Temat: образование - Katalog OPAC zbiorów

Skocz do pozycji: 1.

Tytuł:: Системы высшего образования Украины и Польши: тенденции реформирования
Systemy szkolnictwa wyższego Ukrainy i Polski: tendencje reformowania
Higher Education Systems of Ukraine and Poland: Reforming Tendencies
Autorzy:: Майборода, Елена Викторовна
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/509036.pdf
Data publikacji:: 2016
Wydawca:: Akademia Finansów i Biznesu Vistula
Tematy:: обучение
высшее образование
вуз
реформа
тренды
edukacja
szkolnictwo wyższe
uczelnia wyższa
reforma
trendy
education
higher education
university
reform
trends
Opis:: В статье обсуждаются проблемы состояния и процесса реформирования сферы образования в Украине и Польше, способы совершенствования системы высшего образовния и подготовки педагогических кадров для неё. Представляются накопленная информация о реформе высшего образования в Польше и Украине в течение последних 25 лет, а также новые тренды и инновации в системе высшего образования. Указаны основные принципы реформы сектора образования в Украине с точки зрения будущей интеграции с Европейским пространством высшего образования.
Omówiono problemy warunków i procesu reformowania w sferze edukacji na Ukrainie i w Polsce, sposoby doskonalenia systemu szkolnictwa wyższego oraz przygotowania kadr pedagogicznych dla niego. Ukazano informacje na temat reformy szkolnictwa wyższego w Polsce i na Ukrainie w ostatnich 25 latach, jak również nowe trendy i innowacje w szkolnictwie wyższym. Przedstawiono podstawowe zasady reformy sektora edukacji na Ukrainie w kontekście jej przyszłej integracji z Europejską Przestrzenią Szkolnictwa Wyższego.
The problems of condition and the reformation process in the sphere of education in Ukraine and in Poland, the ways of improvement of higher education system, and preparation of the pedagogical staff to it are being observed. Compile information on higher education reform in Poland and Ukraine for the last 25 years as well as new trends and innovations in higher education are presented. The basic principles of reform of the education sector in Ukraine due to the prospect of integration into the European educational area are discussed.
Źródło:: Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula; 2016, 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy; 228-240
2353-2688
Pojawia się w:: Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 2.

Tytuł:: Rebranding – Determinants and Meaning in Higher Education
Rebranding – determinanty i znaczenie w szkolnictwie wyższym
Ребрендинг – детерминанты и значение в вузах
Autorzy:: Mróz-Gorgoń, Barbara
Szymański, Grzegorz
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/563567.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: branding strategies
rebranding
marketing research
higher education
strategie brandingu
badania marketingowe
szkolnictwo wyższe
стратегии брендинга
ребрендинг
маркетинговые исследования
высшее образование
Opis:: The main aim of the article is to determine the marketing communication of the rebranding process on the example of higher education institutions in the context of their activities, and its meaning for the students. The cognitive task is to explore the mechanisms and results of brand image management (in terms of marketing) of the surveyed organisations, including: corporate identity, as well as their offerings, promotions, and other relevant factors (including marketing strategy elements such as CSR).
Głównym celem artykułu jest określenie komunikacji marketingowej w procesie rebrandingu na przykładzie placówek szkolnictwa wyższego w kontekście ich działalności oraz jego znaczenia dla studentów. Zadanie o charakterze kognitywnym jest zbadanie mechanizmów i wyników zarządzania wizerunkiem marki (w kategoriach marketingu) badanych organizacji, m.in. tożsamości korporacyjnej (corporate identity), jak również ich ofert, promocji i innych istotnych czynników (wliczając w to elementy strategii marketingowej, takie jak CSR).
Основная цель статьи – определить маркетинговую коммуникацию процесса ребрендинга на примере вузов в контексте их деятельности и значения для студентов. Когнитивная задача – изучить механизмы и результаты управ- ления имиджем бренда (в категории маркетинга) обследуемых организаций, продвижению и другие релевантные факторы (включая элементы маркетин- говой стратегии, такие как корпоративная социальная ответственность, CSR).
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2018, 4 (375) tom II; 169-176
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 3.

Tytuł:: Efekt kraju pochodzenia w postrzeganiu usług edukacji wyższej krajów UE. Badania pilotażowe
The Country of Origin Effect in Perception of High Education Services of the EU Countries. Pilot Studies
Эффект страны происхождения в восприятии услуг высшего образования стран-членов ЕС. Пилотажные исследования
Autorzy:: Boguszewicz-Kreft, Monika
Jaworski, Jacek
Magier-Łakomy, Ewa
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/561798.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: efekt kraju pochodzenia
COO
usługi
edukacja wyższa
country of origin effect
services
higher education
эффект страны происхождения страна происхождения
услуги
высшее образование
Opis:: Celem rozważań jest prezentacja wyników badań pilotażowych dotyczących występowania efektu kraju pochodzenia w ocenie usług edukacji wyższej oraz ustalenia jego siły i znaczenia przy podejmowaniu decyzji o miejscu studiowania. Dane zebrano wykorzystując technikę audytoryjnych badań ankietowych. Znajomość znaczenia poszczególnych kryteriów oceny usług edukacyjnych może być wykorzystana przez uczelnie w tworzeniu odpowiedniej oferty edukacyjnej, oraz wzbogacona o wiedzę dotyczącą postrzegania wizerunku kraju pochodzenia, do tworzenia programów komunikacji marketingowej. Oferowanie dopasowanych do oczekiwań potencjalnych studentów usług edukacji wyższej i właściwe ich promowanie może przyczynić się do wzrostu międzynarodowej mobilności edukacyjnej. Artykuł ma charakter badawczy.
An aim of considerations is to present the findings of pilot studies concerning occurrence of the country of origin effect in assessment of high education services and to determine its strength and importance while making decisions on the place of studying. The data were collected using the method of auditorium surveys. Awareness of the importance of specific criteria of education service assessment may be used by universities to create an adequate educational offer and, enhanced by the knowledge concerning perception of the image of the country of origin, to create programmes of marketing communication. The offering of adjusted to the potential students’ expectations services of higher education and the proper promotion thereof may contribute to growth of international educational mobility. The article is of the research nature.
Цель рассуждений – представить результаты пилотажных исследований, касающихся выступления эффекта страны происхождения, в оценке услуг высшего образования и определить его силу и значение при принятии решений о месте обучения. Данные были собраны с использованием техники аудиторных опросов. Знание значения отдельных критериев оценки просветительных услуг может быть использовано вузами в формировании соответствующего предложения в сфере образования, а также, обогащенное знаниями, касающимися восприятия имиджа страны происхождения, для создания программ маркетинговой коммуникации. Предложение приспособленных к ожиданиям потенциальных студентов услуг высшего образования может способствовать росту международной мобильности студентов. Статья имеет исследовательский характер.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2015, 3 (356); 15-23
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 4.

Tytuł:: Высшее образование в Москве и в Россиивозможности, проблемы, перспективы
Autorzy:: Gbuzhinskay, Natalja
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/568690.pdf
Data publikacji:: 2014
Wydawca:: Wydawnictwo Adam Marszałek
Tematy:: higher education
Russia
Moscow, university
Bachelor’s degree
Master’s degree
student
высшее образование
Москва
Россия
вуз бакалавриат
магистратура
проблемы вузов, студент
Opis:: The main aim of this article is to describe the system of higher education in Russia. Moscow is the biggest academic center in Russian Federation. There are about 60 universities. The largest and most popular are Moscow State University, The Pushkin State Russian Language Institute, International University in Moscow and Moscow State Institute of International Relations. They are two levels of higher education in Russia – Bachelor’s degree (4 years) and Master’s degree (2 years). Both could be obtained while studying full-time or part-time. After that, there is a possibility to finish postgraduate studies. Russian universities cooperate with many foreign educational institutions (including Polish universities). Not only do students have the opportunity to leave in Moscow but also study at Russian academies, for example, Pushkin State Russian Language Institute, Moscow State Institute of International Relations and Diplomatic Academy. Higher education in Moscow is affected by various problems. One of them is a decreasing level of education. In fact, students do their specializations, however the level of their general knowledge seems to be low. Furthermore, the education is commercialized since everyone would like to receive a Master’s degree. It suggests that in the near future not only will Russian society have a bigger cadre of professors but also more business and financial universities.
В тексте «Высшее образование в Москве и в России – возможности, проблемы, перспективы» речь идёт об ситуации образовательной системы в России. Москва является главным научным центром всей страны. В городе находится около 60 вузов. Самые большие и популярнейшие из них это: Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, Государственный институт русского языка им. А.С. Пушкина, Международный университет в Москве и Московский государственный институт международных отношений. Высшее образование в России проходит на двух уровнях – «бакалавриат» (4 года) и «магистратура» (2 года). Кроме того, можно учиться в формах послевузовского и дистанционного обучения. Оно проходит в очной и заочной формах. Российские университеты сотрудничают с многими зарубежными университетами (в том числе также с польскими). Благодаря этому, у студентов появляется возможность жить в Москве и учиться в таких вузах как напр. Государственный институт русского языка им. А.С. Пушкина, Московский государственный институт международных отношений и Дипломатическая академия. С высшим образованием связаны многие проблемы. Снижается уровень обучения, у студентов узкая специализация, но у них нет общих знаний. Кроме того, проходит коммерциализация обучения и сейчас немного людей хочет начать работу без получения диплома окончения вуза. В ближайшее время Россию ждёт расширение профессорской группы и развитие бизнесовых и финансовых вузов.
Źródło:: Nowa Polityka Wschodnia; 2014, 2(7); 171-181
2084-3291
Pojawia się w:: Nowa Polityka Wschodnia
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 5.

Tytuł:: Akceptacja procesów konsolidacyjnych w sektorze szkolnictwa wyższego w świetle badań
The Approval of Consolidation Processes in the Higher Education Sector in the Light of Research
Одобрение консолидационных процессов в секторе высшего образования в свете исследований
Autorzy:: Pabian, Angelika
Piróg, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/562706.pdf
Data publikacji:: 2018
Wydawca:: Polski Instytut Ekonomiczny
Tematy:: konsolidacja szkół wyższych
związki uczelni
szkolnictwo wyższe
higher education institution consolidation
higher education institution
unions
higher education
консолидация вузов
союзы вузов
высшее образование
Opis:: Celem artykułu badawczego jest identyfikacja i prezentacja opinii pracowników naukowo-dydaktycznych polskich uczelni na temat konsolidacji w sektorze szkolnictwa wyższego, z uwzględnieniem implikacji praktycznych oraz społecznych omawianego procesu. W opracowaniu przedstawiono wyniki badań ankietowych przeprowadzonych w roku 2016 na 682 respondentach przy wykorzystaniu elektronicznego kwestionariusza ankietowego. Pozyskane informacje wskazują na fakt, iż opór środowiska akademickiego nie stanowi istotnej bariery realizacji procesów konsolidacji szkół wyższych.
The purpose of the research article is to identify and present the opinion of Polish research and teaching staff on consolidation in the higher education sector also taking into consideration practical and social implications. There is shown in the text a report of a survey conducted in 2016 among 682 respondents by means of an online survey questionnaire. The information obtained shows that the resistance of the academic environment is not the main barrier to the higher education consolidation process. The respondents showed many advantages of consolidation. Therefore, higher education institution unions may be established in the sector to use its potential more effectively.
Цель исследовательской статьи – выявить и представить мнения научно-дидактических работников польских вузов с учетом практических и социальных импликаций обсуждаемого процесса. В разработке представлены результаты опросов, проведенных в 2016 г. с 682 респондентами с использова- нием электронного вопросника. Полученная информация указывает факт, что сопротивление академической среды не представляет собой существенного барьера для осуществления процессов консолидации вузов.
Źródło:: Handel Wewnętrzny; 2018, 2 (373); 41-53
0438-5403
Pojawia się w:: Handel Wewnętrzny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 6.

Tytuł:: Studenci, pracodawcy, wykładowcy – różne wizje kompetentnego pracownika
Students, Employers, Faculty Members – Competent Employee’s Variety of Visions
Autorzy:: Buttler, Dominik
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1195984.pdf
Data publikacji:: 2012
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:: overqualification
education and skills mismatch
human capital
higher education
„чрезмерная квалификация”
несоответствие компететнтности
человеческий капитал
высшее образование
nadmierne kwalifikacje
niedopasowanie kompetencji
kapitał ludzki
edukacja wyższa
Opis:: W artykule przedstawiono wyniki badania opinii o przydatności kompetencji na rynku pracy. Badaniem objęto grupy studentów i nauczycieli akademickich Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu oraz przedstawicieli firm związanych z tą uczelnią. Przedmiotem badania są różnice w ocenach przydatności kompetencji między tymi trzema grupami. Analiza wyników przeprowadzona jest w kontekście dyskusji o zjawisku i ekonomicznych konsekwencjach niedopasowania kompetencji na rynku pracy.
В статье представлены результаты исследования мнения относительно пригодности компетенций на рынке труда. Опросом охвачены были группы студентов и преподавателей Экономического университета в Познани, а также представители фирм, связанных с этим институтом. Предметом исследования являются различия в оценке пригодности компетенций между этими тремя группами. Анализ результатов проводится в контексте дискуссии о явлении и экономических последствиях несоответствия компетентности требованиям рынка труда.
The paper presents the results of the survey on the demand for competencies. In the survey participated three groups of individuals: students, faculty members of the Poznan University of Economics and employers. In particular the focus is on the differences in opinions about the most useful competencies among these three groups. The results are analyzed in the context of the debate on the economic consequences of the education and skills mismatch.
Źródło:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów; 2012, 25, 3; 45-57
1734-087X
Pojawia się w:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 7.

Tytuł:: Академический дискурс как основа формирования академической грамотности студента-международника
Dyskurs akademicki jako podstawa kształtowania umiejętności akademickich studenta zagranicznego
Academic discourse as the basis for the academic literacy of the international student
Autorzy:: Afanasjewa, Nina D.
Wasiljewa, Anna A.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/20311765.pdf
Data publikacji:: 2023
Wydawca:: Polskie Towarzystwo Rusycystyczne
Tematy:: академический дискурс
академическая грамотность
высшее образование
студент-международник
dyskurs akademicki
umiejętność czytania i pisania
szkolnictwo wyższe
Studenci zagraniczni
academic discourse
academic literacy
higher education
international student
Opis:: Professionally-oriented teaching of Russian as a foreign language to international students within the framework of the formation of academic literacy as an important factor of professional education is today an important and complex task, since any scientific work should reflect the academic competencies of students. The purpose of this article is to investigate and generalize scientific approaches to the study of academic discourse, to consider the structure and genre specifics of academic discourse. The set of exercises proposed by the authors contributes to the formation of the skills of writing a scientific text. The introduction of the system of exercises in the practice of teaching international students with a basic level of Russian language proficiency has confirmed its effectiveness, as evidenced by the positive results of the study.
Профессионально-ориентированное обучение русскому языку как иностранному студентов-международников в рамках формирования академической грамотности как важного фактора профессионального образования на сегодняшний день является важной и сложной задачей, поскольку любой научный труд должен отражать академические компетенции студентов. Цель данной статьи – исследовать и обобщить научные подходы к изучению академического дискурса, рассмотреть структуру и жанровую специфику академического дискурса. Предложенный авторами комплекс упражнений способствует формированию навыков написания научного текста. Внедрение системы упражнений в практику преподавания студентам-международникам с базовым уровнем владения русским языком подтвердило его эффективность, о чем свидетельствуют положительные результаты исследования.
Profesjonalne nauczanie języka rosyjskiego jako obcego dla studentów międzynarodowych w ramach kształtowania umiejętności akademickich jako ważnego czynnika edukacji zawodowej jest dziś ważnym i trudnym zadaniem, ponieważ każda praca naukowa musi odzwierciedlać kompetencje akademickie studentów. Celem tego artykułu jest zbadanie i podsumowanie naukowych podejść do badania dyskursu akademickiego oraz rozważenie struktury i specyfiki gatunkowej dyskursu akademickiego. Proponowany przez autorów zestaw ćwiczeń przyczynia się do kształtowania umiejętności pisania tekstu naukowego. Wprowadzenie systemu ćwiczeń do praktyki nauczania studentów międzynarodowych z podstawowym poziomem znajomości języka rosyjskiego potwierdziło jego skuteczność, o czym świadczą pozytywne wyniki badań.
Źródło:: Przegląd Rusycystyczny; 2023, 1 (181); 207-219
0137-298X
Pojawia się w:: Przegląd Rusycystyczny
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 8.

