem of determining the functional-semantic qualification of a key word as a national-cultural linguistic component. It was determined that the characteristic features of the national-cultural components are realized in the artistic texts through the verbal environment with the inclusion of key words. It is emphasized that in the Author-Text-Reader system, linguistic, cultural, and mental features are a determining factor of the poetic system of linguistic thinking. It has been proved that key words containing a national-cultural component in their meaning clarify the meanings laid down by the author's intentions, generalizing semantic and pictorial categories. It is observed that the study of the functionality of key words as national-cultural linguistic components, the directions of their linguistic-cognitive influence on the pretext, posttext, and subtext of an artistic work is part of the current paradigms of text creation, which requires further linguistic and stylistic analysis and interpretation. The regularities of the use of keywords with a national-cultural linguistic component in the artistic texts of contemporary Ukrainian writers have been determined.
Źródło:
Studia Ucrainica Varsoviensia; 2023, 11; 11-21
2299-7237
Pojawia się w:
Studia Ucrainica Varsoviensia
Dostawca treści:
Biblioteka Nauki
Artykuł

Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies