Informacja

Drogi użytkowniku, aplikacja do prawidłowego działania wymaga obsługi JavaScript. Proszę włącz obsługę JavaScript w Twojej przeglądarce.

English (EN)·Polski (PL)·Yкраїнський (UK)
Przejdź do strony domowej biblioteki Centralna Biblioteka Wojskowa Link otwiera się w nowym oknie Logo biblioteki Prolib Integro - strona głównaCentralna Biblioteka Wojskowa

Wyszukujesz frazę "изменение" wg kryterium: Temat

  Lista filtrów
Wyrównaj
    Wyświetlanie 1-3 z 3
    Tytuł:
    Minulosť a budúcnosť ľudstva z hľadiska kritického environmentalizmu
    Прошлое и будущее человечества с точки зрения критического энвайронментализмa
    Past and Future of Humankind from the Perspective of Critical Environmentalism
    Autorzy:
    Sťahel, Richard
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/497200.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Stowarzyszenie Filozofów Krajów Słowiańskich
    Tematy:
    энвайронментализм
    Антропоцен
    изменение климата
    конфликты
    будущее человечества
    environmentalizmus
    antropocén
    klimatické zmeny
    konflikty
    budúcnosť ľudstva
    environmentalism
    anthropocene
    climate change
    conflicts
    future of humankind
    Opis:
    Напротяжении своей истории человечество разработалo ряд стратегий с помощью которых удерживался баланс между ростoм популяции и наличием доступных ресурсов, необходимых для удовлетворения его основных жизненных потребностей. Эти стратегии всегда определялись экологическими возможностями конкретного региона, в то же время оказывали воздействие на его среду. Однако степень воздействия на окружающую среду, наблюдаемая в последние десятилетия, позволяет утверждать, что человечество стало “ведущей силой”, влияющей нa геологическое и климатическоe состяние окружающей среды планеты. Будущее человечества завист от того, успеет и сможет ли оно изменить свои стратегии до момента, пока ресурсы планеты еще позволяют существование глобальной цивилизации.
    In its history, humankind worked out several life strategies with which they were balancing their growth in number and the availability of sources to satisfy their basic needs. These life strategies were always determined by the environmental opportunities of specific region, but, at the same time they impacted this environment. However, the degree of environment influence attained in last decades such a level that humankind became a geologic-climate force. Now the future of humankind depends on whether the humankind will be able to change its life strategies applied until now, before the environment of the globe stops to make possible the existence of global civilization.
    Źródło:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich; 2018, 18; 91-102
    1642-1248
    Pojawia się w:
    ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    Zwierzęta w czasach kryzysu klimatycznego
    Animals in the Era of Climate Crisis
    Животные в эпоху климатического кризиса
    Autorzy:
    Skubała, Piotr
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/21150543.pdf
    Data publikacji:
    2022-06-22
    Wydawca:
    Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego
    Tematy:
    изменение климата
    вымирание
    дикие животные
    миграции
    биомасса позвоночных
    zmiany klimatu
    wymieranie
    dzikie zwierzęta
    migracje
    biomasa kręgowców
    climate change
    extinction
    wildlife
    migrations
    vertebrate biomass
    Opis:
    Obserwujemy obecnie szóste, plejstoceńsko-holoceńskie wielkie wymieranie. Jednym z istotnych czynników przyczyniających się do dramatycznego spadku różnorodności dzikiej fauny i flory są zmiany klimatu. Ludzkość podjęła walkę ze zmianami klimatu w 1992 roku, kiedy to w trakcie Szczytu Ziemi w Rio de Janeiro przyjęto Ramową Konwencję Narodów Zjednoczonych w sprawie Zmian Klimatu. Niestety efektów tych wysiłków nie widać. Wzrost emisji gazów cieplarnianych doprowadzi do wymarcia połowy gatunków na Ziemi do końca wieku. Ograniczenie wzrostu temperatury do 2°C (w stosunku do ery przedindustrialnej) do 2100 roku oznaczać będzie zmniejszenie różnorodności gatunkowej o 25%. Naukowcy przestrzegają, że jeśli nie podejmiemy natychmiastowych działań, czeka nas katastrofalna utrata różnorodności biologicznej. Dzikie zwierzęta kręgowe już dzisiaj stanowią zaledwie 4% biomasy wszystkich kręgowców, dramatycznie niewiele w porównaniu z biomasą zwierząt hodowlanych.