Tytuł:: Конкурентоспроможний розвиток університетських офісів трансферу технологій: світовий досвід та Україна
Конкурентоспособное развитие университетских офисов трансфера технологий: мировой опыт и Украина
Competitive development of university offices of technology transfer: international experience and Ukraine
Autorzy:: Ilnitsky, D. O.
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/692338.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Dnieprowski Uniwersytet Narodowy im. Ołesia Honczara
Tematy:: економіка знань
лідерство
інноваційна інфраструктура
вища освіта
патентування
компетентнісна модель
экономика знаний
лидерство
инновационная инфраструктура
высшее образование
патентование
компетентностная модель
knowledge economy
leadership
innovation infrastructure
higher education
patenting
competency model
Opis:: The role of higher education institutions in the world is growing in ensuring socio-economic development that is the result of the transition to the paradigm of knowledge economy in the most developed countries. Started in 2014, the reform of higher education system in Ukraine must, among other things, include ensuring the implementation of national intellectual capital through technologies transfer. The relevance of the article is predetermined by the need for a comprehensive approach to the preparation of plans for reforms in the period of global competition for knowledge as the main resource for development. The purpose of writing the article is substantiation of the recommendations on the most urgent aspects of the development of technology transfer in Ukraine on the basis of generalization of foreign experience and the analysis of domestic realities. To achieve the objective we identified the following tasks: to generalize theoretical principles of TT; to identify the world leaders of the TT and their peculiarities; to explore the characteristics of the development of TT in developing countries; to study the current status of TT in Ukraine. The article substantiates that the establishment of the developed innovative economy in which the activity of the TT is an important factor, as a rule, takes a long time. Results of the study showed that the lack of efficient activity of TT is often due to the fact that this activity is viewed separately from the more complex issue of knowledge management in all forms, in particular as a mandatory stage of R & D. The lack of implementation of the competence–based model in domestic Universities, research centers, businesses and state and local governments leads to the fact that the activities of TT do not have any mentioning of entrepreneurial, marketing competences. Their lack, in turn, causes low efficiency of TT activities. In the developed countries, the growth of the commercial activity of the Universities and research centers came as a result of evolutionary demands of society regarding the efficiency of investments in science and education. In the developing countries, such as Ukraine, the desire of commercial aspect in the development of the commercial aspect of TT is considered in terms of the impossibility of providing sufficient and stable funding, lack of financial mechanisms of accumulation of the results of successful TT. Under such circumstances, the really concerned are exclusively the employees of Universities and research centers themselves, the interests of whom are detached from other stakeholders’ intentions, the unity of whom is substantiated in the triple helix concept. The effectiveness of efforts with regard to TT is limited by the lack of opportunities of accumulation of financial results from the commercialization of OÌV in domestic Universities. Received financial results often are allocated on current activities because of insufficient, falling financing from traditional sources. The means of the state budget must remain the main traditional source, but in this case engaging other sources must be supported. The negative dynamics of spending state funds on research and educational activities is predetermined by various factors, among which is insufficient disclosure of the recipients from the state funds of the reports about the results and the analysis of the efficiency of their spending. Lack of publicity, lack of transparency may testify to the privatization of the results of the activities by individual subjects or to a significant corruption component in their activities. At the same time, lack of publicity can indicate a low level of public accountability of the results and inability to take responsibility for certain risks. The lack of information about created effects, including multiplying, from the implementation of OÌV and technologies provides prerequisites for the relative "victories" in the competition for budget funds in other areas. Introduction of the competence–based model, in particular entrepreneurial and marketing competencies, into the activities of TT of national institutions should improve their efficiency in the medium term to the level of the developed countries. Taking into account the obtained findings during the development of the reform of the system of education and science will increase their level of international competitiveness and the level of efficiency of investments in this field, which will have comprehensive positive impact on national prosperity. Scientific novelty of the work is proven by: substantiating of the implementation of long–term strategies to increase competitiveness of universities and research centers as key institutions in the generation and transfer of knowledge; detecting the insufficiency of entrepreneurial, marketing and other competences in the development policy of the University offices of technology transfer; substantiation of the necessity of implementation of societal requirements concerning accountability of universities and research centers for disclosure of the efficiency of spending tax payers’ money and their contribution to socio-economic development of the regions and the country. There remains a wide range of issues, the study of which my reflected in further work. In particular, we believe relevant: 1) justification of a scorecard measuring all aspects of TT; 2) study of the formation of professional networks in the field of TT; 3) substantiation of the system of motivation and efficiency of cooperation of all involved players; 4) methodological work with the patent policies of the universities and their convergence with scientific and research institutions; 5) building a culture of public accountability of institutions of scientific and educational spheres as recipients of the taxpayers' funds.
С целью обоснования наиболее актуальных направлений развития деятельности по трансферу технологий в Украине обобщены теоретические основы, проанализированы зарубежный опыт и отечественные реалии. Выявлено, что для повышения эффективности университетской деятельности по трансферу технологий внутренние факторы конкурентоспособности офисов трансфера технологий как основной институциональной формы должны опираться на взаимосвязь компетенций, среди которых наиболее актуальным для отечественных субъектов является развитие предпринимательских компетенций. Доказано, что университетам необходимы автономия и достаточные объемы ресурсов для развития офисов трансфера технологий как внутренних подразделений и выполнения ими ключевых задач. Продемонстрировано, что государство должно сосредоточиться на формировании благоприятных и мотивирующих внешних условий деятельности офисов трансфера технологий как инфраструктуры экономики знаний
У світі зростає роль вищих навчальних закладів у забезпеченні соціально-економічного розвитку, що є результатом переходу найбільш розвинених країн до парадигми економіки знань. Започатковане в 2014 р. реформування системи вищої освіти України має серед іншого передбачати забезпечення реалізації національного інтелектуального капіталу через трансфер технологій. Актуальність статті обумовлює необхідність комплексного підходу до підготовки планів реформ у період загострення глобальної конкуренції за знання як основний ресурс розвитку. Метою написання статті є обґрунтування рекомендацій щодо найактуальніших аспектів розвитку діяльності з трансферу технологій в Україні на підставі узагальнення іноземного досвіду та аналізу вітчизняних реалій. Для досягнення мети визначено такі завдання: узагальнити теоретичні засади діяльності з ТТ; ідентифікувати світових лідерів із ТТ та їх особливості; дослідити характерні риси розвитку ТТ у країнах, що розвиваються; вивчити сучасний стан діяльності з ТТ в Україні. У статті обґрунтовано, що становлення розвиненої інноваційної економіки, в якій діяльність із ТТ є важливим складником, як правило, відбувається протягом тривалого часу. Результати проведеного дослідження засвідчили, що брак ефективності діяльності з ТТ часто обумовлений тим, що ця діяльність розглядається відірвано від більш комплексного питання управління знаннями у всіх його формах, зокрема як обов’язковий етап НДДКР. Відсутність запровадження компетентнісної моделі в діяльності вітчизняних ВНЗ, НДІ, підприємств та органів державної та місцевої влади призводить до того, що в діяльності підрозділів ТТ немає будь-яких згадувань щодо підприємницьких, маркетингових компетенцій. Їх брак, у свою чергу, спричиняє низьку ефективність діяльності ОТТ. У розвинених країнах зростання комерційної активності ВНЗ та НДІ стало результатом еволюційного підвищення вимог суспільства щодо ефективності інвестицій у науку та освіту. У країнах, що розвиваються, таких як Україна, прагнення розвитку комерційного аспекту ТТ розглянуто в умовах неможливості забезпечення достатнього і стабільного фінансування, відсутності фінансових механізмів накопичення результатів вдалого ТТ. За таких умов зацікавленими часто виявляються винятково самі працівники ВНЗ та НДІ, інтереси яких відірвані від інтересів інших стейкхолдерів, єдність яких обґрунтована в концепції потрійної спіралі. Ефективність зусиль щодо ТТ обмежено недостатністю у вітчизняних ВНЗ можливостей накопичення фінансових результатів від комерціалізації ОІВ. Отримувані фінансові результати найчастіше спрямовують на поточну діяльність через недостатні, спадаючі обсяги фінансування з традиційних джерел. Основним традиційним джерелом мають залишатися кошти державного бюджету, але при цьому має стимулюватися залучення інших джерел. Негативну динаміку витрачання державою коштів на науково-освітню діяльність обумовлюють різні чинники, серед яких недостатнє оприлюднення отримувачами державник коштів звітів про результати та аналіз ефективності їх витрачання. Непублічність, відсутність прозорості можуть свідчити про приватизацію результатів діяльності окремими суб’єктами або значний корупційний складник їх діяльності. Водночас непублічність може говорити про низький рівень суспільної відповідальності за результати діяльності та неспроможність брати відповідальність за певні ризики. Відсутність інформації про створювані ефекти, у т.ч. мультиплікаційні, від упровадження ОІВ та технологій дає передумови для відносних «перемог» у конкуренції за бюджетні кошти інших сфер. Упровадження компетентнісної моделі, зокрема щодо підприємницьких та маркетингових компетенцій, у діяльність із ТТ вітчизняних інституцій має підвищити їх ефективність у середньостроковій перспективі до рівня розвинених країн. Урахування отриманих висновків під час розробки реформ системи науки та освіти сприятиме підвищенню рівня їх міжнародної конкурентоспроможності й рівня ефективності інвестицій у цю сферу, що матиме комплексний позитивний вплив на національний добробут. Наукову новизну праці становлять: обґрунтування доцільності реалізації довгострокових стратегій підвищення конкурентоспроможності ВНЗ та НДІ як ключових інституцій генерування й трансферу знань; виявлення недостатності підприємницьких, маркетингових та інших компетенцій у політиці розвитку університетських офісів трансферу технологій; обґрунтування необхідності впровадження суспільних вимог щодо підзвітності ВНЗ та НДІ для розкриття ефективності витрачання коштів платників податків та їх внеску в соціально-економічний розвиток регіонів та країни. Залишається широке коло питань, дослідженню яких можуть бути присвячені подальші праці. Зокрема, актуальними вважаємо: 1) обґрунтування системи показників вимірювання всіх аспектів діяльності з ТТ; 2) вивчення досвіду формування професійних мереж у сфері ТТ; 3) обґрунтування системи мотивації та підвищення ефективності співробітництва всіх зацікавлених суб’єктів; 4) методичні напрацювання патентної політики університетів та їх конвергенції з науково-дослідними інституціями; 5) розбудова культури суспільної підзвітності інституцій науково-освітньої сфери як отримувачів коштів платників податків.
Źródło:: European Journal of Management Issues; 2015, 5; 45-60
2519-8564
Pojawia się w:: European Journal of Management Issues
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 9.