    В настоящее время мы наблюдаем шестое плейстоцен-голоценовое великое вымирание. Изменение климата является одним из важных факторов, способствующих резкому сокращению разнообразия дикой природы. Человечество взялось за борьбу с изменением климата в 1992 году, приняв Рамочную конвенцию ООН об изменении климата на Саммите Земли в Рио-де-Жанейро. К сожалению, результаты этих усилий не видны. Увеличение выбросов парниковых газов приведет к исчезновению половины видов на Земле к концу века. Ограничение повышения температуры до 2°C (по сравнению с доиндустриальной эпохой) до 2100 года будет означать сокращение видового разнообразия на 25%. Ученые предупреждают, что если мы не примем немедленных мер, то столкнемся с катастрофической утратой биоразнообразия. Дикие позвоночные животные уже составляют лишь 4% биомассы всех позвоночных, т. е. крайне мало по сравнению с биомассой сельскохозяйственных животных.
    We are currently observing the sixth Pleistocene-Holocene great extinction. Climate change is one of the significant factors contributing to the dramatic decline in wildlife diversity. Humanity took up the fight against climate change in 1992 by adopting the Framework Convention on Climate Change at the Rio de Janeiro Earth Summit. Unfortunately, these efforts have not produced the expected results. Rising greenhouse gas emissions will lead to the extinction of half of the species on Earth by the end of this century. Limiting the temperature increase to 2°C by 2100 will mean a 25% reduction in species diversity. For most animal species, the race against progressive climate change is difficult and even impossible to win. Scientists warn that if we do not take immediate action, we will face a catastrophic loss of biodiversity. Wild vertebrate animals already account for no more than 4% of the biomass of all vertebrates, which is dramatically lower than the biomass of farmed animals.
    Źródło:
    Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies; 2022, 1 (9); 1-20
    2719-2687
    2451-3849
    Pojawia się w:
    Zoophilologica. Polish Journal of Animal Studies
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
    Tytuł:
    New institutional framework for global climate change prevention
    Новая институциональная модель предупреждения глобального изменения климата
    Нова інституціональна модель попередження глобальної зміни клімату
    Autorzy:
    Presse, A. C.
    Powiązania:
    https://bibliotekanauki.pl/articles/692372.pdf
    Data publikacji:
    2018
    Wydawca:
    Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
    Tematy:
    підприємництво
    зміна клімату
    корпоративне управління
    стале управління
    глобальна економічна політика
    предпринимательство
    изменение климата
    корпоративное управление
    устойчивое управление
    глобальная экономическая политика
    entrepreneurship
    climate change
    corporate governance
    sustainable management
    global economic policy
    Opis:
    Мета дослідження – оглянути точку зору фірм, що пропонують викопне паливо, на теорію загального надбання людства (theory of global commons). Спільне надбання людства охоплює сфери і ресурси, що виходять за рамки національних юрисдикцій. Тим не менш, на даний момент їх управління здійснюється національними державами. Дизайн/Метод/Підхід. В данній статті запропоновано підхід до загального надбання людства з точки зору фірм. Результат: На сьогоднішній день компанії взаємодіють з національними державами щодо емісії вуглекислого газу і, ймовірно, міжнародних схем торгівлі квотами на емісію. Розглянута теорія пропонує перенести відповідальність національного рівня на міжнародний рівень управління, тобто на Організацію Об'єднаних Націй. Теоретичне значення дослідження: При зміщенні механізму контролю в бік палива, що надходить в економіку, більшість компаній (крім видобувних компаній) зможуть сконцентруватися на тому, на чому вони і повинні концентруватися – на задоволенні потреб своїх клієнтів. Компанії ж, що видобувають викопне паливо, будуть зобов'язані купувати права на емісію палива до того, як це паливо потрапить в економічний цикл. Даний підхід створить економічний стимул для компаній застосовувати технології з низьким або нульовим рівнем споживання викопного палива і дозволить зробити перехід від викопного палива легко планованим. Таким чином, запропонований механізм може називатися іммісійною схемою (від латинського immissio, "впускати"). Оригінальність/Цінність: Управління спільним надбанням людства на рівні національних держав є мало прийнятним, а також не відображає природу використовуваних ресурсів. Дана стаття пропонує одне з рішень проблеми глобальної зміни клімату. Перспективи подальших досліджень. Буде потрібно дослідження застосованості даної схеми до різних видів промисловості, а також у прив'язці до різних типів викопного палива. Тип статті – теоретична.