Tytuł:: Ku poprawie jakości systemu, czyli logika racjonalizacji i ekonomizacji w kształtowaniu polityki szkolnictwa wyższego w Polsce
Towards Improvement of the System Quality, or the Logic of Rationalization and Economization in Development of Higher Education Policy in Poland
Исправление качества системы, т.е. логика рационализации и экономизации в процессе развития политики высшего образования в Польше
Autorzy:: Dziedziczak‑Foltyn, Agnieszka
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1195244.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:: higher education
reform of higher education
law on higher education
higher education policy
economization
rationalization
высшее образование
реформа высшего образования
закон о высшем образовании
экономизация
рационализация
szkolnictwo wyższe
reforma szkolnictwa wyższego
prawo o szkolnictwie wyższym
polityka szkolnictwa wyższego
ekonomizacja
racjonalizacja
Opis:: Ćwierć wieku dynamicznego rozwoju szkolnictwa wyższego w Polsce niewątpliwie należy do najbardziej spektakularnych osiągnięć transformacji systemowej. Mowa tu jednak przede wszystkim o rozwoju ilościowym, którego ilustracją stał się rekordowy wzrost współczynnika skolaryzacji (oraz liczby uczelni) przy uderzającym niedostatku środków na edukację wyższą, kilkakrotnie niższych w porównaniu z nakładami w wiodących krajach europejskich. Nie poszedł za tym jednak rozwój jakościowy, z którego Polska mogłaby być dumna. Zmiana systemowa postawiła na gwałtowne urynkowienie sektora szkół, pobudzając procesy konkurencyjności, ale przy niedostatecznej uwadze rządzących. Równolegle, wraz z postępującą integracją europejską pojawiły się w Polsce polityczne strategie modernizacyjne, coraz wyraźniej narzucające logikę ekonomicznej racjonalizacji w tym sektorze, dyktowaną polityką unijną i wyzwaniami globalnymi. Przemiany szkolnictwa wyższego przebiegały zatem pod sztandarami neoliberalnej reformy, od ustawy do ustawy coraz mocniej akcentujących ową logikę w reformowaniu szkół wyższych. Wydaje się, iż w sytuacji permanentnego niedofinansowania całego sektora miała być ona ratunkiem dla polskich uczelni, prawie nieobecnych w globalnym świecie nauki i edukacji wyższej. Celem artykułu jest prześledzenie, jak ewoluowała w Polsce koncepcja ekonomicznego usprawniania szkolnictwa wyższego jako całości, głównie w wymiarze politycznym (w znaczeniu polityki publicznej) i legislacyjnym, z uwzględnieniem najważniejszych konsekwencji tego usprawniania dla jakości całego systemu.
The dynamic development of higher education in Poland of the last quarter of a century belongs to the most spectacular achievements of the system transformation. That development, however, is virtually limited to a quantitative progress which could be illustrated by the record high enrolment ratios (and the number of higher educationinstitutions), accompanied by a striking scarcity of financial resources earmarked for this sector – several times lower than in the leading European countries. A qualitative progress that Poland could be proud of, however, did not follow. The economic and political change has led to a sudden marketization of higher education, stimulating the processes of competitiveness, unfortunately without policy makers’ paying adequate attention. At the same time, together with the increasing European integration, Poland developed modernization strategies in this sector. They focused on economic rationalization, which was dictated by European policies and global challenges. Therefore, the changes in higher education took place under the banners of neoliberal reforms, and included such slogans as new public management and managerialism. One law after another has increasingly stressed that kind of logic in reforming higher education institutions. It seems that in the situation of permanent underfunding of the whole sector, that approach was meant to be a lifeline for Polish schools, practically absent from the global world of science and higher education. The goal of the paper is to present how the concept of economic improvement of higher education in Poland evolved as a whole, mainly in the higher education policy and legislative dimension, including the most significant consequences of the said improvement for the quality of the entire system.
Четверть века динамического развития высшего образования в Польше несомненно принадлежит к наиболее спектакулярным достижениям трансформации системы. Речь идёт прежде всего о количественном развитии, иллюстрацией которого стал рекордный рост коэффициента регистрации (также числа высших учебныцх заведений) при поразительной нехватке средств на высшее образование, в несколько раз меньших по сравнению с ведущими европейскими странами. В след за этим не наступило качественное развитие, которым Польша могла бы гордиться.Системные изменения потребовали резких рыночных изменений в секторе школ, стимулируя конкурентоспособность, однако при недостаточном внимании со стороны правящих. Параллельно, наряду с развивающейся европейской интеграцией появились в Польше политические стратегии модернизации всё больше и больше навязывающие логику экономической рационализации в этом секторе, диктуемые политикой Европейского союза и глобальными вызовами. Изменения в системе образования происходили под влиянием неолиберальной реформы, от закона до закона, всё резче акцентируя свою логику в преобразовании высших учебных заведений. Кажется, что в ситуации постоянной нехватки финансовых средств во всём секторе, должна она была стать спасением для польских вузов, почти отсутствующих в глобальном мире и высшем образовании. Целью статьи является проследить, как изменялось в Польше улучшение экономической концепции высшего образования в целом, главным образом в политическом плане ( в значении государственной политики) и законодательной, с учётом самых важных последствий этого совершенствования для качества всей системы.
Źródło:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów; 2015, 36, 2; 41-60
1734-087X
Pojawia się w:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Skocz do pozycji: 10.