    Цель исследования – рассмотреть точку зрения фирм, предлагающих ископаемое топливо, на теорию общего достояния человечества (theory of global commons). Общее достояние человечества охватывает сферы и ресурсы, выходящие за рамки национальных юрисдикций. Тем не менее, их управление осуществляется на данный момент национальными государствами. Дизайн/Метод/Подход. В данной статье предложен подход к общему достоянию человечества с точки зрения фирм. Результат: На сегодняшний день компании взаимодействуют с национальными государствами касательно их эмиссии и, вероятно, международных схем торговли квотами на эмиссию. Развиваемая теория предлагает перенести ответственность национального уровня на международный уровень управления, то есть на Организацию Объединенных Наций. Теоретическое значение исследования: При смещении механизма контроля в сторону топлива, поступающего в экономику, большинство компаний (кроме добывающих компаний) смогут сконцентрироваться на том, на чем они и должны концентрироваться – на удовлетворении потребностей своих клиентов. Компании же, добывающие ископаемое топливо, будут обязаны приобретать права на эмиссию топлива до того, как это топливо попадет в экономический цикл. Данный подход создаст экономический стимул для компаний применять технологии с низким или нулевым уровнем потребления ископаемого топлива и позволит сделать переход от ископаемого топлива легко планируемым. Таким образом, предлагаемый механизм может называться иммисионной схемой (от латинского immissio, “впускать”). Оригинальность/Ценность. Управление общим достоянием человечества на уровне национальных государств является мало применимым, а также не отображает природу используемых ресурсов. В данной статье предложено одно из решений проблемы глобального изменения климата. Перспективы дальнейших исследований. Потребуется исследование применимости данной схемы к различным видам промышленности, а также в привязке к различным типам ископаемого топлива. Тип статьи – теоретическая.
    Purpose. This conceptual paper takes the firms’ perspective about practical implications of the theory of the global commons. Global commons are the areas and resources defined as those being beyond national jurisdictions. Their governance, today, however, is still coordinated largely by national states. Design/Method/Approach. This paper introduces a firm's perspective based on the global commons approach. Findings. At present, companies deal with national governments concerning their emissions and, perhaps, the international emissions trading scheme. Theory argues about the need to shift the responsibility from the national to global governmental levels, i. e. the United Nations. Theoretical implications. Given the input orientation put forward by this approach, companies – except fossil fuel extractors – would not actually have to deal with any governmental or regulatory bodies but can focus their capabilities on what they are best at: serving the needs of their customers. Fossil fuel extracting companies, in order to sell these fossil fuels, will have to purchase the amount of emission rights before they sell the fuel into the economic cycle. This approach establishes an economic incentive for companies to employ technologies with low or zero fossil fuel consumption while making the transition path predictable. The underlying concept, therefore, can also be referred to as an immissions scheme (from Latin immissio, “to let in”). Originality/Value. Governing a global common through national structures is inappropriate and does not reflect the nature of the underlying resource. This paper proposes a solution to the problem of global climate change. Further research. Further research is needed to address the effect of this strategy on different industries, and how those are affected based on the degree to which they employ fossil fuels. Paper type – сonceptual.
    Źródło:
    European Journal of Management Issues; 2018, 26, 1-2; 29-38
    2519-8564
    Pojawia się w:
    European Journal of Management Issues
    Dostawca treści:
    Biblioteka Nauki
    Artykuł
      Wyświetlanie 1-3 z 3

      Ta witryna wykorzystuje pliki cookies do przechowywania informacji na Twoim komputerze. Pliki cookies stosujemy w celu świadczenia usług na najwyższym poziomie, w tym w sposób dostosowany do indywidualnych potrzeb. Korzystanie z witryny bez zmiany ustawień dotyczących cookies oznacza, że będą one zamieszczane w Twoim komputerze. W każdym momencie możesz dokonać zmiany ustawień dotyczących cookies