Tytuł:: On Positioning of Business, Management and Economics Fields of Study in the University Space
Позицирование бизнес – специальностей, управления и экономии в университетской среде
Pozycjonowanie kierunków studiów biznesowych, zarządzania i ekonomii w przestrzeni uniwersyteckiej
Autorzy:: Nairz‑Wirth, Erna
Wurzer, Marcus
Powiązania:: https://bibliotekanauki.pl/articles/1195253.pdf
Data publikacji:: 2015
Wydawca:: Szkoła Główna Handlowa w Warszawie
Tematy:: бизнес и управление
экономия
специальности обучения
высшее образование
габитус
стратификация
пол
социальное продвижение
Австрия
biznes i zarządzanie
ekonomia
kierunki studiów
wyższe wykształcenie
habitus
stratyfikacja
płeć
awans społeczny
Austria
business and management
economics
fields of study
higher education
stratification
gender
upward‑mobility
Opis:: Based on available studies on business and management fields of study as upwardly‑mobile university field of study choices as a basis, this study seeks to test this hypothesis of upward mobility. In doing so, it endeavours to identify correlations between field of study choice and educational background and between field of study choice and gender. The base data is taken from a survey of all domestic first‑time students at Austrian universities in the 2011/12 winter semester (N=27,575). This data was subject to a correspondence analy‑ sis, which allowed us to visualise and interpret the relations between the positions of these fields of study in the university space. The results indicate a clearly structured (stratified) university space. Our supplementary regression analysis shows that the upwardly‑mobile higher education choice hypothesis can be confirmed for the fields of study studied. Our analyses also confirm the feminisation hypothesis for the business and management fields of study studied: women significantly more frequently select fields of study which lead to a career in a pedagogic (business education), social (social economy) or language (international business and management) context. In the group of fields of study explored, business education fields of study had both the highest share of first‑time students and the highest level of feminisation. In contrast, economics fields of study, which were included in the analysis in addition to the business studies and management fields of study, have a sig‑ nificantly higher share of male students and the lowest share of higher education climbers.
Целью этого исследования является проверка гипотезы, касающейся социального продвижения австрийских студентов, начинающих обучение в университетах Австрии на бизнес – специальностях, управлении и экономии. В рамках исследования была определена корреляция между выбором специальности и средним образованием, а также между выбором вуза и полом. Полученные результаты свидетельствуют о существовании чётко структуризованной университетской среды. Гипотеза, касающаяся выбора специальности с точки зрения социального продвижения подтвердилась. Исследования также показали феминизацию анализируемых специальностей из области бизнеса и управления: женщины значительно чаще выберают специальности, открывающие путь к карьерному росту в педагогическом контексте (бизнесовое обучение), общественном (социальная экономика) и языковом(международный бизнес и управление). На специальности экономия был замечен значительно высший процент студентов мужского пола и самыйнизкий процент студентов, признающих высшее образование как путь к социальному продвижению.
Celem prezentowanego badania jest sprawdzenie hipotezy dotyczącej awansu społecznego studentów narodowości austriackiej, rozpoczynających naukę na uniwersytetach w Austrii na kierunkach biznesowych, zarządzania oraz ekonomii. W ramach badania określono korelacje pomiędzy wyborem kierunku studiów a wykształceniem średnim oraz wyborem kierunku studiów a płcią. Uzyskane wyniki wskazują na istnienie wyraźnie ustrukturyzowanej przestrzeni uniwersyteckiej. Hipoteza o wyborze kierunku studiów pod kątem awansu społecznego potwierdza się. Badania wykazały również feminizację analizowanych kierunków z obszaru biznesu i zarządzania: kobiety istotnie częściej wybierają kierunki otwierające drogę do kariery w kontekście pedagogicznym (edukacja biznesowa), społecznym (ekonomia społeczna) i językowym (międzynarodowy biznes i zarządzanie). Na kierunku ekonomia stwierdzono istotnie wyższy odsetek studentów płci męskiej oraz najniższy odsetek osób traktujących wyższe wykształcenie jako drogę do awansu społecznego.
Źródło:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów; 2015, 36, 2; 113-129
1734-087X
Pojawia się w:: Edukacja Ekonomistów i Menedżerów
Dostawca treści:: Biblioteka Nauki

Artykuł

Zmień widok

na półce

Informacja

Wyszukujesz frazę "образование" wg kryterium: Temat

Źródło danych

Dostawca treści

Kolekcja

Rok wydania

Wydawca

Temat

Autor

Typ dokumentu

Język